Системи пожежної та охоронної сигналізації
Страница 9 из 36
Різні модифікації сповіщувача дозволяють формувати вихідний сигнал безконтактним або контактним способом, що значно розширює перелік приймально-контрольних приладів, з якими спроможний працювати СПД-1. Характеристики сповіщувача відповідають європейським стандартам. Чутливість – 0,05-0,2 дБ/м, інерційність не перевищує 5 сек, а діапазон живильних напруг у різних модифікаціях сповіщувача - від 10,5 до 27 В.
< >< >< >5.3. Оптичні димові пожежні сповіщувачі, які діють за принципом контролю світла, що проходить
Принцип функціонування: промінь світла від світлодіода розділяється на два промені, один з яких прямує в герметично закритий опорний канал, а другий - у вимірювальний канал, в якому здійснюється постійний контроль поступаючого зовні повітря на наявність часток диму. Обидва промені світла вимірюються за допомогою світлоприймачів, посилюються і зазнають цифрової обробки. Значення, отримані від опорного вимірювального каналу, служать для компенсації впливу коливань температури, процесів старіння, забруднення і самоконтролю функціонування сповіщувача. При цьому визначаються наступні параметри:
- середнє значення сигналу, що вимірюється;
- швидкість наростання сигналу;
- швидкість зміни сигналу;
- корекція дрейфу.
Отримані параметри оцінюються за допомогою вирішувальної системи з використанням принципів розмитої логіки.
Промінь світла від інфрачервоного світлодіода прямує в обидва канали. У звичайному стані обидва промені світла повністю попадають на приймальну оптику:
Частки диму при попаданні у вимірювальний канал перешкоджають проходженню променя світла, в той час як в опорному каналі сила світла залишається незмінною. Схеми світлоприймачів вимірюють кількість попадаючого на них світла. Система обробки оцінює отриману різницю, і якщо концентрація диму перевищує порогову величину, то сповіщувач формує сигнал пожежі.
Сповіщувач з принципом контролю світла, що проходить, однаково швидко реагує на всі типи часток диму (дрібні, великі, світлі або темні). Завдяки цьому має високу стійкість до різного роду перешкод, що разом з використанням принципів розмитої логіки дозволяє звести до мінімуму кількість помилкових спрацьовувань.
Помилкові ознаки: причиною помилкового спрацьовування оптичного сповіщувача можуть послужити частки пилу або водяної пари.
< >6. ДИМОВІ РАДІОІЗОТОПНІ ПОЖЕЖНІ СПОВІЩУВАЧІ
< >< >6.1. Принципи побудови і робота радіоізотопних димових ПС
Робота димових радіоізотопних пожежних сповіщувачів (ДРПС), таких як, наприклад, КИ-1, РИД-1, ИП-211 "РИД-6М", DIO-31 "POLON", SM 141/84 "Dicon 300", SS-750 та інш., заснована на зміні електричних параметрів радіоізотопної камери, за допомогою якої і виявляється дим.
Найбільше поширення на сьогоднішній день отримали двокамерні радіоізотопні сповіщувачі, які складаються з відкритої і закритої камер та електронної схеми, яка контролює вихідні параметри камер (рис. 6.1).
Рис. 6.1 – Пристрій типового димового радіоізотопного сповіщувача
Відкрита радіоізотопна камера є чутливим елементом сповіщувача і визначає його основні характеристики.
У якості джерела випромінювання в ДРПС використовуються радіоактивні елементи типу Плутоній-239 (Pu-239), Америцій-241 (Am-241) та Радон-226 (Ra-226), які є джерелом альфа-часток. Перевагою джерел a-випромінювання є мала довжина вільного пробігу a-частки у повітрі (не перевищує двох десятків сантиметрів), а звичайний папір є для них суттєвою перешкодою.
У основі роботи радіоізотопних сповіщувачів лежить явище іонізації. Альфа-частки, які випромінюються, розщеплюють молекули газу (повітря), що знаходяться в камері, на електрони і позитивно заряджені іони.
У найпростішому вигляді чутливий елемент ДРПС складається з трьох основних елементів:
Частки диму, попадаючи у вимірювальну камеру, зменшують ступінь іонізації газу в камері за рахунок поглинання a-випромінювання та збільшення рівня рекомбінації іонів та електронів у нейтральну систему. Частки диму мають велику масу, рух іонів сповільнюється, що зменшує струм, який протікає. Саме ця величина і вимірюється. При падінні струму нижче встановленого порогового значення видається сигнал тривоги.
До електродів, які створюють радіоізотопну камеру, прикладається напруга U. Наявність заряджених часток між електродами іонізаційної камери обумовлює деяку провідність цієї камери, і між електродами тече електричний струм. Це так званий “іонізаційний струм”. Позитивно заряджені іони переміщуються до негативного електрода, а негативні електрони рухаються до позитивного електрода.
При попаданні в камеру диму відбувається зниження ступеня іонізації газу (повітря). Поява продуктів горіння погіршує умови іонізації, в зв'язку з цим внутрішній опір камери збільшується. Значення іонізаційного струму при цьому визначається законом Ома у вигляді:
, (6.1)
Де U - напруга між електродами камери;
Е - заряд іонів;
Sп - площа поверхні пластин камери;
K - коефіцієнт рухливості іонів;
H - відстань між пластинами-електродами;
N0 - кількість пар іонів в одиницю часу;
A - коефіцієнт рекомбінації іонів.
