Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 5)

4.4.Спецодяг медпрацівників, які мали контакт з амальгамою покласти в спеціально відведене для нього місце, окремо від інших медпрацівників.

4.5.Помити руки в залежності від виконуваної роботи одним з вищевказаного способу.

4.6.Доповісти керівнику про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.Аварійна ситуація може створитися в разі: ураження електричним струмом, розлиття препаратів, розлиття хімікатів, дезінфікуючих розчинів, вихід з ладу обладнання та інше.

5.2. У разі виникнення аварії або ситуації, що можуть призвести до аварії, нещасного випадку, необхідно негайно припинити роботу, вимкнувши обладнання від електромережі, доповісти керівнику робіт про те, що сталося; не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону.

5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; а в разі потреби викликати швидку медичну допомогу;

5.4. При виникненні пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння підручними засобами пожежогасіння.

5.5. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТІ В КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНИХ

ЛАБОРАТОРІЯХ

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.Дія Інструкції поширюється на всі підрозділи ВМУ (ВМС) ВМС ЗС України де є клініко-діагностичні лабораторії.

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3.По даній інструкції лаборанти інструктуються перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж) .

Результати інструктажу заносяться в “Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці”, в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та лаборантів.

1.4.Власник повинен застрахувати лаборантів від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я лаборантів з вини власника, вони (лаборанти) мають право на відшкодування заподіяної їм шкоди.

1.5. За невиконання вимог даної Інструкції лаборант несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.6.До роботи в клініко-діагностичних лабораторіях допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і не мають медичних протипоказань, мають спеціальну освіту відповідного профілю; пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.

1.7. Основні шкідливі та небезпечні фактори, які діють на лаборантів:

1.7.1.Отруєння, опіки та інші пошкодження, пов'язані з застосуванням отруйних і вогненебезпечних речовин, сильних кислот, лугу та інше.

1.7.2.Небезпеки, які виникають при роботі з спеціальними приладами, апаратами, обладнанням, скляним посудом та інше.

1.7.3.Можливість зараження персоналу при дослідженні інфекційних матеріалів.

1.7.4.Ураження електрострумом.

1.7.5.Підвищена загазованість робочої зони.

1.8. Лаборант повинен:

1.8.1.Знати правила безпечної експлуатації приладів, обладнання та апаратів з якими вони працюють.

1.8.2.Знати властивості та правила безпечної роботи з реактивами, хімікатами, матеріалами з якими вони будуть працювати та їх дію на організм людини.

1.8.3.Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.8.4.Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій проінструктовані.

1.8.5.Виконувати інструкції з охорони праці в залежності від роботи, яка виконується.

1.8.6.Користуватися засобами індивідуального захисту.

1.8.7.Не виконувати вказівок, що суперечать правилам охорони праці.

1.8.8.Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі.

1.8.9.Вміти подавати першу медичну допомогу потерпілому при нещасних випадках.

1.8.10.Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.9 Лаборантам видається спецодяг, спецвзуття та засоби індивідуального захисту в залежності від профілю згідно з колективним договором (угодою).

1.10.Розміщення клінічно-діагностичної лабораторії в підвальних та напівпідвальних приміщеннях забороняється.

Лабораторія повинна мати 2 входу (службовий та для відвідувачів).

1.11.Поверхня стін і стелі повинні бути гладкими, які допускають легке очищення їх від пилу чи вологе прибирання приміщень.

1.12. В лабораторії, де по умовам експлуатації необхідно знезаражувати поверхні стін, проводять лицювання стін полив'яною плиткою на висоту 1,6 м.

В приміщеннях без лицювання стін, лицювання слід передбачати в місцях

Встановлення сантехнічних приладів, а також обладнання, яке викликає зволоження стін на висоту 1,6 м та шириною, яка дорівнює ширині приладів і обладнання плюс 15 см на кожну сторону.

1.13.Ширина основних проходів до робочих місць чи між двома рядами обладнання повинна бути не менше 1,5 м з урахуванням виступаючих конструкцій стін.

1.14.Двері в виробничих приміщеннях лабораторій повинні відкриватися в сторону виходу з приміщення.

1.15.Підлога в лабораторних приміщеннях покривається лінолеумом чи реліном. В боксах гладкою плиткою.

1.16.Приміщення лабораторії повинні бути непроникливими для гризунів.

1.17.Клініко-діагностична лабораторія повинна бути забезпечена водопроводом, гарячим водозабезпеченням, каналізацією, центральним водяним опаленням та газом.

1.18.Виробничі приміщення лабораторії повинні бути обладнані водопровідними раковинами з підведенням холодної і гарячої води для миття рук персоналу та раковинами, призначених для миття лабораторного інвентарю та посуду.

1.19.Нагрівальні прилади опалення повинні мати гладку поверхню і бути доступними для легкої очистки.

1.20.На вводі газової мережі в лабораторію встановлюється загальний газовий кран, який закривають в кінці робочого дня.

Газові пальники на робочих столах і витяжних шафах повинні мати кран.

1.21.При найменших ознаках витікання газу і несправностях пальників слід припиняти роботу до усунення витікання газу та заміни пальників.

1.22.При користуванні спиртовим пальником (спиртівкою) не можна наливати спирт в неї, не загасивши її, тому що при наливанні спирту, його пари можуть спалахнути.

1.23.Спиртівка повинна мати металеву трубку та шайбу для ґнота. При їх відсутності може бути спалах парів спирту усередині резервуара та вибух спиртівки.

1.24.Приміщення лабораторії повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням.

Вентиляційні установки повинні розміщуватись таким чином, щоб шум від них не заважав роботі персоналу.

Вентиляція в усіх приміщеннях лабораторії повинна включатися до початку роботи.

1.25.Незалежно від наявності припливно-витяжної вентиляції, лабораторії повинні бути обладнані легко відкриваючими фрамугами чи кватирками в усіх приміщеннях, крім спеціальних боксів бактеріологічної лабораторії.

В літній період вікна виробничих приміщень повинні обладнуватись сітками від мух.

1.26.В приміщеннях для проведення досліджень сечі та калу, біохімічних, серологічних та гормональних дослідженнях слід встановлювати витяжні шафи з механічним спонуканням.

1.27.Швидкість руху повітря в повністю відкритих стулках витяжної шафи повинна бути 0,3м/сек.; при роботі з ртуттю - 0,4 м/сек., з сірководнем - 0,7 м/сек.

1.28.Дверці витяжної шафи під час роботи слід тримати максимально зачиненими (опущеними з невеликою щілиною внизу для тяги).

• < Назад
• Вперёд >