Конспект по пожежно - технічній підготовці
Страница 69 из 69
Пожежних кранів. При автоматичному керуванні передбачаються автоматичне відкривання електрозасувок і пуск насосів. У пожежних підрозділах при цьому одночасно з пуском насосів подаються світлові і звукові сигнали. Відключення пожежних насосів при усіх видах керування насосними установками виконується вручну.
До перевірки насосних установок залучаються посадові особи пожежних підрозділів, і представники квартирно-експлуатаційної служби частини. У ході перевірки встановлюють:
Порядок збереження і видачі ключів від приміщення насосної установки;
Наявність покажчика обвідної лінії, засувок і їхня справність;
Наявність інструкції для обслуговуючого персоналу, схеми комунікацій трубопроводів і засобів пожежегасіння;
Знання своїх обов'язків обслуговуючим персоналом;
Справність протипожежних насосів і приводів;
Обсяг води для насосних установок у резервуарах чи пристроях для затоки насосів.
При автоматичному і дистанційному керуванні насосними установками перевіряють справність засобів автоматики і сигналізації.
Внутрішні пожежні крани (мал. 3.7) встановлюють біля виходів, на площадках опалювальних сходових кліток, у вестибюлях, коридорах, проходах і інших найбільш доступних місцях на висоті 1,35 м над підлогою приміщення і розміщають у шафах з отворами (для провітрювання). Шафи пломбують, нумерують, на них роблять напис червоною фарбою «ПК».
Пожежні крани бувають діаметром 50 і 65 мм. Крани діаметром 50 мм застосовуються при подачі води на один струмінь до 4 л/с, а при більшій подачі — діаметром 65 мм. Вони обладнаються рукавами довжиною 10, 15 чи 20 м і стволами.
В одному будинку повинні застосовуватися насадки, стволи, рукави і крани однакового діаметра і рукава однієї довжини. У робочому стані рукав повинний бути приєднаний до крана, а ствол до рукава.
Перевірки внутрішніх кранів бувають без пуску і з пуском води. Пуск води роблять один раз у квартал. При цьому воду зливають по спеціальному пожежному рукаві чи назовні у відповідну ємність. Перевірку без пуску води роблять один раз у тиждень. При перевірці встановлюють наявність і справність «барашка» на вентилі, рукава, ствола зі сприском і ущільнювальними кільцями, а також приєднання ствола до рукава і рукава до крана.
Перевірку з пуском води роблять посадові особи пожежного підрозділу разом із представниками квартирно-експлуатаційної служби частини. Перевірку без пуску води представники пожежної охорони роблять самостійно.
Надійна робота кранів багато в чому залежить від справності рукавів. Для цього рукава один раз у рік піддають гідравлічному іспиту і через шість місяців змінюють у них складку.
4. РОЗТАШУВАННЯ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ
РОЗТАШУВАННЯ ГІДРАНТІВ І ВОДОЙМ
Однією з умов розташування джерел водопостачання є те, що кожен будинок і спорудження повинне забезпечуватися водою не менш чим від двох джерел водопостачання. Розташування гідрантів повинне бути наступним.
На кільцевій мережі: максимальна відстань між гідрантами повинне бути не більш 100 м; видалення гідрантів від проїзної частини доріг - не більш 2,5 м, а від будинків і споруд - не більш 125 м.
На тупиковій лінії: довжина тупикової лінії з гідрантами повинна бути не більш 200 м, при більшій довжині будують водойми без обліку наявності гідрантів.
Розташування пожежних водойм на території містечка повинне забезпечувати обслуговування будинків і споруджень однією водоймою в радіусі 200 м при наявності пожежних автомобілів і 150 м при наявності пожежних мотопомп. Мінімальні відстані від водойм до будинків—10 м, до резервуарів з пальним—40 м, до сховищ (площадок) з боєприпасами — 50 м.
Для зручності проїзду до водойм перед останніми влаштовують замощені площадки, з'єднані з дорогою і розраховані на розміщення двох пожежних автомобілів. Тупикові площадки роблять довжиною 9—10 м, шириною —6 — 7 м. Площадки, розміщені уздовж дороги, приймають довжиною не менш 18—20 м при ширині 3,5 м.
Смуги забезпечення водою для гасіння пожеж будинків і споруджень, розташовуваних уздовж берегів рік і озер, приймають шириною 200 м при наявності пристроїв для забору води пожежними автомобілями і під'їздів для них.
У військових містечках джерела водопостачання нумеруються і забезпечуються табличками, на яких показують: у пожежних водойм — номер і місткість, м3, перелік відстані, що обслуговуються будинку і, до них, м; у колодязів гідрантів - номер гідранта, відстань від центра колодязя до таблички, м, діаметр, мм, вид ділянки (кільцевий, тупиковий) водогінної мережі. Таблички розміщають у водойм на стовпчиках, у колодязів гідрантів — строго проти колодязя на стінах найближчого будинку на висоті 1,8—2,0 м. У тих випадках, коли ближче чим на 10 м від колодязя будинків немає чи виключена можливість помістити табличку на стіні будинку, її розміщають на стовпчику.
СХЕМА РОЗТАШУВАННЯ ДОРІГ, ПОЖЕЖНИХ
ВОДОЙМ І ГІДРАНТІВ
Цей графічний документ, що показує наявність доріг і під'їздів до будинків, спорудженням і джерелам водопостачання для пожежних автомобілів і ступінь забезпечення військового містечка водою для гасіння пожежі, розробляється в кожній частині як додаток до плану протипожежної охорони і використовується при плануванні заходів протипожежного захисту і розробці оперативно-тактичних документів пожежегасіння.
На схемі указуються всі будинки і спорудження з їхніми інвентарними номерами, дороги, під'їзди до будинків і джерел водопостачання, пожежні водойми і гідранти з привласненими їм номерами.
