Сегодня: 19 | 04 | 2024

Опорний конспект лекцій Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

Основні терміни

Теорія порівняльної переваги

Крива виробничих можливостей

Парадокс Леонтьєва

Паритет купівельної спроможності

Національна валютна система

Конвертованість

Золотий стандарт

Золото-девізний стандарт

Бреттон-Вудська угода

Європейська валютна система

Колективна валюта

Валютна політика

Спеціальні права запозичення (СПЗ)

Європейський союз

Євро

Дисконтна політика

Девізна політика

Девальвація

Ревальвація

Завдання для самостійної роботи

Питання для обговорення

1. Які існують групи валютних операцій?

2. Назвати основні засоби міжнародних валютних платежів.

3. Охарактеризувати національні структури валютного регулювання.

4. В чому полягає сутність зворотньо пропорційної залежності між динамікою валютного курсу та ціновою конкуренцією?

5. Перелічити та дати характеристику основним інструментам валютного регулювання.

6. Яку роль відіграє конвертованість національної валюти в валютному регулюванні?

7. Визначити основні елементи національної та світової валютної системи.

8. Назвати основні валютні обмеження та фактори, що їх визначають.

9. Охарактеризувати методи і засоби валютної політики.

10. Проаналізувати причини виникнення Європейського валютного союзу.

11. Дати визначення резервній валюті та навести приклади основних світових резервних валют.

Питання множинного вибору

1. Яка формула визначає паритет купівельної спроможності національної валюти

А. Ms = D + R Б. NX = S – J

В. Г.

2. Маржа банку після встановлення обмінного валютного курсу на рівні 1,6650 USD / Євро, складає 20 пунктів. Який рівень початкового обмінного курсу?

А. 1,6630 Б. 1,4650 В. 1,6670 Г. 1,6450

3. Якщо ціна Євро в доларах упала з 50 до 45 центів за одну Євро, то вартість магнітофона (в дол.), проданого в Німеччині за 150 Євро

А. Зросте на 7,5 дол. Б. Знизиться на 7,5 дол.

В. Знизиться на 75 дол. Г. Знизиться на 67,5 дол.

4. Графічний аналіз теорії порівняльних переваг виконується за допомогою кривої торгівельних можливостей

А. Так Б. Ні

5. Кількісна теорія грошей стверджує залежність купівельної спроможності грошей від вартості ВВП

А. Так Б. Ні

6. Головним досягненням Бреттон-Вудської світової валютної системи є офіційне визначення “плаваючих валютних курсів”

А. Так Б. Ні

7. Форма конвертованості, при якій нерезиденти мають право вільного обміну, заробленої в країні готівки.

А. Повна. Б. Часткова. В. Зовнішня. Г. Поточна

8. Причиною не конвертованості національної валюти являються

А. Свобода експортно-імпортних операцій

Б. Створення валютного ринку.

В. Підтримка високого валютного курсу.

Г. Встановлення реального валютного курсу.

Тема 5.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ

1. Поняття та умови міжнародних розрахунків.

2. Основні форми міжнародних розрахунків.

3. Валютні операції як форма міжнародних розрахунків.

4. Форми документів і порядок їх оплати у зовнішньоекономічних контрактах.

5. Міжнародний кредит, форми кредитування.

Рекомендована література

1. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности.- М., 2000.

2. Киреев А. Международная экономика. Часть первая. - М.: Международные отношения,1999.

3. Кругман П. Р., Обстфельд М. Международная экономика. Теория и политика. /Пер. с англ. - М.: ЮНИТИ, 1997.

4. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения/Под ред. Красавиной.-М., 2000.

5. Международные экономические отношения. Учебник. /Под общей ред. проф. В. Е. Рыбалкина. - М.: ЮНИТИ, 2001.

6. С. Мендыбаев, Н. Фомин, В. Шелгунов Тайны кредитных историй. Факты. Документы. Комментарии.- М., 1999.

7. Мировая экономика. Учебник. /Под ред. д. э.н., проф. А. С. Булатова. - М.: Юристъ, 2002.

8. Павлов В. В. Кредитование внешнеэкономической деятельности.-М., 1998.

9. Семенов К. А. Международные валютно-финансовые отношения.-М., 1999.

1. Поняття та умови міжнародних розрахунків

Міжнародні розрахунки охоплюють розрахунки по зовнішній торгівлі товарами і послугами, а також некомерційні операції, кредити і рух капіталів між країнами, в тому числі пов’язаних з будівництвом об’єктів за кордоном і наданням допомоги країнам що розвиваються.

Міжнародні розрахунки – це регулювання платежів по грошовим вимогам та зобов’язанням, які виникають в зв’язку з економічними, політичними, науково-технічними та культурними відносинами між державами, підприємствами та громадянами різних країн.

Розрахунки здійснюються через банки безготівково за допомогою записів на рахунках банків. Для цього банки використовують свій закордонний апарат та кореспондентські відносини із іноземними банками, що супроводжується відкриттям кореспондентських рахунків “лоро” (від латинського “loro” - їх) іноземних банків у даному (вітчизняному) банку та “ностро” (від латинського “nostro” - наш) даного банку в іноземному. Кореспондентські відносини визначають порядок розрахунків; розмір комісії, методи поповнення витрачених коштів.

Зовнішньоторгові контракти передбачають передачу товару або товаророзпорядчих документів, які пересилаються банками-експортера банку-імпортера або банку країни-платника для сплати у встановлений термін. Розрахунки здійснюються за допомогою різних засобів платежу, використовується у міжнародному обігу: векселів, чеків, платіжних доручень, телеграфних переказів, акредитивів.

Валютно-фінансові умови контрактів повинні включати такі обов’язкові складові:

1) валюту ціни;

2) валюту платежу;

3) курс їх переводу;

4) валютні застереження;

5) форми розрахунків;

6) умови платежу;

7) форми платіжних засобів та банки через які ці розрахунки здійснюються.

Валюта ціни – це валюта, в якій установлюються ціни контракту. Вона вибирається з найбільш сталих валют. Нею може бути валюта однієї з країн-учасниць контракту чи третьої країни.

Валюта платежу – це валюта, в якій здійснюється платіж. Вона не обов’язково збігається з валютою ціни. Якщо валюта ціна не дорівнює платежу.

Валютні застереження передбачають перегляд суми платежу відповідно до зміни курсу певної валюти, зокрема валюти ціни відносно валюти платежу.

Форми розрахунків відрізняються порядком документообороту і включають розрахунки по інкасо, за допомогою акредитивів, по відкритих рахунках, банківськими переказами.