17 | 08 | 2019

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

Другий спосіб ведення записів - Предметно-тематичний, який полягає в тому, що відомості щодо кожного виду або питання послідовно, по мірі накопичення, записуються на окремі сторінки щоденника, відведені й озаглавлені попередньо або в ході роботи. Треба приблизно підрахувати можливий об'єм спостережень і зарезервувати для одних більше сторінок, для інших - менше. Коли відведене місце буде вичерпане, знизу робиться позначка щодо переносу і починається запис на новій сторінці, яка, в свою чергу, починається позначкою щодо сторінки, з якої зроблено перенос. Така система не тільки не потребує індексації, полегшує обробку, але й дозволяє весь час слідкувати за накопиченням матеріалів - одразу бачити, яких з них досить, а з яких існують певні прогалини. Суттєвим недоліком цієї системи записів є те, що втрачається загальне уявлення стосовно виконаної роботи. Щоб запобігти цьому, інколи паралельно ведуть коротенькі хронологічні нотатки.

подпись: дата обліку  тривалість спостережень: з ______________ до  де спостерігали:  погода:  сонячно r дощ r мороз r  хмарно r сніг r вітер r ваше прізвище, ім’я, по-батькові:    контактна адреса:


Останнім часом для запису спостережень почали широко застосовувати Різного роду картки. Наприклад, Українське товариство охорони птахів запропонувало своїм членам під час Великого зимового обліку скористатись такою простою формою.

Назва

Птаха

Біля

Годівниці

В межах населеного пункту

Поза межами населеного пункту

Поруч

З водоймою

У лісі

У полі, на луках

Качки

Гуси

...

...

...

...

...

...

Грак

Вівсянка

Очеретяна

...

...

...

...

...

...

За наявності подібної картки при проведенні спостережень досить вписувати до неї окремі відомості. Взагалі, ви завжди можете самі придумати собі картку. Розмножити їх на сучасній копіювальній техніці не становить значних ускладнень.

Важко рекомендувати будь-який з вищеописаних способи, тим більше, що кожний з них має свої переваги і вади. Вибір багато в чому залежить від характеру та умов роботи, а також від особистих нахилів дослідника. Але, нагадуєм, у буць-якому випадку треба беззастережно додержуватись тих загальних вимог, які згадувались на початку.

Привчіть себе до звички після закінчення певного етапу роботи, а якщо у вас є власний комп'ютер, то щоденно, заносити всі одержані дані до бази даних, спеціально створеної для збереження матеріалів вашої роботи. У базі також передбачте дуже широке поле для зауважень (приміток), яке найкраще заповнювати безпосередньо після роботи.

Створення бази даних дозволить у подальшому скористатись будь-яким із доступних пакетів статистичної обробки матеріалів. Створювати базу даних можна в різних системах: «Ребус», «dВаsе», «FoxРro» або «Ехсеl». Коли ж жодна з названих систем вам поки що не підкорилась, то можна набирати дані, користуючись текстовими редакторами типу «World». Насамкінець, варто звернути увагу на доцільність запису не лише тих спостережень, які в цей час цікавлять вас, безпосередньо стосуються вашого дослідження, але й не нехтувати жодним фактом, яким би незначним він не здавався на перший погляд, адже саме так накопичуються матеріали для наступних робіт, а дрібні розрізнені факти при співставленні здатні привести до найцікавіших висновків. Треба дбайливо ставитись до фактів. Не варто замикатись у вузьких рамках інтересів сьогодення, треба заглядати наперед, дивитись на речі широко і для цього працювати не лише цілеспрямовано (це конче необхідно!), але й широким фронтом на перспективу.

1.3.3. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ

При збиранні та накопиченні інформації в наукових дослідженнях застосовується дуже багато різноманітної техніки. Ми не маємо на меті робити її огляд, оскільки це неможливо з багатьох причин. Розглянемо лише ту апаратуру, яка може знадобитись студентам год час виконання курсових і дипломних робіт. За більш детальною інформацією відсилаємо до спеціальних довідників, назви яких можна знайти серед рекомендованих літературних джерел.

1.3.3.1. Диктофон

У тих випадках, коли доводиться швидко фіксувати багато інформації (наприклад, при вивченні поведінки тварин, обліках тварин, або при закладанні пробних площ значну допомогу може надати диктофон. Нині промисловість випускає багато типів цих невеликих приладів, які можна покласти до кишені, а мікрофон прикріпити до лацкана куртки.

Важливо й те, що існує можливість у ході роботи записати будь-які важливі для дослідника природні звуки, наприклад, голоси птахів чи інших тварин.

Записану інформацію можна відтворювати на тому ж таки диктофоні або ж на будь-якому магнітофоні. Її можна також скопіювати та розмножити, передавши для аналізу своїм колегам або керівникові.

Кожний запис треба починати з дати, години початку спостереження, переліку умов (місце спостереження, погода, характер роботи і т. ін.). Не забувайте час від часу наговорювати годину та хвилини. Відзначайте також будь-які зміни умов у ході спостереження.

У звичайних, побутових диктофонах, які цілком придатні для наших цілей, тривалість запису на один бік плівки в касеті, як правило, становить 45 хвилин, у більш спеціалізованих - 1 годину і більше. Враховуючи це, не забувайте захопити з собою додаткові. чисті касети.

Треба зауважити, що інформація, записана на аудіокасетах, може зберігатись нескінченно довго, але доступ до неї досить ускладнений. Тому не забувайте промаркувати касети, проставити на них номери, а на паперових вкладинках - коротко викласти їх зміст. Краще буде, якщо невдовзі після запису ви зможете перекласти всю записану інформацію на папір.

1.3.3.2. Фотоапарат

Фотоапарат - здавна і добре відомий пристрій для фіксації зображень на фотоплівку. За допомогою його навіть не дуже вправні аматори можуть робити прийнятні чорно-білі і кольорові фотознімки та слайди. Нині полиці наших магазинів заполонили найсучасніші імпортні фотокамери, але для досить професійної роботи біолога-початківця цілком вистачить стареньких вітчизняних фотоапаратів.

1.3.3.3. Цифрові камери

Найсучаснішою технікою для фіксації та обробки візуальної інформації є цифрові камери (digital camera), в яких зображення одразу перетворюється на певні кодовані електричні сигнали, що записуються на спеціальних картах (соmрасt саrd). Ці сигнали через адаптер передаються до комп'ютера, де за допомогою графічних редакторів може здійснюватись потрібна обробка зображення, тобто збільшення-зменшення, «введення» додаткових елементів, накладання одних зображень на інші тощо.

Численні закордонні фірми випускають багато різноманітних цифрових камер (Оlуmpus, Nikon та ін.), вони є в продажу в нашій країні, але досить дорогі. Немає можливості охарактеризувати хоча б частину з них, тому наведемо деякі параметри камери, яка придатна для будь-якого використання, — Nicon Сооlріх 950.

Принцип керування цією камерою багато в чому близький до принципів керування дзеркальними фотокамерами, тобто її розроблено для людей, які звикли не лише натискати на кнопку.

Ось коротко основні характеристики цієї камери.