18 | 03 | 2019

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ ТА ДИПЛОМНОЇ РОБІТ

Визначення коефіцієнта кореляції. У визначенні об'єму вибірки, достатньої для одержання вірогідного коефіцієнта кореляції Г При трьох різних рівнях значущості Р, допоможе Табл. 5 у Додатку 3.

У тому ж таки Додатку в Табл. 6 наведено значення коефіцієнта кореляції r, яких треба досяглі при різних рівнях значущості Р і різних числах степенів свободи П.

Насамкінець, хотілося б зауважити, що при будь-якому дослідженні існує небезпека припуститись цілої низки різноманітних помилок. Більшість їх може бути зведеною до таких груп.

А. Загальні помилки, властиві як суцільному, так і вибірковому дослідженню. До них належать:

1. Методичні помилки:

А) застосування порочної методики проведення досліду (порушення стандартних правил фіксації препаратів і хімічного аналізу, вибір помилкового напрямку дослідження, який не відповідає поставленим завданням тощо);

Б) нетотожність умов життя для підконтрольних і піддослідних організмів.

2. Помилки точності:

А) використання неперевірених і неправильно градуйованих вимірювальних приладів;

Б) розрахунки з недостатньою точністю. Недоцільними є також розрахунки з надлишковою точністю, адже вони без особливої користі потребують багато часу.

3. Випадкові помилки:

А) описки, прорахунки;

Б) плутанина в дослідних зразках.

Б. Помилки вибіркового дослідження властиві лише вибірковим дослідженням. До них належать:

4. Помилки типовості:

А) відбирання до вибірки таких об'єктів, які неправильно, однобічно віддзеркалюють властивості генеральної сукупності, наприклад, дослідження лише видатних представників або ж тільки середніх, або третини кращих, третини середніх і третини гірших;

Б) відбирання до вибірки особин, які розвивались за умов, різко відмінних від тих, що характерні для всієї генеральної сукупності;

В) при типовому пропорційному доборі - відбирання не з усіх частин популяції та без урахування об'єму типових частин;

Г) при серійному (гніздовому) доборі - вибір нехарактерної серії або вивчення тенденційно вибраних особин у серії.

Усі зазначені категорії помилок зумовлюються або неправиль-методикою дослідження, або ж невмілим і недбалим виконан-роботи. Уникнути їх або звести до мінімуму можливо шляхом :аної та ретельної організації експерименту чи спостере-

5. Помилки репрезентативності.

При Вибірковому дослідженні існує ще особливий тип помилок, які витікають із самої суті вибіркового дослідження. Причиною їх є та обставина, що вважається нібито характеристики, що властиві для вибірки, можуть віддзеркалювати характеристики усієї генеральної сукупності. Таких помилок - помилок репрезентативності - неможливо уникнути навіть при ідеальній організації дослідницької роботи. Проте вибіркове дослідження може дати точну характеристику генеральної сукупності внаслідок наявності двох сприятливих обставин:

А) величину помилок репрезентативності можна звести до мінімуму за рахунок певної організації вибіркового дослідження;

Б) розроблено методи, які дозволяють за вибірковими даними визначати можливу величину помилок репрезентативності з тим, щоб враховувати їх при переході від вибіркових показників до генеральних. Більш детально ці питання розглянуті у відповідних зведеннях з математичної статистики, які перелічені в списку рекомендованої літератури наприкінці методички.

1.3. НАКОПИЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

1.3.1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ ЗАПИСІВ

Виключне значення для будь-якої наукової роботи має фіксація результатів дослідів чи спостережень. Лише запротокольований факт має наукову цінність, е справжнім документом, який не втрачає своєї переконливості навіть через довгий час. Саме тому із самого початку наукової діяльності кожний студент-дипломник повинен виробити в собі почуття високої відповідальності щодо протоколювання результатів своїх досліджень, аж: ніяк не покладаючись на пам'ять. Навіть при найкращій пам'яті безліч різноманітних вражень неминуче відіб'ється на точності та вірогідності встановлених фактів, і багато найцікавіших відомостей забудуться або годсвідомо викривляться до непізнання.

У записах треба чітко розмежовувати твердо встановлені факти від здогадок, припущень та відомостей, одержаних з вуст інших людей.

Існує кілька способів запису, але незалежно Тир, того, який з них обере студент, треба додержуватись деяких загальних, цілком обов'язкових правил:

1) записи треба робити негайно або якомога швидше, по свіжих враженнях;

2) факт викладати з граничною ясністю, чіткістю та виразністю;

3) обов'язково вказувати дату, годину, місце та умови спостереження;

4) записувати чітко та зрозуміло.

Нехтування будь-яким з цих моментів створить безліч непотрібних ускладнень.

Майже не виникає складнощів із Записами лабораторних або інших камеральних досліджень, коли більша частина роботи виконується в зручному приміщенні за столом. У цьому випадку досить розкреслити загальний зошит у клітину певним, зручним для записів чином. Не намагайтесь усі потрібні записи втиснути в один рядок, не робіть аж надто вузьких стовпчиків. Не забудьте залишити місце для приміток!

Під час екскурсії найкраще робити короткі конспективні нотатки в записнику, а вже вдома детально (але не відкладаючи!) їх розписати. Зручні для роботи в полі записні книжечки розміром 10 х 15 см, Йхупкого паперу в клітинку, з твердою обкладинкою (польові щоденники). Книжечку такого формату можна вільно покласти до кишені, обкладинка не зламається і добре збереже записник від вологи. Клітинки дозволяють складати схеми, плани. Записи робляться м'яким (3М, В, НВ) простим (ні в якому разі не хімічним!) олівцем, бажано на одній стороні листка.

Здебільшого записи в полі доводиться робити поспіхом, у незручній позі, а тому не лише дуже лаконічно, але й не завжди розбірливо. Особливо такими вадами страждають нотатки під час нічних екскурсій, при сильних морозах і під дощем. Інколи використовують різні скорочення та умовні позначки. Одразу ж після повернення додому розібратись у цих карлючках не так вже й важко, але через кілька днів або й місяців по тому це стає майже безнадійною справою. Своєчасні невеликі витрати праці на ретельне, акуратне оформлення записів надзвичайно полегшить наступну обробку і стократ компенсують витрачену працю та час.

Важливий момент - зовнішнє оформлення - наявність полів шрібні для більш пізніх зауважень, додатків і виправлень), нуме-щія сторінок, наявність дати на кожній сторінці і т. ін.

Для Постійного щоденника краще взяти загальний зошит у клітинку з цупкою обкладинкою. Щоденниками доводиться користуюсь постійно і навіть через багато років, тому вони повинні бути досить міцними. Звичайні учнівські зошити мало придатні для цього. Сторінки щоденника нумеруються, а на першій сторінці робиться напис, де вказується номер щоденника, прізвище автора та його адреса з проханням повернути на випадок, якщо він буде загублений, а також відрізок часу, коли ним користувались. Номер щоденника та час допоможуть згодом у пошуках потрібних матеріалів. Адреса - також не зайва пересторога, адже ніхто не застраховаваний від втрати.

1.3.2. СИСТЕМА ЗАПИСІВ

Найчастіше користуються Хронологічними щоденниками. В цьому випадку спостереження реєструються в спеціальному записнику щоденно, підряд. На початку запису вказується дата та день тижня, коротко характеризується стан погоди, далі описується екскурсійний маршрут за день і, насамкінець, наводиться детальний опис всього того, що ви спостерігали.

Хронологічні щоденники мають ті переваги, цю детально фіксуютьь хід і умови роботи, найбільш точно відтворюють послідовність розвитку природних явищ, дають чітке уявлення щодо їх загальних закономірностей. Не випадково, що саме такі щоденники використовує більшість натуралістів (геоботаніки, зоологи, ґрунтознавці, геологи, екологи та ін.). Серйозним недоліком хронологічних щоденників є складність відбору даних по окремих видах, біотопах і проблемах тощо. Чим більше у вас набиратиметься матеріалу, тим важче буде у ньому розібратись, якщо не вдатись до складання спеціальних предметних покажчиків (так званих індексів) до кожного закінченого щоденника[5]. Безумовно, складання такого покажчика справа копітка, вимагає виняткової ретельності, але ділком виправдовує себе згодом.