Лекція 5. СИСТЕМА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЕТАПІВ СУЧАСНИХ АГРОТЕХНОЛОГІЙ

В основі інтенсивної технології є рослина з її біологічними особливостями і потребами в процесі росту і розвитку. Другою складовою інтенсивної технології є орієнтація на вико­ристання всіх особливостей кожної ділянки землі.

Інтенсивна технологія базується на всіх складових індустріальної технології з більш високим ступенем використання матеріально-технічної бази для оптимізації умов вирощування на всіх етапах розвитку рослин. Методологічна основа інтенсивної технології заключається в тому, що має послідовний комплексний і системний підходи. Всі фактори інтенсифікації застосовуються у їх взаємодії, а ефективність вирощування сільськогосподарських культур базується на дотриманні наступних теоретичних принципів:

· постійне поліпшення родючості ґрунту;

· використання біологічних особливостей районованих високоврожайних сортів (гібридів) інтенсивного типу;

· використання комплексу біологічних, агротехнічних і агрохімічних засобів управління формуванням врожаю та інтегрованого захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів;

· комплектування оптимального складу машинно-тракторного парку при умові ефективного його використання;

· висока кваліфікація кадрів;

· обов'язкове дотримання технологічної дисципліни. Суть інтенсивної технології заключається в обов'язковому виконанні наступних технологічних елементів:

· хімічна меліорація ґрунтів;

· розміщення посівів на кращих попередниках у сівозміні;

· запровадження високоврожайних інтенсивних сортів, стійких до вилягання;

· високе забезпечення рослин елементами мінерального живлення з урахуванням їх вмісту у ґрунті;

· дробне внесення азотних добрив у період вегетації за даними ґрунтової і рослинної діагностики;

· регулювання росту рослин ретардантами;

· застосування інтегрованої системи захисту рослин від хвороб, шкідників і бур'янів шляхом регулювання їх чисель­ності;

· своєчасне і якісне виконання всіх технологічних заходів, направлених на захист ґрунтів від ерозії, накопичення вологи, створення сприятливих умов росту і розвитку культур.

Всі ці заходи повинні проводитись з метою максимальної окупності заходів, що запроваджені в агротехнологіях.

5.2. Методологія, теорія і світова практика формування

Агротехнологій вирощування сільськогосподарських культур

У більшості розвинутих країн Європи стрімко ростуть валові збори зерна без збільшення посівних площ.

У Франції розроблена сучасна технологія одержання 100 ц/га зерна озимих культур і включає наступні елементи:

· високоякісний обробіток ґрунту з внесенням основного добрива (112-137 кг/га д. р.) з урахуванням прогнозованого врожаю;

· триразове внесення в період вегетації рослин підвищених доз азотних добрив (125-147 кг/га д. р.);

· оптимальну норму посіву насіння високої якості (161-172 кг/га);

· ранній для місцевих умов посів;

· дворазову обробку посівів ретардантами для запобігання виляганню рослин;

· використання фунгіцидів у боротьбі з хворобами рослин.

У Західній Європі поширені дві принципово різні технології вирощування озимих культур:

1. Бельгійська доктора Лалу.

2. Західноєвропейська доктора Єфланда.

Бельгійська система забезпечує одержання 70-80 ц/га зерна в умовах високої родючості ґрунту. Вона ґрунтується на низькій нормі висіву і високих нормах мінеральних добрив. Норма висіву складає 220-250 шт./м2 (100-120 кг/га), що сприяє отриманню навесні на 1 м2 200-220 рослин у фазі трьох листків, маючи до збирання 475-500 продуктивних пагонів. Фосфорні та калійні добрива з розрахунку по 90 кг/га д. р. вносять перед посівом, азотні з розрахунку 140-150 кг/га д. р. - навесні у декілька прийомів:

· 22% - у фазі кущіння;

· 56% - на початку виходу в трубку;

· 22% - при появі останнього листка.

Гербіциди застосовують восени. Для запобігання виляганню однократно вносять ретарданти, при необхідності - фунгіциди.

Західнонімецька система, Розроблена доктором Єфландом, розрахована на отримання високої врожайності озимих зернових на рівні 60-80 ц/га, орієнтована на ранній посів (кі­нець вересня - початок жовтня) і високу щільність рослин. Ґрунтується на підвищеній нормі висіву насіння (450-500 шт./м2) для отримання 550-600 колосків/м2, використанні регуляторів росту, внесенні високих норм фосфорно-калійних добрив восени та дробно азотних - 200 кг/га д. р. у чотири строки:

· основна частина (44%) - на початку кущіння;

· 11% - у фазі кущіння;

· 25% - при появі останнього листка;

· 20% - на початку колосіння.

Для запобігання виляганню посіви два рази, з 15-денним інтервалом, обробляють туром у дозі 1,5 і 0,5 л/га. В умовах інтенсивного землеробства спостерігається небезпека по­шкодження рослин грибковими захворюваннями, посіви обов'язково обробляють пестицидами.

З метою одержання високих врожаїв при впровадженні вказаних технологій стимулювало пошук і розробку нових їх варіантів в інших країнах.

В Австрії інтенсивна технологія вирощування озимої пше­ниці включає сучасний обробіток ґрунту, дослідження його на вміст поживних речовин, якісну підготовку посівного ло­жа, протруювання насіння, своєчасний посів з нормою 350 -400 шт./м2, знищення бур'янів піляхом обробітку ґрунту гербіцидами, своєчасне внесення необхідних доз азотних добрив, стимуляторів, фунгіцидів.

• < Назад
• Вперёд >