Лекція 5. СИСТЕМА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЕТАПІВ СУЧАСНИХ АГРОТЕХНОЛОГІЙ

Лекція 5. СИСТЕМА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЕТАПІВ СУЧАСНИХ АГРОТЕХНОЛОГІЙ

5.1. Склад, структура і функції агротехнологій

Та окремих технологічних етапів

Складова науково-технічного прогресу - це технологія. Будь-яке відкриття або винахід, якщо воно не реалізоване в конкретному способі технологічного використання, не може задовольнити свою суспільну користь або ефективність творчості конкретного працівника.

Під Технологією розуміють сукупність способів і засобів здійснення конкретного виробничого процесу. Інколи вважають, що складовою цього процесу є техніка, технологія і ор­ганізація. Сільськогосподарську технологію, крім всього іншого, визначають специфічні засоби виробництва - земля, рослини і тварини.

Щодо сільського господарства можна виділити такі категорії (технологія сільськогосподарського виробництва, технологія рослинництва, технологія тваринництва, технологія вирощування сільськогосподарських культур та ін.):

1. Технологія сільськогосподарського виробництва - Це сукупність способів, закономірностей, засобів, послідовності і якості виконання робіт у галузі з метою отримання сільськогосподарської продукції.

2. Технологія рослинництва - це сукупність способів, закономірностей, засобів, послідовності та якості виконання робіт у даній галузі з метою отримання рослинної продукції.

3. Технологія вирощування сільськогосподарських культур вимагає певної послідовності робіт по вирощуванню, збиранню та післязбиральній обробці сільськогосподарських культур, агротехнічні вимоги до виконання робіт, перелік технічних засобів, техніко-економічні показники. Для послідовності виконання технологічних операцій складається спеціальна технологічна карта встановленої форми.

Практика сільськогосподарського виробництва має декілька видів технологій вирощування сільськогосподарських культур. Частіше у літературі і на виробництві зустрічаються такі назви:

· ручна (немеханізована);

· механізована;

· традиційна (звичайна);

· прогресивна;

· перспективна;

· індустріальна (промислова);

· інтенсивна;

· ресурсо - та енергозберігаюча;

· біотехнологія.

Класифікаційна схема технологій в рослинництві показана на рис. 7.

Ручні (немеханізовані) технології не мають широкого застосування у сільськогосподарському виробництві. При вирощуванні більшості культур вони витіснені механізованими. Для якісної оцінки ступеня механізації робіт (См) використовують формулу:

,

Де: Орз, Орм І Орр - обсяг робіт, виконаний при вирощуванні сільськогосподарських культур: загальний, машинами і механізмами, вручну.

При См = 1 характерна комплексна механізація вирощування культур, оскільки ручні роботи взагалі відсутні.

Звичайна (традиційна) - це та технологія, яка склалась у сільськогосподарському підприємстві на відповідному етапі його матеріально-технічної бази. На відміну від неї прогресивна технологія вимагає інноваційні досягнення науки і практики, які рекомендовані для впровадження. На основі звичайної та прогресивної технологій науковими установами та виробничниками формується перспективна технологія, яка буде реалізована в майбутньому.

Рис. 7. Класифікація технологій вирощування сільськогосподарських культур

Для отримання стійких врожаїв високої якості важливо виконати три умови:

· враховувати у повному обсязі можливості конкретного ґрунтово-кліматичного району, поля, сорту;

· послідовно нарощувати родючість ґрунту;

· обов'язково враховувати біологію та потреби рослин.

Ці вимоги можна задовольнити лише при високій інтенсифікації виробництва. Інтенсивна технологія (від латинського intensio - напруженість) означає збільшення напруженості, тобто концентрації факторів інтенсифікації - добрив, пестицидів, регуляторів росту, меліорантів, технічних засобів та інших ресурсів при поліпшених агротехнічних умовах, що забезпечують високу окупність врожаю.