Сегодня: 20 | 04 | 2024

Лекція 1. Наукові основи сучасних агротехнологій

Що ж гальмує розвиток екологічного виробництва в Україні. Основна помилка - уявлення, що через різке скорочення застосування у сільському господарстві мінеральних добрив і пестицидів переважна більшість рослинницької продукції, буде екологічно чистою. Слід мати на увазі, що відсутність в урожаї шкідливих речовин - одна з десятків вимог стандартів ІРОАМ до екологічно чистої продукції. Як приклад, наводимо фрагменти системи вимог на ековиробництво, розробленої в ННЦ ІГА на основі стандартів ІРОАМ (табл. 4).

Таблиця З

Система вимог до технологій вирощування екологічно чистої рослинницької продукції

1.

Вибір культурних видів і сортів

1.1.

Все насіння і садивний матеріал повинні бути екологічно сертифіковані. Види і сорти, що мають вирощуватися, повинні бути адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов, стійкими проти шкідників і хвороб.

1.2.

Використання генетично зміненого насіння, трансгенних рослин або садивного матеріалу не дозволяється

2.

Тривалість періоду конверсії

2.1.

Рослинництво може бути екологічно сертифіковане, якщо вимоги цих стандартів виконувалися протягом 24 місяців до початку виробничого періоду.

3.

Внесення добрив

3.1.

У господарствах з екологічно чистим виробництвом основними видами використовуваних добрив повинні бути матеріали мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження, що розщеплюються біологічно.

3.2.

Система внесення добрив повинна запобігати втратам поживних речовин, надходженню в ґрунт важких металів й інших речовин, Що Негативно впливають на ґрунтову біоту.

3.3.

Мінеральні добрива не можуть бути заміною біогенних добрив і повинні використовуватися тільки як доповнення до матеріалів на вуглецевій основі.

3.4.

Мінеральні добрива варто застосовувати тільки в натуральному вигляді (як сировина), використання синтетичних добрив, що містять азот (аміачна селітра, карбамід і т. п.), заборонено.

3.5.

Добрива з людськими екскрементами (кал і сеча) не можна використовувати для вирощування рослин, які споживатимуться людьми, якщо не дотримано всіх санітарних вимог.

4.

Боротьба зі шкідниками, хворобами і бур'янами; регулятори росту

4.1.

Для боротьби зі шкідниками, хворобами і бур'янами повинні застосовуватися засоби, отримані в господарстві на основі місцевих рослин чи тварин, а також популяцій мікроорганізмів.

4.2.

Природних ворогів збудників хвороб слід зберігати і підтримувати за рахунок створення необхідного життєвого простору для виведення потомства, гніздування тощо.

4.3.

Для усунення шкідників, захворювань і бур'янів повинні застосовуватися термічні і фізичні методи.

4.4.

Термічну стерилізацію ґрунту з метою боротьби з бур'янами і хворобами можна обмежувати, якщо це знижує продуктивність сільськогосподарських культур і погіршує якість рослинницької продукції.

4.5.

Усі сільськогосподарські знаряддя, що застосовувалися в традиційному землеробстві, перед використанням в екологічному землеробстві повинні належним чином бути очищені й не містити залишків мінеральних добрив і пестицидів.

4.6.

Застосування синтетичних пестицидів в екологічному землеробстві заборонено.

4.7.

Застосування синтетичних регуляторів росту і синтетичних барвників для косметичних змін заборонено.

4.8.

Застосування генетично змінених організмів або їхніх продуцентів заборонено.

5.

Контроль забруднення

5.1.

Технології вирощування екологічно чистої рослинницької продукції не повинні призводити до нагромадження в ґрунтах важких металів та інших шкідливих речовин техногенного чи біологічного походження.

6.

Охорона земель

6.1.

Спалювання соломи й інших рослинних залишків заборонено.

6.2.

Технологія вирощування екологічно чистої продукції не повинна призводити до виникнення ерозійних чи інших деградаційних процесів.

Таблиця 4

Структурна схема системи стимулювання виробників екологічно чистої продукції

Стимулювання

Природо-охоронної

Діяльності

Стимулювання

Збереження

І підвищення

Родючості ґрунтів

Стимулювання

Одержання

Високоякісної

Продукції

Стимулювання

Поліпшення стану

Здоров'я

Населення

Система

Державного

Стимулювання

Ековиробників

Стимулювання

Відновлення біорізноманіття

Стимулювання

Використання

Місцевих видів

Добрив

Стимулювання використання біогербіцидів

Стимулювання підтримання культурно-технічного стану земель

З урахуванням складності дотримання цих вимог у практиці сільськогосподарського виробництва марно сподіватися на вихід на міжнародні ринки екопродукції, вважаючи, що більша частка нашої продукції є екологічно чистою.

Поява ж багатьох вітчизняних продуктів, маркірованих як "екологічно чисті", пояснюється тим, що у державі немає спеціалізованої сертифікаційної мережі щодо екопродукції. Тому кожен виробник на свій розсуд може вважати продукцію яку виробляє, екологічно чистою і ставити на неї відповідну маркіровку, не сплативши ліцензійного збору. У разі ж створення такої мережі вдалося б призупинити хаос, який існує нині у цій сфері й істотно збільшити надходження коштів у держбюджет від виробників екопродукції.

Окремо постає питання щодо державного стимулювання виробників екологічно чистої продукції. В Україні налагодження виробництва екологічно чистої продукції перебуває на самому початку. Саме тому розробка системи стимулювання ековиробників – питання актуальне.