Лекція 1. Наукові основи сучасних агротехнологій
Страница 7 из 10
Вплив агротехнологій на розвиток коренів
Агротехнічні заходи, направлені на підвищення кількості товарної продукції, впливають на розвиток всіх органів рослин, у тому числі і підземних.
Попередники. Негативний вплив чергування культур на кореневі системи характерний тільки для окремих культур або при монокультурі (льон, конюшина). Причина цього – накопичення у ґрунті речовин, які гальмують ріст коренів. Пошкодження первинних корінців озимої пшениці зустрічається при посіві насіння безпосередньо після приорювання залишків соломи або високій стерні.
Обробіток ґрунту, В першу чергу, позитивно впливає на підземні органи при несприятливих умовах росту і розвитку рослин. На родючих ґрунтах після багаторічної оранки суттєвої відмінності в розвитку кореневих систем не встановлено. Вплив мінімального обробітку ґрунту також не показав суттєвої різниці у кількості кореневої маси.
На ґрунтах з ущільненим орним шаром або з різним ступенем оглеєння обробіток ґрунту сприяє росту і розвитку коренів.
Мінеральні добрива З помірним внесенням азоту, фосфору і калію, а також органічні добрива, як правило, сприяють росту підземних органів всіх культур. Найбільший вплив на формування коренів здійснюють азотні добрива. В дослідах з озимою пшеницею встановлено, що при збільшенні норми азоту, врожай надземної маси підвищувався більше, ніж маса коренів. При внесенні азоту під бобові трави знижувалась продуктивність як надземної, так і підземної частин рослини.
Регулятори росту, Що використовуються для скорочення довжини стебла зернових, часто діють на ріст коренів позитивно; в цьому випадку більший вплив характерний для виду культури, сорту, дози та строку використання ростових речовин.
Збирання І Видалення Надземних частин рослин або пошкодження їх асиміляційної поверхні зменшує надходження асимілянтів у підземні органи. Типовим прикладом є багаторічні бобові трави: часте скошування зменшує ріст і формування коренів.
1.2.4. Основи фізіології формування врожаїв польових культур
Формування органічної речовини посівами культурних рослин поєднується трьома процесами (в приведеній послідовності відповідають проходженню в часі):
· поглинання (абсорбція) енергії сонячних променів посівами;
· ефективне використання засвоєної енергії для формування сухої речовини;
· переміщення, розподіл і накопичення продуктів асиміляції.
Енергія сонячних променів поглинається всіма органами рослин, особливо листками. Здатністю посівів засвоювати сонячну радіацію є показник - Індекс листової поверхні (ІЛП), - який визначають відношенням площі посівів до одиниці поверхні ґрунту (частіше 1 м2).
Для визначення величини асиміляційної поверхні, з урахуванням строків її функціонування, використовують термін Фотосинтетичний потенціал посіву (ФПП) - це сума листкової поверхні (м2) однієї рослини за відповідний проміжок вегетаційного періоду.
Крім вищевказаних показників, часто в зарубіжній науковій літературі вказують наступні:
1. Приріст маси сухої речовини: W = W2 – W1, де W - маса сухої речовини при першому (W1) І другому (W2) Строках взяття зразків (T1-T2).
2. Швидкість утворення сухої речовини:
(маса/час).
Цей показник при перерахунку на одиницю площі посіву (Р) визначає темпи наростання маси на одиницю поверхні ґрунту. Його часто позначають як С або СGR (сгор growth rate):
C (CGR) = 
(маса / площа поверхні ґрунту на одиницю часу).
3. Відносна швидкість росту RGR (relafive growth rafe):
RGR = 
(маса / маса за одиницю часу).
З урахуванням залежності росту рослин від часу частіше використовують рівняння:
RGR = 
.
4. Чиста продуктивність фотосинтезу NAR (net assimilation rafe):
NAR = 
(маса / площа за одиницю часу),
Де А - Площа асиміляційних органів.
5. Відносна облистяність рослин LAR (leaf area ratio):
LAR = 
(площа / маса).
Підвищення швидкості фотосинтезу являє собою значний резерв для рослинництва. За рекомендаціями вчених, коефіцієнт використання сонячних променів можна підвищити приблизно у 10 разів. Таке регулювання можливе двома шляхами: селекцією і створенням оптимальних умов живлення рослин. Необхідно вказати, що поки що точні величини швидкості фотосинтезу, які необхідні для одержання максимальних врожаїв, не визначені. Справа в тому, що швидкість фотосинтезу - це вирішальний фактор формування врожаїв у тих випадках, коли ліквідована лімітована дія більшості інших факторів (нестача мінерального живлення, дефіцит води, несприятлива структура посіву).
