Лекція : Експлуатація мережного господарства. Заходи в Житлово-комунальному Господарстві
Страница 1 из 4
Лекція : Експлуатація мережного господарства. Заходи в Житлово-комунальному Господарстві
План:
1. Експлуатація мережного господарства.
2. Заходи в житлово-комунальному господарстві.
Л. 1 ст. 77 – 89.
1. Експлуатація мережевого господарства
До мережевого господарства відносяться теплові, вентиляційні, водопровідні, електричні і інші мережі.
Заходи щодо економії теплоти при транспортуванні пари і гарячої води зводяться до зниження втрат теплоти і тиску в мережах і економії конденсату.
Перш за все слід піклуватися про хорошу ізоляцію теплових мереж: вона не тільки скорочує теплові втрати, але і зменшує падіння температури уздовж теплопроводу, підвищуючи тим самим якість теплоносія. Необхідно застосовувати міцну і довговічну ізоляцію, що не схильну до гниття і не піддається іншим видозмінам, пов'язаним з втратою це механічних і ізолюючих властивостей. Інша група заходів полягає в скороченні витоків пари і гарячої води через можливу нещільність. Проводячи гідравлічні випробування, знаходять і усувають місця витоків.
Причиною підвищених втрат теплоти може бути розрегулювання системи теплопостачання. Зміна витрати теплоносія навіть одним з абонентів приводить до зміни тиску і витрати у всіх інших, а звідси - до перевитрати теплоносіїв. Тому необхідно стежити за системою регулювання його витрати.
У тих випадках, коли використовується технологічна пара і можливе повернення його конденсату, слід організувати його збір. Недоповернення конденсату викликає перевитрату палива.
Основним напрямом в раціональному водопостачанні є скорочення втрат води, викликаних її витоком із зовнішньої мережі труб внутрішніх комунікацій, робочої апаратури і приладів. Непродуктивні витрати електроенергії насосними установками можуть бути обумовлені і іншими причинами, наприклад надмірним натиском води в системі із-за невмілого вибору насосних агрегатів або заниженим діаметром трубопроводу, на подолання опору якого витрачається значна кількість електроенергії. Опір в трубах може бути великим також із-за відкладення опадів після ряду років експлуатації.
Ефективна боротьба з витоками води, з нераціональним її витрачанням можлива лише за умови правильного налагодженого обліку і контролю за роботою мережі, своєчасного і ретельного проведення планово-запобіжних і аварійних ремонтів. Безперервне зростання числа і потужності вентиляційних систем, призначених для поліпшення санітарно-гігієнічних умов в тваринницьких приміщеннях, примушує додавати питанням економного використання електроенергії на вентиляцію важливе значення.
В першу чергу слід влаштовувати природну витяжну систему. Якщо цього зробити не можна, то слід усунути витоки повітря з повітропроводів і забезпечити постійну роботу вентиляційних систем з оптимальною продуктивністю. Цьому сприяють періодичні випробування вентиляційних систем для визначення їх фактичної продуктивності і найвигіднішого режиму роботи. Треба прагнути до того, щоб вентилятор і електродвигун працювали при ККД, близьких до максимальних, і витримувалася постійність заданої частоти обертання, оскільки споживана вентилятором потужність пропорційна кубу числа оборотів.
В період експлуатації електричних мереж необхідно стежити не тільки за навантаженням і числом включених трансформаторів, але і за рівномірністю навантаження фаз, особливо при живленні приладів освітлення і зварювальних трансформаторів. Нерівномірність навантаження фаз може привести до значних втрат. Для запобігання нерівномірності слід регулярно заміряти навантаження трансформаторів під час річного максимуму і при їх змінах перемикати приймачі з однієї фази на іншу, якщо нерівномірність перевищує 15%.
Втрати електроенергії в електричних мережах ΔWЕС. складаються з їх втрат в окремих ланках електропостачання:
ΔWЕС. = Σm ∙ ΔWі, ( 1 )
Де Т - ланка електропостачання; ΔWі - втрати електроенергії в окремій ланці електропостачання, кВт∙год./год.
Втрати електроенергії (кВт∙год./год) в окремих ланках електричної мережі визначають виходячи з фізичних властивостей цих ланок. Наприклад, в лініях електропередачі їх знаходять по формулі:
ΔWЛЕП. = (ρ ∙ lп ⁄ nп ∙ sп ) ∙ (S2 ⁄ U2 ∙Tг), ( 2 )
Де ρ − питомий опір провідника (для алюмінієвих ρ = 0,032 Ом∙мм2/м);
Lп - протяжність лінії, км.; nп - число ланцюгів лінії; sп - поперечний перетин однієї фази провідника, мм2; S - середньорічне навантаження, U - напруга мережі, кВ; Тг – річний час находження мережі під навантаженням, год.
Втрати електроенергії (кВт∙год./год) в трифазній мережі можна також визначити, користуючись силою струму навантаження:
ΔWЛЕП. = 3,3∙10-3 ∙ ρ ∙ lп ∙I2 ∙ Tг ⁄ Sп, ( 3 )
де І - середньоквадратне значення струму навантаження, А.
Втрати електроенергії в трансформаторі знаходять так:
ΔWТ = (ΔРх + кз2 ∙ΔРкз) ∙Тг, ( 4 )
