Лекція 3. БІОТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЙОГО
Страница 7 из 7
Важливим завданням є розробка прийомів, які сприяють підвищенню коефіцієнта використання рослинами азоту й фосфору з мінеральних та органічних добрив.
Вкрай необхідно провести дослідження щодо з'ясування ролі мікроорганізмів у мобілізації фосфору важкорозчинних мінеральних і фосфорорганічних сполук. Адже фосфор у сільськогосподарському виробництві нашої держави є у першому мінімумі, потіснивши навіть азот.
Перетворення азоту й фосфору у системі ґрунт - добрива - рослини є, як відомо, результатом різних біологічних, біохімічних і фізичних процесів. Тому розробка поставлених завдань може бути успішною лише за умов організації комплексних досліджень на основі використання найсучасніших мікробіологічних, біохімічних, агрофізичних та інших методів. У зв'язку з цим слід зазначити, що взагалі ґрунтові мікробіологи не можуть успішно розв'язувати питання землеробства без залучення спеціалістів суміжних спеціальностей: ґрунтознавців» агрохіміків, фізіологів рослин тощо. Певний розпив між ґрунтовою мікробіологією та іншими сільськогосподарськими науками є істотним недоліком, який потрібно як найшвидше виправити.
Одним із найважливіших питань сільського господарства для нашої держави на сучасному етапі є проблема дефіциту білка. У результаті досліджень останнього 20-річчя створено високоефективні біопрепарати бульбочкових та асоціативних бактерій для підвищення врожайності бобових і злакових рослин та збільшення вмісту у них білка. Чистий доход від застосування цього агрозаходу сягає понад 10% . Не менш ефективними є біопрепарати фосформобілізуючих бактерій.
Розрахунки багатьох науково-дослідних установ свідчать, що за рахунок використання біопрепаратів азотфіксуючих бактерій можна зекономити до 30% мінеральних азотних добрив та одержати додатково 500 тис. т білка. І це без урахування впливу цього агрозаходу на наступні культури сівозміни. Проте аналіз сучасного стану виробництва і застосування біопрепаратів азотфіксуючих мікроорганізмів свідчить, що цей ефективний і рентабельний захід агротехніки не знайшов широкого застосування у сільському господарстві. У державі інокулюється менше 0,1% посівів зернових. Серйозною причиною цього є те, що ще не вирішено багато питань як з технології виготовлення, так і з технології застосування. Особливо це стосується включення згаданого агрозаходу до існуючих технологій. За таких умов обмежуються обсяги виробництва біопрепаратів, стримується розширення інокульованих посівів зернових та інших культур і знижується ефективність агрозаходу у виробничих умовах.
У зв'язку з цим комплексна програма з проблеми біологічного азоту й фосфору в найближчі роки повинна бути спрямована на кінцевий результат - на створення системи випуску високоефективних препаратів. Причому цей напрям має стати пріоритетним, таким, що дасть нам змогу одержати не лише додаткові прибутки, а й визнання серед наукової громадськості та виробничників.
Для підвищення продуктивності бобових і злакових рос. лин застосовують передпосівний обробіток насіння активними культурами бульбочкових бактерій (препарат ризоторфін), асоціативних бактерій – біопрепарати ризоагрин, ризоентерин, флавобактерин тощо. Доведено, що від застосування цього агрозаходу врожайність зернових підвищується на 2 ц/га і більше, зеленої маси бобових культур - на 50 - 80 і сіна люцерни та конюшини - на б - 8 ц/га. При цьому не тільки підвищується врожайність сільськогосподарських культур, а й збільшується в них вміст білка на 0,5% і більше. Бобові й злакові рослини, крім господарських ознак, повинні характеризуватися високою спроможністю до симбіотичної і асоціативної азотфіксації, тобто мати високий рівень активності й продуктивності азотфіксації. Експериментальні і літературні дані дали змогу поставити питання про селекцію сільськогосподарських рослин на підвищення інтенсивності азотфіксуючої активності. У Селекційно-генетичному інституті УААН створено сорти сої Кріпиш, Чарівниця Степу, Аркадія одеська, Одеська 124 з високим симбіотичним потенціалом і зниженим автотрофним живленням азотом.
