21 | 09 | 2018

Лекція 3. БІОТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЙОГО

Лекція 3. БІОТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЙОГО

РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ

3.1. Біотична система, склад та взаємовідносини між компонентами

Живі компоненти навколишнього середовища в сукупності являють собою потужний комплекс екологічних факторів, які називають Біотичними. З одного боку, це тісно взаємопов'язаний комплекс організмів різного рівня розвитку. З іншого боку, біотичні компоненти середовища знаходяться у тісному зв'язку з компонентами різноманітного фізичного оточення. Тому біогенний потенціал важко аналізується і класифікується. В одних випадках - це прямий фізичний вплив живих істот один на одного (паразитизм), У інших – різноманітні форми конкурентних взаємовідносин.

До біотичних факторів відносять: мікроорганізми, комахи, черв'яки, рослини, тварини. Всю сукупність живих ком­понентів середовища ділять на дві групи:

§ фітогенні (флора);

§ зоогенні (фауна).

Рослини знаходяться в постійному взаємозв'язку між собою, здійснюючи прямий або непрямий вплив. У природі безперервно спостерігається конкуренція між видами рослин. Рослинний покрив здійснює відповідний вплив на розвиток окремих рослин. У процесі такої боротьби за існування відбувається конкуренція між рослинами, пряма дія якої постерігається за поживні речовини, воду, світло. Прикладом прямого впливу рослинних організмів служить явище симбіозу, паразитизму, а також затінення одних рослин іншими.

У природі поширеними є зв'язки вищих рослин з нижчими рослинами. Наприклад, симбіоз бобових рослин з бактері­ями, які засвоюють азот з повітря, сприяє накопиченню азо­ту в ґрунті. Багато вищих рослин знаходяться у симбіозі з грибами (мікориза), які поліпшують засвоєння поживних ре­човин ґрунту, переробляючи їх в доступні для рослин сполуки. Величезний вплив на ріст і розвиток рослин здійснюють грибкові захворювання (іржа, борошниста роса), будучи при­чиною зміни видового складу рослинності.

Орні землі містять значну кількість мікроорганізмів. Встановлено, що загальна маса мікроорганізмів у чорноземних ґрунтах досягає 100...150 т/га. Під їх впливом у ґрунті проходять складні біохімічні процеси, які спричиняють розкладання органічної речовини, перетворення її у розчинні сполуки, доступні для рослин.

Комахи мають різноманітне значення. Рослини часто є об'єктом нападу численних комах, які спричиняють пошкодження рослин, а, нерідко, знищують значні масиви рослинності (сарана). Це сприяє зміні одних видів рослин іншими. Багато комах запилюють рослини, надаючи можливість розмноження, а, значить, і подальшого поширення рослин.

Суттєвий вплив на рослини здійснюють тварини, при випасанні яких на кормових угіддях змінюється ботанічний склад рослин, а, значить, і кормові якості цих угідь. Тварини поїдають цінні у кормовому відношенні трави, залишаючи шкідливі та отруйні рослини, які з роками займають домінуюче положення. Одночасно тварини ущільнюють пасовище і при цьому створюють сприятливі умови для цінних кормо­вих рослин. При відсутності догляду за пасовищем і нераціональному його використанні широкого поширення набува­ють малоцінні і шкідливі рослини.

Дрібні представники тваринного світу - суслики, сурки, кроти та інші - значно впливають на процеси ґрунтоутворення, а, значить, і на склад рослинності.

В процесі ґрунтоутворення важливу роль відіграють також дощові черв'яки, які перемішують, розпушують ґрунт створюючи кращі умови для росту і розвитку рослин.

3.2. Ресурси сучасних сортів і гібридів

Та їх реалізація в агротехнологіях

Сучасні агроекосистеми створені волею і зусиллям людини для стійкого забезпечення її продуктами харчування. На відміну від природних екосистем, у яких стабільність і саморегуляція забезпечуються широким генетичним різноманіттям видів рослин, тварин, комах, мікроорганізмів, штучні агроекосистеми не мають ні такої стабільності, ні саморегуляції. Вони представлені одноманіттям окремих культур, а відсутність стійкості та стабільності робить їх подібними до глобального штучного поживного середовища для розвитку шкодочинних організмів. Тому стабільність і продуктивність агроекосистем повинні постійно підтримуватись додатковими зусиллями і затратами енергії з боку людини шляхом за­стосування потенціалу ресурсів нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, регулювання динаміки бур'янових угрупувань та застосування хімічних та інших методів і засобів захисту рослин від шкодочинних організмів.

За останні 10 років різко зменшились як форми ведення господарства, так і технології вирощування сільськогосподарських культур. На зміну 8- та 10-пільним сівозмінам прийшли 3-5-пільні, що скоротило ротацію культур у сівозміні вдвічі. Біологічний потенціал урожайності сортів та гібридів не може бути реалізований унаслідок порушення технології вирощування, оскільки втрачені її складові: просторова ізоляція, ротація культур у сівозміні тощо. Але це лише видима причина, яку легко усунути за умови чіткого дотримання існуючих технологій вирощування.

Зростання виробництва продукції рослинництва відбувається за рахунок підвищення урожайності сільськогосподарських культур, важливим фактором якого є використання високоврожайних сортів (гібридів). У сучасному землеробстві - де найдоступніший і найефективніший спосіб збільшення виробництва продукції всіх культур.

При інтенсифікації виробництва зростає концентрація матеріальних і технічних ресурсів на одиницю площі. Перед селекцією постає проблема створення таких сортів і гібридів сільськогосподарських культур, які зможуть з високою віддачею окупити ці додаткові витрати. З кожною сортозміною у виробництво надходять сорти і гібриди з поліпшеними господарськими і біологічними ознаками, впровадження яких у виробництво зумовлює більш повне використання зростаючого виробничого потенціалу землеробства. Сорт і технологія є біологічним потенціалом поля (табл.12).

Таблиця 12

Залежність сортів озимої пшениці від технології їх вирощування

(Борщівська сортодільниця Тернопільської області, 1984 р.)

Сорт

Урожайність, ц/га

Підвищення урожайності при інтенсивній технології вирощування, ц/га

Інтенсивна

Технологія

Традиційна

Технологія

Киянка

62,0

55,8

6,2

Іллічівка

68,0

57,6

10,7

Поліська 70

67,4

55,5

11,9

Щедра Полісся

73,3

58,5

14,8

У практичній діяльності треба мати чітке визначення поняття сорту. Сортом називають саморегулюючу біологічну систему рослин однієї культури, одного походження, які подібні за господарсько-біологічними властивостями і морфологічними ознаками. Ця система сформована і розмножена для одержання високого врожаю доброї якості в результаті ефективного використання факторів зовнішнього середовища при вирощуванні за певних природних і виробничих умов. Тому сорт є важливим фактором середовища і засобом виробництва для підвищення урожайності і якості продукції сільськогосподарських культур.

Основні вимоги до сортів (гібридів):

1.  Висока і стійка урожайність по роках у визначених ґрунтокліматичних і агротехнічних умовах вирощування та напрямках використання культури.

2.  Стійкість до несприятливих умов середовища.

3.  Висока екологічна пластичність для забезпечення високої врожайності за сприятливих умов вирощування та підвищення нижнього порогу врожайності за екстремальних умов.

4.  Тривала і особливо комплексна стійкість проти хвороб і шкідників.