Лекція 3. БІОТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЙОГО

5.  Придатність до вирощування за інтенсивної технології, механізованого вирощування, збирання та переробки.

6.  Висока якість продукції.

Теоретичне і експериментальне обґрунтування перспективних моделей сортів сільськогосподарських культур – один з головних напрямів спільної взаємодії генетики, фізіології, біохімії і селекції рослин. Досягнутий в цьому напрямі прогрес пов'язаний з розвитком теорії фотосинтетичної продуктивності, з вивченням генетичної природи стійкості проти хвороб і несприятливої дії факторів середовища.

Модель сорту - це науковий прогноз, що передбачає, якими повинні бути сорт чи гібрид та окремі їх ознаки для максимального їх задоволення вимог виробництва даної культури, головні з яких - максимальна і стабільна врожайність, висока якість продукції. Сорт повинен мати високу стійкість до дії несприятливих абіотичних і біотичних факторів. Виробництво не має жодного сорту і навіть виду в природі, який був би стійким до дії будь-якого несприятливого фактору.

Рівень урожайності будь-якої культури визначається кількістю рослин на одиницю площі і продуктивністю однієї рослини. У зернових культур, наприклад, урожайність визначає вдосконалення фотосинтетичного апарату рослин, підвищення чистої продуктивності фотосинтезу тощо. Зміна тих функціональних особливостей зумовлює одночасно зміну морфологічної структури рослин. Стебло має бути міцним, коротким, стійким до вилягання. Листя прямостояче, вкорочене, з добре розвиненим верхнім листком і довгим періодом його фотосинтетичної активності. Така форма листків забезпечує краще проникнення світла в посіви, зменшує взаємне затінення рослин.

Біологічний потенціал урожайності сортів та гібридів сільськогосподарських культур у 2,5 рази вищий, ніж фактичний. Досягти хоча б 60- 70% рівня урожайності щодо біологічного потенціалу заважає відсутність стійкості рослин до цілого ряду факторів, особливо до шкодочинних організмів.

Аналіз причин показує, що сорти та гібриди не є стійкими до шкодочинних організмів. Новий сорт буде зареєстрований лише тоді, коли він перевищує урожайність стандарту. При цьому не береться до уваги той фактор, що стійкий до біотич­них факторів сорт потребує вдвічі менше затрат на хімічний захист, а в ряді випадків його взагалі можна уникнути. Для прикладу зазначимо, що на хімічний захист 1 га пшениці витрачається в середньому 35, цукрових буряків - 95, соняшнику - 45, картоплі - 33 дол. США. Якщо ці витрати на хімічний захист перевести на щорічні площі посіву названих культур, то вони в середньому становлять для пшениці 280, соняшнику - 81, картоплі - 49,5 млн. дол. США. У зазначену суму входять затрати на захист від бур'янів, що становлять близько 30% зазначених сум. Навіть далеко не всі спеціалісти сільського господарства усвідомлюють розміри затрат для одержання гарантованого врожаю. Це не тільки колосальні витрати, які сьогодні не під силу виробникові. При таких масштабах застосування пестицидів неминучий негативний глобальний вплив пестицидів на довкілля.

Ситуація, що склалася, вимагає корінного перегляду концепції селекції. Нам нічого ганятися за підвищенням біологічного потенціалу врожайності без забезпечення його реалізації шляхом генетичного захисту. Існуючий стан справ у селекції пов'язаний перш за все з відсутністю необхідної організації роботи селекціонерів. Вона не відповідає світовому досвіду та його досягненням. Досвід розвинутих країн світу свідчить, що над створенням сортів та гібридів працюють бригади вчених: генетиків, фізіологів, біохіміків, імунологів, технологів під керівництвом головного конструктора сорту - селекціонера. Проекти створення сортів ґрунтуються на сучасних досягненнях науки, знанні генетичного потенціалу вихідного селекційного матеріалу та на сучасних методах створення сортів з груповою стійкістю до шкодочинних організмів та інших лімітуючих факторів врожайності. Тільки таким чином можна створити сорти та гібриди з генетичним захистом, що забезпечить реалізацію їх біологічного по­тенціалу врожайності в агротехнологіях.

3.3. Фітоценотична значимість бур'янів,

Їх динамічність і вплив на агротехнології

З часів виникнення землеробства постійними сусідами людини стали бур'янові угрупування, які призводять до значних втрат врожаю і потребують додаткових матеріальних і трудових ресурсів для їх знищення.

Бур'яни - Це дикорослі види рослин, що входять до складу агрофітоценозу мимоволі та бажання людини, перешкод­жають її господарчій діяльності, підвищують собівартість продукції рослинництва внаслідок необхідності регулювання їх чисельності.

Узагальнюючи результати наукових досліджень, бур'янові угрупування мають характерні особливості:

§ самостійно з'являються у посівах культурних рослин;

§ мають інтенсивний ріст вегетативних органів, використовуючи для цього основні ресурси зовнішнього середовища;

§ мають дуже короткий період досягнення високої чисельності за рахунок високого потенціалу розмноження;

§ невибагливі до умов зовнішнього середовища;

§ відрізняються особливою конкурентною здатністю по відношенню до культурних рослин.

Бур'янисті рослини є продуктом загального еволюційного процесу, які за короткий термін досягають високої чисельності і є постійною проблемою для землеробів.

Висока засміченість полів - це проблема країн з низьким економічним рівнем розвитку країн, що мають низький рівень агротехнологій. Останніми роками фактор масової наявності бур'янів на орних землях багатьох країн істотно посилився, що є наслідком зниження культури землеробства в цілому. Одним із головних показників рівня окультуреності земель є величина потенційної засміченості орного шару ґрунту насінням і органами вегетативного розмноження бур'янів, яка за останні роки зросла на третину і сьогодні становить в Україні по ґрунтово-кліматичних зонах, млрд. шт/га: Степ -1,47, Лісостеп - 1,71, Полісся - 1,14.

У загальних бур'янових ресурсах насіння бур'янів України найбільшу частину становлять представники ботанічних родин:

§  лободових (Сhеnороdіасеае);

§  щирицевих (Аmаrаntnасеае);

§  тонконогових (Роасеае);

§  гречкових (Роlуgоnасеае);

§  капустяних (Вrаssісасеае) та ін. (табл. 13 ).

Таблиця 13

Ресурси бур'янів ботанічних родин за грунтово-кліматичними зонами

Насіння бур'янів за ярусами орного шару ґрунту розміщене рівномірно, але найбільше його у верхньому 10-сантиметровому шарі.

Отже, бур'янисті рослини є компонентами агрофітоценозу, будучи сильними конкурентами культурних рослин. Фітоценотична значимість бур'янових угрупувань визначаєть­ся наступними положеннями:

• < Назад
• Вперёд >