21 | 09 | 2018

Лекція Вдосконалення організації Енергозбереження. Покращення структури енергоносіїв.

Лекція Вдосконалення організації Енергозбереження. Покращення структури енергоносіїв.

План:

1.  Вдосконалення організації енергозбереження.

2.  Покращення структури енергоносіїв.

Л. 1 ст. 137 – 145.

1. Вдосконалення організації енергозбереження

Як вже наголошувалося в розділі 1, до питань організації енергозбереження відносяться методи розробки планів ОТЗ, нормування, обліку і контролю за витрачанням енергоресурсів, різні прийоми І способи заохочення за економію, а також відповідальність за перевитрату палива і енергії.

Найбільш слабо організована ланка в цій роботі - нормування палива і електроенергії.

Основне завдання нормування-забезпечення найбільш економного витрачання енергоресурсів на одиницю продукції. Нормування буде таким, що енергозберігає тільки тоді, коли норми розглядаються на одиницю продукції або виробництва.

Фактично ж вживані норми не завжди відповідають цим показникам. Наприклад, витрату палива на роботу автомобільного транспорту визначають виходячи з норм на 100 км. пробігу або 100 тона км. роботи. До цих норм вводять щорічні поправки по їх зниженню. Таке планування не призводить до зниження потреби в паливі для автотранспорту. Мало того, щоб не зменшили ліміти, що виділялися, на паливо, господарства прагнуть штучно завищити фактичний об'єм робіт. Таке нормування не відповідає енергозберігаючому господарському механізму. Показники витрати палива на 100 км. пробігу або 100 тона км роботи можна використовувати тільки для внутрішньогосподарчого контролю.

У якому ж випадку може зрости потреба в паливі автотранспорту господарств? Тільки у одному - збільшенні об'єму сільськогосподарської продукції. Решта всіх причин, що приводяться, фактично є прикриттям безгосподарності.

Для сільського автотранспорту ліміти на паливо доцільніше виділяти виходячи з величини і зростання об'єму продукції. Отже, основний напрям дослідження в цій області - розробка відповідних норм витрати нафтопродуктів.

Витрату палива на польові роботи визначають виходячи з його годинної витрати, встановлених норм зниження і тривалості робіт. Завищивши шляхом штучного обґрунтування об'єм (тривалість) Робіт, можна показати велику потребу в паливі, тобто методи виділення лімітів палива для польових робіт також відносяться до енерговитратного механізму і їх слід переглянути. Для окремих видів польових робіт застосовують методи обґрунтування потреби в паливі, що розглядаються на одиницю продукції, тобто енергозберігаючі методи. Проте їх не вивчали для обґрунтування загальній потребі в паливі на польові роботи, тому необхідні ще дослідження. Можливі і інші способи створення енергозберігаючого механізму нормування палива на польові роботи, які також зажадають досліджень.

Норми витрати котельно-пічного палива обґрунтовані з урахуванням потреби в нім сільськогосподарського виробництва, а також природньо-кліматичних умов. Ці методи нормування, не дивлячись на їх об'єктивність, не відносяться до тих, що енергозберігають, оскільки не розкривають шляху зниження норм витрати палива. Необхідна розробка таких методів нормування, які враховували б можливість і доцільність застосування місцевих і вторинних енергоресурсів, особливо в південних районах країни, де економічно вигідно використовувати сонячну енергію, і в районах, де поблизу є вторинні енергоресурси промислових центрів.

Наприклад, загально-виробнича норма витрати теплової енергії по комплексу на 1600 корів встановлена для Середньоазіатського регіону у розмірі 800 кДж/(гол.·рік). В той же час комплексу, розташованому південніше 50° географічної широти, для теплових процесів вигідніше застосовувати сонячну енергію, а вищезгадану норму слід зменшувати на величину, що покривається за рахунок сонячної радіації, тобто до

500кДж/(гол.·рік). Природно, що частка використання місцевих енергоресурсів повинна бути технічно і економічно обґрунтована для кожного конкретного випадку.

При використанні електричної енергії також не враховують можливості її отримання за рахунок використання місцевих енергоресурсів, наприклад гідроенергії малих річок або заміни електроенергії на інші, менш дефіцитні місцеві і вторинні енергоресурси.

Енергозбереження можна забезпечити за рахунок вдосконалення організації господарств. Наприклад, 55% перевезень, здійснюваних транспортом господарств, доводиться на внутрігосподарські плани. Тут порожні пробіги складають 45 ... 50% і вироблення на 1 т. вантажопідйомності не перевищує 500 т, або 22000 тона км в рік.

Якщо ж за рахунок транспорту господарств, що працює по господарським планах, створити в РАПО об'єднання «Сільгоспавтотранс», то концентрація транспорту скоротить його неодружений пробіг, підвищить рівень експлуатації, здешевить перевезення вантажів і значно збільшить інтенсивність використання в порівнянні з транспортом господарств. Така концентрація транспорту, наприклад, у Вологодській області, дозволила підвищити його продуктивність на 1 т вантажопідйомності до 1100 т і 40000 ткм із зниженням собівартості перевезень в 2-3 рази і економією до 30 % палива на 1т. перевезеного вантажу. Крім того, укрупнення автогосподарства сприяло зміцненню його кваліфікованими інженерно-технічними кадрами і забезпеченню широкого впровадження передових методів праці, нової техніки і прогресивної технології.

Іншим напрямом вдосконалення організації господарств, що забезпечує економію енергоресурсів, є переклад ферм, бригад і інших господарських ланок колгоспів і радгоспів на госпрозрахунок.

Корінний принцип госпрозрахунку - окупність витрат сільськогосподарського виробництва і рентабельність (прибутковість) госпрозрахункового підрозділу. Отримуваний прибуток або її основна частина йде на матеріальне заохочення колективу, що і створює матеріальну зацікавленість працівників сільського господарства в досягненні якнайкращих результатів і найбільш економному використанні матеріальних ресурсів, зокрема енергетичних.

В даний час у складі госпрозрахункових витрат витрати на паливо досягають 16 % і більш і їх економія дозволяє отримати значні преміальні фонди. Практика показала, що госпрозрахункові бригади витрачають на 15...25% палива менше, ніж бригади, не переведені на госпрозрахунок.

Отже, Вдосконалення організації сільськогосподарського виробництва - важливий напрям розтину резервів економії палива і електроенергії в сільському господарстві.

2. Поліпшення структури енергоносіїв

Дослідницькі роботи по поліпшенню структури енергоносіїв ведуть головним чином з метою заміни викопного палива, в першу чергу нафтопродуктів, на менш цінні або поновлювані енергоресурси.

У зв'язку з цим останніми роками на транспортних роботах багато уваги приділяється електромобілям. Наприклад, по одному з прогнозів парк електромобілів в США в 1990 р. досягне 5 млн. одиниць. Це пояснюється зростаючим дефіцитом нафтового палива. Ведуться роботи із створення електромобілів і в СРСР.

Сучасні акумулятори, що встановлюються на електромобілях, мають місткість 30 Вт·год/кг, що достатньо для проходження відстані (без заряджання) 80 ... 90 км. при швидкості до 60 км/год. Це цілком прийнятно для сільського господарства, де в основному не потрібні великі швидкості, а відстані пробігу часто (без заряджання) незначні.