Сегодня: 20 | 04 | 2024

Лекція 2. Абіотичний потенціал агротехнологій та його раціональне використання

В європейських країнах сільськогосподарська освоєність території досить різна. Внаслідок несприятливих кліматичних умов на півночі Європи площі розорюваних земель не перевищують 10% загальної площі скандинавських країн. У структурі сільськогосподарських угідь площа пасовищ та луків у цих країнах сягає 2% . В Центральній Європі спостерігається найбільша сільськогосподарська освоєність території. Так, у Франції вона становить 33,3% від загальної площі країни, у Польщі - 45,8, в Німеччині - 33,8, в Італії - 28, в Австрії і Швейцарії - понад 20% . На півдні Європи площі оброблюваних земель коливаються в межах від 15 до 20,6%. Найбільша площа території Швейцарії, Австрії використовується під виробництво кормових культур. Зокрема, площа кормових угідь в Австрії сягає 1 млн. га.

Треба відзначити, що Україна, на відміну від інших країн світу, має найбільшу сільськогосподарську освоєність території. В 1950 р. питома вага землі в обробітку займала 74% , в тому числі ріллі 60% , багаторічних насаджень -1,1, сіножатей - 5,3 і пасовищ - 0,5%, в 2000 р. - відповідно 61%, 50,3%, 1,6%, 3,4% і 9,2%. Таким чином, відбуваються процеси зменшення площі сільськогосподарських угідь і особливо ріллі. В умовах здійснення земельної реформи необхідно простежити її вплив на структуру земельного фонду, його якісні і кількісні параметри з тим, щоб вона мала планомірний характер і не допускала стихійності у земельних відносинах. Справа в тому, що зменшення площі сільськогосподарських угідь потрібно розглядати у світовому вимірі.

Серйозні втрати посівних площ протягом найближчого півстоліття очікуються в більшості країн. Як правило, посівні землі виводяться внаслідок господарських потреб та екологічних проблем. Наприклад, в Індії будівництво житла призводить до значного скорочення посівних площ.

В Україні, в останні роки, посівні площі скоротились внаслідок нераціонального використання, що зумовлено проблемами економічного та екологічного характеру. За період 1990 - 1997 рр. посівні площі скоротились з 32,6 до 29,2 млн. га, зокрема за рахунок збільшення перелогових земель. Результати перевірок використання земель сільськогосподарського призначення показують, що нині сільськогосподарські підприємства не використовують значні площі сільськогосподарських угідь, у тому числі ріллі.

Розрахунки площі сільськогосподарських угідь на одного жителя в Україні та окремих країнах свідчать, що за цим показником Україна поступається Канаді, США, Росії та ін. країнам світу (табл. 8). Зараз на душу населення в Україні припадає 0,83 га сільськогосподарських угідь та 0,65 га ріллі. Ще 30 років тому ці показники відповідно складали 0,92 гаі0,73 га, тобто скоротилися на 9,8 і 11% . Доволі високими темпами прогресує деградація ґрунтів. Великі площі ріллі доводиться переводити в пасовища. Подальша втрата земель в Україні в майбутньому буде спричинена через їх деградацію.

Таблиця 8

Площа сільськогосподарських угідь на одного жителя в окремих зарубіжних країнах

Країни

С-г угіддя

В т. ч. рілля

Країни

С-г угіддя

В т. ч. рілля

Австрія

0,44

0,18

Нідерланди

0,13

0,06

Бельгія

0,14

0,07

Німеччина

0,21

0,14

Білорусь

0,90

0,60

Польща

0,48

0,37

Болгарія

0,71

0,48

Росія

1,49

0,88

Великобританія

0,29

0,10

Румунія

0,65

0,41

Греція

0,84

0,23

США

1,62

0,71

Данія

0,51

0,45

Угорщина

0,60

0,46

Іспанія

0,79

0,40

Фінляндія

0,53

0,51

Італія

0,27

0,14

Франція

0,52

0,32

Канада

2,49

1,54

Швеція

0,38

0,31

Китай

0,41

0,08

Швейцарія

0,22

0,06

Внаслідок цих причин, що обумовлено як економічною, так і екологічною кризою в Україні, при орієнтовній середньостатистичній нормі споживання продуктів харчування в розрахунку на душу населення за добу 3000 - 3250 кілокалорій фактичний її рівень складав у 2000 р. - 2599 кілокалорій, тобто був на 401-651 кілокалорію меншим (16,2-17,5%).

При цьому, як свідчить академік УААН П. П. Борщевський, спостерігається значне скорочення рівня продовольчого забезпечення населення України в останні десять років: У 2000 р. у порівнянні з 1990 р. середньодобове споживання продуктів харчування в розрахунку на душу населення зменшилося з 3597 до 2599 кілокалорій, тобто на 998 кілокалорій (27,7%).

Продовольча здатність використання земельних ресурсів як соціально-економічна категорія характеризує здатність сільськогосподарських земель продукувати продовольство, тобто вона відбиває наявність сільськогосподарських земель в умовному вимірі під сільськогосподарськими культурами.

Використання сільськогосподарських земель характеризується вирощуванням невеликої кількості видів і сортів рослин, розведенням порід тварин. У наш час 98% продуктів харчування становлять сільськогосподарські культури. Лише 20 культур забезпечує 90% світового виробництва продовольства. Серед них важливе місце протягом останніх двох тисячоліть займає виробництво зернових, які вирощуються приблизно на 10% усієї площі суші земної поверхні. Ще зовсім недавно Україна вважалась житницею Європи, оскільки виробництво зернових було і є основним пріоритетним напрямом сільського господарства.

В той же час, світові площі земель, які знаходяться під посівами зернових, зросли з 587 млн. га в 1950 р. до найвищої в історії людства цифри - 732 млн. га - в 1981 р., збільшення складає 25% . З тих пір площа під зерновими зменшилася до 690 млн. га, що складає 6% . Такі землі почали використовуватися для інших потреб: несільськогосподарських потреб чи для сільськогосподарських потреб під інші культури; або були втрачені внаслідок деградації ґрунтів. Протягом наступних 50 років не очікується великих змін посівних площ під зерновими, тому що збільшення і скорочення, власне кажучи, передбачаються взаємні.