Лекція 2. Абіотичний потенціал агротехнологій та його раціональне використання

В європейських країнах сільськогосподарська освоєність території досить різна. Внаслідок несприятливих кліматичних умов на півночі Європи площі розорюваних земель не перевищують 10% загальної площі скандинавських країн. У структурі сільськогосподарських угідь площа пасовищ та луків у цих країнах сягає 2% . В Центральній Європі спостерігається найбільша сільськогосподарська освоєність території. Так, у Франції вона становить 33,3% від загальної площі країни, у Польщі - 45,8, в Німеччині - 33,8, в Італії - 28, в Австрії і Швейцарії - понад 20% . На півдні Європи площі оброблюваних земель коливаються в межах від 15 до 20,6%. Найбільша площа території Швейцарії, Австрії використовується під виробництво кормових культур. Зокрема, площа кормових угідь в Австрії сягає 1 млн. га.

Треба відзначити, що Україна, на відміну від інших країн світу, має найбільшу сільськогосподарську освоєність території. В 1950 р. питома вага землі в обробітку займала 74% , в тому числі ріллі 60% , багаторічних насаджень -1,1, сіножатей - 5,3 і пасовищ - 0,5%, в 2000 р. - відповідно 61%, 50,3%, 1,6%, 3,4% і 9,2%. Таким чином, відбуваються процеси зменшення площі сільськогосподарських угідь і особливо ріллі. В умовах здійснення земельної реформи необхідно простежити її вплив на структуру земельного фонду, його якісні і кількісні параметри з тим, щоб вона мала планомірний характер і не допускала стихійності у земельних відносинах. Справа в тому, що зменшення площі сільськогосподарських угідь потрібно розглядати у світовому вимірі.

Серйозні втрати посівних площ протягом найближчого півстоліття очікуються в більшості країн. Як правило, посівні землі виводяться внаслідок господарських потреб та екологічних проблем. Наприклад, в Індії будівництво житла призводить до значного скорочення посівних площ.

В Україні, в останні роки, посівні площі скоротились внаслідок нераціонального використання, що зумовлено проблемами економічного та екологічного характеру. За період 1990 - 1997 рр. посівні площі скоротились з 32,6 до 29,2 млн. га, зокрема за рахунок збільшення перелогових земель. Результати перевірок використання земель сільськогосподарського призначення показують, що нині сільськогосподарські підприємства не використовують значні площі сільськогосподарських угідь, у тому числі ріллі.

Розрахунки площі сільськогосподарських угідь на одного жителя в Україні та окремих країнах свідчать, що за цим показником Україна поступається Канаді, США, Росії та ін. країнам світу (табл. 8). Зараз на душу населення в Україні припадає 0,83 га сільськогосподарських угідь та 0,65 га ріллі. Ще 30 років тому ці показники відповідно складали 0,92 гаі0,73 га, тобто скоротилися на 9,8 і 11% . Доволі високими темпами прогресує деградація ґрунтів. Великі площі ріллі доводиться переводити в пасовища. Подальша втрата земель в Україні в майбутньому буде спричинена через їх деградацію.

Таблиця 8

Площа сільськогосподарських угідь на одного жителя в окремих зарубіжних країнах

Внаслідок цих причин, що обумовлено як економічною, так і екологічною кризою в Україні, при орієнтовній середньостатистичній нормі споживання продуктів харчування в розрахунку на душу населення за добу 3000 - 3250 кілокалорій фактичний її рівень складав у 2000 р. - 2599 кілокалорій, тобто був на 401-651 кілокалорію меншим (16,2-17,5%).

При цьому, як свідчить академік УААН П. П. Борщевський, спостерігається значне скорочення рівня продовольчого забезпечення населення України в останні десять років: У 2000 р. у порівнянні з 1990 р. середньодобове споживання продуктів харчування в розрахунку на душу населення зменшилося з 3597 до 2599 кілокалорій, тобто на 998 кілокалорій (27,7%).

Продовольча здатність використання земельних ресурсів як соціально-економічна категорія характеризує здатність сільськогосподарських земель продукувати продовольство, тобто вона відбиває наявність сільськогосподарських земель в умовному вимірі під сільськогосподарськими культурами.

Використання сільськогосподарських земель характеризується вирощуванням невеликої кількості видів і сортів рослин, розведенням порід тварин. У наш час 98% продуктів харчування становлять сільськогосподарські культури. Лише 20 культур забезпечує 90% світового виробництва продовольства. Серед них важливе місце протягом останніх двох тисячоліть займає виробництво зернових, які вирощуються приблизно на 10% усієї площі суші земної поверхні. Ще зовсім недавно Україна вважалась житницею Європи, оскільки виробництво зернових було і є основним пріоритетним напрямом сільського господарства.

В той же час, світові площі земель, які знаходяться під посівами зернових, зросли з 587 млн. га в 1950 р. до найвищої в історії людства цифри - 732 млн. га - в 1981 р., збільшення складає 25% . З тих пір площа під зерновими зменшилася до 690 млн. га, що складає 6% . Такі землі почали використовуватися для інших потреб: несільськогосподарських потреб чи для сільськогосподарських потреб під інші культури; або були втрачені внаслідок деградації ґрунтів. Протягом наступних 50 років не очікується великих змін посівних площ під зерновими, тому що збільшення і скорочення, власне кажучи, передбачаються взаємні.

• < Назад
• Вперёд >