Лекція 4 ТРУДОВІ, ТЕХНІЧНІ І МАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЇХ РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ
Страница 9 из 19
Дослідження з обґрунтування системи машин значно впливали на формування технічної політики в сільськогосподарському виробництві й машинобудуванні, на визначення і реалізацію основних напрямів технічного прогресу.
Рис. 4. Структурна схема системи машин для механізації виробництва продукції рослинництва
(М. І. Гришин, 2003)
Проте монополізм виробників сільськогосподарської техніки, обмеження у використанні конструкційних матеріалів і комплектуючих високого технічного рівня, відсутність міжнародної кооперації та відомчі інтереси не сприяли реалізації технічної політики повною мірою. Внаслідок цього вітчизняна сільськогосподарська техніка значно відставала за технічним рівнем від зарубіжних аналогів, зокрема за надійністю, енерго - та металомісткістю, умовами праці механізаторів. Системна криза, що охопила сільськогосподарське виробництво і машинобудування, це відставання останніми роками значно поглибила.
З переходом до ринкової економіки постало питання створення в Україні галузі сільськогосподарського машинобудування і забезпечення сільськогосподарського виробництва сучасною технікою вітчизняного виробництва. Проте за останні роки в сільському господарстві стались значні зміни, які спричинили нові умови його розвитку, що полягають у дефіциті матеріально-технічних та енергетичних ресурсів, значному підвищенні цін на матеріально-технічні ресурси та послуги порівняно з цінами на сільськогосподарську продукцію, малій платоспроможності споживачів техніки. Внаслідок реформування аграрного сектору економіки зросла кількість суб'єктів господарювання, змінилися структура і технологія виробництва, що потребує нових технічних рішень для задоволення попиту різних типів аграрних формувань.
За таких умов наукове обґрунтування ресурсоощадних технологічних процесів та експлуатаційно-технічних параметрів машин, їх попереднє моделювання для різних умов використання з виявленням шляхів зменшення експлуатаційних затрат на виробництво продукції є актуальною науково-технічною проблемою.
Процес створення нової техніки передбачає обґрунтування її раціональних параметрів, за яких машина забезпечить виконання заданого обсягу робіт з необхідними показниками якості та найменшими затратами на її розробку, організацію виробництва і використання.
За умов ринкової економіки цього недостатньо. Розпочинаючи розробку нової машини, необхідно чітко визначити її відповідність вимогам перспективних технологій, хто і за скільки буде купувати цю машину, яку кількість машин може бути продано, які конкуренти є на внутрішньому і зовнішньому ринках, які кошти необхідно вкласти в розробку такої машини і налагодження її виробництва, який приріст капіталу забезпечить реалізація цього проекту. Важливо також визначити ефективність застосування нової машини в сільськогосподарському виробництві в складі технічних систем різного рівня.
Для забезпечення ефективного використання окремо взятого технічного засобу в складі технічних систем різного рівня його техніко-експлуатаційні параметри потрібно узгодити з параметрами інших елементів цих систем. Доцільність включення окремої машини в систему слід оцінювати, передусім, з позиції створення можливостей для збільшення виробництва продукції і поліпшення її споживчих якостей, зменшення затрат праці, матеріально-технічних ресурсів та пального на одиницю продукції, збереження довкілля. Основне завдання формування системи машин для АПК - визначити напрями розвитку засобів механізації та значення їхніх техніко-експлуатаційних й економічних показників, які необхідно забезпечити для досягнення позитивного економічного ефекту у виробників та споживачів техніки. Тому система машин - не простий перелік технічних засобів, а система знань, на основі яких мають прийматись стратегічні та тактичні рішення з розвитку сільськогосподарського машинобудування та матеріально-технічної бази АПК. Визначеним у системі машин вимогам до відповідних типів технічних засобів повинні відповідати всі технічні засоби даного типу незалежно від того, хто їхній виробник. Саме через систему машин треба проводити державну політику управління технічним прогресом в АПК.
Сукупність машин і обладнання, об'єднаних у систему машин, утворюють замкнену множину, параметри кожного елемента якої не можуть змінюватись незалежно, оскільки впливають на показники ефективності інших елементів системи. Так, енергія, яка потрібна для виконання механізованих робіт у сільському господарстві, визначає типорозмірний ряд тракторів, які в свою чергу визначають шлейф сільськогосподарських машин для їх раціонального агрегатування. Випуск нової машини змінює сферу функціонування її аналогів. Тому створення навіть унікальної високопродуктивної машини, не підкріпленої допоміжними технічними засобами та організаційними заходами, не забезпечить економічного ефекту, а її використання може бути навіть збитковим. Наприклад, використання енергонасичених високопродуктивних зерно - чи кормозбиральних комбайнів на полях з малою урожайністю або незабезпечення їхньої роботи необідною кількістю транспортних засобів не сприятиме досягненню ними високої потенційної продуктивності, а навпаки, збільшить експлуатаційні витрати на одиницю продукції.
В основі методики розробки системи машин повинні бути закладені сучасні методи оптимізації складних машинних систем. Оцінювати МТА і комплекси машин необхідно методами багатокритеріальної оцінки, враховуючи основні техніко-економічні та енергетичні показники: продуктивність, металомісткість, вартість, витрати пального, потребу в людських ресурсах, надійність, уніфікацію, якість виконання технологічних операцій, умови праці та вплив на довкілля.
Виконання багатокритеріальної оцінки породжує дві проблеми: визначення вагомості критеріїв та оцінка зміни якості і кількості одержаної продукції. Це викликано тим, що немає достатніх даних про зміну врожайності тієї чи іншої культури залежно від строків та якості виконання технологічних операцій різними технічними засобами.
