Лекція 4 ТРУДОВІ, ТЕХНІЧНІ І МАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЇХ РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ
Страница 7 из 19
Важливим соціальним аспектом сьогодення є вартість сільськогосподарської техніки, особливо тракторів, зернозбиральних, кормозбиральних та бурякозбиральних комбайнів, що найбільше впливає на собівартість продукції.
Нині собівартість сільськогосподарської продукції відносно низька, бо виробляють її в більшості технікою, залишкова балансова вартість якої досить низька. З оновленням машинно-тракторного парку і насиченням його новою дорогою сільськогосподарською технікою значно збільшаться експлуатаційні затрати і відповідно собівартість сільськогосподарської продукції.
У процесі реформування аграрного сектору економіки зростає кількість суб'єктів господарювання, змінюються структура і технологія виробництва, що веде до зростання потреб у техніці, вимагає нових технічних рішень для задоволення вимог агропромислових формувань різних типів.
Проблема технічного забезпечення виробництва продукції рослинництва є надзвичайно актуальною, тому, враховуючи економічний стан сільськогосподарського виробництва і машинобудування, її доцільно вирішувати за такими напрямами:
1. Забезпечення працездатного стану наявної в сільськогосподарському виробництві техніки за рахунок відновлювальних ремонтів з використанням для цього нових вузлів і агрегатів, запасних частин й ремонтних матеріалів.
2. Оновлення машинно-тракторного парку на основі надійної техніки вітчизняного виробництва.
3. Застосування нових організаційних форм використання техніки і її сервісного забезпечення.
4. Здійснення систематичного державного контролю за технічним рівнем сільськогосподарської техніки, що пропонують на ринку України, забезпечення захисту прав споживачів.
5. Здійснення протекціоністських заходів на підтримання вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки.
6. Пільгове кредитування сільськогосподарських товаровиробників під закупівлю вітчизняної сільськогосподарської техніки.
7. Формування і підтримання науково-технічного інформаційного простору.
8. Організація ефективної системи підготовки і підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників сільськогосподарських підприємств та інших категорій працівників, які використовують цю техніку.
Технічне переоснащення сільського господарства доцільно робити переважно за рахунок техніки вітчизняного виробництва. Проте, орієнтуючись на підвищений рівень розвитку сільськогосподарського машинобудування в Західній Європі, в Україні почала з'являтись тенденція на закупівлю зарубіжної техніки, яка вже була в експлуатації 3-8 років. Слід звернути увагу, що це є хибним, бо значно ускладнить і збільшить затрати на експлуатацію техніки. Дослідженнями встановлено, що, починаючи з 4 - 5-го року експлуатації техніки західноєвропейських фірм, значно зростають витрати на підтримання її в працездатному стані. По-перше, зростають обсяги ремонтних робіт, по-друге, чим триваліше експлуатується машина від початку її виробництва, тим дорожчі запасні частини для ремонту.
В основу технічної політики з підвищення рівня механізації необхідно покласти технологічно закінчені комплекси машин для вирощування, збирання та зберігання урожаю сільськогосподарських культур.
Для забезпечення мінімально можливих експлуатаційних трат при виробництві продукції рослинництва експлуатаційні параметри машин та рівень забезпечення ними сільськогосподарських підприємств різних типів повинен відповідати обсягам та умовам виробництва продукції. З цією метою виконують дослідження з обґрунтування типорозмірних рядів машин, технологічних комплексів і систем машин для рослинництва.
У розробці системи машин для рослинництва мають місце два етапи:
1. Формування перспективних технологій виробництва продукції рослинництва.
2. Вибір перспективних технічних засобів й прогноз шляхів подальшого розвитку конструкцій сільськогосподарської техніки.
Ці етапи взаємопов'язані, базуються на одній методології й потребують належного інформаційного забезпечення.
Дослідження за першим етапом виконують спільно з інститутами агротехнологічного профілю. В результаті цих досліджень формуються вимоги до якості виконання технологічних операцій, визначаються умови та обсяги застосування технологій.
Вибір перспективних технічних засобів, обґрунтування їхніх типорозмірних рядів та технологічних комплексів машин здійснюють з урахуванням вимог перспективних технологій, тенденцій розвитку техніки та потреб споживачів.
