Методичні вказівки ПРАВИЛА ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ ПАТОЛОГІЧНОГОМАТЕРИАЛУ, КРОВІ, КОРМІВ, ВОДИ –ПЕРЕСИЛАННЯ ЇХ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОСТАНОВКИ ДІАГНОЗА

Діагноз на злоякісний набряк вважають установленим при отриманні одного з таких показників: виділення з патологічного матеріалу культури з властивостями, характерними для одного із збудників цього захворювання, і загибель хоча б однієї з двох морських свинок, заражених патологічним матеріалом або отриманою культурою, з типовою для даного збудника патологоанатомічною картиною та виділенням з органів культури збудника; загибель хоча б однієї морської свинки з двох заражених патологічним матеріалом за наявності в неї типових для цієї хвороби патологоанатомічних змін і виділення з її органів чистої культури збудників, навіть

Якщо в посівах з вихідного матеріалу їх не виділено.

Некробактеріоз

Для дослідження в лабораторію Надсилають цілі трупи дрібних тварин або уражені тканини та шматочки паренхіматозних органів з некротичними осередками від великих тварин. Для прижиттєвої діагностики із місць ураження беруть зскрібки на межі некротизованої та здорової тканини

У лабораторії проводять мікроскопію мазків з патологічного матеріалу, посіви на живильні середовища, зараження кролів. У разі позитивних результатів у забарвлених за Грамом мазках зскрібків із патологічного матеріалу виявляють грамнегативні довгі зернисті палички й нитки, із старих уражень — короткі палички, коки. Також мазки фарбують синькой Льофлера, по Муравцеву. У посівах на бульйоні Кітт — Тароцці фузобактерії через 13 – 24 год зумовлюють інтенсивне помутніння живильного середовища без утворення газу. В чашках Петрі з сироватково глюкозним агаром упродовж 48 – 72 год з’являються характерні дрібні колонії збудника.

Біопробу ставлять на кролях, яким підшкірно вводять 10 % ву суспензію патологічного матеріалу або 24 годинну бульйонну культуру фузобактерій. За наявності у введеному матеріалі збудника некробактеріозу в кроликів через 3 – 4 доби на місці ін’єкції спостерігається некроз. У разі виявлення в мазках із осередку некрозу характерних зернистих паличок та ниток біопробу на кролях визнають позитивною. Біопроба на білих мишах: заражають у корні хвоста в дозі 0,5 мл, ураження з’являються на 5-7 день, загибель 10-14 день.

Діагноз на некробактеріоз вважають установленим у разі виділення з патологічного матеріалу культури з характерними для збудника некробактеріозу властивостями і розвитку некротичного осередку в кролів на місці введення суспензії вихідного матеріалу або культури з наступним виявленням у мазках із цього осередку типових мікроорганізмів; утворення у зараженого кролика некротичного осередку на місці введення патологічного матеріалу і виявлення в мазках з нього типових мікробів, навіть у разі відсутності росту збудника в посівах із вихідного матеріалу. Термін дослідження — до 10 діб.

Ботулізм

Для дослідження У лабораторію надсилають проби зіпсованих кормів (забруднений землею силос, не доброякісні відвійки і зерно, комбікорм, м’ясні та рибні відходи), які відбирають з тих місць, звідки їх брали для згодовування тваринам перед захворюванням. Одночасно в широкогорлі банки з темного скла відбирають вміст шлунка й товстих кишок (100 – 200 г) та шматочки печінки загиблих тварин, а в пробірки — кров і сечу хворих тварин. Патологічний матеріал беруть не пізніше 2 годин від часу загибелі тварин і доставляють у термосі з льодом. Консервувати проби не можна.

У лабораторії патологічний матеріал досліджують на виявлення токсину ботулінусу в кормах і організмі тварин, проводять визначення типу токсину, а також виділення культури збудника та визначення її токсигенних властивостей на білих мишах.

Діагноз на ботулізм вважають установленим у разі виявлення токсину ботулінусу в досліджуваному матеріалі, а також при виділенні з патологічного матеріалу культури з властивостями, характерними для збудника ботулізму, з наступним визначенням її токсичності біологічним методом.

Пастерельоз

До лабораторії від хворих тварин надсилають кров, стерильно відібрану з вени в період підвищення температури тіла, від трупів — кров із серця, ексудат з легень у запаяних піпетках, лімфовузли, трубчасту кістку, шматочки легенів, селезінки, печінки не пізніше ніж через 3 – 5 год після загибелі нелікованих тварин. Трупи дрібних тварин (кролі, норки, нутрії) і птиці доставляють цілими.

У разі потреби патологічний матеріал консервують 40 % м стерильним водним розчином гліцерину.

Лабораторні дослідження включають мікроскопію мазків крові та з паренхіматозних органів, виділення чистої культури пастерел, постановку біопроби з метою визначення вірулентності виділеного збудника. Для мікроскопічного дослідження мазки готують: у разі надгострого та гострого перебігу хвороби — з крові, ексудату та паренхіматозних органів; підгострого та хронічного перебігу хвороби — з уражених частин паренхіматозних органів. Після забарвлення за Романовським — Гімза або Грамом препарати розглядають під мікроскопом для виявлення грамнегативних біполярних овоїдів або дрібних кокобактерій. У разі виділення збудника проводять посіви з крові, ексудату, трубчастої кістки, внутрішніх органів, у більйон Хоттінгера або Мартена (рН = 7,2 – 7,6), МПБ і МПА. Посіви культирують упродовж 24 – 48 год при 37 °С. У разі появи росту здійснюють ідентифікацію збудника за морфологічними та біохімічними властивостями. Одночасно біопробу ставлять на білих мишах, яким підшкірно вводять суспензію з досліджуваного патологічного матеріалу або виділену 24 добову бульйонну культуру пастерел. В разі наявності пастерел заражені миші гинуть через 18 – 36 год. У посівах на живильних середовищах крові з серця та паренхіматозних органів цих тварин реізолюють культуру збудника.

Туберкульоз

В лабораторію для прижиттєвої бактеріологічної діагностики надсилають молоко з кожної дійки (по 150 –200 мл), а також мокротиння, фекалії, сечу, лімфовузли (заглоткові, підщелепні. бронхіальні, середостінні, портальні, брижові в ділянці ілеоцекального з'єднання і клубової кишки), шматочки паренхіматозних органів ( розмір 10-15*5-10*3-9мм). Парні лімфатичні вузли вирізають з обох боків туші (трупа) їх назву зазначають на етикетці, яку кладуть разом з пробою. Молоко відбирають з кожної дійки (по 150—200 мл) після обмивання, витирання насухо вим'я і здоювання перших цівок.

Від птахів печінку, селезінку, трубчату кістку. В разі підозри на туберкульозне ураження кишок в лабораторію надсилають відібрані з прямої кишки проби фекалій, що містять слиз і прожилки крові. Від свіжих трупів або від забитих з діагностичною метою тварин, які позитивно реагували на туберкулін, надсилають парні лімфатичні вузли (заглоткові, підщелепові, бронхіальні, середостінні, клубової кишки), а також частини органів з патологічними змінами. Тушки (трупи) птиці й дрібних тварин доставляють цілими в свіжому вигляді.

Якщо ж неможливо доставити матеріал у день відбору, то його консервують заморожуванням або 30%-ним стериль-ним водним розчином гліцерину, а для гістологічного — 10%-ним розчином нейтрального формаліну, попередньо вирізавши шматочки.

Для серологічного дослідження В лабораторію направляють по 2 – 3 мл сироваток крові від підозрюваних щодо захворювання на туберкульоз великої рогатої худоби та свиней. Консервують 0,05мл або 1 крапля 5% розчину фенолуна 1 мл сироватки або суха борна кіслота 0,05 г. Відібраний для дослідження матеріал доставляють у свіжому вигляді або консервованому в 30 % му стерильному водному розчині гліцерину, а для гістологічного дослідження — в 10 % му водному розчині нейтрального 40 % го формаліну.