19 | 11 | 2018

Методичні вказівки ПРАВИЛА ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ ПАТОЛОГІЧНОГОМАТЕРИАЛУ, КРОВІ, КОРМІВ, ВОДИ –ПЕРЕСИЛАННЯ ЇХ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОСТАНОВКИ ДІАГНОЗА

Методичні вказівки ПРАВИЛА ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ ПАТОЛОГІЧНОГОМАТЕРИАЛУ, КРОВІ, КОРМІВ, ВОДИ –ПЕРЕСИЛАННЯ ЇХ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОСТАНОВКИ ДІАГНОЗА.

 

Для з'ясування причин захворювання або загибелі тварин у господарствах лікарі ветеринарної медицини проводять клініко-епізоотичні обстеження поголів’я, патологоанатомічний розтин трупів, відбирають необхідний пат матеріал і направляють його для дослідження у державну лабораторію ветеринарної медицини або науково-дослідну установу.

У всіх випадках відбору та пересилання матеріалу фахівець ветеринарної медицини зобов'язаний керуватися цими правилами, а також відповідними інструкціями щодо боротьби з хворобами тварин.

Лабораторне приймають для дослідження трупи та па-тологічний матеріал від піддослідних тварин. їх досліджують у тих же установах, де проводились ці досліди.

ЗМІСТ

1. Загальне положення про відбір і пересилання патологічного матеріалу для дослідження на інфекційні та інвазійні захворювання

2. Загальне положення про відбір крові для серологічних досліджень

3. Загальне положення про відбір матеріалу для патогістологічного дослідження

4. Пакування і способи пересилання патологічного матеріалу

5. Хвороби, спільні для кількох видів тварин

6. Хвороби великої рогатої худоби

7. Хвороби овець і кіз

8. Хвороби свиней

9. Хвороби коней

10. Хвороби молодняку

11. Хвороби птиці

12. Хвороби собак і хутрових звірів

13. Хвороби бджіл

14. Хвороби риб

15. Тропічні хвороби

1. Загальне положення про відбір і пересилання патологічного матеріалу для дослідження на інфекційні та інвазійні захворювання

Патологічний матеріал від кожної тварини відбирають стерильними інструментами в окремий стерильний посуд. Поверхню органу (тканини), від якого беруть патологічний матеріал, на місці розрізу обпалюють над полум'ям пальника або припікають нагрітою металевою пластинкою
(шпателем).

Для відбору патологічного матеріалу використовують
труп тварини в перші години після смерті або забивають
хвору тварину, яку не лікували. Патологічний матеріал відправляють у лабораторію в не консервованому вигляді. При неможливості доставки в лабораторію протягом 24 годин патологічний матеріал заморожують у термосі з льодом або консервують.

Для бактеріологічного дослідження патологічний матеріал (органи або їх частини) консервують 30%-ним водяним розчином хімічно чистого гліцерину. Воду для приготування розчину стерилізують кип ятінням протягом 30 хвилин. Для консервування матеріалу можна використовувати стерильне вазелінове масло. Матеріал заливають консервуючою рідиною у співвідношенні 1:5.

Для вірусологічного дослідження матеріал відбирають не пізніше 2 годин після загибелі тварини (птиці), упаковують у поліетиленовий пакет і вміщують у термос з льодом або консервують 30—50%-ним розчином хімічно чистого гліцерину на стерильному фізіологічному розчині. Фізіологічний розчин попередньо автоклавують при 120°С протягом 30 хв.

Трупи дрібних тварин направляють цілими у водонепроникній тарі.

Цілі трубчасті кістки з неушкодженими кінцями очищають від м'язів і сухожилків, загортають у марлю або полотно, змочені дезінфікуючою рідиною (5%-ним розчином карболової кислоти). Кістки можна також консервувати кухонною сіллю.

Для бактеріологічного і вірусологічного досліджень
відбирають ділянки кишечнику з найхарактернішими патологічними змінами. Потім кишечник відмивають від фекальних мас і кладуть у склянки окремо від інших органів. При необхідності консервують 40%-ним розчином гліцерину у співвідношенні 1 : 10. У випадках, відрізки тонкого відділу кишечнику пересилають з вмістимим, перев'язавши їх кінці з обох боків. Матеріал не консервують.

Фекалії для дослідження надсилають у стерильних склянках, пробірках чи банках, щільно закритих пергаментним папером. Від трупів тварин фекалії можна надсилати у відрізку кишечнику, перев'язаному з обох кінців. Матеріал доставляють у лабораторію не пізніше 24 годин від часу його відбору.

При необхідності дослідження шкіри відбирають найбільш уражені її частини розміром не менше 3x3 см. Матеріал надсилають у стерильному, герметично закупореному посуді.