Сегодня: 22 | 04 | 2021

Автореферат Продуктивність та деякі біологічні особливості свиней великої білої породи що розводять у Автономної Республиці Крим

У такий спосіб по м'ясних якостях спостерігається істотна перевага підсвинків дослідних груп над контрольною групою.

Напівтуші піддослідних груп підсвинків ми розподіляли по датському стандарту для беконної свинини (табл. 9)

Таблиця 9.

Розподіл туш підсвинків по датському стандарту залежно від товщини шпику на спині

Класи

Максимально припустима товщина шпику, мм

Піддослідні підсвинки

На холці

Над 6-7 грудним хребцем

На попереку

На хрестці

У голів

%%

А'

40,0

20,0

20,0

25,0

-

-

А

46,0

28,0

26,0

28,0

1

1.4

В

52,0

34,0

32,0

32,0

14

19.4

С

Більше, ніж у класу В

57

79.2

У результаті розподілу туш підсвинків по датському стандарту вийшло, що до класу А була віднесена одна туша (1.4 %), до класу В чотирнадцять туш (19,4 %) і до класу С п'ятдесят сім туш (79.2 %). Таким чином, якісна характеристика туш підсвинків, навіть при «прилитті крові» кнурів отселекцінованных на м'ясні якості далека від європейської.

Кореляційний аналіз між показниками продуктивності підсвинків піддослідних груп. Кореляційні зв'язки між показниками по відгодівельним та м'ясним якостям показують рівень зв'язку між собою та вони розраховані на поголів'я тварин, які перебували на науково - господарському досліді (табл.10).

Таблиця 10.

Коефіцієнти кореляції між фізіологічними показниками й продуктивними якостями.

№ п/п

Кореліруемі

Ознаки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

1.

Середньодобовий приріст живої ваги, г.

-

0.35

-0.78

0.25

0.17

0.24

0.29

0.51

2.

Витрати корму на одиницю приросту живої ваги, к. од.

0.35

-

-0.20

0.13

0. 008

-0.22

0.50

0.02

3.

Вік досягнення живої ваги 100 кг, дні.

-0.78

-0.20

-

0.26

-0.32

0.12

-0.39

-0.69

4.

Добове відкладення азоту корму, г.

0.25

0.13

0.26

-

0.28

-0.12

0.48

0.51

5.

Довга туші, см.

0.17

0. 008

-0.32

0.28

-

0.36

0.22

-0.49

6.

Товщина шпику над 6 – 7 грудними хребцями, мм.

0.24

-0.22

0.12

-0.12

0.36

-

0.37

0.17

7.

Площа «м'язового вічка», см².

0.29

0.50

-0.39

0.48

0.22

0.37

-

0.25

8.

Маса задньої частини, кг.

0.51

0.02

-0.69

0.51

-0.49

0.17

0.25

-

При Р < 0.95

Кореляційним аналізом встановлено, що показники відгодівельних якостей, таких як вік досягнення живої ваги 100 кг, має високий негативний взаємозв'язок із середньодобовим приростом, r = - 0.78 (при Р>0.99), що доводить збільшення середньодобових приростів живої ваги, укорочує вік досягнення предубійной живої ваги. Однак з витратами корму на одиницю продукції, кореляція низька, r = - 0.35 і недостовірна (при Р < 0.95).

Обертає на себе увагу кореляція між добовим відкладенням азоту корму й м'ясними якостями: із площею «м'язового вічка» - r = 0.48 ( Р < 0.95), з масою задньої частини - r = 0.51 ( Р < 0.95). Таким чином, чим вище кількість відкладеного азоту корму в тілі, тим крупніше задня частина та більша площа «м'язового вічка».

Якості отражаючі між собою мʼясність, такі як довжина напівтуші і маса задньої частини, перебувають у негативній кореляції, r = - 0.49, чим довше напівтуші, тим легше задня частина у підсвинків (при Р < 0.95).

Відгодівельні якості такі, як витрати корму на одиницю приросту, мають середню позитивну кореляцію із площею «м'язового вічка» - r = 0.50 ( Р < 0.95).

У такий спосіб установлений взаємозв'язок між м'ясними, відгодівельнимі якостями та рівнем відкладення азоту корму, варто враховувати при племінній роботі з великою білою породою свиней в АР Крим.

Економічна оцінка результатів досліджень. Розрахунки показали, що за фінансовими результатами всіх піддослідних груп, найменша собівартість 1 ц приросту живої ваги була у підсвинків дослідних груп, де як кнурів - плідників використовували нащадків тварин англійської селекції (380.9 - 409.5 грн. проти 412.1 грн. у контрольній групі). При цьому у тваринних генотипів цих груп були більше високі середньодобові прирости (795.4 - 886.0 м проти 680.2 г) і був значний прибуток від додатково отриманої продукції (580.9 - 2517.0 грн.).

Висновки

В результате проведения научно – хозяйственных исследований по изучению продуктивности и некоторых биологических особенностей свиней крупной белой породы разводимой в АР Крым, имеется возможность сделать следующие выводы:

1.  Нашими исследованиями установлено, что поголовье свиней крупной белой породы, разводимой в АР Крым, имеет средние показатели продуктивности характерные для животных данной породы южного региона Украины;

2.  По воспроизводительным качествам самые высокие показатели были получены при сочетании свиноматок и хряков местной селекции. Так по многоплодию, живой массе одного поросенка в 60 дней и массе гнезда к отъему эта группа превышала сочетания свиноматок с хряком линии Шеффилд английской селекции соответственно на 0.3 головы, 0.8 кг и на 23.9 кг; с линией Чингиза соответственно на 0.5 головы, 1.3 кг, и на 28.9 кг;

3.  Существенных различий между группами по содержанию общего белка в сыворотке крови не обнаружено. По содержанию альбумина в сыворотке крови незначительное превосходство было у молодняка полученного от основных свиноматок (38.7±0.79% и 36.8±0.83% соответственно), по содержанию глобулиновых фракций также преобладали животные первого балансового опыта (α – глобулины 21.7±0.39% и 21.3±0.35% соответственно; γ – глобулины 16.4±0.41% и 13.3±0.20% соответственно). Аналогичная ситуация наблюдалась и по содержанию β – глобулинов. В обеих случаях различия высокодостоверны (при Р > 0.999), чем выше процентное содержание α – и β – глобулиновых фракций сыворотки крови у растущих подсвинков, тем менее выражены у них мясные качества туш. О чем свидетельствует отрицательная корреляция между ними (r = - 0.49; - 0.55);

4.  В активности трансаминаз (АлАТ и АсАТ) особых различий не обнаружено, однако активность АлАТ была выше у подсвинков полученных от основных свиноматок всех подопытных групп (при Р < 0.95);