22 | 10 | 2018

Автореферат Продуктивність та деякі біологічні особливості свиней великої білої породи що розводять у Автономної Республиці Крим

Таблиця 5.

Перетравність живильних речовин

№ груп

Нащадки

Коефіцієнт перетравності, %%

Суха речови-на

Органі-

Чна речови-на

Кліт-ковина

Жир

Проте-

Їн

Зола

Са

Р

БЭР

I

Від перевіряе-мых

82.6

82.6

51.3

85.3

78.0

81.3

62.5

80.6

87.4

Від основних

73.4

74.1

34.7

74.3

70.2

54.4

49.6

79.9

76.2

II

Від перевіряе-мых

81.0

81.0

60.4

82.0

73.8

81.0

55.5

83.6

85.6

Від основних

72.8

73.0

31.4

73.1

68.6

69.1

51.2

83.1

78.3

III

Від перевіряе-мых

77.8

78.0

37.0

80.0

77.8

74.8

46.8

81.5

82.5

Від основних

74.5

75.1

30.3

65.4

67.1

61.7

52.8

84.9

80.4

IV

Від перевіряе-мых

80.5

80.5

48.6

84.5

72.5

80.4

49.1

84.1

86.6

Від основних

71.5

71.0

25.4

71.6

68.6

72.6

41.9

75.7

76.4

Обмін азоту, кальцію та фосфору. Істотним показником показуючим інтенсивність обміну речовин в організмі зростаючих підсвинків є обмін азотистих речовин, зокрема, відкладення азоту корму в тіло, а також мінеральних речовин - кальцію та фосфору (табл. 6).

Таблиця 6

Використання азоту, кальцію та фосфору тваринами піддослідних груп

Груп-пы

Азот

Кальцій

Фосфор

Відложено у тілі, г

Х±Sх

Від прий-нятого, %

Від перетра-вленого, г %

Відложено у тілі, г

Х±Sх

Від прийня-того, %

Від перетравленого, г %

Відло-жено у тілі, г

Х±Sх

Від прийня-то-го, %

Від пере-трав-лено-го, г %

I

31.7±

0.21

54.3

73.3

8.85±

0.91

40.5

55.7

6.67

±0.59

52.9

80.5

II

32.2±

0.47

53.3

74.8

10.11±

0.83

38.2

53.7

8.16±0.47

62.6

83.6

III

32.6±

0.72

55.0

76.0

9.05±

0.87

34.7

50.1

7.70±0.51

60.1

83.6

IV

32.2±

0.73

51.7

73.7

8.11±

0.92

29.9

45.9

7.36±0.53

55.0

80.1

При Р < 0.95

Результати по балансу азота, кальція та фосфора свідчать про те, що підсвинки дослідних груп II, III, IV краще засвоювали та відкладали азот і фосфор корму, однак гірше кальцій у порівнянні з контрольною групою. Так найкращі показники по відкладенню азоту корму в добу мали підсвинки III дослідної групи 32.6 г проти 31.7 г у контрольній. Заслуговує увага високі показники відкладення фосфору в тілі всіх дослідних груп при порівнянні з контролем (6.67 г - 7.36 - 7.70 - 8.16 г), що говорить про більш напружені процеси в організмі підсвинків дослідних груп при синтезі білкових тканин.

Типи нервової діяльності підсвинків. Під час проведення фізіологічних дослідів у підсвинків визначали тип нервової діяльності з використанням методики академіка I. П. Павлова.

До найбільш кращого сангвінічного типу було віднесено 37.5 % підсвинків, до флегматичного - 29.2 %, до холеричного - 16.7 % і до меланхолічного - 16.7 %. Підсвинки сангвінічного типу показали найбільш високу продуктивність по добовому відкладенню азоту корму в тіло (33.9г). Незначно їм уступали підсвинки флегматичного типу (31.8), однак тварини холеричного й меланхолічого типу нервової діяльності показували більше низький рівень відкладення азоту корму в тіло (31.4 - 31.1г).

Відгодівельні якості підсвинків. Важливими показниками галузі, що впливають на економіку, є відгодівельні якості підсвинків. За період відгодівлі молодняк піддослідних груп мав різну інтенсивність росту (табл. 7).

Таблиця 7.

Відгодівельні якості молодняку (Х±Sх)

Групи

Кількість підсвинків, n

Вік досягнення живої ваги 100 кг, дні

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. о д.

Середньодобовий приріст живої маси, г

I

18

187.0±4.21

3.52±0.15

768.0±36.5

II

18

184.0±3.78

3.39±0.10

779.5±37.5

III

18

183.0±4.36

3.50±0.11

776.0±38.9

IV

18

191.0±3.76

3.25±0.12

720.0±26.3

При Р<0.95

Показники відгодівельних якостей не мають значних розходжень між групами. Так живої маси 100 кг підсвинки контрольної групи досягали за 187 днів, у той час як підсвинки II й III дослідних груп за 183 й 184 дня, а IV група за 191 день. Середньодобові приросты живої маси істотно впливали на вік досягнення 100 кг, однак витрати корму на 1 кг приросту були найнижчі в IV дослідній групі 3.25 корм. од. проти 3.52 корм. од. у контрольної, але різниця недостовірна (Р < 0.95)

М'ясні якості підсвинків. Важливими показниками в характеристиці підсвинків є м'ясні якості. Нам не представилася можливість провести обвалку напівтуш і ми обмежилися ваговими показниками та промірами найцінніших її частин (табл. 8).

Таблиця 8.

М'ясні якості піддослідних підсвинків (Х±Sх)

Групи

Кіл – ть під-свинків, гол.

Довжина напітуші, дн.

Товщина шпику

Над 6 - 7 грудними хребцями, мм

Задня частина напівту-ші, кг

Площа «мʼязового вічка». см²

I

18

94.6±1.17

40.5±0.89

10.2±1.22

26.6±0.71

II

18

97.3±1.10

35.0**±1.22

10.9±0.97

28.8*±0.63

III

18

98.3*±1.19

34.0***±1.20

10.9±0.78

29.7*±0.78

IV

18

98.2*±1.20

35.0**±1.26

10.8±1.24

28.7±0.88

* при Р > 0.95

**при Р > 0.99

***при Р > 0.999

Аналізуючи таблицю 8, ми фіксуємо більш кращі показники м'ясних якостей у дослідних груп у порівнянні з контролем. Так довжина напівтуші в контрольної групи становила 94.6 см, а в дослідні вона варіює на рівні 97.3 - 98.3 см (при Р > 0.95). Товщина шпику над 6 - 7 грудними хребцями в контрольній групі була на рівні 40.5 мм, у дослідних 34.0 - 35.0 мм (при Р > 0.99 - 0.999). Дослідні групи підсвинків мали більш важку задню частину (10.8 - 10.9 кг проти 10.2 кг у контролі). Однак різниця не відрізнялася вірогідністю (Р < 0.95). Площа «м'язового вічка» також була вище у підсвинків дослідних груп (28.7 - 29.7 см2) проти 26.6 см2 у контрольній групі (при Р > 0.95).