Автореферат Продуктивність та деякі біологічні особливості свиней великої білої породи що розводять у Автономної Республиці Крим

Таблиця 5.

Перетравність живильних речовин

Обмін азоту, кальцію та фосфору. Істотним показником показуючим інтенсивність обміну речовин в організмі зростаючих підсвинків є обмін азотистих речовин, зокрема, відкладення азоту корму в тіло, а також мінеральних речовин - кальцію та фосфору (табл. 6).

Таблиця 6

Використання азоту, кальцію та фосфору тваринами піддослідних груп

При Р < 0.95

Результати по балансу азота, кальція та фосфора свідчать про те, що підсвинки дослідних груп II, III, IV краще засвоювали та відкладали азот і фосфор корму, однак гірше кальцій у порівнянні з контрольною групою. Так найкращі показники по відкладенню азоту корму в добу мали підсвинки III дослідної групи 32.6 г проти 31.7 г у контрольній. Заслуговує увага високі показники відкладення фосфору в тілі всіх дослідних груп при порівнянні з контролем (6.67 г - 7.36 - 7.70 - 8.16 г), що говорить про більш напружені процеси в організмі підсвинків дослідних груп при синтезі білкових тканин.

Типи нервової діяльності підсвинків. Під час проведення фізіологічних дослідів у підсвинків визначали тип нервової діяльності з використанням методики академіка I. П. Павлова.

До найбільш кращого сангвінічного типу було віднесено 37.5 % підсвинків, до флегматичного - 29.2 %, до холеричного - 16.7 % і до меланхолічного - 16.7 %. Підсвинки сангвінічного типу показали найбільш високу продуктивність по добовому відкладенню азоту корму в тіло (33.9г). Незначно їм уступали підсвинки флегматичного типу (31.8), однак тварини холеричного й меланхолічого типу нервової діяльності показували більше низький рівень відкладення азоту корму в тіло (31.4 - 31.1г).

Відгодівельні якості підсвинків. Важливими показниками галузі, що впливають на економіку, є відгодівельні якості підсвинків. За період відгодівлі молодняк піддослідних груп мав різну інтенсивність росту (табл. 7).

Таблиця 7.

Відгодівельні якості молодняку (Х±Sх)

При Р<0.95

Показники відгодівельних якостей не мають значних розходжень між групами. Так живої маси 100 кг підсвинки контрольної групи досягали за 187 днів, у той час як підсвинки II й III дослідних груп за 183 й 184 дня, а IV група за 191 день. Середньодобові приросты живої маси істотно впливали на вік досягнення 100 кг, однак витрати корму на 1 кг приросту були найнижчі в IV дослідній групі 3.25 корм. од. проти 3.52 корм. од. у контрольної, але різниця недостовірна (Р < 0.95)

М'ясні якості підсвинків. Важливими показниками в характеристиці підсвинків є м'ясні якості. Нам не представилася можливість провести обвалку напівтуш і ми обмежилися ваговими показниками та промірами найцінніших її частин (табл. 8).

Таблиця 8.

М'ясні якості піддослідних підсвинків (Х±Sх)

* при Р > 0.95

**при Р > 0.99

***при Р > 0.999

Аналізуючи таблицю 8, ми фіксуємо більш кращі показники м'ясних якостей у дослідних груп у порівнянні з контролем. Так довжина напівтуші в контрольної групи становила 94.6 см, а в дослідні вона варіює на рівні 97.3 - 98.3 см (при Р > 0.95). Товщина шпику над 6 - 7 грудними хребцями в контрольній групі була на рівні 40.5 мм, у дослідних 34.0 - 35.0 мм (при Р > 0.99 - 0.999). Дослідні групи підсвинків мали більш важку задню частину (10.8 - 10.9 кг проти 10.2 кг у контролі). Однак різниця не відрізнялася вірогідністю (Р < 0.95). Площа «м'язового вічка» також була вище у підсвинків дослідних груп (28.7 - 29.7 см2) проти 26.6 см2 у контрольній групі (при Р > 0.95).