Якісні характеристики підготовки фахівців

Подробности: Опубликовано 19.10.2011 16:55

Якісні характеристики підготовки фахівців

Показники успішності студентів

Зимова сесія проводилась згідно графіка навчального процесу і мала на меті перевірку остаточних знань студентів за наслідками вивчення дисциплін підготовки спеціалістів-екологів.

Зимову сесію складали 18 студентів означеної спеціальності, що складає 100% від контингенту стаціонарної форми навчання.

На сесію було винесено 5 екзаменів, та 6 заліків.

Екзамени проводилися згідно з розкладом, який був доведений своєчасно до відома викладачів та студентів. Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюювалися за чотирибальною шкалою („відмінно", „добре", „задовільно", „незадовільно"), а заліки за двобальною шкалою(„зараховано", „не зараховано") і вносилися в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

Аналіз дисциплін гуманітарного циклу (складались “Культура ділового спілкування”, “Екологічний менеджмент”, “Фізична культура”) показав, що студенти добре засвоїли навчальний матеріал, загальна успішність склала в середньому 96%, якість знань – 64%.

Результати складання іспитів з дисциплін фундаментального циклу показали такі дані: абсолютна успішність склала 96%, в межах від 94% (“Глобальна екологія”) до 100% (“Екологічні основи сталого розвитку”). Якість знань - 63% (середній показник), змінювалась в межах від 56 % (“Охорона праці в галузі”) до 72% (“Екологічні основи сталого розвитку”).

Серед дисциплін фахової підготовки загальна успішність склала 94%, а якість знань змінювалась в межах 56% (“Природоохоронні технології”) та 67% (“Управління природозаповідним фондом”).

Аналіз результатів зимової сесії заліково-екзаменаційної сесії свідчить про достатньо високий рівень знань студентів спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст”.

Аналіз результатів виконання комплесних контрольних робіт

Для визначення якості залишкових знань студентів спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” були проведені комплексні контрольні роботи (ККР) з дисциплін підготовки фахівців:

- дисциплін гуманітарного циклу: цивільна оборона, екологічний менеджмент, екологічна політика;

- дисциплін фундаментального циклу: охорона праці в галузі, глобальна екологія, основи аквакультури;

- дисциплін фахового циклу: управління природнозаповідним фондом, природоохоронні технології, управління техногенною та екологічною безпекою.

Комплексні контрольні роботи виконували 18 студентів, що складає 100% від контингенту.

Аналіз результатів контрольних робіт свідчить про достатній рівень теоретичної підготовки студентів означеної спеціальності.

Аналіз результатів ККР з дисциплін гуманітарного циклу

Аналіз результатів виконання комплексної контрольної роботи з дисципліни “Цивільна оборона” студентами спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища”. Студенти продемонстрували такі результати:

Абсолютна успішність – 94,0%;

Якість навчання – 56%.

“відмінно” – 27,8%;

“добре” – 27,8%;

“задовільно” – 38,9%;

“незадовільно” – 5,5%.

Найбільш якісно та повно засвоєні такі теми: “Способи індивідуального і колективного захисту від уражальної дії ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї”; Порядок організації та проведення рятувальних робіт під час стихійних лих”; “Надання першої медичної допомоги собі та іншим людям при різного роду травмах, ушкодженнях”.

Менш якісно засвоєні студентами теми: “Організація цивільної оборони в Україні”.

Виявлені якість та рівень знань з дисципліни “Цивільна оборона” обумовлені такими чинниками:

- важливим значенням навчальних тем в майбутній професійній діяльності студентів;

- міжпредметними зв’язками дисципліни;

- відсутністю спрямування деяких тем від майбутньої професійної діяльності студентів;

- незначною кількістю навчальних годин на певні теми.

Пропонуються такі шляхи вдосконалення викладання дисципліни “Цивільна оборона”:

- зближення навчального матеріалу з майбутньою професійною діяльністю студентів;

- корекція навчальної робочої програми;

- удосконалення використання професійних якостей студентів.

В цілому якість знань студентів з дисципліни “Цивільна оборона” відповідає вимогам до освітнього рівня “спеціаліст”.

Аналіз результатів виконання комплексної контрольної роботи з дисципліни “Екологічний менеджмент”.

Студенти продемонстрували такі результати:

Загальна успішність – 89%;

Якість знань – 61%.

Співвідношення оцінок:

“відмінно” – 27,8%;

“добре” – 33,3%;

“задовільно” – 27,8%;

“незадовільно” – 11%.

Найбільш якісно та повно засвоєні такі теми: “Система екоменеджменту та екоаудиту в Європейському Союзі”, “Концепція екоменеджменту в Україні”, “Об’єкти та суб’єкти екоаудиту”, “Екологічний менеджмент на підприємстві”.

Менш якісно засвоєні теми: “Система міжнародних стандартів з екологією менеджменту серії ISO”, “Державні стандарти України”, “Стандарти що орієнтовані на продукцію”.

Для оптимізації вивчення навчальної дисципліни пропонуються такі заходи:

- розширення переліку навчальної та нормативної літератури з тем, присвячених вивченню стандартів екоменеджменту в Європі та Україні;

- впровадження електронних довідників та лінії Internet з метою швидкого отримання новітніх даних;

- конкретизацію індивідуальних завдань під час самостійної роботи студентів.

Аналіз результатів виконання комплексної контрольної роботи з дисципліни “Екологічна політика” студентами спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища”.

Студенти продемонстрували такі результати:

Абсолютна успішність – 100%;

Якість навчання – 61%.

Співвідношення оцінок:

“відмінно” – 22,2%;

“добре” – 38,9%;

“задовільно” – 38,9%;

“незадовільно” – 0%.

Найбільш якісно та повно засвоєні такі теми: “Державна концепція екологічної політики”, “Основні пріоритети в екології та використання ресурсів”, “Державна система контролю та управління екологічною безпекою”.

Менш якісно засвоєні студентами теми: “Принципи розробки та реалізації загальнонаціонального і регіональних екологічних програм”.

Виявлені якість та рівень знань і умінь з дисципліни “Екологічна політика” обумовлені такими чинниками:

- важливістю дисципліни в повсякденному житті;

- важливістю дисципліни для самовдосконалення;

- орієнтація студентів на методичну та спортивну діяльність;

Пропонуються такі шляхи вдосконалення дисципліни:

- збільшення уваги до спеціальної фізичної, технічної та змагальної підготовки студентів;

- популяризація здорового способу життя.

В цілому якість знань студентів з дисципліни “Екологічна політика” є досить високою і відповідає вимогам до освітнього рівня “спеціаліст”.

Підсумки аналізу результатів виконання комплексних контрольних робіт з дисциплін гуманітарного циклу студентами спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” свідчить про достатній рівень засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок.

Загальна успішність за циклом складає 94%, якість знань – 59%.

Співвідношення оцінок:

“відмінно” – 25,9%;

“добре” – 33,3%;

“задовільно” – 35,3%;

“незадовільно” – 5,5%.

Найбільше повно та якісно засвоєні знання з дисципліни “Екологічна політика”. Для оптимізації викладання дисциплін гуманітарного циклу пропонується удосконалення навчального процесу шляхом поширення тематики самостійної роботи та розширення використання технічних засобів навчання.

В цілому якість знань студентів з дисциплін гуманітарного циклу досить високий і відповідає вимогам до фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” зі спеціальності 7.07.0801 “Екологія та охорона навколишнього середовища”.

Аналіз результатів ККР з дисциплін фундаментального циклу

Аналіз результатів виконання комплексної контрольної роботи з дисципліни “Охорона праці в галузі”.

Студенти продемонстрували такі результати:

Абсолютна успішність складає – 94%, якість знань – 61%.

Співвідношення оцінок:

“відмінно” – 33,3%,

“добре” – 27,8%,

“задовільно” – 33,3%,

“незадовільно” – 5,6%.

Найбільш якісно та повно опановані такі теми: “Значення охорони праці в галузі”, “Правові та організаційні питання охорони праці”, “Основи техніки безпеки”, “Пожежна безпека”.

Менш якісно засвоєні студентами теми: “Економічні питання охорони праці”, “Основи фізіології та гігієни праці”.

Виявлені якість та рівень знань з дисципліни “Охорона праці в галузі” обумовлені такими чинниками:

- важливістю матеріалу дисципліни у професійній підготовці фахівця-еколога;

- важливістю дисципліни в професійній діяльності;

- невисока засвоєність деяких тем пов’язана з незначною кількістю практичних занять та незначним рівнем обґрунтування економічних проблем охорони праці в навчальній літературі.

Пропонується такі шляхи вдосконалення викладання дисципліни “Охорона праці в галузі”:

- посилення уваги до організації практичної роботи студентів з деяких проблем;

- розробка та використання навчально-методичних матеріалів, спрямованих на більш детальне вивчення матеріалу дисципліни.

В цілому якість знань студентів з дисципліни “Охорона праці в галузі” є високою і відповідає вимогам до освітнього рівня “спеціаліст”.

Аналіз результатів виконання комплексної контрольної роботи з дисципліни “Глобальна екологія” виявив таке.

Абсолютна успішність складає – 94%, Якість знань – 67%.

Співвідношення оцінок:

“відмінно” – 27,8%;

“добре” – 38,9%;

“задовільно” – 27,8%;

“незадовільно” – 5,5%.

Найбільш повно студенти опанували теоретичний матеріал та практичні навички з таких тем: “Еволюція та будова Всесвіту, сонячної системи”, “Сонячно-земні зв’язки”, “Планетарні геофізичні явища”. Деякі труднощі викликало вивчення тем: “Геосистемна організація географічної оболонки”, “Ієрархія та властивості природних компонентів”.

Виявлені результати вивчення дисципліни обумовлені такими чинниками:

- необхідність застосування знань для рішення конкретних екологічних проблем регіону;

- актуальність теоретичних підходів дисципліни для вивчення прикладних дисциплін підготовки фахівців;

- використання математичних та ландшафтознавчих підходів до виділення систем організація географічної оболонки.

Для оптимізації вивчення дисципліни пропонуються такі заходи:

- використовувати актуальні підходи до виокремлення сучасної екоситуації певних регіонів;

- при організації самостійної роботи давати творчі завдання, метою яких є складання регіональних функціональних моделей сталого розвитку.

Аналіз результатів виконання комплексної контрольної роботи з дисципліни “Аквакультура” показав такі результати:

Абсолютна успішність складає – 94%, якість знань – 56%.

Співвідношення оцінок:

“відмінно” – 22,3%,

“добре” – 33,3%,

“задовільно” – 38,9%,

“незадовільно” – 5,5%.

Труднощі у засвоєння навчального матеріалу спостерігались при вивченні таких тем: “Державна система контролю та управління екологічною безпекою. Принципи розробки та реалізації загальнонаціонального і регіональних екологічних програм”.

Для удосконалення системи викладання дисципліни пропонуються такі заходи:

- посилення міжпредметних зв’язків між навчальними дисциплінами підготовки бакалаврів та спеціалістів;

- узгодження теоретичного матеріалу з практичними завданнями та творчими роботами в межах навчальних дисциплін підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст”.

В цілому якість знань студентів з дисципліни “Аквакультура” відповідає вимогам щодо підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст”.

Підсумки аналізу результатів виконання комплексної контрольної роботи з дисциплін фундаментального циклу студентами спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” свідчить про таке: загальна успішність складає – 94%, якість знань – 61%.

Студенти показали досить рівний рівень засвоєння знань дисциплін цього циклу, що відповідає вимогам щодо підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст”.

Аналіз результатів ККР з дисциплін фахового циклу

Аналіз результатів виконання комплексної роботи з дисципліни “Управління природозаповідним фондом”. Студенти показали такі результати:

Загальна успішність складає – 94%, якість знань – 67%.

Найбільш якісно і повно студентами були засвоєні такі теми: “Основні положення та вимоги до функціонування об’єктів та територій ПЗФ”, “Особливості управління РЛП, НПП, БЗ”. Певні труднощі виникли при вивченні тем “Практичні приклади впровадження менеджмент-планів на території заповідного фонду” Це пов’язано з незначною практикою майбутніх фахівців з питань складання менеджмент планів в конкретних ресурсно-економічних умовах територій.

З метою усунення недоліків пропонувати наступні заходи:

- посилення міжпредметних зв’язків між дисциплінами підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями “бакалавр” та “спеціаліст”: “Основи економічних теорій” та ін.;

- посилити теоретичну підготовку конкретними практичними завданнями з розробки менеджмент-планів.

В цілому рівень знань студентів з дисципліни “Управління природозаповідним фондом” відповідає вимогам підготовки фахівців.

Аналіз результатів виконання комплексної контрольної роботи з дисципліни “Природоохоронні технології”.

Студенти показали такі результати: загальна успішність складає – 94%, якість знань – 56%.

Співвідношення оцінок:

“відмінно” – 27,8%;

“добре” – 27,8%;

“задовільно” – 38,9%;

“незадовільно” – 5,5%.

Найбільш якісно студентами засвоєні такі теми: “Загальна характеристика природоохоронних технологій”, “Природоохоронні технології в промисловості, сільськогосподарському виробництві”. Менш якісно засвоєні студентами теми: “Використання природоохоронних технологій в енергетиці, зв’язку”, “Оптимізація природоохоронних ситуацій”.

Для оптимізації процесу навчання пропонується:

- збільшення кількості та якості навчального матеріалу з цих тем у виді комп’ютерних навчальних програм, довідників та ін.;

- проведення навчальних екскурсій на підприємства відповідної галузі господарства з метою засвоєння основних принципів використання природоохоронних технологій;

- запрошення до навчального процесу фахівців-практиків.

В цілому якість знань відповідає вимогам підготовки фахівців за даною спеціальністю.

Аналіз результатів виконання комплексної контрольної роботи з дисципліни “Управління техногенною та екологічною безпекою”.

Студенти показали такі результати: загальна успішність складає – 94%, якість знань – 61%.

Співвідношення оцінок:

“відмінно” – 27,9%;

“добре” – 33,3%;

“задовільно” – 33,3%;

“незадовільно” – 5,5.

Найбільш якісно засвоєні такі теми навчального курсу: “Система управління безпекою в Україні”, “Класифікація техногенно-екологічних надзвичайних ситуацій” та ін. Менш якісно засвоєні такі теми: “Нормативно-методична база управління”, “Законознавство України у сфері захисту населення та території від Н. С.”.

Для оптимізації процесу навчання необхідні заходи:

- оновлення бібліотеки додатковою навчально-нормативною літературою;

- залучення до навчального процесу фахівців-юристів;

- активізація вивчення зарубіжного досвіду у справі управління Н. С.

Підсумки аналізу результатів виконання комплексних робіт з дисциплін фахового циклу свідчить про досить міцне засвоєння знань та формування умінь та навичок студентами зазначеної спеціальності: загальна успішність – 94%, якість знань – 61%.

Ці показники задовольняють вимоги, щодо підготовки фахівців спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст”.

Якість виконання курсових робіт

Відповідно до навчального плану та графіка навчально-виховного процесу студенти спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” виконували курсові роботи з дисципліни “Екологічні основи сталого розвитку”.

Тематика курсових робіт включає вивчення розвитку і тиражування екологізованих технологій в промисловості, сільськогосподарському виробництві, транспорту, зв’язку, енергетиці, співвідношення ПЗФ і господарських територій та їх динаміка за умови сталого розвитку, демографічні аспекти сталого розвитку, системний підхід в прогнозуванні та моделюванні умов сталого розвитку.

За структурою, змістом та оформленням курсові роботи відповідають сучасним показникам науково-методичним вимогам, які висуваються для такого виду навчальної діяльності. При підготовці курсових робіт використовуються інформативні методи дослідження, сучасний статистичний матеріал, новітні інформаційні технології. При підготовці курсових робіт студенти спиралися на методичні рекомендації до їх виконання, які розроблені викладачами кафедри екології та охорони навколишнього середовища.

Практичне значення курсових робіт полягає у використанні матеріалу при засвоєнні студентами навчальних дисциплін, набуванні вмінь та навичок самостійної роботи, творчого підходу до майбутньої професійної діяльності.

Всі курсові роботи пройшли етап рецензування, в якому брали участь, як провідні викладачі навчального закладу так і фахівці практики. Захист курсових робіт виявив, що 28% студентів отримали оцінки “відмінно”, 33% – “добре”, 39% – “Задовільно”.

Підсумки оцінювання якості курсових робіт подані у таблиці 5.3.

Якість звітів про переддипломну практику

Переддипломна практика студентів спеціальності 7.0070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” була проведено згідно графіку навчально-виховного процесу, наказу директора Мелітопольскої філії ВНЗ ВМУРоЛ “Україна”, положень Концепції практичної підготовки фахівців Спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища”, робочої програми переддипломної практики.

Метою переддипломної практики було поглиблення та закріплення теоретичних знань та навичок з дисциплін навчального плану, розвинути уміння і навички, здобуті на ознайомчій та виробничій практиках, створити умови для реалізації творчих можливостей і потенціалу в професійній діяльності, підготуватися до написання дипломної роботи.

Практика студентів спеціальності 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища” проводилась на базах практики, які відповідають вимогам Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (08.04.1993 р.). Як бази практики були використані Міжрайонна державна екологічна інспекція м. Мелітополь, Мелітопольське державне лісомисливське господарство, Геніченська морська інспекція управління “Южрыбвод” м. Геніченськ, Севастопольське державне лісомисливське господарство АР Крим, Державне комунальне господарство “Водоканал” м. Мелітополь.

Аналіз результатів переддипломної практики студентів який проводиться на основі розгляду індивідуальних щоденників та конспективних звітів студентів (їх структура, визначення мети та завдань практики, їх вирішення), виробничих характеристик, відгуків керівників від університету та баз практик, свідчить про достатньо високий рівень теоретичної підготовки студентів, сформованості в них вмінь та навичок професійної діяльності. Він виявив, що 28% студентів отримали оцінки “відмінно”, 50% - “добре”, 22% - “задовільно”.

Підсумки оцінювання студентів за наслідки виробничої практики наведені у таблиці 5.4.