19 | 01 | 2018

Контрольна робота. Розміщення лісових полос на рівнині. Виємочно-нормативне терасування в лісомеліоративному засвоєні гірських схилів. Захисні насадження Крима, природне походження.

Контрольна робота. Розміщення лісових полос на рівнині. Виємочно-нормативне терасування в лісомеліоративному засвоєні гірських схилів. Захисні насадження Крима, природне походження.

Питання до контрольної роботи:

1.Розміщення лісових полос на рівнині

2.Виємочно-нормативне терасування в лісомеліоративному засвоєні гірських схилів.

3.Захисні насадження Крима, природне походження.

1.Розміщення лісових полос на рівнині

У степовiй зонi України, а це 41 % територiї нашої держави, є до-статня кiлькiсть тепла, багатi ґрунти, але не вистачає вологи. Лiсостен знаходиться в зонi нестiйкого зволоження. В зонах Степу i Лiсосте-пу, якi займають 72,6 % нлощi України, майже кожнi два-три роки спостерiгаються сильнi посухи. Дуже часто вони тривають по кiль-ка рокiв пiдряд. У степовiй зонi перiодично лютують ниловi бурi. В окремi роки через сильнi посухи та пиловi бурi хлiборобам не вдається зiбрати навiть посiяного насiння. Багато жителiв України ще добре пам'ятають страшенний голод i смерть мiльйонiв людей пiсля посухи i загибелi урожаю у 1921 та 1946 рр. Останнiм часом тривалiсть i повторюванiсть посух i пилових бурь збiльшуеться.

Доцiльно ще раз нагадати, що в Українi iнiцiатором створення системи захисних лiсонасаджень, у тому числi полезахисних лiсових смуг, був миргородський помiщик В. Я. Ломиковський. 3 часом iдея захисту полiв вiд посух, суховiїв та ерозiї одержувала все бiльше и бiльше визнання.

Для боротьби з посухами, водною i вiтровою ерозiєю необхiдне впровадити:

— регулювання стоку води на полях, а також стоку рiчок, бу-дiвництво водосховищ, ирипинення замулювання рiчок i водойм, залiсення дiючих ярiв i сипу чих пiскiв, берегiв рiчок, балок i круто-схилiв;

— вировадження системи заходiв по регулюванню ярiв. Перегороди їхнi русла i побудувати тут ставки, затримувати воду на шляхах природного стоку скрiзь, де тiльки можна, i використовувати її на зрошення та iншi потреби;

— заборону розорювання берегiв рiчок, водойм i заплав, круто-схилiв i балок;

— затримування на полях снiгу;

— опрацювання методiв обробiтку Грунту, найбiльш сприятли-вих для невних нриродних умов;

— створення на полях системи полезахисних лiсових смуг.

2. Виємочно-нормативне терасування в

Лісомеліоративному засвоєні гірських схилів.

На схилах балок крутизною 6-8° строго по горизонталях наорюють смуги шириною 15-30 м i залишають мiж ними незоранi i задернiлi перемички шириною 2,5-Зм для зменшення ерозiї грунту. Застосовують тут гребенювату оранку i восени, замiсть переорювання пару, в рядах майбутньої посадки проводять глибоке безполицеве розпушування тими ж знаряд-дями, що й при суцiльнiй оранцi. На дiлянках крутосхилiв з ухилом 9-12° наорюють тераси шириною 2,5-3 м iз зворотним ухилом 2-3°. Полотно терас обробляють за системою чорного пару i восени по центру терас проводять глибоке розпушування шляхом одно-дворазового проходу РН-60, РН-80, РН-80Б та iншими розпушувачами.

На схилах 13-36° влаштовують врiзнi лавовиднi тераси iз зворотним ухилом 3-4°. Ширина полотна терас залежить вiд крутизни схилу i становить вiд 2,5 до 4 м. Вiдстань мiж центрами полотна терас в середньому 3,5 м. Для встановлення ширини полотна терас i вiдстанi мiж ними користуються спецiальними таблицями. Крiм спецiальних терасерiв для влаштування терас на схилах крутизною до 20° застосовують також грейдери. Полотно терас переорюють, парують i восени розпушують на глибину 60-80 см. На схилах крутизною до 30° доцiльно також наорювати тераси кiнними плугами. Для наорювання тераси шириною в середньому 120-140 см потрiбно шiсть-сiм проходiв кiнного плуга до тих пiр поки полотно тераси не матиме зворотного ухилу 2-3°. Посадка сiянцiв на таких терасах i догляд за лiсовими культурами проводиться вручну.

Тракторне терасування один з основних способiв обро-бiтку грунту пiд лiсовi культури на кам'янистих сухих крутосхилах. Воно дозволяе освоювати тракторонедоступнi i лiсонепридатнi дiлянки, сприяє накопиченню вологи i значному полiпшенню лiсорослинних умов (вологiсть грунту на терасах завжди вища, нiж в мiжтерасному просторi), дає можливiсть механiзувати всi процеси лiсорозведення.

Перехоплення поверхневого стоку i накопичення вологи на терасах мае особливо важливе значения в умовах степової зони i свiтлових схилах. На пiвднi бiля материкового вiдкосу сосна та iншi породи ростуть i зберiгаються краще, нiж в центрi тераси або в її насипнiй частинi. Ця перевага спостерiгається до 7-10 рокiв. За даними М. Н. Агапонова двохрiчнi сiянцi сосни кримської через два роки пiсля посадки по чорному пару мали висоту на дiлянцi з глибиною обробiтку 0,7 м — 14,5 см; 1,0 м — 16,1 см; 1,3 м — 18,7 см i 1,6 м — 22,7 см. Залежно вiд глибини розпушення запас вологи до кiнця вегетацiйного перiоду зростав вiдповiдно в 1,61 i 3,82 рази. Як показали дослiди в Бiловодському держлiсгоспi на вапнякових схилах (типи В0В, С0) пiсля проходження розпушувачiв по полотну терас доцiльно\

Вносити родючу землю в тi щiлини, якi ними утворюються. Землювання терас значно пiдвищує приживлюванiсть лiсових культур i рiст сiянцiв.

В районах з достатнiм зволоженням сiянцi сосни краще ростуть i зберiгаються в насипнiй частинi тераси. В 7-10 рiчних посадках на терасах прирiст сосни i дуба в середньому на 10-30% вищий, нiж на аналогiчних дiлянках з iншими способами обробiтку грунту. Одначе при терасуваннi руйнується поверхня схилiв, а вартiсть його в кiлька разiв перевищує iншi способи обробiтку грунту. Крiм того на терасованих схилах виникають ускладнення при проведеннi рубок догляду, трелюваннi деревини, протипожежних, лiсозахисних та iнших заходiв. Для належної органiзацiї територiї на великих за площею масивах крутосхилiв, одночасно з терасуванням влаштовують мережу терас-дорiг шириною 4,5-5,5 i на поворотах 6-7 м. Цi дороги використовуються не лише для проїзду машин i тракторiв, а й для складування лiсопродукцiї.

В кiнцi кожної тераси влаштовують площадки для роз-вороту тракторiв. Терасування починають зверху щоб вивалюване камiння i земля не падали на готовi тераси. Дороги i розвороти будують таким чином, щоб не допустити концент-рацiї потокiв води i

Забезпечити проїзд до потрiбних дiлянок яружно-балкової системи. При цьому

Враховують, що протяж-нiсть дорiг по вертикалях повинна бути мiнiмальною. На таких дiлянках влаштовують розпилювачi стоку, а в першу чергу землянi перемички, якими спрямовують воду з полотна дороги i обочин на тераси. Обочини дорiг обов'язково засiвають багаторiчними травами.

Для пiдвищення стiйкостi виїмково-насипних терас в мiсцях, де земля може просiдати, сповзати або розмиватися (мiсця пересипання яркiв i глибоких промоїн) за пропозицiєю старшого наукового спiвробiтника Кримської гiрсько-лiсової науково-дослiдної станцiї М. Н. Агапонова полотно терас пiдiймають на 0,3 м i бiльше. В цих же мiсцях при. необхiдностi перед початком влаштування тераси укладають свiжозрубанi гiлки i стовбури деревних порiд, здатних до вегетативного поновлення. Крiм того, пiсля створення терас грунт в цих мiсцях закрiплюють кiлками верб та тополi.

В держлiсгоспах, якi залiснюють яри, балки i крутосхили, бажано концентрувати цi роботи на окремих об'єктах i органi-зовувати бригади в яких би були терасери, трактори для наорю-вання терас, бульдозери для засипання промоїн i невеличких яркiв, а також необхiднi грунтообробнi знаряддя. Концентрацiя технiки i робiт на окремих об'єктах дає можливiсть освоїти i залiсити всi елементи яружно-балкових систем (днища, конуси виносу, вершини, укоси, прияружнi i прибалковi дiлянки).

Бригадний метод дозволяє значно полiпшити експлуатацiю машино-тракторного парку, пiдвищити продуктивнiсть працi i якiсть робiт, посилити контроль i облiк, забезпечити перевезення членiв тракторних бригад до об'єктiв робiт. Кожна тракторна бригада повинна мати необхiднi засоби для технiчного обслуговування машин i механiзмiв, поточного ремонту, а також пересувнi побутовi вагончики. За бригадою закрiпляється не лише технiка, а й об'єкти робiт на перiод до зiмкнення лiсових культур кронами. При необхiдностi в бригадi видiляють спецiа-лiзованi ланки, наприклад, для пiдготовки грунту, посадки лiсу, догляду за лiсовими культурами i т. iнш. Здiйснення цих заходiв дозволило багатьом держлiсгоспам рiзко збiльшити коефiцiєнт використання технiки i забезпечити ритмiчну роботу на протязi року. Така органiзацiя працi дозволила Кам'янець-Подiльському, Миргородському, Ново-Ушицькому, Одеському, Ямпiльському та багатьом iншим держлiсгоспам успiшно залiсити величезнi площi земель мелiофонду.

3.Захисні насадження Крима, природне походження.

Незважаючи на економiчпу кризу i дефiцит коштiв держлiсго-спи України не допускають розриву мiж вирубуванням лiсу i залiсенням зрубiв. У такiй ситуацiї лісiвники змушенi шукати найдешевших способiв лiсовiдновлення, зокрема зрубiв хвойних де-ревостанiв. У зонах Полiсся i Лiсостепу понад 90 % зрубiв у сосня-ках — це свiжi, вологi та сирi типи лiсороелннних умов, i на них порiвняно легко домогтися нових поколiнь лiсу з мiнiмальними затратами, насамперед шляхом сприяння природному поновлепню сосни, збереження самосiву i життездатного пiдросту. Для сприяння природному поновлепню проводять дискування поверхнi грунту сму-гами, сiють насiння сосни навколо пнiв i мiж їхнiми лапами. За тривалий час значна кiлькiсть самосiву сосни появляеться на площадках,

Де спалювали лiсосiчнi вiдходи. Бажано, щоб таких площа-док на кожному гектарi було як найбiльш i в них можна було б посiяти насiння сосни в борозенки, пiдготовленi цапою. Доцiльно також у тих мiсцях, де немае самосiву i пiдросту сосни, готувати грунт площадками i сiяти в них сосну.

У Боярському лiсництвi в типi В., у 7-рiчному вiцi висота поса-дженої сосни в рiзних кварталах коливаеться вiд 182 до 226 см. Орiентовно майже таку висоту мае i самосiв сосни.

Дещо гiрший на 10~15 % рiст молодих сосонок у мiжряддях лiсових культур спостерiгається через задернiння грунту, однак пiсля зiмкнення деревень кронами ця рiзниця поступово нiвелюеться.

Матерiали обстежень свiдчать, що у Дзвiнкiвському лiсництвi в типi В2 пiсля вирубування деревостанiв складом 9С1Д, повнотою 0,7, вiком 110-140 рокiв навiть без сприяння природному поновлен-ню на деякнх дiлянках появляється до 80 тис. сходiв сосни на 1 га. Чим ближча вiдстань до стiни деревостану, тим бiльше самосiву. Багато його гине, але у вiцi 7-8 рокiв залишаються 10-12 тис. сосонок. У мiкропiдвищєннях навколо пенькiв надмiрпе зволожеиня не завдае деревцям значної шкоди. Навколо пенькiв i мiж їхнiми лапами менше трав'яної рослинносп i менша вiрогiднiсть протиснення сходiв сосни до землi навалами мокрого снiгу. Земля навколо пенькiв пухка, мае грудкувату структуру, значно багатша на гумус i мениi ущільнена, нiж на рештi територiї. Худоба, яка часто випасається в лiсi, обходить мiсця навколо пенькiв i не витоптує самосiв. Корiння молодих со-сонок швидко проникас в глибокi горизонт грунту по зогнилих коренях зрубаних дерев. У зв'язку зi згаданими нище факторами самосiв навколо пенькiв i мiж їхнiми лапами росте краще, нiж посадженi сiянцi.

У нормальних за кiлькiстю дерев насадженнях сосни на зрубах налiчується 450-500 пенькiв, i якщо навколо кожного з них у 4-5 мiсцях насiяти насiння, то це дасть можливiсть виростити повноцiн-ний деревостан. Витрати на 1 га — 50-70 г насiння i один людино-день. В одне посiвне мiсце висiвається 3-4 насiiнини. Догляд за посiвами до моменту їхнього зрiджування непотрiбний.

При застосуваннi посiвiв лiсових культур, спрняннi природному лiсовiдновленню,

Збереженнi самосiву i пiдросту головних порiд вiдпадає потреба у вироiщуваннi сiянцiв, їхньому викопуваннi, сор-туваннi, прикопуваниi в лiсорозсадниках, перевезеннi та прикопу-ваннi на лiсокультурних площах. Рука людини в середньому дев'ягь разiв торкаеться тендiтного сiянця i травмує його. Крiм того, при проведеннi таких операцiй сiянцi пiдсушуються. При садiннi сiянцiв, зокрема пiд меч Колесова, коренева система деформується i затискується в однiй площинi, часто нижня частина її загинається. Це знижує приживлюванiсть сiянцiв i навiть призводить до їхньої загибелi. Проте посадки хвойних порiд у бiльшостi випадкiв надiй-нiшi вiд посiвiв. Молодняки природного походження, як правило, рiзновiковi, i дерева в них розташованi бiогрупами. Природа

Формує їх за принципом групп i простору, i вони мають вертикальну, тодi як у культурах — горизонтальну зiмкненiсть. Для забсзпечспня природного поновлення сосни, наприклад у лiсах I групп, особливо в лiсопарковiй частннi зеленої зони, щоб не допустити оголения плоiц, доцiльно впровадити дво або триприйомнi лiсовiдновнi рубки. При останньому прийомi рубки слiд засгосовувати засоби, якi найбiльшою мiрою дозволяють зберiгати пiдрiст та є економiчно доступними.