11 | 12 | 2017

Науково-дослідна робота кафедри

Науково-дослідна робота кафедри є складовою частиною науково-дослідної роботи інституту. Тема НДР кафедри зорієнтована на дослідження екологічних аспектів розвитку Приазовського регіону.

Взагалі науково-дослідна робота інституту здійснюється у відповідності зі щорічними планами. Основні види науково-дослідної роботи передбачені планом наукової роботи кафедри та індивідуальними планами викладачів кафедри. . На засіданні кафедри екології та охорони навколишнього середовища була сформульована і затверджена Загальнокафедральна тема НДР ( по якій працюють викладачі та студенти ) „Моніторинг стану довкілля Північно-західного Приазов`я” Такий підхід дозволяє використовувати доступні форми зв'язку з практикою діяльності установ державної влади, наукових установ та навчальних закладів, впливати на екологічну ситуацію в регіоні та в державі в цілому.

Найголовніші розділи НДР кафедри

- моніторинг стану популяцій рідкісних та зникаючих рослин і тварин регіону;

- моніторинг та управління популяціями мисливських птахів і ссавців Північно-західного Приазов’я;

- принципи створення мережі ПЗФ регіону;

- моніторинг стану водойм регіону та господарсько важливих гідробіонтів;

- моніторинг екологічного стану промислово-міських агломерацій регіону.

Одне з першочергових завдань наукової роботи кафедри полягає в озброєнні студентів новітніми досягненнями вітчизняної і зарубіжної науки. Реалізація цієї ідеї досягається шляхом залучення студентів до науково-дослідного та пошукового навчання, а також у ході організації системи наукової роботи в проблемних групах. Сьогодні у інституті вже сформовано 3 наукових секції: „Екологія”, „Біологія”, „Комп’ютерні науки” та 5 проблемних груп, що проводять дослідження разом з викладачами по всіх розділах НДР кафедри.

Науково-дослідна робота кафедри також спрямована на забезпечення окремих дисциплін навчального процесу регіональними науковими відомостями і технологіями збереження біологічного різноманіття, управління популяціями мисливських та інших господарсько-важливих тварин, створення оптимальної мережі об’єктів ПЗФ регіону тощо. Велика увага приділяється також розробці нормативно-екологічних актів, узагальненню сучасної практики державно-правового регулювання та використання ресурсів, отримання досвіду при підготовці фахівців-екологів.

Професорсько-викладацьким складом кафедри використовуються різні форми зв'язку наукової роботи викладачів з практичною діяльністю:

-  участь у роботі наукових та науково-практичних конференціях і семінарах, які проводяться науковими державними та іншими науковими установами і користувачами ресурсів в Україні;

-  підготовка нарисів для другого видання Червоної книги України (тваринний світ );

-  участь у підготовці та виданні наукових, навчальних і практичних посібників для потреб навчального процесу і практичного використання біологічних ресурсів регіону;

-  розробка та адаптація до потреб регіону навчальних програм, альбомів, схем, тестів та інших науково-методичних матеріалів;

-  організація наукової роботи студентів і керівництво нею.

Про ефективність НДР та вагомість її результатів свідчать регулярні запрошення викладачів кафедри до участі та керівництва роботою Міжнародних та ВСеукраїнських наукових конференцій. Так, 1-3 жовтня 2004 р. в м. Мелітополі проходила тематична науково-практична конференція керівників мисливських господарств Азово - Чорноморського регіону, голів адміністрацій районів, провідних спеціалістів обласних управлінь Мінекоресурсів України та користувачів мисливських угідь в рамках Міжнародного проекту “Охорона біорозмаїття та управління природним середовищем північного Азово–Чорноморського коридору”( проект фінансується ГЕФ Світового банку ), науковим керівником якої був професор В. І. Лисенко, а членами оргкомітету - викладачі та співробітники кафедри. 26-28 травня 2006 р. кафедрою проведено міжнародну екологічну конференцію „Україна в ХХ1 столітті: шлях до сталого розвитку”. На конференції було зроблено 4 доповіді співробітниками кафедри і понад 20 – учасниками конференції з України та Російської Федерації. Конференція прийняла резолюцію, яку розіслано у відповідні організації.

На протязі 2004-2006 років викладачі кафедри брали участь в спеціалізованих наукових конференціях в інших містах України. К. б.н. Коломийчук В. П. доповідав про результати досліджень рослинності в Азово-Сиваському природному національному парку на Міжнародній конференції з питань стану природних екосистем (м. Київ); д. б.н. Лисенко В. І. доповідав про еволюцію гніздування степового журавля в Україні на міжнародній конференції „Журавлі на рубежі тисячоліть” в заповіднику Асканія-Нова, про зимівлю і використання ресурсів арктичних гусей на Міжнародній конференції з питань мисливського господарства (м. Москва) та про стан популяцій сірої гуски в Україні на Міжнародній конференції по вивченню Європейських популяцій гусей (м. Одеса). ), ним же зроблено 3 доповіді на Міжнародній зоологічній конференції (м. Одеса), доц. А. М.Вінтер, доц. В. О.Демченко, ас. Н. А. Демченко та ас. О. Г.Антоновський доповідали на 1 Всеукраїнському з`їзді екологів 4-7 жовтня 2006 р.(м. Вінниця), доц. Ю. І.Глущенко доповідав на науково-практичній конференції „Розвиток географічної думки на півдні України: проблеми і пошуки”(м. Мелітополь). Проф. В. І.Лисенко, д. б.н. Волох А. М., доц. В. О.Демченко брали участь в обговоренні проектів розвитку Сиваського регіону АРК (м. Сімферополь, 2005 р.) та ін. . На протязі 2006 р. проф. Лисенко В. І. доповідав по питанням міграцій птахів на 4 спеціалізованих регіональних семінарах з приводу профілактики пташиного грипу.

Разом з викладачами науковими дослідженнями займаються студенти. Вагомість цих досліджень ілюструє те, що значна частина студентів результати своїх досліджень доповідають не тільки на внутрішньоінститутських, але і на спеціалізованих екологічних конференціях. Так, студенти В. О.Негреєва (5 курс), Д. В.Буркот та О. Черков (3 курс) 17-19 травня 2006 р. доповідали на 1Х Міжнародній науково-практичній конференції „Екологія. Людина. Суспільство” в м. Києві. Студ. 5 курсу Д. П.Середняк доповідав у 2004 р. на Міжнародній конференції з питань раціонального використання ресурсів копитних півдня України, студ. 5 курсу Ю. О.Єрмоленко доповідала на студентській екологічній конференції в м. Донецьку і виборола 3 місце в конкурсі на кращу наукову студентську роботу в 2004 р (м. Донецьк).

Тільки за 2004 – 2006 р. р. викладачами кафедри Опубліковано в закордонних наукових виданнях 2 статті, в українських - понад 35 статей, повідомлень і тез конференцій загальним обсягом понад 12,5 а. а. На протязі 2006 р. прийнято до друку понад 25 рукописів для періодичних наукових видань. Крім того, по завданню Мінекоресурсів України проф. В.І. Лисенко і д. б.н. А. М.Волохом написано та передано до видання 18 повидових нарисів про рідкісних і зникаючих птахів і ссавців для другого видання Червоної книги України..

Викладачі кафедри і студенти–члени проблемних груп приймають участь у екологічних конкурсах громадських організацій по спеціальних темах на умовах грантів. Так, к. б.н. Демченко В. О. та ас. Скидан Н. О. приймали участь у виконанні проектів громадської організації „Таврійська заповідна допомога”, в яких займалися досліджуваннями по темам:

1. „Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття р. Молочної”. В рамках даного проекту проведено ряд заходів, направлених на покращення екологічної ситуації в басейні річки Молочної шляхом створення природоохоронних територій. Паралельно з цим залучена частина населення до визнання необхідності створення та охорони заповідних водних територій, шляхом розповсюдження листівок та видання публікацій в обласній та районній пресі. Перспективними об’єктами щодо заповідання, були визначені унікальні водні території з лучною рослинністю, ярами, мілководдями, заплавами та місцями нересту і нагулу багатьох видів риб. Заключним етапом роботи є публікація книжки „Молочна ріка – чудо природи”, написання 5 обгрунтувань для створення об’єктів ПЗФ; видання інформаційного буклету про р. Молочну; налагодження стосунків з місцевими та обласними органами влади;передача до Зоологічного музею НАН України наочного фактичного наукового матеріалу з іхтіології басейну р. Молочної;формування бази даних стосовно екологічного стану р. Молочної (гідрохімічні, гідрологічні, кліматичні та інші показники).

2. „Збереження малих річок Північного Приазов’я шляхом впровадження комплексу екологічних закладів”. Членами громадської організації „Таврійська заповідна допомога”, які в більшості є науковими працівниками та аспірантами навчальних та академічних заходів України, проведено комплексне дослідження річок Північного Приазов’я. Результати цих досліджень стали основою написання наукових обгрунтувань для створення територій та об’єктів ПЗФ, рекомендації з покращення ситуації в екологічно проблемних акваторіях чи територіях, подання обґрунтованих та фактично підтверджених скарг до місцевої, районної, обласної влади з вимогою дотримання екологічного законодавства та вирішення конкретної проблеми, видання науково-популярних буклетів. Виконання таких заходів дозволить вирішити низку існуючих проблем в басейнах малих річок і зможуть стати моделлю для подолання негативних ситуацій в інших регіонах України. Крім того проведено масштабну акцію з озеленення територій, які прилягають до малих річок Північного Приазов’я.

3. „Проведення екологічного табору „Простір – 2002”.

Сучасний етап розвитку позашкільного навчання потребує удосконалення навичок та вмінь дітей у вивчені та збереженні природних комплексів, вмінь самостійно вести спостереження безпосередньо у природі. Школярі отримали змогу підвищити свій рівень екологічної обізнаності та придбати практичні навички ведення науково-польових досліджень через науково-практичну діяльність в умовах заказника „Плавні Молочного лиману”, який входить в південний широтний коридор та прилягаючих територій, які відносяться до ВБУ міжнародного значення (Молочний лиман, Кизиярське та Піщанське джерела). Проект сприяв покращенню стану довкілля (прибирання прилеглих територій від сміття, розчистка прилягаючих лісосмуг, зон прибою і т. ін). Учасники табору були залучені до природоохоронної діяльності та контролю за екологічним станом природних об’єктів міст, району і регіону; інформування населення через засоби масової інформації про проведення робіт; встановлення інформаційних щитів про збереження та бережливе відношення до унікального заповідного фонду регіону України.

4. „Регіональна конференція „Мелітополь сьогодні. Яким він буде завтра!?”. За досить короткий період були визначені головні екологічні проблеми регіону. Надана можливість кожному екологу розповісти про проблеми своєї організації та окреслити попередні шляхи щодо вирішення цих проблем. На конференції були обговорені та прийняті пропозиції щодо шляхів покращення екологічної ситуації в регіоні.

5. „Розвиток екологічної освіти засобами Інтернет. “EKOZOONET”.

На сьогодні значна частина середніх і вищих навчальних закладів мають доступ до Всесвітньої мережі Інтернет. Враховуючи це, проект надав можливість використовувати численні колекції однієї з головних зоологічних установ України, знайомитись з представниками тваринного світу всіх материків і континентів земної кулі, поліпшити викладання матеріалів про живий світ, тобто, мати можливість при вивчені основних положень екології, її принципів, законів, закономірностей тощо, наглядно ознайомитися з їх проявами на прикладі фотознімків тих чи інших об’єктів, які знаходяться на зберіганні в Зоологічному музеї

В результаті виконання проекту Створено та розміщено в Інтернеті WEB – сайт, на якому розміщена велика кількість цікавої та корисної природоохоронної інформації як для школярів, так і студентів та науковців. На сайті розміщено більш як 150 фотознімків представників більшості основних угрупувань тваринного світу, розроблена база даних на 1450 записів, в якій зібрана інформація з Списків CITES і з видів Червоної книги. Фахівці з систематики і таксономії набули можливості ознайомитись з результатами обробки матеріалів 2247 типових екземплярів 199 таксонів хребетних і безхребетних тварин, які зберігаються в Зоологічному музеї і являють собою загальнолюдське наукове надбання.

Угоди про творчу співдружність (з Мелітопольським державним лісомисливським господарством та Азово–Сиваським національним природним парком) дозволяють успішно проводити викладачам і студентам польові наукові дослідження і надавати цім організаціям наукові обґрунтування для створення оптимальної системи управління популяціями мисливських тварин. Як результати наукових досліджень тільки за 2004 – 2005 р. р. розроблено і передано 5 наукових обґрунтувань; надано допомогу в організації відлову шляхетного оленя, європейської лані та муфлона. Це дало змогу відловити і реалізувати різним організаціям України та за кордон понад 450 тварин на загальну суму понад 1 млн. гривень.

Для виконання НДР кафедра використовує крім своєї лабораторії загальної екології, обладнання лабораторій Мелітопольської регіональної інспекції Мінекоресурсів України, підприємств м. Мелітополя “Водоканал”, ООО “Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів”, “Мелітопольтепломережа”, ООО “Продмаш”. Крім того у Мелітопольському ДЛМГ створено лабораторію екології мисливських тварин, а в Азово-Сиваському НПП – лабораторію популяційної екології.

Головними принципами, що формують пріоритетну наукову тематику на кафедрі, є: По-перше, системний підхід до вивчення екологічних процесів, що відбуваються в державі; По-друге, визначення важливості взаємозв'язків та взаємних впливів між виробничими, суспільними та екологічними процесами, що відбуваються в Україні та процесами, що визначають розвиток світового співтовариства; По-третє, визначення того факту, що найбільш перспективними напрямами сучасної науки є такі, що базуються на міждисциплінарних зв'язках.

Викладачі кафедри вільні у виборі форм та методів наукової діяльності, але керуються при цьому тематикою НДР кафедри. Науково-дослідна робота проводиться невід'ємно від її навчально-методичної діяльності та відповідно до профілю дисциплін, що викладаються.. Для поліпшення якості наукових робіт у найближчі роки кафедра планує брати участь у щорічних конференціях професорсько-викладацького складу і студентів, запрошувати на постійну роботу та для читання окремих розділів і дисциплін провідних вчених та практиків з великим досвідом наукової роботи.

Співробітники кафедри беруть участь у діяльності державних і громадських Наукових Установ. Так, д. б.н. професор Лисенко В. І. є членом Національної комісії з питань Червоної книги України, Національним експертом по водно-болотним угіддям України, членом редакційної колегії 2 наукових журналів НАН України („Бранта”, “Проблемы герпетологии”), членом докторської спеціалізованої вченої Ради при Інституті зоології НАН України, членом наукової Ради Інституту біорозмаїття МОН України та НАНУ; д. б.н. Волох А. М. – член редакційної колегії наукового журналу “Проблемы герпетологии,” почесний член мисливського наукового товариства Німеччини, доц. Демченко В. О.- голова екологічної громадської організації „Таврійська заповідна допомога.”

Кафедра екології та охорони навколишнього середовища має досить тісні Зв’язки з закордонними партнерами.

Партнерами кафедри у справі наукових та науково-практичних досліджень з 2003 року став Науково-дослідний інститут природної спадщини РАН (м. Москва), налагоджені зв’язки з Науково-дослідним інститутом охорони природи (м. Москва, Росія), у тісній співпраці з яким активно реалізуються екологічні та природоохоронні програми.

У 2003 році підписано договір про наукову співпрацю з Асоціацією українсько-китайської співдружності „Вєнь У”. У 2004 р. підписано договір про наукове співробітництво з питань екології та економіки.

Активною є співпраця кафедри з закордооними партнерами в рамках міжнародної програми “Охорона біорозмаїття та управління природним середовищем Північного Азово-Чорноморського коридору” яка здійснюється під егідою Геоекологічного фонду Світового Банку реконструкції та розвитку.

Провідних спеціалістів кафедри запрошують для викладання спеціальних курсів та лекцій у відомі закордонні навчальні заклади. Так, доктор біологічних наук, професор Лисенко В. І. читав курс лекцій з орнітології в Утрехтському університеті (Голландія), з екології гусеподібних птахів Північної Палеарктики у Грьонінгемському та Амстердамському університетах. . На протязі 2006 р. проф. Лисенко В. І. доповідав по питанням міграцій птахів на 4 спеціалізованих регіональних семінарах з приводу профілактики пташиного грипу. Д. б.н. Волох А. М. проводив тематичні навчання в 2005 і 2006 р. р з молодими науковцями Українського теріологічного товариства.

3 викладачі кафедри працювали в складі комплексної Міжнародної експедиції, завданням якої було обґрунтування створення Міжнародного заповідника імені Уільяма Баренца у Східному Сибіру (півострови Ямал і Таймир, Росія).

Курсові та дипломні роботи студентів-екологів є результатами науково-дослідної роботи в проблемних групах Та збору матеріалів під час польових та навчальних практик. За час навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем “спеціаліст” майже половина студентів нинішнього 5 курсу та більшість випускників попереднього року у повній мірі засвоїла методики наукових досліджень, набули навичок обробки польових та інших матеріалів, написання наукових документів. Крім того, студенти розробили декілька програм, які дозволяють провести розрахунки динаміки чисельності тварин та заготівлі кормів, використовуючи поняття циклічності метеорологічних умов, як багаторічну так і помісячну їх зміну.

Теми наукових робіт що плануються як магістерські, вкладаються в основні напрямки наукової роботи кафедри. Ці теми можуть бути продовженням та розширенням робіт, що будуть проводитись в лабораторіях. Вони дадуть можливість зробити первинну обробку польових наукових матеріалів з подальшим використанням інформаційних технологій (створення спеціалізованих комп’ютерних програм, математична обробка та ін.).

В лабораторії загальної екології виконуються роботи, пов’язані з менеджментом екосистем регіону, оптимізації гідробіологічного режиму водойм, аналіз екологічного стану природного середовища населених пунктів.

В лабораторії екології мисливських тварин виконуються роботи, пов’язані з оптимізацією використання та підбору найефективніших в регіоні біотехнічних заходів.

В лабораторії заповідної справи розробляється оптимальна мережа об’єктів ПЗФ регіону, використовуючи для цього матеріали по біорізноманіттю окремих територій та специфіку ландшафтів північного Приазов’я.

В аналітичних лабораторіях підприємств м. Мелітополя студенти отримують відомості про стан забрудненості регіону, визначаються з основними вимогами для ефективної фітомеліорації та різноманітними заходами по оптимізації оточуючого середовища в екологічно небезпечних регіонах. Попередньо вони (студенти) освоюють найсучасніші методики визначення забруднюючих речовин, нормативну базу по ГДК та ГДВ та ін.

Навколишнього середовища”В інституті є Потужна комп’ютерна база, Яка дозволяє розробити спеціалізовані програми для розрахунків динаміки чисельності тварин та рослин (в залежності від метеорологічних умов та їх циклічності), заготівлі і використанні кормів для зимового підживлення мисливських та рідкісних і зникаючих тварин.

Наявність в нашому інституті висококваліфікованих науковців, які ведуть активну наукову роботу та достатньої матеріальної бази (лабораторії не тільки безпосередньо в інституті, але й на підприємствах, установах ПЗФ та лісовому господарстві) дає змогу студентам, що навчаються в магістратурі, обрати тему роботи, разом з науковим керівником скласти оптимальний графік і план її виконання, засвоїти репрезентативні методики наукового дослідження і написати відповідний науковий документ - магістерську роботу.