18 | 07 | 2018

Контрольна робота. Вплив лісових смуг на сніговідкладання. Використання яружно-балочних систем під ставки і рекраційні ділянки. Штучні захисні насадження Криму

Контрольна робота. Вплив лісових смуг на сніговідкладання. Використання яружно-балочних систем під ставки і рекраційні ділянки. Штучні захисні насадження Криму

Питання до контрольної роботи:

1Вплив лісових смуг на сніговідкладання

2.Використання яружно-балочних систем під ставки і рекраційні ділянки.

3.Штучні захисні насадження Криму

1Вплив лісових смуг на сніговідкладання

Полезахиснi лiсовi смуги впливають на швидкiсть вiтру на вiдстань, яка дорiвнює в середньому 30 висотам дерев i знижують її на 24-40 %, пiдвищують на мiжсмужних полях вологiсть повiтря на 3-5 %, а в перiод посух на 12-15 %, зменшують випаровування вологи з поверхнi грунту на 30-40 i рослин на 20 %, знижують транспiрацiю рослин у середньому на 14 %. Доглянутi лiсосмуги забезпечують рiвномiрний розподiл снiгу на полях i не допускають здування його в балки, яри i заплави рiчок, зменшують глибину промерзания Грунту на мiжсмугових дiлянках у 2-3 рази, попереджують поверхневий стiк води з полiв i сприяють вбиранию ЇЇ грунтом, зберiгають гумус i на 15-20 % пiдвищують ефективнiсть мiнеральних та органiчних добрив, покращують мiкроклiмат i гiдрологiчний режим навколишньої територiї i зберiгають на кожному гектарi поля 600-800 м3 води щорiчно. В роки з iнтенсивною дiяльнiстю вiтру i значними снi-гопадами мiжсмуговi простори полiв забезпечують вiдкладання снiгу 800-1000 мм, тим часом як у вiдкритому степу його накопичення сягає лише 50-60 мм, захищають сiльськогосподарськi культури, сади i виноградники вiд посух i суховiїв, а на зрошуваних землях дають можливiсть знизити поливнi норми на 25-40 %, захищають грунт i посiви сiльськогосподарських культур вiд вiтрової ерозiї, захищають канали вiд занесения їх землею i сухими бур'янами, перехоплю-ють фiльтрацiйнi води з каналiв i не допускають засоления i заболо-чення полiв на вiдстанi 100-150 м вiд каналу, пiдвищують урожайнiсть зернових культур в умовах України в середньому на 3-4 ц (зернових) на кожному гектарi захищеного ноля. Один гектар лiсосмуги висотою Юм захищає 25-30 га рiллi i забезпечує збiльшення вро-жаю на всiй захищенiй площi 75-120 ц. Очевидно, доцiльнiше з 97 га поля, захищеного лiсосмугами, одержати 2910 ц зернових (30 ц/га), нiж iз 100 без лiсосмуг - 2600-2700 ц (26-27 ц/га), або на 210— 310 ц менше.

Найбiльшу ефективнiсть дають лiсосмуги тодi, коли створена їхня повна мережа на значнiй територiї. Система лiсосмуг, створених у повнiй вiдповiдностi до рекомендацiй науки — невiд'ємний i незамiн-ний елемент екологiчного благоустрою територiї. Лiсосмуги не можна замiнити добривами, зрошенням i агротехнiчними заходами, адже вони є показниками рiвня культури землеробства.

2.Використання яружно-балочних систем під ставки і рекраційні ділянки.

Залiсення — заключний етап закрiплення яру. Роботи, що проводяться на ярах, — це боротьба з негативними наслiдками, тому потрiбно передусiм лiквiдувати причини, якi призводять до утворення ярiв. За допомогою комплексу заходiв доцiльно своєчасно лiквiдувати причини концентрацiї потокiв води на водозбiрних площах i утворення ярiв. Для цього на кожнiй водозбiрнiй площi впроваджують вiдповiднi заходи для переведения поверхневого стоку води у пiд-ґрунтовий: органiзацiйно-господарськi, агротехнiчнi, луго - i лiсомелiоративнi. В першу чергу закрiнлюють i залiсюють тi яри, що розташованi бiля рiк, автострад, мiст i робiтничих селищ.

Проектування лiсокультурних заходiв на кожнiй ярузi, балцi чи крутосхилi розпочинають зi зйомки окружної межi i креслення плану. Потiм на цей план наносять: межi окремих видiлiв-дiлянок, якi вiдрiзняються лiсорослинними умовами i технологiчними схемами створення лiсових культур. Для яружно-балкових систем характерною рисою є дрiбноконтурнiсть бiльшостi дiлянок i велика контрастнiсть умов. Дiлянки-видiли вiдрiзняються одна вiд одної ступенем змитостi i вологостi, фiзико-хiмiчними та iншими властивостями Грунту. Тiньовi схили завжди бiльш пологi, вологiшi i менш змитi, нiж свiтловi. На тiньових схилах бiльше збирається снiгу, а земля менше промерзає. Снiг тут розтає довше i тому значна частина вологи поглинається грунтом, випаровування менше, нiж на свiтлових схилах. На яружно-балкових угiддях спостерiгається велика контрастнiсть умов, дрiбноконтурнiсть дiлянок, пошматованiсть ярами i глибокими промоїнами, а також значна крутизна схилiв, що ускладнює лiсорозведення. Чим крутiшi схили i сильнiша їхня пошматованiсть, тим бiльша мозаїч-нiсть типiв лiсорослинних умов.

Рiзноманiтнiсть i контрастнiсть умов потрiбно враховувати при виз-наченнi меж дiлянок-видiлiв. Головнi критерiї їхнього визначення-елементи яружно-балкової системи, крутизна й експозицiя схилу, сту-пiнь змитостi, родючiсть i вологiсть грунту, товщина родючого шару, скелетнiсть i наявнiсть камiння, материнська порода, тобто пiдґрунтя i виходи на поверхню гiрських иорiд, глибина та кiлькiсть нромоїн, способи обробiтку грунту, типи лiсорослинних умов i схеми змiшу-вання деревних порiд. На ярах видiляють вершини, днища, конуси виносу, крутi вiдкоси, дiлянки зсувiв i мiжвершиннi простори, а та-кож прияружнi дiлянки. Є тут не лише тiньовi, а й свiтловi схили, а також орiєнтованi на захiд i схiд. На крутосхилах i балках видiляють верхнi, найбiльш рiвнi та родючi дiлянки, середнi, як правило, сухi та змитi, часто з виходами на поверхню гiрських порiд, а також иритальвежнi зони. На тiньових схилах, конусах виносу i днищах ярiв лiсорослиннi умови сприятливiшi, нiж, наприклад, на сухих i змитих свiтлових схилах.

Роль лiсомелiоративних насаджень на рiзних елементах яружно-балкової системи неоднакова. На дiлянках, де немає ерозiї, вони виконують звичайну захисну роль. Так, прияружнi та прибалковi смуги позитивно впливають на водопоглинення, снiгорозподiл, вiтровий i температурний режим, розпиляють потоки води i перетворюють поверхневий стiк води на пiдґрунтовий, однак заиобiгти здуванню снiгу з полiв вони не можуть. Концентроване навантаження стiкаю-чої води лiсонасадження приймають лише в певних мiсцях, тому конструкция i ширина водорегулюючих i прияружних лiсосмуг, а також породний склад лiсопосадок на рiзних елементах яружно-балкових систем мають бути рiзними.

Проектуючи залiсення ярiв i балок, особливу увагу звертають на видiлення, закрiплення та залiсення смуг навколо вершин i крутих вiдкосiв дiючих ярiв, водотокiв, днищ i конусiв виносу, де найбiльш iнтенсивно руйнується грунт. Саме тут концентруються потоки стiка-ючої води, руйнується Грунт i виноситься в рiки, водойми та нижчероз-ташованi сiльськогосподарськi угiддя. Лiсовi культури на водотоках повиннi бути найбiльш щiльними ладатися з кореневопаростко-вих чагарникiв, у першу чергу таких, якi дають цiнну харчову, лi-карську татехнiчну сировину. Тут саджають калину, облiпиху, iргу, аронiю, шипшину, терен, малину, смородину, а також чагарниковi верби (кошикову, тритичинкову, пурпурну, каспiйську, Ламберта, росiйську, довголисту, кореневопаросткову, шелюгу та iншi види), якi дають матерiал для рiзних плетених виробiв.

Такi лiсопосадки добре розпилюють потоки води i гасять її швидкiсть.. Коренепаростковi породи на днищах ярiв ростуть тим краще, чим бiльше вони заносяться землею. Завдяки цим породам дiючий яр поступово затухає i перетворюється на балку. На балках i крутосхилах межi видiлiв установлюють, крiм вищезгаданих критерiїв, щей за крутизною схилiв вiд 0 до 5°, 6-12, 13—35 i бiльше 35°; за способами обробiтку грунту - дiлянки, де проводиться суцiльний обро-бiток Грунту, оранка смугами, наорювання терас, терасування i влаш-тування площадок.

У степовiй зонi на бiдних сухих землях довговiчнi та бiологiчно стiйкi деревостани можна виростити, використовуючи, зокрема, пiд час пiдготовки грунту машини i механiзми, тому механiзований об-робiток застосовують скрiзь, де дозволяють умови. На ярах i еродованих схилах видiляють дiлянки, повнiстю змитi до материнської породи, i тому тут планують найчастiше садiння найбiльш невибаг-ливих чагарникiв: скумнiї, терну, шипшини, лоху та iн. Видiляють також дiлянки, де через дуже велику крутизну схилiв (понад 40-50) навiть вручну обробити грунт неможливо. Для поиередження руйнування землi i скрiплення її корiнням деревної та чагарникової рослинностi тут проектують посiв насiння клена ясенелистого, акацiї бiлої, бузку, айланта, оцтового дерева, аморфи, дерези та iнших корене-вопаросткових порiд. Навколо вершин i

Вздовж вiдкосiв дiючих ярiв висаджують 3-4 ряди акацiї бiлої в сумiшi з кореневоиаростковими породами, а у крайньому вiд яру ряду — i клен ясенелистий. Вiн росте дуже швидко, починає плодоноси з 4-5 рокiв i добре обсiменяє майже прямовиснi боки ярiв.

Добiр i змiшування порiд на ярах i балках, а також межi видiлiв за породним складом установлюють залежно вiд крутизни й експозицiї схилiв, елементiв яружно-балкових систем, родючостi, вологостi та ступеня змитостi грунту, виходу на денну поверхню гiрських, особливо твердих порiд (камiння, щебеню, вапнякiв, пiщаникiв, глини, сланцiв та iн.). При складаннi проектiв на кожному видiлi потрiбно вирiшити питания щодо способiв обробiтку грунту, породного складу i схеми змiшування та скласти пiдсумкову вiдомiсть, з якої було б видно розподiл загальної площi за способами обробiтку грунту: суцiльна, смугами, терасами, кiнними та тракторними, площадками, пiдготовленими вручну i тракторами, ямокопачами (по днищах), за системою чорного пару, з застосуванням безполицевого розпушування на глибину 60-90 см та iн., головних породах i основних способах створення лiсових культур i схемах їхнього змiшування.

В яружно-балкових насадженнях головними мають бути щонайперше найбiльш довговiчнi породи: дуб, сосни звичайна i крим-ська, ялiвець вiргiнський; у зонi Полiсся i Пiвнiчного Лiсостепу — дуб, сосна звичайна, береза звисла, модрина, горiх чорний i дуб бореальний. Слiд ще раз пiдкреслити, що акацiя бiла, як свiдчить тривалий досвiд стенового лiсорозведення, на сухих i змитих землях не може утворити довговiчних деревостанiв i гине в вiцi до 10— 15 рокiв i лише iнколи доживав до 20 рокiв. Навiть на вiдносно багатих Грунтах (тип С,) вона не може отiнити грунт, заглушити бур'яни й утворити мертву пiдстилку.

3.Штучні захисні насадження Криму

Лiс iстотиий потужяий фактор, що приборкуе стихiйнi явища в горах селевi потоки, зсуви, повенi, а в степах пиловi (чорнi) бурі, суховiї, посухи. Лише лiс здатний приборкати вiзрову ерозію в степах Криму. От чому вирубання полезахисних смуг с блюзнiрством над працею наших батькiв i дiдiв, показником нашого екологічного мислення. Пiд час пилових бур посiви зернових культур на вiдкритих полях ушкоджуються вiд видування, засiкання, замету дрiбноземом, у результатi чого рiзко знижується врожай i збiльшується засмiченiсть полiв.

У Криму пиловими бурями нанесено величезнi збитки господарствам. Але якщо загиблi посiви можна пересiяти i якоюсь мiрою заповнити вал зерна, то загублену родючiсть грунтiв вiдновити практично неможливо. При пилових бурях фунт видуваеться на глибину 3 10 см, а на вiтроударних схилах - на 15-20 см i бiльше. Весь родючий шар, на утворення якого природа затратила тисячорiччя, губиться за кiлька днiв. При видуваннi грунту лише на один сантиметр загальнi втрати родючої землi в Криму становлять 143 млн. тПри наявностi системи полезахисних лiсосмуг вiдбувається поступове згасання швидкостi вiтру, припинястьея лавинний ефект руйнування грунту, в результаті чого повнiстю зберiгаються посiви, не видуваеться родючий шар. І чим бiльше полезахисна лiсистiсть територiї, тим менш втрати вiд видування посiвiв i грунтiв у роки з вiтровою ерозiєю.

Збереженiсть озимих у степовому Криму вiд пилових бур при залiсеннi рiллi лiсосмугою на 0,5 % становить 46 %, при залiсеннi на 1,5 %

- 75 %, при 2,5 % - 93 %, при 3,5 % - на 100 % .

На Кримськiй державнiй сiльськогосподарськiй досвiднiй стаицiї, де створено дiючу систему лiсосмуг, пiд якою зайняте 3,2 % рiллi, збереженiсть озимих в усi роки з пиловими бурями досягала 92 - 95 %, i не було випадку, щоб посiви пересiвали. На вiдкритих смугах, де вiдбулося видування грунту пiд час пилових бур на 5 - 7 см, а вмiст гумусу знизився на 1 % i бiльше. Захисний вплив лiсосмуг виявляється також у посушливi й суховiйнi роки. Пiд захистом системи лiсосмуг пiд час формування врожаю вiдносна вологiсть повiтря вища, нiж у вiдкритих полях, на 7-9 %, а в суховiйнi днi - на 15%.

Багаторiчний мелiоративний вплив лiсосмуг на прилеiлi поля сприяє iостiйному накопиченню гумусу в орному шарi, полiпшенню водно-!г! ичних власгивосгей грунту, їхнiй родючостi. Завдяки спстемi лiсосмуг i! олiпшується екологiчне середовище, пiдсилюоьея ьiддача добрив, ццвишусться ефективнiсть елементiв iнтенсифiкацiї землеробства. Вони с оказником рiвня ортанiзаiiiїземлеробства i йою культури.

Конструкцiя лiсових насаджень в однаков. их грунтових умонах алежить вiд типу культур, асортименту деревно-чагарннкових порiд, ширини смуг и поперечних профiлiв.

Найбiльш ефективними в наших умовах виявилися смуги, що пропускають через свiй вертикальний профiль 35 % вiтрового потоку. Оскiльки швидкiсть суховiїв у приземних шарах повiтря в середньому дорiвнює 4- 5 м /сек., ширина осно вних лiсосмуг розшташованих проти вiтру, мае становити вiд 10 до 25 м, а поперечних що поєднують основнi, - вiд 10 до 14 м.

Крiм щільностi смуги, мае значения форма її поперечного перерiзу Не слiд надавати смузi обтiчну форму, тому що в цьому випадку повiтрянi потоки будуть прагнути швидше обiйти смуту й спуститися вниз. Кращий поперечний профiль — прямокутний, продувної конструкцiї. Перпендику-лярно пануючим шкiдливим вiтрам проектують основнi, або поздовжені лiсосмуги.

Вiдстанi мiж основними лiсосмугами встановлюють вiдповiдно до висоти (Н), яку мають досягти лiсосмуги до вiку 25 - 30 рокiв. Лiсосмуги з швидкорослих порiд до цього вiку у зонi пiвденних чорноземiв досягаюгь 16 м, у зонi темно-каштанових грунтiв - 12 м, у зонi каштаново-содонцюватих Грунтiв 8 м. Ефективний вплив лiсосмуг на елементи мiкроклiмату и зволоження. Виходячи iз середньої висоти лiсосмуг у вiцi 25-30 рокiв i зони їхнього ефективного впливу (25 Н), рекомендуються такi вiдстанi мiж оснонними лiеосмугами:

-для грунтiв пiвденного чернозему - 400 -450 м (Первомайський, Гвардiйський, пiвденна частина Джанкойскього, Нижньогiрськоiо, Совп-ського, пiвнiчна частина Сiмферопольського й Бiлогiрського районiв);

Для темно-каштанових грунтiв - 300 - 400 м (частково Бахчисарайський, Сiмферопольський, Бiлогiрський, Чорноморський, Сакський, захiдна частина Євпаторiйського й пiвнiчно-захiдна частина Сiмферопольського районiв);

-для каштаново-солонцюватих грунтiв - 200-300 м (пiвнiчна й пiвденна частини Ленiнського, Красноперекопського, пiвнiчна частинаСовєтського, Нижньогiрського, Джанкойського, Первомайського районiв),

Поперечнi смуги необхiдпо розмiщати па вiдстанi 1500 - 2000 м одна вiд одноi. Однак у тих випадках, коли їх можна приурочити до постійних дорiг або границь, поперечнi смуги розмiщають уздовж них навiть при вiдстанi 1000 i менше метрiв одну вiд одної.

Обробiток грунту для лiсосмуг с важливим агротехнiчним заходом, що створює необхiднi умови для успiшного росту й розвитку лісових порiд. Лiсосмуги створюють по плантажнiй оранцi дiлянок, якi протягом року обробляють за системою чорної пари. Крашим строком пiдьйому плантажу є вересень. На дiлянках, засмiчених корiнням i паростю бур'ну, грунт готують за системою чорної пари з наступним плантажуванням.