11 | 12 | 2017

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА З навчальної дисципліни “РАДІАЦІЙНИЙ, ХІМІЧНИЙ, БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ ВІЙСЬК В БОЮ ”

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА З навчальної дисципліни “РАДІАЦІЙНИЙ, ХІМІЧНИЙ, БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ ВІЙСЬК В БОЮ ”

Тема: Призначення і загальне улаштування засобів колективного захисту.

Шифр спеціальності: 7.092601 , 7.092101 , 7.092107 , 7.090214

Час: 2 години

Місце проведення: спеціалізована аудиторія, парк бойових машин

Навчальна та виховна мета заняття:

1. Довести до курсантів порядок використання засобів колективного захисту бойових машин.

2. Довести до курсантів установки і агрегати, що використовуються в рухомих і стаціонарних об’єктів і загальну будову.

3. Виховувати почуття впевненості у курсантів в надійності засобів колективного і індивідуального захисту.

4. Сприяти у курсантів постійного прагнення до самовиховання та самоосвіти.

Навчальні питання і розподіл часу:

Вступ ...................................................................................................10 хвилин

Основна частина заняття.................................................................70 хвилин

1. Проведення опитування згідно тестів.......................................... 5 хвилин

2. Використання засобів колективного захисту

Бойових машин...................................................................................35 хвилин

3. Установки і агрегати, що використовуються в рухомих

і стационарних об’єктів, загальна будова...................................... 30 хвилин

Підведення підсумків заняття........................................................ 10 хвилин

Навчально-матеріальне забезпечення:

1.Протигаз, респіратор, ЗЗК.

2. ФВА-100/50

Навчальна література:

1. Бойовий статут ч.1 стор.42-49

2. Захист від зброї массового ураження стор.17-28.

3. Настанова по захисту військ від зброї массового ураження стор.10-22.

4. Руководство по єксплуатации ВХВ и СЗ. стор. 64-74.

5. Учебник сержанта химических войск. Стор. 140-145.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ.

1.Організація підготовки курсантів до заняття.

Під час самостійної підготовки курсанти згідно плану практичного заняття поглиблено вивчають питання, що будуть вирішуватись під час заняття. Особливу увагу при підготовці до заняття звернути на форми і методи проведення занять з радіоційного, хімічного, біологічного захисту військ в бою.

Во вступній частині викладач доводить тему, цілі заняття. Показує мету і місце даного заняття у загальній системі підготовки курсантів. Звертає увагу навчаємих що, від вмілої та вірної підготовки курсантів з використання засобів колективного захисту, їх підготовки і порядку використання залеже виконання бойової задачі.

Тому необхідно вміло суміщати тактичну обстановку, можливість використання ворогом ЗМУ, пам’ятая, що ці дисципліни тісно пов’язані між собою та взаємо доповнюють одна одну.

Після перевірки підготовленості курсантів до заняття викладач приступає до розглядання основних учбових питань.

2. Зміст заняття.

Вступна частина - 10 хвилин.

1.Організація заняття - 2 хвилини.

*  Перевірка наявності особового складу на занятті;

*  Перевірка готовності особового складу до проведення заняття;

*  Перевірка наявності та готовності навчально-матеріального забезпечення заняття;

2. Вступна промова - 8 хвилин:

*  Доведення теми заняття та визначення навчальної мети заняття;

*  Визначення плану проведення заняття;

*  Нагадування завдання, яке було видане раніше на підготовку до заняття;

*  Нагадування домашнього завдання з минулого заняття;

*  Нагадування навчальних питань які будуть відпрацьовуватися під час

Заняття.

Основна частина заняття - 90 хвилин:

*  Опитування курсантів згідно тестів - 5 хвилин

*  Обговорення питань практичного заняття - 65 хвилин

*  Використання засобів колективного захисту бойових машин

*  Установки і агрегати, що використовуються в рухомих і стационарних об’єктів, загальна будова

Заключна частина - 10 хвилин:

*  Нагадування теми та навчальниих цілей, які ставилися на занятті;

*  Нагадування питань, які були висунуті для обговорення;

*  Визначення загальних позитивних моментів в проведенні практичного

Заняття та визначення недоліків;

*  Визначення індивидуальних оцінок за якість підготовки, роботу і виконання нормативів під час заняття;

*  Постановка завдань на підготовку до наступних занять.

3. Рекомендації за формою та способом перевірки виконання курсантами домашніх завдань та поточного контролю знань навчального матеріалу, який виноситься на заняття.

Готовність курсантів до проведення заняття перевіряється у вступній частині заняття шляхом опитування курсантів, а також уточнення у всієї групи готовності до проведення заняття. Якщо в процесі опитування і уточнення ступеню готовності групи до заняття з’ясовується, що окремі курсанти не готові, то викладач з’ясовує причини цього.

Якість підготовки групи до заняття перевіряється шляхом опитування курсантів з проблем заняття.

4.Методика розгляду питань та вирішення завдань практичного заняття.

Під час розгляду першого питання “Використання засобів колективного захисту бойових машин” Викладач доводе до курсантів перелік ФВУ, які встновлюються на бойових машинах, загальний устрій і характеристику. Також курсантам доводиться порядок роботи системи колективного захисту в кожній з машин бронетанкової і автомобільної техніки, а також порядок дій єкіпажу при отриманні сигналу про радіаційне зараження і використання противником отруючих речовин. Після доведення матеріалу курсанти відпрацьовують нормативи з ЗМУ на техниці.

Під час розгляду другого питання “Установки і агрегати, що використовуються на стационарних об’єктах” Викладач доводе до курсантів перелік ФВА, які використовуються на стационарних об’єктах колективного захисту, їх характеристику, загальний устрій, а також порядок улаштування сховищ для особового складу, порядок встановлення фільтровентіляційних агрегатів в них і порядок роботи. Курсантам доводяться також нові перспективні розробки агрегатів, які встановлюються в сховищах і приводяться приклади існуючих сховищ для цивільного населення в місті Харкові.

Колективні засоби захисту

К засобам колективного захисту відносят фільтровентіляційні установи і агрегати, якіимі обладнують гермітізовані і негерметізовані подвіжні і стационарні об’єкти, призначені для групового захисту особового складу від поражаючої дії ядерної, хімічної і бактеріалогічної зброї зброї.

Подвіжними об’єктами являються танки, бойові машини пихоти, автомобілі з обладнаними в них фільтровентіляційними установами.

Стационарними об’єктами є різного роду польові фортифікаційні споруди (сховища), обладнані засобами гермітізації і фільторвентіляційними агрегатами.

Фільтровентіляційний агрегат ФВА -100/50 призначений для обладнання командних і медичних пунктів, а також сховищ, які вміщають 20 осіб та більш. Він складає з фільтра-поглощувача ФП-100/50, вентилятора ВАП-1 з електричним двигуном і указателя розходу повітря УРП-2. Крім того, в комплект агркгату входе вентиляційний захисний устрій, устрій для продуву тавбурів, набор монтажних деталей, дві роздвіжні герметичні двері, два полотнища з прорезиненої тканини, рулона водонепроникнена бумага (100 м2). Агрегат монтується на одному з упаковочних ящиків. Обща вага агрегату з упаковкою складає не більш 243 кг.

Негермітизовані об’єкти озброєння і військовї техніки обладнуються фільтровентіляційними установами колекторного типу (ФВУА-15, ФВУ-15, ФВУ-7, ФВУ-3,5).

Фільтровентіляційні установи ФВУ-15, ФВУА-15, ФВУ-7, ФВУ-3,5 забезпечують чистим повітрям єкіпажи з чотирьох, трьох, двух і одної людини відповідно.

Об’єкти озброєння і військової техніки обладнуються фільтровентіляційними установами общеобмінного типу (танкова ФВУ и ФВУА-100), які призначенідля очищення повітря, яке нагнітається в об’єкт від отруйних речовин, радиактивного пилу і бактеріальних (біалогічних) засобів і створеннянадмірного тиску у середені об’єкту.

Танковими ФВУ Обладнуються танки, БМП, БРДМ, РХМ. У склад установи входе повітрязабірний устрій з герметичним клапаном, нагнетувач-сепаратор, фільтр-поглощувач, клапаний механізм, повітряводи.

Фільтровентіляційа установа автомобільна ФВУА-100 Встановлюються в командноштабних машинах, рухомих об’єктах зв’язку на кузовах машин К-66 і К-376. У склад ФВУА-100 входе предфільтр, фільтр-поглощувач, електроветілятор, щіт контролю, комплект монтажних деталів, фільтр радіоперешкод.

Колективними засобами захисту являються сховища легкого і важкого типу зі спеціальним обладнанням. Сховища забезпечують захист від радиоактивних, отруйних речовин, бактеріальних засобів, світового опромінення, проникаючої радиації і в 3-5 раз і більше зменьшуют радіус поразки ударною хвилею. Вони дозволяють о/с на тривалий час находяться в них (виконувать бойові завдання, відпочивати, приймати їжу) без використання індивідуальних засобів захисту в умовах радиактивного і хімічного зараження.

Сховища будуються в підпрозділах (взводах, ротах, батареях) всіх родів військ, а також на пунктах управління і медичних пунктах. Вони будуються силами самих підрозділів з участю спеціалістів інженерних військ.

Сховища складається з основного приміщення і входу. Каркас сховища збирається з стандартних елементів, виготовлених підрозділами інженерних військ або промисловості. Зверху каркасу послідовно укладуються слої з рубероїду, толю або іншого водо - і газонепроніцаемого матеріалу, слой мятої глини товшиною 10см, слой грунту товщиної до 160 см. В основному приміщенні установлюються нари для відпочинку (в сховищах для пунктів управління - столи для роботи) і встановлюються пічки і елементи спеціального обладнання.

Спеціальне обладнання сховища включає гермітізацію, устрій вхідних тамбурів і встановку фільтровентіляційного комплекту. Гермітизація сховища заключається в ретельній заробці дахового покриття, і стін спорудження, а також в забезпеченні гермітізації входу щоб зовне заражене повітря не проникало у сховища.

Вхід в сховище являється основним місцем через яке заражене повітря може проникати в основне приміщення споруди. Щоб не допустити цього вхід улаштовується з двох тамбурів.

Перший тамбур зовній зачиняється захисними дверями важкого типу призначені для захисту входу і самого сховища від ударної хвилі ядерного вибуху. У другому тамбурі встановлюються легкі роздвіжні двері.

Захисні дії тамбурів засновані на тому, що при непреривній роботі вентілятору встановленого в сховище, тамбури послідовно провітрюють повітрям виходячим з основного приміщенння сховища, внаслідок чого з них виддаляються занесений при вході заражене повітря або пари отруйних речовин, виделяючееся з обмундування людин, які входять.