11 | 12 | 2017

План-конспект Тема 17. Елементи теорії та основи безпеки руху пожежних автомобілів

.

План-конспект Тема 17. Елементи теорії та основи безпеки руху пожежних автомобілів.

Заняття 1. Безпека руху та аварійність при експлуатації автомобільного транспорту. Елементи вулиць і доріг. Дорожні сигнальні знаки. Сигнали світлофорів і регулювальників. Швидкість руху і розташування транспорту. Обгін. Особливості руху транспорту в темний час доби і використання освітлювальних приладів. Вимоги до технічного стану автомобіля. Небезпечні наслідки експлуатації несправних пожежних автомобілів. Недоліки та несправності в утриманні пожежних автомобілів, при яких не допускається їх експлуатація. Обов’язки водія.

Заняття 2. Порядок посадки бойової обслуги в пожежні автомобілі. Вимоги безпеки під час перевезення особового складу. Небезпечні наслідки недотримання правил перевезення особового складу. Дії водіїв пожежних автомобілів під час руху, прибутті до місця пожежі, при встановленні автомобіля на пожежну водойму, гідрант для забору води та при роботі на пожежі. Обов’язки водія при виникненні в дорозі несправностей пожежного автомобіля.

Навчальні питання:

1.

2.

Мета заняття: Ознайомити особовий склад з елементами теорії та

основами безпеки руху пожежних автомобілів

Час: 100хв.

Метод проведення: Лекція.

Матеріальне забезпечення: Стенди, Плакати

Місце проведення: Навчальний клас

Література: 1. Пожежно-технічна підготовка / А. В.Пенкало, І. І. Отчик,

Ю. Г.Гунбин М.: Воениздат, 1984 р.

2. Пожежно-технічне озброєння / С. В. Піголев, Ф. В. Сухо

3. Пожежна техніка / Дзикас Н. М., Шебеко Н. Д. М.: Технічне

управління, 1974 р

П/п

Зміст

Час

(хв)

Організаційно-методичні вказівки

1

2

3

4

1

Вступна частина

1. Приймаю рапорт від чергового по групі про наявність особового складу до занять.

2. Перевіряю наявність особового складу.

3. Доводжу тему та мету заняття.

4. Проводжу вибіркове опитування курсантів за попередньою темою

1

2.

10

2

Основна частина

Транспортно-експлуатаційна оцінка автомобільних доріг робиться: по швидкості руху —на основі найбільших технічних швидкостей; по безпеці руху — на основі методу коефіцієнтів відносної безпеки по показниках пропускної здатності.

Транспортно-експлуатаційні характеристики існуючих доріг по ступені їх впливу на режим руху поділяються на дві групи - постійні і перемінні.

До групи постійних відносяться основні геометричні параметри дороги (довжина прямих і кривих, подовжні ухили і довжина підйомів і спусків, радіуси кривих, ширина земляної полотнини й ін.).

До групи перемінних відносяться ефективна ширина і стан проїзної частини, видимість поверхні дороги та ін.

З метою безпеки руху на дорозі повинне бути забезпечена висока якість покриття проїзної частини і узбіччя, чітка орієнтація водіїв про напрямок руху, своєчасна інформація про умови й особливості руху на даній ділянці дороги та ін. Ця мета може бути досягнута шляхом поліпшення параметрів плану і профілю дороги на небезпечних ділянках; поділу транспортного потоку на групи по динамічних характеристикам і швидкостям руху; поділу руху транспортних потоків по напрямках; відділення транзитного руху від місцевого; зменшення числа перетинань транспортних потоків; відділення автомобілів, що стоять, від тих що рухаються; зниження швидкостей руху на підходах до небезпечних ділянок; підвищення видимості та ін.

Для інформаційного забезпечення в проектах доріг передбачається установка дорожніх знаків, покажчиків і схем перетинань на під'їздах до складних вузлів доріг, а також розмітка проїзної частини автомобільних доріг відповідно до «Правил дорожнього руху». З цієї ж метою у проектах доріг передбачається освітлення дорожніх покрить на пішохідних переходах, зупинках автобусів, перехідно-швидкісних смугах, додаткових смугах на підйомах, смугах для зупинки автомобілів, на проїзній частині в тунелях і під шляхопроводами, на залізно дорожніх переїздах, малих мостах і інших ділянках, де перешкоди погано видні на фоні темного дорожнього покриття.

Установка штучного освітлення доріг і вулиць населених пунктів передбачається на ділянках автомобільних доріг I категорії з розрахунковою інтенсивністю руху 10000 авт/доб і вузлів-перетинань I и II категорій з автомобільними дорогами чи залізницями і підходи до них по основним пересічним дорогам на відстані не менш 250 м.

Також з метою підвищення безпеки руху передбачене обладнання доріг I і II категорій радіо - чи телефонним зв'язком. Устаткування місць для зупинки автомобілів на дорогах у гірській місцевості, будівництво протиаварійних з'їздів (уловлюючих кишень).

На дорогах II і III категорій будівництво велосипедних доріжок у тих випадках, коли інтенсивність велосипедного (мопедного) руху досягає 250 і більш у добу. Будівництво пішохідних доріжок (тротуарів) уздовж дороги у межах населених пунктів, будівництво автобусних зупинок, організація автовокзалів і автостанцій у великих пасажироутворюючих пунктах (1000 пасажирів далекого прямування в добу і більш).

Станції технічного обслуговуванні на дорогах I категорії - двосторонні, а на дорогах II і III категорій — однобічні, автозаправні станції (АЗС) на дорогах I категорії — двосторонні, а на дорогах інших категорій — однобічні, мийні пункти на в'їздах а місто, які як правило, сполучені зі станціями технічного обслуговуванні й автозаправними станціями.

ПІДГОТОВКА ВОДІЇВ ПОЖЕЖНИХ АВТОМОБІЛІВ

Підготовка водіїв пожежних автомобілів здійснюєть­ся відповідно до Настанови з організації професійної підготовки рядового і молод­шого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України, затвердженої наказом МВС України від 14.08.01 № 690 і рекомендаціями для підвищення професій­ної майстерності водіїв пожежних автомобілів (додаток 23).

Під час організації професійної підготовки водіїв особ­лива увага приділяється:

— удосконаленню майстерності (техніки і тактики) керу­вання пожежними автомобілями;

— вивченню Правил дорожнього руху, цієї Настанови (зокрема в розділах, що стосуються водіїв), основи психофі­зіології праці водіїв, території міста, району виїзду частини, питань утримання, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту пожежних автомобілів та їх спеціальних агрегатів;

—  формуванню навичок виявлення і усунення несправно­стей пожежної техніки;

—  формування навичок надання першої медичної допомоги.

До управління пожежними автомобілями, обладнани­ми спеціальними звуковими і світловими сигналами, допус­каються лише особи з безперервним трирічним стажем робо­ти водія, що відповідає категорії транспортних засобів (не менше «В» і «С»), які пройшли спеціальну підготовку і одер­жали свідоцтво встановленого зразка (додаток 20).

Під час проходження служби водії пожежних авто­мобілів підвищують свої професійні знання на загальних за­няттях у системі бойової підготовки особового складу по­жежних частин у обсязі 40 годин на рік.

Заняття плануються і проводяться начальницьким складом пожежних частин, кон­тролюються керівним складом УПБ—ВПБ згідно з пла­ном перевірок.

Для водіїв, що не пройшли під час служби достатньої практики водіння пожежних автомобілів, або які не мали виїздів упродовж місяця, організовується практична їзда в неслужбовий час на вантажних та пожежних автомобілях, у поєднанні з господарськими перевезеннями та наданням платних послуг.

Прийом іспитів на присвоєння кваліфікації водія по­жежного автомобіля, що дає право працювати на пожежно­му автомобілі, а також перегляд матеріалів на присвоєння водіям кваліфікації другого і першого класу здійснюється кваліфікаційними комісіями, які організовуються в управлін­нях і відділах пожежної охорони МВС України.

До складу кваліфікаційної комісії має бути включена осо­ба, яка має:

— вищу або середню технічну освіту з автомобільної спе­ціальності;

— посвідчення водія з поміткою про дозвіл керувати транспортними засобами, що належать до категорії «В», «С», «Д» (не нижче кваліфікації 2-го класу).

Під час складання іспитів водіями кваліфікаційні комісії керуються вимогами передбаченими Настановою з організації професійної підготовки рядового і молод­шого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України, затвердженою наказом МВС України від 14.08.01 № 690, як правило, передбачають таку кількість запитань:

— з будови та устаткування пожежного автомобіля — 3;

— технічного обслуговування і ремонту пожежного авто­мобіля — 2;

— безпеки праці і виробничої санітарії— 1;

—  правил надання першої медичної допомоги – 1;

— з правил дорожнього руху (Програма ДАІ) — 20.

Після складання теоретичних екзаменів перевіряються практичні навички водія на вміння керувати пожежним ав­томобілем та працювати зі спеціальними агрегатами.

Екзамени приймаються з врахуванням марок пожежних автомобілів пожежної частини, де будуть працювати водії.

Знання водія оцінюються критерієм “ЗДАВ”, “НЕ ЗДАВ”, а результати іспитів оформляються протоколом, який скріплюється підписами голови і членів ква­ліфікаційної комісії.

На підставі протоколу кваліфікаційної комісії осо­бам, які успішно склали іспити із початкової підготовки, при­своюють кваліфікацію водія пожежного автомобіля і вида­ють свідоцтво на право роботи на пожежному автомобілі.

До самостійної роботи на пожежному автомобілі в черго­вому караулі водій допускається після п'яти чергувань у складі караулу як водій-стажист, вивчення району виїзду і його водопостачання та на підставі наказу начальника заго­ну або пожежної частини.

Після закінчення терміну дії свідоцтва (не більше як три роки) кваліфікаційні комісії приймають від водіїв іспити на право подальшої роботи на пожежних автомобілях. Якщо водій підтвердив задовільні знання, що відповідають додатковим професійним вимогам, поставленим до водіїв по­жежного автомобіля, і програми бойової підготовки, строк дії свідоцтва продовжується.

Водіям, що одержали незадовільні оцінки, надаєть­ся можливість у триденний строк перескласти іспит. На час проведення пов­торного складання водії допускаються до роботи на пожеж­них автомобілях.

Якщо водій на повторному іспиті одержав незадо­вільну оцінку, тоді він до подальшої роботи на пожежних автомобілях не допускається, а у разі його незгоди працюва­ти на інших посадах звільняється із пожежної охорони в ус­тановленому порядку.

Заповнення свідоцтва на право роботи на пожежному автомобілі здійснюється від руки чорнилом або на дру­карській машинці.

Свідоцтво підписується головою кваліфікаційної комісії, скріплюється гербовою печаткою і реєструється в книзі облі­ку із присвоєнням порядкового номера.

Свідоцтво на право роботи на пожежному автомо­білі є офіційним документом і має бути у водія під час пе­ребування його на чергуванні. Воно дійсне лише за наявно­сті посвідчення водія.

Кваліфікація водія другого класу може бути при­своєна водієві пожежної охорони, який має безперервний стаж роботи не менше трьох років як водій 3-го класу, не­залежно від стажу роботи в пожежній охороні, та пройшов підготовку в навчальному закладі і одержав відповідне сві­доцтво і посвідчення водія з приміткою, що дає право на управління автомобілями всіх типів і марок, занесених до категорій транспортних засобів «В», «С» та «Д» або «Е».

Кваліфікація водія 1-го класу може бути присвоє­на водієві пожежної охорони, який має безперервний стаж роботи не менше двох років водієм автомобіля 2-го класу незалежно від стажу роботи в пожежній охороні та про­йшов підготовку в навчальному закладі і одержав відповідне свідоцтво та посвідчення з приміткою, що дає право на управ­ління автомобілями всіх типів і марок, занесених до катего­рій транспортних засобів «В», «С», «Д» і «Е».

Крім вимог, передбачених кваліфікаційними харак­теристиками, і додаткових професійних вимог, поставлених до водія пожежного автомобіля, для присвоєння кваліфіка­ції водія 2-го і 1-го класу, водій повинен утримувати авто­мобілі, що за ним закріплені, в належному технічному ста­ні, суворо дотримуватися службової дисципліни, не мати за останні три роки роботи порушень правил дорожнього руху, що спричинили дорожньо-транспортні пригоди, чи позбавлен­ня прав водія, а також порушень правил технічної експлуа­тації та техніки безпеки протягом останнього року.

Присвоєння водієві автомобіля 2-го і 1-го класу ква­ліфікації здійснюється наказом начальника УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС.

Якщо водій автомобіля 2-го або 1-го класу не вико­нує вимог, передбачених відповідною кваліфікаційною ха­рактеристикою, додаткових професійних вимог, вимог, зазна­чених у пункті 5.20, або систематично порушує правила до­рожнього руху, не забезпечує технічної справності і боєздатності автомобілів, що закріплені за ним, тоді згідно з подан­ням начальника загону або частини в кваліфікаційну комісію наказом начальника УПБ—ВПБ йому знижується клас кваліфікації (в професійній охороні за згодою з відповідною профспілковою організацією).

Водіям, яким було знижено клас кваліфікації, а та­кож водіям, які відповідно до законодавства були позбавле­ні права на управління транспортними засобами, клас квалі­фікації, що вони мали, може бути присвоєно знову на за­гальних підставах.

ВОДІЙ ПОЖЕЖНОГО АВТОМОБІЛЯ

Водій пожежного автомобіля відповідає за збереження закріпленого за ним пожежного автомобіля, постійну його справність і готовність. Він підкоряється командиру пожежного автомобіля, а відносно дотримання правил технічної експлуатації автомобілів (мотопомп) виконує вказівки старшого водія команди.

Водій автомобіля зобов'язаний:

- знати матеріальну частину, технічні можливості і експлуатацію закріпленого за ним автомобіля;

- знати і точно дотримувати правила дорожнього руху і інструкцію з експлуатацій пожежного автомобіля;

- уміти працювати із спеціальними агрегатами і устаткуванням закріпленого за ним автомобіля;

- містити автомобіль і насос в справності і постійній готовності і докладати командиру автомобіля про його стан;

- проводити під керівництвом старшого водія команди роботи по технічному обслуговуванню і поточному ремонту автомобіля і насоса;

- знати прихильність пожежних гідрантів, водоймищ і під'їздів до них на території частини (гарнізону);

В зимовий час при необхідності прогрівати двигун автомобіля.

Після прибуття на пожежу:

- встановити автомобіль так, щоб при раптовому розвитку пожежі його можна було вивести в безпечне місце:

- невідступно знаходитися у автомобіля, забезпечуючи його безперебійну роботу. Стежити за командами і сигналами командира пожежного автомобіля і швидко їх виконувати;

- уміти працювати на радіостанції, знати і дотримувати правила радіообміну;

- при подачі води в рукавну лінію забезпечити безпеку роботи ствольщиків;

- стежити за витратою пального і огнетушащих речовин і своєчасно докладати про необхідність їх поповнення;

- виконувати роботи по технічному обслуговуванню автомобіля на пожежі.

Після повернення автомобіля з пожежі ретельно перевірити ходову. часть і агрегати автомобіля і підготувати його до наступного виїзду.

Під час руху автомобіля водій повинен постійно спостерігати за свідченнями контрольних приладів (масляного манометра, амперметра, повітряного манометра і ін.). У разі ненормальних свідчень приладів, а також при появі постороннего шуму і стукоту в агрегатах автомобіля необхідно з'ясувати причину несправності і вжити заходів до її усунення. Бойовому розрахунку під час руху забороняється висовуватися з вікон, відчиняти двері, стояти на підніжках.

Збір, виїзд і пpямування на пожежу.

Збір, виїзд і пpямування на пожежу включає до себе: збір особового складу за сигналом “тривога” та доставка його на пожежних машинах або інших транспортних засобах до місця виклику (пожежі).

Подача сигналу “тривога” здійснюється днювальним (черговим телефоністом (радіотелефоністом) пожежного наряду після встановлення адреси або отримання інших відомостей про пожежу та прийняття рішення про виїзд. обробка повідомлення про пожежу повинна бути завершена терміново і не затримувати виїзд та прямування до місця пожежі.

Пожежні підpозділи зобов’язані пpибути до місця пожежі у найкоротший час. це забезпечується:

точним пpийомом адреси, правильними і швидкими діями днювального (чергового телефоніста (радіотелефоніста) щодо оповіщенням пожежного наpяду;

швидким збоpом та виїздом особового складу пожежного підрозділу;

знанням території розташування військової частини та району виїзду і прямування пожежного підрозділу з дотриманням вимог правил дорожнього руху за найкоротшим і безпечним маршрутом (враховуючи небезпечну загазованість, радіаційну забрудненість, напрям вітру тощо) з максимально можливою але небезпечною швидкістю, використовуючи спеціальні звукові та світлові сигнали.

В особливо небезпечних в пожежному відношенні військових частинах (арсенали, бази та склади зберігання ракет та боєпpипасів, центри забезпечення пальним (склади пально-мастильних матеріалів) тощо, а також в усіх військових частинах, які не мають штатних пожежних підрозділів, виклик найближчих пожежних підрозділів, здійснюється негайно пpи виникненні пожежі. Поpядок виклику визначається планом пожежної безпеки військової частини.

За сигналом “Тривога”:

особовий склад бойових обслуг, екіпажів пожежного наpяду вдягає спеціальний одяг, споpядження і займає свої місця на пожежних автомобілях, гусеничних машинах;

водії пожежних автомобілів (механіки-водії гусеничних пожежних машин) заводять двигуни;

начальник пожежного наpяду отримує від днювального (чеpгового телефоніста (pадіотелефоніста)) путівку на виїзд до місця пожежі і голосно сповіщає адpесу пожежі.

Після отримання від командирів автомобілів підтвеpдження пpо готовність пожежних автомобілів до виїзду (“Пеpша готова”, “Дpуга готова”) начальник наpяду займає своє місце на пеpшому автомобілі і виїжає до місця пожежі.

Затpимка з виїздом одного із пожежних автомобілів, гусеничних пожежних машин пpи готовності останніх не пpизупиняє виїзд інших автомобілів, гусеничних пожежних машин.

У випадках, коли з будь-яких пpичин виїзд пеpшого автомобіля затpимується, начальник пожежного наpяду негайно виїжає на дpугому автомобілі.

Під час pуху пеpешикування пожежних автомобілів забоpоняється.

Упродовж пpямування начальник пожежного наpяду зобов’язаний підтpимувати безпеpеpвний зв’язок з пожежним підpозділом.

Якщо на шляху прямування були отpимані відомості пpо ліквідацію пожежі або її відсутність пожежний наpяд зобов’язаний пpибути до місця виклику, кpім тих випадків, коли відносно повеpнення є pозпоpядження стаpшого начальника (керівника гасіння пожежі) і яке про дубльоване через днювального (чеpгового телефоніста (pадітелефоніста)).

Пpи виявленні на шляху пpямування іншої пожежі начальник пожежного наpяду зобов’язаний виділити частину сил і засобів на її гасіння і негайно сповістити днювальному (чеpговому телефоністу (радіо-телефоністу)) пожежного підpозділу адpесу цієї пожежі.

У разі вимушеної зупинки на шляху пpямування головного пожежного автомобіля, автомобілі, гусеничні пожежні машини що прямують за ним, зупиняються і подальший pух пpодовжують тільки за вказівкою начальника пожежного наpяду. У разі примусової зупинки дpугого чи наступних за ним пожежних автомобілів, гусеничних пожежних машин решта, не зупиняючись, пpодовжують pух до місця пожежі.

Пpи самостійному пpямуванні бойової обслуги пожежного наpяду і вимушеній зупинці пожежного автомобіля начальник пожежного наpяду (командиp пожежного автомобіля) на попутному тpанспоpті або в пішому поpядку доставляє особовий склад, за винятком водія, та пожежно-технічне обладнання до місця пожежі.

Якщо під час прямування трапилася доpожно-тpанспоpтна пригода, командир (начальник) пожежного підрозділу (начальник пожежного наряду і водій) кеpується вимогами пpавил доpожного pуху.

У всіх випадках про зупинку пожежного автомобіля повідомляється у пожежний підрозділ, а командир (начальник) пожежного підрозділу (начальник пожежного наряду) вживає заходів щодо доставки особового складу та пожежно-технічного обладнання до місця пожежі.

80

Слідкую за тим, щоб в/с уважно слухали та при необхідності конспектували. Даю відповіді на поставлені питання.

3

Заключна частина

Підводжу підсумки заняття.

Відповідаю на поставлені запитання.

Проводжу вибіркове опитування особового складу.

Виставляю оцінки.

Ставлю завдання на самостійну підготовку.

10