11 | 12 | 2017

План-конспект Тема 10: Методика проведення занять з пожежно-стройової підготовки.

План-конспект Тема 10: Методика проведення занять з пожежно-стройової підготовки.

Заняття 1: Порядок підготовки до проведення занять з пожежно-стройової підготовки. Організація та методика проведення заняття з пожежно-стройової підготовки з підлеглими.

Навчальні питання:

1. Порядок підготовки до проведення занять з пожежно-стройової підготовки.

2. Організація та методика проведення заняття з пожежно-стройової підготовки з підлеглими.

Мета: Ознайомити особовий склад з методикою проведення занять з пожежно-стройової підготовки.

Метод проведення: Інструкторсько-методичне.

Матеріальне забезпечення: Стенди, плакати, пожежно-технічне обладнання, пожежна техніка.

Час: 200 хвилин.

Місце проведення: Навчально – тренувальний центр.

Література: 1. Пожежно-стройова підготовка / В. А.Бушмин, В. И. Плеханов,

А. В. Сафронов М.: Сройиздат, 1985р.

2. Правила техніки безпеки в пожежній охороні.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

При гасінні пожеж особовому складу доводиться витримувати значне фізичне й нервове напруження. Рятування людей, швидке розгортання засобів гасіння, евакуація майна, робота на висотах, у димі та при високих температурах потребують від особового складу не тільки високого усвідомлення свого обов'язку, але і гарного здоров'я, сили, витривалості, сміливості і швидкості реакції.

Навчання – це цілеспрямований, організований процес передачі й засвоєння знань, умінь, навичок, формування потенційних можливостей тих, кого навчають.

Навчання і тренування є єдиним навчальним процесом.

Тренування є удосконаленням у тих, хто навчається, рухових навичок. Це вдосконалення ґрунтується на знанні головних закономірностей вищої нервової діяльності і вчення І. П. Павлова про формування в корі великих півкуль стійких зв'язків чи динамічних стереотипів. Це система умовно-рефлекторних зв'язків між органами чуття, центральною нервовою системою, м'язами і внутрішніми органами. Ці зв'язки утворюються при складному безупинному процесі формування нової рухової навички і складаються з трьох стадій:

-  генералізації (реакція на подразнення);

-  концентрації гальмівно-збуджувальних процесів (поглиблене розучування вправи);

-  автоматизації і стабілізації рухової навички (удосконалення).Наочні методи: показ вправи, прийомів.

Практичні методи: вправи, що являють собою планомірне, організоване, повторне виконання дій з метою оволодіння ними чи підвищення їхньої якості; практичний метод виконує функцію застосування отриманих знань для вирішення практичних задач. Практичний метод припускає: пояснення, осмислення роботи, показ, інструктаж, пробу, виконання завдання, контроль і корекцію.

Розучування вправ і прийомів умовно поділяється на чотири тісно пов'язані між собою фази:

-  ознайомлення;

-  розучування у спрощених, спеціально створених умовах;

-  розучування в ускладнених умовах;

-  закріплення на практиці.

Ознайомлення. Спочатку в тих, кого навчають, необхідно створити правильне зорове уявлення про конкретну вправу (прийом). Для цього її показують і подають основні відомості про значення і застосування. Вправу і прийом показують неодноразово (перший раз швидко, потім в уповільненому темпі), щоб ті, кого навчають, звернули увагу на найбільш важливі деталі. їм не тільки повідомляють завдання, але і пояснюють причину необхідності його виконання.

Розучування вправи, прийому у спрощених, спеціально створених умовах. Основна задача даної фази навчання – оволодіння правильною структурою виконання вправи, прийому. На перших етапах навчання вправу і прийом треба виконувати у спрощених умовах. Успіх навчання при цьому багато в чому залежить від підбору підготовчих вправ. За структурою вони мають бути близькі до освоюваної вправи і прийому і відповідати силам і можливостям тих, хто навчається. Умови виконання прийому спрощуються шляхом зміни вихідного положення, відстані, напрямку, швидкості виконання, застосованої сили.

Розучування вправи і прийому в ускладнених умовах. Дана фаза навчання триваліша від попередньої. Завдання полягає в тому, щоб підготувати тих, кого навчають, до вільного виконання прийому.

Поступове ускладнення вправи і прийому досягається:

-  збільшенням швидкості виконання вправи і прийому, зміною
застосованої сили, напрямку, амплітуди рухів та ін.;

-  виконанням даної вправи і прийому до поєднання з іншими;

-  зміною важкості вправ і прийомів;

-  уточненням конкретної мети, що повинна бути досягнута при виконанні вправи, прийому, підвищенням вимог до точності і швидкості їхнього виконання та ін.

У міру вдосконалювання майстерності зазначені фактори варто застосовувати в комплексі.

Закріплення вправи, прийому. Основною задачею даної фази є прищеплювання тим, хто навчається, навичок раціонального застосування вправи і прийому до практичній діяльності. Пожежники повинні вміти їх виконувати в умовах обстановки, що раптово змінюється.

Тренування застосовуються після того, як у тих, що навчаються, утворилися правильні навички у виконанні вправ. Сутність цього полягає в тому, що при повторенні навчального матеріалу ті, хто навчається, доводять виконання різних вправ до автоматизму. Щоб тренування проходили цікаво і результативно, проводяться змагання між пожежниками і між відділеннями, що підвищує інтерес до занять, сприяє кращому виконанню вправ і значно збільшує фізичне навантаження.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАНЯТЬ З ПОЖЕЖНО-СТРОЙОВОЇ

ПІДГОТОВКИ

Пожежно-спеціальну підготовку в пожежних підрозділах організовують командири пожежних підрозділів частин, залучаючи до проведення занять командирів пожежних відділень і весь особовий склад пожежного підрозділу.

Керівник заняття повинен твердо знати, що ефективність і якість навчання визначаються його ідейною переконаністю, рівнем професійної підготовки, загальної культури і працьовитістю. Підготовка до заняття і його проведення – творчий процес. Погано, недбало підготовлене заняття малоефективне. Таке заняття не буде мати виховного характеру. Неточності у виконанні вправ можуть бути згодом повторені підлеглими.

Керівник занять з пожежно-стройової підготовки (ПСП) зобов'язаний:

-  вміти організовувати і методично правильно проводити заняття в обстановці, максимально наближеній до реальних умов бойової роботи;

-  добре знати і вміти застосовувати правила і прийоми роботи з пожежно-технічним озброєнням;

- бути для пожежників прикладом охайності, зовнішньої і внутрішньої підтягнутості, відмінного знання вимог статутів і бездоганного їх виконання;

- виховувати в особового складу дисциплінованість, поліпшувати його стройову підготовку;

-  вирішувати на кожному занятті як освітні, так і виховні задачі;

-  подавати команди на виконання вправ у суворій відповідності з Настановою з ПСП;

-  знати і суворо дотримуватися на заняттях Правил безпеки праці в ДПО, застосовувати прийоми допомоги і страховки.

Заняття з пожежно-стройової підготовки зі своїми відділеннями проводять командири відділень під загальним керівництвом командира пожежного підрозділу. Заняття з відпрацьовування вправ на висоті (саморятування пожежників, рятування потерпілих та ін.), бойове розгортання у складі пожежного підрозділу, тренування в ізолюючих протигазах проводять командири пожежних підрозділів.

Практичне заняття являє собою частину навчально-тренувального процесу і розраховане на те, щоб командир пожежного підрозділу або під його керівництвом командир відділення протягом зазначеного часу (45 хвилин) зробили певну роботу.

Зміст заняття визначається Навчальними планами, програмами і розкладом занять. На занятті вивчається новий матеріал, відбувається закріплення вивченого, розвиваються й удосконалюються основні морально-вольові і фізичні якості пожежників, керівник заняття перевіряє й оцінює набуті ними знання, уміння і навички.

Заняття повинне вирішувати не тільки освітні, а й виховні задачі. Командир відділення крім удосконалювання роботи в умовах, наближених до бойової обстановки, повинен прагнути розвивати в тих, кого навчають, рішучість, сміливість, спритність, уміння надати товаришеві допомогу.

Заняття з пожежно-стройової підготовки може бути теоретичним – для одержання основних знань, і практичним – для оволодіння технікою при роботі з ПТО і в ізолюючих протигазах і прийняття нормативів. Заняття проводять за такою схемою:

- підготовча частина (5–8 хв.): шикування відділення, огляд зовнішнього вигляду; оголошення теми, вправи, мети, правил безпеки праці, розминка;

-  основна частина (35 хв.): навчання техніки виконання вправ, їх практичне виконання;

-  заключна частина (2–5 хв.): збирання пожежно-технічного озброєння (оснащення), розбір занять. Загальна тривалість практичного заняття 45 хв.

В окремих частинах схеми заняття не названі виховні задачі, оскільки вони є загальними. Ці задачі повинні вирішуватися керівником в органічному зв'язку з проходженням навчального матеріалу. Пропонована схема заняття є типовою і, як правило, усі зазначені частини в ній дотримуються.

У підготовчій частині важливо організувати відділення і підготувати особовий склад до найбільш успішного вирішення цілей, що стоять перед заняттям. У розминці виконуються вправи помірної інтенсивності, але достатньої для того, щоб вирішити поставлені задачі.

В основній частині практичного заняття вирішується головна задача – навчання особового складу техніки виконання вправ, закріплення раніше засвоєних знань, навичок і удосконалювання їх. Одночасно з цим вирішується задача розвитку й удосконалювання фізичних, морально-психологічних якостей, а також злагодженості роботи пожежників у складі відділення чи підрозділу в цілому при відпрацьовуванні вправ з бойового розгортання.

В основну частину заняття звичайно включають не менш двох вправ.

У заключну частину заняття входять приведення в бойовий стан устаткування й інвентарю, коротка оцінка роботи відділення ( підрозділу), пожежників.

ПІДГОТОВКА І ПРОВЕДЕННЯ КОМАНДИРОМ

ВІДДІЛЕННЯ ЗАНЯТЬ З ПСП

Підготовка до занять з ПСП Командира відділення починається з виписування з розкладу занять теми, вправи і мети заняття, його дати. Командир відділення вивчає літературу (Настанову і підручник з ПСП та ін.), тренується в практичному виконанні вправи, при виконанні вправ з рятувальною мотузкою з метою навчити, тренується у виконанні вправи у дзеркальному відображенні (говорить пожежникам узяти кінець мотузки в праву руку, а сам бере у ліву та ін.). Він повторює Правила безпеки праці команди, визначає місце заняття і шикування відділення, необхідне пожежно-технічне озброєння (оснащення), проходить інструктаж у командира пожежного підрозділу, складає план - конспект (методичну розробку) для проведення заняття (план-конспект), затверджує його в командира пожежного підрозділу й індивідуально працює з пожежником, котрий не пам'ятає вправи чи її окремих етапів. Може відвідати аналогічне заняття в іншому пожежному підрозділі. Підготовка командира відділення здійснюється і на інструкторсько-методичному занятті.

У день заняття командир відділення готує і перевіряє ПТО, місце заняття, забезпечує страховку і визначає своє місце при виконанні вправи пожежниками.

Методика проведення занять з ПСП командиром відділення

За командою командира пожежного підрозділу: "Командири відділень, вийти зі строю і почати проведення заняття!" командири відділень виходять зі строю і командують: "Відділення, слухай мою команду!"; "Відділення, право-РУЧ!" і т. д. і ведуть відділення до місця заняття, чітко повідомляють вправу, коротко нагадують порядок її виконання, мету заняття, нагадують правила безпеки праці, перевіряють страховку, ПТО, скопують запобіжну подушку, інструктують і виставляють страхувальників.

Якщо мета заняття – навчити пожежників виконувати вправу, то командир відділення особисто чи за допомогою того (тих), хто показує вправу, виконує(-ють) вправу повністю у швидкому темпі, щоб пожежники уявляли кінцеву мету вправи, а потім у повільному темпі показує всю вправу або прийоми, які будуть відпрацьовуватися на занятті. Можливі два варіанти навчання пожежників.

Перший варіант: вправа (прийом) виконується розрахунком із двох і більше пожежників. Командир відділення призначає розрахунки, розраховує відділення на перший, другий і т. д. за складом розрахунку і розповідає, а пожежники виконують. За командою: "Розрахунок на вихідне положення кроком – РУШ!" пожежник № 1 виходить зі строю і стає біля правого заднього колеса (біля драбин або іншого ПТО) спиною до автоцистерни, пожежник № 2 виходить зі строю і займає своє місце, і т. д., поки всі пожежники розрахунку не займуть свої місця.

Після цього командир відділення за командою ставить пожежників у стрій і повідомляє їм, що вони повинні зайняти вихідне положення за командою: "Розрахунок, на вихідне положення кроком – РУШ!".

Командир перевіряє правильність шикування пожежників, називаючи їх номери: "Перший номер!" – пожежник називає своє прізвище (припустимо, "Пожежник Іщенко!") і так далі, назвавши 1-3 пожежників. Говорить пожежникам: "Після моєї команди по ходу розповіді будете виконувати вправу (прийом)". Подає команду на виконання вправи (прийому) і розповідає, що повинен робити кожний з пожежників. Потім подає команду: "Відбій!" – пожежники забирають ПТО на місце і вишиковуються на вихідному положенні. Командир відділення повідомляє, що виконати вправу (прийом) треба в темпі, а пожежникам, які стоять у строю, стежити за діями свого номера бойового розрахунку. Сам командир вибирає місце, стоячи на якому він зможе постійно бачити пожежників розрахунку і тих, хто стоїть у строю, і подає команду на виконання вправи (прийому).

Потім змінює розрахунок і може їм дозволити оглянути місце перебування і кріплення ПТО, подавши команду: "Розрахунок, для огляду ПТО – РОЗІЙДИСЯ!", потім "Розрахунок – СТАВАЙ!".

Командир відділення повинен постійно стежити за виконанням пожежниками вправи (прийому) і дотриманням ними Правил безпеки праці, зауважувати помилки і виправляти їх, запитуючи пожежників, що стоять у строю, чи особисто. Якщо в результаті помилки пожежник може одержати травму, то моментально подати команду: "Стій!". Командир відділення повинен указати пожежникові на помилку, терпляче і наполегливо виправляти її.

Другий варіант: вправа виконується один пожежником, і в кожного є ПТО (напірний рукав, рятувальна мотузка та ін.), відділення шикується в одну шеренгу (а якщо ПТО не вистачає, то в дві шеренги), пожежники в першій шерензі будуть виконувати вправу, а в другій спостерігати за їх роботою.

Навчання пожежників командиром відділення здійснюється після подачі команди шляхом розповіді і показу кожного елемента, прийому з перевіркою дій кожного пожежника. Командир відділення, знаходячись перед строєм пожежників, виконує вправу в дзеркальному відображенні: говорить узяти мотузку (пожежний рукав і т. д.) у праву руку, а сам бере у ліву і т. д. Після виконання вправи в повільному темпі подає команду на виконання її у швидкому темпі, а сам стежить, як пожежники виконують вправу, і усуває помилки.

Якщо мета заняття – тренувати пожежників, то спочатку потрібно перевірити знання ними Правил безпеки праці, самострахування і страхування.

Тренування проводиться з поступовим збільшенням фізичного і психологічного навантаження і доводиться до того ступеня, який потрібний при роботі на пожежах.

Ступінь фізичного і психологічного навантаження на заняттях варто підбирати з Урахуванням віку, ступеня підготовленості пожежників, наближеності до бойових умов виконання вправи (погодні умови, час доби, об'єкт).

Фізичне навантаження регулюється: щільністю заняття (кількістю повторень вправи під час тренування, ретельною підготовкою і раціональним використанням місця занять і ПТО, стислістю і ясністю пояснень); паузою відпочинку (скорочення часу на перешикування, пересування і зміну розрахунків); інтенсивністю заняття (швидкістю виконання вправи, швидкістю зміни розрахунку, збирання ПТО та ін.).

Командир відділення повинен постійно пересуватися, не стояти спиною до пожежників, бачити всіх пожежників, які працюють і стоять у строю.

Якщо мета заняття – прийняття заліку, то командир відділення повинен мати список відділення, ручку (олівець) і секундомір; проводячи розминку, він включає в неї підвідні вправи та імітаційні вправи, схожі за змістом і структурою з основною вправою. При необхідності можна повторити вправу в цілому (не на повну силу) чи окремі його елементи і прийоми.

Потім необхідно пояснити умови виконання вправи й оголосити нормативи (час, виконання вправи на "відмінно", "добре", "задовільно") і порядок прийняття заліку, виставити страхувальника.

Кожному пожежникові (відділенню) потрібно оголосити час, за який була виконана вправа.

У процесі занять з ПСП командир відділення повинен постійно спостерігати, як пожежники опановують знаннями, вміннями і навичками. Уважно вивчати кожного пожежника, виявляючи його здатності, стимулювати кожного пожежника оцінкою з метою успішного освоєння ними навчального матеріалу. Командир відділення повинен спостерігати, як пожежники виконують його команду, як сприймають демонстрацію порядку виконання вправи, слухають пояснення виконуваних прийомів; повинен перевіряти розуміння ними показаного і пройденого, визначати, чи правильно і чи точно пожежниками виконується прийом, указує на помилки і виправляє їх; стежить за проявом ініціативи при виконанні складних вправ (бойове розгортання, комбінований підйом з драбиною-штурмовкою та ін.), за чіткістю роботи на страховці й дотриманням правил безпеки праці.

Після закінчення кожного заняття командир відділення зобов'язаний провести його розбір, указавши на позитивні й негативні сторони виконання вправи, вказати методи підвищення професійної підготовки пожежника.

Аналізуючи минулі заняття, командир відділення повинен визначати і свої недоліки та намічати шляхи подальшого поліпшення методики навчання.