ЛЕКЦІЯ на тему: Закони технічної служби та їх функції. Особливості експлуатації пожежних рукавів

ЛЕКЦІЯ на тему: Закони технічної служби та їх функції. Особливості експлуатації пожежних рукавів

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Закони технічної служби.

2. Фактори діючи на пожежні рукава під час роботи, основні вимоги та порівняльна характеристика пожежних рукавів.

3. Особливості експлуатації пожежних рукавів.

М. Харків 2003

1. Закони технічної служби (ЗТС), частини технічної служби (ЧТС) ДПО МНС.

ЗТС, ЧТС ДПО МНС є спеціалізованими оперативно-технічними підрозділами ДПО МНС, вони створюються в областях.

Структура і основні функції ЗТС (ЧТС)

Ремонт авто.

Буд. роботи

Інш. послуги

ЗТС Склад ПММ кооперативи

Адміністрація ЗТС Рукавна база Комплексні роботи

по обслуговуванню

пожежних рукавів

РВАЧ Частина спец. Транспортно - Частина по ремонту Матеріальні

техніки господарча засобів зв'язку склади

частина

- ТО-2

- ремонт ПА

- діагностика

ПА

Спеціальні роботи на пожежах і в штаті ПА: АЗО, АД, АТ, АУПГ, АКП, АГВТ, АЦ

Надання послуг населенню

В штаті:

- вантажні авт.;

- А. крани;

- екскаватори, грейдери;

- легкові авто.;

- автобуси

- ремонт і установка засобів зв'язку в п/ч ( р/з, т/з, г/з)

- ПТО

- бойовий одяг

- формений одяг

- ПУ

- будівельні та оздоблювальні матеріали

ЗТС створюється якщо є в гарнізоні ДПО понад 200 одиниць основних, спеціальних ПА і допоміжних автомобілів.

Функції ЧТС, аналоги ЗТС, але в залежності від кількості автомобілів і техніки діляться на 2 розряди: 1 – (більше 100 один. Техніки або понад 300 один. Засобів зв'язку), 2- (від 50 до 100 один. Автомобілів або від 2000 до 3000 один. Засобів зв'язку).

Окремий пост ремонту і обслуговування пожежних рукавів, якщо в гарнізоні не менше 5 пожежних частин (10 основних ПА).

Окремий пост діагностики ПА – якщо є не менше 100 ПА.

Фактори діючи на пожежні рукави під час роботи. Основні вимоги та порівняльна характеристика пожежних рукавів.

Фактори діючи на всмоктуючи пожежні рукава.

Всмоктуючи рукава діам. 125, 1500, 200 мм при заборі води з відкритого водоймища працюють постійно під розгалуженням тому під дією атмосферного тиску вони здавлюються.

Ро – атмосферний тиск (10,33 м)

Рр – величина розрідження в рукаві,

залежить від висоти всмоктування

Може досягти (7.6.....8 м)

Напірно-всмоктувальні рукави діам. 70, 80 мм на відміну від всмоктуючих працюють як під розрідженням, так і під надлишковим гідравлічним тиском при заборі води з пожежного гідранта.

Рг – надлишковий гідравлічний

Тиск води з пожежного гідранту

Може досягти 60...80 м

Рг>>Ро

Тому гідравлічний тиск води з пожежного гідранту старається прорвати рукав з середини.

Враховуючи вище наведені фактори і те що рукава працюють в умовах гасіння пожежі то всмоктуючи і напірно-всмоктуючі рукава повинні відповідати слідуючим вимогам, а саме бути:

1. Стінки рукава повинні бути водо-повітряно непроникні.

2. Жорстким, вигинатися після зняття нагрузки не мати залишкової деформації.

3. Міцним – мати опір відносно пошкоджень від атмосферного тиску механічної дії.

4. Хіміко-стійкими до дії ПММ, кислот.

Ці всі вимоги враховані в конструктивному виконанні даного типу рукавів. Металева стальна спіраль покривається з обох боків шаром гуми, а зовнішній шар гуми захищається 3-4 шарами матерії односторонньо прогумованої гуми.

Фактори діючи на напірні рукави.

Основний фактор, це гідравлічний тиск, що може досягати при подачі води, або розчину ПУ насосом 100..120 м, і старається розірвати рукав як в повздовжньому так і в поперечному напрямку в результаті чого на поверхні рукава виникає напруга від дії сили гідравлічного тиску води.

Р - тиск води

Д – діаметр рукава

Б – товщина стінки рукава.

Враховуючи вищенаведені фактори і те, що рукава працюють в умовах гасіння пожеж напірні рукава повинні відповідати слідуючим вимогам, а саме бути:

- герметичні по відношенню до води;

- гнучкими;

- бути міцними проти розриваючих зусиль;

- легкими і зручними в роботі при переносі і прокладці;

- термостійкими.

Види напірних рукавів (Æ 51,66,77,89,110,150 мм).

1. Льняні не прогумовані.

2. Прогумовані синтетичні.

3. Латексні синтетичні.

4. Капронові синтетичні

Переваги льняних рукавів.

- найбільш термостійкі (льняний чохол змочується водою, волокна ущільнюються, перестають пропускати воду, але зовні мокрі, рекомендується використовувати при гасіння нафтогазових фонтанів);

- легше прогумованих

Недоліки:

- піддаються гниттю і дії мікроорганізмів;

- після висихання “дерев'яніють” важко скатати в скатку;

- найбільший питомий опір руху води;

- високе зношування чохла

Переваги прогумованих рукавів:

- втрати напору в 2 рази менше ніж в льняних;

- відсутні втрати води просачуавнням;

- менше зношування;

- більша міцність.

Недоліки:

- більша вага;

- вища вартість виготовлення;

- при довгому зберіганні гумовий шар пересихаючи руйнується;

- не великі еластичні властивості;

- нижча термостійкість ніж у льняних.

Латексні напірні рукави:

На відміну від прогумованих, середина чохла покривається шаром плівки латексу, матеріал чохла синтетична тканина. Латекс водоємульсійний розчин каучуку. Вміст каучуку в латексі складає 50%.

Переваги:

- в 1.5 разу менше прогумованих;

- більш еластичні;

- краща стійкість латексної плівки до багаторазового згину та розчиненню і атмосферній дії;

- латексна плівка краще зберігається ніж гумована трубка прогумованих рукавів.

Недоліки:

- низька термостійкість.

Втрати напору прирівнюються як у прогумованих.

Новинка: Латексні пожежні рукави з перколяцією, рукава з регламентованою кількістю просочуємої води через мікропори латексної плівки і тканину чохла. Завдяки цьому зволожується тканина чохла зовні і підвищується термостійкість рукава.

Пластмасові.

Характеризуються високою міцністю, витримують тиск води до 320 м. Виготовляються з тканинного чохла, який всередині і зовні покривається консистентною масою поліхлорвінілу.

Переваги.

- міцні;

- еластичні;

- стійкі до дії кислот, лугів, ПММ(крім концентрованої азотної кислоти);

- не гниють;

- порівняно легкі.

Капронові лавсанові пожежні рукави.

Капронові (лавсанові) пожежні рукави техніка виготовлення аналогічна прогумованих.

Переваги:

- стійкі до дії нафтопродуктів;

- висока міцність;

- в умовах високих температур міцність не змінюється;

- еластичні.

Недоліки:

- низька термостійкість;

- довжину рукава при подачі води необхідно брати в два рази більше, т. я. діаметр збільшується в 3 рази в результаті розтягування.

3. Особливості експлуатації пожежних рукавів.

Інструкція по експлуатації і ремонту пожежних рукавів ДПО Київ 94 р. Наказ МО № 450-89.

3.1. Постановка в бойовий розрахунок.

Пожежні підрозділи МО пожежні рукави отримують з складів КЕЧ, або приходять з ПА. ПП МНС отримують ПР з складів ЗТС.

Постановка в бойовий розрахунок всмоктувальних рукавів.

При отриманні перевірити цілісність матеріалу рукавів, наявність клейма заводу виробника. Не повинно бути місцевих змін кольору, слідів дії шкідливих речовин, слідів плісені.

Нав'язують з'єднувальні головки, при їх відсутності і проводять випробування. На рукава, які пройшли випробування заводять картки та присвоюють інвентарний номер.

Маркування всмоктувальних рукавів проводять червоною фарбою на манжеті між стяжними хомутами та початком металевої пружини.

6- номер пожежного підрозділу

5 – номер рукава

З'єднувальні головки кріпляться до рукава металевими оцинкованими хомутами або оцинкованим дротом діам. 2.0...2.6 мм.

Між з'єднувальними головками і манжетою всмоктувального рукава не допускається застосування клею, або ущільнюючої рідини.

На ПА всмоктувальні рукави утримують в пеналах, в яких повинна бути прокладочна стрічка для зручності зняття, а на мотопомпах в відведених для цього спеціальних місцях.

Постановка в бойовий розрахунок НР.

В ДПО МНС пожежні частини отримують НР з рукавної бази, при її наявності в гарнізоні.

При відсутності Р. Б., ПЧ МНС отримують НР з складів ЗТС.

При отриманні рукавів, необхідно переконатися в цілісності установки, наявності ярлика, відсутності слідів дії різних шкідливих речовин. Нарізують рукава рівномірно довжиною 20 м, щоб не було відходів кругу (+1м)

П= lкр/20

П - кількість рукавів;

20- довжина 1 рукава в м;

Lкр – довжина рукавів в крузі в м.

Потім на рукав з обох сторін одягають накладки з рукава такого ж діаметру без гумового шару довжиною 200.....300 мм.

Накладки необхідна для захисту від передчасного зношення рукава в місцях з'єднувальних головок. Рекомендується дві аналогічні накладки розмістити по довжині рукава для швидкого ремонту на пожежі.

1. Накладка для захисту від зношення.

2. Накладки для швидкого ремонту.

Потім нав'язуються з'єднувальні головки рукава випробують гідравлічним тиском. На рукава, які пройшли випробування заводять картки і присвоюють інвентарний номер.

25 – номер рукава;

3 – номер пожежного підрозділу (частини для ДПО МНС)

Нав'язка з'єднувальних головок проводиться м'яким оцинкованим дротом діам. 1.6...20. мм за допомогою рукавонав'язувального пристрою.

Рукава становлюються у відсіки пожежних автомобілів в скатки або в гармошку на дерев'яну пофарбовану решітку. Забороняється встановлювати рукава у відсіки без дерев'яних решіток.

Рукава, які знаходяться на рукавній катушці закриваються вогненепромокаючою тканиною.

На бойовому чергуванні, при централізованій системі обслуговування рукавів в пожежному підрозділі повинен бути запас рукавів 5 “Б” та 10 “А”.

При децентралізованій системі обслуговування в пожежному підрозділі повинне бути трійний запас рукавів на кожний ПА:

-100% укомплектованість на машинах;

- 100% в сушці, ремонті та інше.

3.2. Технологія обслуговування рукавів.

Чистка та мийка.

Для чистки рукавів використовують волосяні щітки. Миття рукавів проводиться механічним, струменевим та механізованим способами.

Струменеві миття проводиться з пожежних стволів, воно працемістке, потребує багато витрат часу та води.

Механічний спосіб складається з вилучення забруднень ручними волосяними щітками, зволоженими водою, яка потрапляє на рукав через пустотілу ручку щітки. Забороняється використовувати для миття металеві щітки.

Найбільш продуктивним є миття за допомогою рукавомиючих машин, де рукав протягується механічно або вручну на обертовий барабан між циліндричними щітками з подачею води з миючими засобами.

Сушіння рукавів.

Проводиться в опалюємих зимою сушильнях або інших пристосованих для цього приміщеннях.

В сушильнях напірні рукави сушаться у підвішеному стані за допомогою калорифера теплим повітрям.

Температура сушіння льняних рукавів +20....80 град. С, а всмоктувальних напірних прогумованих синтетичних +20...50 град. С. Допускається звичайна сушка в тіні під навісом на відкритому повітрі, на клітчастих дерев'яних стелажах при температурі не менше 20 град. С і відносній вологості не більше 80% на протязі 24...30 год.

Забороняється підвішувати рукава для сушіння на металеві та гострі предмети, сушіння рукавів на опалювальних приладах, дахах будинків, під прямим сонячним промінням.

Зберігання рукавів.

Проводиться в затемненому приміщенні при температурі 0 град. С і відносній вологості 50..65 %, приміщення повинно бути вентильованим.

Напірні рукава повинні зберігатися в одинарній нещільно скатаній скатуі або розтягнути по всій довжині на дерев'яних стелажах. Допускається використання металевих стелажів без гострих виступів, профарбованих без слідів іржі.

Всмоктувальні рукава зберігаються тільки в розтягнутому виді. При зберігання всмоктувальних рукавів стелажі повинні мати ухил 3...5 град., для стікання капель зконденсованої води. При зберіганні всмоктувальні і напірні рукави з середини просипаються тальком.

Всмоктувальні рукави 1 раз в 6 місяців необхідно повертати на кут 45...50 град., міняючи місця дотику рукавів з полицею. Стелажі з рукавами повинні знаходитись на відстані не менше 1 м. від опалювальних приладів. Забороняється зберігання рукавів з нафтопродуктами, кислотами, лугами, хімічно-активними речовинами та фарбами. Не допустимо в процесі зберігання попадання на рукава сонячних променів.

Перекантовка напірних рукавів.

Мета – не допустити перетирання і появи свищів на кантах рукавів. Проводиться 1 аз в 6 місяців зі зміщенням другої скатки на 30 град. При температурі не менше 30 град. С. У прогумованих рукавів нова скатка не повинна проходити по гумованому шву. Дата перекантовка записується в розділ “Б” картки, робота рукава і приймається 20 хв.

Робота рукавів.

Записується в відомість пожежного нарядду відповідальною особою 1 раз в 6 днів час роботи переноситься в картку розділ “Б”.

Час роботи рукава рахують t=20+tф хв.

20 хв. – час роботи рукавів при прокладанні рукаваних ліній без подачі води;

Tф – фактичний час подачі по рукаву води.

Наприклад: по рукаву 40 хв. подавали воду на пожежу. t=20+40=60 хв.

Строки експлуатації та списання пожежних рукавів.

Всмоктувальні рукави, їх строк служби визначається по результатам випробувань, якщо нові рукава не витримали випробувань, на них складається акт-рекламація.

Напірні рукави, строк експлуатації складає не менше 5 років, за цей час вони повинні наробити не менше 120 год.

Напірні рукави, які не виробили встановлений строк експлуатації, але не витримали встановлені критерії випробування, або довжина яких менше 10 м. переводяться в навчальні.

Списання рукавів.

Проводиться актом комісії в/ч в складі: начальника ПП, відповідальної особи за експлуатацію ПР ПП, бухгалтера служби КЕС, заступника командира в/ч. Акт підписує командир в'ч далі по команді начальник СПБ об'єднання, НСПБ району, передається в КЕЧ району де і списується, акт затверджує начальник КЕЧ району. Після підписів бухгалтера КЕС.

Списані рукави переводяться в навчальні, їхні з'єднувальні головки фарбуються в синій, голубий колір.

Рукава випробуються.

- нові перед постановкою в б/р;

- після ремонту та нав'язки з'єднувальних головок;

- 1 раз в рік, при експлуатації;

- після експлуатації на пожежі в умовах високих температур, коли на рукава попали шкідливі речовини.

Методика випробування рукавів.

1. Зовнішній огляд на предмет пошкодження;

2. Випробування і нагляд за рукавами в процесі випробування;

3. Огляд після випробування на предмет пошкоджень (ВР і НВР в середині на “світло” повертаючи);

4. Запис результатів випробування в картку.

Випробування всмоктуючих і НВР розрідженням

Ррозр=0.08 МПа

t3= 3хв.

Р=0.013 МПа

1. АЦ;

2. Рукав

3. Заглушка

4. Водозбірник ВЗ-125

Випробування НВР гідравлічним тиском

1. АЦ

2. Рукав

3.Розгалуження

Рr=0.8 МПа; t= 5 хв.

Ремонт рукавів.

Необхідно мати: приміщення і технологічне обладнання.

Ремонт всмоктувальних рукавів:

- метод вулканізації за допомогою вулканізаційного апарату, гуми для сирої вулканізації, вулканізаційний клей. Латка повинна перекривати пошкоджене місце на 30...35 мм у всіх напрямках. Витримують під вулканізаційним апаратом Т=130...140 град. С t=35....40 хв. використовувати рукави через 2-3 доби;

- метод заклеювання, необхідні напівкруглі оправи по формі рукава та струбцини, тиски, аналогічно готовиться заплата і зачищається місце ремонту. Обі поверхи покриваються шаром клею, що просушується і прижимаються струбцинами на добу.

Односторонньє прогумована тканина наклеюється по новому на пошкоджене місце. Проколи просто заливаються вулканізаційним гумовим клеєм.

Ремонт напірних рукавів.

Технології ремонту напірних рукавів детально викладені в інструкції по експлуатації та ремонту ПР - Київ 94 р.

Необхідне технологічне обладнання та підготовка ремонтуємої ділянки.