11 | 12 | 2017

Реферат ВОДНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Реферат ВОДНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Запаси води на Землі величезні, але абсолютна їх більшість - це гіркувато-солонувата вода морів і океанів, непридатна для пиття та технічного використання. Маса прісної води становить всього 2% від її загальної кількості, а 75% цієї води зосереджено в льодовиках Антарктиди і Гренландії, тобто є важкодоступною для вживання. Загальні запаси водних ресуРсів УкрпТни - РЛ мпрл. м3 (доступні для використання - 56.2 млрд. м3). Запаси підземних вод становлять 21,4 км3. Прогнозні ресурси підземних вод питної якості розподілені по території України нерівномірно. їх водозабір у складі водних ресурсів становить 21%. Діючим законодавством заборонено вживати підземні води для технічних цілей, проте це правило порушується у ЗО містах України. Основна частина водних ресурсів припадає на річковий стік, причому він на 60% зосереджений у малих річках (22 тис. річок). Головні водні артерії прісної води - стік річок Дніпра і Дністра з притоками, в басейнах яких проживає 80% населення країни. В результаті нерівномірності розподілу води у промислово розвинутих областях (Донецькій, Луганській, Харківській) в маловодні роки на 1 км2 припадає 16-30 тис. м3 води, в той час, як по Україні цей показник становить 46,2 тис. м3. Запаси водних ресурсів на душу населення в Україні в середньому дорівнюють 1,7 тис. м3, а в цих же областях - 0,24-0,50 тис. м3.

З метою забезпечення населення та народного господарства необхідною кількістю води в Україні функціонують 1057 водосховищ (найбільші Кременчуцьке, Каховське, Канівське та ін.), 7 великих каналів (Північно-Кримський, Дніпро-Кривий Ріг, Дніпро-Донбас та ін.) і 10 великих водоводів у маловодні регіони.

Проблемою з проблем в Україні є забезпечення населення водою, бо цей показник у країні менший в 10 разів порівняно з іншими державами СНД. Дефіцит води щорічно становить 4 м3 на душу населення.

Сьогоднішній стан водних артерій України викликає тривогу. Нехтування протягом останніх десятиліть усіма правилами і принципами раціонального природокористування призвело до порушення екологічної рівноваги великих рік, до повного висихання малих річок та озер. Основні причини - це спорудження водосховищ, великомасштабні меліорації, будівництво ряду великих промислових комплексів та об'єктів, величезні обсяги водозабору для промисловості та зрошення, значні обсяги забруднень. Деградують екосистеми Західного і Східного Бугу, Сіверського Донця та ін.; вимирають цінні види риб; на дні акумулюється велика кількість відкладів важких металів, радіонуклідів; піддаються ерозії річкові береги.

Так з Дніпра щорічно для народногосподарських потреб відбирають 15 млрд. м3 води, а щорічно скидають у воду ріки та її водосховища 500 тис. т азотних сполук, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т калійних сполук, близько 1 тис. т заліза, 40 тис. т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді та ін. В басейні Дніпра діють 5 АЕС. Дуже небезпечним явищем є постійне підвищення забрудненості радіонуклідами донних відкладів Дніпра та Київського водосховища, накопичення нафтопродуктів (вклейка рис.6). Ці проблеми характерні майже для всіх річок України.

Об'єкти Збройних Сил України протягом тривалого часу погіршують стан водних артерій України. Особливу небезпеку становлять військові частини, ремонтні підприємства і заводи, розташовані в межах обласних центрів та біля них, оскільки вони забруднюють води токсичними солями важких металів, нафтопродуктами, поверхнево-активними речовинами, різними розчинниками і т. п. Причиною цього найчастіше є відсутність або незадовільний стан каналізаційних очисних споруд.

Питання справності каналізаційних споруд на об'єктах ЗСУ стоїть досить гостро. Так на сьогодні із наявних каналізаційних споруд більше половини потребують ремонту та реконструкції. Без нормативного очищення і знезараження у водойми протягом року із військових об'єктів скидається більше як 10 млн. м3 каналізаційних та промислових стоків. |

У важкому екологічному стані перебувають Азовське і Чорне моря. Головними причинами є хижацький вилов риби, будівництво гребель та водосховищ на основних, живлячих море річках, забруднення вод промисловими та побутовими стоками. Останнє особливо характерне для Чорноморського узбережжя в районі міст Одеси, Ялти, Алушти, Феодосії. Зараз у зв'язку із розробкою підводних нафтових родовищ у цьому регіоні почалось активне забруднення води нафтопродуктами. Значно забруднюють води Чорного моря кораблі та судна Військово-Морських Сил України. Це пояснюється відсутністю належних очисних пристроїв на них, самовільними або аварійними зливами палива у морські води, а також технічно застарілим та спрацьованим обладнанням суден. У 1993 році було прийнято Декларацію із захисту Чорного моря, що є проміжним етапом дій у проекті Всесвітнього екологічного фонду "Раціональне природокористування та захист Чорного моря". Це значний внесок у вирішення глобальної проблеми забруднення вод світового океану.

Г Інтенсивне використання природних вод призводить до виникнення трьох дуже важливих проблем - забруднення води, водного дефіциту та порушення біологічних ресурсів. В Україні максимальний обсяг використання води належить промисловості (48%), у сільському господарстві - 40%, комунально-побутовому - 12% (рис. 5.1.). \

Рис. 5.1. Використання води в Україні

Усі галузі господарства за ставленням до водних ресурсів поділяються на дві групи: споживачі та користувачі. Перші забирають воду з джерел, використовують її для виробництва, а потім повертають у меншій кількості та гіршій якості. Сюди належить переважна більшість об'єктів ЗСУ. Користувачі не забирають воду з джерел, а використовують її як середовище (водний транспорт, в т. ч. об'єкти Військово-Морських Сил України, риболовецькі господарства) або як джерело енергії (ГЕС). Але й вони змінюють якість води.

Найбільшим споживачем води у промисловості є атомна енергетика (70% всього її використання), тобто вона має велику водоємність виробництва. Водоємність виробництва-це кількість води, необхідна для виробництва одиниці продукції. Взагалі в Україні цей показник по промисловості значно перевищує такі показники у розвинутих країнах Європи: Франції - у 2,5 рази; ФРН - в 4,3; Великобританії та Швеції - у 4,2; а на зрошування витрачається води в 2 рази більше, ніж у цих країнах.

У державі склалась незадовільна ситуація з водопостачанням населення. Питоме водопостачання, тобто добовий обсяг води на одного жителя, у Львові та Івано-Франківську становить 230 л на добу, в Ужгороді - 305, Луганську - 500, Києві - 616, в той час, як у Москві і Нью-Йорку - 600 л на добу. Причинами такої ситуації в Україні є стійка диспропорція у розвитку водопровідних та каналізаційних мереж, їх незадовільний технічний стан, відсутність

Належного обліку води. Не відповідає гігієнічним нормам 3,9% водопроводів централізованого водопостачання, яким забезпечено лише 70% населення України.

Незважаючи на дуже скрутний стан у забезпеченні питною водою, в багатьох військових гарнізонах, особливо в південних районах України, на об'єктах проходить нераціональне використання питної води, часом відсутні системи зворотнього водопостачання на пунктах миття техніки, місцями питна вода використовується в технічних цілях, неекономно витрачається для господарських потреб.

|