11 | 12 | 2017

Реферат МЕТОДИ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

Реферат  МЕТОДИ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

Очищення стічних вод - це руйнування або видалення забруднюючих домішок і знищення в них хвороботворних мікробів. Сьогодні використовують два основні шляхи очищення:

Очищення в штучних умовах (на спеціально створених спорудах, установках);

В природних умовах (на полях зрошення, фільтрації, біологічних ставках тощо).

Останнім часом застосовують комбінацію таких методів. Для визначення необхідного ступеня очищення стічних вод перед їх випуском у водоймища визначають концентрації забруднень та обсяг вод, що випускаються. Ступінь очищення вод визначається у відповідності з "Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами" і розраховується за кількістю завислих речовин, розчиненого кисню, допустимої величини біологічної потреби в ньому (БПК), за температурою водоймища, ГДК шкідливих речовин і за зміною активної реакції води.

Вибір методу очищення диктується станом води. Забруднені води очищають наступними способами: механічними, хімічними та біологічними (рис.5.2.).

Механічне Очищення полягає у видаленні із стічних вод нерозчинних речовин (піску, намулу, глини), а також жирів, нафтопродуктів, смол тощо, які виділяють шляхом проціджування, відстоювання, фільтрування і центрифугування. Ці способи очищення використовують у випадках, коли води можуть бути використані у виробництві, або перед скидом вод, які необхідно підготувати до хімічного чи біологічного очищення, у водоймища. Сучасними методами механічним способом можна видалити із стічних вод до 95% твердих нерозчинних домішок і досягти зниження органічних забруднювачів до 25%.

Проціджуванням Затримують порівняно великі частки механічних домішок, використокуючи для цього Решітки і сітки. Найбільш поширені решітки з механічними граблями для видалення осаду. Після проціджування стічні води поступають в Піскоуловлювачі, Де проходить відділення дрібних механічних домішок діаметром зерен до 0,25 мм. Існують горизонтальні піскоуловлювачі різної конструкції: аеровані, тангенціальні, з круговим і прямолінійним рухом стічних вод. Для видалення дрібних завислих органічних речовин використовують первинні та вторинні Відстійники. Вони можуть бути самостійними спорудами, якщо за санітарними нормами достатньо видалити із стічних вод лише механічні домішки. Первинні відстійники встановлюють до споруд біологічної обробки стічних вод, вторинні - після цих споруд для освітлення вод. Час відстоювання, як правило, становить 1-1,5 год. За конструктивними ознаками відстійники поділяються на горизонтальні, вертикальні і радіальні. Первинні відстійники можуть забезпечити ефект освітлення вод не більш, ніж на 60%. Ефективність їх роботи підвищується при застосуванні попередньої аерації - продуванні стічної рідини перед відстійником повітрям протягом 10-20хв. Попередню аерацію здійснюють додаваним активного намулу або без нього.

Для видалення дрібних завислих часток, які не осіли при відстоюванні, застосовують спеціальні Мікрофільтри та сітки з фільтруючим шаром. Мікрофільтри затримують грубодисперсні частки з ефективністю очищення 40-50%, що дозволяє часом заміняти ними

І первинні відстійники. Сітки барабанної конструкції затримують грубодисперсні домішки при відсутності у воді в'язких речовин, знижуючи вміст завислих речовин на 25-40%. їх застосовують лише при повному біологічному очищенні перед аеротенками. Принципова

І схема механічного очищення вод наводиться на рис.5.3.