Реферат ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ТА ПІДЗЕМНИХ ВОД
Інтенсивне використання водних ресурсів призвело до їх значного забруднення. Забруднення Вод - це зміна їхніх фізичних, хімічних або біологічних властивостей, які можуть стати причиною шкідливої дії на людину чи природу. Необхідно сказати, що підземні води забруднюються повільніше, оскільки мають природний захист (сукупність гідрогеологічних умов), що попереджує проникнення забруднювачів у водоносні горизонти. Забруднення вод поділяють на хімічне, фізичне, біохімічне та бактеріальне, теплове.
Хімічне Забруднення води відбувається внаслідок надходження у водоймища із стічними водами різних шкідливих домішок неорганічної (кислоти, солі, луги) та органічної природи (нафта та її продукти, органічні поверхневі та поверхнево-активні речовини (ПАР), синтетичні миючі засоби (СМЗ) тощо). Більшість із забруднювачів є токсичними для мешканців водоймищ та людини, а саме: сполуки миш'яку, свинцю, ртуті, кадмію, хрому, фтору та ін. Згубну дію на стан водоймищ мають органічні речовини, оскільки знижують вміст кисню у воді. Особливо шкідлива у цьому відношенні нафта та нафтопродукти, які утворюють плівку на поверхні води, що перешкоджає газообміну. Органічні домішки осідають на дно водоймищ і замулюють його; при перегниванні такого осаду утворюються шкідливі сполуки, зокрема сірководень. Велику кількість органічних забруднювачів скидають у води целюлозно-паперові комбінати, нафтопереробні заводи, тваринницькі комплекси та хімічні підприємства.
Фізичне Забруднення води - це зміна її фізичних властивостей (прозорості, вмісту суспензій та інших домішок, радіоактивних речовин, температури). Суспензії (пісок, намул, глина) потрапляють у водоймища за рахунок поверхневого змиву дощовими водами сільськогосподарських угідь, з промивних установок підприємств гірничо-рудної промисловості, у викидах АЕС з радіоактивними домішками та ТЕС з частками золи.
Біологічне Забруднення водоймищ полягає в поступленні із стічними водами різних видів мікроорганізмів, рослин, вірусів, бактерій, грибків і т. п., нехарактерних для водоймищ. Найбільшими забруднювачами є комунально-побутові стоки, підприємства шкірообробної промисловості, м'ясокомбінати, біофабрики та ін.
Теплове Забруднення спричинене спуском у водоймища теплих вод різних енергетичних установок АЕС, ТЕСтаін. підприємств. АЕС, як правило, скидають воду температури 45°С, що є згубним для мешканців водоймищ.
Згідно з класифікацією Міжнародної конвенції (1972 р.) найбільш небезпечні скиди у воду хлорорганічних сполук, сполук ртуті, кадмію, миш'яку, міді, цинку, свинцю, нафти та нафтопродуктів, радіоактивних та побутових відходів. Всі вони характерні для об'єктів Збройних Сил України, особливо для ремонтних заводів і майстерень, парків техніки, складів та баз ПММ, військових аеродромів і т. д.
Основні джерела Забруднення водних ресурсів наступні: промислові, комунальні, сільськогосподарські стоки, нафта і нафтопродукти, поверхневі стоки, атмосферні опади. Потенційними джерелами забруднення вод у військах є комунальні об'єкти (каналізаційні очисні споруди і насосні станції (КОС, КНС), внутрішні і зовнішні каналізаційні споруди і мережі, комбінати побутового обслуговування, бази і склади паливно-мастильних матеріалів (ПММ), пункти заправки ПММ, ремонтно-поновлювальні заводи та майстерні, підсобні господарства, будівельні майданчики, пристрої та прилади, які містять токсичні та радіоактивні речовини, місця збору побутового сміття тощо. Внаслідок випадання атмосферних опадів утворюються зливові (талі) стічні води, що стікають з територій військових містечок, забруднених сміттям, різноманітними відходами, в т. ч. нафтопродуктами та хімічними
Речовинами. Найбільш забруднені зливові стічні води потрапляють з територій автопарків, заправочних пунктів і баз ПММ, котельних, майданчиків ремонту та обслуговування техніки, з об'єктів, на яких може матм^місце забруднення грунту нафтопродуктами та іншими відходами шкідливих речовин^
Надходження нафтопродуктів у середовище проходить шляхом потрапляння у» нього забруднених вод:
Відстоєм, який зливається з резервуарів, складів, паливо-заправників, баків; осадом, який видаляється при чищенні резервуарів; відпрацьованими маслами; розчинниками нафтового походження, які використовують при обслуговуванні техніки;
Виробничими та атмосферними стічними водами пунктів миття автотехніки, складів ПММ;
Безпосередніми виливами нафти при порушенні встановлених правил експлуатації техніки та обладнання (виливи і витоки).
Сьогодні стурбованість викликає стан резервуарного парку, баз і складів ПММ, особливо в частинах Військово-Повітряних Сил. Так перевірка 1993 р. показала, що 80% резервуарів, які експлуатуються, побудовані у 50-60-их роках, є ненадійними. Причому терміни технічного огляду резервуарів посадовими особами не витримуються, що не виключає можливості аварійних витоків нафти, як це трапилось в м. Умані на складі ПММ. На учбовому військовому аеродромі від постійної вібрації розійшлись шви трьох наземних резервуарів по тисячі кубометрів кожний. Гас витік у балку Сухий Яр, значно забруднивши грунти, підземні води, атмосферне повітря. Незадовільна ситуація склалася в гарнізонах: Узин, Умань, Старокостянтинівка, Прилуки, Озерне, Запоріжжя, Маріуполь, Біла Церква, Велика Круча, де нафтопродукти проникли у грунтові води.
Перелічені джерела забруднення вод у військах впливають на стан як поверхневих, так і підземних вод. Найчастіше підземні води забруднюються мікробами, які проникають в грунт з полів асенізації, тваринницьких господарств, вигрібних ям, сміттєзвалищ. В місцях тріщінуватих ґрунтових порід забруднення з поверхні проникає в підземні води з атмосферними опадами. Забруднення артезіанських вод трапляється через незадовільний технічний стан водогінних труб та їх з'єднань.
На сьогодні досить гостро стоїть проблема забруднення вод об'єктами Збройних Сил України. Небезпечною є обстановка в місцях дислокації військових частин в М. Полтаві, Узині, Кривий Ріг, Чугуєві, Запоріжжі, Арцизі та ін. Так в м. Біла Церква в результаті незадовільного функціонування зливової каналізації та очисних споруд авіаремонтного заводу значно забруднені території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва XVIII ст. "Олександрія". Практично знищене озеро та джерела парку, води яких містять токсичні елементи тяжких металів (хрому, свинцю, кадмію та ін.) у концентраціях 100-200 раз перевищуючих ГДК. На поверхні вод плавають у значній кількості нафтопродукти, які досить часто самозагоряються. Забруднені води стікають в річку Рось, винищуючи у ній рибу та всі живі організми.
Аналогічною є ситуація на багатьох об'єктах Військово-Повітряних Сил, в т. ч. із станом вод поблизу військових аеродромів. Так дослідження показали, що біля Полтави на території військового аеродрому підземні води виявились настільки забрудненими нафтопродуктами, що практично перетворились із вод у вибухонебезпечне нафтове озеро, яке залягає під аеродромом. Це обумовлено самовільними зливами невикористаного в польоті пального, переливами його при перекачці з резервуарів, незадовільним функціонуванням зливної каналізації авіаремонтних майстерень або її фрагментарною наявністю на території аеродрому.
Авіаційне паливо-гас має здатність фільтруватися через глину в чотири рази швидше води; тому водостійкий шар глини його не утримує. Цим пояснюється проникнення гасу в підземні водоносні горизонти і спливання його на поверхні джерельних вод, озер, у криницях на території населених пунктів. Така проблема існує сьогодні в м. Мукачеві (Закарпатської обл.), Василькові (Київської обл.), Стрию (Львівської обл.) та інших містах, межуючих із військовими аеродромами та підприємствами.
Забруднення водоносних горизонтів може бути викликане також незатампонованими артезіанськими свердловинами. Так на сьогодні в ЗС України 976 артезіанських свердловин виведено з експлуатації і залишаються незатампонованими, тобто служать джерелами забруднення підземних вод.
Досить часто проходить перекачка пального із резервуарів по пошкоджених трубопроводах, прокладених під землею, що також є причиною забруднення підземних вод.
В табл.5.1. наведені найбільш характерні забруднювачі вод для об'єктів ЗСУ. До них належать нафтопродукти, феноли, тяжкі метали, складні хімічні сполуки, зависі та ряд інших.
Господарсько-побутова каналізація комунальних об'єктів є одним із джерел забруднення вод. В середньому витрати на побутові стоки складають 80% кількості води, яка подається у військову частину. Стоки ці значно забрудені неорганічними, органічними та біологічними забруднювачами. Органічні зависі стічних вод утворюють загниваючі осади і є загрозою для людини, якщо містять патогенні організми, віруси, паразитів. Вони можуть бути джерелом інфекційних хворіб, таких як холера, дифтерія, черевний тиф, гастроентерит та ін.
До іншої категорії - виробничих стоків - належать стоки ремонтно-поновлювальних майстерень, складів і баз ПММ, пунктів миття і заправки техніки. Вони містять у значній кількості нафтопродукти, які, потрапивши у водоймище, поширюються на поверхні води у вигляді тонкої рухомої плівки на великі площі. Ця плівка перешкоджає поступленню кисню у воду. Порушується екологічна рівновага водоймища, пригнічується життєдіяльність водних організмів, м'ясо риби дістає специфічний присмак. Одна краплина нафти розливається на поверхні води колом діаметром до 1,5 м. Тому скид у воду нафтопродуктів призводить до забруднення значної кількості води. Такі забруднені води містять поліциклічні ароматичні вуглеводні, в т. ч. канцерогенний бенз(а)пірен.
Із стоків пунктів миття літаків та ремонтно-поновлювальних майстерень виноситься значна кількість сполук тяжких металів (міді, хрому, цинку, свинцю та ін.). Більшість цих металів концентрується у донних відкладах, сорбуючись попередньо зависями, тобто проходить їх постійне накопичення на дні водоймища.
Стічні води військових частин та містечок забруднені у значній мірі синтетичними миючими засобами, до складу яких входять поверхнево активні речовини (ПАР). ПАР порушують кисневий обмін водоймищ, в які потрапляють, сповільнюють процеси самоочищення в них. З побутовими миючими засобами у стоки потрапляє велика кількість фосфатів (до 1, 5 г в перерахунку на одну людину).
Із продуктів миття техніки, складів, баз ПММ, ремонтних майстерень у воду потрапляють поліциклічні ароматичні вуглеводні (в т. ч. бенз(а)пірен, ароматичні аміни, нітросполуки), які мають канцерогенну дію і сприяють виникненню пухлин.
В ремонтно-поновлювальних майстернях при обробці металу використовують воду для промивання деталей, охолодження обладнання, вологого прибирання приміщень. Основні види забруднювачів використаних вод таких майстерень - механічні домішки (металеві та абразивні частки), органічні розчинники та нафтопродукти. В табл. 5.2. показаний склад і концентрація механічних домішок в шламі, який дістали після відстоювання стічних вод шліфувальної дільниці.
Стічні води збірно-зварювальних, монтажних, випробувальних та інших майстерень містять в собі окалину, солі металів (міді, цинку, хрому, нікелю, олова і т. п.), які знаходяться у воді як у завислому, так і в розчиненому вигляді.
До побутових стічних вод військової частини належать води, які поступають у стічний колектор з раковин, душових, санітарних вузлів, пральних і побутових приміщень, а також вода, яка використовується для прибирання приміщень. Основними видами механічних забруднень побутових стічних вод є великі нерозчинні домішки, пісок, частки землі, домішки органічного та мінерального походження в нерозчинному стані і т. п. Концентрація їх залежить від ступеня розбавлення водопровідною водою, пори року, часу доби і т. п.
У водоохоронних зонах, прибережних смугах забороняється розташування полігонів твердих побутових відходів, складів нафтопродуктів та отрутохімікатів, накопичення стічних вод підсобних господарств. Допускається розміщення окремих об'єктів, обладнаних централізованою каналізацією.
Поверхневі води (атмосферні опади) перед скидом у відкриті водоймища повинні пройти очищення на спеціальних очисних спорудах або очисних станціях.