План-конспект Тема 2: Інженерні загородження, їх улаштування та подолання

Для проведення заняття по інженерній підготовці

Тема 2: Інженерні загородження, їх улаштування та подолання

Заняття 1: Протитанкові міни і підривники до них. Установлення мінного

Поля стройовим розрахунком. Фіксація мінних полів. Заходи безпеки. Невибухові протитанкові загородження та ознайомлення з ними на інженерному містечку. Способи пророблення проходів та порядок подолання мінних полів. Протипіхотні міни, підривники та запали до них. Прийоми встановлення окремих мін на різній місцевості. Фіксація окремих мін. Заходи безпеки. Дії особового складу в умовах мінної небезпеки. Порядок і способи виходу з ділянок замінованої місцевості.

Навчальні питання:

1. Протитанкові міни і підривники до них

2. Фіксація мінних полів

3. Протипіхотні міни, підривники та запали до них.

4. Фіксація окремих мін

Мета: Ознайомити особовий склад з протитанковими мінами і

Підривниками до них, установленням мінного поля стройовим розрахунком, фіксацією мінних полів, протипіхотними мінами, підривниками та запалами до них, прийомами встановлення окремих мін на різній місцевості, фіксацією окремих мін.

Метод проведення: Розповідь.

Час: 50 хвилин.

Місце проведення: Навчальний клас.

Література: Посібник сержанта мотострілкових військ.

ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Приймаю рапорт ЗКВ.

2. Перевіряю наявність особового складу, готовність до заняття.

3. Доводжу тему, навчальні питання та мету заняття.

4. Проводжу опитування особового складу по матеріалу попереднього заняття.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Інженерні загорожі

Інженерні загорожі розділяються на мінно-вибухові, невибухові і комбіновані, вони протитанкові і протипіхотні.

Мал. 34. Протитанкова міна ТМ-62М:

А - загальний вигляд міни з підривником МВЧ-62 в транспортному положенні;

Б - розріз міни без підривника (з пробкою): 1 — корпус; 2— пробка;

3— прокладка; 4 — заряд; 5 — дно; 6 — додатковий детонатор; 7 — проушина для кріплення ручки

Мінно-вибухові загорожі складають основу інженерних загород і встановлюються у вигляді мінних полів, груп мін і окремих мін. Для установки мінних полів і груп мін застосовуються протитанкові і протипіхотні міни.

Протитанкові міни Бувають противогусеничні і противоднищеві. Вони призначені для мінування місцевості проти танків, самохідних ракетних і артилерійських установок, бронетранспортерів і іншої бойової і транспортної техніки супротивника.

Протитанкова міна ТМ-62М (мал. 34) може застосовуватися з підривником (мал. 35). Міна складається з металевого корпусу, спорядженого вибуховою речовиною, і підривника. Для установки міни необхідно: вигвинтити (вийняти) пробку з міни; угвинтити підривника в міну; встановити міну в лунку або на поверхню; зняти з підривника запобіжну чеку і різко натискувати кнопку пускача; замаскувати міну.

Мал. 35. Підривник:

А — розріз підривника в бойовому положенні; 6 — ключ для перекладу підривника в транспортне положення; 1 — конічна основа; 2 — щиток; 3 – місце для установки запобіжної чеки; 4 — кнопка; 5 - виконуючий диск; 6 — різьблення; 7 — корпус:

8 — заглушка; 9 — ударний механізм з капсулем-детонатором М1; 10 — Детонатор; 11— зрізна чека

Мал. 36. Протитанкова міна ТМ-57 з підривником МВЗ-57:

А — загальний вигляд в транспортному положенні; б — розріз в бойовому положенні; 1— корпус; 2 —щиток; 3 — підривник МВЗ-57; 4 — діафрагма; 5 — заряд; 6 — дно; 7 — центральний детонатор; 8 — бічний детонатор; 9 — пробка.

Мал. 37. Установка протитанкової міни в грунт вручну з маскуванням дерном:

А — відривка лунки; б —маскування міни; 1 — обсипання грунтом;

2 — Маскуючий дерен; 3—міна

Рис, 38. Установка Протитанкової міни вручну:

А —твердий грунт; б — до рихлий грунт, в —в сніг з маскуванням;

Г — в болотистий грунт; 1—маскувальний грунт; 2 — міна;

3 — маскувальний шар снігу; 4 — утрамбований сніг; 5 — сніг;

6 — маскирукший дерен; 7 — обсипання грунтом; 8 — підкладка з дощок (жердин, хворосту)

Протитанкова міна ТМ-57 (мал. 36) застосовується з підривником МВЗ-57. Порядок установки протитанкових мін на різній місцевості в літніх і ЗИМОВИХ умовах показаний на мал. 37 і 38.

Протипіхотні міни (табл. 7) призначаються для поразки живої сили. Вони підрозділяються на фугасні (ПМД-6М, ПМН-2) і осколкові (ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 і МОН-50).

Протипіхотна міна ПМН-2 (мал. 39) має пластмасовий корпус. Для установки міни необхідно: відрити лунку по діаметру міни глибиною 3—4 см; встановити міну в лунку; повернути запобіжну чеку і висмикнути її з міни; замаскувати міну.

Протипіхотні фугасні міни в зимових умовах при глибині снігу 10 см встановлюють на грунт, а при більшій глибині — на утрамбований сніг з маскуючим шаром не більше 5 см.

Знімати і знешкоджувати встановлені протипіхотні фугасні міни категорично забороняється.

Протипіхотна осколкова міна ОЗМ-72 (мал. 40) кругової поразки. Для установки міни (мал. 41) з підривником МУВ-3 необхідне: відрити лунку по діаметру міни глибиною 18—20 см і поставити міну в неї; вигвинтити пробку, встановити в міну капсуль-детонатор дульцем вниз і знову загвинтити пробку; засинати і утрамбувати грунт навкруги міни; забити на відстані 0,5 м від міни у бік супротивника металевий кілочок (забити виїмкою у бік міни, його висота над поверхнею ґрунту повинна бути 0,15—0,18 м); розтягнути канатик з карабінами, зачепивши карабін, прикріплений до дроту, за скобу пробки; просмикнути в отвір металевого кілочка два інші карабіни цього канатика, не допускаючи його

Мал. 39. Протипіхотна міна ПМН-2:

А—загальний вигляд; б—установка в грунт; в — установка у сніг на поверхні грунту при сніжному покриві до 10 см;1— міна; 2 — маскування рихлим грунтом; 5 — сніг; 4 — маскування лунки рихлим снігом

Скручування; зачепити за карабін канатика кінець дротяної розтяжки і, рухаючись уздовж фронту, розмотати розтяжку наполовину довжини; забити на відстані 7,5 м від металевого кілочка дерев'яний кілочок, пропустити розтяжку через проріз на його верхньому кінці і, продовжуючи рух, розмотати розтяжку на всю довжину; в кінці розтяжки забити другий кілочок; прив'язати до кілочка розтяжку, натягнувши її з невеликим слабким місцем; натягнувши в такому ж порядку і другу розтяжку, підійти до міни і відгвинтити ковпачок, закриваючий капсуль-запальник; перевірити наявність і справність металоелемента і різака у підривника МУВ-3 і нагвинчувати підривника на втулку з капсулем-запальником; бойову чеку підривника повернути кільцем у бік металевого кілочка; відстебнути карабін від скоби пробки і закріпити його за бойову чеку; замаскувати міну шаром грунту не більше 3 см; переконатися в надійному утриманні бойової чеки, висмикнути з підривника запобіжну чеку; Відійти Від Міни, не зачіпаючи розтяжки.

Мал. 40. Протипіхотна осколкова міна ОЗМ-72:

Запобіжні чеки підривників МУВ-3 після установки мін здаються командиру відділення.

Міна МОН-50 (мал. 42) направленої поразки. Вона може встановлюватися в керованому або некерованому варіанті. Міна встановлюється в грунт (в сніг) на ніжках або кріпиться на місцевих предметах за допомогою струбцини. Для установки міни МОН-50 необхідно: вибрати місце для установки міни і встановити її за допомогою ніжок або струбцини; провести прицілювання міни (стрілкою на прицілі); вигвинтити пробку запального гнізда і угвинтити в нього електродетонатор або запал МД-5М з підривником; замаскувати міну і що відходять від неї дроти.

Мал. 41. Установка протипіхотної міни ОЗМ 72 в грунт:

1 — дерев'яні кілочки; 2 — проволочена розтяжка; 3 — металевий кілочок; 4 — сталевий канат з карабінами; 5 - міна ОЗМ-72 з підривником МУВ-3 (МУВ-4)

Для прикриття позиції відділення застосовуються комплекти протипіхотних мін ВКПМ-1, ВКПМ-2, що возяться.

Комплекти ВКПМ-1 і ВКПМ-2 складаються з постійних і поповнюваних елементів. Поповнення комплектів мінами, підривниками, засобами вибуху і іншими витратними елементами здійснюється в установленому порядку у міру їх витрачання. Основні характеристики комплектів приведені в табл. 8.

Використовування комплектів засновано на застосуванні керованих по дротах протипіхотних мін ОЗМ-72 або МОН-50. Комплекти дозволяють влаштовувати мінно-вибухові загорожі, що складаються з чотирьох груп мін, які установлюються на підступах до позиції (місцю розташування) підрозділу. Схеми установки мінно-вибухових загород з комплектний показані на мал. 43 і 44.

Мал. 42. Протипіхотна осколкова міна МОН-50 неостаточний споряджена:

А-загальний вигляд, з розкритими ніжками; б - вигляд спереду, з розрізом по запальному гнізду; в - вигляд збоку, з розрізом передньої частини міни; г вигляд зверху; 1-корпус; 2 - пробка; 3-прицільна щілина; 4- осколки;: 5 - заряд; 6 – додатковий детонатор; 7 - шарнір; 8 – фланець; 9 — ніжки

Таблиця 8

Характеристики комплектів

Показники

ВКПМ-1

ВКПМ-2

Тип вживаних мін

Протяжність загорожі

Дальність управління Розрахунок на установку комплекту Час установки

Час зняття

Маса комплекту

Габаритні розміри упаковки

ОЗМ-72

До 200 м

До 100 м

2 люди

50 мін

60 мін

58 кг 772X472X250 мм

МОН-50

До 200 м

До 100 м

2 люди

45 мін

50 мін

46 кг 772x472x250 мм

Мал. 43. Схема установки мінно-вибухових загород з комплекту ВКПМ-1 (варіант):

1— міна осколкова; 2— межі зон суцільної поразки; 3 — Сигнальна

Міна СМ з розтяжками; 4 — лінія управління; 5 — пульт управління;

№ 1—4 — номери груп мін (ділянок загорожі)

Мал. 44. Схема установки мінно-вибухових загород з комплекту

ВКПМ-2 (варіант):

1 — чину осколкова МОП 60; 2— межа зони суцільної поразки; 3 — сигнальна міна СМ з розтяжками; 4 — лінія управління; 5 — пульт управління; № 1—4 — номери груп мін (ділянок загорожі)

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1.Підводжу підсумки заняття:

- вказую на досягнення навчальних цілей;

- визначаю якість роботи особового складу під час проведення занять;

- вказую на позитивні та негативні моменти, які виникли під час проведення заняття.

2. Відповідаю на поставлені запитання.

3. Проводжу вибіркове опитування особового складу з виставленням оцінок.

3. Ставлю завдання на самостійну підготовку.