МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До написання, оформлення, підготовки до захисту і захисту випускових бакалаврських робіт з “Лісове і садово-паркове господарство”
 
15 | 08 | 2018

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До написання, оформлення, підготовки до захисту і захисту випускових бакалаврських робіт з “Лісове і садово-паркове господарство”

У разі, коли посилання робляться одразу на декілька праць, їх необхідно вказувати у хронологічному порядку. Наприклад: “А. Т. Гусєв (1987), Н. Ю. Ткаченко (2007), Г. А. Грищенко (2008) наводять відомості про …”

Якщо у роботі наводяться посилання на праці одного і того ж автора, то після приведення ініціалів і прізвища дослідника у хронологічному порядку вказуються роки опублікування цитованих праць. Наприклад: “У низці своїх праць С. С. Шварц (1978; 1981; 1986; 1987а; 1987б) наводить цікаві відомості про адаптацію диких тварин до…”. У разі, коли серед цитованих джерел є праці, котрі були опубліковані в один і той же рік, вони позначаються індексами-літерами “а”, ”б”, “в” і т. п., що ставляться відразу за роком видання.. Ці джерела вказуються у списку використаної літератури з тими ж індексами.

Досить часто у літературі можна зустріти посилання на різних авторів без приведення їхніх ініціалів. Це трапляється у тих випадках, коли вони вказуються у дужках. Наприклад: ”…чимало дослідників (Новиков, 1995; Рустамов, 1997; Ситник, 2005 та ін.) наводять цікаві відомості про розповсюдження мисливських звірів…”.

При посиланні на літературні джерела зарубіжних авторів у тексті роботи вказується спочатку ініціали і прізвище автора українською мовою, а в дужках наводиться прізвище автора на мові оригіналу цитованої праці і ставиться рік опублікування цитованого видання. Наприклад: “…Ю. Одум (Odum,1995) вказує, що забруднення довкілля у районі озера Онтаріо…”.

При цитуванні літературних джерел слід мати на увазі, що прізвища типу Ткачук, Білоклин, Гребінь і т. п. змінюються за відмінками, якщо вони належать авторам чоловічої статі і не змінюються, коли вони належать авторам–жінкам.

Складні прізвища пишуться через дефіс. Наприклад: “…О. А. Звірозомб-Зубовський (1912) вказує на деякі особливості осінньої міграції водоплавних мисливських птахів у Побужжі.”

Якщо у тексті роботи мова йде про способи чи методи досліджень, які належать декільком авторам, то їх прізвища розділяються за допомогою тире. Наприклад: “…згідно з методом Харві-Вайнберга…”.

Підручники та навчальні посібники, як правило у випускових роботах цитувати не слід і включати їх до списку використаної літератури не рекомендується.

При першому згадуванні у тексті роботи назв таксонів (систематичних одиниць) або видових назв організмів треба писати їх латинські назви згідно з діючими кодексами ботанічної та зоологічної номенклатури. Наприклад: «відділ Голонасінні (Pinophyta), ряд Хижі (Carnivora), родина Ведмежі (Ursidae) тощо». Після видової назви рослини чи тварини латинською мовою ставиться скорочене прізвище автора, який вперше описав даний вид. Наприклад: “…куниця лісова (Martes martes L.) відсутня у лісових насадженнях Криму”.

Прізвища відомих в науці вчених скорочуються звичайно до однієї–чотирьох літер. Наприклад: “…вовк сірий (Canis lupus L.), заєць-русак (Lepus europaeus Pall.) досить розповсюджені у Західному Сибіру.”

У випускових роботах досить часто можуть використовуватися різні знаки і числа у тексті. Математичні знаки плюс «+» та мінус «–» використовуються лише в поєднанні з цифрами. Наприклад: «…Температура повітря коливається в межах від +25оС до –5оС…».

Не рекомендується вживання символів й умовних позначень відповідних їм термінів. Наприклад: «…Т підвищувалась…», замість «…температура підвищувалась». Знаки «о» (градус), «%» (відсоток) і т. п. застосовуються лише при цифрах.

Всі числа з одиницями вимірювання пишуться цифрами. Наприклад: «…5оС, а не «…п’ять градусів Цельсія…». При написанні вимірів у певних межах, пишуть наступним чином «… висота дерев коливається в межах 15…17 м…».

У випусковій роботі всі слова, як правило, повинні бути написані без скорочень, тобто повністю. Допускаються скорочення лише таких слів як: табл. (таблиця), і т. д. (і так далі), і т. п. (і тому подібне), та ін. (та інші), р. (рік), рр. (роки), шт. (штуки), тис. (тисячі), млн. (мільйони), млрд. (міліарди), гр. (гривні), коп. (копійки), екз. (екземпляри) тощо.

Таблиці підписуються наступним чином. Зверху праворуч пишеться слово «таблиця» і проставляється її номер у тому ж порядку, як нумеруються малюнки. Нижче розміщується назва таблиці, симетрично на аркуші, залежно від її розмірів. Під заголовком розміщується сама таблиця. Заголовки колонок (граф) таблиці повинні починатися з прописних літер. Ділити колонки (графи) чи рядки таблиць по діагоналі не допускається.

Підписувати колонки та рядки таблиць потрібно таким чином, щоб їх можна було прочитати з однієї чи двох позицій сторінки – у її нормальному положенні та з правого боку. Написи на головках таблиць можуть розміщуватися горизонтально чи вертикально в залежності від ширини граф і розмірів написів.

При необхідності переносу частин таблиці на іншу сторінку повторюється заголовок таблиці з написом угорі: ”Продовження таблиці 5.”. Тематичний заголовок таблиці при цьому не повторюється. Рамки таблиць потрібно виконувати суцільно по всьому їх периметру.

Графіки, діаграми у тексті роботи можуть виконуватися у чорно-білому варіанті або у кольорі.

Щоб не перевантажувати надмірно описову частину випускової роботи графічним та ілюстративним матеріалом, рекомендується частину такого матеріалу виносити у додатки.

Додатки оформляються на окремих аркушах, причому кожен з них має свій тематичний заголовок і в правому верхньому куті напис “Додаток № 7”. Якщо додатки мають тексти допоміжного характеру, то вони можуть бути подані в окремій папці, зошиті із збереженням загальної нумерації сторінок, таблиць, малюнків тощо.

4. ПІДГОТОВКА ВИПУСКОВОЇ РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ

За включені у випускові роботу рішення, достовірність усіх даних відповідає студент — автор роботи. Закінчена випускова робота підписується студентом у кінці списку використаної літератури та на титульній сторінці. На ній же ставлять свої підписи консультанти. У такому вигляді випускова робота подається студентом науковому керівнику. Після перегляду і схвалення випускової роботи науковий керівник підписує її і разом зі своїм письмовим відгуком передає завідувачу кафедри. Завідувач кафедри на підставі поданих матеріалів вирішує питання про допуск чи не допуск студента до захисту його роботи, про що робиться відповідний запис на титульній сторінці випускової роботи.

Автор випускової роботи повинен отримати на неї письмовий відгук наукового керівника та рецензію від відповідного спеціаліста іншої кафедри або практичного працівника з виробництва, як правило з господарства, організації на території якої проводився збір фактичного матеріалу для випускової роботи.

Відгук наукового керівника випускової роботи пишеться у довільній формі. Проте в ньому мають відзначатися: рівень підготовленості випускника до практичної діяльності на виробництві, ступінь самостійності при виконанні випускової роботи, новизну поставлених питань та оригінальність їх розв’язання, вміння використовувати спеціальну літературу, ступінь володіння методикою досліджень, повноту і якість розробки теми, логічність, послідовність, граматичну грамотність викладу матеріалу, відповідність вимогам державного стандарту, можливість практичного застосування випускової роботи або її окремих розділів і частин, оцінку випускової роботи за чотирибальною системою: “Відмінно”. “Добре”, “Задовільно”, “Незадовільно”, висновок про те в якій мірі вона відповідає вимогам, що ставляться перед випускниками.

Рецензія складається у довільній формі, Вона має висвітлювати ті ж питання, що і відгук наукового керівника роботи.

У разі, коли завідувач кафедри вважає неможливим допустити випускову роботу до захисту, питання про її допуск розглядається на засіданні випускової кафедри за участі наукового керівника роботи. Протокол засідання кафедри подається декану факультету для наступного розгляду і затвердження ректором університету.

Завершена випускова робота разом з письмовим відгуком наукового керівника і рецензента подається на кафедру не пізніше як 10 днів до захисту перед ДЕК.

5. ЗАХИСТ ВИПУСКОВОЇ РОБОТИ

Студент-випускник до захисту роботи повинен підготувати тези своєї доповіді, а також виготовити 5–7 таблиць, які б розкривали головні результати проведених досліджень. Бажано попередньо зробити доповідь про зміст роботи на випусковій кафедрі, де може бути надана допомога студенту у правильному викладенні змісту випускової роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Захист випускової роботи проводиться на відкритому засіданні ДЕК у наступній послідовності:

1. Декан факультету оголошує характеристику на студента-випускника і його успішність в опануванні навчального плану протягом навчання в університеті.

2. За тим голова ДЕК надає слово студенту для викладення змісту і висновків виконаної випускової роботи. Тривалість доповіді 10–15 хвилин.

3. Члени ДЕК, а за ними і присутні (із дозволу голови ДЕК) усно задають питання, на які студент повинен відповісти коротко, конкретно і змістовно.

4. Після цього надається слово науковому керівникові випускової роботи, який у своєму виступі коротко характеризує студента-випускника.

Якщо з тих чи інших причин науковий керівник роботи відсутній на засіданні ДЕК, тоді секретар ДЕК оголошує відгук керівника, а потім рецензію на випускову роботу.

5. Після оголошення рецензії членам ДЕК, а також бажаючим з числа присутніх надається можливість висловити свою думку про випускову роботу і її захист студентом.

6. На закінчення обговорення студенту надається заключне слово, в якому він повинен відповісти на зауваження рецензента й осіб, котрі виступили на захисті його випускової роботи.

Після захисту випускових робіт, призначених за розкладом на відповідний день і час, ДЕК на закритому засіданні простою більшістю голосів оцінює захист кожного випускника і відразу ж оформлює всю належну документацію. Оцінки і рішення ДЕК про надання відповідної кваліфікації, рекомендації кращих робіт для впровадження у широку практику публічно оголошується головою ДЕК у присутності всіх її членів і випускників.