24 | 09 | 2018

План-конспект Тема 8. Гасіння пожеж На арсеналах, базах та складах зберігання ракет і боєприпасів

 

План-конспект Тема 8. Гасіння пожеж На арсеналах, базах та складах зберігання ракет і боєприпасів

Для проведення заняття по тактико – спеціальній підготовці

 

Тема 8. Гасіння пожеж На арсеналах, базах та складах зберігання ракет і боєприпасів

Заняття 1. Пожежно-тактична характеристика арсеналів, баз та складів зберігання ракет та боєприпасів. Особливості і тактика гасіння сховищ зберігання (майданчиків відкритого зберігання): ракет; артилерійських боєприпасів; інженерних боєприпасів; авіаційних засобів ураження; боєприпасів до стрілецької зброї. Етапи гасіння пожежі: до вибуху боєприпасів; під час вибухів боєприпасів. Захист пожежної техніки і особового складу. Заходи безпеки.

Заняття 2. Прокладання рукавних ліній в умовах загрози вибухів. Організація розвідки та безперервного спостереження за змінами обстановки на пожежі. Позиції ствольщиків. Ліквідація нових осередків пожежі постовими з засобами пожежогасіння.

Заняття 3. Практичні дії обслуги пожежного автомобіля (екіпажу ГПМ) по гасінню пожежі в цеху утилізації боєприпасів. Охолодження боєприпасів і евакуація їх із зони пожежі.

Заняття 4. Вирішення пожежно-тактичних задач з гасіння пожеж на технічній території арсеналів, баз, складів зберігання ракет і боєприпасів.

Мета: Навчити особовий Гасінню пожеж на арсеналах, базах та складах зберігання ракет і боєприпасів

Метод проведення: Лекція.

Час: 200 хв.

Місце проведення: Навчальний клас

Література: 1. Пожежна тактика: Підручник / Клюс П. П., Палюх

В. Г., Пустовой А. С., Сенчихін Ю. М., Сировой В. В. – Х.: Основа,

1998. – 592 с.

2. Наказ МО СРСР № 450

3. Рекомендації по організації гасіння пожеж на арсеналах базах і складах боеприпасів

П/п

Зміст

Час

(хв)

Організаційно-методичні вказівки

1

2

3

4

1

Вступна частина

1. Приймаю рапорт від чергового по групі про наявність особового складу до занять.

2. Перевіряю наявність особового складу.

3. Доводжу тему та мету заняття.

4. Проводжу вибіркове опитування курсантів за попереднім заняттям.

10

2

Основна частина

1. Характеристика вибухових речовин та боєприпасів.

Небезпечні у відношенні сильних вибухів, детонації і пожеж:

- вибухові речовини (тетрил, тротил, мелініт, амонійно-селітрові) в тому числі і у виробах (шашки, які призначені для підривання, розривні снаряди, детонатори різних призначень та модифікацій), димний порох в чистому вигляді та у виробах (пристрої для спалахування, вибухові пакети), детонуючі шнури капсулі – детонатори, електродетонатори, запали до ручних і протитанковим гранатам.

Небезпечні в відношенні пожежі, які супроводжуються сильним тепловипроміненням з розлітанням палаючих елементів таких, як Піроксилінові і нітрогліцеринові бездимні порохи В чистому вигляді та у виробах.

Небезпечні в відношенні пожежі, які супроводжуються груповими розривами та розлітом елементів пострілів, які спроможні викликати вибухи і пожежі в інших сховищах: кінцеві та некінцеві споряджені осколочні, осколочно – фугасні, фугасні, бетонобійні, бронебійні снаряди та міни незалежно від калібру і роду вибухових речовин, яким вони споряджені; кумулятивні постріли, а також не кінцево споряджені фугасні, осколочно – фугасні, осколочні, бронебійні, кумулятивні, протилодочні, протилітакові, фугасно – запалювальні авіабомби, фотобомби і разові бомбові касети; кінцево споряджені осколочні і кумулятивні бомби, бомби з додатковими швидкостями, ручні і протитанкові гранати.

Небезпечні у відношенні пожежі і вибухів, які супроводжуються незначними руйнуваннями, Патрони до авіаційним гарматам і кулеметам з усіма видами куль та снарядів, крім споряджених фосфором.

Небезпечні у відношенні пожежі, які супроводжуються поодинокими вибухами: кінцево та некінцеві споряджені підкаліберні бронебійні постріли; некінцеві споряджені запалювальні, освітлювальні і димові снаряди, міни та бомби, а також орієнтирно - сигнальні бомби, ракети, які призначені для посадки і розривні заряди до практичним бомбам; взривачі, засоби для спалахування, трасери; заряди з бездимних порохів в гільзах; патрони до стрілецької зброї зі звичайними, запалювальними, бронебійно – запалювальними та тросируючими кулями; піротехнічні засоби, вогнепровідний шнур; орієнтирні морські авіабомби.

Небезпечні у відношенні пожежі: матеріали, які горять (укупорка з під боєприпасів, картонаж), флегматизатори, просальники, холості пробки.

Безпечні у відношенні пожежі і вибухів: надкаліберні і бронебійні повноважні снаряди; корпуса снарядів та бомб, які не споряджені; не споряджені разові бомбові касети, ланки, гарматні гільзи, розміднювачі, холощені та інші боєприпаси, які не містять в собі вибухових і палаючих речовин; реактивні частини реактивних снарядів.

Весь особовий склад пожежної команди повинен твердо знати здатність різноманітних вибухових речовин і боєприпасів та їх поведінка в умовах пожежі.

Знаючи ці здатності, керівник пожежогасіння буде мати можливість вибрати відповідний спосіб гасіння (запобігаючи катастрофічних наслідків) пожежі, а особовий склад – прийняти необхідні заходи захисту від травмування, поранення, опіків, контузій.

2. Оперативно – тактична характеристика складу боєприпасів, арсеналу

При пожежах на складах боєприпасів, цехах і пунктах робіт з боєприпасами, вибуховими речовинами і порохами можливі:

- загорання порохів, які супроводжуються сильним тепловим опроміненням і розлітом елементів, які горять або розжарені (нагріті до високої температури);

- швидке розповсюдження вогнища в різних напрямках, які супроводжуються одинокими і груповими вибухами боєприпасів з наступним руйнуванням будівельних конструкцій складів боєприпасів, цехів і пунктів робіт з боєприпасами де виникла пожежа та у сусідніх;

- ураження пожежних, людей і пошкодження пожежних машин.

Слід мати на увазі, що ступінь небезпеки різних вибухових речовин і боєприпасів неоднакова, їхня поведінка в умовах пожежі також різноманітна.

Успіх гасіння пожежі на складах боєприпасів залежить від своєчасного і вмілого застосування людьми, які працюють з боєприпасами, засобів пожежегасіння, бистроти прибуття до місця пожежі пожежного підрозділу і подачі до осередку пожежі водяних стволів. При цьому заздалегідь передбачено негайний виклик до місця пожежі сусідніх пожежних підрозділів, а також організація рухомого резерву на випадок виникнення нових осередків пожеж від осколків, які розлітаються, боєприпасів, яких розкидає вибуховою хвилею (палаючих конструкцій будівлі, споруди) і заміни пожежної техніки, яка вийшла з ладу.

Велику вагомість для успішного гасіння пожежі, яка виникла, евакуації з палаючого складу, приміщення майна і захисту від загорання сусідніх з палаючим сховищ має швидке прибуття (по сигналу „Пожежна тривога!”) на пункти збору особового складу об’єкту. Згідно з існуючими на об’єктах положеннях особовий склад, який прибув на місце збору використовується у відповідності з планом пожежної безпеки об’єкту.

Вивченням наслідків пожежі на складах боєприпасів, а також спеціально поставлених дослідів встановлено наступні особливості поводження боєприпасів в умовах пожежі.

Поодинокі і групові вибухи боєприпасів виникають в наслідок пожежі, яка розвивається.

3. Особливості розвитку пожежі на складах боєприпасів.

При пожежах на складах боєприпасів спочатку загорається укупорка з боєприпасами. Прогорання укупорки і нагрівання боєприпасів, які в ній знаходяться до температури вибуху, як показала практика, наступає не раніше 6 – 8 хвилин з моменту охоплення укупорки вогнем.

Крім того, майже у всіх випадках пожеж штабелів боєприпасів до 30 – 40 хвилин спостерігалися лише вибухи одиночних боєприпасів і тільки після того, після 30 – 40 хвилин виникають групові вибухи, які приводили в окремих випадках детонацію наступних боєприпасів.

Таким чином, цей період (30 – 40 хвилин) вважається найбільш безпечнішим для пожежних, які приймають участь в гасінні пожежі.

Відповідно, правильні тактичні дії пожежних підрозділів, а також швидкість та чіткість усього особового складу можуть запобігти розповсюдження пожежі і зберегти від знищення вогнем цінне майно складу боєприпасів.

Організовуючи гасіння пожежі окремих видів боєприпасів і захист від загорання сусідніх сховищ, слід враховувати наступне.

Величина дальності розльоту осколків, які спроможні викликати загорання в інших сховищах, при вибуху снарядів в палаючому сховищі складає від 500 – 2000 метрів. Вибух некінцево споряджених снарядів з вишивним зарядом з димного пороху (освітлювальні та запалювальні снаряди) спостерігаються при їхньому швидкому нагріванні, так як в цьому випадку виникає лише розлад порохового заряду з виплавлянням з його складу сірки та інших компонентів.

Дія теплової енергії на унітарні артпостріли вибухи бойового заряду у гільзах не викликає; виникає лише спалахування пороху, в наслідок чого тиском, який утворився при горінні бойового заряду газів снаряди виштовхуються з гільзи на відстань 1 – 6 метрів, а самі гільзи розриваються або деформуються. При розриванні гільз дрібні частки розлітаються на відстань 30 метрів.

Дія теплової енергії на гільзи з бойовими зарядами в артпострілах гільзового роздільного зарядження особливо небезпечні в тому випадку, коли пожежа викликає дію капсульних втулок, внаслідок чого палаючий пороховий заряд викидає з гільз на відстань до 6 – 8 метрів, збільшуючи при цьому площу пожежі.

При загоранні основних та додаткових зарядів для мін в звичайній укупорці виникає розривання металевого коробу з розкиданням палаючих зарядів в різноманітних напрямках.

При гасінні пожежі в сховищі з боєприпасами необхідно вводити в дію, як правило, стволи „А, РС-70” з найбільшим їхнім використанням, маючи на увазі, що своєчасно подана і вміло використані потужні водяні струмені при загоранні укупорки з боєприпасами вирішують успіх гасіння і запобігають можливості їх вибуху.

Крім того, слід:

- організувати нагляд за сусідніми сховищами та спорудами та території, яка прилягає з ціллю попередження загорання сховищ, трави;

- при загрозі вибуху з можливим розльотом боєприпасів і розкиданням палаючих, нагрітих конструкцій будівель здійснювати розставлення по об’єктам (сховищам та спорудам) особового складу підрозділів військової частини з засобами пожежегасіння для ліквідації можливих нових осередків пожеж;

- підтримувати постійний зв’язок з технічним персоналом, який відповідальний за зберігання та техніку безпеки при роботі з боєприпасами, і уточнювати у нього всі питання, які пов’язані з особливостями гасіння пожежі;

- направляти потужні водяні струмені при збиванні вогнища з укупорки і при захисті її від вогнища з таким розрахунком, щоб механічна (ударна) дія струменя не викликала падіння боєприпасів.

Крім цього, важливе значення для успішного гасіння пожежі має бути самовідвага особового складу пожежних підрозділів.

Особливості гасіння пожежі інших видів боєприпасів складаються з наступного.

Патрони до стрілецької зброї загального вибуху при пожежі штабелів не дають, так як спалахування пороху в гільзах виникає в різний час, по мірі нагрівання його до 168 - 172°С. При цьому виникає розліт гільз і розкидання патронів, які не розірвались. Кулі від патронів, які розірвались, як правило, в більшості залишаються на місці. Убивчою силою гільзи та патрони, які розлітаються не мають властивості.

Дистанційні трубки при пожежі також не дають загального вибуху, і ступінь їхньої небезпеки для особового складу пожежних підрозділів, які залучені для гасіння пожежі і евакуації майна, аналогічної небезпеки не представляють.

Враховуючи, що прогорання дерев’яної укупорки і оплавлення цинків з послідуючим розривом патронів виникає через значний час (15 – 18 хвилин) після охоплення вогнем дерев’яної укупорки, необхідно:

- при початковому загоранні штабеля, коли пожежею охоплено його незначну частину, слід не допускати розповсюдження пожежі по штабелю, для чого палаюча укупорка скидається на землю і там збивається вогнище підручними засобами (пісок, вода);

- одночасно подаючи в осередок пожежі струмені води від пожежних стволів.

Якщо вогнем охоплено значну частину штабеля, необхідно:

- не чекаючи подачі до палаючих штабелів водяних стволів, приступити до негайної евакуації з штабеля укупорки, яка ще не загорілася.

При пожежі штабелів з піротехнічними засобами їхній розліт може викликати багато чисельні загорання рослинного покрову (трава, хмиз, листя), найближчих та віддалених на значні відстані від місця пожежі будівель та споруд.

Щоб зменшити небезпеку розльоту піротехнічних засобів, необхідно закрити вікна сховища щитами (спеціальними ставнями), а для попередження можливих ліквідацій загорань, які виникли слід розставляти особовий склад військової частини з засобами пожежегасіння біля будівель та штабелів, які можуть загорітись. При можливості при цьому необхідно створювати рухомий (на вантажних автомобілях, БТР, БРДМ, колісних тракторах „чергові машини, спеціальні причепи”) резерв з засобами пожежегасіння, який направляється в місця загорань.

Гасіння укупорки, яка горить в штабелі з піротехнічними засобами проводити прийомами, які аналогічні прийомам гасіння укупорки з патронами до стрілецької зброї.

При пожежі сховищ з шнурами, які проводять вогонь та детонуючи ми шнурами одночасно з гасінням пожежі евакуйовувати їх разом з укупоркою зі сховища.

При пожежі сховищ з боєприпасами, які переліковані вище виникає забруднення проведення евакуації боєприпасів через двері (ворота) сховища. В таких випадках рекомендується проводити евакуацію через розібрані місця в стінах сховища.

Враховуючи, що димний порох чутливий до вогню і дії на нього іскор, а також те, що горіння його завжди переходить до вибуху, при пожежі сховищ не допускати переходу полум’я на укупорку з порохом. Укупорка, яка загорілась до подачі водяних стволів слід розтягувати, залити водою з відер, засипати піском.

Необхідно також попереджувати можливість загорання м’яких підстилок з димним порохом, які знаходяться в сховищі (брезенти, намети, мати, циновки) та дерев’яних стелажів.

Досвід по гасінню бездимних порохів в штатній укупорці показали наступні результати:

- розривання металевих, герметичних коробок з бездимним порохом, які поміщені в дерев’яні футляри, виникав по їхніх швах в тих місцях, де полум’я, яке проникло в дерев’яний футляр розплавив припій та послабив шви;

- при наявності дерев’яного футляру з кріпленням за допомогою цвяхів стінок полум’я швидко проникало в середину футляру, через щілини, які утворились в наслідок деформації дощок в місцях кріплення їх цвяхами, в наслідок чого спалахування пороху спостерігалось через 3 - 5 хвилин після охоплення укупорки полум’ям;

- при наявності дерев’яного футляру з шиповим кріпленням стінок проникнення в середину футляру виникало внаслідок прогорання футляру в місцях прилягання до його стінок днища та кришки, в наслідок чого спалахування пороху спостерігалось через 8 - 12 хвилин після охоплення укупорки полум’ям; при цьому розривання металевого коробу спостерігався по швам дна та мінімальної кількості вертикальних бокових швів;

- при дії полум’я на металевий герметично закритий короб, який позбавлений теплоізоляції (дерев’яного футляру), з товщиною стінок 1, 2 мм спалахування пороху виникає через 11 секунд, а з товщиною стінок 2,5 мм спалахування пороху виникає через 1 хвилину.

При охопленні пожежі штатної укупорки з порохами, яка укладена в штабелі, спалахування пороху в металевих коробах, які поміщені в дерев’яні футляри які мають значні щілини, виникало через 20 секунд, а в коробах, які поміщені в щільні дерев’яні футляри, - через 8 – 15 хвилин.

При цьому в охопленому вогнищем штабелі одночасного розривання металевих коробів з порохами не спостерігалося; що стосується висоти факела полум’я, його форми і розкидання палаючих елементів пороху свідчить про те, що висота факела полум’я залежить від кількості зберігання порохів, а що стосується форми факела полум’я то вона має шароподібний вигляд, вигорання пороху в банках супроводжується розкиданням палаючих елементів пороху, які підпалюють рослинний покров по вітру на відстані до 75 м.

Відсутність розкидання укупорки з порохами, значні інтервали між розривами металевих коробів дають можливість приступити до успішної ліквідації пожежі з відстані 12 м стволом КРБ, РСК-50 від автоцистерни навіть після того, як почали розриватись короби. При гасінні пожеж, пожежний працює з стволом в одиночному окопі з положення навлежачки.

Практика по гасінню бездимних порохів показали, що прийоми та способи гасіння пожеж з порохами аналогічні гасінню пожеж боєприпасів.

Разом з тим маються і деякі особливості;

- при загоранні порохів або виробів з нього в укупорці слід враховувати загрози зі сторони потужного факела полум’я покриття сховища, яке має можливість горіти, а також сусіднім штабелем під дією променевої енергії та окремих елементів пороху, який розлітається. В цьому випадку швидке подача водяних стволів та маневр введення водяних струменів значно скорочує час локалізації пожежі, а введення розрахункової кількості водяних стволів на пожежу приводить і до подальшої швидкої ліквідації пожежі.

Інтенсивному розвитку пожежі в цехах спорядження сприяє наявність в робочих приміщеннях порохів та елементів артилерійських пострілів, змащувальних матеріалів та тих матеріалів, які призначені для консервування, лаків, фарб, які горять.

При гасінні пожеж в цехах спорядження і на пунктах робіт необхідно:

- основні сили та засоби слід зосереджувати в тих місцях, де розповсюдження пожежі може викликати вибух або створити загрозу людям; одночасно з гасінням пожежі проводити рятування людей та охолодження боєприпасів, не допускати переходу полум’я на дах цеху, в робочі кабіни, на платформи, майданчики та навіси, які пристосовані для тимчасового зберігання майна;

- організувати евакуацію боєприпасів з суміжних з палаючим приміщенням, а також на різноманітного роду транспортерах та контейнерах, використовуючи для цієї цілі особовий склад пожежної обслуги цеху, майстерні; при необхідності використовувати для захисту ствольщиків стаціонарні, пересувні броньові захисні пристрої (щити); людей цеху, майстерні, які не приймають участі в гасінні пожежі евакуювати в укриття згідно з планом евакуації цеху, майстерні.

Організація бойових дій пожежних підрозділів при гасінні складів з боєприпасами.

Що стосується розвідки пожежі, то вона в залежності від виду боєприпасів, які знаходяться в палаючому сховищі, метеорологічних умов (вітер, дощ, сніг) та обставин, які склались на пожежі розповсюджується на об’єкти, які прилягають до місця пожежі району, радіус якого може складати 1,5 км і більше. При цьому особиста розвідка керівника гасіння пожежі (КГП) обмежується палаючим та сусідніми з ним об’єктами. Відомості про обставини про віддалені об’єкти передаються КГП спеціально призначеними для цієї цілі особами (але не з числа особового складу пожежного підрозділу, який прибув для гасіння пожежі).

Як правило, розвідка пожежі ведеться з одночасно введеними в середину палаючого сховище водяних стволів. При подачі стволів до осередку пожежі слід уточнити: розміри пожежі, шляхи розповсюдження пожежі, ступінь загрози зі сторони пожежі найближчим штабелям з вибуховим майном та боєприпасами, а в цехах для спорядження з сусідніми приміщеннями.

Основні сили та засоби зосереджуються в місцях, де розповсюдження пожежі може викликати вибух. При горінні укупорки з боєприпасами, вибухових речовин і порохів слід розтаскувати штабеля та негайно гасити укупорку. Одночасно з гасінням пожежі здійснювати охолодження боєприпасів та евакуацію їх з зони пожежі.

Враховуючи, що більшість зовнішніх пожеж являється результатом переходу полум’я на перекриття, дах сховища, по прибуттю пожежного підрозділу до місця пожежі слід відкрити сховище і подати в осередок пожежі водяні струмені з стволів „А”, „РС-70”. Сили та засоби, які прибули по додатковому виклику використовувати в залежності від обставин на пожежі та у відповідності з планом пожежегасіння, враховуючи введення сил та засобів для локалізації, ліквідації пожежі та здійснення одночасного захисту розпиленими струменями води сусідніх будівель та споруд.

При цьому захист укупорки з боєприпасами від загорання при пожежі конструктивних елементів сховищ відносяться до основних заходів, які виключають можливість переходу пожежі в катастрофу.

Слід мати на увазі, що можливість загорання майна, яке евакуйовано від розжарених осколків, які розлітаються завжди буде, але по своїм наслідкам вона менша ніж загроза вибуху боєприпасів, які зосереджені в палаючому приміщенні.

Евакуація боєприпасів здійснюється тільки по розпорядженню керівництва бази, арсеналу та під керівництвом начальника сховища, головного інженера з урахуванням вибухо-пожежонебезпечних властивостей боєприпасів і безпечної роботи особового складу, який приймає участь в евакуації.

Для виконання цих робіт в першу чергу залучається особовий склад, який не залучається до безпосереднього гасіння осередків пожежі. Порядок евакуації майна на випадок пожежі розроблюється заздалегідь і передбачений планом пожежної безпеки складу боєприпасів, арсеналу.

Що стосується майна на відкритих майданах, яке розташовано поруч з об’єктом, який горить то евакуація його здійснюється при першій його можливості а до її появи відразу приймаються заходи до безперервного проливання водою штабелів або покриванням штабелів брезентом.

Загальні відомості про розвиток пожежі на складі боєприпасів.

Пожежа виникла в 22 години 30 хвилин в одноповерховому сховищі боєприпасів з загальною площею 740м2. Дах сховище згораємий (стропила, обрешітка, перекриття). Сховище завантажено 82 мм некінцево спорядженими мінами (другої категорії) в кількості 60 вагонів.

Пожежа виникла при наступних обставинах. В день пожежі йшов дощ, який супроводжувався сильними поривами вітру. Біля 22 годин в районі сховища виникли сильні грозові розряди. В зв’язку з цим по сигналу „Збір!” піднято військову частину складу боєприпасів, особовий склад пожежного підрозділу посилив нагляд за технічною територією (один пожежний розрахунок здійснив виїзд на північну частину технічної території для здійснення патрулювання, другий пожежний розрахунок здійснив виїзд на південну частину технічної території, третій пожежний розрахунок залишився в пожежному підрозділі).

В 22 години 30 хвилин в західному районі технічної території утворився потужній грозовий розряд, в результаті чого в північно – східній частині сховища № 16 з’явилося полум’я. Пожежа була помічена постовими пожежного поста №112 і по радіозв’язку передано до пожежного підрозділу та до штабу пожежогасіння. Черговий радіотелефоніст пожежного підрозділу отримавши сповіщення про пожежу по радіозв’язку передав сповіщення про пожежу першому та другому пожежним розрахункам. Здійснив оповіщення пожежних підрозділів відповідно з планом взаємодії та залучення сил та засобів пожежогасіння з підвищеним номером вказавши адресу пожежі.

Обставини пожежі на момент прибуття пожежних розрахунків до місця пожежі.

На момент прибуття пожежних розрахунків полум’ям було охоплено 1/5 частини даху сховища (з середини та з зовні) і дерев’яна укупорка з боєприпасами в штабелях, які розташовані під палаючою частиною даху.

Наявність полум’я в середині сховища було встановлено розвідкою відразу по прибуттю на пожежу при подачі через ворота сховища ствола „А” від першого пожежного автомобіля, який встановлено на пожежний гідрант, який розташовано в 25м від сховища. Одночасно від другого пожежного автомобіля до місця пожежі були подані два ствола „А”, який встановлено на пожежне водоймище, розташований в 60 м від сховища. Перший ствол був поданий через 7 хвилин від початку виникнення пожежі, два ствола від другого пожежного автомобіля через 9 хвилин.

Зміни в обставинах пожежі. Незважаючи на роботу трьох стволів „А”, в наслідок сильного вітру вогонь по зовнішній частині даху перекинувся далі і пожежа прийняла великі розміри. До цього часу в водопровідній мережі було піднято тиск, що позволило керівнику пожежогасіння дати додатково до осередку пожежі ще три ствола.

Через 40 хвилин (з моменту виникнення пожежі) в допомогу пожежного підрозділу складу боєприпасів прибуло на автонасосі один розрахунок відомчої пожежної охорони, а через 50 хвилин – пожежний потяг та п’ять паровозів.

Всього для ліквідації пожежі було подано одинадцять водяних струменів і достатня кількість води від пожежних водоймищ, гідрантів, пожежного потягу та паровозів. В ліквідації пожежі, крім пожежних підрозділів, приймав участь особовий склад бази і роти охорони.

В процесі пожежі мало місце 10 – 12 окремих вибухів, які супроводжувалися розлітанням осколків на відстань до 25 – 30 метрів.

Інтенсивному розповсюдженню пожежі сприяли згораємий дах сховища, сильний вітер, дерев’яна укупорка з боєприпасами, розплавлення та витікання палаючої вибухової речовини, якими були споряджені міни, згорання антикорозійного покриття корпусів мін.

Однак в результаті прийняття енергійних і рішучих дій по гасінню пожежі до 2 годин ночі пожежа була локалізована, а до 10 годин ранку ліквідована.

Вогнем було знешкоджено дах сховища зі стропами та підпорами і приведено до неприродного стану приблизно 50% майна, яке зберігалося в сховищі. В результаті активного гасіння пожежі було врятовано від пожежі 30 вагонів мін.

Висновок. Відносно незначний матеріальний збиток, який заподіяний пожежею, зберігання від загрози зі сторони вогнища сусідніх з палаючим сховищ і значної кількості майна, яке знаходилось в палаючому сховищі, явилось результатом:

- сучасного виявлення пожежі виставленими постами спостереження з числа особового складу пожежного підрозділу;

- швидкого прибуття пожежного підрозділу до місця виникнення пожежі і подачі перших стволів в середину сховища;

- виклику до місця пожежі особового складу бази і передбачувальних планів взаємодії протипожежних підрозділів з сусідніми пожежними командами;

- прийняття заходів до підвищення тиску в водопровідній мережі об’єкту;

- самовідважній (незважаючи на окремі вибухи) роботи пожежних, які залучались на гасіння пожежі, евакуації майна і захисту від полум’я сусідніх сховищ.

Приведений приклад показує, що самовідважна робота особового складу пожежних підрозділів при швидкому введенні потужних водяних струменів в середину сховища дає позитивний результат гасіння боєприпасів.

Загальні відомості про об’єкт пожежі. Пожежа виникла на сховищі озброєння і боєприпасів в військовій частині. На території сховища, крім сховища №2, в якому виникла пожежа, в 20 м від останнього, знаходились сховища №№1, 4 і в 40 м сховище №3. територія сховища була обнесена дротяним забором і охоронялася вартою.

Для цілі пожежогасіння призначались запас води в резервному водоймищі з ємністю 3м3 (в безпосередній близькості від пожежі) і заводі з необмеженою кількістю води, яка знаходиться від палаючого об’єкту на відстані 120 м.

Сховище, в якому виникла пожежа, одноповерхове, дерев’яне, каркасно – обшивного типу, з бездаховим покриттям. Внутрішній об’єкт сховища розділявся дерев’яню тесованою перегородкою на дві рівні частини. В лівій частині сховища знаходилось до 4 вагонів патронів до гвинтівок, декілька ящиків ручних гранат і вибухових пакетів. В правій частині сховища знаходилась стрілецька зброя (гвинтівки, ручні кулемети).

Пожежа виникла в 2 години 30 хвилин в наслідок удару блискавки в ліву секцію сховища №2. відкрита пожежа була відразу помічена постом спостереження на вишці гарнізонної пожежної команди. Одночасно в гарнізонну і місцеву пожежні команди потрапило телефонне сповіщення про пожежу від чергового по військовій частині.

По тривозі, яка оголошена особовому складу частини, до місця пожежі прибули чергові підрозділи, стрілецький батальйон, позаштатна пожежна команда військової частини, які мали на озброєнні два ручних пожежних насоса і господарчу автоцистерну.

До моменту прибуття позаштатної пожежної команди до місця пожежі полум’ям було охоплено дах лівого відсіку сховища і два штабеля з боєприпасами. Для гасіння пожежі, яка виникла від ручних насосів, один з яких був встановлений для живлення водою з резервного водоймища а другий - від господарчої автоцистерни, були подані два стволи. Так як сховище було перевантажено, а дії випроміненої теплоти було значним, свольщики працювали ззовні палаючого сховища, подуваючи струмені в середину сховища через дверне проймище.

В цілях захисту сусідніх сховищ та споруд від дії випроміненої теплоти та іскор, які розлітаються на дахах сховищ №1 з боєприпасами і сховища №4 з артозброєнням були виставлені пости з первинними засобами пожежогасіння.

Одночасно з вказаних сховищ була організована евакуація майна, яке зберігалося в них. При цьому гасіння пожежі керували начальники позаштатних пожежних підрозділів, а евакуацією майна керував начальник служби артозброєнням та начальник штабу військової частини.

Незважаючи, однак, на заходи, які були прийняті, погасити пожежу до прибуття гарнізонної і місцевої пожежних команд не вдалося, так як розвитку пожежі сприяла конструкція сховища, яка легко грохає, а його гасіння перешкоджало променева теплота.

Обставини пожежі на момент прибуття пожежних підрозділів і прийняття заходів по його гасінню. До часу прибуття гарнізонної та місцевої пожежних команд в складі двох розрахунків на автонасосах полум’ям було охоплено біля 0,75 загальної площі даху сховища і два штабеля з боєприпасами. Крім того, полум’я через тесову перегородку проник в середину другого відсіку сховища з артозброєнням, з якого до цього проводилась евакуація майна. При цьому гасінні палаючого відсіку і захист сусідніх не проводилась, так як після поранення двох пожежних в результаті вибухів патронів командир військової частини наказав особовому складу позаштатної пожежної команди подальше гасіння і евакуацію майна з сховища №2 припинити і перейти на захист сховища №1, 4.

Оцінивши обставини, які склалися начальник гарнізонної пожежної команди, прийняв на себе керівництво пожежогасіння, наказав встановити насоси на заводь з необмеженим запасом води з подачею від кожного насосу по два ствола „А”, від автонасосу гарнізонної пожежної команди – в двері південної сторони сховища і від автонасосу місцевої пожежної команди – в двері північної сторони.

Одночасно через командира військової частини керівником пожежогасіння була організовано доставляння ручними насосам води водовозками, а також розбирання західного торця стіни сховища і розтаскування штабелів, які палають баграми з послідовним гасінням укупорки стволом від ручного насосу.

З введення 4 потужних водяних стволів пожежа була швидко ліквідована.

Висновок:

1. Особовий склад позаштатної пожежної команди і команди військової частини діяв самовідважно, рішуче і успішно, чому в немалій ступені сприяли натренування позаштатної пожежної команди і прилади та засоби пожежогасіння, які утримувалися в справності і повній бойовій готовності.

2. Прийняті заходи по захисту від полум’я сусідніх сховищ були правильні і своєчасні.

3. Командир військової частини прибільшив небезпеку вибуху патронів для гвинтівок, внаслідок чого з’явився його наказ про припинення евакуації майна і гасіння пожежі сховища №2.

4. Начальник гарнізонної пожежної команди і його особовий склад діяли сміло і рішуче, проявляли кмітливість в використанні підручних засобів (кришок укупорки) для захисту від ураження гільз, які розліталися, що, без сумнівів, зіграло позитивну роль в подальшому ході робіт по гасінню пожежі і евакуації майна з палаючого сховища.

Заходи безпеки

Особливу увагу при гасінні пожеж, які виникли в місцях зберігання боєприпасів, які здійснюють вибухи, повинно бути звернено на правильний цілеспрямований вибір заходів, які направлені на захист особового складу пожежних підрозділів, пожежних постів і пожежної техніки.

При поставленні техніки перпендикулярно місцю де передбачається вибух - імпульс вражаючої сили на техніку складає 96%.

При поставленні техніки під кутом 45° відносно місця де передбачається вибух - імпульс вражаючої сили на техніку складає 77%.

При поставленні техніки кабіною до місця де передбачається вибух - імпульс вражаючої сили на техніку складає 45%.

При позиції ствольщиків „навстоячки” відносно місця де передбачається вибух - імпульс вражаючої сили на ствольщика складає 96%.

При позиції ствольщиків „з коліна” відносно місця де передбачається вибух - імпульс вражаючої сили на ствольщика складає 75%.

При позиції ствольщиків „навлежачки” відносно місця де передбачається вибух - імпульс вражаючої сили на ствольщика складає 45%.

При позиції ствольщиків „навлежачки з укриття (титанові пересувні щити)” відносно місця де передбачається вибух - імпульс вражаючої сили на ствольщика складає 15%, з яких 10% складає контузія від безпосередньої близькості від місця вибуху.

Суттєвими обставинами в прикладах, які приведені вище являється той факт, що всі три згорання були своєчасно виявлені і швидко ліквідовані виставленими біля сховищ постами.

Слід відмітити, що успішній роботі особового складу пожежних постів сприяло наявність поблизу сховищ простих об’єктів укриття, які дають можливість постам вести за об’єктами не послаблене спостереження в моменти окремих і групових вибухів боєприпасів.

Немає необхідності доказувати доцільності влаштування об’єктів для укриття, пристроїв для укриття, які мають надійний захист, так як цей факт загальнопризнаний.

Однак при виборі типу і місця розташування укриття слід враховувати: розташування зони сильної і слабої дії ударної хвилі; умови, які сприяють посиленню і пониження тиску в фронті ударної хвилі; переважне направлення розльоту боєприпасів і т. п.

На основі спеціальних досліджень вивчені направленість дії повітряних ударних хвиль, а також розльоту боєприпасів, уламків будівель і розльоту осколків.

Найбільш слабка дія ударної хвилі поблизу штабеля або сховища з боєприпасами спостерігається у напрямку їхніх кутів (діагоналей); на великих відстанях від об’єкту вибуху значно послаблена вибухова хвиля приближується до кругової і дія вибуху по різноманітним напрямкам становить більш - менш однаковими.

Направленість розльоту боєприпасів і уламків будівель підпорядкована тим же законам, що і направленість вибухової хвилі, з тим лише винятком, що вона не змінюється від відстані. Це означає, що найменша небезпека комбінованого ураження вибухової хвилі, розльотом боєприпасів і частин будівлі при знаходженні особового складу пожежних підрозділів поблизу осередку вибуху буде мати місце в напрямку кутів штабеля, вагона і сховища з боєприпасами. Для захисту особового складу і пожежної техніки зоною вибуху можна з успіхом використовувати природні та штучні укриття в вигляді ярів, окопів, щілин, стін, обвалувань та інших перешкод, які розташовані в зонах ослабленої дії вибухової хвилі, тобто в напрямку кутів штабеля або сховища. При цьому перевагу слід давати укриттям, які виконані у вигляді різного виду углублень. При влаштуванні захисних стін з укупорки, заповненої піском (землею), їх слід розташовувати по відношенню до напрямку вибухової хвилі під кутом 45°.

Бойове розгортання окремого пожежного підрозділу при вибухах, які розпочалися слід проводити у відповідності з вимогами. Настанови по пожежній охороні в військових частинах, установах і відомствах ЗС, проводячи прокладання рукавних ліній за укриттями, по канавам та низинах.

При гасінні штабелів з патронами до ручної зброї слід захищати ствольщиків титановими щитами (кришок укупорки), посилюючи захист при гасінні штабелів з снарядами до авіаційних гармат.

Не допускати надмірного скупчення особового складу, техніки в небезпечних зонах.

Розрахунок сил та засобів.

Розрахунок сил та засобів розберем на прикладі задачі.

Сховище з боєприпасами І ступені вогнестійкості, розміром 15Х50 м, одноповерхове, покриття дерев’яне, крівля шиферна, стіни з цегли, підлога дерев’яна, вентиляція природна, освітлення електричне.

Боєприпаси в кількості 50 вагонів зберігаються в дерев’яній укупорці. Сховище обваловане.

Джерела водопостачання: два пожежних водоймища по 100м3 на відстані 60 і 70 м від сховища.

З/п

Сили та засоби пожежогасіння

Пожежні автоцистерни

Особовий склад

Час прибуття, Хв.

Кіль-кість

Марка

Сили та засоби в/ч.......

1.

Пожежна команда в/ч.......

Пожежний наряд

Резерв пожежної команди

1

2

АЦ-40(375)Ц-1

АЦ-40(131)137

5

10

„Ч”

„Ч”+3

2.

Черговий підрозділ

1

-

20

„Ч”+6

Сили та засоби, які викликаються по додатковому виклику

3.

Гарнізонна пожежна команда

2

АЦ-40(131)137

10

„Ч”+12

4.

Пожежна команда сусідньої в/ч.......

1

АЦ-40(375)Ц-1

5

„Ч”+18

5.

Воєнізована пожежна команда

2

АЦ-40(130)63А

10

„Ч”+25

6.

Професійна пожежна частина № ......

2

АЦ-40(130)63А

10

„Ч”+30

Пора року: Літо. Температура зовнішнього середовища +25°С. Вітру немає. Час виникнення пожежі 16 годин. Час прибуття пожежного наряду в/ч...... – 16.06, „Ч”.

По зовнішнім ознакам на момент прибуття.

З воріт №4 сховища йде дим, полум’я розповсюджується по перекриттю.

Обставини по результатам розвідки:

Сильне задимлення, в сховищі горить перекриття на площі 45 м2 і укупорка боєприпасів на площі 60 м2.

Вихідні данні параметрів розвитку і гасіння пожежі.

Лінійна швидкість розповсюдження полум’я Vл=1,5м/хв.

Інтенсивність подачі води Iтр=0,3л/с м2.

Вимагається:

1. По зовнішнім ознакам оцінити обставини, прийняти рішення та віддати бойовий наказ.

2. Оцінити обставини за результатами розвідки, прийняти рішення та віддати бойовий наказ.

3. Оцінити можливі обставини до моменту прибуття додаткових сил та засобів, прийняти рішення та віддати бойовий наказ.

4. Скласти схему розставлення сил та засобів.

Бойове рішення.

1. Оцінка обставин по зовнішнім ознакам.

В сховищі можливе:

- швидке розповсюдження пожежі в різноманітних напрямкам по перекриттю та укупорці;

- поодинокі та групові вибухи боєприпасів (приблизно через 5 хв.);

- розлітання осколків і розкидання вибухами окремих снарядів, гільз, будівельних конструкцій, які горять, внаслідок чого утворення нових осередків пожежі;

- ураження, поранення о/с і машин.

Необхідно негайно подати стволи „А” в середину сховища, а ті сили та засоби, які прибувають використовувати для гасіння пожежі на перекритті і захисту сусідніх об’єктів.

Бойові накази:

1. „командиру 1-го відділення: автоцистерну до сховища, подати два ствола „А”, командир відділення, 3-й номер за мною в розвідку – МАРШ!”.

Оцінка обставин за результатами розвідки:

Площа пожежі в середині сховища 45м2, на перекритті 60 м2, форма розповсюдження пожежі – кругова, вирішальний напрямок бойових дій – ліквідація пожежі в сховищі зі сторони воріт.

Розрахунок сил та засобів.

1. Визначаємо необхідний розхід води для гасіння пожежі в сховищі по формулі: Qттр. сх.= Fп, І тр. = 45 , 0,3 = 13,5 л/с.

2. Визначаємо необхідний розхід води для гасіння пожежі на перекритті по формулі: Qттр. пер.= Fп, І тр. = 60 , 0,3 = 18 л/с.

3. Загальний розхід води складає: Qзаг.= Qттр. сх. + Qттр. пер = 13,5+18=31,5л/с.

Пожежний наряд не забезпечить такий розхід води і, відповідно, не локалізує пожежі наявними силами та засобами.

4. Визначаємо можливу площу пожежі на перекритті до моменту прибуття резерву пожежної команди та подачі ними стволів (резерв прибуває через 3 хв. І проводить бойове розгортання від пожежного водоймища через 2 хв.)

Fп = П (R1+0,5 VЛ T1)2 =3,14 (4,35+0,5 , 1,5 , 5)2 = 200м.

5. Визначаємо необхідний розхід води для гасіння пожежі на покриття з моменту подачі стволів резервом пожежної команди:

Qттр. вод..= Fп, І тр. = 200 , 0,3 = 60 л/с.

Висновок:

Резерв пожежної команди на двох автоцистернах може забезпечити розхід, який вимагається при умові подачі двох лафетних стволів з Ø сприску 32 мм (розхід з ствола 30л/с).

Фактичний розхід Qфакт.= 60л/с. Умову локалізації виконано.

Бойові накази:

„Командиру 1-го відділення: після витрачення води з цистерни вивести о/с зі сховища за обвалування, автоцистерну на водоймище №1, лафетний ствол подати з обвалування (з північної частини) на гасіння перекриття”.

„Командиру 2-го відділення: автоцистерну на пожежне водоймище №2, подати два ствола „А” з обвалування з східної сторони сховища для гасіння пожежі на перекритті.”

„Командиру 3-го відділення: автоцистерну на пожежне водоймище №1, лафетний ствол з Ø сприску 32 мм з обвалування зі східної частини сховища на гасіння пожежі на перекритті”.

Оцінка обставин до моменту прибуття додаткових сил та засобів.

Враховуючи можливість поодиноких та групових вибухів боєприпасів, а також розлітання осколків та будівельних конструкцій сховища, що може привести до утворення нових осередків пожежі у відповідності з планом пожежної безпеки, слід провести розставлення по об’єктам території (сусіднім сховищам та будівлям) о/с чергового підрозділу з первісними засобами пожежогасіння для ліквідації можливих нових осередків пожеж. Сили та засоби, які прибули по додатковому виклику необхідно встановлювати на найближчі вододжерела і забезпечувати ними захист сусідніх сховищ.

90

Слідкую за тим, щоб в/с уважно слухали та при необхідності конспектували. Даю відповіді на поставлені питання.

3

Заключна частина

1.Підводжу підсумки заняття.

2.Відповідаю на поставлені запитання.

3.Проводжу вибіркове опитування особового складу.

4.Ставлю завдання на самостійну підготовку.

10