15 | 12 | 2017

РОБОЧА ПРОГРАМА З КУРСУ “Філософія Нового часу”


РОБОЧА ПРОГРАМА З КУРСУ “Філософія Нового часу”

Для студентів 2 курсу факультету психології та соціології
Спеціалізація “Етика”.



Анотація
Європейська філософія Нового часу – надзвичайно важливий етап у розвитку світової філософії. Значення філософії Нового часу в історії філософської думки міститься в тому, що у нових філософських школах та напрямках відбувалося формування головних філософських понять та принципів, закладалися основи нового світорозуміння, відбувалося становлення та розвиток класичної форми європейської філософії у цілому. У Новий час сформувалася нова парадигма філософського мислення, яка значною мірою визначила духовний розвиток європейської людини аж до ХХ століття. В цей час формуються засади сучасного філософування. Саме у філософії Нового часу закладалися світоглядно-методологічні підвалини розвитку новоєвропекйсьокої науки і культури у цілому. Недаремно в західній літературі період, що розпочався з ХУІІ ст., визначається як “modern philosophy” – сучасна філософія.
Новоєвропейська парадигма філософування є предметом напруженого переосмислення і в новітній філософії. Намагаючись виробити посткласичну парадигму філософського мислення, новітня філософія веде різноспрямовану полеміку з філософською класикою, здійснює критичну рецепцію положень, проблем, принципів  новоєвропейської філософії відповідно до вимог суачності.
Отже вивчення курсу “Філософія Нового часу” дає можливість зрозуміти як формувалися класичні форми філософського мислення, виявити їх позитивні можливості та межі. Таким чином даний курс є важливим для формування культури філософського мислення, світоглядно-методологічної культури студентів у цілому. А відтак – він є необхідним елементом гуманітарної освіти майбутнього педагога відповідно до вимог сучасності. 
Мета курсу “Філософія Нового часу” – на підставі системного вивчення філософських вчень мислителів Нового часу сформувати у студентів цілісне уявлення про специфіку новоєвропейського філософського мислення та історичне місце новоєвропейської філософії в духовному досвіді людства.
Предмет навчальної дисципліни – Європейська філософія Нового часу, її особливості та місце у світовій філософії.
Завдання курсу “Філософія Нового часу” :
-    надати систематизовані уявлення стосовно найважливіших світоглядно-методологічних інновацій, які відбулися у царині філософської рефлексії у Новий час;
-    засвоїти основні понятття, проблеми та концепції філософії Нового часу;
-    сформувати у студента грунтовні знання стосовно специфіки новоєвропейського філософського мислення;
-    досягнути глибокого усвідомлення багатовимірного взаємозв‘язку особливостей філософського мислення та соціокультурного розвитку в Новий час;
-    сформувати навички самостійного аналізу можливостей і меж основних концепцій філософів Нового часу;
-    сформувати навички застосування найважливіших світоглядно-методологічних ідей філософів Нового часу для аналізу сучасних проблем людини, суспільства, пізнання.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен:
-знати змістовні характеристики новоєвропейської парадигми філософського мислення;
-вміти орієнтуватися в головних проблемах і концепціях філософії Нового часу;
-знати основні роботи філософів Нового часу і засвоїти їх головні положення;
-оволодіти навичками знаходження і критичного аналізу сучасної філософської літератури з історії філософії Нового часу;
-вміти застосовувати набуті знання з даного курсу в своїй науковій діяльності і в практиці викладання гуманітарних дисциплін.

Тематичний план
Обсяг годин: 30.
У т.ч.: лекційних – 8,
семінарських – 10,
індивідуальна робота –12.
Підсумковий контроль – залік.

Робоча програма
Лекційний курс – 8 год.

Тема 1. Становлення Європейської філософії Нового часу - 2 год.
План:
1.    Суспільно-політичний та культурно-світоглядний контексти формування філософії Нового часу. Наукова революція та філософія XVII століття.
2.    Проблема методологічного та світоглядного обгрунтування наукового пізнання. Емпіризм і дослідно- експериментальний метод пізнання Ф. Бекона.
3.    Раціоналістична методологія наукового пізнання. Р. Декарт як засновник нової філософії та науки. Матеріалістичний напрям у картезіанстві – П.Гассенді та Т. Гоббс.

Тема 2.– Раціоналістичні системи Б. Спінози і Г. Лейбніца -2 год.
План:
1.    Проблема субстанції в філософії і науці Нового часу.
2.    Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози, його раціоналістична методологія, антропологічні, етичні та соціологічні погляди.
3.    Метафізика Г. Лейбніца, його вирішення психофізичної проблеми, проблем свободи та пізнання.
Тема 3. Британський емпіризм -2 год.
План:
1.    Матеріалістичний сенсуалізм Дж. Локка: онтологічний і гносеологічний виміри.Політико – правова теорія Дж.Локка.
2.    Ідеалістичний сенсуалізм Д. Берклі, його критика теорії пізнання Дж.Локка.
3.    Скептицизм Д. Юма. Вчення про досвід, причинність, субстанцію. Скептичне ставлення до релігії.
Тема 4. Філософія Просвітництва. – 2 год.
План:
1.    Просвітництво та ідея моральної науки в Англії.
2.    Просвітництво та матеріалізм у Франції.
3.    Німецьке Просвітництво.