4.5.Кількість та особливості розміщення підросту на згарищах.

Облік кількості підросту на згарищах виконано на прикладі насаджень сосни Станкевича, які були пройдені низовою чи верховою пожежею. Як вже було помічено раніше, пробні площі закладались в умовах згарищ. Після верхової пожежі дуже пошкоджені деревостани пройдені суцільними санітарними рубками. Об’єкти досліджень значно відрізняються один від одного, а саме таким чином. Перша пробна площа розташована в межах деревостану, який пройдений низовою пожежею слабкої інтенсивності. Друга пробна площа приурочена до згарища, де була верхова пожежа. По периферії цієї пробної площі розміщені поодинокі материнські дерева, у кількості 10 екземплярів. Третя пробна площа розташована на згарищах між стінами лісу. Відстань від стін лісу до пробної площі становить 10-20 метрів. Смуга пройдена пожежею завширшки 30-50 метрів. В нижній частині вона значно розширюється. Тобто в першому випадку ми маємо зімкнений намет деревостану, в другому випадку ми маємо поодинокі насінники, що розташовані по периферії дослідного об’єкту, а в третьому випадку у нас найоптимальніші умови з точки зору забезпечення насінням, оскільки сосна Станкевича в цих умовах плодоносить рясніше за рахунок світлового режиму. На даних облікових ділянках нами виконано перелік підросту. Облік підросту проводився на площадках(ОПП) розміром 1на 1метр. Кількість ОПП на першій пробній площі становить 50 штук, а на другій 110 штук, а на третій 84. Всі ОПП прив’язані до транс сект, що в свою чергу спрямовані перпендикулярно довгій стороні пробної площі. Відстань між транссектами становить 10 м, між ОПП 5м. на підставі одержаних даних можливо сказати, що на першій пробній площі відновлення сосни Станкевича не відбувається, відмічено лише одиничні екземпляри самосіву, що знаходяться за межами облікових площадок.

Загальна кількість підросту в другому випадку склало 3600 шт/га. По категоріях висот підріст розподілений у такий спосіб. Підріст висотою до 0,5 м - 11 %, підріст від 0,6 до 1 м - 17%, висотою від 1,1 м до 1,5 м - 31%, від 1,6 м до 2 м - 38% і підріст понад 2 м - 3%. Таким чином, на площі переважає підріст висотою більш 1 м. Стан підросту благонадійний. В другому випадку кількість підросту становить 8100 шт/га. Переважає підріст висотою від 0,5 до 1,5 м, його кількість дорівнює 47%, значна частка підросту висотою до 0,5 м. - 36%. Частка неблагонадійного підросту в загальній кількості - 12%. Характер розподілу підросту по площі випадковий, хоча як у тому так і в іншому випадку спостерігається формування первинних биогруп особливо в середній і нижній частинах схилу. Слід ще підкреслити, що в умовах, де інтенсивність низові пожежі була невисокої і материнський деревостан зберігся, полог зімкнутий, відзначена тіки наявність одиничних екземплярів самосіву, що цілком порозумівається світлолюбивістю даної породи. Перехід самосів в категорію підросту не спостерігається. Тобто відсутня екологічна ніша, у межах якої можливий успішний ріст підросту. У кожнім конкретному випадку інтенсивність процесів поновлення залежить від типу лісової пожежі, наявності дерев насінників. Відповідно до отриманих результатів можна виділити кілька типів зон значно відрізняються друг від друга по інтенсивності процесів поновлення. Перша зона активного поновлення, де процеси поновлення добре виражені, кількість підросту складає більш 5 тис. шт/га, підріст має биогруповий характер розміщення. Подібні зони мають добре виражений геометричний малюнок з лінійним чи ж замкнутим контуром. В останньому випадку, ширина смуг вигорілого лісу незначна. Стіна не вигорілого лісу забезпечує достатньою кількістю насіння прилягаючі ділянки пожарищ, формуючи сприятливе середовище сприятливу поновленню. Друга зона, де активація процесів поновлення відбувається в результаті розльоту насіння з одиничних, що залишилися послу пожежі екземплярів сосни биогруп незначних по площі. Умови для поновлення більш тверді, кількість підросту менше 5 тис. шт./га, підріст має випадковий характер розподілу по площі, рідше груповий. За межами таких зон природне поновлення ослаблене. Розраховувати на наявність природного поновлення за межами даної зони недоцільно.

Рис. 4.10. Зруйнований деревостан сосни Станкевиича внаслідок проходження верхової пожежі.

На кожній обліковій площадці обов’язково встановлювався вік підросту. На підставі абсолютних показників віку за наявності кількісного співвідношення у відсотках, встановлювався середній вік та загальна вікова структура підросту. За віком підріст сосни Станкевича на пробних площах представлений наступним чином. Кількість особин підросту віком восьми років становить 57%, віком 7 років ‑ 28% та шестирічних екземплярів 15%. Тобто віковий спектр буде складається наступним чином, а саме 57:28:15 основну або вагому частину становить восьмирічне покоління, яке з’явилось на наступний рік після пожежі. Але як вже було помічено вище, кількість його далеко не завжди достатня. Це доповнюється також специфічним його розташуванням по площі.

Виконаний попередній аналіз процесів поновлення сосни Станкевича дозволяє висловити припущення про те, що популяція має в даний час здатність до відновлення.

Активізація процесів поновлення в межах згарищ є підтвердженням пірофітности сосни Станкевича і досить високої біологічної стійкості до лісової пожежі як до екологічного фактора.

Просторова структура розміщення ценопопуляції підросту сосни Станкевича на площах, що були пройдені пожежами, має випадковий чи закономірний, груповий характер розміщення. Рішення проблеми відтворення, відновлення досліджуваної популяції доцільно розглядати з обліком сформованих просторово-вікових закономірностей процесів поновлення.

4.6. Лісогосподарські заходи

4.6.1. Лісогосподарські заходи щодо відтворення сосни Станкевича на згарищах.

Як згадувалось вище, на згарищах є значна частка підросту, який з’явився після пожеж. Його кількість коливається від 3,6 до 8,1 тис. шт. на га. На перший погляд можна стверджувати, що в деяких випадках достатньо підросту і в перспективі варто розраховувати на його наявність. Тобто достатньо вирішити проблему обліку. Але ще до цього слід додати, що підрост сосни станкевича має досить специфічну структуру розміщення в просторі. Тому важливим лісогосподарським заходом, з точки зору збереження та відтворення корінних деревостанів вивчаемого виду по-перше диференційований підхід щодо изначення площ, де розміщений підріст. Тобто обов’язково потрібно встановити просторові границі біогруп.

По-друге доцільно організувати та вести спостереження за подальшим ростом та розвитком підросту, щоб оцінити перспективність його подальшого використання з метою зарощування згарищ. Також необхідний облік тих площ. Де підріст не з’явився, тобто встановлювати об’єм лісокультурного фонду з подальшим обов’язковим створенням лісових культур на тих площах, які не заліснюються. При ицьому слід використовувати насіння з масивів сосни Станкевича місцевого походження.

Але ж таки в першу чергу з метою збереження реліктового виду сосни Станкевича, цінного з точки зору екології, необхідна розробка та впровадження заходів охорони лісів від пожеж. Цьому питанню присвячений наступний підрозділ.

4.6.2.Лісогосподарські заходи, щодо збереження лісів від пожеж.

Як вже було доведено в попередніх підрозділах рівень горимості сосняків дуже високий. Це одна з найактуальніших проблем, що повинна бути розв’язана в найближчий термін. Особливо пожеженебезпечними були останні роки. Подібна ситуація особливо характерна для лісів південного узбережжя Криму. Цей факт підтверджується тим, що в останні 6-7 років значно збільшилось рекреаційна навантаження, особливо в прибережній зоні. Розвиток комерційного туризму, збільшення відпочиваючих, веде до того, що контролювати виникнення пожеж досить важко. До того ж слід додати . що відпочинок туритів спостерігається саме в пожеженебезпечний період року. Одночасно з тим, що контролювати виникнення пожеж досить складно, гасіння є не менш легким. Наявність значних схилів, не достатня кількість лісових доріг та стежин, значно ускладнює гасіння лісових пожеж в гірських умовах. Як наслідок лісова пожежа досить швидко переходить з контрольованої низової у верхову. В цьому випадку гасіння ще більш ускладнюється. В такому випадку після пожежі необхідна ї розробка, що теж є довготривалим та технологічно ускладненим заходом., бо кут схилів досить часто перевищує 20 градусів. Для розробки насаджень, які були пройдені пожежею, навіть у гірських умовах потрібна спеціалізована техніка, але її не завжди достатньо. Тому першим і важливим кроком є завдання щодо охорони лісів від пожеж. Особлива увага повинна приділятися тим насадженням, які мають в своєму складі представників реліктових видів що вимагають обов’язкового збереження. Дане положення цілком та повністю відноситься до деревостанів сосни Станкевича. Тобто розробка та впровадження заходів щодо охорони лісів від пожеж є обов’язковим та перспективним лісогосподарським заходом.

Попереджувальні заходи. Особливу увагу при проектуванні протипожежних заходів необхідно звернути на попереджувальні заходи, основними формами яких є пояснювальна та виховна робота, що проводиться серед широких мас населення. Для проведення цих робіт необхідно застосовувути суспільні організації а також використовувати засоби масової пропаганди, як друк, радіо, телебачення та ін.

Форми пояснювальної та виховної роботи дуже різноманітні. Працівники лісництва повинні широко використовувати:

- безперервно на протязі всього року а особливо в пожежонебезпечний період проводити протипожежну пропаганду у вигляді лекцій, бесід, доповідей, а також виступів по радіо та в пресі;

- проводити індивідуально-пояснювальну роботу з зайнятими в лісі робітниками, відпочиваючими, туристами, єкскурсіями, грибниками, єкспедиціями, школярами і т. д.

- біля шляхів, водоймищ, місць масового відпочинку розташовувати плакати та оголошення, що попереджують про пожежонебезпечний період в лісі в даний час, про необхідність обережного звертання з вогнем в лісі, турботного відношення до насаджень, про шкоду, що наноситься лісу пожежами.

- в місцевій пресі та по радіо висвітлювати випадки порушень «Правил пожежної небезпеки в лісах України» окремими особами та про міри їх покарання.

При проведенні розяснювальної роботи особливу увагу потрібно звертати на питання про причини виникнення пожеж в лісі та способів їх уникнення, про порядок повідомлення про пожежу в лісі робітників лісової охорони, міліції та місцевих органів влади для організації робіт по гасінню пожеж.

Обмежувальні заходи. Найбільш ефективні обмежувальні заходи в умовах лісництва є створення протипожежних мінералізованих смуг та розривів.

В лісництві є великі площі культур сосни, але всі вони розділені на окремі масиви протипожежними розривами, природними бар'єрами, автодорогами, вздовж яких по обидві сторони, як правило, прилягають насадження 3-5 класів пожежної небезпеки або зовсім не горимі ділянки. Такі ізольовані масиви по площі не перевищують 400га. Тому, враховуючи всі ці особливості лісів лісництва, проектування створення протипожежних блоків шляхом влаштування протипожежних заслонів не передбачається.

Протипожежні мінералізовані смуги. Протипожежні мінералізовані смуги служать перешкодою для розповсюдження лісових пожеж, а також опорними лініями для пуску відпалу. Ці смуги передбачається влаштовувати кругом хвойних молодняків, вздовж доріг та квартальних просік по протипожежному розриву, по межовим лініям. Технологія влаштування мінералізованих смуг та догляд за ними приводиться в таблиці нижче.

Табл 4.3. Технодогія влаштування мінералізованих смуг та догляд за ними.