18 | 08 | 2019

ДИПЛОМНА РОБОТА (ПРОЕКТ) НА ТЕМУ: "ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ СОСНИ СТАНКЕВИЧА НА ЗГАРИЩАХ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА "МИС АЙЯ" 2008

4.4.Особливості плодоношення деревостанів сосни Станкевича та обЄкти досліджень.

Процеси поновлення пов’язані з особливостями плодоношення деревостанів, а саме, чим рясніше врожаї, тим більша можливість заліснення. Тому завданням роботи було оцінка плодоношення деревостанів сосни Станкевича, які були пройдені пожежею. В нашому випадку для виконання цих робіт було підібрано два об’єкти(дві пробні площі). Розмір пробних площ коливався від 0,25 до 0,35 га. на пробній площі був визначений бал плодоношення за Каппером для кожного дерева. Методика оцінки плодоношення наведено в розділі "Методика виконання робіт".

Рис. 4.7. Крона з балом плодоношення за Каппером рівним одиниці

Враховуючи специфіку об’єктів, дослідні ділянки були розташовані в насадженнях, що були пройдені тільки низовою пожежею. При виконанні робіт, на першій пробній площі за методикою оцінки рясності плодоношення було обстежено 109 дерев сосни Станкевича. В другому випадку їхня чисельність становила 127 одиниць. На підставі одержаних даних було побудовано діаграму, яка дає змогу оцінити нерівномірність плодоношення деревостанів.

Діаграма 4.3."Розподіл дерев за балом плодоношення на ПП№1"

Діаграма 4.4."Розподіл дерев за балом плодоношення на ПП№2"

Спостерігаючи дані обліку рясності плодоношення слід підкреслити наступне: кількість дерев, які рясно плодоносять не значна. Так наприклад частка дерев, що оцінено балом "5" за шкалою Каппера становить від 0,89 % до 4,72%, тобто максимальна чисельність таких дерев в насадженні згідно одержаних даних становить 5-6 одиниць. В той же час, частка дерев де бал плодоношення не перевищує один становить 49-67%. Активно плодоносять з балом шкали Каппера від 3 до 4 одиниць від 15 до 21 відсотка дерев на пробній площі. Тобто структура плодоношення деревостанів дуже нерівномірна. Основну частину врожаю дає невелика частка дерев. Особливістю розглянутої структури є той факт, що найбільш активно плодоносять дерева, що знаходяться на периферії ділянки, приурочені до відкритих площ згарищ. Тобто краще плодоносять дерева, які мають добре освітлення. Підтвердженням цьому є спостереження за плодоношенням поодиноких дерев та незначних по площі біогруп, що приурочені до відкритих ділянок пожежі. Бал плодоношення в цьому випадку, як у окремих дерев так і в куртинах не знижується менш ніж 3-4 одиниць за шкалою Каппера. За нашими дослідженнями, в такому випадку спостерігається краще плодоношення, але таких дерев дуже мало, як в насадження так і серед тих, що поодиноко залишились після проходження верхової пожежі.

Рис. 4.8. Крона з балом плодоношения за Каппером, що дорівнює три.

На підставі одержаних результатів можна стверджувати, що частка дерев, які активно плодоносять в насадженнях не значна. вона майже сягає 20-30%. Ці дерева є основними постачальниками насіння. В той же час на відкритих площах згарищ пройдених верховою пожежею, поодинокі дерева та біогрупи значно відрізняються рівнем плодоношення в бік поліпшення кількісної характеристики врожаю, але їхня частка не значна для того, щоб забезпечити успішність процесів поновлення сосни Станкевича. Внаслідок цього ми маємо незначну кількість підросту на згарищах та досить специфічний малюнок його розміщення по площі. Особливості плодоношення, кількісна характеристика процесів природного поновлення та особливості просторового розміщення підросту на згарищах повинні бути враховані при розробці заходів, щодо особливостей створення лісових культур та заліснення згарищ.

Рис. 4.9. Плодоношення деяких особин досягає четвірки за шкалою Каппера.

4.5.Кількість та особливості розміщення підросту на згарищах.

Облік кількості підросту на згарищах виконано на прикладі насаджень сосни Станкевича, які були пройдені низовою чи верховою пожежею. Як вже було помічено раніше, пробні площі закладались в умовах згарищ. Після верхової пожежі дуже пошкоджені деревостани пройдені суцільними санітарними рубками. Об’єкти досліджень значно відрізняються один від одного, а саме таким чином. Перша пробна площа розташована в межах деревостану, який пройдений низовою пожежею слабкої інтенсивності. Друга пробна площа приурочена до згарища, де була верхова пожежа. По периферії цієї пробної площі розміщені поодинокі материнські дерева, у кількості 10 екземплярів. Третя пробна площа розташована на згарищах між стінами лісу. Відстань від стін лісу до пробної площі становить 10-20 метрів. Смуга пройдена пожежею завширшки 30-50 метрів. В нижній частині вона значно розширюється. Тобто в першому випадку ми маємо зімкнений намет деревостану, в другому випадку ми маємо поодинокі насінники, що розташовані по периферії дослідного об’єкту, а в третьому випадку у нас найоптимальніші умови з точки зору забезпечення насінням, оскільки сосна Станкевича в цих умовах плодоносить рясніше за рахунок світлового режиму. На даних облікових ділянках нами виконано перелік підросту. Облік підросту проводився на площадках(ОПП) розміром 1на 1метр. Кількість ОПП на першій пробній площі становить 50 штук, а на другій 110 штук, а на третій 84. Всі ОПП прив’язані до транс сект, що в свою чергу спрямовані перпендикулярно довгій стороні пробної площі. Відстань між транссектами становить 10 м, між ОПП 5м. на підставі одержаних даних можливо сказати, що на першій пробній площі відновлення сосни Станкевича не відбувається, відмічено лише одиничні екземпляри самосіву, що знаходяться за межами облікових площадок.

Загальна кількість підросту в другому випадку склало 3600 шт/га. По категоріях висот підріст розподілений у такий спосіб. Підріст висотою до 0,5 м - 11 %, підріст від 0,6 до 1 м - 17%, висотою від 1,1 м до 1,5 м - 31%, від 1,6 м до 2 м - 38% і підріст понад 2 м - 3%. Таким чином, на площі переважає підріст висотою більш 1 м. Стан підросту благонадійний. В другому випадку кількість підросту становить 8100 шт/га. Переважає підріст висотою від 0,5 до 1,5 м, його кількість дорівнює 47%, значна частка підросту висотою до 0,5 м. - 36%. Частка неблагонадійного підросту в загальній кількості - 12%. Характер розподілу підросту по площі випадковий, хоча як у тому так і в іншому випадку спостерігається формування первинних биогруп особливо в середній і нижній частинах схилу. Слід ще підкреслити, що в умовах, де інтенсивність низові пожежі була невисокої і материнський деревостан зберігся, полог зімкнутий, відзначена тіки наявність одиничних екземплярів самосіву, що цілком порозумівається світлолюбивістю даної породи. Перехід самосів в категорію підросту не спостерігається. Тобто відсутня екологічна ніша, у межах якої можливий успішний ріст підросту. У кожнім конкретному випадку інтенсивність процесів поновлення залежить від типу лісової пожежі, наявності дерев насінників. Відповідно до отриманих результатів можна виділити кілька типів зон значно відрізняються друг від друга по інтенсивності процесів поновлення. Перша зона активного поновлення, де процеси поновлення добре виражені, кількість підросту складає більш 5 тис. шт/га, підріст має биогруповий характер розміщення. Подібні зони мають добре виражений геометричний малюнок з лінійним чи ж замкнутим контуром. В останньому випадку, ширина смуг вигорілого лісу незначна. Стіна не вигорілого лісу забезпечує достатньою кількістю насіння прилягаючі ділянки пожарищ, формуючи сприятливе середовище сприятливу поновленню. Друга зона, де активація процесів поновлення відбувається в результаті розльоту насіння з одиничних, що залишилися послу пожежі екземплярів сосни биогруп незначних по площі. Умови для поновлення більш тверді, кількість підросту менше 5 тис. шт./га, підріст має випадковий характер розподілу по площі, рідше груповий. За межами таких зон природне поновлення ослаблене. Розраховувати на наявність природного поновлення за межами даної зони недоцільно.

Рис. 4.10. Зруйнований деревостан сосни Станкевиича внаслідок проходження верхової пожежі.

На кожній обліковій площадці обов’язково встановлювався вік підросту. На підставі абсолютних показників віку за наявності кількісного співвідношення у відсотках, встановлювався середній вік та загальна вікова структура підросту. За віком підріст сосни Станкевича на пробних площах представлений наступним чином. Кількість особин підросту віком восьми років становить 57%, віком 7 років ‑ 28% та шестирічних екземплярів 15%. Тобто віковий спектр буде складається наступним чином, а саме 57:28:15 основну або вагому частину становить восьмирічне покоління, яке з’явилось на наступний рік після пожежі. Але як вже було помічено вище, кількість його далеко не завжди достатня. Це доповнюється також специфічним його розташуванням по площі.

Виконаний попередній аналіз процесів поновлення сосни Станкевича дозволяє висловити припущення про те, що популяція має в даний час здатність до відновлення.

Активізація процесів поновлення в межах згарищ є підтвердженням пірофітности сосни Станкевича і досить високої біологічної стійкості до лісової пожежі як до екологічного фактора.

Просторова структура розміщення ценопопуляції підросту сосни Станкевича на площах, що були пройдені пожежами, має випадковий чи закономірний, груповий характер розміщення. Рішення проблеми відтворення, відновлення досліджуваної популяції доцільно розглядати з обліком сформованих просторово-вікових закономірностей процесів поновлення.

4.6. Лісогосподарські заходи

4.6.1. Лісогосподарські заходи щодо відтворення сосни Станкевича на згарищах.

Як згадувалось вище, на згарищах є значна частка підросту, який з’явився після пожеж. Його кількість коливається від 3,6 до 8,1 тис. шт. на га. На перший погляд можна стверджувати, що в деяких випадках достатньо підросту і в перспективі варто розраховувати на його наявність. Тобто достатньо вирішити проблему обліку. Але ще до цього слід додати, що підрост сосни станкевича має досить специфічну структуру розміщення в просторі. Тому важливим лісогосподарським заходом, з точки зору збереження та відтворення корінних деревостанів вивчаемого виду по-перше диференційований підхід щодо изначення площ, де розміщений підріст. Тобто обов’язково потрібно встановити просторові границі біогруп.

По-друге доцільно організувати та вести спостереження за подальшим ростом та розвитком підросту, щоб оцінити перспективність його подальшого використання з метою зарощування згарищ. Також необхідний облік тих площ. Де підріст не з’явився, тобто встановлювати об’єм лісокультурного фонду з подальшим обов’язковим створенням лісових культур на тих площах, які не заліснюються. При ицьому слід використовувати насіння з масивів сосни Станкевича місцевого походження.

Але ж таки в першу чергу з метою збереження реліктового виду сосни Станкевича, цінного з точки зору екології, необхідна розробка та впровадження заходів охорони лісів від пожеж. Цьому питанню присвячений наступний підрозділ.

4.6.2.Лісогосподарські заходи, щодо збереження лісів від пожеж.

Як вже було доведено в попередніх підрозділах рівень горимості сосняків дуже високий. Це одна з найактуальніших проблем, що повинна бути розв’язана в найближчий термін. Особливо пожеженебезпечними були останні роки. Подібна ситуація особливо характерна для лісів південного узбережжя Криму. Цей факт підтверджується тим, що в останні 6-7 років значно збільшилось рекреаційна навантаження, особливо в прибережній зоні. Розвиток комерційного туризму, збільшення відпочиваючих, веде до того, що контролювати виникнення пожеж досить важко. До того ж слід додати . що відпочинок туритів спостерігається саме в пожеженебезпечний період року. Одночасно з тим, що контролювати виникнення пожеж досить складно, гасіння є не менш легким. Наявність значних схилів, не достатня кількість лісових доріг та стежин, значно ускладнює гасіння лісових пожеж в гірських умовах. Як наслідок лісова пожежа досить швидко переходить з контрольованої низової у верхову. В цьому випадку гасіння ще більш ускладнюється. В такому випадку після пожежі необхідна ї розробка, що теж є довготривалим та технологічно ускладненим заходом., бо кут схилів досить часто перевищує 20 градусів. Для розробки насаджень, які були пройдені пожежею, навіть у гірських умовах потрібна спеціалізована техніка, але її не завжди достатньо. Тому першим і важливим кроком є завдання щодо охорони лісів від пожеж. Особлива увага повинна приділятися тим насадженням, які мають в своєму складі представників реліктових видів що вимагають обов’язкового збереження. Дане положення цілком та повністю відноситься до деревостанів сосни Станкевича. Тобто розробка та впровадження заходів щодо охорони лісів від пожеж є обов’язковим та перспективним лісогосподарським заходом.

Попереджувальні заходи. Особливу увагу при проектуванні протипожежних заходів необхідно звернути на попереджувальні заходи, основними формами яких є пояснювальна та виховна робота, що проводиться серед широких мас населення. Для проведення цих робіт необхідно застосовувути суспільні організації а також використовувати засоби масової пропаганди, як друк, радіо, телебачення та ін.

Форми пояснювальної та виховної роботи дуже різноманітні. Працівники лісництва повинні широко використовувати:

- безперервно на протязі всього року а особливо в пожежонебезпечний період проводити протипожежну пропаганду у вигляді лекцій, бесід, доповідей, а також виступів по радіо та в пресі;

- проводити індивідуально-пояснювальну роботу з зайнятими в лісі робітниками, відпочиваючими, туристами, єкскурсіями, грибниками, єкспедиціями, школярами і т. д.

- біля шляхів, водоймищ, місць масового відпочинку розташовувати плакати та оголошення, що попереджують про пожежонебезпечний період в лісі в даний час, про необхідність обережного звертання з вогнем в лісі, турботного відношення до насаджень, про шкоду, що наноситься лісу пожежами.

- в місцевій пресі та по радіо висвітлювати випадки порушень «Правил пожежної небезпеки в лісах України» окремими особами та про міри їх покарання.

При проведенні розяснювальної роботи особливу увагу потрібно звертати на питання про причини виникнення пожеж в лісі та способів їх уникнення, про порядок повідомлення про пожежу в лісі робітників лісової охорони, міліції та місцевих органів влади для організації робіт по гасінню пожеж.

Обмежувальні заходи. Найбільш ефективні обмежувальні заходи в умовах лісництва є створення протипожежних мінералізованих смуг та розривів.

В лісництві є великі площі культур сосни, але всі вони розділені на окремі масиви протипожежними розривами, природними бар'єрами, автодорогами, вздовж яких по обидві сторони, як правило, прилягають насадження 3-5 класів пожежної небезпеки або зовсім не горимі ділянки. Такі ізольовані масиви по площі не перевищують 400га. Тому, враховуючи всі ці особливості лісів лісництва, проектування створення протипожежних блоків шляхом влаштування протипожежних заслонів не передбачається.

Протипожежні мінералізовані смуги. Протипожежні мінералізовані смуги служать перешкодою для розповсюдження лісових пожеж, а також опорними лініями для пуску відпалу. Ці смуги передбачається влаштовувати кругом хвойних молодняків, вздовж доріг та квартальних просік по протипожежному розриву, по межовим лініям. Технологія влаштування мінералізованих смуг та догляд за ними приводиться в таблиці нижче.

Табл 4.3. Технодогія влаштування мінералізованих смуг та догляд за ними.

 

Заходи

Місце влаштування мінсмуг та догляд за ними

Проектується по періодам в км

Всього

2007

2008

2009

2010-12

2013-16

1

2

3

4

5

6

7

8

Влаштування мінералізованих смуг

По межовим лініям

(навколо існуючих хвойних молодняків)

18

20

22

60

175

235

По квартальним просікам

12

12

12

36

105

141

Вздовж доріг

5

8

11

24

70

94

Разом

35

40

45

120

350

470

Догляд за мінералізованими смугами

По межовим лініям

(навколо існуючих хвойних молодняків)

140

142

144

426

1015

1441

По квартальним просікам

65

65

65

195

476

671

Вздовж доріг

45

48

51

144

364

508

Разом

250

255

260

765

1855

2620

Протипожежні розриви і квартальна сітка. Лісові масиви лісництва поділені на квартали квартальними просіками. Часто це умовні лінії, які проходять по гірським хребтам. Розрубку цих просік проводити не потрібно, так як порушивши природну обстановку в даних умовах, можливі негативні наслідки (розмиви, оголення скельних порід). Зазвичай насадження в цих умовах не є пожежнонебезпечними (4 і 5 класи пожежної небезпеки).

Найбільш пожежонебезпечні ділянки хвойних лісних культур і молодняків розташовані в насадженнях, в основному, поділених на ділянкі, які по площі не перевищують 25 га. розділені протипожежними розривами шириною 6м. Проектується додаткове влаштування протипожежних розривів шириною 12 м шляхом вирубки троьх рядів культур сосни. Влаштування їх передбачається в в насадженнях до 20 – річного віку.

Влаштування водоймищ .Водоймища, що є в лісництві, розміщені далеко від найбільш пожежонебезпечних насаджень. Водоймища необхідно реконструювати шляхом підсилення дамби, заглиблення та розчистки, влаштування водозабора та водовипуска. Крім того проектується влаштування ти водоймища типу металевого резервуара по 5 і 3 м3 кожний біля ПХС-1.

. Облаштування шляхів транспорту. В лісництві шляхи протипожежного та лісогосподарського призначення проектується покращити грунто-щебенем. Проектується така схема покращення: полотно дороги завширшки 3,5м покрити шаром 10 см крупного щебеня і шаром 5 см дрібного щебеня.

Табл 4.4. Об'єми по покращенню шляхів протипожежного призначення на період 2007-20016 р. р.

 

Місцерозташування дороги

Од. вимірювання

Проектується на період

2007

2008

2009

2010-13

2014- 16

Всього

Дорога від асфальту до проектуємого спостережного пункту

Км

1,0

1,25

-

2,25

-

2,25

Дороги на просіці

Км

-

0,75

1,0

1,75

4,75

6,50

Дорога до існуючого протипожежного водоймища.

Км

-

-

-

-

3,25

3,25

РАЗОМ:

Км

1,0

2,0

1,0

4,0

8,0

12,0


Організація зв’язку. Необхідною умовою для чітких налагоджених дій всіх служб по виявленню та гасінню лісових пожеж є правильно організована система зв'язку. Оскільки лісництво забезпечено стаціонарними та мобільними радіостанціями, строк експлуатації яких перевищує 20 років проектується придбання 4 переносних типу «Kenboot» (ТК-2170), 1 стаціонарної (ТК-7020) та 1 автомобільної радіостанцій (ТК-7020) для лісової охорони.

.Штат лісової охорони. В лісництві охорона лісу від пожеж здійснюється силами державної лісової охорони. За штатним розкладом в лісництві повинно бути 13 лісників і 2 майстери лісу. Тимчасові пожежні сторожі наймаються на пожеженебезпечний період – 1-2 чол

Розділ 5. Економічна ефективність заходів щодо охорони лісів від пожеж.

В зв’язку зі специфікою ведення лісового господарства у Чорноріченському лісництві Севастопольського ДЛМГ розрахунок витрат та коштів побудовано за двома напрямками. По перше, визначення витрат щодо організації охорони лісів від пожеж, а по друге, отримання коштів від послуг рекреації. Причиною даного підходу є наступне положення. Ліси Чорноріченського лісництва знаходиться під значним впливом відвідування туристів та відпочиваючих на південній частині узбережжя Криму. В останні шість - сім років у значній мірі збільшилось рекреаційне навантаження на узбережжі за рахунок комерційного туризму. Внаслідок збільшення рекреаційного навантаження зросла чисельність лісових пожеж. Гасіння лісових пожеж в гірських умовах Криму досить ускладнено і вимагає використання значних витрат коштів та часу. В той же час існує пряма залежність між якістю зони рекреації та її станом і кількістю та якістю обслуговування туристів, тому що саме ця стаття є основною часткою надходження коштів. Попередньо наведена динаміка виникнення лісових пожеж лише підкреслює важливість лісогосподарських заходів спрямованих на захист лісу від пожеж. Виконання подібного циклу робіт надасть можливості додаткового фінансування лісового господарства. Тому в першу чергу нами розглянуті витрати на ремонт і утримання лісових доріг, організацію лісових пожежних станцій, догляд за мінполосами, утримання пожежних сторожів на протязі пожеженебезпечного періоду і т. ін. Окремою статтею вказуються заходи, щодо рекреаційного благоустрою лісів. Всі витрати наведено згідно фактичних даних на протязі 2007 року для Чорноріченського лісництва і відповідно ландшафтного заказника загальнодержавного значення мис "Айя".

Забезпеченість в повній мірі комплексом протипожежних заходів лісів Чорноріченського лісництва надає змогу реалізації рекреаційних послуг, а саме їх стаття, надає можливість компенсувати витрати які вказано вище. Для того щоб встановити наскільки ефективна реалізація послуг лісництва нижче наведено одержання коштів від послуг відпочинку. Аналіз коштів що надходять в ДП "Севастопольський ДЛМГ" через лісництво також вказуються тільки для Чорноріченського лісництва на 2007 рік. В цьому випадку ми маємо можливість порівняння балансу між доходами та витратами коштів. З метою утримання балансу між рекреаційним навантаженням та забезпеченням пожежної безпеки у лісах Чорноріченського лісництва. На підставі чого є можливість сказати про перспективу та рентабельність відповідних заходів у лісництві. (табл.5.1.)

Табл.5.1. Витрати на організацію та ведення протипожежних заходів в умовах Чорноріченського лісництва на 2007 рік.

 

Найменування показників

Одиниці виміру

Заплановано

Фактично виконано

Протипожежні заходи

1.Ремонт та утримання доріг протипожежного значення

Км/га

26,7/6,21

26,7/6,21

Заробітна платня

Грн

296,66

5192,62

ТММ

Грн

4768,7

4768,7

2. Організація та утримання ЛПС.

Заробітна платня

Грн

4200

4454,97

3.Найм тимчасових пожежних сторожів

Заробітна платня

Грн

3000

3645,4

4.Рекреаційний благоустрій лісів

Грн

‑‑‑

17137,05

5.Оновлення протипожежних аншлагів

Грн

‑‑‑

601,89

6. Гасіння лісових пожеж

Грн

‑‑‑

2637,28

7. Надання інших послуг.

‑‑‑

Послуги відпочинку

Грн.

‑‑‑

69379,99

Заробітна платня робітників зайнятих на місцях відпочинку.

Грн.

‑‑‑

30090,70

Всього.

Грн

‑‑‑

132715,98

Отже, на підставі фактичних даних виходить, що витрати на протипожежні заходи та організацію послуг відпочинку складаюь127947,3 грн. Причому більшість коштів витрачених на протипожежні заходи забезпечується державою. Виручки за рекреаційні услуги за 2007 рік наведені нижче в таблиці.

Табл.5.2.. Доходи від організації послуг відпочинку за 2007 рікЧорноріченського лісництваДП "Севастопольського ДЛМГ"

 

№п/п

Назва урочища.

Розташування місця відпочинку.

Доход, без ПДВ, грн.

1

Торопова Дача

Кв 6 та 18

39036,62

2

Мис "Айя"

Кв 54

13470,81

3

Ближне

Кв37

15179,15

4

Алсу

Кв 3

860,00

5

Всього

68546,66

Отже на теперішній час витрати на організацію та проведення протипожежних заходів у Чорноріченському лісництві Севастопольського державного лісомисливського господарства в значній мірі первищують доходи від організації послуг відпочинку. Як вже було вказано вище загальні витрати становлять 132715,98 грн, в той же час доходи відповідно 68546,66 грн. Тобто різниця між вказаними статтями складає 64169,32 грн. Тобто в даний час не існує можливості повністю компенсувати витрати на протипожежні заходи. Саме тому на сьогодняшній день протипожежні заходи виконуються за рахунок державних коштів. Але в найближчий час, з вдосконаленням заходів, щодо надання послуг відпочиваючим можливо значно скоротити існуючий дисбаланс. Реалізація цього положення можлива тільки з підвищенням якості обслуговування туристів, досконалого поліпшення зон відпочинку згідно існуючих проектів.

Розділ 6. Охорона праці при гасінні лісових пожеж.

За діючими положеннями з охорони праці до безпосереднього гасіння лісових пожеж не допускаються підлітки віком до 18 років, вагітні жінки, інваліди, глухі та психічно хворі.

Перед початком гасіння лісових пожеж всі залучені до робіт повинні бути ознайомлені з порядком їх виконання і правилами техніки безпеки. Керівник роботами повинен вибрати місце схованок на великих галявинах, біля водойм і т. п., а робітники повинні знати шляхи відводу до цих схованок. В кожній бригаді або ланці призначається провідник, який добре знає місцевість. Ночівля в зоні діючої пожежі забороняється. Місце для відпочинку і ночівлі облаштовується не більше 100 метрів від локалізованої частини пожежі та відгороджується мінералізованими смугами, шириною не менше 2м передбачаються інші застережні заходи на випадок раптового наближення вогню.

Перед пуском відпалу керівник повинен переконатись в тому, що між опорною лінією і фронтом пожежі немає людей. Всі робітники, що зайняті гасінням пожежі, забезпечуються їжею та питною водою з розрахунку 5-6 л на людину в зміну безпосередньо на місцях проведення робіт. Керівники та робітники, що працюють безпосередньо на кромці пожежі, повинні бути забезпечені спецодягом, касками, протидимовими масками.

Робітникам без відома керівника забороняється залишати своє місце на пожежі, за вийнятком випадків отримання опіків, поранень або оточення вогнем. В останньому випадку рекомендується перехід фронту перечекати в будь-якій схованці, а потім відходити в зону, що пройдена вогнем, де теплове випромінювання слабше.

Для надання першої допомоги постраждалим працівникам постраждалим працівники лісової охорони повинні мати при собі аптечки. При небезпечних опіках або пораненнях постраждалих терміново відправляють до медичної установи.

При гасінні підземних пожеж керівник зобов'язаний перед початком робіт провести розвідку з метою виявлення межі горіння, відмітивши її прапорцями. Робітники, які визначають межі горіння на торф’яній пожежі, користуються спеціальними жердинами. Пожежа оконтурюється канавою. Переходити її в бік пожежі забороняється.

При застосуванні вибухових речовин дотримуються “Єдиних правил безпеки при проведенні вибухових робіт". При влаштуванні загороджувальних канав із застосуванням вибухових речовин дотримуються вимог, згідно з якими роботи дозволяється проводити не ближче 100 м від кромки пожежі та 10 м від межі горіння при підземній пожежі. Бригади, що проводять вибухові роботи, повинні знаходитися не ближче 300 м одна від одної, погоджувати водії при відході до схованок. Після вибуху кожної серії зарядів допуск підривників до робіт з підриванням наступної серії зарядів забороняється до закінчення огляду результатів попереднього вибуху.

Безпека експлуатації пожежних вишок і щогол забезпечується щорічною перевіркою їх стану спеціальною комісією з оформленням акта огляду. Східці драбин та поручні повинні бути міцно закріплені. На кожній вишці або щоглі повинен бути горомовідвід. Троси для підйому повинні мати потрійний запас міцності.

В неробочі часи вхід на вишку чи щоглу повинен замикатися на замок. Для роботи на пожежних спостережних пунктах допускаються робітники тільки після спеціального медичного огляду.

Висновки.

1. ДП "Севастопольске ДЛМГ" розташоване в південнозахідній частині АР Крим, загальна площа лісгоспу становить 34368 г. Площа Чернореченського лісництва становить 9156 га, на території якого розташований державний ландшафтний заказник мис "Айя"‑ 1340 га, ландшафтний заказник державного значення "Байдарський" – 7449 га, та два генетичних резервати загальною площею 73 га. Загальна площа природно-заповідного лісництва становить 8357 га.

2. Значна частина території Черноречінського лісництва відноситься до проясу дуже сухих приморських шеблякових заростей аридних рідколісь з ділянками сосни кримської та сосни Станкевича, а також поясу сухих змішаних лісів дуба пухнастого, ялівця і сосни кримської. Завдяки особливому клімату тільки на мисі "Айя" нараховується біля 500 видів рослин з яких 28 занесені в Червону книгу України. Серед деревних порід до ендемічних видів в першу чергу відноситься сосна Станкевича та ялівець високий, ялівець вонючий та ладанник кримський

3. Значну увагу при веденні лісового господарства на території лісництва приділено до збереження та відворення реліктового ендемічного виду сосни Станкевича. Даний вид приурочений до дуже сухих та сухих ялівцевих сугрудів. Продуктивність сосняків не значна у віці стиглості запас на гектарі становить близько 120-150 м3/га, середній показник повноти дорівнює 0,5-0,6 одиниці, середній клас бонітету – V.

4. Рівень горимості лісів в ДП" Севастопольске ДЛМГ" значний. Найбільша кількість пожеж була зареєстрована в засушливі роки. Такими роками є:1996 рік-128 га, 2000 рік‑ 67 га, 2001 рік‑ 60 га. при цьому, слід підкреслити, що найбільш горимою є частина південного узбережжя Чорного моря, в тому числі миса "Айя". Просторова структура розміщення ценопопуляцій підросту сосни Станкевича на площах, що були пройдені пожежами має випадковий, закономірний та груповий характер розміщення. Кількість підросту не завжди достатня і складає від 3,6 до 8,1 тис. шт. на га. Це в першу чергу ліси Севастопольського та Чорноріченського лісництва.

5. Активно плодоносять від 15 до 21 % дерев в насадженні. Причому найвищий бал плодоношення за шкалою Каппера мають тільки одиничні екземпляри.

6. Розміщення підросту сосни Станкевича по площі та його кількість на об’єктах дослідження прямопропорціонально залежить від кількості дерев-насінників.

7.

Список використаної літератури.

1. Аглиулин Ф. В., Леонтьев Н. С. Постепенные рубки в сосняках среднего Поволжья. Лесное хозяйство, №5, 1969, С. 81–83.

2. Величко Б. Л. "Состояние и противоэорозионное значение растительности на селе опасных склонах в Крыму. В кн. Сборник работ по лесоводству и охотоведению. Выпуск V. Крымиздат 1960, С125 ‑ 135.

3. Гончар М. Т. Образование и развитие биологических групп деревьев в лесу и их хозяйственное значение. Диссертация на соискание ученой степени канд. с.-х. наук, Харьков, 1954., с. 244.

4. Горышина Т. К. Екология растений, Москва, "Высшая школа"‑1979, 368с.

5. Гроздов Б. В. Дендрология. Гослесбумиздат, 1952, 435с.

6. Дмитриевский П. І. До Питання про поновлення соснових лісів природним підростом. Вісті ХСГІ, 1928, №10, С. 1-21.

7. Морозов Г. Ф. Избранные труды —М., Лесная промышленность, 1970, с. 559.

8. Огиевский В. Д. Избранные труды»Лесная промышленность», М., 1966, с. 356.

9. Остапенко Б. Ф. Лесная типология. Учебное пособие ч – 1., Харьков 2000 ‑ 162с.

10. Остапенко Б. Ф., Ткач В. П. Лісова типологія. Учб. Посібник ч-2. Харків 2002 ‑ 180с.

11. Погребняк П. С. Общее лесоводство 2-е изд. переработ. Москва Колос-1968 ‑ 440 с.

12. Посохов П. П. "Класификациооный определитель типов леса северных горно-лесных районов Крыма." В кн.. Сборнике работ по лесоводству и охотоведению. Выпуск V. Крымиздат 1960, С125 ‑ 135.

13. Пятницкий С. С. Курс дендрологи. Узд-во ХСХИ, Харьков-1960, 421с.

14. Пятницкий С. С. Лесовозобновление в условиях левобережной Лесостепи УССР/ Лесоразведение и возобновление, научные труды, том ХLV, Киев, 1964, С. 3–23.

15. Пятницкий С. С. Методика исследований естественного семенного возобновления в лесах левобережной Лесостепи Украины/ Х., 1959, С. 18–26.

16. Романов В. Е. Естественное возобновление в сосняках, пройденных пожарами. Лесное хозяйство, №11, 1970, С. 24–26.

17. Санников С. Н., Санникова Н. С. Экология естественного возобновления сосны под пологом леса/ «Наука», М., 1985, с. 150.

18. Швиденко А., Данилова О. "Лісова дендрологія"; Чорнівці, Зелена Буковина – 2001, 227с.

19. Шишкин А. С. Исследования естественного возобновления в дубово-сосновых суборях и дубравах левобережной Лесостепи УССР. Диссертация на соискание ученой степени канд. с.-х. наук, Харьков, 1972, с. 158.

20. Щепотьев Ф. Л. Дендрология, Гослесбумиздат, Москва-Ленинград 1949, 347с.

21. Чопик В. И. Редкие и исчезающие растения Украины, Киев, "Наукова думка", 1978, 211с.