15 | 12 | 2017

ДИПЛОМНА РОБОТА (ПРОЕКТ) НА ТЕМУ: "ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ СОСНИ СТАНКЕВИЧА НА ЗГАРИЩАХ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА "МИС АЙЯ" 2008

 

ДИПЛОМНА РОБОТА (ПРОЕКТ) НА ТЕМУ: "ОСОБЛИВОСТІ ВІДНОВЛЕННЯ СОСНИ СТАНКЕВИЧА НА ЗГАРИЩАХ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА "МИС АЙЯ" 2008

ЗМІСТ

 

ВСТУП

_____

Розділ 1.Аналіз літературних джерел.

_____

Розділ 2. Природно-кліматичні особливості ДП "Севастопольське дослідне лісомисливське господарство"

_____

2.1. Місцезнаходження і площа.

_____

2.2.Кліматичні умови об’єкту досліджень.

_____

2.3. Особливості рельєфу, грунтів та гідрологічних умов.

_____

Розділ 3. Лісовий фонд ДП "СЕВАСТОПОЛЬСЬКЕ ДЛМГ"

_____

3.1. Характеристика лісового фонду ДП "Севастопольське ДЛМГ"

_____

3.2. Аналіз господарської діяльності.

_____

Розділ 4 "Характеристика процесів природного сосни Станкевича на згарищах заказнику "Мис Айя"

_____

4.1.Методика та об’єми виконаних робіт

_____

4.2. Динаміка виникнення лісових пожеж у ДП"Севастопольське ДЛМГ"

_____

4.3.Стисла характеристика обЄктів досліджень.

_____

4.4.Особливості плодоношення деревостанів сосни Станкевича та об’єкти досліджень.

_____

4.5.Кількість та особливості розміщення підросту на згарищах.

_____

4.6. Лісогосподарські заходи.

_____

Розділ 5. Економічна ефективність заходів щодо охорони лісів від пожеж.

_____

Розділ 6. Охорона праці при гасінні лісових пожеж.

_____

Висновки.

_____

Список використаної літератури

_____

Додатки

_____

ВСТУП

Збереження рідкісних, реліктових видів, що займають дуже вузькі екологічні ареали повинно бути пріоритетним завданням при веденні лісового господарства. Рівень сучасних антропогенно-техногенних навантажень настільки великий, що у ряді випадків мережа заповідників і заказників не може повною мірою забезпечити їх збереження. Характерним прикладом є сосна Станкевіча (Pinus stankewiczii (Sukacz.) Fomin). Ареал природного розповсюдження сосни Станкевіча – реліктового виду на чорноморському побережжі Криму дуже обмежений, вона зустрічається поблизу Судака і на мисі Айя. Відмітною особливістю ареалу є незначна площа, близько 950 га і виражена приуроченість виду до південного макросхилу Кримських гір з висотами 100-300 м н. у. моря. Проте в даний час потрібне уточнення ареалу в висотно-поясному відношенні. Найчастіше сосна Станкевіча зустрічається в умовах дуже сухих і сухих ялівцевих і дубово-ялівцевих сугрудів. Чітко виражена просторова відособленість виду, незначна площа, зайнята видом дозволяє зробити припущення про уразливість популяції різного роду антропогенним навантаженням. З метою збереження унікального природного комплексу в 1982 році був створений ландшафтний заповідник Мис Айя на території Севастопольського ЛМГ. Загальна площа заказника – 1340 га, в т. ч. 1132 га – держлісфонду та 208 га – прилегла акваторія Чорного моря шириною 300 м.

З організацією заказника в його фонд ввійшли створені об’єкти природно-заповідного фонду України – пам'ятник природи місцевого значення "Гай піцундської сосни та ялівця високого на Мисі Айя" (1947), урочище "Батилиман" (1964), "Прибережний шквальний комплекс біля Миса Айя" (1972) та заповідний гай "Гай сосни Станкевича" (1980).

До недавнього часу масовий доступ відпочиваючих був строго регламентований, що сприяло виконанню завдань, які стоять перед заповідником, а значить і збереженню виду. Проте за останніх 6 років з розвитком комерційного туризму і зростанням числа відпочиваючих рекреаційне навантаження на даній ділянці побережжя різко збільшилося. Як наслідок зросла в першу чергу пожежна небезпека, що представляє основну загрозу існування виду. Гасіння лісових пожеж в умовах гірського рельєфу з наявністю різних ухилів і слабо розвиненою мережею доріг утруднене, локалізувати зародок спалаху за короткі терміни практично неможливо. До сказаного слід додати, що створення лісових культур на площах, що вийшли з під пожеж на гірських схилах, вимагає значних витрат і застосування нестандартних технологій. Тобто, відновлення виду штучним шляхом буде довготривалим заходом. У зв'язку з чим при виконанні дипломної роботи велика увага приділялася вивченню стійкості сосни Станкевіча у межах пірогенного сукцесійного ряду. Як основний критерій прийнята оцінка процесів відновлення сосни. Зокрема під наметом насаджень пройдених низовою пожежею і на відкритих розроблених площах верхових пожеж в типі лісу С0-мжСст.

Розділ 1.Аналіз літературних джерел.

Горні ліси Криму розташовані на площі біля 290 тис. га. [12] більш 75% лісів знаходиться на північному макросхилі кримських гір. Заліснюючи гірські схили, ліси цього регіону є потужним влаго- та стокорегулюючим фактором, що попереджує ерозію ґрунтів. Окрім екологічного вони мають ще велике рекреаційне та курортне значення.

Рис. 2.1. Ліси південного макросхилу Кримських гір.

Велика кількість робіт за останніх десятиліть було присвячено вивченню типології кримських лісів. Результати досліджень та типологічна структура відображена в багатьох працях, серед яких в першу чергу треба відмітити праці П. П.Посохова[12].Ф. Остапенка, В. П. Ткача [10] і т. д. В цих же працях вказується на приуроченість сосни Станкевича до певних типологічних умов. Так наприклад у вищевказаних публікаціях говориться, що сосна Станкевича приурочена до дуже сухих (С0) та сухих (С1) сугрудків. У праці Б. Л. Величко «Состояние и противоэрозионная значение растительности на селеопасных склонах в Криму»[2] вказується, що основний селенебезпечний район Криму знаходиться в зоні між містами Алушта та Судак, останній є тою частиною де присутній природний ареал сосни Станкевича. Тобто, ця деревна порода має велике екологічне значення.

У складних лісорослинних умовах гірського Криму встановлено 97 типів лісу, в тому числі у соснових лісах сосни кримської, піцундської та крючкуватої 33 зональних типів лісу. У ялівцевих лісах з ялівцю високого, вонючого, прижатого та козачого 9 типів, з дуба пухнастого – 13, з дуба скального 18.

Рис. 2.2. Вертикальна поясність лісів Кримських гір.

Характерною особливістю гірських лісів Криму є середземноморський характер їх складу. Ця особливість чітко прослідковується на південному макро схилі голової гряди в межах Південного та Південно-Східного гірських округів. До числа найбільш характерних видів дерев та чагарників відносяться дуб пухнастий, горобина домашня, грабинник, фісташка туполиста, суничник дрібноплодний, глід кримський, бруслина широколиста, ялівець червоний та високий, піраканта червона, скумпія звичайна. [12] Як вказують автори, найбільш широко представлені в умовах сухі(26,5%), та свіжі груди.

Вид, що вивчається, належить до роду Pinus та є на даний час маловивченим видом, з дуже вузьким ареалом, загальна площа якого не перевищує 450га та зустрічається на чорноморському побережжі тільки на мисі Айя та поблизу Судака. На сьогодні на мисі Айя створений ландшафтний заказник, метою якого є збереження рідких видів. Як вже відмічалося вище, сосна Станкевича вивчена не достатньо повно. Так, наприклад в книзі «Деревья и кустарники СССР» за 1949 рік вказується на те, що рід Pinus представлено 100 видами, та детально описано навіть північноамериканські види сосни. Але дані по сосні Станкевича відсутні. При характеристиці роду Pinus у підручнику «Дендрология» В. В. Гроздова за 1952 рік [5], також відсутнє описання вивчає мого виду. Не приведено ніяких відомостей про сосну Станкевича і в курсі по дендрології С. С. П’ятницького за 1949 рік.[13] Подібна ситуація характерна і для нових підручників. Так наприклад, в «Лісовій дендрології»,що випущена А. Швиденко та О. Даніловою в 2001 році,[18]відомості про сосну Станкевича відсутні. Тобто до сьогоднішнього дня вивчає мий вид відноситься до рідких, маловивчених видів, які необхідно зберегти та використовувати їх біологічні особливості з врахуванням ведення лісового господарства на Чорноморському узбережжі Криму.

Відомості про Pinus Stankeviczi зустрічаються в книзі «Редкие и исчезающие растения Украины» за 1978 рік.[21] Тут же відмічено, що сосна Станкевича є цінним для науки видом, для збереження якого необхідна організація заказників. Як вже згадувалось вище, такий заказник був організований у 1982 році Чорноріченському лісництві Севастопольського дослідного лісомисливського господарства. В перших десятиріччях свого існування заказник в повній мірі відповідав здачам по збереженню рідкісних видів рослин гірського Криму. Але за останні 6-8 років рекреаційне навантаження, у зв’язку з розвитком комерційного туризму, різко збільшилась. Як наслідок збільшення кількості відпочиваючих, зросла основна загроза існування виду ‑‑ лісові пожежі. Виникаючи на узбережжі, вони із категорії низових швидко переходять у типові верхові пожежі, значно зменшуючи площу корінних деревостанів. Гасіння лісових пожеж в гірських умовах ускладнене. Пожежа швидко розростається та охоплює великі території схилів. Освоєння та розробка лісів, що згоріли, затратний захід, який потребує багато сил та часу. Створення лісових культур на оголених схилах також потребує нестандартного підходу, нестандартних технологічних рішень та великих затрат часу. У зв’язку з цим важливою частиною даної роботи було вивчення стійкості виду, можливостей його природного відновлення після пожеж. Праці по вивченню природного відновлення численні. Ці процеси дуже ретельно вивчені для сосни звичайної. Так наприклад, вивченню природного насінного поновлення в лісах лівобережного Лісостепу України в минулому було присвячено досить багато наукових праць. В 1929 р. П. И. Дмитриевский [6] вивчаючи особливості поновлення соснових лісів Мохначанскої дачі Чугуево-Бабчанского учбово-дослідного лісництва писав: «В лесохозяйственной практике в большинстве случаев не учитывается. оригинальная биологическая особенность сосны. Сосновые насаждения почти исключительно эксплуатируются сплошными рубками со следующим искусственным возобновлением лесосек, при чем, в лесоустроительных отчетах Южной Российской зоны лесов, естественное возобновление, как цели не достигающее огульно отбрасывается». Далі автор наводить докладну характеристику й дає особливості поновлення сосни у зв'язку зі структурою деревостану, розглядаючи питання щодо пластики формування хвиль поновлення. Ця робота й дотепер є дуже актуальною для науки й практики лісового господарства.

Ще раніше, в 1906 році, Г. Ф. Морозов на відкритті Брянського дослідного лісництва сказав, що «Открытие первого опытного лесничества в пределах лесной области, должно собой ознаменовать поворотный пункт в лесохозяйственной деятельности, оно должно выражать собой замену пассивного отношения к вырубкам активной работой на них. Задачей такого опытного лесничества должно быть изыскание способов рубок в целях успешного семенного возобновления. Это самая важная задача. Выше ее нет в лесоводстве».

В 1933 році С. С. Пятницкий продовжив роботи П. И. Дмитриевского по природному поновленню лісу. Значну увагу він приділив природному поновленню сосни в лісах лівобережного Лісостепу. З 1954 року кафедра лісівництва Харківського сільськогосподарського інституту розпочала масштабні роботи з вивчення й оцінки поновлення сосників. У дослідженнях цього періоду взяли участь доценти ХСХИ М. Т. Гончар, [3] Н. И. Доля, а також студенти факультету лісового господарства при кафедрі лісівництва. Дослідження велися в Чугуево-Бабчанском, Скрипїевскому, лівобережного лісостепу та степним лісам України. Проведені наукові праці дали можливість позитивно оцінити процеси природного поновлення сосни в межах найпоширеніших типів лісу. Особливо детально були досліджені Скрипаївский, Ізюмський, Вовчанський, Кремінский і Змиївский лісгоспи, результати досліджень відображені в дисертаційних роботах аспірантів кафедри лісівництва, що течуть звітах наукових публікаціях викладачів. Значна увага питанню вивчення природного поновлення приділяє професор кафедри С. С. П’ятницкий [14, 15] у своїй статті «Лесовозобновление в условиях Левобережной Лесостепи Украины» за 1964 рік. Саме в цій роботі він надає кількісну і якісну оцінку поновлення сосни. Особлива увага він приділяє лісам Вовчанського й Ізюмського лісгоспів, де аналізується стан поновлення в Савинскому, Боровскому, Ізюмському, Пещанскому, Красно-Оскільскому та ін. лісництвах.

Вивчення процесів природного поновлення завжди було тісно пов’язано з веденням лісового господарства, вирощуванням корінних деревостанів виключаючи етап створення лісових культур та скороченням строку вирощування деревини, екологізацією виробництва, рішенням низки проблем лісового господарства.

Оскільки, ‑‑ «...Первый, основной закон лесоводства, что рубка и возобновление должны быть синонимами, т. е. пользование лесом при рубке должно быть так организовано, чтобы в процессе пользования заключались бы и моменты для его создания вновь, надо так рубить, чтобы уже во время рубки или, в крайнем случае, немедленно после рубки вырастал бы вновь лес». Цей основний закон був сформульований Г. Ф. Морозовим [7], як основний зачаток лісівництва - головне правило ведення лісового господарства. Протягом останнього сторіччя лісівники уважно вивчали процеси природного поновлення. Основні роботи з дослідження природного поновлення сосни і збереження підросту в процесі рубань головного користування, були широко розгорнуті в Росії й Україні. Особлива увага приділялася лісам розташованим у посушливих зонах лісостепу, степу. Одне з перших широкомасштабних досліджень було проведено в соснових борах Середнього Поволжя в період з 1880 по 1914 р. на території від Казані до Саратова були закладені дослідні поступові рубання. Результати дослідів були визнані не втішливими. Симбірський з’їзд лісових фахівців у 1914 p. дійшов висновку що, сосна відновлялася незадовільно. [1] Однак вже в 1936-1937 pp. Д. И. Мітрохін дав детальне пояснення і вказав на помилки допущені при проведенні другого і третього прийомів рубань. Він же відзначив, що ті лісосіки, які в 1914 р. були визнані незадовільними за даними 1930-1937 років добре відновилися сосною. За даними 1965 року приріст цих насаджень склав 4,6-6,1 м3/га. У такий спосіб був зроблений висновок про те, що сосна в умовах борів та сіборів відновлюється добре. Поступові рубання проведені в складних борах в у цей же період часу також дали гарні результати, в той час як результати суцільних черезполостих рубань були менш утішливі. [1]Спостереження за наявністю і станом підросту сосни в спілих і пристойних насадженнях, у тому числі пройдених пожежами, підтвердили дані, про досить гарне поновлення сосни під пологом лісу. [16] Але для досягнення такого результату були необхідні деякі умови. Вивчаючи процеси природного поновлення В. Д. Огієвский [8] і прийшов до ряду висновків. Так, наприклад, успішне поновлення сосни знаходиться в прямій залежності від ступеню їхнього висвітлення: чим більше вирубка притіняється, тим краще вона обсіменяється.

Доброчинна дія бічного притінення на поновлення сосни порозумівається тим, що воно, зменшуючи нагрівання ґрунту зберігає її схожість, у той же час бічне притінення не затримує росту сосни. Відслідковуючи процеси плодоносіння В. Д. Огієвский підкреслює[8], що різниця у врожайності окремих років залежить від кількості опадів, що поступають восени й узимку перед утворенням однолітніх шишок: чим більше опадів випадає з жовтня по лютий, тим більше утвориться в наступаючому році шишок і тим більше буде дворічних шишок. Врожайні роки у дерев, виставлених на світло, повторюються майже щорічно. Приблизно в середині сімдесятих лісівниками колишнього СРСР був накопичений великий позитивний досвід, що дозволив приступити до несуцільних рубань у соснових лісах метою, яких було поновлення лісу шляхом заощадження і збереження підросту. Позитивною стороною в даному випадку було збереження генофонду місцевих популяцій сосни, висока економічна ефективність лісогосподарських заходів.

У наших дослідженнях, а саме процесів природного відновлення має, як теоретичне так і практичне значення, а саме в першу чергу з точки зору можливості збереження рідкісного виду сосни Станкевича. Для більшості видів роду Pinus пожежі є природнім екологічним фактором і в ряді випадків пожежа та поновлення є синонімами. В ряді літературних наукових джерел дуже часто зустрічаються підтвердження тому. Так наприклад в роботі С. Н. Саннікова[17] вказано наступне "В сосновых лесах пожары вызывают циклические волны возобновления сосны, приводя к формированию ступенчатой возрастной структуры и далее как механическая эрозия, которая, разрушая деревостан, приводит хотя бы мозаично, к образованию сравнительно мелкозернистого и влагоёмкого минерального субстрата пирогенна деструкция фитоценоза и верхнего слоя подстилки одновременно обеспечивает и подавление конкуренции, а также подготовку благоприятного субстрата для прорастания семян и укоренения всходов. При этом в обоих случаях вследствие гетерогенности ландшафта и мозаичности структуры биогеоценозов, как правило, сохраняются периферийные или внутрипопуляционные источники инспермации, а также непрерывная способность к возобновлению."

Тому наші дослідження були приурочені к вивченню особливостей природного відновлення реліктового виду – сосни Станкевича.

Рис. 2.3. Поновлення сосни Станкевича після пожежі.

Розділ 2. Природно-кліматичні особливості
ДП "Севастопольське дослідне лісомисливське господарство"

2.1. Місцезнаходження і площа.

ДП "Севастопольське ДЛМГ" розташоване в південно-західній частині АР Крим на території міста Севастополя. Адміністративні райони: Гагарінський, Нахімовський, Балаклавський.

Поштова адреса:

АР Крим

М. Севастополь

Балаклава

Вул. Новікова, 60-а

Табл 2.1.Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

 

№п/п

Найменування лісництв

Адміністративний район

Площа, га

1

Мекензіївське

Нахімовський

8356

2

Севастопольське

Нахімовський

Гагарінський

Балаклавський

По лісництву разом

1410

3

Тернавське

Балаклавський

7893

4

Орлинівське

Балаклавський

7553

5

Чорноріченське

Балаклавський

9156

Разом по ДП "Севастопільське ДЛМГ"

34368

Балаклавський ліспромгосп був організований в 1929 році на базі лісів Наркомзему СРСР. В 1939 році він реорганізований в Балаклавський лісгосп.

В подальшому проходили площадні і структурні зміни:

В 1944 році, розпорядженням РМ СРСР Балаклавький лісгосп був переданий в систему Головлісоохорони при РМ СРСР. З 01.01.1958 р. згідно наказу по Міністерству сільського господарства УРСР №758 від 9 жовтня 1957 року Балаклавський лісгосп перейменований в Севастопольський гірський механізований лісгосп. На основі Постанови РМ УРСР №1834 від 30 листопада 1959 року та наказу по Головному управлінню лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР №3 від 4 грудня 1959 року Севастопольський гірський механізований лісгосп реорганізований в лісгоспзаг. На підставі розпорядження Севастопольської державної адміністрації №252-р від 12.02.1996 року усі мисливські угіддя, розміщені на території Севастопольської міської Ради, підпорядковані Державному Комітету лісового господарства України, лісгоспзаг був перейменований в державне лісомисливське господарство. Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу ДП "Севастопільське ДЛМГ", було проведене в 1934 році. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1947, 1957, 1966, 1979 роках. В архівах збереглися такі матеріали цих робіт: таксаційні описи, планшети, схеми, плани лісонасаджень.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1987 р. Львівською лісовпорядною експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимоглісовпорядної інструкції 1986 р. по 1 розділу.

Нинішнє лісовпорядкування проведено у відповідності з вимогами діючої лісовпорядної інструкції 1986 р., рішеннями першої лісовпорядної наради, семінару по лісовпорядкуванню держлісгоспів АР Крим і технічної наради за підсумками польових лосовпорядних робіт.

Рис. 2.1. Контора Черноріченського лісництва.

2.2.Кліматичні умови об’єкту досліджень.

Згідно лісорослинному районуванню територія ДП "Севастопільське ДЛМГ" відноситься до слідуючих лісорослинних зон і поясів

1. Округ південного гірського Криму

А. Зона дубово (Дп)-ялівцево- чорно-соснових лісів ( з породами сухих субтропіків) :

А) пояс дуже сухих приморських шиблякових заростей аридних рідколісь з ділянками сосни кримської і Станкевича

Б) пояс сухих змішаних лісів з дуба пухнастого, ялівця, сосни кримської

В) пояс сухих (свіжих) дубово-чорно-соснових лісів

2. Округ північного гірського Криму

А. Зона грабінниково - дубових лісів

А) пояс сухих пристепових заростей дуба пухнастого з грабінником (нижче 250м над рівнем моря):

Б) пояс сухих низькобонітетних лісів з домішкою сосни звичайної і кримської.

Б. Зона грабово-дубових лісів:

В) пояс свіжих високопродуктивних грабово-дубових лісів з домішкою сосни звичайної і кримської.

Клімат району в загальному має перехідні риси від недостатньо зволоженого теплого клімату сусідньої частини степового Криму до більш вологого помірно-теплого клімату.

Табл 2.2. Кліматичні показники

 

Найменування показників

Одиниці вимірювання

Значення

Дата

Температура повітря:

Середньорічна

Градус

12,0

Кількість опадів на рік

Мм

349

Тривалість вегетаційного періоду

Днів

238

Останні заморозки весною

25.04

Перші заморозки весною

9.05

Середня дата замерзання

16.10

Середня дата початку паводку

18.01

Сніговий покрив:

Потужність

Час появи

Час сходження в лісі

См

3

24.12

23.02

Глибина промерзання ґрунту

См

2

Напрям переважаючих вітрів

Румб

ПНС

Зима

ПД

Весна

С

Літо

ПНС

Осінь

Середня швидкість переважаючих вітрів

М/сек.

4,6

Відносна вологість повітря

%

74

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток рослин повторюваність засушливих років і п’ятирічок, зливний характер опадів теплого часу року, випадки відлиг в зимовий період, крайні прояви вітрового режиму.

2.3. Особливості рельєфу, грунтів та гідрологічних умов.

Територія ДП "Севастопільське ДЛМГ" за характером рельєфу являє собою передгірську область Криму і область головної гірської гряди. Перехідна область є перехідною частиною Кримського півострова від степових рівнинних ландшафтів до гірських.

Рельєф району характеризується наявністю карстових форм. Ліси ДП "Севастопільське ДЛМГ" відносяться до гірських лісів. За стрімкістю схили в гірській частині поділяються на % від загальної гірської площі:

Пологі (до 11 градусів) –38,3%

Покаті (11-20 градусів) – 43,1%

Стрімкі (21-30 градусів) – 16,9%

Дуже стрімкі ( понад 30 градусів) – 1,7 %

Типи і види ґрунтів (%):

1. Чорноземні ґрунти передгірських степів-17

2. Коричневі ґрунти гірського лісостепу, сухих лісів і чагарників – 44

3. Дерново-карбонатні на вапняках – 6

4. Бурі гірсько-лісові – 33

По долинах річок розповсюджені алювіальні, а по пониженнях і у підніжжя схилів – деллювіальні ґрунти.

Ерозійні процеси:

За даними В. М.Шамаєва в ДП "Севастопільське ДЛМГ" біля 40% меліоративного фонду являє собою сильно розчленованими крутими схилами, глибокими ярами, кам’янистими розсипами. Сильно змитими ґрунтами і скельовими оголеннями материнської породи.

Територія ДП "Севастопільське ДЛМГ" розташована в басейнах рік Чорна і Бельбек.

Табл 2.3. Характеристика рік та водоймищ.

 

Найменування рік та водоймищ

Куди впадає ріка

Загальна протяжность, км, площа водоймищ, га

Швидкість течії, км/год

Ширина, м

Глибина, м

Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, м

Згідно нормативів

Фактична

Чорна

Чорне

Море

25

0,7

8

2

200

Бельбек

Чорне

Море

22

0,8

7

1-2

200

За ступенем вологості більшо частина грунтів відноситься до сухих. З надмірним зволоженням вкритих

Розділ 3. Лісовий фонд ДП "СЕВАСТОПОЛЬСЬКЕ ДЛМГ"

3.1. Характеристика лісового фонду ДП "Севастопольське ДЛМГ"

Поділ лісів на групи і категорії захисності. Стан та динаміка лісового
фонду.

Табл 3.1.Групи і категорії захисності лісів, їх динаміка за минулий ревізійний період

 

Групи і категорії захисності лісів

Площа за даними

Зміни

Попереднього лісовпорядкування

Теперішнього лісовпорядкування

+ - га

+ - %

Га

%

Га

%

1 група лісів

Захисні смуги лісів вздовж залізниць і автомобільних дорог державного значення

1282

3,4

-

-

-1282

-

100

Лісопаркова частина лісів зеленої зони

6724

17,7

3334

9,7

-3392

-50,4

Лісогосподарська частина лісів зеленої зони

28505

75,2

-

-

-28505

-100

Ліси населених пунктів

-

-

149

0,4

+149

+100

Ліси першої і другої зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій

1383

3,7

1343

3,9

-40

-2,9

Ліси протиєрозійні

-

-

29291

85,3

+29291

+100

Ліси, що мають наукове або історичне значення включаючи генетичні резервати

-

-

251

0,7

+251

+100

Всього по ДП "Севастопільське ДЛМГ"

37894

100

34368

100

-3526

-9,3

Господарські частини, господарства та господарські секції. Вік стиглості деревостанів

Виходячи з існуючого поділу лісів ДП "Севастопільське ДЛМГ" на групи і категорії захисності, їх функціонального значення, встанговленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені такі господарські частини:

В лісах першої групи:

- ліси, де заборонені рубки головного користування

При організації господарств і господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їх продуктивності та інших особливостей, що обумовлюють застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарств, визначених основними положеннями організації і розвитку лісового господарства АР Крим.

Кожна господарська секція орієнтована на вирощуваня певних корінних або цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання до віку стиглості лісу найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних природних функцій лісу.

Основою для поділу насаджень однієї переважаючої деревної породи на кілька госпсекцій стала значна різниця в продуктивності віках стиглості, поділ насаджень на високостовбурні і низькостовбурні.

Віднесення не вкритих лісою рослинністю земель до тієї чи іншої господарської секції проведено по цільовій породі, яка найбільш відповідає типу лісів і проектується для лісовідновлення.

Вік стиглості деревостанів по господарських секціях прийнято відповідно до оптимальних віків рубок в лісах України, затверджених Мінлісгоспом України 21 жовтня 1983 року.

Табл 3.2.Розподіл площі лісових земель за групами лісів, га

 

Вкриті лісовою рослинністю землі

Незімкнуті лісові культури

Лісові розсадники, плантації

Не вкриті лісовою рослинністю землі

Разом лісових земель

Разом

В т. ч. лісові культури

Рідколісся

Згарища, загиблі насадження

Зруби

Галявини, пустирі

Разом

Група лісів 1 Господарська частина

Ліси спеціального цільового призначення в горах

Господарство хвойне Господарська секція соснова

Сосна кримська

6390,3

5921,6

384,6

3,6

8,4

32,9

41,3

6819,8

Сосна піцунська

0,7

0,7

0,7

Сосна Станкевича

365,7

3265,8

30

395,7

Господарство твердолистяне Господарська секція дубова високостовбурна насінна Дуб пухнастий

47,9

0,5

0,5

48,4

Дуб скельний

874,7

2,1

5,2

29,9

35,1

Дуб звичайний

3,8

3,8

3,8

Господарська секція дубова низькостовбурнанасінна Дуб пухнастий

38,6

2,0

113,3

5,5

81,2

115,4

267,3

Дуб скельний

196,4

11,3

34,8

6,1

3,8

460,6

482,5

713,7

12

Господарська секція дубова низькостовбурна порослева

Дуб пухнастий

8706,3

8706,3

Дуб скельний

7016,0

7016,0

Господарська секція Дубова Бук лісовий

728,7

14,1

14,1

742,8

Явір

2,9

2,9

2,9

Господарська секція Ясенева Ясен звичайний

213,3

19,3

213,3

Клен гостролистий

6,4

6,4

Господарська секція Дубова Клен польовий

51,2

51,2

Клен Стевена

122,8

122,8

Господарська секція грабова Граб звичайний

807,6

807,6

Господарська секція вязова Берест

0,7

0,7

В яз шорсткий

3,4

3,4

Господарська секція акацієва Акація біла

6,5

6,5

6,5

Господарська секція клена татарского Клен ясенелистий

2,5

2,5

2,5

Господарство м яколистяне Господарська секція березова

Береза повисла

0,9

0,9

0,9

Господарська секція Осикова Осика

9,7

9,7

Господарська секція липова Липа дрібнолиста

1,3

1,3

1,3

Господарство інших деревних пород Господарська секція кедрова

Кедр гімалайський

3,3

3,3

3,3

Кедр ліванський

0,5

0,5

0,5

Господарська секція ялівцева Ялівець високий

2425,3

0,4

15,5

59,3

141,5

2566,8

Кіпарис вічнозелений

5,0

5,0

5,0

Туя велетенська

154,7

138,7

7,6

162,3

Туя західна

1,9

1,3

3,2

Господарська секція горіхова Горіх грецький

222,1

221,3

17,8

239,9

Господарська секція лісоплодова Абрикос звичайний

41,0

41,0

41,0

Черешня

4,7

4,7

4,7

Груша маслинко листа

0,4

0,4

0,4

Мигдаль звичайний

96,9

96,9

3,3

15,8

116,0

Слива домашня

0,3

0,3

0,3

Яблуня лісова

13,3

13,3

13,3

Яблуня домашня

5,7

5,7

Господарська секція інших деревних пород

Катальпа чудова

1,0

1,0

1,0

Фісташка справжня

1,2

1,2

Господарська секція платанова Платан східний

0,3

0,3

0,3

Господарська секція граба сходного

Граб східний

537,2

1,1

1,1

538,3

Господарство чагарникових пород Господарська секція чагарникова

Глід кримський

2,0

2,0

Золотий дощ звичайний

7,5

7,5

7,5

Фундук

1,9

1,2

1,9

Ліщина звичайна

2,3

2,3

2,3

Шипшина собача

2,5

2,5

Скумпія звичайна

6,6

6,6

6,6

Аналізуючи вищевказану таблицю, можна сказати, що основними господарськими секціями являються соснова та дубова низькостовбурна. Переважна частка насаджень соснової господарської секції зайнята сосною кримською. В дубовій секції дуб скельний та дуб пухнастий майже порівну розділяють територію між собою.

Табл 3.3.Розподіл деревостанів основних лісоутворюючих порід ДП "Севастопольське ДЛМГ" за повнотою.

 

Бонітет

Ia

I

II

III

IV

V

Va

Породи

Скр

0,3

63,6

502,5

2832,1

2136,8

716,3

6,7

132

Сст

0,3

71,8

159,4

93,3

30,9

10

Дп

19

34

537,7

1968,1

4787,5

1446,5

Дск

148,7

1133,6

3366

2434

979

25,4

Всього

0,3

63,9

742

4159,1

6133,8

5149,3

5783,2

1603,9

Як ми бачимо з попередньої таблиці, основна частка насаджень росте за третім, четвертим та п’ятим бонітетами. Максимальна частка соснових насаджень росте за третім бонітетом. Дубові деревостани в основному четвертого бонітету.

Табл 3.4.Розподіл деревостанів основних лісоутворюючих порід ДП "Севастопольське ДЛМГ" за повнотами.

 

Повноти

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

0,9

1

Породи

Скр

56,1

22,4

178,4

563,1

1025,7

2586,1

1217,2

7413

Сст

5,5

17,9

11,1

17,5

59,1

119,2

109,3

26,1

Дп

35,2

183,3

766,9

1400,2

2807,3

2494,4

998,2

107,3

Дск

26,9

98,3

266,4

1470,1

4134,2

1995,2

96

Всього

96,8

250,5

1054,7

2247,2

5362,2

9333,9

4319,9

7642,4

Деревостани основних лісоутворюючих порід переважно мають повноту 0,7-0,9. Причому максимальну територію насаджень сосни кримської, сосни Станкевича та дуба скального мають повноту 0,8. Тільки деревостани дуба пухнастого на переважній території складають повноту 0,7.

Табл 3.5.Розподіл деревостанів основних лісоутворюючих порід ДП "Севастопольське ДЛМГ" за типами лісу.

 

Тип лісу

Порода

Фактично

Оптимально

Тип лісу

Порода

Фактично

Оптимально

В0-дпМ

Скр

547,5

539,8

С2-гД

Скр

60,2

60,2

Сст

35

42,7

Дп

115,9

78,6

Дп

96

96

Дс

33,1

125,4

В1-мС

Скр

22,1

22,1

С2-бС

Скр

105,8

105,8

Сст

0,1

0,1

Дп

72,9

75,9

Яв

7,8

7,8

В1-дпМ

Скр

806,9

815

С2-грБ

Дп

2,9

1,4

Сст

10,4

8,9

Дп

231

227,6

Дс

106,4

109,8

С0-фгД

Скр

241,3

241,3

С2-грД

Дп

3,2

3,2

Сст

96,5

96,5

Дп

36,1

36,1

С0-мС

Скр

4

4,0

D0-фД

Дп

0,6

0,6

Сст

11,6

11,6

Яв

0,8

0,8

С0-дпМ

Скр

190,3

186,9

D1-С

Скр

5,2

5,2

Сст

1,1

1,1

Дп

532

104,5

Дс

0,3

0,3

С0-мдП

Яв

26,8

7,8

D1-гД

Скр

33,9

29,9

Дп

475,8

66

Дс

2866,5

3526,7

С1-гД

Скр

3908,5

3920,5

D1-ігД

Скр

15,1

15,1

Сст

186,6

186,6

Дп

82,8

74,7

Дп

6534,4

4614,1

Дс

5,4

13,5

Дс

2614

4971

Тип лісу

Порода

Фактично

Оптимально

Тип лісу

Порода

Фактично

Оптимально

С1-мС

Скр

326,5

326,5

D1-кБР

Бр

0,7

0,7

Сст

24,4

24,4

Дп

7,3

9,8

Дс

2,5

С1-дсС

Скр

61,1

61,1

D1-яГр

Дп

0,6

0,6

Дп

56,9

56,9

С1-мдП

Дп

373,2

451,1

D1-Гр

Дс

3,3

3,3

Гз

7,2

С2-ігД

Дзв

3,8

3,8

D2-дБ

Скр

42

42

Дп

29,9

20,7

Дс

1173,6

1179,1

С2-мсД

Скр

3,5

3,5

D2-грБ

Скр

1,6

1,6

Дп

0,2

0,2

Дп

56,9

56,9

Дс

36,5

30,4

D2-яД

Дс

2,0

2,0

D2-Я

Клп

1,2

1,2

D2-гД

Скр

14,8

10,1

D2-Д

Дс

8,2

8,2

Дп

81,2

2,4

Дс

1223,9

1619,8

D2-Гр

Дс

11,4

11,4

D3-грБ

Бкл

5,2

7,1

Аналізуючи вищевказану таблицю можна сказати, що основні породи лісоутворювачи ростуть в типі лісу С1-гД. Відхилення від оптимальної площі складає 683,5 га. Оптимальна територія насаджень сосни Станкевича на 6,2 га перевищує фактичну. У сосни кримської цей показник дорівнює 16,7 га. По дубу пухнастому фактична територія зайнята насадженями більше від оптимальної на 2351,2 га. А у деревостанів дуба скельного протилежна картина, фактична територія менше від оптимальної на 2360,4 га.

Рис.2.2. Коротка характеристика Чорноріченського лісництва.

3.2. Аналіз господарської діяльності.

3.2.1. Виконання основних положень проекту попереднього лісовпорядкування.

В своїй виробничій діяльності ДП "Севастопольське ДЛМГ" керувалось основними положеннями організації і розвитку лісового господарства, які викладені в проекті попереднього лісовпорядкування.

Змін в організаційно-господарській структурі лісового фонду та віку стиглості деревини, установлених попереднім лісовпорядкуванням не було.

Стан меж і квартальних просік оцінюється як 50% задовільне і 50% незадовільне.

- межові знаки в більшості не збереглися

- квартальні стовпи в належному стані тільки поблизу доріг

Поточні зміни в матеріали лісовпорядкування та інші облікові документи вносились регулярно.

Квартальні стовпи при сучасному лісовпорядкуванні частково замінені.

3.2.2. Рубки головного користування.

Враховуючи особливу роль лісів Криму, Рада Міністрів УРСР постановою № 401 від 16.04.1956 року заборонила проведення всіх видів рубок головного користування. Тому попереднє лісовпорядкування рубок головного користування не проектувало.

3.2.3. Рубки, пов'язані з веденням лісового господарства.

Значних відхилень в обсягах рубок догляду та вибірково-санітарних рубок не спостерігалось. Недовиконання обсягів по прочищеннях пояснюється віковими змінами в хвойних молодняках, що підтверджується перевиконанням рубок по проріджуванню. Стан насаджень, неохоплених рубками догляду, на рік лісовпорядкування задовільний.

Облік рубок догляду в цілому по ДП "Севастопольське ДЛМГ" ведеться задовільно.

Якість проведення рубок догляду і вибіркових санітарних рубок задовільна. При назначені рубок, проектні відомості використовувались на 96%. Фактична ступінь охоплення рубками догляду насаджень склала 91,1%. Проведення рубок догляду і санітарних рубок в цілому покращили склад і покращили санітарний стан лісів. Очищення лісу від захаращеності проектувалось всього на площі 4 га, що було виконано.

Деревина від рубок догляду і санітарних рубок реалізується місцевим організаціям, підприємствам і населенню 60% і використовується на власні потреби, в тому числі на переробку 40%.

Вибіркові санітарні рубки мали бути проведені за три роки на площі 105 га з вирубуваним запасом 1,01 тис. кбм деревини. Фактично за три роки ДП "Севастопільське ДЛМГ" виконало їх на площі 247 га з вирубуваним запасом 2,16 тис. кбм. пояснюються це збільшенням насаджень, в яких пройшли пожежі і виявлені осередки шкідників.

В подальші роки ревізійного періоду вибіркові санітарні рубки проведені на площі 255 га з вирубкою 2,24 тис. кбм деревини ( в т. ч. ділової – 0,1), що було викликано фактичним станом насаджень.

3.2.4. Інші рубки, не пов язані з веденням лісового господарства

Табл 3.6.Обсяги виконання нших рубок, не пов язаних з веденням лісового господарства.

 

Вид рубки

Фактично виконано за ревізійний період

Площа, га

Запас, тис. кбм.

Загаль

Ний

Ліквід

Ний

Діло

Вий

Рубки, пов язані з розчищенням земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, в зв язку з будівництвом автодороги Бельбек - Севастополь

117

4,74

3,44

-

3.2.5. Заходи з лісозахисту

В минулому ревізійному періоді були відмічені осередки масового розмноження таких шкідників лісу: непарний шовкопряд, зимовий п ядун, зелена дубова листовійка, південна ялівцева міль.

Із хвороб лісу найбільше поширення мали кучерявість листя і хвороби плодових.

Запроектовані на ревізійний період лісозахисні заходи ДП "Севастопільське ДЛМГ" в основному виконувались, лісопатологічне обстеження проводилось щорічно на площі 12,6 тис. га.

Причини відхилень фактичного виконання лісозахисних заходів від проекту лісовпорядкування незначні і викликані зменшенням загального фінансування.

Наземні винищувальні засоби боротьби проводились на площі 2145 га авіаційна боротьба площею 3230 га, біологічні заходи проводились на площі 4230 га за ревізійний період, проти непарного шовкопряда і зеленої дубової листовійки.

Авіабіологічна боротьба проводилась з використанням вірусного препарата Вірін-НШ в насадженнях прилягаючих до оздоровчих територій, де застосування їх заборонено.

Проведені санітарні рубки сприяли покращенню санітарного стану насаджень, зменшенню площі деревостанів з осередками хвороб, шкідників лісу.

Дотримання санітарних правил в ДП "Севастопільське ДЛМГ" виконується, в наявності є план нагляду за шкідниками і хворобами лісу. Ведеться спеціальна книга динаміки осередків шкідників і хвороб лісу в розрізі лісництв, урочищ. По питаннях лісозахисту ДП "Севастопільське ДЛМГ" одержує консультації в міській карантинній станції і Кримській помологічній станції інституту рослинництва.

Нагляд за шкідниками проводився регулярно і фіксувався документально.

Лісозахист проводиться цілком задовільно, що позитивно впливає на стан лісового фонду.

3.2.6. Відновлення лісів та лісорозведення.

Табл 3.7.Виконання основних видів робіт з лісовідновлення і лісорозведення за ревізійний період згідно звітних даних держлісгоспу.

 

Основні види робіт

Усього за ревізійний період, га

Середньорічне виконання в га

За ревізійний період

У рік, що передував теперішньому лісовпорядкуванню

Висівання лісу

-

-

-

Садіння лісу

1468

133

30

Садіння та висівання лісу на рекультивованих землях

44

4

-

Реконструкція насаджень

1375

125

-

Лісорозведення на непридатних землях інших користувачів

52

5

Висівання в розсадниках насіння деревних та чагарникових порід

28

2,5

0,45

Висаджено сіянців деревних та чагарникових порід

90

8,2

3,0

На непридатних для сільського господарства землях колективних господарств створені лісові культури на площі 52 га.

Проектувальні відомості лісовпорядкування були використані на 99%. ДП "Севастопільське ДЛМГ" при посадці дотримувалося схем змішування лісових культур тих, які пропонувало лісовпорядкування. Догляд за лісовими культурами на всіх категоріях площ проектувався і фактично проводився 20 – ти кратний на протязі 7 років.

Доглід проводився механізований і ручний. Хімдогляд проводився на площі 280 га., доповнення проводилось, де відпад склав більше 20%.

Загальна оцінка лісовідновлення задовільна.

Попереднім лісовпорядкуванням проектувалось виконати реконструкцію малоцінних і низькоповнотних насаджень на площі 828 га за 10 років. Фактично реконструкція була виконана на площі 1375 га.

В ДП "Севастопільське ДЛМГ" є постійний розсадник площею 102,0 га і 1,5 га тимчасових. Продуктивна площа розсадників складає 25 га, а кількість вирощених щорічно сіянців в них в середньому 300 тис. шт і 6 тис. шт екзотів. Існуючі в ДП "Севастопільське ДЛМГ" розсадники повністю забезпечують потребу в садивному матеріалі. Садивний матеріал, вирощений в лісових школках, використовують для реалізації на озеленення м. Севастополя і населених пунктів.

Для виконання лісовідновлювальних робіт потреба ДП "Севастопільське ДЛМГ" в насінні за останні 2 роки в середньому становила 450 кг. Заготівля насіння проводилась на лісонасінневих ділянках, сосна кримська - 40 кг (клонова плантація), сосна Станкевича – 40 кг, 20 кг кипариса і туї зібрано в парках, а також інші листяні породи.

3.2.7. Охорона лісу.

Табл 3.8. Існуюче протипожежне упорядкування та виконання запроектованих лісовпорядкуванням заходів

 

Найменування заходів

Одиниця вимірюваня

Проектувалось на ревізійний період

Фактично виконано

% виконання

Постійні виставки

Шт

1

1

100

Постійні стенди

Шт

5

1

20

Попереджувальні аншлаги

Шт

265

160

61

Організація молодіжних дозорів

Шт

6

3

50

Організація контрольних постів

Шт

6

3

50

Організація місць відпочинку і куріння

Шт

89

69

77

Створення протипожежних розривів

Км

68

10

15

Створення мінералізованих смуг вздовж культур хвойних молодняків і доріг

Км

96

25

26

Створення иінералізованих смуг по просіках і протипожежних розривів

Км

140

70

50

Догляд за протипожежними розривами

Км

103

50

50

Догляд за мінералізованими смугами

Км

1475

875

59

Будівництво доріг

Км

10

5

50

Ремонт доріг протипожежного призначення

Км

120

75

62

Організація місць відпочинку автотуристів

Км

10

10

100

Будівництво ліній звязку

Км

25

-

-

Ремонт ліній звязку

Км

5

-

-

Утримання радіостанцій

Шт

30

23

77

Будівництво пожежних веж

Шт

1

-

-

Будівництво приміщень ПХС

Шт

2

-

-

Утримання тимчасових пожежних сторожів

Чол

20

20

100

Утримання ПХС 1 типу

Шт

1

3

300

Утримання ПХС 2 типу

Шт

2

1

50

Утримання пунктів протипожежного інвентаря

Шт

17

17

100

Будівництво штучних водоймищ

Шт

3

-

-

Облаштування під їздів до

водоймищ

Шт

4

2

50

Створення ДПД

К-ть

Чол

10

120

7

84

70

70

Придбання

Ранцевих оприскувачів

Шт

40

-

-

Придбання

Вогнагасників

Шт

85

20

24

Придбання

Автомашини ГАЗ-99, ЗИЛ-131

Шт

4/1

0/2

100

Проект лісовпорядкування в основному виконувався. До недоліків слід віднести невиконання обсягів по телефонізації, будівництва протипожежного водоймища і придбання оприскувачів.

В 1998 році в Севастопольському ДП "Севастопільське ДЛМГ" проведені обстежувальні роботи «Укрдіпроліс» на предмет складання проекту протипожежного влаштування.

Існуюча організація території ДП "Севастопільське ДЛМГ" відноситься до наземної охорони лісів. З метою виявлення пожеж і високої оперативності в їх гасінні в пожежонебезпечний період проходить патрулювання пожежними сторожами, лісовою охороною і цілодобове чергування біля телефоніві рацій в конторах лісництв і ДП "Севастопільське ДЛМГ".

За два останні випадки, в середньому, було зареєстровано випадки самовільних рубок з обсягом зрубаної деревини 81,9 кбм та 23 випадки інших порушень із збитком 37,2 тис. грн.

На території ДП "Севастопільське ДЛМГ" шкільних лісництв немає.

Ступінь пожежної небезпеки визначається за “Шкалою оцінки пожежної небезпеки земельних ділянок лісового фонду”, розробленою інститутом “Укрдарждіпроліс” і затвердженою наказом Міністерства лісового господарства України від 2 червня 1997 року № 52(приведеною в додаку ).

Табл 3.9. Розподіл земель за класами пожежної небезпеки, га

 

Лісництво

Клас пожежної небезпеки

Разом

Середній клас

1

2

3

4

5

Мекензіївське

3255,3

3871,2

285,6

294,3

649,6

8356,0

1,94

Севастопольське лісництво

861,9

199,1

3,8

202,7

142,5

1410,0

1,98

Тернівське лісництво

2601,4

3869,3

624,7

140,1

657,5

7893,0

2,03

Чорноріченське лісництво

2057,2

4200,8

1688,7

160,1

1049,2

9156,0

2,33

Орлинівське лісництво

1149,1

3237,0

1708,6

245,0

1213,3

7553,0

2,62

Усього

9924,9

15377,4

4311,4

1042,2

3712,1

34368,0

2,22

Територія характеризується 2,2 класом пожежної небезпеки, що обумовлено високою питомою вагою вкритих лісовою рослинністю земель, хвойні молодняки складають-22%, насадження ялівця високого складають-8%, більшість насаджень в сухих типах лісу є місцем відвідування лісу населенням і туристами.

Територія ДП "Севастопільське ДЛМГ" за способами виявлення лісових пожж і боротьби з ними відноситься до зони наземної охорони лісів. З метою виявлення пожеж і високої оперативності в гасінні їх в пожежнонебезпечний період необхідно проводити патрулювання пожежними сторожами, лісовою охороною і чергування біля телефонних апаратів в конторах лісництв і ДП "Севастопільське ДЛМГ".

В ДП "Севастопільське ДЛМГ" є генплан протипожежного влаштування його території, основні положення і рекомендаціїякого врараховані при проектуванні обсягів протипожежих заходів на наступний ревізійний період.

Розподіл кварталів за класами пожежної небезпеки, елементи існуючого і запроектованого протипожежного влаштуваня, місця відпочинку, пункти зосередження протипожежного інвентаря та інші об’єкти протипожежного призначення показано на схематичній карті.

Крім указаних в табл. 5.9.2. зазодів з протипожежного впорядкування, слід більше уваги приділяти роз’яснюючій роботі серед населенння, а також пропаганді правил протипожежної безпеки в лісі.

Для покращення охорони лісів від пожеж та інших лісопорушень, а також з метою більш якісного виконання запроектованих обсягів лісогосподарських і лісокультурних робіт, кількість майстерних дільниць намічується збільшити з 8 до 9, а кількість обходів – з 52 до 53.

Розділ 4 "Характеристика процесів природного сосни Станкевича на згарищах заказнику "Мис Айя"

4.1.Методика та об’єми виконаних робіт

Метою нашої роботи було дослідження природного поновлення реліктового виду сосна Станкевича після пожеж. Тому значна увага в наших дослідженнях приділялась вивченню біології, стійкості та особливостям росту та розвитку підросту на згарищах, які виникли на місцях низових та верхових пожеж. Об’єкт дослідження розміщений на території урочища «Інжир» Чорноріченського лісництва ДП «Севастопольського ДЛМГ».

Рис.4.1. Поновлення сосни Станкевича на згарищах.

Рекогносцирувальні роботи. З початку нами було проведено діагностику пожеж за десятиріччя 1996 по 2006рр. Другим етапом нашої роботи було обслідування насаджень та визначення місця розміщення майбутніх пробних площ. Пробні площі ми розташовували орієнтуючись на розміщення підросту в деревостанах пройдених пожежами, а також на місцях виникнення верхових пожеж, що були освоєні лісовою охороною ДП "Севастопольське ДЛМГ"

Порядок роботи на пробних площах. Пробні площі закладались в насадженнях пройдених пожежею. Закладалось три варіанти досліду: в насадженнях пройдених пожежею з наявністю поодиноко розташованих насінників, зі значно віддаленими материнськими деревами, біля стін лісу та під пологом лісу. В першу чергу за наявністю деревостану відбивалась пробна площа та виконувалась оцінка деревостану, після чого пробна площа розбивалась на транс секти.

На пробних площах закладались транссекти через десять метрів. Площадки в транссекті розташовувались на відстані одна від одної 5 метрів. На облікових площадках враховувались всі екземпляри підросту. На кожному екземплярі підросту обмірялись такі показники, як діаметр шийки кореня та на висоті 1,3 , висота підросту, боковий приріст, і п’ять останніх верхових приростів. Також визначався вік підросту та його життєздатність. Потім проводилось обстеження материнських дерев, що знаходились в межах пробної площі. Окремо на двох пробних площах вивчались особливості і структура плодоношення деревостанів сосни Станкевича. При цьому обстежено біля 300 дерев сосни Станкевича та визначений бал плодоношення за Капером.

0 - неврожай: шишок, плодів або насіння немає;

1-дуже поганий урожай: шишки, плоди або насіння є в невеликій кількості на деревах, що ростуть по узліссях, на поодиноких деревах і в незначній кількості в деревостанах;

2 - слабкий урожай: спостерігається досить задовільне плодоносіння на поодиноких деревах і на деревах по узліссях і слабке в деревостанах;

3 - середній урожай - досить задовільне плодоносіння на деревах, що ростуть по узліссях, і на поодиноких деревах і задовільне в середньовікових і спілих деревостанах;

4 - гарний урожай: рясне плодоносіння на узліссях і на поодиноких деревах і гарне в середньовікових і спілих деревостанах;

5 - дуже гарний урожай: рясне плодоносіння як на узліссях і на поодиноких деревах, так і в середньовікових і спілих деревостанах.

Після одержання польових матеріалів ,виконувалась їх обробка. Середні показники визначались методом статистичного аналізу. Ми визначали наступні середні величини:

Середня арифметична (Х) - Це величина, яка є центром розподілу, навколо якої групуються всі варіанти статистичної сукупності.

Поряд з показниками центральної тенденції розрізняють структурні середні - медіану та моду.

Медіана Ме - Варіанта, яка ділить ряд розподілу наполовину; в обидві сторони від медіани розташовується однакова кількість варіант.

Мода (Мо)Варіанта, яка найчастіше зустрічається уданій сукупності.

Також визначали наступні показники варіації:

Показники варіації - це числові показники, які описують мінливість ознак.

Ліміти - найменша (Хmin)найбільша (Хmax)варіанти

Розмах варіації (ơ) різниця між найбільшою та їайменшою варіантами, яка характеризує мінливість ознаки

Дисперсія (ơ2) середній квадрат відхилень варіант від середньої величини, який вказує на характер розсіювання числових значень ознак розподілу чисельностей, а також описує мінливість варіант відносно середнього значення.

Стандартне відхилення (ơ) - Показник, який характеризує ступінь розсіювання варіант навколо середнього значення, описує криву нормального розподілу і дає уявлення про найбільш ймовірну середню помилку окремого спостереження даної сукупності.

Показники косості і крутості кривої розподілу чисельностей.

Асиметрія (А) - Міра відхилення розподілу чисельностей від нормальної кривої симетричного розподілу відносно максимальної ординати.

При А = 0 - крива симетрична;

При А > 0 - крива має лівосторонню асиметрію;

При А < 0 - крива має правосторонню асиметрію.

Ексцес (Е) - Міра відхилення фактичної кривої від нормальної, яка характеризує ступінь концентрації варіант навколо середнього значення,

При Е = 0 - крива симетрична;

При Е > 0 - крива гостровершинна;

При Е < 0 - крива туповершинна.

Після виконання статистичного аналізу ми приступали до розрахунку лісівничо-таксаційних показників, що виконано згідно існуючих відомих методик.

4.2. Динаміка виникнення лісових пожеж у ДП"Севастопольське ДЛМГ"

Аналіз фактичної горимості лісів ДП "Севастопільське ДЛМГ" за останні 10 років виконано за допомогою данних, занесених в «Книгу обліку лісових пожеж». Розглядаючи дані гори мості лісів, отримані від робітників лісового господарства, можна зробити висновки. В цілому ліси ДП "Севастопільське ДЛМГ" характеризуються високою відносною горимістю, найбільша кількість пожеж спостерігалась в літній період, коли ліси масово відвідуються туристами, відпочиваючими. Загоряння, як правило, виникали з вини людей, що грубо порушують правила відвідуваня лісів і правила пожежної небезпеки в лісі. До того ж слід відмітити, що гасіння лісових пожеж особливо в гірських умовах, досить ускладнено. Не завжди є можливість швидко локалізувати осередок пожежі. Значний рівень рекреаційного навантаження та умови розташування урочищ ДП"Севастоп ольського ДЛМГ" впливають на динаміку виникнення пожеж в даному підприємстві. Нижче нами наведена стисла довідка пожеж за 10 років тобто за 1996-2005 роки.

Табл 4.1.Довідка щодо виникнення пожеж

За останні 10 років по Севастопольському дослідному лісомисливському господарству.(1996-2005)

 

Місце пожежі (лісництво)

Площа, охоплена пожежею в га.

В тому числі лісові культури

Вид пожежі

Збитки від пожежі, грн

1996 рік

Орлинівське

1,06

1,06

Низова

2,44

0,02

-

Низова

-

0,015

-

Низова

-

0,005

-

Низова

-

0,015

-

Низова

-

0,1

-

Низова

10,00

Разом за рік:

1,215

12,44

1997 рік

Орлинівське

-

-

-

-

1998 рік

Орлинівське

0,01

0,01

Низова

15,00

0,4

0,4

Низова

-

Разом за рік:

0,41

15,00

1999 рік

Орлинівське

0,01

-

Низова

10,00

0,03

-

Низова

2,00

1,0

-

Низова

18,90

Разом за рік:

1,04

30,90

2000 рік

Орлинівське

0,002

0,002

Низова

5,00

0,001

-

Низова

11,70

0,03

-

Низова

14,40

0,02

-

Низова

26,50

0,7

-

Низова

24,54

0,4

-

Низова

33,58

0,003

-

Низова

-

0,001

-

Низова

-

Разом за рік:

1,157

115,72

2001 рік

Орлинівське

0,02

-

Низова

-

0,06

0,06

Низова

-

0,5

-

Низова

12,00

0,003

-

Низова

40,00

0,08

-

Низова

25,00

2,5

-

1,0-верхова

1,5-низова

7743,09

0,02

-

Низова

25,00

0,08

-

Низова

23,00

Разом за рік:

3,263

7868,09

2002 рік

Орлинівське

0,2

-

Низова

4,83

0,2

-

Низова

150,00

Разом за рік:

0,4

154,83

2003 рік

Орлинівське

0,02

-

Низова

26,98

0,001

-

Верхова

44 ,29

Разом за рік:

0,021

71,27

2004 рік

Орлинівське

-

-

-

-

2005 рік

Орлинівське

3,0

-

Низова

121,44

0,5

-

Низова

148,51

0,005

-

Низова

5,01

0,8

0,8

Низова

-

Разом за рік:

4,305

274,96

Всього за десятиріччя по лісництву

11,811

8543,21

1996 рік

Мекензіївське

0,04

-

Низова

4,80

0,12

-

Низова

4,80

0,15

-

Низова

13 1,77

5,0

-

Низова

4 8,00

0,5

-

Низова

9,60

23,0

23,0

Низова

957 9,55

3,1

-

Низова

22,00

0,25

-

Низова

11,00

0,012

-

Низова

11,00

1,5

-

Низова

4 8,00

0,2

-

Низова

2 4,00

0,25

-

Низова

24,00

0,3

-

Низова

7 2,00

0,3

-

Низова

24,00

0,5

-

Низова

1 2,00

0,2

-

Низова

12,00

2,0

-

Низова

1354,08

0,5

-

Низова

311,30

0,03

-

Низова

10,53

0,5

-

Низова

16,53

0,03

-

Низова

6,00

0,04

-

Низова

8,00

Разом за рік:

38,522

11744,89

1997 рік

Мекензіївське

0,3

0,3

Низова

-

0,03

0,03

Низова

11,0

Разом за рік:

0,33

11,0

1998 рік

Мекензіївське

0,3

0,3

Низова

11,0

2,0

2,0

Низова

27,50

0,04

0,04

Низова

6,00

0,02

0,02

Низова

-

0,05

0,05

Низова

32,00

1,8

1,8

Низова

48,00

0,06

0,06

Низова

32,80

0,02

0,2

Низова

20,00

Разом за рік:

4,29

177,30

1999 рік

Мекензіївське

0,2

-

Низова

13,00

0,15

-

Низова

13,00

0,3

-

Низова-2,76

Верхова-0,24

13,00

0,08

-

Низова

13,00

0,16

-

Низова

8,84

0,03

-

Низова

6,76

3,00

1,2

Низова

51,76

0,03

-

Низова

15,3

0,1

0,1

Низова

117,6

0,15

0,15

Низова

20,34

Разом за рік:

4,2

272,60

2000 рік

Мекензіївське

0,02

-

Низова

22,50

0,8

-

Низова

72,50

1,2

-

Низова

75,00

0,3

-

Низова

63,84

0,03

0,03

Низова

16,25

0,5

0,5

Низова

51,50

0,2

0,2

Низова

39,00

1,7

1,5

Низова

553,00

0,02

-

Низова

-

0,12

-

Низова

78,00

0,03

-

Низова

18,20

0,3

-

Низова

16,90

0,01

-

Низова

-

0,14

-

Низова

57,60

0,06

0,06

Низова

33,80

0,02

0,02

Низова

16,90

0,03

-

Низова

18,20

0,3

0,3

Низова

24,70

1,5

0,5

Низова

61,10

0,06

-

Низова

18,20

3,0

3,0

Верхова

3106,11

0,02

-

Низова

16,90

0,04

-

Низова

31,20

0,04

-

Низова

31,20

0,08

-

Низова

58,96

0,005

-

Низова

38,00

0,01

-

Низова

19,80

0,01

-

Низова

19,80

Разом за рік:

10,545

4559,16

2001 рік

Мекензіївське

0,1

-

Низова

43,20

0,4

-

Низова

3,74

0,43

-

Низова

92,28

0,6

-

Низова

41,20

Разом за рік:

1,53

180,42

2002 рік

Мекензіївське

0,25

-

Низова

-

0,25

-

Низова

-

0,25

-

Низова

-

0,25

-

Низова

-

0,31

-

Низова

18,90

0,49

-

Низова

18,90

0,5

-

Низова

19,80

0,01

-

Низова

9,56

0,05

-

Низова

14,42

0,03

-

Низова

20,16

0,01

-

Низова

15,30

0,01

-

Низова

18,00

0,02

-

Низова

12,06

0,06

0,06

Низова

15,75

0,01

-

Низова

-

2,5

-

Низова

36,90

0,95

-

Верхова-0,7

2465,66

0,02

-

Низова

18,83

0,06

-

Низова

125,15

0,01

-

Низова

83,87

Разом за рік:

6,04

2893,26

2003 рік

Мекензіївське

0,04

0,04

Верхова

197,13

0,09

-

Низова

76,97

0,7

-

Низова

116,76

Разом за рік:

0,83

-

390,86

2004 рік

Мекензіївське

0,04

-

Низова

120,30

0,05

-

Низова

115,71

0,04

-

Низова

106,84

0,02

-

Низова

186,72

Разом за рік:

0,15

529,57

2005 рік

Мекензіївське

0,05

-

Низова

13,46

0,04

-

Низова

100,83

0,05

-

Низова

297,47

0,02

-

Низова

254,76

0,02

-

Низова

108,19

0,02

-

Низова

83,56

0,1

-

Низова

346,26

0,001

-

Низова

99,67

0,0016

-

Низова

113,83

0,07

-

Низова

250,59

8,0

8,0

Низова-6

Верхова-2

28157,00

0,02

-

Низова

216,53

0,05

-

Низова

256,44

0,003

-

Низова

96,23

0,01

-

Низова

71,95

Разом за рік:

8,4556

30466,77

Всього за десятиріччя по лісництву

74,893

51225,83

1996 рік

Чорноріче

Нське

60,0

-

Низова-40

Верхова-20

2 6595,00

0,05

-

Низова

40,00

Разом за рік:

60,05

26635,00

1997 рік

Чорноріче

Нське

-

-

-

-

1998 рік

Чорноріче

Нське

4,5

-

Низова

760,00

Разом за рік:

4,5

760,00

1999 рік

Чорноріче

Нське

0,01

-

Низова

18,70

1,5

-

Низова

121,50

Разом за рік:

1,51

140,20

2000 рік

Чорноріче

Нське

0,8

-

Низова

320,00

0,7

-

Низова

71,10

0,02

-

Низова

8,00

1,6

-

Верхова-0,27

260,19

0,5

-

Низова

70,29

0,1

-

Низова

30,25

0,3

-

Низова

21,95

0,5

-

Низова

52,08

Разом за рік:

4,52

833,86

2001 рік

Чорноріче

Нське

50,9

-

Верхова-31,4

Низова-19,5

103451,24

1,2

0,2

Низова

54,00

0,4

0,4

Низова

125,00

0,3

0,3

Низова

125,00

0,18

0,02

Верхова-0,02

Низова-0,16

65,60

Разом за рік:

52,98

103820,84

2002 рік

Чорноріче

Нське

4,7

0,3

Верхова-0,3

Низова-4,4

1479,90

Разом за рік:

4,7

1479,90

2003 рік

Чорноріче

Нське

0,03

-

Низова

84,55

Разом за рік

0,03

84,55

2004 рік

Чорноріче

Нське

0,25

0,25

Низова

161,76

0,35

-

Низова

52,61

0,04

-

Низова

87,25

Разом за рік:

0,64

301,62

2005 рік

Чорноріче

Нське

0,7

-

Низова

128,22

26,0

19,4

Верхова-5

Низова-21

62911,00

0,0004

-

Низова

52,64

0,0006

-

Низова

-

Разом за рік:

26,701

63091,86

Всього за десятиріччя по лісництву

155,631

197147,83

1996 рік

Тернівське

0,15

-

Низова

13 1,77

0,1

-

Низова

2 6,00

0,3

-

Низова

20,00

0,3

-

Низова

42,00

0,1

-

Низова

16,00

0,05

-

Низова

4,00

0,08

-

Низова

6,00

Разом за рік:

1,08

245,77

1997 рік

Тернівське

4,9

-

Низова

40,00

Разом за рік:

4,9

40,00

1998 рік

Тернівське

-

-

-

-

1999 рік

Тернівське

0,5

-

Низова

80,00

0,01

-

Низова

60,00

0,5

0,5

Низова

50,00

Разом за рік:

1,01

190,00

2000 рік

Тернівське

0,9

-

Низова

77,00

0,4

-

Низова

77,00

0,05

0,05

Низова

31,00

Разом за рік:

1,35

185,00

2001 рік

Тернівське

0,25

-

Низова

49,30

0,2

-

Низова

98,00

Разом за рік:

0,45

147,30

2002 рік

Тернівське

0,02

-

Низова

31,74

0,4

-

Низова

1124,82

0,1

-

Низова

162,09

Разом за рік:

0,52

1318,65

2003 рік

Тернівське

0,5

-

Низова

343,97

0,8

-

Низова

239,88

Разом за рік:

1,3

Низова

583,85

2004 рік

Тернівське

0,2

-

Низова

98,24

0,15

-

Низова

241,60

0,9

-

Низова

322,35

0,3

-

Низова

233,86

0,05

-

Низова

65,87

Разом за рік:

1,6

961,92

2005 рік

Тернівське

0,02

-

Низова

97,67

0,5

-

Низова

245,47

0,02

-

Низова

190,34

0,07

-

Низова

115,57

0,05

-

Низова

130,32

Разом за рік:

0,66

788,37

Всього за десятиріччя по лісництву

12,87

4460,86

1996 рік

Севастопольське

0,015

0,015

Низова

15,00

0,05

0,05

Низова

4,99

0,3

0,3

Низова

9,80

0,12

0,12

Низова

4,00

0,17

0,17

Низова

12,00

0,06

0,06

Низова

4,00

0,015

-

Низова

9,80

0,02

0,02

Низова

12,00

0,2

0,2

Низова

12,00

0,03

0,03

Низова

6,00

0,08

0,08

Низова

12,00

0,1

0,1

Низова

13,00

3

3

Верхова

52,00

0,01

0,01

Низова

5,00

0,01

0,01

Низова

5,00

4

-

2,5-верхова 1,5-низова

2560

10

-

6-верхова 4 - низова

8410

0,01

0,01

Низова

7,00

2

2

Верхова

1810

3

-

1,5-низова 1,5-верхова

1200

0,2

-

Низова

12,00

3

1,5

1,5-низова 1,5-верхова

1200

0,2

0,2

Верхова

160

0,06

-

Низова

8,00

0,1

-

Низова

12,00

0,2

-

Низова

12,00

0,07

-

Низова

6,00

0,03

-

Низова

6,00

0,04

-

Низова

6,00

Разом за рік:

27,09

15600,59

1997рік

Севастопольське

0,01

0,01

Низова

-

0,02

0,02

Низова

-

0,04

0,04

Низова

-

0,04

0,04

Низова

-

Разом за рік:

0,11

-

1998рік

Севастопольське

0,03

0,03

Низова

-

4

3

1-низова 3-верхова

4367,00

0,05

-

Низова

-

0,1

-

Низова

13,00

0,8

0,8

Верхова

937,00

6,7

6,7

Низова

20,00

0,05

-

Низова

-

1,6

1,6

Верхова

1765,00

0,5

-

Низова

15,00

0,6

-

Низова

15,00

0,3

0,3

Верхова

343,00

1

-

Низова

22,00

Разом за рік

15,7

7497,00

1999рік

Севастопольське

0,07

-

Низова

11

0,02

-

Низова

-

0,03

-

Низова

11

0,02

-

Низова

14

0,03

-

Низова

12

0,06

-

Низова

-

0,01

-

Низова

17

0,01

-

Низова

13

0,18

0,18

Верхова

196

0,2

0,2

Низова

48

0,4

0,4

0,34-низова

0,6-верхова

87

0,03

0,03

Низова

46

0,4

0,4

Верхова

334

1

0,25

Низова

52

0,03

0,09

Низова

28

1

-

Низова

26

Разом за рік:

3,49

895,00

2000рік

Севастопольське

0,05

0,05

Низова

27

1

1

Верхова

104

0,06

0,06

Низова

35

0,03

0,03

Низова

63

0,04

0,04

Низова

39

0,04

0,04

Низова

74

36-верхова

9-низова

39-верхова

5-низова

-

64647,00

0,12

0,12

Низова

80

0,2

0,2

Низова

43

0,3

0,3

Низова

100

0,8

0,8

Низова

87

0,3

0,3

Низова

66

0,4

0,4

Низова

84

0,2

0,2

Низова

45

0,5

0,5

Низова

49

0,04

0,04

Низова

41

0,00025

0,00025

Низова

-

Разом за рік:

49,081

65584,00

2001рік

Севастопольське

0,03

-

Низова

29,60

0,5

-

Низова

33,60

0,1

0,1

Низова

33,60

0,05

0,05

Низова

33,60

1,1

1,1

0,5-верхова

1,6-низова

596,86

0,12

0,12

Низова

34,84

0,02

0,02

Низова

22,30

Разом за рік:

1,92

784,40

2002 рік:

Севастопольське

0,08

0,08

Низова

26,00

0,005

0,005

Низова

3,00

0,005

0,005

Низова

7,00

0,01

-

Низова

8,00

0,005

-

Низова

22,00

0,007

0,007

Низова

10,00

0,04

0,04

Низова

16,00

0,003

0,003

Низова

82,00

Разом за рік:

0,155

174,00

2003 рік

Севастопольське

0,01

-

Низова

38,00

0,07

0,07

Низова

232,00

0,15

0,15

Низова

104,00

0,005

0,005

Низова

39,00

0,1

0,1

Низова

39,00

Разом за рік:

0,335

452,00

2004 рік

Севастопольське

0,001

-

Низова

6,00

0,02

0,02

Низова

77,00

0,3

0,3

Низова

57,00

0,06

0,06

Низова

253,00

0,003

-

Низова

49,00

Разом за рік:

0,384

442,00

2005рік

Севастопольське

0,4

Низова

17,00

0,001

Низова

160,00

0,2

Низова

251,00

0,002

Низова

7,00

0,2

Низова

125,00

0,012

Низова

73,00

0,015

Низова

-

Разом за рік:

0,83

633,00

Всього за десятиріччя по лісництву

99,125

92061,99

ВСЬОГО

ПО ДП "СЕВАСТОПІЛЬСЬКЕ ДЛМГ"

ЗА ДЕСЯТИРІЧЧЯ

354,330

353439,72

З наведенних вище даних можна зробити наступні висновки. висновки.

За останні 10 років в Севастопольському державному лісомисливському господарстві пожежами було пройдено – 354 га., з них верховими – 89 га. В розрізі лісництв слідуюча ситуація:

Севастопольське л-во – 99 га., що складає 28% від загальної площі, пройденої пожежами;

Тернівське л-во – 13 га (4%);

Чороноріченське л-во – 156 га (44%);

Орлинівське л-во – 12 га (3%);

Мекензіївське л-во – 75 га (21%);

Діаграма 4.1.Розподіл лісів пройдених пожежами за лісництвами.

Якщо розглядати горіння лісів Севастопольського ДП "Севастопільське ДЛМГ" окремо по рокам за останнє десятиріччя, то маємо такі дані:

1996 рік – 128 га ; 1997 рік – 5 га; 1998 рік – 25 га; 1999 рік – 11 га; 2000 рік – 67 га; 2001 рік – 60 га; 2002 рік – 12 га; 2003 рік – 3 га; 2004 рік – 3 га; 2005 рік – 40 га.

Діаграма 4.2.Розподіл площ пройдених пожежами по рокам.

Найбільш пожежонебезпечними були 1996, 2000 та 2001 роки. Це пояснюється дуже посушливими погодними умовами, відсутністю опадів тривалий час. Як вже було помічено вище, найбільша площа згарищ характерна для Севастопольського та Черноріченського лісництв. При цьому слід підкреслити, що найбільш горимою є частина узбережжя Чорного моря, а саме заказник миса Айя.

Рис. 4.2. Насадження сосни Станкевича пройдене інтенсивною низовою пожежею.

4.3.Стисла характеристика обЄктів досліджень.

Методикою виконання робіт передбачено вивчення процесів відновлення в умовах згарищ мису "Айя". Наші дослідження виконувались в межах урочища "Аязьма". Досліджувані ділянки розташовані в 54 кварталі Черноріченського лісництва ДП "Севастопольське ДЛМГ". В зв’язку з особливостями та ступенем пошкодження насаджень лісовими пожежами пробні площі розташовували наступним чином. Перша пробна площа закладена в умовах насадження, яке було пройдено низовою пожежею, ступінь пошкодження деревостану не значний. Частка сухих екземплярів сосни Станкевича, від загальної кількості дерев на пробі складає 5%.

Рис.4.3. Деревостан сосни Станкевича, що пройдений низовою пожежею

Друга пробна площа розташована на площі пройденій верховою пожежею. Внаслідок пожежі майже повністю зруйнована лісова підстилка, підріст та підлісок. Деревостан, що в значному ступені був пошкоджений вогнем, пройдений санітарними рубками. На ділянці залишились лише одиничні дерева, які на сьогоднішній день рясно плодоносять. Материнські дерева(насінники) розташовані поодиноко по периметру пробної площі. Їх загальна кількість не перевищує 10 одиниць. Відстань від насінників до пробної площі не перевищує 50 метрів. Тобто, в даному випадку можливе формування зон регулярного нальоту насіння від материнських дерев.

Рис. 4.4. ДевЯть років після впливу верхової пожежі.

Вищезгадані два об’єкти є абсолютно протилежними по рівню забезпеченості насінням, а також за умовами, де воно повинно знаходитись. В першому випадку ми маємо існуючий намет деревостану, зімкнутість, якого сягає 0,6-0,8 одиниць, в другому випадку лише поодинокі дерева, зімкнутість яких відсутня, що свідчить і про відсутність лісового середовища. До того ж слід додати, що і умови, які гарантують наявність насіння теж дуже відрізняються. Тобто в другому випадку повинен бути існуючий дефіцит насіння і зміни мікроклімату, які значно відрізняються від попередньої пробної площі.

Рис. 4.4. Поодинокі дерева- насінники, які залишились після верхової пожежі.

Додатково нами була закладена пробна площа розташована в умовах згарища, що було розроблено після проходження верхової пожежі. Але різниця між попередніми дослідними об’єктами і даною пробною площею полягає в тому, що верховою пожежею пройдена площа смугою завширшки 30-50 метрів уздовж схилу, довжина якої складає 100 метрів. Подальше його розповсюдження було зупинено працівниками лісової охорони. Внаслідок виникнення пожежі утворився напівзамкнутий контур, що сформований деревостаном сосни Станкевича, тобто утворена певна екологічна ніша, в межах якої спостерігаються процеси відновлення сосни Станкевича.

Стисла характеристика об’єктів досліджень наведена в таблиці.

Табл.4.2. Стисла характеристика обЄктів досліджень.

 

№ПП

Характеристика об’єктів досліджень; тип лісу С0-мжСст

Вид обліку

Склад

Dcp, cm

Hcp, m

A

Б

Повнота

Запас, куб. м. на га

ПП1

10С

28

13,7

90

5

0,52

107

Перелік деревостану, облік плодоношення, облік підросту.

ПП2

10С

35

12,6

90

5

0,63

117

50 облікових площадок на вивчення підросту

ПП3

Згарище після верхової пожежі, поодинокі дерева по периферії проби

110 облікових площадок на вивчення підросту

ПП4

Згарище після верхової пожежі, розташоване у смузі між стінками деревостану завширшки 50 м.

94 облікових площадки на вивчення підросту

Попереднє обстеження дослідних ділянок дає змогу стверджувати, що на першому об’єкті процесів поновлення не спостерігається лише поодинокі екземпляри самосіву. Тобто під наметом материнських деревостанів підріст сосни Станкевича немає умов для успішного росту та розвитку.

На другому об’єкті, в тому випадку, коли присутні одиничні екземпляри материнських дерев, що розташовані по периферії пробної площі, спостерігається наявність підросту сосни. Але він розміщений дуже нерівномірно, а саме приурочений до дерев-насінників. В тому випадку коли забезпечений наліт насіння, ми зустрічаємо поодинокий підріст. Групове розміщення підросту, як правило характерне для нижньої частини схилу. Групи підросту компактні, та наближаються до насінників. Не рідко біогруппа розташована безпосередньо під материнськими деревом. Загалом процеси просторового розміщення підроста можливо характеризувати, як випадкове.

На третьому об’єкті досліджень спостерігаються як поодинокі екземпляри підросту так і групове його розміщення. При цьому частка біогруп значно більше порівняно з попередньою дослідною площею. Для того щоб встановити кількість та особливості розташування підросту сосни Станкевича, нами були закладені пробні площі, на встановлення особливостей процесів плодоношення, на наявність та кількість підросту і його вікову характеристику, а також з метою визначення особливостей просторового розміщення підросту. Всі роботи по обліку підросту виконано згідно методики виконання дипломної роботи.

овал: 1  овал: 2  овал: 3  овал: 4

Рис. 4.6. Схема розміщення дослідних об'ЄКтів