16 | 12 | 2017

Курсовая робота по темі „Організація складання та подання фінансової звітності” на базі ПСП Агрофірми «Сиваш»

Курсовая робота по темі „Організація складання та подання фінансової звітності” на базі ПСП Агрофірми «Сиваш»

ВСТУП

Методологічно та організаційно фінансова звітність є невід’ємним елементом всієї системи бухгалтерського обліку яка виступає завершальним етапом облікового процесу, що обумовлює органічну єдність показників, які в ній відображаються, з певною документацією та обліковими регістрами.

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Також Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні, та поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів, удосконалюють бухгалтерський облік та звітність.

Фінансова звітність є важливим елементом для прийняття управлінських рішень. Вона відображає ефективність виробничого циклу підприємства протягом звітного періоду, а саме: визначає чистий прибуток (збиток) підприємства, наявність грошових коштів, зобов’язання підприємства та інше.

Метою написання курсової роботи є відображення особливостей складання фінансової звітності на підприємстві. В курсовій роботі буде визначено як впливає фінансова звітність сільськогосподарського підприємства на прийняття управлінських рішень, як ведеться фінансовий облік, хто складає фінансову звітність, в які терміни вона подається і хто веде контроль за складанням фінансової звітності. Також за допомогою економічних показників буде визначено ефективність діяльності підприємства за аналізуємий період.

Об’єктом дослідження є підприємство ПСП Агрофірма “Сиваш” Новотроїцького району Херсонської області.

Актуальність теми полягає в тому, що фінансова звітність повинна бути: дохідлива, доречна, зіставна і достовірна, а також повинна вчасно надаватись до відповідних державних органів.

Курсова робота виконана за допомогою методів бухгалтерського обліку, економічного та статистичного аналізу, математичного модулювання.

Вихідними даними для написання курсової роботи є Законодавчі та нормативні документи України, данні фінансової звітності підприємства, річні звіти та відповідні літературні джерела.

1. Організаційно-економічна характеристика підприємства.

ПСП Агрофірма “Сиваш” розташоване в південній частині Херсонської області на території Новотроїцького району. Має один населений пункт – смт. Сивашське, де і розташована центральна садиба господарства. Землі господарства розміщені в степовій природній зоні України, в південному агрокліматичному районі. Добре розвинута інфраструктура, яка передбачає розгалужену сітку польових доріг, що забезпечує обслуговування сівозмін в господарстві. Взагалі господарство має вигідне місце розташування. Це пов’язано насамперед з тим що природні кліматичні умови дозволяють вирощування багато зернових культур, овочів, баштанних культур, а також слід звернути увагу на те, що господарство розміщене близько курортної зони, тому відбувається швидкий збут вирощеної продукції. Відстань від центральної садиби до районного центру, смт. Новотроїцьк, - 18 км., до обласного центру, м. Херсон, - 183 км. Господарство має зв’язок з районним та обласним центрами дорогами з твердим покриттям. ПСП Агрофірма “Сиваш” знаходиться в південному жаркому агрокліматичному районі. Розміщення опадів по місяцям нерівномірне. Найбільша їх кількість припадає на квітень, травень, червень, а найменша у лютому. Температурний режим благоприємний для врожайності культур. Зима м’яка та коротка, триває близько 2,5 місяців й характеризується частими відлигами. Літо дуже жарке, яке триває близько 5 місяців. Щодо організаційної структури підприємства, зазначимо, що як у галузі рослинництва так і у галузі тваринництва є свої структурні підрозділи, тому робітники підпорядковані керівникам відповідних підрозділів (цехів, бригад, ферм). Організація роботи облікового апарату є централізованою. Тобто формування всіх даних та складання фінансової звітності здійснює головний бухгалтер, а збирання даних для цієї роботи здійснюють виконавці бухгалтерії. Схематично це відображено так:

организационная диаграмма

Рис. 1. Централізована структура бухгалтерії.

Розглянемо таблицю, яка буде характеризувати земельний стан підприємства на протязі останніх трьох років.

Таблиця 1.

Площа землекористування підприємства

Види земельних угідь

2002р.

2003р.

2004р.

Площа, га

В % до всієї площі

Площа, га

В % до всієї площі

Площа, га

В % до всієї площі

1

2

3

4

5

6

7

Загальна земельна площа

3689,2

100

3032,8

100

1442,1

100

Сільськогосподарські угіддя з них:

3203,9

86,85

2655,5

87,56

1314,6

91,16

Рілля

2675,9

72,53

2100,4

69,26

1187

82,31

Пасовища

528

14,31

55,1

18,3

127,6

8,85

Площа лісу

107,5

2,91

74,3

2,45

25,5

1,77

Інші землі

377,8

10,24

303

9,99

102

7,07

Всього землі в обороті

2675,9

72,53

2100,4

69,26

1187

82,31

В т. ч. зрошуваних земель

1592,2

43,16

1050,3

34,63

620,4

43,02

Виходячи із таблиці можна сказати, що загальна земельна площа підприємства ПСП Агрофірма «Сиваш» з кожним роком все зменшується і зменшується. Таке явище пов’язане насамперед із розпайовкою землі підприємства та передачі землі у приватну власність робітникам підприємства, які вирішили залишити свої робочі місця. Так земельна площа в 2004р. скоротилась в порівнянні з 2002р. на 2247,1 га – це дуже негативна тенденція для господарства. Особливо це стосується сільськогосподарських угідь, які в 2004 р. зменшились відносно 2002р. на 1889,3 га. Значно скоротилась площа ріллі та пасовища на 1488,9га та 400,4га відносно. Площа лісу скоротилась майже втричі, а саме на 275,8га. Зрошувані землі скоротились у 2004р. в порівнянні з 2002р. на 971,4га. Таке становище пояснюється і недостатньою кількістю сільськогосподарської техніки для обробки необхідної кількості земель, і відсутністю заробітної плати працівникам, зайнятим у рослинництві, і розпайовкою землі та переходом господарської землі у власне користування робітників.

Вищезазначені тенденції дуже негативно впливають на подальшу діяльність ПСП Агрофірми «Сиваш», особливо це стосується кормової бази для галузі тваринництва, тому що значне скорочення земель призводить також і до значного скорочення поголів’я тварин, що в майбутньому може призвести взагалі до відсутності галузі тваринництва у господарстві.

Для того щоб визначити економічний стан підприємства, перш за все, необхідно знати його прибуток на протязі декількох років, рентабельність, яка визначає ефективність роботи підприємства, виручку від реалізації продукції, доход та інші показники, які б дали можливість визначити рівень ефективності виробництва на протязі тривалого періоду. Також, ці показники необхідні для планування нових економічних показників з прогнозуванням та розробкою подальшого ефективного виробничого процесу. Тому розглянемо таблицю, яка буде характеризувати економічний стан підприємства на основі економічних показників діяльності підприєм-

Ства. Після чого можна буде визначити теперішній стан господарства і зробити відповідні висновки.

Таблиця 2.

Основні економічні показники діяльності підприємства

Показники

2002р.

2003р.

2004р.

2004р. в % до 2002р.

1

2

3

4

5

Середньорічна чисельність робітників - всього, чол.

168

131

79

47,02

В т. ч. зайнятих в с.-г. виробництві

142

100

51

35,92

З них в рослинництві

77

60

24

31,17

В тваринництві

65

40

27

41,54

Поголів’я тварин, умов. гол.

662

420

362,1

54,70

ВВП в співставимих цінах –всього, тис. грн.

480

255,3

183,4

38,21

В т. ч. в рослинництві

374

187,4

141,2

37,75

В тваринництві

106

67,9

42,2

39,81

Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.

6643

4205

2596

39,08

Середньорічна вартість оборотних засобі в, тис. грн.

7957

6580

4638

58,29

Виручка від реалізації, тис. грн.

1292

1380

1065

82,45

Наявність енергетичних потужностей, кВт.

7825

5315

3254

41,58

Енергозабезпеченість, кВт.

244,23

200,15

247,53

101,35

Енергоозброєність, кВт.

46,58

40,57

41,19

88,43

Фондозабезпеченність, грн.

2,073

1,384

1,970

95,03

Фондоозброєність, грн.

46,728

42,054

32,861

70,32

Фондовіддача, тис. грн.

72,257

60,708

70,632

97,75

Фондомісткість, грн.

13,840

16,472

14,153

102,26

Норма прибутку (+), збитку (–), %

-7,7

-11,8

-11,1

*

Валовий доход (+), збиток (–), тис. грн.

-261

-300,5

-205,6

*

Чистий доход (+), збиток (–), тис. грн.

-512

-309,1

-290,1

*

Рівень рентабельності (+), збитковості (–), %

-19,9

-10,2

-3

*

В рослинництві, %

6,99

10,1

15,1

*

В тваринництві, %

-26,89

-20,3

-18,1

*

Фонд оплати праці - всього, тис. грн.

251

198

199,4

79,44

Проаналізувавши дану таблицю, можна відзначити, що господарство ПСП Агрофірма «Сиваш» на протязі останніх трьох років є збитковим. Про таке явище свідчать багато показників. Це стосується, насамперед, робочого потенціалу підприємства, чисельність якого скоротилась у 2004р. в порівнянні з 2002р. на 79 чоловік – майже вдвічі. Існуюча ситуація пояснюється невиплатою заробітної плати на протязі довгого часу, а звідси, і незацікавленістю робітників у ефективній праці, тим більше, що вони мають право самостійно працювати на своїй власній землі і одержувати свої власні прибутки (це стосується розпайовки землі). Значне зменшення поголів’я тварин у 2004р. на 300,1 умовних голів свідчить про недостатню кормову базу господарства, яка повинна задовольняти потреби галузі тваринництва, але не в змозі це робити із-за постійного скорочення земельної площі господарства та відсутності коштів на закупівлю необхідної кількості кормів. Також різного зменшення зазнали середньорічна вартість основних виробничих фондів та оборотних засобів, які скоротились у 2004р. на 60,92% та 41,71% відповідно до 2002 року. Це пояснюється тим, що з кожним роком основні виробничі фонди виходять із свого належного стану, а коштів на полагодження або закупівлю нових немає. Наявність енергетичних потужностей теж зменшилась на 58,42% в порівнянні з 2002р., що свідчить про застарілість сільськогосподарської техніки і великий знос цієї техніки, термін експлуатації якої вже давно минув, а закупівля нової не відбувається (із-за відсутності коштів та скорочення земельної площі господарства). Такі показники, як енергозабезпеченість і фондозабезпеченість у 2004 р. майже не змінились. Фонд оплати праці у господарстві скоротився на 51,6 тис. грн., але таке скорочення пояснюється як відсутністю коштів на виплату заробітної плати так і значним скороченням кількості самих робітників на підприємстві. Всі ці факти свідчать про те, що підприємство ПСП Агрофірма «Сиваш» на протязі останніх трьох років замість прибутків отримувало збитки, тому такі показники як норма прибутку, валовий дохід, чистий дохід, рівень рентабельності є негативними у господарстві із-за відсутності головного показника – прибутку. Таке явище, яке видно із таблиці, відображає неефективну діяльність як господарства так і керівництва в цілому.

Далі розглянемо таблицю, яка буде характеризувати спеціалізацію господарства на протязі останніх трьох років і визначимо який виробничий напрямок існує у господарстві. Слід підкреслити, що спеціалізація – це існування розвитку однієї або декілька галузей у виробництві товарної продукції в окремих господарствах областей, районів та регіонів. Я вважаю, що в ПСП Агрофірмі «Сиваш» існує територіальна форма спеціалізації, тобто, спеціалізація господарства має стабільний характер.

Для визначення рівня спеціалізації, використовують показник структури товарної продукції, який виражається коефіцієнтом спеціалізації. Тому після таблиці визначимо також і коефіцієнт спеціалізації, який існує у господарстві.

Таблиця 3.

Спеціалізація підприємства

Культури, види продукції, галузі

Вартість товарної продукції, тис. грн.

Рі, %

І

Рі(2і-1)

2002р.

2003р.

2004р.

В середньому, за період

1

2

3

4

5

6

7

8

Зернові і зернобобові

272

214

333

273

34,4

1

34,4

Технічні

31

23

-

18

2,31

7

30,03

Картопля, овочі, баклажанні

31

41

30

34

4,28

5

38,52

Продовження таблиці 3.

1

2

3

4

5

6

7

8

Інша продукція рослинництва

23

18

20,8

20,6

2,6

6

28,6

Разом по рослинництву

357

296

393,8

345,6

43,55

*

*

Молоко

47

25

37,6

36,53

4,6

4

32,2

М’ясо ВРХ

257

302

154,1

237,7

29,95

2

89,85

М’ясо свиней

169

150

135,8

151,6

19,1

3

95,5

М’ясо овець

14

9

2,4

8,5

1,07

9

18,19

Вовна

6

7

-

4,3

0,54

10

10,26

М’ясо птиці

4

1

-

1,7

0,2

11

4,2

Інша продукція тваринництва

12

13,3

18,2

14,5

1,83

8

27,45

Разом по тваринництву

509

507,3

348,1

454,8

57,31

*

*

Разом по рослинництву і тваринництву

856

793

731,9

793,6

100

*

409,2

Далі розглянемо коефіцієнти спеціалізації за формулою:

Кс =; (2.1)

Кс=100/409,2=0,24

Значення коефіцієнту свідчить, що рівень спеціалізації у ПСП Агрофірма «Сиваш» середній, тобто підприємство має 2 основних напрямки, а саме – вирощування зернових і зернобобових культур та виробництво м’яса ВРХ. Існують також допоміжні напрямки – це виробництво м’яса свиней та молока.

Далі проаналізувавши таблицю можна зробити такі висновки, що у 2004 році вартість продукції рослинництва збільшилась в порівнянні з 2002р. на 26,8 тис. грн. Така ситуація пояснюється своєчасним посівом сільськогосподарських культур, гарними природними умовами, в наслідок чого – кращий врожай, ніж у попередні роки, особливо зернових культур. Більшість худоби господарство реалізує державним організаціям, приватним переробним організаціям або своїм робітникам в рахунок заробітної плати. Велике зменшення вартості товарної продукції у галузі тваринництва у 2004р. стосується насамперед м’яса Великої рогатої худоби (на 102,9 тис. грн.), м’яса свиней (на 33,2 тис. грн.), м’яса овець (на 11,6 тис. грн.). М’ясо птиці взагалі не вироблялось для продажу.

Загальний висновок по таблиці можна зробити такий, що у господарстві ПСП Агрофірма «Сиваш» галузь тваринництва стає все збитковішою з кожним роком, а галузь рослинництва тримається за рахунок вирощування зернових культур.

Як відомо, фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності.

На фінансовий стан впливають багато факторів, особливо це стосується насамперед ефективності виробничого процесу як в галузі рослинництва так і в галузі тваринництва. Наявність інвестицій на підприємстві, правильний рух грошових коштів, зміни які відбуваються у складі власного капіталу, наявність оборотних активів та їх використання, все це буде чітко впливати на фінансовий стан підприємства. Також величина заборгованості підприємства перед банками, бюджетом, постачальниками, робітниками самого підприємства, учасниками, органами страхування теж буде впливати на фінансовий стан.

Слід також відзначити, що правильне складання фінансової звітності, особливо Балансу підприємства, теж буде відображатись на фінансовому стані підприємства. Тому що ті показники, які будуть відображати фінансовий стан підприємства, знаходяться саме у Балансі підприємства.

Для того, щоб охарактеризувати фінансовий стан ПСП Агрофірма «Сиваш», розрахуємо на основі Балансу підприємства основні фінансові показники і зробимо відповідні висновки.

Таблиця 4.

Основні фінансові показники діяльності підприємства

Показники

2002р.

2003р.

2004р.

1

2

3

4

Оцінка майнового стану

1. Сума господарських засобів, тис. грн.

7165,1

8581,9

4220,8

2. Частка основних засобів в активах, %

77,16

82,7

58,69

3. Коефіцієнт зносу основних засобів

0,72

0,62

0,71

4. Коефіцієнт придатності основних засобів

0,28

0,38

0,29

Показники ліквідності і платоспроможності

5. Величина власних оборотних засобів, тис. грн.

212,1

19,3

249,3

6. Коефіцієнт поточної ліквідності (швидкої)

0,13

0,21

0,38

7. Частка оборотних засобів в активах, %

19,59

14,31

37,31

8. Частка власних оборотних засобів у поточних активах, %

3,11

1,57

15,83

9. Коефіцієнт покриття

0,87

1,02

1,19

Оцінка фінансової стійкості

10. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)

0,77

0,85

0,69

11. Коефіцієнт заборгованості (співвідношення позикових коштів до власних коштів)

0,29

0,17

0,46

12. Коефіцієнт покриття інвестицій (фінансової стабільності)

0,74

0,85

0,69

13. Коефіцієнт інвестування (забезпеченості власним капіталом)

0,96

0,99

1,09

14. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів

0,02

Оцінка ділової активності підприємства

15. Коефіцієнт оборотності активів

0,18

0,15

0,16

Продовження таблиці 4.

1

2

3

4

16. Коефіцієнт оборотності готової продукції

19,7

79,77

21,39

17. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

6,33

5,2

1,36

18. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

0,8

1,07

0,52

Проаналізувавши дану таблицю можна зробити висновок про те, що загальний стан ПСП Агрофірма «Сиваш» та основні фінансові показники його діяльності, а саме його господарські засоби у 2004р. значно зменшились у порівнянні з 2002р. і 2003р., а саме на 2944,3 тис. грн. і 4361,1 тис. грн. (вдвічі) відповідно. Це говорить про скорочення виробничого процесу у 2004р., що є нетиповим явищем для господарства, особливо на майбутню перспективу.

Частка основних засобів в активах показує, яка частина основних засобів (будівлі, споруди, машини, та інше) знаходиться в активах підприємства, тобто у загальному майні підприємства. Зріст цього показника не є позитивом для підприємства, тому що, як виявляється, все більшу і більшу частину будуть забирати основні засоби, а не оборотні активи (грошові кошти, інвестиції, виробничі запаси та інше). Так у 2004р. спостерігається значне зменшення цього показника на 18,47% відповідно до 2002р. Але це не є добрим „знаком” для підприємства, тому що у 2004р. зменшилось як самі активи, так і основні засоби.

Коефіцієнт зносу основних засобів залишився майже не змінним, а саме зменшився на 0,01 в порівнянні з 2002р. і збільшився на 0,09 в порівнянні з 2003р. Взагалі, коефіцієнт зносу на підприємстві вважається великим і зростання його у 2004р. – дуже негативна тенденція для господарства, тому що це говорить про застарілість сільськогосподарської техніки і неможливість придбання нової.

Коефіцієнт придатності основних засобів невеликий, і в порівнянні з 2002р., зменшився на 0,09. Така ситуація пояснюється тим, що у 2004р. більшість сільськогосподарської техніки не була придатна для експлуатації або взагалі була відсутня.

Величина власних оборотних коштів у 2004р. збільшилась в порівнянні з 2003р. на 230 тис. грн., і на 461,4 тис. грн. в порівнянні з 2002р. Зростання цього показника є позитивною тенденцією для господарства і така ситуація спостерігається в 2003р. та у 2004р., а в 2002р. підприємство не мало власних оборотних коштів, що дуже негативно впливало на виробничий процес.

Як відомо, ліквідність підприємства визначається як здатність своєчасно платити по своїм боргам. Тому ПСП Агрофірму «Сиваш» коефіцієнт поточної (швидкої) ліквідності характеризує як платоспроможне, на максимально прогнозуємий період. На підприємстві цей показник був низьким, але в 2004р. він збільшився в порівнянні з 2002р. та з 2003р. на 0,25 та 0,17 відповідно. Але нормальне значення цього показника повинно перевищувати 0,7.

Частка оборотних засобів в активах підприємства теж низька, що також негативно впливає на його діяльність. Але у 2004р. спостерігається поступове збільшення цього показника у порівнянні з 2002р. та з 2003р. на 17,72% на 23% відповідно. Збільшення цього показника є позитивною тенденцією для господарства, так як це означає, що господарство володіє необхідною кількістю оборотних засобів і може своєчасно (швидко) розраховуватися по своїм боргам.

В 2002р. коефіцієнт покриття був низький, але поступово, з кожним роком, він почав зростати. Так в 2004р. він збільшився на 0,32 відповідно до 2002р. Зростання цього показника говорить про поступову нормалізацію платоспроможності.

Фінансова стійкість – це характеристика стану рахунків підприємства, які гарантують його постійну платоспроможність. Тому коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) показує, наскільки підприємство незалежне від інвесторів, кредиторів. У 2004р. спостерігається зменшення цього показника на 0,08 та на 0,16 у порівнянні з 2002 р. та 2003 р. відповідно. Але, таке зменшення пояснюється скороченням як власного капіталу так і майна підприємства.

Коефіцієнт заборгованості у 2004р. значно підвищився, що є негативним явищем для підприємства. А саме на 0,17 в порівнянні з 2002р. та на 0,29 – з 2003 р. Така ситуація свідчить про зростання заборгованості підприємства перед фізичними та юридичними особами.

Коефіцієнт покриття інвестицій показує питому вагу власного капіталу і довгострокових зобов’язань в загальній сумі активів підприємства. Норматив цього показника, приблизно - 0,9. Тому на підприємстві він вважається низьким, а саме в 2004р. він знизився на 0,05 відповідно до 2002р. і на 0,16 відповідно до 2003р. Таке явище пояснюється зменшенням у 2004 р. як власного капіталу, так і активів підприємства в цілому.

Коефіцієнт інвестування показує ступінь покриття власним капіталом необоротних активів підприємства. Якщо цей показник перевищує 1, то це говорить про достатню кількість власного капіталу на підприємстві. Можна сказати, що для ПСП Агрофірми «Сиваш» цей показник вважається нормальним, особливо у 2004р., коли його значення перевищувало 1.

Коефіцієнт оборотності активів показує ефективність використання всіх ресурсів, які є в наявності підприємства, незалежно від джерел їх залучення, тобто цей коефіцієнт показує, скільки грошових одиниць реалізованої продукції приносить кожна одиниця активів підприємства. Ріст цього показника означає прискорений кругообіг ресурсів підприємства. Але на даному підприємстві цей показник поступово знижується із року в рік.

Так, у 2004р. він знизився на 0,02 в порівняні з 2002р. і на 0,01 підвищився в порівняні з 2003р.

Коефіцієнт оборотності готової продукції показує, скільки грошових одиниць від доходу реалізованої продукції припадає на весь обсяг реалізованої продукції. Ріст цього показника свідчить про підвищення попиту на цю продукцію. На даному підприємстві цей показник знизився у 2004р. на 58,38 у порівнянні з попередніми роками, що є негативним для підприємства, тому що це свідчить про спад у виробництві продукції.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, як дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти. На підприємстві в 2004р. цей показник значно знизився, а саме на 4,97 відповідно до 2002р. і на 3,84 відповідно до 2003р.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, скільки необхідно оборотів для погашення зобов’язань підприємства перед кредиторами. Зростання цього коефіцієнта свідчить про збільшення швидкості погашення зобов’язань, тобто збільшення вищезазначеного коефіцієнта – позитивна тенденція для господарства. Але, нажаль, на даному підприємстві цей показник низький, особливо в 2004р.. Спостерігається зниження цього показника на 0,28 відносно до 2002р. і на 0,55 відносно до 2003р..

В цілому, можна зробити по підприємству ПСП Агрофірма «Сиваш» такий висновок, що фінансовий стан підприємства незадовільний. Це пояснюється постійною заборгованістю підприємства, відсутністю необхідної кількості грошових коштів, постійним зниженням вартості майна підприємства, розміру власного капіталу, та впливом інших негативних факторів. Підвищення значення деяких коефіцієнтів, таких як коефіцієнт покриття, коефіцієнт інвестування, частка оборотних засобів в активах, свідчить про поступове налагодження ефективної діяльності господарства, але, поки що, значного покращення у ПСП Агрофірми «Сиваш» не відмічається.

2. Наукові основи складання та подання фінансової звітності.

Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам, перш за все, керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства, та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, облікова політика являє собою сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Облікова політика розробляється на багато років, і може змінюватись лише в тому випадку, якщо:

- змінюються статутні вимоги;

- змінюються вимоги органу, що затверджує Положення (стандарт) бухгалтерського обліку;

- зміни забезпечать більш достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства. [ 1 ].

Згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та П(С)БО № 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. [ 2 ].

Взагалі, наукові економічні видання, звітність трактують як систему узагальнюючих і взаємопов’язаних показників стану та використання основних та оборотних засобів, джерел їх формування, фінансових результатів, напрямків використання прибутку тощо. Звітність дозволяє визначити загальну вартість майна, вартість мобільних (оборотних) засобів, величину власних та залучених коштів підприємства. [ 4 ].

Слід зазначити, що бухгалтерська фінансова звітність підприємства являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається підрахунком, групуванням і спеціальною обробкою даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Інформація, яка надається у річних звітах, не є комерційною таємницею, і тому використовується зовнішніми користувачами для прийняття конкретних економічних рішень.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам, для прийняття рішень, повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством. [ 10 ].

Для досягнення мети фінансова звітність повинна бути:

- зрозуміла (інформація, наведена у фінансових звітах, повинна бути

Дохідлива та розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання);

- доречна (фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки зроблені у минулому);

- достовірна (інформація, наведена у фінансових звітах, не повинна містити помилок, перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності);

- зіставна (фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди та фінансові звіти різних підприємств). [ 11 ].

При підготовці фінансової звітності згідно з П(С)БО №1, необхідно дотримуватись таких принципів:

- автономність підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, майно якої і зобов’язання відокремлені від майна і зобов’язань її власників;

- безперервність діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

- періодичність, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

- історична (фактична) собівартість, що визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- нарахування та відповідність доходів та витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

- повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

- обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завишенню оцінки активів і доходів підприємства;

- превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці. [ 1 ].

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про: підприємство, дату звітності та звітній період, валюту звітності та одиницю її виміру, відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду, облікову політику підприємства та її зміни, консолідацію фінансових звітів, припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності, обмеження щодо володіння активами, участь у спільних підприємствах, виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування, переоцінку статей фінансових звітів, та іншу інформацію. [ 15 ].

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності включає:

- назву, організаційно-правову форму та місце знаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

- короткий опис основної діяльності підприємства;

- назву органу управління, у виданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;

- середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Кожен фінансовий звіт повинен мати дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу. Звітнім періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Перший звітній період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітнім періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації. Таким чином, за періодичністю складання і подання звітність поділяється на поточну, місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну та річну. [ 13 ].

Користувачами фінансової звітності можуть бути:

- інвестори (здійснюють прибуткові фінансові вкладання);

- власники (придбання, продаж та володіння цінними паперами, оцінка якості управління, визначення суми дивідендів що підлягають розподілу);

- керівництво підприємства (регулювання діяльності підприємства);

- працівники підприємства (рівень оплати праці, збереження робочих місць, пенсійне забезпечення, стабільність і прибутковість підприємства);

- кредитори (повернення кредиту і отримання відсотків);

- постачальники (оплата рахунків за товари, роботи, послуги тощо);

- замовники (оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання);

- органи державного управління (своєчасне та повне отримання макроекономічних показників).

2.1. Складові фінансової звітності.

Фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Для вивчення фінансового стану підприємства, необхідна інформація про економічні ресурси, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища в якому воно функціонує. Таку інформацію можна отримати з балансу.

Згідно з П(С)БО №2 “Баланс” баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Елементами балансу безпосередньо пов’язаними з визначенням фінансового стану підприємства є : активи, зобов’язання і власний капітал.

Активи підприємства – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Зобов’язання підприємства – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Баланс має таку структуру :

- актив : необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів;

- пасив : власний капітал, зобов’язання, доходи майбутніх періодів.

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати пасиву балансу (сумі зобов’язань та власного капіталу). До бухгалтерського балансу пред’являється ряд вимог, що забезпечують можливість його використання у підприємницькій діяльності :

- правдивість : правдивим є баланс, який складений на підставі записів, проведених по всіх документах, які відображають факти господарського життя підприємства за звітній період. Основною умовою правдивості балансу є обґрунтування його показників документами і записами на бухгалтерських рахунках, бухгалтерськими розрахунками та інвентаризацією;

- реальність : відповідність оцінок його статей об’єктивній дійсності;

- єдність : полягає в побудові балансу на єдиних принципах обліку і оцінки.

Це означає застосування в усіх структурних підрозділах підприємства єдиної номенклатури рахунків бухгалтерського обліку, однакового змісту рахунків, їх кореспонденцій тощо;

- послідовність : полягає в тому, що кожний наступний баланс повинен випливати із попереднього. На підприємстві, яке існує декілька років, застосовують однакові методи оцінки і порядку складання;

- зрозумілість : його доступність для зрозуміння особами, які його складали, і всіх хто його читає.

Актив відображається в балансі при умові, якщо його оцінка може бути достовірно визначена, і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

Витрати на придбання і створення активу, не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду в звіті про фінансові результати.

Зобов’язання відображаються в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена і існує ймовірність зменшення економічних вигод в майбутньому в результаті його погашення.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів і зобов’язань, котрі призводять до його зміни.

Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові результати та її розкриття у фінансової звітності, визначає П(С)БО №3 “Звіт про фінансові результати”.

Призначення звіту полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) за звітній період.

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітній період.

Звіт про фінансові результати складається з 3 розділів : фінансові результати, елементи операційних витрат, розрахунок показників прибутковості акцій.

Розділ “фінансові результати” побудований згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності та функціями, що забезпечують послідовне зіставлення доходів і витрат, для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Розділ “елементи операційних витрат” надається інформація про витрати в розрізі економічних елементів, а саме : матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація. Інші операційні витрати.

Також для заповнення цього розділу використовують інформацію яка відображається на бухгалтерських рахунках класу 8 “Витрати за елементами”.

Розділ “Розрахунок показників прибутковості акцій” заповнюється тільки акціонерними товариствами, прості акції яких, вільно продаються і купуються на фондових біржах, включаючи товариства які знаходяться у процесі випуску акцій.

Для розрахунку чистого прибутку (збитку) у звіті про фінансові результати, слід визначити такі його складові : чистий дохід (виручка від реалізації продукції (послуг)), валовий прибуток (збиток), фінансовий результат від операційної діяльності, прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, прибуток (збиток) від звичайної діяльності, чистий прибуток (збиток) звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів є новою формою звітності.

Метою складання звіту є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітній період.

Еквівалентами грошових коштів – є короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів, і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Рух коштів відображається у звіті за трьома видами діяльності – операційною, інвестиційною та фінансовою.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства. А також інші види діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою.

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу.

До звіту не включають не грошові операції (які не потребують використання грошових коштів або їхніх еквівалентів): бартерні операції, надходження основних засобів на умовах фінансового лізингу, перетворення зобов’язань на власний капітал.

Для складання звіту використовують такі джерела інформації як Баланс, Звіт про фінансові результати, Примітки до фінансових звітів, Головна книга, аналітичні дані окремих рахунків бухгалтерського обліку.

Процес складання звіту включає п’ять основних етапів :

- збір і підготовка необхідної інформації;

- визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності;

- визначення руху коштів у результаті інвестиційної діяльності;

- визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності;

- визначення чистого руху коштів і узгодження залишків їх.

Згідно з П(С)БО №4 інформація про рух коштів у результаті операційної діяльності має подаватися з використанням непрямого методу, який передбачає визначення суми чистого надходження (видатку) в результаті операційної діяльності послідовним коригуванням показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування наведеного у Звіті про фінансові результати.

Коригування здійснюється з метою врахування впливу :

- змін у складі запасів, операційної дебіторської та кредиторської заборгованості;

- доходів і витрат, не пов’язаних з рухом грошових коштів;

- прибутків і збитків, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

Процес заповнення розділу І “рух коштів у результаті операційної діяльності” включає 5 кроків.

Крок 1 – перенесення показника прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, відображеного у Звіті про фінансові результати до Звіту про рух грошових коштів.

Крок 2 – визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності до змін у чистих оборотних активах. Його метою є врахування впливу на прибуток не грошових витрат (амортизація необоротних активів, забезпечення зобов’язань, витрат на оплату відсотків за фінансовими зобов’язаннями), а також фінансових результатів, не пов’язаних з операційною діяльністю.

Крок 3 – визначення грошових коштів від операційної діяльності, шляхом коригування прибутку (збитку) від операційної діяльності на зміни у складі оборотних активів, поточних зобов’язань, витрат і доходів майбутніх періодів.

Крок 4 – визначення чистого руху коштів до надзвичайних статей, шляхом вирахування з суми грошових коштів від операційної діяльності сплачених відсотків та податків на прибуток.

Крок 5 – визначення чистого руху коштів від операційної діяльності. Для цього слід урахувати рух коштів внаслідок надзвичайних подій, що не пов’язані з інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Остання форма у фінансовій звітності це Звіт про власний капітал (П(С)БО №5). Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками), або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.

Метою складання Звіту є розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

- внесення власниками підприємства грошей та інших активів;

- накопичення суми доходів, що залишаються на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на дві категорії:

- інвестований (вкладений або сплачений капітал);

- нерозподілений прибуток.

Інвестований капітал – це сума простих та привілейованих акцій, за їх номінальною вартістю, а також додатково вкладений капітал.

Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами.

Власний капітал складається із статутного капіталу, пайового капіталу, додатково вкладеного капіталу, резервний капітал інший додатковий капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства, повинні додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за попередній рік.

За принципом повноти висвітлення фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операції та події, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Інформація, що полягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах, або у примітках до них.

3. Організація складання та подання фінансової звітності.

3.1. Загальні принципи організації складання фінансової звітності.

Перш ніж розпочати даний розділ, ще раз зазначимо, що фінансова звітність підприємства являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є його завершальною стадією.

Як раніше було зазначено, ведення бухгалтерського обліку на ПСП Агрофірмі «Сиваш» є централізованим. Тобто, формування звітних даних, а також розробку та складання фінансової звітності здійснює головний бухгалтер, а збирання даних для цієї роботи здійснюють робітники бухгалтерії. Також, слід звернути увагу на те, що на підприємстві використовується лінійно-організаційна структура бухгалтерії, при якій всі працівники бухгалтерії підпорядковуються головному бухгалтеру, а саме, бухгалтер з оплати праці, бухгалтер з обліку витрат продукції, бухгалтер з обліку розрахунків підприємства та інше.

Дані, які необхідні для ведення бухгалтерської роботи, знаходяться в документах. Тому розподіл обов’язків по прийманню документів від структурних підрозділів та їх наступної обробки закріплюються в посадових інструкціях бухгалтерів та у графіку документообігу. Графік охоплює розробку форм документів, перелік документів для оформлення операцій на підприємстві, методику і техніку їх складання. Роботу по складанню графіку документообігу організовує головний бухгалтер, після чого, графік затверджується наказом керівника підприємства.

На ПСП Агрофірмі «Сиваш» графік документообігу не ведеться, що є вагомим недоліком для бухгалтерської роботи, так як через це ускладнюється процес правильного оформлення, реєстрації документів, їх перевірки, тобто всі необхідні етапи роботи з документами до передачі їх в архів.

Фінансову звітність на підприємстві складає головний бухгалтер. Спочатку головний бухгалтер складає пробний баланс, в якому визначає дебітові та кредитові рахунки. Далі складає Звіт про фінансові результати з метою визначення доходів та витрат, а також фінансових результатів, використовуючи дані аналітичного обліку. Після цього складається Баланс, по активу якого за відповідними статтями відображається сальдо активних рахунків, а по пасиву – сальдо пасивних рахунків з пробного балансу з врахуванням фінансового результату, визначеного у Звіті про фінансові результати.

Баланс представляє собою таблицю звітної форми, яка складається із трьох розділів активу (необоротні активи, оборотні активи і витрати майбутніх періодів) і п’яти розділів пасиву (власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання та доходи майбутніх періодів).

Для заповнення активу Балансу, головний бухгалтер використовує такі документи:

- Журнал-ордер № 4 „Облік основних засобів, нематеріальних активів, знос необоротних активів” – розділ І;

- Журнал-ордер № 4 „Облік капітальних і фінансових інвестицій” – розділ ІІ;

- Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій;

- Відомість обліку витрат виробництва;

- Відомість обліку незавершеного виробництва;

- Аналітична відомість обліку розрахунків.

Для заповнення пасиву Балансу головний бухгалтер використовує наступні документи:

- Журнал-ордер 7 за кредитом рахунків 40,41,42,43,44,45,46,47,48,49;

- Відомість аналітичних даних рахунків 42,44,47;

- Журнал-ордер № 2 за кредитом рахунків 50,60 – „Облік довгострокових і короткострокових позик”;

- Журнал-ордер № 3 „Облік розрахунків за товари, роботи, послуги” за кредитом рахунків 16,34,36,37,38,61,62,63 – розділ І;

- Журнал-ордер № 3 „Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових та поточних зобов’язань за кредитом рахунків 17,52,53,54,55,61,64,67,69;

- Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками -3.1;

- Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів – 3.4;

- Відомість обліку витрат і доходів;

- Відомість обліку розрахунків з бюджетом – 3.6;

Головний бухгалтер на ПСП Агрофірмі «Сиваш» при складанні звітного Балансу за відповідними статтями по активу відображає перенесені сальдо активних рахунків з пробного балансу, по пасиву – перенесені сальдо пасивних рахунків пробного балансу з рахуванням фінансового результату (прибутку чи збитку), обчисленого як різниця між доходами і витратами.

У першому розділі активу балансу „Необоротні активи” відображають вартість незавершеного будівництва, основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових вкладень, інших необоротних активів.

Витрати по незавершеному будівництву (020) визначають за даними аналітичного обліку, так як по дебету рахунка „Основні засоби” вони відображені разом з іншими необоротними активами.

Статтю „Основні засоби” (030) про вартість власних та отриманих в фінансову оренду основних засобів, а також вартість нематеріальних активів, заповнюють на підставі дебетового сальдо рахунка „Основні засоби” та нарахованої суми їх зносу за кредитовим сальдо рахунка „Знос основних засобів”

Статтю „Довгострокові фінансові інвестиції” (040) про фінансові вкладення на період більше одного року, а також інвестиції, які не можуть буди вільно реалізовані у будь-який час заповнюють за даними аналітичного обліку.

Підсумок за розділом І (080) визначається за сумою рядків 020,030,040,070.

У другому розділі „Оборотні активи” відображають матеріальні та грошові кошти, борги господарству. Статті „Виробничі запаси” (100) та „Готова продукція” (130) заповнюють на підставі аналітичних Інвентаризаційного опису чи Відомості обліку витрат виробництва, незавершене виробництво – Відомості обліку незавершеного виробництва та залишків по рахунку „Витрати”

Статтю „Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” (160), де відображається заборгованість покупців за продані їм товари заповнюють по дебетовому сальдо рахунка „Розрахунки з організаціями та особами” та аналітичною Відомістю обліку розрахунків.

У статті „Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом” (170) показують заборгованість господарству фінансових і податкових органів на підставі дебетового сальдо рахунка „Розрахунки з бюджетом”.

У статті „Поточні фінансові інвестиції” (220) записують інвестиції на строк менше року, або такі, що легко реалізуються за даними аналітичного обліку.

У статті „Грошові кошти” (230) показують наявність коштів у банку та касі за дебетовим сальдо рахунків „Готівка”, „Поточний рахунок” окремо в національній та іноземній валютах.

У статті „Усього за розділом ІІ” (260) вказують загальну суму оборотних активів.

У третьому розділі „Витрати майбутніх періодів” (270) відображають витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. Прикладом можуть буди витрати, пов’язані з освоєнням нових виробництв, оплачені авансом в сезонних галузях.

За розділами активу балансу визначають підсумок (280) як суму рядків 80,260,270.

Пасив балансу формують на підставі сальдо пасивних рахунків. У першому розділі пасиву балансу „Власний капітал” (380) показують джерела власних активів підприємства. Тут розшифровують дані про розмір статутного капіталу (300), додаткового капіталу (320), резервного капіталу (340). Дані за видами капіталів зосереджені по кредиту рахунка „Власний капітал” та в аналітичному обліку.

У статті „Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)” (350) показують суму нерозподіленого прибутку (чи збитку). Вона визначається після закриття рахунку „Фінансові результати”, значення якого відображено по р.190 форми №2-м, що потім зменшується на суму нарахованих протягом звітного періоду дивідендів і виплат, визначених за рахунком „Витрати за рахунок доходу” та відрахувань до резервів за аналітичними даними розподілу прибутку.

У статті „Неоплачений капітал” (360) відображають суму заборгованості за внесками до статутного капіталу. Суми за цією статтею вираховуються при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті „Усього за розділом І” (380) записують суму рядків 300,320,340,350 мінус рядок 360.

У другому розділі пасиву балансу „Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування” (430) записують інформацію про забезпечення наступних витрат – відпусток, гарантійних зобов’язань і залишки коштів цільового фінансування з бюджету та інших джерел (від фізичних та юридичних осіб, гуманітарна допомога тощо) на підставі аналітичних даних Відомості обліку витрат і доходів.

У третьому розділі „Довгострокові зобов’язання” (480) показують непоточні кредити банків та інші позичкові кошти довготермінові за кредитовим сальдо рахунка „Розрахунки з організаціями та особами” і аналітичними записами Відомості обліку розрахунків.

У четвертому розділі „Поточні зобов’язання” (500) показують короткострокові кредити банків, відображають суми відповідних зобов’язань по поточній заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями, наводять дані про кредиторську заборгованість господарства за товари, роботи, послуги. Для цього використовують інформацію аналітичного обліку розрахунків, яка розшифровує кредитове сальдо рахунка „Розрахунки з організаціями та особами”.

Статті „Короткострокові кредити банків” 500 та „Поточна заборгованість за короткостроковими зобов’язаннями” (510) заповнюють на підставі кредитового сальдо рахунка „Розрахунки з організаціями та особами” і аналітичного обліку розрахунків.

Статтю „Поточні зобов’язання за рахунками” : з бюджетом (550) заповнюють за кредитовим сальдо рахунка „Розрахунки з бюджетом”; зі страхування (570) та з оплати праці (580) – за кредитовим сальдо рахунка „Розрахунки з організаціями та особами” і аналітичними даними Відомості обліку розрахунків.

Інші зобов’язання записують у відповідній статті (610). Загальний розмір поточних зобов’язань записують по рядку 620.

У п’ятому розділі „Доходи майбутніх періодів” (630) показують доходи отримані у звітному періоді, але які за економічним змістом належать до майбутніх. Прикладом таких доходів є авансові орендні платежі, плата за навчання тощо, які визначають за даними аналітичної Відомості обліку доходів і витрат.

Підсумок пасиву балансу (640) визначають за сумою рядків 380,430,480,620,630.

Складений таким чином звітний Баланс (форма №1-м) відрізняється від пробного балансу на суму визначеного фінансового результату (форма №2-м), його розподілу і закриття певних рахунків.

Головний бухгалтер чітко контролює рівність підсумків активу та пасиву балансу.

У ПСП Агрофірмі «Сиваш» Баланс складається щоквартально та за рік.

Звіт про фінансові результати на підприємстві показує доходи, одержані господарством за певний період, та витрати, понесені в цьому ж періоді. Даний Звіт на підприємстві також складається щоквартально та за рік. Підставою для складання Звіту про фінансові результати є аналітичні записи у „Відомостях обліку витрат та доходів” та у „Відомостях обліку розрахунків”.

Техніка складання Звіту про фінансові результати на ПСП Агрофірмі «Сиваш» має такий вид – головний бухгалтер у І розділі „Фінансові результати” визначає всі фінансові результати від операційної діяльності та від звичайної діяльності, які отримало підприємство за конкретний період. Далі, для визначення чистого прибутку (збитку) за певний період здійснюють наступні кроки. У статті „Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” (010) показують загальний дохід від реалізації без вирахування непрямих податків. У статті „Податок на додану вартість” (015) визначають суму ПДВ від статті „Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)”. У статті „Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” (035) визначають чистий дохід як різниця між „Дохід (виручка) від реалізації продукції” та „Податок на додану вартість”, тобто (010)-(015). У статті „Валовий прибуток (збиток)” (050), (055) визначається валовий прибуток (збиток) який одержало підприємство на протязі звітного періоду. Підставою для заповнення цієї статті є „Відомість з обліку витрат та доходів”. У статті „Адміністративні витрати” (070) та „Витрати на збут” (080) відображають ті адміністративні витрати та витрати пов’язані зі збутом продукції, які були понесені на підприємстві за звітній період. У статті „Фінансові результати від операційної діяльності” (100) вказують результати від операційної діяльності за звітній період. Якщо підприємство отримало прибуток, то сума записується у рядок (100), якщо збиток – рядок (105).

Також, якщо ПСП Агрофірма «Сиваш» протягом звітного періоду отримувало інші доходи, то суми цих доходів головний бухгалтер відображає у статті „Інші доходи” (130), якщо ж отримувало витрати, то вони відображаються у статті „Інші витрати” (160).

У статті „Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування” (прибуток (170), збиток (175)) відображають прибуток або збиток, який отримало підприємство від звичайної діяльності (до оподаткування), і отримані значення записуються у відповідні рядки. Якщо на підприємстві отримано прибуток, то у статті „Податок на прибуток від звичайної діяльності” (180) визначається сума податку на прибуток (170).

Таким чином визначаються „Фінансові результати від звичайної діяльності” – прибуток (190), збиток (195).

У статті „Надзвичайні доходи (200), витрати (205)” відображаються витрати або доходи, які відповідають визначенню надзвичайних. До надзвичайних доходів можна віднести страхові відшкодування, отримані від страховиків, а до надзвичайних витрат можна віднести невідшкодовані витрати від стихійних лих, пожеж, техногенних аварій, тощо. Якщо отримували надзвичайні доходи, то головний бухгалтер розраховує „Податки з надзвичайного прибутку” (210).

І остання стаття – „Чистий прибуток (220), збиток (225)”. Головний бухгалтер визначає чистий прибуток (збиток), який обчислюється як різниця між чистими доходами та витратами.

У другому розділі Звіту про фінансові результати – „ Елементи операційних витрат” – головний бухгалтер визначає всі витрати, які були понесені ПСП Агрофірмою «Сиваш», на підставі даних аналітичного обліку, або здійснює вибірку по рахунку „Витрати”.

Так, у статті „Матеріальні витрати” (230), вказується вартість сировини та матеріалів, спожитих на виробництво, та інші допоміжні матеріали.

У статті „Витрати на оплату праці” (240) вказуються витрати по оплаті праці робітників підприємства – всі грошові і матеріальні виплати, суми відпускних, матеріальної допомоги, тощо.

У статті „Відрахування на соціальні заходи” (250) вказуються нарахування на заробітну плату, на державне обов’язкове соціальне страхування, в тому числі, на випадок безробіття, окрім державного обов’язкового пенсійного страхування, тому що дане підприємство є платником ФСП.

У статті „Амортизація” (260) вказується сума нарахованої амортизації основних засобів, визначена по обраному методу нарахування амортизації.

У статті „Інші операційні витрати” (270) визначаються витрати на збут, управління, а також штрафи, безнадійні борги, витрати від знецінення запасів, тощо.

У статті „Разом” (280) визначають суму всіх витрат, які були вказані та визначені у даному розділі.

Так як ПСП Агрофірма «Сиваш» не є акціонерним підприємством, то головний бухгалтер не заповнює третій розділ даного Звіту, а саме розділ „Розрахунок показників прибутковості акцій”.

Складання Звіту про фінансові результати є важливим етапом для визначення ефективності діяльності підприємства за певний аналізуємий період.

Також, на підприємстві головний бухгалтер складає „Звіт про рух грошових коштів” та „Звіт про власний капітал”, а також „Примітки до фінансової звітності”.

Звіт про рух грошових коштів головний бухгалтер складає за рік. Даний звіт містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітній період. Для складання цього звіту головний бухгалтер використовує непрямий метод, який передбачає визначення суми чистого надходження (видатку) в результаті операційної діяльності, шляхом послідовного коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (наведеного в „Звіті про фінансові результати”).

Для складання Звіту про рух грошових коштів головний бухгалтер підприємства використовує такі документи:

- „Баланс”;

- „Звіт про фінансові результати”;

- „Примітки до фінансових звітів”;

- Головна книга;

- Аналітичні дані окремих бухгалтерських рахунків.

Головний бухгалтер складає цей звіт в 5 етапів.

Етап 1. Перенесення показника прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, відображеного у Звіті про фінансові результати до Звіту про рух грошових коштів. Отже, у статті „Прибуток (збиток) до оподаткування та надзвичайних статей” у графах „Надходження” і „Видаток” показують відповідно прибуток чи збиток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період, наведений у Звіті про фінансові результати.

Етап 2. Визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності до змін у чистих оборотних активах. Його метою є врахування впливу на прибуток не грошових витрат (амортизації необоротних активів, забезпечень зобов’язань, витрат на сплату відсотків за фінансовими зобов’язаннями), а також фінансових результатів, не пов’язаних з операційною діяльністю.

У статті „Амортизація необоротних активів” обліковують амортизаційні відрахування по матеріальних і нематеріальних необоротних активах, нараховані протягом звітного періоду. Оскільки нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів є витратами, що зменшили прибуток підприємства, але не призвели до витрачення коштів, суму амортизації слід додати до прибутку, тобто відобразити в графі „Надходження” Звіту. У статті „Збільшення (зменшення) забезпечень” відображають зміни (в графі „Надходження” – збільшення, а в графі „Видаток” – зменшення) у складі забезпечень наступних витрат і платежів, що не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю. Для визначення зміни суми забезпечень слід проаналізувати статті розділу ІІ пасиву Балансу. Збільшення забезпечень, що належать до операційної діяльності, призводить до збільшення витрат звітного періоду, які не є видатком грошових коштів. Через це суму збільшення таких забезпечень слід додати до прибутку від операційної діяльності. У свою чергу, суму зменшення зазначених забезпечень треба вираховувати при визначенні руху коштів від операційної діяльності. У статті „Збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць” в графі „Надходження” відображають збитки, в графі „Видаток” – прибуток від курсових різниць внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізованими є курсові різниці, пов’язані з перерахунком сум монетарних статей в іноземній валюті, які наведені в Балансі на кінець звітного періоду. Слід мати на увазі, що тут враховують лише нереалізовані не операційні курсові різниці, тобто курсові різниці, пов’язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, що пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також з перерахунком залишку коштів у іноземній валюті. Оскільки зміна валютних курсів не пов’язана з рухом грошових коштів, урахування таких курсових різниць дасть можливість уникнути завищення або заниження руху грошових коштів у процесі операційної діяльності внаслідок переоцінки не операційної дебіторської або кредиторської заборгованості в іноземній валюті. Нереалізована курсова різниця внаслідок перерахунку операційної кредиторської заборгованості поглинається при врахуванні змін у складі поточних зобов’язань. У статті „Збиток (прибуток) від не операційної діяльності” в графі „Надходження” відображають збиток, у графі „Видаток” – прибуток від володіння (дивіденди, відсотки тощо) та реалізації фінансових інвестицій, продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових активів; інші прибутки та збитки від інвестиційної та фінансової діяльності. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування містить прибуток (збиток), отриманий від різних операцій і подій – реалізації продукції, основних засобів, фінансових інвестицій, тощо. Оскільки метою цієї діяльності є визначення прибутку від операційної діяльності, слід із загального прибутку виключити прибуток від інвестиційної та фінансової діяльності та додати збитки від цієї діяльності. Для визначення прибутків і збитків від неопераційної діяльності, слід ураховувати статті Звіту про фінансові результати – „Дохід від участі в капіталі”, „Інші фінансові доходи”, „Витрати від участі в капіталі”, „Інші доходи” та „Інші витрати”. У статті „Витрати на сплату відсотків” обліковують витрати за відсотками, нарахованими протягом звітного періоду. Наявність цієї статті зумовлена тим, що далі в розділі І Звіту передбачена окрема стаття „Сплачені відсотки”, яка відображує видаток грошових коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов’язаннями. Через це нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися з сумою сплачених відсотків, слід додати до операційного прибутку.

Етап 3. Визначення грошових коштів від операційної діяльності. Цей крок дає можливість визначити суму грошових коштів, отриманих підприємством від операційної діяльності, коригуванням прибутку (збитку) від операційної діяльності на зміни у складі оборотних активів, поточних зобов’язань, витрат і доходів майбутніх періодів.

У статті „Зменшення (збільшення) оборотних активів” відображають зміни в балансі у статтях оборотних активів (крім статей „Грошові кошти та їхні еквіваленти”, „Поточні фінансові інвестиції” та інших статей неопераційних оборотних активів), що відбулись протягом звітного періоду. Для визначення збільшення або зменшення оборотних активів слід проаналізувати зміни у складі запасів і дебіторської заборгованості. При цьому треба переконатися, що векселі одержані та дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками, авансами виданими, а також за статтями „Інша поточна заборгованість”, „Інші оборотні активи”, „Витрати майбутніх періодів” пов’язані саме з операційною діяльністю. У разі наявності дебіторської заборгованості бюджету за податком на прибуток її слід виключити зі статті „Дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом”. Нарешті, не слід брати до уваги статтю „Дебіторська заборгованість по нарахованих доходах”, оскільки вона пов’язана з інвестиційною діяльністю. Збільшення дебіторської заборгованості покупців протягом звітного періоду означає, що частина доходу від реалізації не є надходженням грошових коштів. Через це таку суму необхідно вирахувати з прибутку від операційної діяльності. Зменшення дебіторської заборгованості протягом звітного періоду, навпаки, означає, що сума надходження коштів від покупців перевищує виручку від реалізації продукції у звітному періоді. Отже, суму зменшення дебіторської заборгованості слід додати до суми прибутку від операційної діяльності. У разі збільшення запасів припускають, що вони були придбані за грошові кошти. У зв’язку з цим суму збільшення запасів вираховують з суми операційного прибутку. Зменшення запасів протягом звітного періоду свідчить про витрати, які не призвели до видатку грошових коштів. Отже, суму зменшення запасів слід додати до суми операційного прибутку. Активи та пасиви, що є наслідком бартерних операцій, автоматично взаємокомпенсуються у разі, якщо вони пов’язані з обміном запасами. Якщо бартерний контракт на дату балансу не закрито, аналогічно взаємокомпенсується зміна запасів і заборгованості за розрахунками. У разі обміну запасів на необоротні активи наслідки такої бартерної операції слід виключати при визначенні руху грошових коштів від операційної діяльності. У статті „Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів” у графі „Надходження” відображають зменшення, а в графі „Видаток” – збільшення у складі витрат майбутніх періодів, що відбулися протягом звітного періоду. Зменшення витрат майбутніх періодів означає списання їх на витрати звітного періоду, що не призводить до видатку грошових коштів. У сою чергу збільшення витрат майбутніх періодів звичайно пов’язане з видатком коштів. Це зумовлює відповідне відображення зміни у розділі ІІІ активу Балансу в складі надходжень або видатку для визначення руху коштів від операційної діяльності. У статті „Збільшення (зменшення) поточних зобов’язань” в графі „Надходження” відображають збільшення, а в графі „Видаток” – зменшення у статтях розділу Балансу „Поточні зобов’язання” (крім статей „Короткострокові кредити банків”, „Поточні зобов’язання по розрахунках з учасниками”, зобов’язань за відсотками та іншими зобов’язаннями, не пов’язаними з операційною діяльністю). Припущення, що збільшення запасів пов’язано з рухом грошових коштів, справедливе у тому разі, якщо підприємство не має заборгованості постачальникам та іншим кредиторам. Збільшення кредиторської заборгованості протягом звітного періоду означає лише нарахування заборгованості, а не видаток коштів. Отже, суму збільшення кредиторської заборгованості слід додавати до прибутку від операційної діяльності. Водночас зменшення суми кредиторської заборгованості означає, що у звітному періоді було погашено не тільки кредиторську заборгованість, яка виникла (нарахована) в цьому періоді, а й певну частину заборгованості за попередній період. Через це зменшення кредиторської заборгованості слід вираховувати з операційного прибутку. У статті „Збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів” у графі надходження відображають збільшення, а у графі „Видаток” – зменшення у складі доходів майбутніх періодів протягом звітного періоду. Збільшення у складі розділу V пасиву Балансу означає надходження коштів, а зменшення доходів майбутніх періодів пов’язано з зарахуванням частини їх до прибутку звітного періоду. У разі, якщо збільшення доходів майбутніх періодів пов’язане з надходженням не грошових коштів, а інших операційних активів (наприклад отримання товарів або збільшенням дебіторської заборгованості), включення цієї суми до графи „Надходження” нівелює суму зміни оборотних активів, яка раніше була відображена у графі „Видаток”.

Етап 4. Визначення чистого руху коштів до надзвичайних статей. Чистий рух коштів до надзвичайних статей визначають вирахуванням з суми грошових коштів від операційної діяльності сплачених відсотків та податків на прибуток. У статті „Сплачені відсотки” відображають суми грошових коштів, використаних на сплату відсотків за позиками та іншими фінансовими зобов’язаннями (випущеними облігаціями, фінансовою орендою тощо). У статті „Сплачені податки на прибуток” показують використання грошових коштів для сплати податків на прибуток, за умови, що вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю. Як відомо, податок на прибуток звичайно сплачується загальною сумою (без розподілу за видами діяльності) та не збігається в часі з періодом здійснення операції, яка є об’єктом оподаткування. У зв’язку з цим рух грошових коштів, пов’язаний з податками на прибуток, відображають окремою статтею у складі операційної діяльності, якщо він не може бути конкретно віднесений до інвестиційної або фінансової діяльності. Проте у разі, якщо сплачений податок прибуток можна чітко пов’язати з інвестиційною або фінансовою діяльністю, його треба відображувати у складі відповідної діяльності.

Етап 5. Визначення чистого руху коштів від операційної діяльності. Для визначення чистого руху коштів від операційної діяльності слід урахувати рух коштів внаслідок надзвичайних подій, що не пов’язані з інвестиційною або фінансовою діяльністю. У статті „Рух коштів від надзвичайних подій” відображують відповідні надходження або видаток коштів, пов’язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності. Прикладом руху коштів внаслідок надзвичайних подій є такі :

- надходження від страхових компаній як компенсація збитків від пожежі;

- надання допомоги працівникам, що постраждали внаслідок стихійного лиха.

При цьому слід пам’ятати, що надходження і видаток грошових коштів внаслідок надзвичайних подій показують окремими статтями у складі операційної, інвестиційної або фінансової діяльності. Через це у складі руху коштів від операційної діяльності слід відображувати лише надходження та видаток коштів внаслідок надзвичайних подій, пов’язаних з операційною діяльністю.

„Звіт про власний капітал” головний бухгалтер підприємства складає для визначення змін, які відбулися у складі власного капіталу за звітній період. Тобто, спочатку заносяться залишки статутного капіталу, пайового, додатково-вкладеного, іншого додаткового капіталу, резервного, нерозподіленого прибутку, неоплаченого та вилученого капіталу. Далі, фіксуються всі зміни, які відбувалися у власному капіталі протягом звітного періоду для визначення залишку власного капіталу на кінець року. Даний звіт є головним джерелом інформації для визначення збільшення (зменшення) майна підприємства за звітній період. Техніка складання даного звіту має такий вигляд.

У статті „Залишок на початок року” (010) - заносяться суми власного капіталу наведені в Балансі ПСП Агрофірми «Сиваш».

У статті „Залишок на кінець року” (300) – заносяться залишки з Балансу відповідно на кінець звітного періоду.

У статті „Виправлення помилок” (030) – виправляються помилки згідно з П(С)БО 6 „Виправлення помилок у фінансовій звітності”.

У статті „Інші зміни” (040), як правило, у звітності сума прибутку (збитку) за звітній період та сума нерозподіленого прибутку не змінюється за винятком деяких ситуацій, коли :

- виявлені суттєві помилки що призвели до необхідності змінити показники попередніх років у зв’язку з тим, що наведені раніше дані не можуть вважатися достовірними;

- відбулася зміна облікової політики – суму коригування суттєвої помилки, що належить до попередніх періодів, чи таких що виникли через зміни облікової політики, відображають у звіті за статтею „Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)”.

У статті „Скоригований залишок на початок року” (050) відображається залишок власного капіталу на початок звітного періоду після внесення відповідних коригувань.

У графі „Переоцінка активів, дооцінка основних засобів” (060) наводяться дані які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів та інших активів, у порядку передбаченому відповідними стандартами.

У статті „Чистий прибуток (збиток) за звітній період” (130) відображається сума чистого прибутку (збитку) зі Звіту про фінансові результати.

У графі „Розподіл прибутку” наводяться дані, які відображають розподіл прибутку між учасниками підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо, по відповідним статтям у даній графі.

У графі „Внески учасників” наводяться дані про збільшення статутного капіталу підприємства, та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення (зменшення)дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства. Всі значення заносяться у графу по відповідним статтям.

У графі „Вилучення капіталу” наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника або з інших причин. Результати заносяться у дану графу по відповідним статтям.

У графі „Інші зміни в капіталі” наводяться дані про всі інші зміни які відбулися у власному капіталі підприємства, що не були включені до вище зазначених статей, зокрема списання невідшкодованих збитків та інші зміни. Дані заносяться по відповідних статтях цієї графи.

У статті „Разом зміни в капіталі” (290) визначається підсумок змін у складі власного капіталу за звітній період, що визначається як сума всіх змін протягом звітного року, внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку, вилучення капіталу та інших змін.

3.1. Облік фінансових результатів підприємства.

Фінансовий результат підприємства відображає ефективність діяльності підприємства за звітній період. Фінансовим результатом може бути - прибуток (дохід) та збиток від операційної, звичайної та надзвичайної діяльності підприємства. Метою визначення фінансового результату є визначення чистого прибутку (збитку) підприємства за аналізуємий період.

На ПСП Агрофірмі «Сиваш» головний бухгалтер визначає фінансовий результат на підставі “Звіту про фінансові результати”. Для цього він повинен визначити:

- чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) шляхом вирахування із загального доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір, інші вирахування з доходу);

- валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

- прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку), інших операційних доходів. Адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

- прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат;

- прибуток (збиток) від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку;

- чистий прибуток (збиток) – алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайних доходів і витрат та податків з надзвичайного прибутку.

Також для визначення фінансового результату головний бухгалтер використовує дані “Відомості обліку витрат і доходів”, а також “Відомості обліку розрахунків”. Облік доходів та витрат діяльності сільськогосподарського підприємства і формування фінансового результату є однією з найскладніших ділянок обліку.

У фінансовому обліку головний бухгалтер ПСП Агрофірми «Сиваш» фінансовий результат від операційної, звичайної та надзвичайної діяльності відображає на рахунку 79 “Фінансовий результат”.

Рахунок 79 “Фінансовий результат” – пасивний балансовий рахунок, що використовується для обліку господарських процесів та фінансового результату за певний період. Сальдо рахунку 79 при його закритті списується на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. По кредиту рахунок 79 відображає суми в порядку закриття рахунків в обліку доходів. По дебету рахунок 79 відображає суми порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Бухгалтерський облік фінансових результатів на підприємстві ведеться щодо результатів від кожного виду діяльності, для яких відкривається відповідний субрахунок.

До рахунку 79 “Фінансовий результат” у бухгалтерському обліку відкриваються 4 субрахунки:

Рахунок 791 – “Фінансовий результат від основної діяльності”. Він призначений для визначення розміру прибутку (збитку) від основної діяльності підприємства. По кредиту відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг (рахунок 70 і 71). По дебіту відображається сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт, послуг (рахунок 90,92,93,94);

Рахунок 792 – “Результат від фінансових операцій”. Він призначений для визначення розміру прибутку (збитку) від фінансових операцій підприємства. По кредиту субрахунку відображається списання суми порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів (рахунок 73). А по дебету - списання фінансових витрат з рахунків 95 та 96;

Рахунок 793 – “Результат від іншої звичайної діяльності”. Він призначений для визначення розміру прибутку (збитку) від іншої звичайної діяльності підприємства. По кредиту відображається списання суми порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної діяльності та іншої звичайної діяльності (рахунок 74). А по дебету – списання витрат з рахунку 97 “Інші витрати” ;

Рахунок 794 – “Результат від надзвичайних подій”. По кредиту – списання доходів від надзвичайних подій. По дебету – списання витрат з рахунку 99 “Надзвичайні витрати”.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) проводиться на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії.

Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямами, визначеними підприємством самостійно.

На тимчасових рахунках накопичується інформація про доходи і витрати за даний період, що дає змогу складати проміжну звітність (квартальну, за півроку, дев’ять місяців тощо). В кінці звітного періоду рахунки доходів і витрат закриваються на рахунок 79 “Фінансові результати”.

При складанні квартальних звітів порівнюються обороти по дебету та кредиту рахунку 79 “Фінансові результати”, і якщо кредитовий оборот по рахунку 79 буде більше дебетового обороту по цьому ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року. Якщо дебетовий оборот по рахунку 79 “Фінансові результати” більше кредитового обороту даного рахунку, то підприємство здійснило більше витрат, ніж отримало доходу.

Фінансовий результат від основної і операційної діяльності визначається на субрахунку 791 “Результат основної діяльності” шляхом порівняння рахунків доходів 70,71 з рахунками витрат 90,92,93,94.

Фінансовий результат від фінансової діяльності визначається на субрахунку 792 “Результат фінансових операцій” шляхом порівняння рахунків доходів 72,73 з рахунками витрат 95,96.

Фінансовий результат від інвестиційної діяльності визначається на субрахунку 793 “Результат іншої звичайної діяльності”, як різниця між рахунками доходів 74 і рахунками витрат 97.

Фінансовий результат від надзвичайної діяльності визначається на субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” шляхом порівняння рахунку 75 “Надзвичайні доходи” і рахунку 99 “Надзвичайні витрати”.

Кінцевий результат в цілому по сільськогосподарському підприємству визначається як різниця між різними видами доходів, що враховані по кредиту, і, відповідно, витратами, що обліковуються по дебету рахунку 79 “Фінансові результати”.

Наведемо декілька кореспонденцій рахунків які використовує головний бухгалтер ПСП Агрофірми «Сиваш» по рахунку 79:

№ п/п

Зміст операції

Кореспондуючі рахунки

дебет кредит

1

2

3

4

1.

Списана собівартість реалізації готової продукції, робіт і послуг

79

90

2.

Списані адміністративні витрати

79

92

3.

Списано податок на прибуток за даними бухгалтерського обліку

79

98

1

2

3

4

4.

Визначений фінансовий результат підприємства в кінці звітного періоду

79

44

5.

Визначено результат від реалізації готової продукції, робіт і послуг

70

79

6.

Визначено фінансовий результат від надзвичайних подій

75

79

7.

Відображено у складі фінансових результатів витрати на збут

79

93

8.

Відображено у складі фінансових результатів збитки від стихійного лиха

79

991

9.

Списано на фінансовий результат понесені протягом звітного періоду інші витрати операційної діяльності

79

94

10.

Списано на фінансовий результат понесені протягом звітного періоду фінансові витрати

79

95

11.

Списано на фінансовий результат понесені протягом звітного періоду інші витрати

79

97

12.

Відображено непокритий збиток звітного періоду

44

79

13.

Списано дохід, одержаний підприємством у звітному періоді внаслідок іншої операційної діяльності

71

79

14.

Списано дохід, одержаний підприємством у звітному періоді від інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі

72

79

15.

Списано дохід, одержаний підприємством у звітному періоді від звичайної діяльності, яка не є фінансовою і операційною

74

79

3.1.2. Використання фінансової звітності для прийняття управлінських Рішень.

Пригадаємо, що фінансова звітність містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності, а також рух грошових коштів підприємства за звітній період. Вона також є важливим інструментом управління. Ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку як системи суцільного, безперервного та документального оформлення господарських процесів, впорядкованого узагальнення інформації про стан майна і зобов’язань підприємства, звітність відображує і дає змогу оцінювати результати діяльності, прогнозувати напрямки підвищення ефективності і сприяє прийняттю необхідних управлінських рішень, що спрямовані на підвищення ефективності виробництва та використання капіталу. Фінансова звітність надається як внутрішнім користувачам (керівництву, управлінському персоналу, працівникам підприємства) так і зовнішнім користувачам (інвесторам, кредиторам, постачальникам, органам державного управління).

На ПСП Агрофірмі «Сиваш» фінансова звітність необхідна для прийняття важливих управлінських рішень, тому дуже важливо правильне складання всіх складових фінансової звітності які в подальшому можуть суттєво вплинути на прийняття рішень. Насамперед це стосується важливого звіту, а саме, “Звіт про фінансові результати”, в якому необхідно дуже чітко визначити фінансовий результат за звітній період.

Фінансовим результатом за звітній період може бути:

- чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) який визначається шляхом вирахування із доходу (виручки) від реалізації готової продукції сум податків, зборів та інших сум, що підлягають вирахуванню з доходу;

- валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

- прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства який визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку), інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

- прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат;

- прибуток (збиток) від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку;

- чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайних доходів і витрат та податків з надзвичайного прибутку.

Тому дуже важливо правильне ведення записів у “Відомості обліку витрат та доходів”, та “Відомості обліку розрахунків”. На підставі цього звіту управлінський персонал приймає відповідні рішення, а саме, якщо на підприємстві протягом звітного періоду одержали прибуток, то це означає, що існують кошти для вкладення у виробничий процес у вигляді придбання: додаткової сировини та матеріалів, запасних частин для машинно-тракторного парку, нових сільськогосподарських машин (хоча б один трактор), мінеральних добрив, високоякісних сортів зернових культур. Необхідних ветеринарних заходів для галузі тваринництва, додаткової кормової бази та інше. Якщо на підприємстві протягом періоду, який підлягає аналізу, одержано збиток, тоді управлінський персонал приймає рішення про скорочення витрат на виробництво, реалізацію, шляхом скорочення обсягів виробництва продукції як в рослинництві (скорочення посівної площі, посадкового матеріалу, мінеральних добрив) так і в тваринництві (скорочення поголів’я тварин, кормової бази та інше). Також, на жаль, при збитковій діяльності підприємства, управлінський персонал приймає рішення про скорочення фонду заробітної плати, що призводить за собою звільнення від своїх посад робітників підприємства, якомога менше використовувати сільськогосподарську техніку із-за відсутності ГСМ та інше скорочення у виробничому процесі. Але слід звернути увагу на те, що при збитковій діяльності керівництво підприємства планує збільшити собівартість реалізованої продукції, щоб якомога більше скоротити збиток діяльності за аналізуємий період.

Баланс представляє реальне відображення майнового стану підприємства, а саме, його активів, зобов’язань та власного капіталу за звітній період. Перед прийманням яких-небудь рішень керівництво підприємства проводить аналіз балансу дивлячись скільки залишилось на підприємстві основних засобів, чи проводились на протязі звітного періоду інвестиції у підприємство, скільки на підприємстві виробничих запасів, тварин, незавершеного виробництва, готової продукції, чи велика дебіторська заборгованість перед підприємством. Також аналізується власний капітал підприємства та зміни, які відбулися в ньому на протязі періоду розмір цільового фінансування, довгострокових зобов’язань, а саме, кредитів банків, виданих векселів, кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги) та поточних зобов’язань за рахунками. Виходячи із вище сказаного керівництво підприємства в першу чергу вирішує питання щодо покриття зобов’язань перед бюджетом у вигляді податків, а також зобов’язань по оплаті праці, зі страхуванням, з учасниками. І якщо на підприємстві одержується хоча б якийсь прибуток, то кошти в першу чергу ідуть на покриття цих зобов’язань. Немаловажну роль відіграють і інвестиції вкладені у підприємство для покращення діяльності і отримання відповідних (обговорених) прибутків.

Звіт про рух грошових коштів необхідний управлінському персоналу для аналізу руху грошових коштів у результаті операційної діяльності, інвестиційної та фінансової діяльності. Керівництво вирішує чи вигідно пройшов рух коштів від інвестиційної діяльності чи зможе розрахуватись підприємство за вкладені інвестиції і чи має сенс в майбутньому здійснювати інвестиційну діяльність на даному підприємстві. Також підприємство аналізує чи був отриманий прибуток від звичайної діяльності до оподаткування і які при цьому відбувалися коригування і в яких розмірах, чи були одержані грошові кошти від операційної діяльності чи сплачені відсотки та податки на прибуток та інші зміни, які відбулись у складі грошових коштів від здійснення різної діяльності. Проаналізувавши все це керівництво вирішує чи ефективно здійснюється рух коштів на підприємстві внаслідок чого отримуються необхідні прибутки.

Звіт про власний капітал необхідний для того, щоб керівництво ПСП Агрофірми «Сиваш» мало змогу наглядно визначити чи позитивні відбувались зміни у складі власного капіталу, чи збільшився розмір статутного капіталу, іншого додаткового капіталу, резервного капіталу за звітній період, чи була погашена заборгованість з капіталу. Вся ця інформація необхідна для того щоб управлінський персонал приймаючи рішення опирався на зміни, які відбулись у складі власного капіталу без якого неможливе існування підприємства.

Роблячи підсумок даного підрозділу зазначимо, що при аналізі форм фінансової звітності на підприємстві протягом трьох років спостерігався збиток у виробничій діяльності. Тому управлінський персонал прийняв рішення про скорочення затрат на виробництво у вигляді скорочення працівників підприємства (із-за відсутності виплати заробітної плати), скорочення поголів’я тварин (із-за відсутності коштів на необхідну кормову базу), скорочення сільськогосподарської техніки, а саме, продаж її або видача за рахунок паїв (із-за відсутності ПММ, запасних частин, скорочення земельної площі). Зменшення обсягів виробництва продукції.

Я вважаю, що для покращення ситуації необхідне негайне інвестування (довгострокове) у виробництво для налагодження ефективності виробничого процесу та зменшення ризику банкрутства.

3.2. Загальні принципи організації подання фінансової звітності.

Як раніше було зазначено фінансову звітність складає головний бухгалтер, який усвідомлює, що його робота підлягає контролю з різних сторін.

В першу чергу, на ПСП Агрофірмі «Сиваш» контроль за складанням фінансової звітності здійснює керівник підприємства для визначення ефективності діяльності свого підприємства та прийманню відповідних рішень з плануванням на майбутній період нових обсягів виробництва та отримання відповідних прибутків. Насамперед, його цікавить “Баланс” і “Звіт про фінансові результати” за звітній період, для одержання інформації про отриманий чистий прибуток (збиток) від діяльності підприємства, також керівника цікавить скільки операційних витрат понесло підприємство у процесі виробництва, які були отримані доходи; і взагалі, як змінилася структура власного капіталу, скільки у підприємства боргових зобов’язань і чи достатньо активів для покриття своїх боргів. Не менш важлива інформація про рух який відбувався в основних засобах, виробничих запасах, чи були отримані доходи від вкладених інвестицій, який розмір дебіторської заборгованості та інша інформація яка буде суттєво впливати на прийняття рішення керівника підприємства.

Також, за фінансовою звітністю здійснюють контроль органи податкової служби, а саме районна податкова інспекція, для визначення правильності нарахування податків, своєчасності перерахування цих податків, своєчасності надання фінансової звітності до податкової адміністрації. За порушення всіх цих вимог, підприємство у особі головного бухгалтера або керівника, несе адміністративні штрафи у грошовій чи матеріальній формі. Тому податкова служба завжди зацікавлена у перевірці фінансової звітності господарства. Необхідну інформацію податкова інспекція може отримати у “Звіті про фінансові результати”, а також у всіх податкових накладних та розрахунках бухгалтерії.

Контрольно-ревізійне управління теж здійснює контроль фінансової звітності ПСП Агрофірми «Сиваш» для правильного визначення прибутку (збитку) від діяльності підприємства, правильного арифметичного нарахування всіх фінансових показників у звітності та виявлення помилок і шахрайства. КРУ здійснює цей контроль із прикладеними відповідними первинними документами та регістрами синтетичного та аналітичного обліку. За порушення всіх вимог яких вимагає КРУ підприємство (головний бухгалтер) теж несе відповідальність у вигляді штрафів.

Також фінансова звітність подається до органів статистичного управління для порівняння всіх показників з минулими періодами з іншими сільськогосподарськими підприємствами. На даний час основним завданням статистики сільського господарства є збір та обробка матеріалів, необхідних для нагромадження даних про розвиток цієї галузі: вивчення питань організаційно-господарського устрою, аналіз процесів зміни структури галузей, продуктивності праці, росту виробництва, забезпеченість необхідними знаряддями тощо. Органи статистики реєструють окремі факти, щоб надалі аналізувати їх в цілому. Дані статистичних досліджень служать для визначення поточного стану сільськогосподарських підприємств, аналізу їхніх організаційних форм, визначення шляхів усунення недоліків. Статистичній звітності притаманні наступні функції: характеристика діяльності господарства, виявлення результативних показників, надання необхідного матеріалу для державного керівництва та регулювання економіки. В силу багатогранного значення статистичної звітності, форми звітності і строки її подання визначаються Державним комітетом статистики України. Форма статистичної звітності сільськогосподарського підприємства установленого зразка заповнюється на основі поточного обліку всіх операцій і господарських дій, а також статистичного спостереження у господарстві, що спирається на дані первинного і бухгалтерського обліку. Визначені дані звітності узагальнюють за певними показниками предмету дослідження – кількісними характеристиками явищ, що відбуваються у господарстві за даними, визначеними програмою спостереження.

Також контроль за фінансовою звітністю на підприємстві можуть здійснювати установи банку. Їх цікавить використання банківського кредиту у тому випадку, якщо він надавався даному підприємству. Підставою для здійснення контролю для банку є Баланс підприємства.

Всі вище перераховані контролюючі органи можуть здійснювати як плановий так і позаплановий контроль.

3.3. Порядок виправлення помилок у звітності.

Необхідною умовою складання фінансової звітності є повне висвітлення інформації про операції та події, що можуть вплинути на прийняття фінансових рішень користувачами інформації, а також достовірна оцінка минулих, поточних й майбутніх подій.

Принцип повного висвітлення передбачено ст.. 4 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, де записано, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Між звітною датою (31.12) та датою затвердження фінансової звітності є проміжок часу, протягом якого в діяльності підприємства можуть відбуватися події, які вплинуть на облікові оцінки і облікову політику, може виникнути потреба у виправленні помилок, допущених у попередніх звітних періодах.

Внаслідок зазначених причин інформація не повинна втратити якісної характеристики, а тому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99р. №137, встановлено порядок коригування фінансової звітності або розкриття інформації в проміжках.

Норми цього стандарту застосовуються для юридичних осіб всіх форм власності (крім бюджетних установ).

Дата балансу – дата, на яку складено баланс підприємства. Звичайною датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Облікова політика – попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Подія після дати балансу – подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, що вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Приклад орієнтованого переліку подій після дати балансу.

1. Події, які нададуть додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу:

- оголошення банкрутом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною;

- переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їх вартості, визначеної на дата балансу;

- продаж запасів, який свідчіть про необгрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізації на дату балансу;

- отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велись на звітну дату.

2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу:

- прийняття рішення щодо організації підприємства;

- придбання цілісного майнового комплексу;

- рішення про припинення операцій, які становлять значну частину основної діяльності підприємства;

- знищення активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події;

- не прогнозовані зміни індексу цін і валютних курсів;

-прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства;

- дивіденди за звітний період, які оголошенні підприємством після дати балансу.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду.

Помилки виникають внаслідок арифметичних розрахунків, неправильного застосування принципів обліку або навмисно.

При виправленні помилок важливо простежити вплив допущеної помилки на фінансові результати і похідні розрахунки, а саме податок на прибуток, нарахованих дивідендів, формування резервного капіталу, розрахунку показника прибутковості акцій.

Для виправлення помилок необхідно:

1. Визначити суму помилки, допущеної в попередні звітні періоди, що призводить до коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду.

2. Відобразити суму коригування нерозподіленого прибутку за попередній період у Балансі.

3. відобразити суму коригування нерозподіленого прибутку за попередній звітний період у Звіті про власний капітал.

4. Розкрити інформацію про вплив помилки і коригування в Примітках до річної фінансової звітності.

Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї самої статті Звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки.

Наслідки зміни облікових оцінок слід включати до Звіту про фінансові результати в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

3.4. Порядок складання Приміток до річної фінансової звітності.

Річний звіт дає змогу користувачам оцінити реальні зміни фінансового стану підприємства за рік. В цих умовах істотно зростає роль такої складової річного фінансового звіту, як примітки. Примітки мають подаватися підприємствами лише у складі річного звіту у вигляді уніфікованої таблиці як додаток до річного звіту.

Під примітками до фінансових звітів необхідно розуміти – сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої, передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Відповідно до П(С)БО №1, примітки до фінансових звітів за складом поділяються на 3групи: облікова політика; визначення помилок, які мали місце в попередніх періодах зміст і суму змін в облікових оцінках.

Вимоги приміток фінансової звітності:

- виправлення помилок, допущених при складанні фінансової звітності;

- перегляд фінансових звітів;

- події після дати балансу;

- об’єднання підприємств та його наслідки;

- консолідація фінансової звітності;

- вплив змін валютних курсів.

Порядок виправлення помилок регламентується П(С)БО 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”:

- з’ясування суті помилки;

- визначення бухгалтерських записів в яких була допущена помилка;

- визначення правильних бухгалтерських записів для відображення операції;

- коригування даних фінансової звітності;

- подання інформації в примітках до фінансової звітності.

Бухгалтерська фінансова звітність складається головним бухгалтером, підписується керівником і головним бухгалтером.

Фінансова звітність супроводжується листом підприємства з інформацією про склад фінансової звітності яка подається (надсилається) адресатам.

Порядок підготовки фінансової звітності:

- закриття рахунків доходів і витрат та визначення чистого фінансового результату звітного періоду на рахунку 79 „Фінансові результати”;

- визначення залишків на рахунках балансу;

- коригування даних обліку за результатами річної інвентаризації;

- складання пробного балансу;

- складання Звіту про фінансові результати;

- складання Балансу;

- коригування залишку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного періоду у зв’язку із зміною облікової політики, допущених під час складання звітів за попередні звітні періоди;

- складання Звіту про власний капітал;

- складання Звіту про рух грошових коштів;

- коректування показників звітності або формування приміток у зв’язку з подіями, що стались після дати балансу;

- перевірка узгодженості показників звітності.

Підприємство зобов’язано подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать.

Квартальна звітність подається на підпис 25 числа місяця, наступного за звітнім кварталом. Річна звітність – не пізніше 20 лютого наступного за звітнім роком.

Датою подання фінансової звітності вважається день її фактичної передачі адресату. У випадку якщо дата подання припадає на неробочий день, термін переноситься на перший робочий день після вихідного.

Перелік форм податкової звітності залежить від системи оподаткування, обраної підприємством, і тривалості звітного періоду.

На підприємстві ПСП Агрофірма «Сиваш» головний бухгалтер складає примітки до річної фінансової звітності.

У першому розділі приміток, “Нематеріальні активи”, головний бухгалтер фіксує залишок на початок року, рух нематеріальних активів (надійшло – вибуло за рік) та інші зміни за рік, і залишок на кінець року.

У другому розділі, “Основні засоби”, визначається первісна вартість основних засобів, знос, рух основних засобів, переоцінка первісної вартості та зносу основних засобів, вибуло за рік, нараховану амортизацію і залишок на кінець року основних засобів.

У третьому розділі визначаються капітальні інвестиції на початок і кінець року.

У четвертому розділі визначаються фінансові інвестиції за рік і на кінець року.

У п’ятому розділі всі доходи і витрати які були на підприємстві за рік.

У шостому розділі визначаються грошові кошти на кінець року.

У сьомому розділі визначаються всі забезпечення які проводило господарство на протязі року.

У восьмому розділі, “Запаси”, визначається балансова вартість всіх запасів підприємства на кінець року а також їхня переоцінка за рік.

У дев’ятому розділі визначається вся дебіторська заборгованість підприємства за рік.

У останньому, десятому, розділі визначаються всі нестачі і витрати від псування цінностей.

Примітки до фінансової звітності головний бухгалтер складає останніми із всіх форм звітності, тому необхідною інформацією для складання приміток є всі попередні форми фінансової звітності.

3.5. Організація складання та подання консолідованої фінансової звітності.

Консолідована фінансова звітність – це звітність групи підприємств, подана як фінансова звітність єдиного підприємства.

Завдання консолідації фінансової звітності визначає наступні етапи:

- отримання стандартної і спеціальної фінансової звітності від дочірніх і залежних компаній в єдиній валюті і єдиній обліковій політиці;

- перевірка даних одержаної звітності на взаємну узгодженість;

- усунення виявлених неузгоджень в даних;

- консолідація показників по групі підприємств за правилами, що враховують частку взаємної участі компаній в капіталі одна одної;

- виключення з консолідованої звітності сальдо і оборотів за внутрішньо груповими господарськими операціями;

- розрахунок часток меншості та їх використання для коригування показників зведеної фінансової звітності.

Консолідована звітність дозволяє одержати загальну картину про групу компаній, взаємопов’язаних в економічному та фінансовому напрямках, виявити результати роботи та перспективи розвитку групи в цілому.

Консолідації підлягають звіти об’єднань підприємств, створених шляхом придбання акцій. Готує і подає такі звіти материнське підприємство, яке здійснює контроль за діяльністю дочірніх підприємств.

Основні вимоги щодо складання консолідованої звітності викладено в П (С) БО 20 „Консолідована фінансова звітність”, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.07.99р. № 176.

Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства. Необхідно враховувати, чи усі 100 відсотків в капіталі належать материнському підприємству, чи дочірнє підприємство має частку меншості.

Для складання консолідованої фінансової звітності материнське підприємство визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх підприємств. Частка меншості визначається як добуток відсотку голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств.

Частка меншості відображається в консолідованому Балансі окремо від зобов’язань та власного капіталу материнського підприємства в рядку 385 „Частка меншості”. У консолідованому Звіті про фінансові результати частка меншості у прибутку (збитку) відображається в рядку 215 „Частка меншості”.

4. Організація розвитку складання та подання фінансової звітності.

Прибуток і рентабельність виробництва в умовах ринку є найважливішими показниками, що характеризують господарську діяльність сільськогосподарських підприємств. Таку інформацію можна знайти у фінансовій звітності підприємства, яка також відображає увесь фінансово-економічний стан господарського процесу за період, який підлягає аналізу.

Для того, щоб фінансова звітність ПСП Агрофірми «Сиваш» була більш досконаліша як для внутрішніх так і для зовнішніх користувачів, вона повинна відповідати наступним вимогам :

1. Фінансова звітність має бути:

- дохідливою (інформація яка наведена у фінансовій звітності повинна бути зрозумілою та розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання);

- доречною (фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, яка буде впливати на прийняття відповідних рішень користувачами);

- зіставною (фінансові звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди та фінансові звіти різних підприємств);

- доступною для використання - фінансова звітність не є комерційною таємницею підприємства.

2. Головний бухгалтер ПСП Агрофірми «Сиваш» при складанні фінансової звітності повинен чітко дотримуватись нормативної бази, а саме:

- Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;

- П(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності;

- П(С)БО 2 „Баланс”;

- П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”;

- П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”;

- П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал”;

- П(С)БО 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

3. Головний бухгалтер повинен дотримуватись всіх змін і доповнень, які відбулися у нормативній базі до звітного періоду при складанні фінансової звітності. Для використання цієї нормативної бази на підприємстві обов’язково повинна виписуватись (придбатись) необхідна бухгалтерська література:

- газета „Все про бухгалтерський облік”;

- журнал „Баланс”;

- журнал „Податки та бухгалтерський облік” та інше.

4. У разі виявлення будь-яких труднощів при складанні фінансової звітності, головний бухгалтер повинен проконсультуватись з аудиторами за для усунення порушень інформаційних даних у звітності та запобіганню проблем при перевірці державних контрольних органів управління.

5. При наявності комп’ютеризованої форми ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності полегшується, тому на підприємстві добре було б мати комп’ютерну техніку для ведення бухгалтерських операцій.

6. Щоб запобігти помилок у фінансовій звітності, головний бухгалтер повинен зробити спочатку пробну фінансову звітність (баланс, звіт про фінансові результати і т. д.) і ретельно перевірити всі дані.

7. Правильне ведення первинних документів у ПСП Агрофірмі «Сиваш», а саме наявність графіку документообігу, правильне складання журналів-ордерів. Слід зазначити, що правильне ведення фінансової звітності на підприємстві дозволяє керівництву підприємства вчасно приймати правильні управлінські рішення, що в майбутньому запобігає збитковості цього підприємства, запобігає конфліктам у вигляді штрафів, пні з контролюючими органами (керівництво підприємства, державна податкова адміністрація, контрольно-ревізійне управління) та іншим несприятливим моментам для господарства.

Відповідно до Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" керівники підприємств залежно від обсягу облікової роботи, а також від розміру і спеціалізації підприємства самостійно визначають, як буде здійснюватись бухгалтерський облік на підприємстві. Можливі такі варіанти: 1) бухгалтерський облік веде керівник підприємства; 2) ведення бухгалтерського обліку доручається спеціально прийнятому на роботу бухгалтеру; 3) створюється бухгалтерська служба (відділ), що є самостійним структурним підрозділом підприємства і яку очолює головний бухгалтер; 4) підприємство укладає угоду із спеціалізованою організацією або позаштатним спеціалістом-бухгалтером. Ми будемо розглядати організаційну структуру бухгалтерії як самостійного підрозділу підприємства.

Є дві основні форми побудови облікового апарату - централізація і децентралізація. Під централізацією обліку розуміють таку побудову облікового апарату, при якій всі облікові роботи (обробка документів, аналітичний і синтетичний облік, складання зведеного балансу і звітності) зосереджені в єдиному обліковому підрозділі - бухгалтерії підприємства. При централізованому обліку в окремих підрозділах підприємства складаються лише первинні документи (виписуються прибуткові і видаткові накладні, прибуткові і видаткові касові ордери, інші документи). Документація разом із звітами матеріально відповідальних осіб та касовими звітами передається до головної (центральної) бухгалтерії підприємства, де складаються зведений бухгалтерський баланс та інша звітність. Під децентралізацією обліку розуміють таку організацію облікового апарату, при якій у підрозділах підприємств (цехах, складах тощо) є власні бухгалтерії або облікові працівники, які ведуть синтетичний і аналітичний облік, складають звітність. В центральній бухгалтерії на підставі звітів підрозділів складається зведений баланс і підсумкова звітність.

Використання комп'ютерної техніки призвело до якісно нових тенденцій в побудові структури облікового апарату.

Першою характерною відмінністю є використання автоматизованих робочих місць бухгалтера. Під автоматизованим робочим місцем (АРМ) традиційно розуміють професійно-орієнтований програмно-апаратний комплекс, що забезпечує вирішення завдань користувача безпосередньо на його робочому місці. Якщо при побудові структури облікового апарату при без комп’ютерному способі обробки облікової інформації базовим її елементом є окремий обліковий працівник, то при застосуванні комп'ютерної техніки беруть до уваги не тільки обов'язки та кваліфікацію облікового працівника, але й характеристику АРМ, на якому він працює.

Створення АРМ бухгалтера ґрунтується на принципах персоніфікації обчислень і самонавчання облікових працівників, комп'ютеризації основних облікових функцій, безпаперової технології ведення бухгалтерського обліку, раціонального поєднання розподіленої, децентралізованої і централізованої систем обробки облікової інформації.

Іншою характерною рисою при застосуванні комп'ютерної техніки є трансформація форм побудови облікового апарату. Широке використання комп'ютерної техніки спочатку призвело до централізованої обробки облікової інформації, оскільки всі комп'ютерні пристрої знаходилися в обчислювальному відділі підприємства. Висока вартість комп'ютерів другого та третього поколінь, складність їх експлуатації і обслуговування призводили до необхідності створення великих централізованих обчислювальних центрів зі спеціальним штатом операторів і програмістів, і, як наслідок, вимагали максимального ступеня централізації обліку. На цьому етапі навіть на великих підприємствах, де збереглися цехові бухгалтерії, децентралізація обліку втратила свої звичайні форми, оскільки цехові бухгалтерії отримували готові зведення від обчислювального центру. При цьому функції цехових бухгалтерій зводилися лише до контролю за правильністю оформлення первинних документів та отриманих звітних зведень.

Традиційно в основі поділу праці бухгалтерів лежав принцип організації обліку за окремими обліковими завданнями (або ділянками). При комп’ютеризації бухгалтерського обліку перелік облікових завдань залишається незмінним, але збереження і перетворення інформації, формування результатних даних здійснюється в єдиній інформаційній базі.

Можливості комп’ютерної форми обліку дозволяють гнучко розподіляти облікову роботу між працівниками з різних ділянок обліку. Склад облікових завдань залишається незмінним при різних обсягах облікових робіт, але перелік виконавців суттєво відрізняється в залежності від розміру підприємства і, відповідно, обсягу облікової роботи.

На малих підприємствах облік здійснює одна особа - головний бухгалтер підприємства на одному комп'ютері. В разі необхідності, до його комп'ютера під'єднуються комп'ютери керівників. При збільшенні обсягу облікових робіт збільшується кількість бухгалтерів на підприємстві. До локальної мережі підключаються АРМ бухгалтерів з ділянок обліку. Для найбільшої ефективності облікових робіт може передбачатися виділення, найпотужнішого комп'ютера як сервера, на якому зберігається інформаційна база та виконується основна маса обчислень. Подальша реалізація інформаційної технології комп'ютеризованого рішення завдань бухгалтерського обліку з використанням АРМ на зростаючому підприємстві призводить до необхідності побудови багаторівневої обчислювальної системи, яка ґрунтується на застосуванні АРМ технічних виконавців (первинний облік), АРМ функціональних працівників та АРМ керівників.

Одне із значень терміну "система" - це сукупність елементів, які працюють разом при виконанні завдання, її різновидом є інформаційна система - організований набір елементів, що збирає, обробляє, передає, зберігає та надає дані. Інформаційна система складається із людей, обладнання, процесів, процедур, даних та операцій.

Але з використанням засобів обчислювальної техніки поняття інформаційної системи не вичерпується. Інформаційну систему слід розуміти значно глибше. Термін "система " тут треба вживати в двох розуміннях: а) як деякий метод, суть якого - в раціональному поєднанні і впорядкованості всіх елементів в часі і просторі, таким чином, що кожний з них сприяє успіху діяльності всього об'єкта. З таким трактуванням пов'язано розуміння координації і синхронізації дій персоналу управління, поєднаних з метою досягнення поставлених цілей; б) як об'єкт, який має досить складну, певним чином впорядковану внутрішню структуру (наприклад, виробничий процес).

Комп'ютерна інформаційна система підприємства (КІСП) - сукупність економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і рішень, а також спеціалістів, призначена для обробки інформації і прийняття управлінських рішень.

Інформаційні системи характеризуються наявністю функціональної і забезпечуючої частини, відповідно до декомпозиції, системи поділяють на складові частини - підсистеми, що знаходяться у певних відносинах одна з одною. Множина таких відносин разом з елементами утворюють структуру інформаційної системи.

Функціональна частина КІСП фактично є моделлю системи управління об'єктом. Оскільки складна система завжди багатофункціональна, інформаційна система може бути класифікована за різними ознаками: рівнем управління (вищий, середній, оперативний); видом керованого ресурсу (матеріальні, трудові, фінансові й інформаційні ресурси); сферою застосування (банківські інформаційні системи, статистичні, податкові, бухгалтерські, фондового ринку, страхові тощо); функціями і стадіями управління.

Діяльність господарського суб'єкта базується на трьох компонентах: системі управління підприємством; його економічній системі і інформаційних технологіях, що використовуються як інструментарій двох попередніх компонентів.

Центральною ланкою комп'ютерної інформаційної системи підприємства є бухгалтерська інформаційна система, де хронологічно і систематично накопичуються і оброблюються дані, пов'язані з обліком, контролем, плануванням, аналізом і регулюванням.

На основі цих даних формується інформація про роботу підприємства, порівнюються фактичні показники і нормативні, формулюються глобальні і локальні напрями діяльності, розроблюються пропозиції по встановленню причин відхилень і коригуванню результатів, здійснюється прогнозування ефективності політики управління підприємством.

На відміну від традиційного бухгалтерського обліку, що зосереджується на вирішенні, насамперед, таких фінансових питань, як сплата податків і подання звітності відповідним органам, сучасний облік дозволяє керівнику одержувати значну кількість оперативної управлінської інформації, наприклад:

- про наявність коштів на рахунках в банку (розрахунковому, валютному та інших);

- про розмір поточної заборгованості перед банком;

- про розмір поточної заборгованості перед бюджетом;

- про наявність матеріалів, товарів, готової продукції на складах підприємства;

- про стан розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Це відбувається завдяки інтеграції обробки різних видів первинної економічної інформації, яка використовується окремими функціями управління, тобто облікової (єдиної), планової, нормативної, технологічної, виробничої, оперативно-технічної бази та ін. Це і призводить до створення єдиної інформаційної бази (результат інтегрування обробки), дані з якої можуть потім багаторазово використовуватися всіма службами та підрозділами підприємства.

Якщо в умовах ручної обробки даних створювали і обробляли необхідну інформацію різні служби, що зумовлювало певний "різнобій", то в КІСП така обробка є одночасним і єдиним технологічним процесом, який призводить до скасування паралелізму і дублювання, до принципу однократної фіксації, а також до єдності і уніфікації форм документації, показників, класифікації інформації, системи кодування тощо.

Використання засобів автоматизації дозволяє практично повністю вирішити проблему точності і оперативності інформації. Протягом декількох хвилин можуть бути підготовлені різноманітні і деталізовані дані, необхідні для прийняття ефективних рішень.

До того ж, правильний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко і миттєво адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються.

Кожна програма бухгалтерського обліку містить певний набір інструментів, необхідних для роботи користувача з програмою. До них належать довідники, що застосовуються для збереження однотипної інформації. Відповідно до класу програми вони використовуються у різних її модулях та програмою в цілому при здійсненні операцій з елементами довідника. Іншим прикладом може бути робочий план рахунків, що використовується для складання бухгалтерських проводок в усіх програмах. Кожна програма містить початково вбудовані сервісні механізми, які використовуються при виконанні будь-яких облікових операцій.

Набір програм "1C: Предприятие 7.7" є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма "1C: Предприятие 7.7" має компонентну структуру.

"1C: Бухгалтерия 7.7" є складовою частиною системи програм "1C: Предприятие 7.7" - її компонентою. Всього існує три основні компоненти:

1) "1C: Бухгалтерия 7.7";

2) "1C: Оперативный учет 7.7";

3) "1C: Расчет 7.7".

"1C: Бухгалтерия 7.7" - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. В програмі також реалізовані можливості ведення на одному робочому місці бухгалтерського обліку декількох підприємств, ведення обліку паралельно в декількох робочих планах рахунків, багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного та валютного обліку.

Програма має однокористувацьку і мережеву версії. Для користувачів програми є декілька режимів роботи, набір яких різний залежно від версії програми. У мережевій версії режим застосовується при роботі кількох бухгалтерів з однією базою даних. Використовується для введення господарських операцій бухгалтером у випадку використання однокористувацької версії. Використовується тільки в мережевій версії програми, призначений для запуску програми в однокористувацькому режимі. Використовується головним бухгалтером для розрахунків підсумків або для зміни робочого періоду. Призначений для налагодження програми - для зміни структури даних (налагодження аналітичного обліку, створення форм документів та звітів і програмування алгоритмів облікових розрахунків). Використовується головним бухгалтером та спеціалістом з налагодження програми. Призначений для пошуку та усунення помилок при роботі певної конфігурації програми. Використовується програмістами. Призначений для здійснення контролю дій користувачів щодо зміни облікових даних або параметрів налагодження, які фіксуються і запам'ятовуються програмою. Використовується головним бухгалтером або аудитором (контролером).

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Проаналізувавши написану курсову роботу по темі „Організація складання та подання фінансової звітності” на базі ПСП Агрофірми «Сиваш», можна зробити наступні висновки.

1. ПСП Агрофірма «Сиваш», яке розташоване в Херсонській області, Новотроіцькому районі, смт. Сиваське, має вигідне місце розташування завдяки південному жаркому кліматі що дозволяє вирощувати більший асортимент сільськогосподарських культур (зернові, соняшник, технічні культури, овочі відкритого ґрунту, баштані культури). Завдяки розташуванню неподалік від оптово-овочевого ринку на підприємстві відбувається швидкий збут виготовленої (вирощеної) продукції.

2. Дане підприємство має такий напрямок спеціалізації – вирощування зернових і зернобобових культур та виробництво м’яса ВРХ. На протязі останніх трьох років спостерігався спад у виробництві із-зі скорочення масштабів земельної площі підприємства через розпаювання землі внаслідок виходу робітників із самого підприємства та передачі земельних паїв у власне користування робітників. Також спостерігалось скорочення у галузі тваринництва поголів’я тварин із-за недостатньої кормової бази, зменшується з кожним роком чисельність робітників підприємства, скорочення придатної для експлуатації сільськогосподарської техніки внаслідок великого терміну зносу техніки і відсутністю грошових коштів для придбання нової або здійснення ремонту старої техніки. Внаслідок таких явищ відповідно відбувається зниження основних економічних показників підприємства, а саме : валового доходу, чистого прибутку, рівня рентабельності (окрім у галузі рослинництва), фонд оплати праці, виручка від реалізації та інших економічних показників (енергозабезпеченість, фондозабезпеченість, фондоозброєність, фондовіддача та інші).

3. Щодо характеристики фінансового стану підприємства, ситуація спостерігається не набагато краща. Із-за відсутності вільних грошових коштів на підприємстві, скорочення власного капіталу, основних засобів, і взагалі самого майна підприємства спостерігається постійна кредиторська заборгованість, більшість фінансових показників низькі від нормативу ( коефіцієнт оновлення основних засобів, частка оборотних виробничих фондів в активах, власні оборотні кошти, коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, та інші показники). Лише завдяки короткостроковим інвестиціям вкладених у підприємство, та нормальним врожаям, підприємство продовжує функціонувати.

4. Стосовно структури бухгалтерії ПСП Агрофірми «Сиваш» –централізована бухгалтерія, тобто формування звітних даних а також розробку та складання фінансової звітності здійснює головний бухгалтер, а збирання даних для цієї роботи здійснюють виконавці бухгалтерії. Слід також зазначити що головний бухгалтер на даному підприємстві складає фінансову звітність відповідно бухгалтерським стандартам чинного законодавства для запобігання конфліктів (у вигляді штрафів за неправильне складання фінансової звітності або не в визначені строки її подання) з контролюючими органами (податкова адміністрація, КРУ, органи статистики).

5. Облік фінансових результатів ведеться на підставі „Звіту про фінансові результати” і відображається на рахунку 79 „Фінансовий результат” по відповідних субрахунках. Суми в порядку закриття рахунків обліку доходів віл різних видів діяльності відображаються по кредиту рахунку 79, а суми в порядку закриття рахунків обліку витрат – по дебету цього рахунка. Метою визначення фінансового результату є визначення чистого прибутку (збитку) підприємства за аналізує мий період.

6. Як бачимо, на підприємстві фінансова звітність необхідна для прийняття важливих управлінських рішень, тому дуже важливе правильне складання всіх форм фінансової звітності, які в подальшому можуть суттєво вплинути на прийняття відповідних рішень управління. Насамперед, це стосується „Звіту про фінансові результати”, в якому головний бухгалтер повине6н дуже чітко визначити фінансовий результат (прибуток чи збиток) за звітній період, на підставі відповідних записів у „Відомості обліку витрат та доходів” та „Відомість обліку розрахунків”.

7. Контроль за складанням фінансової звітності на підприємстві ПСП Агрофірма «Сиваш»„Україна” здійснюють:

- керівник підприємства (для визначення ефективної діяльності свого підприємства);

- органи податкової служби, а саме податкова інспекція, правильність нарахування податків та своєчасне їх перерахування до бюджету;

- контрольно-ревізійне управління (правильність визначення прибутку чи збитку підприємства, правильність розрахунків всіх фінансових показників підприємства та виявлення помилки і шахрайства);

- органи статистики сільського господарства (для визначення поточного стану підприємства і аналіз його організаційних форм, а також визначення шляхів усунення недоліків);

- в деяких випадках контроль також можуть здійснювати установами банку (контроль за використанням банківського кредиту якщо він був наданий підприємству).

Узагальнений висновок щодо складання фінансової звітності на ПСП Агрофірмі «Сиваш» наступний: слід звернути увагу на те, що прибуток і рентабельність виробництва в умовах ринку є найважливішими показниками, що характеризують господарську діяльність сільськогосподарських підприємств. Таку інформацію можливо отримати у фінансовій звітності підприємства. Для того, щоб фінансова звітність даного підприємства була більш удосконаленою і зрозумілою як для внутрішніх так і для зовнішніх користувачів вона повинна бути : дохідливою, доречною, достовірною та зіставною. Також головний бухгалтер при складанні фінансової звітності повинен чітко дотримуватись відповідної нормативної бази, а саме бухгалтерських стандартів стосовно структури фінансової звітності, з паралельним використанням нової бухгалтерської літератури. При наявності комп’ютеризованої форми ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності та визначення фінансового результату на підприємстві значно полегшується.

На завершення слід зазначити, що правильне ведення фінансової звітності на підприємстві у більшості випадків запобігає збитковості цього підприємства в майбутньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-XIV.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999року №87.

3. П(С)БО 2 „Баланс”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999року №87.

4. П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999року №87.

5. П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999року №87.

6. П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999року №87.

7. П(С)БО 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999року №137.

8. П(С)БО 15 „Дохід”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999року №290.

9. П(С)БО 16 „Витрати”. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999року №318.

10. Примітки до річної фінансової звітності, наказ Міністерства фінансів України від 29.11.2000р. №302 та рекомендації по складанню форми №5.

11. Бухгалтерський облік у сільському господарстві: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця та к. е.н. доц. М. М. Коцупатрого – Житомир: ПП „Рута”, 2003.-260с.-302с.

12. Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень : навчальний посібник. - Київ : ЦУЛ,2002 – 125с.

13. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України : Підручник для студентів вищих навчальних закладів економічної спеціальності – 5-те вид., допов. Й переробл. – К.:А. С.К., 2000. – 524с. – 543с.

14. Бирюкова И. К., Кодрянский А. В. Бухгалтерський учт в Украине. – К.: Товариство „Знання”, КОО, 1998. - 375с. – 390с.

15. Бухгалтерський фінансовий облік Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит” / За ред. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир : ЖІТІ, 2001. – 270с. – 280с.

16. Киян І. Ф. Складання фінансової звітності на сільськогосподарських підприємствах. // Все про бухгалтерський облік. №11 2001. – 22с.