16 | 12 | 2017

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ З дисципліни «Лісовпорядкування» ( Балаклавський ліспромгосп )2006

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ З дисципліни «Лісовпорядкування» ( Балаклавський ліспромгосп )2006

 

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………..

Глава 1. СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ТА ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ…………………………………………………...

1.1.  Місцезнаходження і площа ………………………………………………

1.2.  Організація території. Обсяг і характер виконаних

лісовпорядних робіт……………………………………………………………

1.3.  Природно-кліматичні умови………………………………………………

Глава 2. ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ……………………………………………..

2.1. Основні галузі народного господарства в районі

Розташування держлісгоспу…………………………………………………...

2.2. Потреба в деревині………………………………………………………..

2.3. Характеристика шляхів транспорту …………………………………….

2.4. Значення лісового господарства в економіці району

І охороні довкілля……………………………………………………………..

Глава 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ФОНДУ………………………………….

3.1. Поділ лісів на групи і категорії захисності ………………………………

3.2. Стан та динаміка лісового фонду…………………………………………

3.3. Господарські частини, господарства та господарські секції

Вік стиглості деревостанів……………………………………………………..

3.4. Екологічний стан лісів…………………………………………………….

Глава 4. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ……………………….

4.1. Виконання основних положень проекту попереднього

Лісовпорядкування…………………………………………………………………

4.2. Рубки головного користуваня ……………………………………………….

4.3. Рубки, повязані з веденням лісового господарства ……………………….

4.4. Інші рубки, неповязані з веденням лісового господарства………………..

4.5. Заходи з лісозахисту…………………………………………………………

4.6. Відновленя лісів та лісорозведення ………………………………………..

4.7. Меліорація……………………………………………………………………

4.8. Охорона лісу…………………………………………………………………

4.9. Використання сільськогосподарських угідь, побічні лісові

Користування та заготівля другорядних лісових матеріалів………………………………………. ………………………………..

4.10. Загальний висновок за результатами аналізу

Господарської діяльності…………………………………………………………...

Глава 5. ПРОЕКТ ЛІСОКОРИСТУВАНЯ

І ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ …………………………………………

5.1. Головне користування лісом …………………………………………………

5.2. Рубки, повязані з веденням лісового господарства…………………………

5.3. Інші рубки, неповязані з веденням лісового господарства………………….

5.4. Річний розмір користування лісом з усіх видів рубок………………………

5.5. Лісовідновлення і лісовідведення…………………………………………….

5.6. Охорона та захист лісу……………………………………………………….

5.7. Очікувана ефективність запроектованих л/г заходів………………………..

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..

1.  Відомість поквартальних підсумків розподілу площ

За категоріями земель …………………………………………………………

2.  Оптимальний вік рубки в експлуатаційних лісах 2-ої гр……………….

3.  Розподіл насаджень за групами віку …………………………………….

4.  Приклади обчислення середніх таксаційних показників……………….

5.  Витяг з таблиць товарної структури деревостанів………………………

6.  Товарна структура лісосічного фонду……………………………………

7.  Приклади обчислення лісосік головного користування……………….

8.  Відомість рубок головного користування………………………………

9.  Відомість рубок, пов язаних з веденням лісового господарства……….

10.  Відомість лісовідновлення……………………………………………….

11.  Розподіл типів лісу і лісових ділянок за класами

Природної пожежної небезпеки…………………………………………….

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА……………………………………………

ВСТУП.

Глава 1. СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ТА ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ

1.1. Місцезнаходження і площа

Севастопольське державне лісомисливське господарство розташоване в південно-західній частині АР Крим на території міста Севастополя. Адміністративні райони: Гагарінський, Нахімовський, Балаклавський.

Поштова адреса:

АР Крим

М. Севастополь

Балаклава

Вул. Новікова, 60-а

Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

№п/п

Найменування лісництв

Адміністративний район

Площа, га

1

Мекензіївське

Нахімовський

8356

2

Севастопольське

Нахімовський

Гагарінський

Балаклавський

По лісництву разом

1410

3

Тернівське

Балаклавський

7893

4

Орлинівське

Балаклавський

7553

5

Чорноріченське

Балаклавський

9156

Разом по ДЛМГ

34368

1.2. Організація території. Обсяг і характер виконаних

Лісовпорядних робіт.

Балаклавський ліспромгосп був організований в 1929 році на базі лісів Наркомзему СРСР. В 1939 році він реорганізований в Балаклавський лісгосп.

В подальшому проходили площадні і структурні зміни:

В 1944 році, розпорядженням РМ СРСР Балаклавький лісгосп був переданий в систему Головлісоохорони при РМ СРСР. З 01.01.1958 р. згідно наказу по Міністерству сільського господарства УРСР №758 від 9 жовтня 1957 року Балаклавський лісгосп перейменований в Севастопольський гірський механізований лісгосп. На основі Постанови РМ УРСР №1834 від 30 листопада 1959 року та наказу по Головному управлінню лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР №3 від 4 грудня 1959 року Севастопольський гірський механізований лісгосп реорганізований в лісгоспзаг. На підставі розпорядження Севастопольської державної адміністрації №252-р від 12.02.1996 року усі мисливські угіддя, розміщені на території Севастопольської міської Ради, підпорядковані Державному Комітету лісового господарства України, лісгоспзаг був перейменований в державне лісомисливське господарство. Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу ДЛМГ, було проведене в 1934 році. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1947, 1957, 1966, 1979 роках. В архівах збереглися такі матеріали цих робіт: таксаційні описи, планшети, схеми, плани лісонасаджень.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1987 р. Львівською лісовпорядною експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимоглісовпорядної інструкції 1986 р. по 1 розділу.

Нинішнє лісовпорядкування проведено у відповідності з вимогами діючої лісовпорядної інструкції 1986 р., рішеннями першої лісовпорядної наради, семінару по лісовпорядкуванню держлісгоспів АР Крим і технічної наради за підсумками польових лосовпорядних робіт.

1.3. Природно-кліматичні умови

Згідно лісорослинному районуванню територія ДЛМГ відноситься до слідуючих лісорослинних зон і поясів

1.  Округ південного гірського Криму

А. Зона дубово (Дп)-ялівцево - чорно-соснових лісів ( з породами сухих субтропіків) :

А) пояс дуже сухих приморських шиблякових заростей аридних рідколісь з ділянками сосни кримської і Станкевича

Б) пояс сухих змішаних лісів з дуба пухнастого, ялівця, сосни кримської

В) пояс сухих (свіжих) дубово-чорно-соснових лісів

2.  Округ північного гірського Криму

А. Зона грабінниково - дубових лісів

А) пояс сухих пристепових заростей дуба пухнастого з грабінником (нижче 250м над рівнем моря):

Б) пояс сухих низькобонітетних лісів з домішкою сосни звичайної і кримської.

Б. Зона грабово-дубових лісів:

В) пояс свіжих високопродуктивних грабово-дубових лісів з домішкою сосни звичайної і кримської.

Клімат району в загальному має перехідні риси від недостатньо зволоженого теплого клімату сусідньої частини степового Криму до більш вологого помірно-теплого клімату.

Кліматичні показники

Найменування показників

Одиниці вимірювання

Значення

Дата

Температура повітря:

Середньорічна

Градус

12,0

Кількість опадів на рік

Мм

349

Тривалість вегетаційного періоду

Днів

238

Останні заморозки весною

25.04

Перші заморозки весною

9.05

Середня дата замерзання

16.10

Середня дата початку паводку

18.01

Сніговий покрив:

Потужність

Час появи

Час сходження в лісі

См

3

24.12

23.02

Глибина промерзання ґрунту

См

2

Напрям переважаючих вітрів

Румб

ПНС

Зима

ПД

Весна

С

Літо

ПНС

Осінь

Середня швидкість переважаючих вітрів

М/сек

4,6

Відносна вологість повітря

%

74

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток рослин повторюваність засушливих років і п’ятирічок, зливний характер опадів теплого часу року, випадки відлиг в зимовий період, крайні прояви вітрового режиму.

Територія ДЛМГ за характером рельєфу являє собою передгірську область Криму і область головної гірської гряди. Перехідна область є перехідною частиною Кримського півострова від степових рівнинних ландшафтів до гірських.

Рельєф району характеризується наявністю карстових форм. Ліси Севастопольського ДЛМГ відносяться до гірських лісів. За стрімкістю схили в гірській частині поділяються на % від загальної гірської площі:

Пологі (до 11 градусів) –38,3%

Покаті (11-20 градусів) – 43,1%

Стрімкі (21-30 градусів) – 16,9%

Дуже стрімкі ( понад 30 градусів) – 1,7 %

Типи і види ґрунтів (%):

1.  Чорноземні ґрунти передгірських степів-17

2.  Коричневі ґрунти гірського лісостепу, сухих лісів і чагарників – 44

3.  Дерново-карбонатні на вапняках – 6

4.  Бурі гірсько-лісові – 33

По долинах річок розповсюджені алювіальні, а по пониженнях і у підніжжя схилів – деллювіальні ґрунти.

Ерозійні процеси:

По даних В. М.Шамаєва в Севастопольському ДЛМГ біля 40% меліоративного фонду являє собою сильно розчленованими крутими схилами, глибокими ярами, кам’янистими розсипами. Сильно змитими ґрунтами і скельовими оголеннями материнської породи.

Територія ДЛМГ розташована в басейнах рік Чорна і Бельбек.

Характеристика рік та водоймищ.

Найменування рік та водоймищ

Куди впадає ріка

Загальна протяжність, км, площа водоймищ, га

Швидкість течії, км/год

Ширина, м

Глибина, м

Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, м

Згідно нормативів

Фактична

Чорна

Чорне

Море

25

0,7

8

2

200

Бельбек

Чорне

Море

22

0,8

7

1-2

200

За ступерем вологості більшо частина грунтів відноситься до сухих. З надмірним зволоженням вкритих лісовою рослинністю земель в ДЛМГ немає.

Глава 2. ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ

2.1. Основні галузі народного господарства в районі

Розташування держлісгоспу.

Район розташування ДЛМГ відноситься до числа промислових районів області з добре розвинутим сільським господарством. Провідною галуззю народного господарства є виноробство, садівництво, вирощування овочів.

Переробкою деревини займається Севастопольське ДЛМГ в невеликих обсягах.

Для надання технічної допомоги і контролю за веденням лісового господарства за ДЛМГ закріплено 5 колективних і державних господарств загальною площею лісових земель 3,2 тис. га.

В зоні діяльності ДЛМГ міжгосподарських лісгоспів немає.

Лісистість зон діяльності ДЛМГ 38,5%. Ліси по території розташовані нерівномірно.

2.2. Потреба в деревині.

ДЛМГ не задоволняє потребу в деревині м. Севастополя і його районів. Найбільшими споживачами є заводи і будівельні підприємства м. Севастополя. Річна потреба в деревині в зоні діяльності ДЛМГ складає 30 тис. кбм. відпуск її за останні 2 роки з лісів державного лісового фонду становить 3,0 тис. кбм.

Основні сортименти, що заговлюються в ДЛМГ : дрова – 85%, дрібний будівельний ліс – 15%.

Потреба деревині задовольняється на 10% , в тому числі на власні потреби – 100%. Покриття дефіциту деревини проводиться за рахунок завозу з інших областей країни.

2.3. Характеристика шляхів транспорту.

Район розташування ДЛМГ характеризується добре розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності ДЛМГ є залізна дорога Севастополь-Сімферополь, автомобільні дороги Севастополь-Сімферополь, Севастополь-Феодосія через Ялту, Ялта-Гончарне через Алупку, Севастополь-Балаклава. Протяжість лісогосподарських доріг по території ДЛМГ складає 390 км, із них з твердим покриттям – 15 км.

Загальна протяжність шляхів транспорту на 1000 га площі складає 12,3 км, а ступінь забезпеченості – 30%.

2.4. Значення лісового господарства в економіці району і охороні довкілля.

Лісове господарство в економіці м. Севастополя займає незначне місце. Основні напрямки його розвитку обумовлюються середовищоутворюючими, водоохоронними функціями лісу, визначаємі грунтозахисними, водорегулюючими, водоохоронними, культурно-естетичними та іншими захисними властивостями.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб підсобного господарства та наділів лісової охорони.

Випас худоби в лісовому фонді не проводиться.

З побічних лісових користувань має місце посів зернових і сінокосіння.

Мисливська фауна в лісах ДЛМГ представлена такими видами : олень - 240, кабан -124, козуля – 690, заєць – 1050, білка – 180, лисиця – 40, фазана – 570, куріпки – 1000.

Полювання носить аматорський характер.

Глава 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ФОНДУ

3.1. Поділ лісів на групи і категорії захисності

3.2. Стан та динаміка лісового фонду.

Групи і категорії захисності лісів, їх динаміка за минулий ревізійний період.

Групи і категорії захисності лісів

Площа за даними

Зміни

Попереднього лысовпорядкування

Теперішнього лісовпорядкування

+ - га

+ - %

Га

%

Га

%

1 група лісів

Захисні смуги лісів вздовж залізниць і автомобільних дорог державного значення

1282

3,4

-

-

-1282

-

100

Лісопаркова частина лісів зеленої зони

6724

17,7

3334

9,7

-3392

-50,4

Лісогосподарська частина лісів зеленої зони

28505

75,2

-

-

-28505

-100

Ліси населених пунктів

-

-

149

0,4

+149

+100

Ліси першої і другої зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій

1383

3,7

1343

3,9

-40

-2,9

Ліси протиєрозійні

-

-

29291

85,3

+29291

+100

Ліси, що мають наукове або історичне значення включаючи генетичні резервати

-

-

251

0,7

+251

+100

Всього по ДЛМГ

37894

100

34368

100

-3526

-9,3

3.3. Господарські частини, господарства та господарські секції. Вік стиглості деревостанів.

Виходячи з існуючого поділу лісів ДЛМГ на групи і категорії захисності, їх функціонального значення, встанговленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені такі господарські частини:

В лісах першої групи:

-  ліси, де заборонені рубки головного користування

При організації господарств і господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їх продуктивності та інших особливостей, що обумовлюють застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарств, визначених основними положеннями організації і розвитку лісового господарства АР Крим.

Кожна господарська секція орієнтована на вирощуваня певних корінних або цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання до віку стиглості лісу найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних природних функцій лісу.

Основою для поділу насаджень однієї переважаючої деревної породи на кілька госпсекцій стала значна різниця в продуктивності віках стиглості, поділ насаджень на високостовбурні і низькостовбурні.

Віднесення не вкритих лісою рослинністю земель до тієї чи іншої господарської секції проведено по цільовій породі, яка найбільш відповідає типу лісів і проектується для лісовідновлення.

Вік стиглості деревостанів по господарських секціях прийнято відповідно до оптимальних віків рубок в лісах України, затверджених Мінлісгоспом України 21 жовтня 1983 року.

Розподіл площі лісових земель за групами лісів, господарськими частинами, господарствами, господарськими секціями і переважаючими деревними породами, га

Вкриті лісовою рослинністю землі

Незімкнуті лісові культури

Лісові розсадники, плантації

Не вкриті лісовою рослинністю землі

Разом лісових земель

Разом

В т. ч. лісові культури

Рідколісся

Згарища, загиблі насадження

Зруби

Галявини, пустирі

Разом

Група лісів 1

Господарська частина

Ліси спеціального цільового призначення в горах

Господарство хвойне

Господарська секція соснова

Сосна кримська

6390,3

5921,6

384,6

3,6

8,4

32,9

41,3

6819,8

Сосна піцундська

0,7

0,7

0,7

Сосна Станкевича

365,7

3265,8

30

395,7

Господарство твердолистяне

Господарська секція дубова високостовбурна насінна

Дуб пухнастий

47,9

0,5

0,5

48,4

Дуб скельний

874,7

2,1

5,2

29,9

35,1

Дуб звичайний

3,8

3,8

3,8

Господарська секція дубова низькостовбурнанасінна

Дуб пухнастий

38,6

2,0

113,3

5,5

81,2

115,4

267,3

Дуб скельний

196,4

11,3

34,8

6,1

3,8

460,6

482,5

713,7

12

Господарська секція дубова низькостовбурна порослева

Дуб пухнастий

8706,3

8706,3

Дуб скельний

7016,0

7016,0

Господарська секція дубова

Бук лісовий

728,7

14,1

14,1

742,8

Явір

2,9

2,9

2,9

Господарська секція ясенева

Ясен звичайний

213,3

19,3

213,3

Клен гостролистий

6,4

6,4

Господарська секція дубова

Клен польовий

51,2

51,2

Клен Стевена

122,8

122,8

Господарська секція грабова

Граб звичайний

807,6

807,6

Господарська секція вязова

Берест

0,7

0,7

В яз шорсткий

3,4

3,4

Господарська секція акацієва

Акація біла

6,5

6,5

6,5

Господарська секція клена татарського

Клен ясенелистий

2,5

2,5

2,5

Господарство м яколистяне

Господарська секція чорновільхова

Береза повисла

0,9

0,9

0,9

Господарська секція осикова

Осика

9,7

9,7

Господарська секція липова

Липа дрібнолиста

1,3

1,3

1,3

Господарство інших деревних порід

Господарська секція кедрова

Кедр гімалайський

3,3

3,3

3,3

Кедр ліванський

0,5

0,5

0,5

Господарська секція ялівцева

Ялівець високий

2425,3

0,4

15,5

59,3

141,5

2566,8

Кіпарис вічнозелений

5,0

5,0

5,0

Туя велетенська

154,7

138,7

7,6

162,3

Туя західна

1,9

1,3

3,2

Господарська секція горіхова

Горіх грецький

222,1

221,3

17,8

239,9

Господарська секція лісоплодова

Абрикос звичайний

41,0

41,0

41,0

Черешня

4,7

4,7

4,7

Груша маслинколиста

0,4

0,4

0,4

Мигдаль звичайний

96,9

96,9

3,3

15,8

116,0

Слива домашня

0,3

0,3

0,3

Яблуня лісова

13,3

13,3

13,3

Яблуня домашня

5,7

5,7

Господарська секція інших деревних порід

Катальпа чудова

1,0

1,0

1,0

Фісташка справжня

1,2

1,2

Господарська секція платанова

Платан східний

0,3

0,3

0,3

Господарська секція граба східного

Граб східний

537,2

1,1

1,1

538,3

Господарство чагарникових порід

Господарська секція чагарникова

Глід кримський

2,0

2,0

Золотий дощ звичайний

7,5

7,5

7,5

Фундук

1,9

1,2

1,9

Ліщина звичайна

2,3

2,3

2,3

Шипшина собача

2,5

2,5

Скумпія звичайна

6,6

6,6

6,6

3.4. Екологічний стан лісів.

Стан і динаміка лісового фонду дають можливістьів цілому оцінити екологічний стан лісів ДЛМГ на рік лісовпорядкування. Усі види господарської діяльності велися, в основному, з дотримуванням діючих нормативних актів. Вони були направлениі на збереження і підвищення їх захисних властивостей і негативного впливу на навколишнє серодовище не зробили.

Окремі частини і ділянки лісового фонду зазнають певного впливу від надмірних рекреаційних навантажень, внаслідок чого відбувається повне або часткове всихання, сповільнений ріст і ослаблення деревостанів, сильне пошкодження окремих дерев, погіршення загального санітарного стану лісового фонду.

Глава 4. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1. Виконання основних положень проекту попереднього лісовпорядкування.

В своїй практичній діяльності ДЛМГ керувалось основними положеннями організації і розвитку лісового господарства, які викладені в проекті попереднього лісовпорядкуваня.

Змін в організаційно-господарській структурі лісового фонду та віку стиглості деревини, установлених попереднім лісовпорядкуванням не було.

Стан меж і квартальних просік оцінюється як 50% задовільне і 50% незадовільне.

-  межові знаки в більшості не збереглися

-  квартальні стовпи в належному стані тільки поблизу доріг

Поточні зміни в матеріали лісовпорядкування та інші облікові документи вносились регулярно.

Квартальні стовби при сучасному лісовпорядкуванні частково замінені. ( Тернівське лісництво).

4.2. Рубки головного користування.

Враховуючи особливу роль лісів Криму, Рада Міністрів УРСР постановою № 401 від 16.04.1956 року заборонила проведення всіх видів рубок головного користування. Тому попереднє лісовпорядкування рубок головного коритсування не пректувало.

4.3. Рубки, пов язані з веденням лісового господарства.

Значних відхилень в обсягах рубок догляду та вибірково-санітарних рубок не спостерігалось. Недовиконання обсягів по прочищеннях пояснюється віковими змінами в хвойних молодняках, що підтверджується перевиконанням рубок по проріджуванню. Стан насаджень, неохоплених рубками догляду, на рік лісовпорядкування задовільний.

Облік рубок догляду в цілому по ДЛМГ ведеться задовільно.

Якість проведення рубок догляду і вибіркових санітарних рубок задовільна. При назначенні рубок, проектні відомості використовувались на 96%. Фактична ступінь охоплення рубками догляду насаджень склала 91,1%. Проведення рубок догляду і санітарних рубок в цілому покращили склад і покращили санітарний стан лісів. Очищення лісу від захаращенності проектувалось всього на площі 4 га, що було виконано.

Деревина від рубок догляду і санітарних рубок реалізується місцевим організаціям, підприємствам і населенню 60% і використовується на власні потреби, в тому числі на переробку 40%.

Вибіркові санітарні рубки мали бути проведені за три роки на площі 105 га з вирубуваним запасом 1,01 тис. кбм деревини. Фактично за три роки ДЛМГ виконало їх на площі 247 га з вирубуваним запасом 2,16 тис. кбм. пояснюються це збільшенням насаджень, в яких пройшли пожежі і виявлені осередки шкідників.

В подальші роки ревізійного періоду вибіркові санітарні рубки проведені на площі 255 га з вирубкою 2,24 тис. кбм деревини ( в т. ч. ділової – 0,1), що було викликано фактичним станом насаджень.

4.4. Інші рубки, не пов язані з веденням лісового господарства.

Обсяги виконання інших рубок, не пов язаних з веденням лісового господарства.

Вид рубки

Фактично виконано за ревізійний період

Площа, га

Запас, тис. кбм.

Загаль

Ний

Ліквід

Ний

Діло

Вий

Рубки, пов язані з розчищенням земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, в зв язку з будівництвом автодороги Бельбек - Севастополь

117

4,74

3,44

-

4.5. Заходи з лісозахисту.

В минулому ревізійному періоді були відмічені осередки масового розмноження таких шкідників лісу: непарний шовкопряд, зимовий п ядун, зелена дубова листовійка, південна ялівцева міль.

Із хвороб лісу найбільше поширення мали кучерявість листя і хвороби плодових.

Запроектовані на ревізійний період лісозахисні заходи ДЛМГ в основному виконувались, лісопатологічне обстеження проводилось щорічно на площі 12,6 тис. га.

Причини відхилень фактичного виконання лісозахисних заходів від проекту лісовпорядкування незначні і викликані зменшенням загального фінансування.

Наземні винищувальні засоби боротьби проводились на площі 2145 га авіаційна боротьба площею 3230 га, біологічні заходи проводились на площі 4230 га за ревізійний період, проти непарного шовкопряда і зеленої дубової листовійки.

Авіабіологічна боротьба проводилась з використанням вірусного препарата Вірін-НШ в насадженнях прилягаючих до оздоровчих територій, де застосування їх заборонено.

Проведені санітарні рубки сприяли покращенню санітарного стану насаджень, зменшенню площі деревостанів з осередками хвороб, шкідників лісу.

Дотримання санітарних правил в ДЛМГ виконується, в наявності є план нагляду за шкідниками і хворобами лісу. Ведеться спеціальна книга динаміки осередків шкідників і хвороб лісу в розрізі лісництв, урочищ. По питаннях лісозахисту ДЛМГ одержує консультації в міській карантинній станції і Кримській помологічній станції інституту рослинництва.

Нагляд за шкідниками проводився регулярно і фіксувався документально.

Лісозахист проводиться цілком задовільно, що позитивно впливає на стан лісового фонду.

4.6. Відновлення лісів та лісорозведення.

Виконання основних видів робіт з лісовідновлення і лісорозведення за ревізійний період згідно звітних даних держлісгоспу.

Основні види робіт

Усього за ревізійний період, га

Середньорічне виконання в га

За ревізійний період

У рік, що передував теперішньому лісовпорядкуванню

Висівання лісу

-

-

-

Садіння лісу

1468

133

30

Садіння та висівання лісу на рекультивованих землях

44

4

-

Реконструкція насаджень

1375

125

-

Лісорозведення на непридатних землях інших користувачів

52

5

Висівання в розсадниках насіння деревних та чагарникових порід

28

2,5

0,45

Висаджено сіянців деревних та чагарникових порід

90

8,2

3,0

На непридатних для сільського господарства землях колективних господарств створені лісові культури на площі 52 га.

Проектувальні відомості лісовпорядкування були використані на 99%. ДЛМГ при посадці дотримувалося схем змішування лісових культур тих, які пропонувало лісовпорядкування. Догляд за лісовими культурами на всіх категоріях площ проектувався і фактично проводився 20 – ти кратний на протязі 7 років.

Доглід проводився механізований і ручний. Хімдогляд проводився на площі 280 га., доповнення проводилось, де відпад склав більше 20%.

Загальна оцінка лісовідновлення задовільна.

Попереднім лісовпорядкуванням проектувалось виконати реконструкцію малоцінних і низькоповнотних насаджень на площі 828 га за 10 років. Фактично реконструкція була виконана на площі 1375 га.

В ДЛМГ є постійний розсадник площею 102,0 га і 1,5 га тимчасових. Продуктивна площа розсадників складає 25 га, а кількість вирощених щорічно сіянців в них в середньому 300 тис. шт і 6 тис. шт екзотів. Існуючі в ДЛМГ розсадники повністю забезпечують потребу в садивному матеріалі. Садивний матеріал, вирощений в лісових школках, використовують для реалізації на озеленення м. Севастополя і населених пунктів.

Для виконання лісовідновлювальних робіт потреба ДЛМГ в насінні за останні 2 роки в середньому становила 450 кг. Заготівля насіння проводилась на лісонасінневих ділянках, сосна кримська - 40 кг (клонова плантація), сосна Станкевича – 40 кг, 20 кг кипариса і туї зібрано в парках, а також інші листяні породи.

4.7. Меліорація.

Лісовпорядкуванням агролісомеліоративного фонду не виявлено.

4.8. Охорона лісу.

Існуюче протипожежне упорядкування та виконання запроектованих заходів

Найменування заходів

Одиниця вимірюваня

Проектувалось на ревізійний період

Фактично виконано

% виконання

Постійні виставки

Шт

1

1

100

Постійні стенди

Шт

5

1

20

Попереджувальні аншлаги

Шт

265

160

61

Організація молодіжних дозорів

Шт

6

3

50

Організація контрольних постів

Шт

6

3

50

Організація місць відпочинку і куріння

Шт

89

69

77

Створення протипожежних розривів

Км

68

10

15

Створення мінералізованих смуг вздовж культур хвойних молодняків і доріг

Км

96

25

26

Створення иінералізованих смуг по просіках і протипожежних розривів

Км

140

70

50

Догляд за протипожежними розривами

Км

103

50

50

Догляд за мінералізованими смугами

Км

1475

875

59

Будівництво доріг

Км

10

5

50

Ремонт доріг протипожежного призначення

Км

120

75

62

Організація місць відпочинку автотуристів

Км

10

10

100

Будівництво ліній звязку

Км

25

-

-

Ремонт ліній звязку

Км

5

-

-

Утримання радіостанцій

Шт

30

23

77

Будівництво пожежних веж

Шт

1

-

-

Будівництво приміщень ПХС

Шт

2

-

-

Утримання тимчасових пожежних сторожів

Чол

20

20

100

Утримання ПХС 1 типу

Шт

1

3

300

Утримання ПХС 2 типу

Шт

2

1

50

Утримання пунктів протипожежного інвентаря

Шт

17

17

100

Будівництво штучних водоймищ

Шт

3

-

-

Облаштування під їздів до

водоймищ

Шт

4

2

50

Створення ДПД

К-ть

Чол

10

120

7

84

70

70

Придбання

Ранцевих оприскувачів

Шт

40

-

-

Придбання

Вогнагасників

Шт

85

20

24

Придбання

Автомашини ГАЗ-99, ЗИЛ-131

Шт

4/1

0/2

100

Проект лісовпорядкування в основному виконувався. До недоліків слід віднести невиконання обсягів по телефонізації, будівництва протипожежного водоймища і придбання оприскувачів.

В 1998 році в Севастопольському ДЛМГ проведені обстежувальні роботи «Укрдіпроліс» на предмет складання проекту протипожежного влаштування.

Існуюча організація території ДЛМГ відноситься до наземної охорони лісів.

За два останні випадки, в середньому, було зареєстровано випадки самовільних рубок з обсягом зрубаної деревини 81,9 кбм та 23 випадки інших порушень із збитком 37,2 тис. грн.

На території ДЛМГ шкільних лісництв немає.

4.9. Використання сільськогосподарських угідь, побічні лісові користування та заготівля другорядних лісових матеріалів.

В ДЛМГ є такі види побічних користувань : сінокосіння, посів зернових, збір лікарської сировини.

Середня урожайність на сіножатях лісового фонду – 1,4 т/га.

Колишні пасовища використовуються як кормові ремізи диких тварин.

Попереднє лісовпорядкування запроектувало випас худоби виключно для ферми підсобного господарства.

Минулим лісовпорядкуванням побічне користування проектувалосьв таких щорічних обсягах : виробництво зерна –60 тонн, сінокосіння –65 тонн, бджільництво –100/1,0 тонн, заготівля дикоростучих –3,0 тонн. Виконання в останні 2 роки ревізійного періоду становило : виробництво зернових – 100%, сінокосіння-86%, виробництво меду –40% , дикоростучі, насіння мигдалю і горіхи –17 %.

Використання угідь на рік лісовпорядкування

Найменування угідь

Площа, га

В т. ч. використовується для потреб

Підсобного господарства

Робітників і службовців ДЛМГ

Знаходиться в користуванні інших організацій і громадян

Сіножаті

25

-

25

-

Рілля

20,1

20,1

-

-

4.10. Загальний висновок за результатами аналізу господарської діяльностії.

Позитивні сторони ведення лісового господарства:

-  поліпшення якісного стану насаджень шляхом проведення рубок догляду на площі 3015 га

-  збільшення площі лісових культур на 515 га

-  запроектовані минулим лісовпорядкуванням обсяги заходів в основному виконані (лісовідновлення, реконструкція і ін.)

-  збільшення хвойних насаджень на 710 га

-  поточні зміни в лісовому фонді заносилися в лісовпорядкуванні матеріально своєчасно

-  середній бонітет зріс на 0,3

-  середня повнота зросла на 0,06

-  середній запас на 1 га вкритих лісом земель зріс на 24 кбм/га

-  загальна середня зміна запасу зросла на 7,56 тис. кбм.

Нгативні сторони ведення лісового господарства:

-  низький відсоток виходу ділової деревини при проведенні санітарних рубок

-  недостатньо заходів по поліпшенню сільгоспугідь

-  відносно великий відсоток загиблих лісових культур

Загальний висновок за результатами аналізу господарської діяльності ДЛМГ.

Враховуючи, що основним аргументом для оцінки ведення лісового господарства в попередньому ревізійному періоді є якісні заміни в лісовому фонді, можна зробити висновок про позитивний, в цілому, вплив господарської діяльності на стан лісового фону.

Глава 5. ПРОЕКТ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ І ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ.

5.1. Головне користування лісом.