19 | 10 | 2019

Автореферат Продуктивность и некоторые биологические особенности свиней крупной белой породи разводимой в Автономной Республике Крым

УКРАИНСКАЯ АКАДЕМИЯ АГРАРНЫХ НАУК ИНСТИТУТ СВИНОВОДСТВА им. А. В. КВАСНИЦКОГО УААН

На правах рукописи

УДК 636. 4. 082. 43

Продуктивность и некоторые биологические особенности свиней крупной белой породи разводимой в Автономной Республике Крым

06. 02. 01 – разведение и селекция животных

АВТОРЕФЕРАТ

Диссертация на соискание ученой степени

Кандидата сельскохозяйственных наук

Полтава – 2009

Общая характеристика работы

Актуальность темы. В начале 90-х годов прошлого столетия Автономная Республика Крым занимала одно из ведущих мест на Украине, по производству мяса на душу населения. В современных условиях рыночной экономики особо актуальным является получение дешевой, качественной и конкурентоспособной свинины. В значительной степени это зависит от широкого использования и качественного улучшения отечественных пород свиней. В последнее время селекционно – племенная работа проводится в направлении создания специализированных пород, типов, линий и семейств, как путем внутрипородной селекции, так и с использованием свиней зарубежной селекции (Н. Д. Березовский, 2006; В. П. Рыбалко, С. В. Акимов, С. Ю. Смыслов, 2002; В. П. Рыбалко, С. В. Акимов, В. М. Нагаевич и др., 2006; В. С. Топиха и др., 2006)

Данные преобразования в свиноводстве Украины коснулись и предприятий АР Крым. Этим и обуславливается необходимая периодичность по регионам Украины изучать воспроизводительные, откормочные и мясные качества свиней различного направления продуктивности, основных закономерностей обмена веществ, мясо – сальной продуктивности.

В связи с вышеизложенным, актуальность темы исследований обусловлена изучением продуктивности и биологических особенностей животных крупной белой породы плановой для Автономной Республики Крым.

Связь работы с научными программами, планами, темами. Диссертационная работа выполнялась согласно плана научно-исследовательской работы кафедры технологии производства, хранения и переработки продукции животноводства Южного филиала «Крымский агротехнологический университет» Национального аграрного университета: «Наукове забезпечення галузей агропромислового комплексу Криму, розробка нових і адаптація існуючих технологій виробництва, збереження і переробки сільскогосподарської продукції в умовах встановлення ринкової економіки» (№ государственной регистрации 0107U001317).

Цель и задачи исследований. Целью данной работы было изучение репродуктивных, откормочных, мясных качеств и биологических особенностей свиней разводимых в АР Крым. Программой научных исследований предусматривалось решить следующие задачи:

- изучить репродуктивные качества свиноматок;

- исследовать гематологические и биохимические показатели крови растущих подсвинков;

- определить переваримость основных питательных веществ корма;

- изучить баланс азота и минеральных веществ;

- исследовать типы нервной системы подопытных свиней;

- определить откормочные качества молодняка свиней при сочетании свиноматок местной селекции с хряками английской селекции;

- оценить мясные качества туш подопытных свиней;

- изучить экономическую эффективность откорма полученного молодняка;

Объект исследований. Свиноматки крупной белой породы, оцененные по результатам первого опороса, ремонтные свинки, ремонтные хрячки крупной белой породы местной и английской селекции, подсвинки, потомки, полученные от сочетаний вышеназванных свиноматок и ремонтных хряков.

Предмет исследований. Воспроизводительные качества свиноматок, рост и развитие молодняка, откормочные и мясные качества, переваримость корма, баланс азотистых и минеральных веществ, биохимические и гематологические показатели крови, определение нервных типов подсвинков, качественная характеристика туш подсвинков.

Методы исследований. Зоотехнический, физиологический, химический, биохимический и биометрический анализы.

Научная новизна полученных результатов. Впервые в АР Крым в аналогичных условиях племенного репродуктора проведено сравнительное изучение воспроизводительных, откормочных, мясных качеств и отдельных биологических особенностей свиней крупной белой породы. Полученные результаты позволят углубить и расширить зоотехническую и биологическую характеристику генотипов свиней. Установить связь между гематологическими, откормочными, мясными показателями и балансом азотистых веществ у свиней разводимых и используемых в АР Крым.

Практическая ценность полученных результатов. Проведенные исследования дают возможность охарактеризовать свиней АР Крым по росту и развитию, скороспелости, переваримости кормов, гематологическим показателям, обмену азотистых и минеральных веществ, нервным типам, мясным качествам. Результаты исследований используются в учебных процессах высших учебных заведений III и IV уровней аккредитации и при планировании селекционно – племенной работы со свиньями в племрепродукторах АР Крым.

Индивидуальный вклад соискателя. Автором разработана методика опытов, проведен отбор животных для опытов, проведены научно – хозяйственные и лабораторные исследования, а также биометрическая обработка их результатов. Выводы и предложения по работе использованы особо. Около 90% от общего объема диссертационного материала выполнено непосредственно соискателем.

Апробация результатов исследований. Основные положения диссертационной работы докладывались, обсуждались и получили позитивную оценку:

- на научной конференции «Научное обеспечение агропромышленного комплекса Крыма» ЮФ «КАТУ» НАУ (г. Симферополь 2007 г);

- на международной научно-практической конференции «Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва», ВДАУ (м. Вінниця 2008 р);

- на внутривузовской конференции, посвященной «Дню науки», ЮФ «КАТУ» НАУ (г. Симферополь, 2008 г);

- на заседаниях советов технологического и ветеринарного факультетов и заседаниях кафедры технологии производства, хранения и переработки продукции животноводства ЮФ «КАТУ» НАУ;


- на расширенном заседании отдела разведения Института свиноводства им. А. В. Квасницкого УААН (г. Полтава);

Публикации. Материалы диссертационной работы опубликованы в 8 печатных статьях специальных изданий, отвечающих требованиям ВАК Украины, в них изложено основное содержание научных исследований по теме диссертации. Представлено одно авторское свидетельство.

Структура и объем работы. Диссертационная работа изложена на 160 страницах компьютерного текста, и содержит: вступление, обзор литературы, материалов и методик исследования, результатов собственных исследований, выводов, предложения производству, дополнений, список использованных источников, 31 таблицу, 6 рисунков, 2 схемы, 4 фотографии, 3 акта внедрения, 1 ксерокопия авторского свидетельства. Список использованной литературы включает 289 наименований, в том числе 61 иностранных.

Основное содержание диссертации

Материал и методики исследований. Запланированный объем научных исследований проводили в условиях племенного репродуктора по крупной белой породе свиней ОАО «Широкое» Симферопольского района, АР Крым в соответствии со специально разработанной методикой. Все опыты проводились на чистопородном поголовье свиней крупной белой породы. Исследования проводили в один этап согласно методической схемы (табл. 1).

Репродуктивные качества определяли как у основных свиноматок, так и у проверяемых согласно принятой методике.

Откормочные качества молодняка изучали согласно существующих методических рекомендаций. После достижения подсвинками 25 – 30 кг живой массы, было сформировано четыре группы животных по 24 головы в каждой, но разделенной на две подгруппы по 12 голов. За контроль были взяты свиньи крупной белой породы, как основной генотип, который разводят в АР Крым. Свиньи всех подопытных групп в течении всего опыта находились в аналогичных условиях кормления и содержания.

Таблица 1.

Схема опЫТа

№ группы

Свиноматки крупной белой породы

Породность и принадлежность к линии

Возраст

Количество, гол.

I

Основные матки местной селекции

6

Местной селекции, линия Громкого 1423

Проверяемые матки местной селекции

6

II

Основные матки местной селекции

6

Английской селекции, линия Чингиз 1397

Проверяемые матки местной селекции

6

III

Основные матки местной селекции

6

Английской селекции, линия Чингиз 1397

Проверяемые матки местной селекции

6

IV

Основные матки местной селекции

6

Английской селекции, линия Шеффилд 97781 Е

Проверяемые матки местной селекции

6

Кормление осуществлялось дважды в сутки. Рационы кормления были составлены, основываясь на нормах, разработанных Институтом свиноводства УААН.

Откормочные качества изучали по скороспелости (возраст достижения живой массы 100 кг, дн.), среднесуточными приростами (г), затратами корма на 1 кг прироста живой массы (корм. ед.).

Контрольный убой свиней проводили в убойном цехе ОАО «Широкое» по 6 голов из каждой группы. При этом определяли длину полутуши, см; толщину шпика в 4-х измерениях (на холке, над 6-7 грудными позвонками, на пояснице и на крестце), мм; площадь «мышечного глазка», см²; массу передней, средней и задней частей полутуши, кг.

С целью выяснения клинического состояния животных, в сыворотке крови, определяли количество альбуминов, %; α, β, γ – глобулинов, %; общего белка, г/л; количество эритроцитов Т/л, лейкоцитов Г/л, гемоглобина, г/л по общепринятым методикам (И. П. Кондрахин и др., 1985).

Активность ферментов АсАТ и АлАТ сыворотки крови определяли с помощью реактивов Райтмана – Френкеля в модификации Пасхиной.

Для оценки генотипов по переваримости питательных веществ и усвоения азота корма проводили физиологические опыты по методике Н. А. Коваленко (1977).

Экономическую эффективность откорма свиней различных генотипов определяли по валовым приростам живой массы, кг; себестоимости 1 ц прироста, грн; прибыль на 1 реализованную голову, грн; уровню рентабельности, %.

Экспериментальный цифровой материал обрабатывали с помощью методов вариационной статистики (Н. А. Плохинский, 1969) с использованием микрокалькулятора, модели CITEZEN и на персональном компьютере АСЕR Aspire 5715 Z, с набором программ.

Результаты исследований.

Воспроизводительные качества. Количество свинины определяется не только сокращением сроков откорма животных, но и высокой воспроизводительной способностью свиноматок (табл. 2).

Таблица 2.

Воспроизводительные качества свиноматок

№ группы

Наи

Мено

Вание

Ко

Ли-чест

Во

Многоплодие, гол.

Живая масса гнезда при рождении, кг

Живая масса 1 поросенка при рождении, кг

Количество поросят в 2 мес., гол.

Жи-вая масс-са гнезда в 2 мес., кг

Живая масса 1 поросенка при отъеме, кг

Х±Sх

Сох-ран-но-сть, %%

I

Основные

6

11,0

13,0

1,16

9,0

144,2

15,9±0,25

81,9

Проверяемые

6

9,9

11,7

1,17

8,5

134,7

15,7±0,26

89,2

II

Основные

6

10,9

13,2

1,21

9,8

167,0

17,0*±0,27

89,9

Проверяемые

6

9,5

11,3

1,19

9,0

147,7

16,4±0,32

94,7

III

Основные

6

11,1

13,1

1,18

9,2

157,2

17,1*±0,39

82,9

Проверяемые

6

10,5

12,2

1,16

9,8

145,5

16,5±0,34

83,8

IV

Основные

6

11,1

13,3

1,20

9,5

163,3

17,2**±0,26

85,6

Проверяемые

6

10,3

12,1

1,18

8,7

151,0

17,4**±0,31

84,5

*при Р > 0,95; **при Р > 0,99.

По воспроизводительным качествам свиноматки местной селекции при спаривании их с хряками зарубежной селекции превосходили контрольную группу при отъеме в 2-мес. возрасте (при Р > 0.95 и при Р > 0.99). Кроме этого, подсвинки II-й опытной группы имели наилучшие показатели по сохранности приплода к отъему в двухмесячном возрасте (89.9 и 94.7 %%).


Морфологические показатели крови подопытных свиней. Изучение и обобщение морфологического состава крови подопытных подсвинков по количеству гемоглобина в крови показывает высокое его содержание у всех групп проверяемых свиноматок. Аналогичные результаты получены по количеству эритроцитов и лейкоцитов в крови, а также по кислотной емкости (табл. 3).

Таблица 3.

Биохимические показатели сыворотки крови

Группы

Происхождение

Кол-во подсвинков, гол.

Общий белок, г/л

Альбуми-ны, %%

Глобулиновые фракции, %%

α

β

γ

I

От основных

3

77,5

39,1

20,7

27,4

12,8

От проверяемых

3

78,0

37,4

21,3

28,2

13,1

II

От основных

3

67.6

30.1

26.8

20.8

22.3

От проверяемых

3

64.2

36.2

26.1

28.4

9.3

III

От основных

3

68.2

35.3

27.0

26.2

11.5

От проверяемых

3

68.0

36.2

21.7

25.6

16.5

IV

От основных

3

66.3

46.4

14.6

23.2

15.8

От проверяемых

3

70.0

42.6

16.4

27.9

13.1

Количество общего белка в сыворотке крови было значительно выше в контрольной группе, однако разница недостоверна (при Р < 0.95), однако процент альбуминовых фракций сыворотки крови имел значительное превосходство в IV опытной группе, как у подсвинков от проверяемых, так и от основных свиноматок (при Р > 0.95).

Рассматривая процентное содержание глобулиновых фракций крови, наблюдается их повышенное содержание у подсвинков от проверяемых свиноматок, однако разница недостоверна (при Р < 0.95).

Ферменты сыворотки крови. Заслуживает внимания активность ферментов переаминирования АсАТ и АлАТ, их активность при переносе аминогрупп (NH2) для синтеза белка (табл. 4).

Таблица 4

Активность ферментов крови

Группа

Линия хряка

Свиноматки по первому опоросу

Свиноматки по второму опоросу

АсАТ, Е. д./л

АлАТ, Е. д./л

АсАТ, Е. д./л

АлАТ, Е. д./л

I

Громкий 1423

46.6±1.17

14.5**±0.93

49.5±1.16

14.4±0.86

II

Чингиз 1397

49.5±1.12

15.3±0.72

46.3±1.18

15.5±0.50

III

Чингиз 1397

51.7**±1.11

10.8±0.83

49.7±1.19

13.6±0.61

IV

Шеффилд 97781 Е

47.2±1.14

14.7±0.52

51.7±1.11

13.8±0.63

**при Р > 0.99.

Из таблицы 4 мы видим некоторое превосходство по ферменту АсАТ у подсвинков из II и III опытных групп (49.5 – 51.7 Ед./л против 46.3 – 49.7 Ед./л) по результатам первого опороса, в контрольной группе IV преимущество было у свиноматок по второму опоросу (47.2 Ед/л против 51.7 Ед./л соответственно). Показатели активности фермента переаминирования АлАТ во всех группах сильно варьировало и сделать по этим показателям какие – то выводы, не представляется возможным.

Переваримость и использование основных питательных веществ корма. Одним из основных показателей эффективности использования кормов и его затраты на 1 кг прироста, является переваримость питательных веществ. Представленные результаты опытов (табл. 5), свидетельствуют о высоком уровене переваримости органических веществ корма подсвинками всех групп, однако наилучшие показатели имели животные контрольной группы (крупная белая порода местной селекции 82.6%), тогда как в опытных группах переваримость не превышала 81.0%. Подсвинки контрольной группы превосходили опытные группы на 1.6 – 4.6% соответственно. Аналогичное преимущество контрольной группы наблюдалось по переваримости клетчатки (за исключением II опытной группы) протеина, золы, кальция и БЭВ. Однако по переваримости фосфора все опытные группы превосходили контрольную на 0.9 – 3.5%. Различия статистически недостоверны (Р < 0.95).

Таблица 5.

Переваримость питательных веществ

№ групп

Потомство

Коэффициент переваримости, %%

Сухое вещ-во

Органи-

Ческое

Вещ-во

Клет-

Чатка

Жир

Проте-

Ин

Зола

Са

Р

БЭВ

I

От проверяе-мых

82.6

82.6

51.3

85.3

78.0

81.3

62.5

80.6

87.4

От основных

73.4

74.1

34.7

74.3

70.2

54.4

49.6

79.9

76.2

II

От проверяе-мых

81.0

81.0

60.4

82.0

73.8

81.0

55.5

83.6

85.6

От основных

72.8

73.0

31.4

73.1

68.6

69.1

51.2

83.1

78.3

III

От проверяе-мых

77.8

78.0

37.0

80.0

77.8

74.8

46.8

81.5

82.5

От основных

74.5

75.1

30.3

65.4

67.1

61.7

52.8

84.9

80.4

IV

От проверяе-мых

80.5

80.5

48.6

84.5

72.5

80.4

49.1

84.1

86.6

От основных

71.5

71.0

25.4

71.6

68.6

72.6

41.9

75.7

76.4

Обмен азота, кальция и фосфора. Существенным показателем отражающим интенсивность обмена веществ в организме растущих подсвинков является обмен азотистых веществ, в частности, отложение азота корма в тело, а также минеральных веществ – кальция и фосфора (табл. 6).

Таблица 6

Использование азота, кальция и фосфора животными подопытных групп

Груп-пы

Азот

Кальций

Фосфор

Отложе-но в теле, г

Х±Sх

От при-нятого, %

От перева-ренного, г %

Отло-жено в теле, г

Х±Sх

От приня-того, %

От пере-ва-рен-ного, г %

Отло-жено в теле, г

Х±Sх

От при-ня-то-го, %

От пере-ва-рен-ного, г %

I

31.7±

0.21

54.3

73.3

8.85±

0.91

40.5

55.7

6.67

±0.59

52.9

80.5

II

32.2±

0.47

53.3

74.8

10.11±

0.83

38.2

53.7

8.16±0.47

62.6

83.6

III

32.6±

0.72

55.0

76.0

9.05±

0.87

34.7

50.1

7.70±0.51

60.1

83.6

IV

32.2±

0.73

51.7

73.7

8.11±

0.92

29.9

45.9

7.36±0.53

55.0

80.1

При Р < 0.95

Результаты по балансу азота, кальция и фосфора свидетельствуют о том, что подсвинки опытных групп II, III, IV лучше усваивали и откладывали азот и фосфор корма, однако хуже кальций в сравнении с контрольной группой. Так наилучшие показатели по отложению азота корма в сутки имели подсвинки III опытной группы 32.6 г против 31.7 г в контрольной. Заслуживает внимание высокие показатели отложения фосфора в теле всех опытных групп при сравнении с контролем (6.67 г – 7.36 – 7.70 – 8.16 г), что говорит о более напряженных процессах в организме подсвинков опытных групп при синтезе белковых тканей.


Типы нервной деятельности подсвинков. Во время проведения физиологических опытов у подсвинков определяли тип нервной деятельности с использованием методики академика И. П. Павлова.

К наиболее предпочтительному сангвиническому типу было отнесено 37.5 % подсвинков, к флегматическому – 29.2 %, к холерическому – 16.7 % и к меланхолическому – 16.7 %. Подсвинки сангвинического типа показали наиболее высокую продуктивность по суточному отложению азота корма в тело (33.9г). Незначительно им уступали подсвинки флегматического типа (31.8), однако животные холерического и меланхолического типа нервной деятельности показывали более низкий уровень отложения азота корма в тело (31.4 - 31.1г).

Откормочные качества подсвинков. Важными показателями влияющие на экономику отрасли являются откормочные качества подсвинков. За период откорма молодняк подопытных групп имел разную интенсивность роста (табл. 7).

Таблица 7.

Откормочные качества молодняка (Х±SХ)

Группы

Кол-во подсвинков, n

Возраст достижение живой массы 100 кг, дни

Затраты корма на 1 кг прироста, корм. ед.

Среднесуточный прирост живой массы, г

I

18

187.0±4.21

3.52±0.15

768.0±36.5

II

18

184.0±3.78

3.39±0.10

779.5±37.5

III

18

183.0±4.36

3.50±0.11

776.0±38.9

IV

18

191.0±3.76

3.25±0.12

720.0±26.3

При Р<0.95

Показатели откормочных качеств не имеют значительных различий между группами. Так живой массы 100 кг подсвинки контрольной группы достигали за 187 дней, в то время как подсвинки II и III опытных групп за 183 и 184 дня, а IV группа за 191 день. Среднесуточные приросты живой массы существенно влияли на возраст достижения 100 кг, однако затраты корма на 1 кг прироста были самые низкие в IV опытной группе 3.25 корм. ед. против 3.52 корм. ед. в контрольной, но разница недостоверна (Р < 0.95)

Мясные качества подсвинков. Важными показателями в характеристике подсвинков являются мясные качества. Нам не представилась возможность провести обвалку полутуш и мы ограничились весовыми показателями и промерами наиболее ценных ее частей (табл. 8).

Таблица 8.

Мясные качества подопытных подсвинков (Х±SХ)

Группы

Кол – во под-свинков. гол.

Длина туши, см

Толщина шпика

Над 6 – 7 грудными позвонками, мм

Задняя часть полутуши, кг

Площадь «мышеч-ного глазка». см²

I

18

94.6±1.17

40.5±0.89

10.2±1.22

26.6±0.71

II

18

97.3±1.10

35.0**±1.22

10.9±0.97

28.8*±0.63

III

18

98.3*±1.19

34.0***±1.20

10.9±0.78

29.7*±0.78

IV

18

98.2*±1.20

35.0**±1.26

10.8±1.24

28.7±0.88

* при Р > 0.95

**при Р > 0.99

***при Р > 0.999

Анализируя таблицу 8, мы фиксируем более лучшие показатели мясных качеств у опытных групп по сравнению с контролем. Так длина туши у контрольной группы составляла 94.6 см, а в опытных она варьирует на уровне 97.3 – 98.3 см (при Р > 0.95). Толщина шпика над 6 – 7 грудными позвонками в контрольной группе была на уровне 40.5 мм, в опытных 34.0 – 35.0 мм (при Р > 0.99 – 0.999). Опытные группы подсвинков имели более тяжелую заднюю часть (10.8 – 10.9 кг против 10.2 кг в контроле). Однако разница не отличалась достоверностью (Р < 0.95). Площадь «мышечного глазка» также была выше у подсвинков опытных групп (28.7 – 29.7 см²) против 26.6 см² в контрольной группе (при Р > 0.95).

Таким образом по мясным качествам наблюдается существенное превосходство подсвинков опытных групп над контрольной группой.

Туши подопытных групп подсвинков мы распределяли по датскому стандарту для беконной свинины (табл. 9)

Таблица 9.

Распределение туш подсвинков по датскому стандарту в зависимости от толщины шпика на спине

Классы

Максимально допустимая толщина шпика, мм

Подопытные подсвинки

На холке

Над 6-7 грудным позвонком

На пояснице

На крестце

Кол-во голов

%%

А'

40,0

20,0

20,0

25,0

-

-

А

46,0

28,0

26,0

28,0

1

1.4

В

52,0

34,0

32,0

32,0

14

19.4

С

Больше, чем у класса В

57

79.2

В результате распределения туш подсвинков по датскому стандарту получилось, что к классу А была отнесена одна туша (1.4 %), к классу В четырнадцать туш (19,4 %) и к классу С пятьдесят семь туш (79.2 %). Таким образом, качественная характеристика туш подсвинков, даже при «прилитии крови» хряков отселекционированных на мясные качества далека от европейской.

Корреляционный анализ между показателями продуктивности подсвинков подопытных групп. Корреляционные связи между показателями по откормочными и мясными качествами отражают уровень связи между собой и они рассчитаны на поголовье животных, которые находились на научно – хозяйственном опыте (табл.10).

Таблица 10.

Коэффициенты корреляции между физиологическими показателями и продуктивными качествами.

№ п/п

Коррелируемые

Признаки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

1.

Среднесуточный прирост живой массы, г.

-

0.35

-0.78

0.25

0.17

0.24

0.29

0.51

2.

Затраты корма на единицу прироста живой массы, к. ед.

0.35

-

-0.20

0.13

0.008

-0.22

0.50

0.02

3.

Возраст достижения живой массы 100 кг, дни.

-0.78

-0.20

-

0.26

-0.32

0.12

-0.39

-0.69

4.

Суточное отложение азота корма, г.

0.25

0.13

0.26

-

0.28

-0.12

0.48

0.51

5.

Длинна туши, см.

0.17

0.008

-0.32

0.28

-

0.36

0.22

-0.49

6.

Толщина шпика над 6 – 7 грудными позвонками, мм.

0.24

-0.22

0.12

-0.12

0.36

-

0.37

0.17

7.

Площадь «мышечного глазка», см².

0.29

0.50

-0.39

0.48

0.22

0.37

-

0.25

8.

Масса задней части, кг.

0.51

0.02

-0.69

0.51

-0.49

0.17

0.25

-

При Р < 0.95

Корреляционным анализом установлено, что показатели откормочных качеств, возраст достижения живой массы 100 кг имеет высокую отрицательную взаимосвязь со среднесуточным приростом, r = - 0.78 (при Р>0.99), что доказывает увеличение среднесуточных приростов живой массы, укорачивает возраст достижения предубойной живой массы. Однако с затратами корма на единицу продукции, корреляция низкая, r = - 0.35 и недостоверная (при Р < 0.95).

Обращает на себя внимание корреляция между суточным отложением азота корма и мясными качествами: с площадью «мышечного глазка» - r = 0.48 ( Р < 0.95), с массой задней части - r = 0.51 ( Р < 0.95). Таким образом, чем выше количество отложенного азота корма в теле, тем крупнее задняя часть и большая площадь «мышечного глазка».


Качества отражающие между собой мясность, такие как длина туши и масса задней части, находятся в отрицательной корреляции, r = - 0.49, чем длинней туши, тем легче задняя часть у подсвинков (при Р < 0.95).

Откормочные качества такие, как затраты корма на единицу прироста, имеют среднюю положительную корреляцию с площадью «мышечного глазка» - r = 0.50 ( Р < 0.95).

Таким образом установленную взаимосвязь мясными, откормочными качествами и уровнем отложения азота корма следует учитывать при племенной работе с крупной белой породой свиней в АР Крым.

Экономическая оценка результатов исследований. Расчеты показали, что по финансовым результатам всех подопытных групп, наименьшая себестоимость 1 ц прироста живой массы была у подсвинков опытных групп, где в качестве хряков – производителей использовались потомки английской селекции (380.9 – 409.5 грн. против 412.1 грн. в контрольной группе). При этом у животных генотипов этих групп были более высокие среднесуточные приросты (795.4 – 886.0 г против 680.2 г) и была значительная прибыль от дополнительно полученной продукции (580.9 – 2517.0 грн.).

Выводы

В результате проведения научно – хозяйственных исследований по изучению продуктивности и некоторых биологических особенностей свиней крупной белой породы разводимой в АР Крым, имеется возможность сделать следующие выводы:

1.  Нашими исследованиями установлено, что поголовье свиней крупной белой породы, разводимой в АР Крым, имеет средние показатели продуктивности характерные для животных данной породы южного региона Украины;

2.  По воспроизводительным качествам самые высокие показатели были получены при сочетании свиноматок и хряков местной селекции. Так по многоплодию, живой массе одного поросенка в 60 дней и массе гнезда к отъему эта группа превышала сочетания свиноматок с хряком линии Шеффилд английской селекции соответственно на 0.3 головы, 0.8 кг и на 23.9 кг; с линией Чингиза соответственно на 0.5 головы, 1.3 кг, и на 28.9 кг;

3.  Существенных различий между группами по содержанию общего белка в сыворотке крови не обнаружено. По содержанию альбумина в сыворотке крови незначительное превосходство было у молодняка полученного от основных свиноматок (38.7±0.79% и 36.8±0.83% соответственно), по содержанию глобулиновых фракций также преобладали животные первого балансового опыта (α – глобулины 21.7±0.39% и 21.3±0.35% соответственно; γ – глобулины 16.4±0.41% и 13.3±0.20% соответственно). Аналогичная ситуация наблюдалась и по содержанию β – глобулинов. В обеих случаях различия высокодостоверны (при Р > 0.999), чем выше процентное содержание α – и β – глобулиновых фракций сыворотки крови у растущих подсвинков, тем менее выражены у них мясные качества туш. О чем свидетельствует отрицательная корреляция между ними (r = - 0.49; - 0.55);

4.  В активности трансаминаз (АлАТ и АсАТ) особых различий не обнаружено, однако активность АлАТ была выше у подсвинков полученных от основных свиноматок всех подопытных групп (при Р < 0.95);

5.  При проведении физиологических опытов подсвинки подопытных групп по переваримости питательных веществ корма незначительно отличались между собой. Подсвинки контрольной группы уступали по уровню отложения азота корма в теле подсвинкам опытных групп, потомкам хряков – производителей английской селекции (при Р < 0.95). Данный показатель возможно оказывает влияние на активность синтеза мышечной ткани при росте и развитии молодого организма, так как коэффициенты корреляции с показателями отражающие мясные качества средней величины (r = 0.48 – 0.51);

6.  Селекцию свиней на улучшение откормочных и мясных качеств желательно проводить с учетом типа высшей нервной деятельности. Подсвинки с сангвиническим (среднесуточный прирост на балансовом опыте составил 1166.6г±68.2) и флегматическим (среднесуточный прирост живой массы на балансовом опыте составил 1129.5г±49.1) типом высшей нервной деятельности показывали более высокую продуктивность по сравнению с холерическим (1000г±111.4) и меланхолическим (916.5г±55.7) типам высшей нервной деятельности, разница достоверна (при Р > 0.95) ;

7.  При откорме подсвинков до живой массы 100 кг наименьшее количество корма (3.39 и 3.25 кормовых единиц) затрачивали подсвинки II и IV опытных групп, в то время, как животные контрольной и III опытной группы уступали им по данным показателям (3.52 и 3.50 кормовых единиц) соответственно на 0.13 и 0.16 кормовых единиц;

8.  По мясным качествам мы фиксируем превосходство опытных групп над контрольной (при Р > 0.95 – 0.999), так длинна туш в контрольной группе составляла 94.6 см, а в опытных она варьирует на уровне 97.3 – 98.3 см, толщина шпика над 6 – 7 грудными позвонками в контрольной группе была 40.5 мм, тогда как в опытных она находилась в пределах 34.0 – 35.0 мм;

9.  Использование потомков хряков-производителей английской селекции при сочетании со свиноматками местной селекции в АР Крым оказало положительное влияние на улучшение мясных и откормочных качеств потомства. Данную работу следует продолжать с потомками данных сочетаний и интенсивной селекцией по данным показателям.

Предложение производству

1.  Для улучшения мясных качеств свиней крупной белой породы разводимой в АР Крым следует использовать хряков – производителей зарубежной (английской) селекции аналогичной породы.

2.  Для более эффективной селекции в отрасли свиноводства на мясные качества предлагается дополнительная оценка подсвинков на интенсивность обмена азотистых веществ корма. Это позволит более четко контролировать и улучшать использование наиболее дорогой белковой части рациона и перевода ее в высококачественные продукты животного происхождения.

Список опубликованных работ по теме диссертации

1.  Войналович С. А. Відтворювальні якості великої білої породи свиней, що розводять в Автономній Республіці Крим / С. А. Войналович, Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник. – зб. наук. праць ХДАУ. - Херсон, 2007. – Вип. 50. – С. 83-86. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

2.  Філонов Р. О. Вза϶мозвʼязок між показниками крові і мʼясними якостями у підсвинків великої білої породи / Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. – Херсон, 2007. – Вип. 53. – С. 161 – 165. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

3.  Войналович С. А. Взаимосвязь активности сывороточных ферментов крови типа трансаминаз с мясными качествами свиней крупной белой породы АР Крым / С. А. Войналович, Р. А. Филонов // Аграрний вісник причорноморʼя: зб. наук. праць ОДАУ. – Одесса, 2007. – Вип. 39. – С. 170 – 172. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).


4.  Войналович С. А. Репродуктивные качества племенных свиней крупной белой породы в АР Крым / С. А. Войналович, Р. А. Филонов, В. Т. Галимский // Вісник ПФ «КАТУ» НАУ. – Сімферополь, 2007. – Вип. 101. – Серія «Ветеринарні науки». – С. 150 – 153.(Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

5.  Войналович С. А. Соотносительная изменчивость между показателями крови и мясными качествами у подсвинков крупной белой породы АР Крым / С. А. Войналович, Р. А. Филонов // Вісник ПФ «КАТУ» НАУ. – Сімферополь, 2007. – Вип. 101. – Серія «Ветеринарні науки». – С. 154 – 158. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

6.  Войналович С. А. Відгодівельні та мʼясні якості підсвинків АР Крим / С. А. Войналович, Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. – Херсон, 2008. – Вип. 58. – С. 67 – 71. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

7.  Войналович С. А. Переваримость и отложение азота корма у отстающих в росте подсвинков при последующем кормлении рационами с высоким уровнем протеина / С. А. Войналович, Р. А. Филонов // Вісник ВДАУ. – Вінниця, 2008. – Т. 3. – Вип. 34. – С. 52 – 56. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

8.  Філонов Р. О. Етологічний аспект у продуктивності свиней / Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. – Херсон, 2008. – Вип. 59. – С. 91 – 95. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

Авторское свидетельство:

Филонов Р. А. Продуктивность и некоторые биологические особенности свиней крупной белой породы разводимой в Автономной Республике Крым. – Рукопись.

Диссертация на соискание научного звания кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 02. 01. – разведение и селекция животных. – Южный филиал Национального университета Биоресурсов и природопользования Украины «Крымский агротехнологический университет». Симферополь, 2009.

Диссертация посвящена изучению массива крупных белых свиней, разводимых в ведущих племенных хозяйствах АР Крым, а также уровню влияния на качество потомства хряков – производителей иностранной селекции, ввозимых на территорию Крымского полуострова в последнее время. Особое внимание было уделено воспроизводительным качествам свиноматок и хряков, откормочным и мясным качествам потомства, морфологическому и биохимическому составу крови и сыворотки крови подопытных животных (включая ферменты АсАТ и АлАТ ). Изучалась переваримость питательных и минеральных веществ корма, а также количество отложения азота корма в теле животных. Во время проведения физиологических опытов были определены типы высшей нервной деятельности у подсвинков.

Свиноматки местной селекции имеют консолидированный генотип, поэтому для улучшения мясных качеств требует не только «прилития крови» иностранных генотипов отселекционированных на мясность, но и проведение внутрипородной селекции на этот признак.

Ключевые слова: Порода, генотип, продуктивность, мясные качества, ферменты крови, физиологические опыты, баланс азота, нервные типы, корреляционные связи, экономическая эффективность.

Філонов Р. О. Продуктивність і деякі біологічні особливості свиней великої білої породи що разводять у Автономній Республіці Крим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Південна філія Національного університету Биоресурсов і Природокористування України «Кримський агротехнологичний університет». Сімферополь, 2009.

Дисертація присвячена вивченню маси великих білих свиней, що разводять у провідних племінних господарствах Ар Крим, а також впливу на якість потомства кнурів - плідників іноземної селекції. Особлива увага була приділена відтворним якостям свиноматок і кнурів, відгодівельним і м'ясним якостям нащадків, морфологічному та біохімічному складу крові й сироватки крові піддослідних тварин ( включаючи ферменти АсАТ та АлАТ ), а також питанням перетравності поживних і мінеральних речовин, рівню відкладання азоту корму в тілі тварин. Під час проведення фізіологічних дослідів були вивчені типи вищої нервової діяльності підсвинків. Встановлено перевага кнурів - плідників англійської селекції при паруванні зі свиноматками місцевої селекції в порівнянні з контрольною групою місцевої селекції на відгодівельні та мʼясні якості. Свиноматки містцевої селекції мають консолідований генотип, тому для покращення мʼсних якостей треба не тільки «приливати кров» іноземних генотипів, які мають кращі мʼясні якості, но і проведення внутрішньопородної селекції на цей показник.

Ключові слова: порода, генотип, продуктивність, мʼсні якості, ферменти крові, фізіологічні досліди, баланс азоту, нервові типи, кореляційні звʼзки, економічна ефективність.

R. A. Filonov. Efficiency and some biological features of large white breed pigs cultivated in Autonomous Republic Crimea. - Manuscript.

The thesis on competition of the candidate of agricultural sciences scientific degree on speciality 06. 02. 01. - animal breeding and selection. - Southern Branch of National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine «the Crimean Agrotechnological University». Simferopol, 2009.

The thesis is dedicated to studying of the great number of the large white pigs bred in the leading cattle breeding farms of the Autonomous Republic Crimea, and also to the level of influence on the quality of boar offsprings - the sires of foreign selection, which have been imported on the territory of the Crimean peninsula recently. The special attention has been paid to reproductive qualities of sows and boars, feeding and meat qualities of offspring, morphological and biochemical structure of blood and whey of blood of experimental animals (including enzymes aspartate aminotransferase and alanine aminotransferase). Nutrient and forage inorganic substances digestibility, and also quantity of the forage nitrogen deposit in animal bodies have been studied. During the physiological experiments types of the higher nervous activity at gilts have been defined.

Sows of aboriginal selection have the consolidated genotype, therefore for enriching of meat qualities they demand not only «blood inflow» of foreign genotypes selected on meat, but also intrapedigree selection on this feature.

Keywords: Breed, a genotype, efficiency, meat qualities, blood enzymes, physiological experiments, balance of nitrogen, the nervous types, correlation links, economic efficiency.

Автореферат Продуктивність та деякі біологічні особливості свиней великої білої породи що розводять у Автономної Республиці Крим

Південний філіал Національного Університету Біоресурсів та природокористування України «Крымський агротехнологічний університет»

На правах рукопису

УДК 636. 4. 082. 43

Продуктивність та деякі біологічні особливості свиней великої білої породи що розводять у Автономної Республиці Крим

06. 02. 01 – розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

Кандидата сільськогосподарських наук

Сімферополь – 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На початку 90-х років минулого століття Автономна Республіка Крим займала одне із провідних місць на Україні, по виробництву м'яса на душу населення. У сучасних умовах ринкової економіки особливо актуальним є одержання дешевої, якісної й конкурентноздатної свинини. У значній мірі це залежить від широкого використання і якісного поліпшення вітчизняних порід свиней. Останнім часом селекционно - племінна робота проводиться в напрямку створення спеціалізованих порід, типів, ліній та родин, як шляхом внутріпородної селекції, так і з використанням свиней закордонної селекції (М. Д. Березовський, 2006; В. П. Рибалко, С. В. Акімов, С. Ю. Смислов, 2002; В. П. Рибалко, С. В. Акімов, В. М. Нагаевич й ін., 2006; В. С. Топіха й ін., 2006)

Дані перетворення у свинарстві України торкнулися й підприємств АР Крим. Цим і обумовлюється необхідна періодичність по регіонах України вивчати відтворювальні, відгодівельні та м'ясні якості свиней різного напрямку продуктивності, основних закономірностей обміну речовин, м'ясо - сальної продуктивності.

У зв'язку з вищевикладеним, актуальність теми досліджень обумовлена вивченням продуктивності й біологічних особливостей тварин великої білої породи планової для Автономної Республіки Крим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно плану науково-дослідної роботи кафедри технології виробництва, зберігання та переробки продукції тваринництва Південної філії «Кримський агротехнологический університет» Національного аграрного університету: «Наукове забезпечення галузей агропромислового комплексу Криму, розробка нових й адаптація існуючих технологій виробництва, збереження та переробки сільскогосподарської продукції в умовах встановлення ринкової економіки» (№ державної реєстрації 0107U001317).

Мета й завдання досліджень. Метою даної роботи було вивчення відтворювальних, відгодівельних, м'ясних якостей та біологічних особливостей свиней що розводять в АР Крим. Програмою наукових досліджень передбачалося вирішити наступні питання:

- вивчити відтворювальні якості свиноматок;

- дослідити гематологічні показники зростаючих підсвинків;

- визначити перетравність основних живильних речовин корму;

- вивчити баланс азоту та мінеральних речовин;

- досліджувати типи нервової системи піддослідних свиней;

- визначити відгодівельні якості молодняку свиней при паруванні свиноматок місцевої селекції із кнурами англійської селекції;

- оцінити м'ясні якості туш піддослідних свиней;

- вивчити економічну ефективність відгодівлі отриманого молодняку;

Об'єкт досліджень. Свиноматки великої білої породи, оцінені за результатами першого опоросу, ремонтні свинки, ремонтні кнурці великої білої породи місцевої та англійської селекції, підсвинки, нащадки, отримані від парувань вищезгаданих свиноматок і ремонтних кнурів.

Предмет досліджень. Відтворювальні якості свиноматок, ріст і розвиток молодняку, відгодівельні та м'ясні якості, перетравність корму, баланс азотистих і мінеральних речовин, біохімічні та гематологічні показники крові, визначення нервових типів підсвинків, якісна характеристика туш підсвинків.

Методи досліджень. Зоотехнічний, фізіологічний, хімічний, біохімічний і біометричний аналізи.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в АР Крим в аналогічних умовах племінного репродуктора проведене порівняльне вивчення відтворювальних, відгодівельних, м'ясних якостей та окремих біологічних особливостей свиней великої білої породи. Отримані результати дозволять поглибити й розширити зоотехнічну та біологічну характеристику генотипів свиней. Встановити зв'язок між гематологічними, відгодівельні, м'ясними показниками й балансом азотистих речовин у свиней що разводять і використовувають в АР Крим.

Практична цінність отриманих результатів. Проведені дослідження дають можливість охарактеризувати свиней АР Крим по росту й розвитку, скоростиглості, перетравності кормів, гематологічним показникам, обміну азотистих і мінеральних речовин, нервовим типам, м'ясним якостям. Результати досліджень використаються в навчальних процесах вищих навчальних закладів III й IV рівнів акредитації й при плануванні селекционно - племінної роботи зі свинями в племрепродукторах АР Крим.

Індивідуальний внесок здобувача. Автором розроблена методика дослідів, проведений добір тварин для дослідів, проведені науково - господарські й лабораторні дослідження, а також біометрична обробка їхніх результатів. Висновки й пропозиції по роботі використані особливо. Близько 90% від загального обсягу дисертаційного матеріалу виконано безпосередньо здобувачем.


Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку:

- на науковій конференції «Наукове забезпечення агропромислового комплексу Криму» ПФ «КАТУ» НАУ (м. Сімферополь 2007 г);

- на міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробкі продукції тваринництва», ВДАУ (м. Вінниця 2008 р);

- на внутрівузівській конференції, присвяченої «Дню науки», ПФ «КАТУ» НАУ (м. Сімферополь, 2008 г);

- на засіданнях рад технологічного та ветеринарного факультетів і засіданнях кафедри технології виробництва, зберігання й переробки продукції тваринництва ПФ «КАТУ» НАУ;

- на розширеному засіданні відділу розведення Інституту свинарства ім. А. В. Квасницкого УААН (м. Полтава);

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 8 друкованих статтях спеціальних видань, що відповідають вимогам ВАК України, у них викладене основний зміст наукових досліджень по темі дисертації. Представлено одне авторське посвідчення.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 160 сторінках комп'ютерного тексту, і містить: вступ, огляд літератури, матеріалів і методик дослідження, результатів власних досліджень, висновків, пропозиції виробництву, доповнень, список використаних джерел, 31 таблицю, 6 малюнків, 2 схеми, 4 фотографії, 3 акти впровадження, 1 ксерокопія авторського посвідчення. Список використаної літератури включає 289 найменувань, у тому числі 61 іноземних.

Основний зміст дисертації

Матеріал і методики досліджень. Запланований обсяг наукових досліджень проводили в умовах племінного репродуктора по великій білій породі свиней ВАТ «Широке» Сімферопольського району, АР Крим у відповідності зі спеціально розробленою методикою. Всі досліди проводилися на чистопорідному поголів'ї свиней великої білої породи. Дослідження проводили в один етап відповідно до методичної схеми (табл. 1).

Репродуктивні якості визначали як в основних свиноматок, так й у тих що перевіряються, відповідно до прийнятої методики.

Відгодівельні якості молодняку вивчали згідно існуючих методичних рекомендацій. Після досягнення підсвинками 25 - 30 кг живої ваги, було сформовано чотири групи тварин по 24 голів у кожної, але розділеній на дві підгрупи по 12 голів. За контроль були взяті свині великої білої породи, як основний генотип, що розводять в АР Крим. Свині всіх піддослідних груп на протязі всього досвіду перебували в аналогічних умовах годівлі та утримання.

Таблиця 1.

Схема досліду

№ групи

Свиноматки великої білої породи

Породність і належність до лінії

Вік

Кількість, гол.

I

Основні матки місцевої селекції

6

Місцевої селекції, лінія Голосного 1423

Матки місцевої селекції, що перевіряються

6

II

Основні матки місцевої селекції

6

Англійської селекції, лінія Чингіз 1397

Матки місцевої селекції, що перевіряються

6

III

Основні матки місцевої селекції

6

Англійської селекції, лінія Чингіз 1397

Матки місцевої селекції, що перевіряються

6

IV

Основні матки місцевої селекції

6

Англійської селекції, лінія Шеффілд 97781 Е

Матки місцевої селекції, що перевіряються

6

Годівля здійснювалася двічі на добу. Раціони годівлі були складені, ґрунтуючись на нормах, розроблених Інститутом свинарства УААН.

Відгодівельні якості вивчали по скоростиглості (вік досягнення живої ваги 100 кг, дн.), середньодобовими приростами (г), витратами корму на 1 кг приросту живої ваги (корм. од.).

Контрольний забій свиней проводили в забійному цеху ВАТ «Широке» по 6 голів з кожної групи. При цьому визначали довжину напівтуші, см; товщину шпику по 4-м вимірюванням (на холці, над 6-7 грудними хребцями, на попереку та на хрестці), мм; площа «м'язового вічка», см2; масу передньої, середньої та задньої частин напівтуші, кг.

З метою з'ясування клінічного стану тварин, у сироватці крові, визначали кількість альбумінів, %; α, γ, β - глобулінів, %; загального білка, г/л; кількість ерітроцитів Т/л, лейкоцитів Г/л, гемоглобіну, г/л по загальноприйнятим методикам (И. П. Кондрахін й ін., 1985).

Активність ферментів АсАТ та АлАТ сироватки крові визначали за допомогою реактивів Райтмана - Френкеля в модифікації Пасхіной.

Для оцінки генотипів по перетравності живильних речовин та засвоєння азоту корму проводили фізіологічні досвіди за методикою Н. А. Коваленко (1977).

Економічну ефективність відгодівлі свиней різних генотипів визначали по валовим приростам живої маси, кг; собівартості 1 ц приросту, грн; прибуток на 1 реалізовану голову, грн; рівню рентабельності, %.

Експериментальний цифровий матеріал обробляли за допомогою методів варіаційної статистики (Н. А. Плохінський, 1969) з використанням мікрокалькулятора, моделі CITEZEN і на персональному комп'ютері АСЕR Aspire 5715 Z, з набором програм.

Результати досліджень.


ВідтворЮвальНі якості. Кількість свинини визначається не тільки скороченням строків відгодівлі тварин, але й високою відтворною здатністю свиноматок (табл. 2).

Таблиця 2.

Відтворювальні якості свиноматок

№ групи

Показник

Кіль-

Кіс-ть,

Гол

Багатоплідні-сть, гол.

Жива вага гнізда при народжен-ні, кг

Жива вага 1 поросяті при народ-женні, кг

Кіль-кість поро-сят в 2 міс., гол.

Жи-ва вага гніз-да в 2 міс., кг

Жива вага 1 поросяті при народжен-ні, кг

Х±Sх

Збе-ре-жен-ність%%

I

Основні

6

11,0

13,0

1,16

9,0

144,2

15,9±0,25

81,9

Перевіряемі

6

9,9

11,7

1,17

8,5

134,7

15,7±0,26

89,2

II

Основні

6

10,9

13,2

1,21

9,8

167,0

17,0*±0,27

89,9

Перевіряемі

6

9,5

11,3

1,19

9,0

147,7

16,4±0,32

94,7

III

Основні

6

11,1

13,1

1,18

9,2

157,2

17,1*±0,39

82,9

Перевіряемі

6

10,5

12,2

1,16

9,8

145,5

16,5±0,34

83,8

IV

Основні

6

11,1

13,3

1,20

9,5

163,3

17,2**±0,26

85,6

Перевіряемі

6

10,3

12,1

1,18

8,7

151,0

17,4**±0,31

84,5

*при Р > 0,95; **при Р > 0,99.

По відтворювальним якостям, свиноматки місцевої селекції при паруванні їх із кнурами закордонної селекції перевершували контрольну групу при відібранні в 2-міс. віці (при Р > 0.95 и при Р > 0.99). Крім цього, підсвинки II-й дослідної групи мали найкращі показники по збереженості приплоду до відібрання у двомісячному віці (89.9 й 94.7 %%).

Морфологічні показники крові піддослідних свиней. Вивчення й узагальнення морфологічного складу крові піддослідних підсвинків по кількості гемоглобіну в крові показує високий його зміст у всіх груп свиноматок, що перевіряються. Аналогічні результати отримані по кількості ерітроцитів і лейкоцитів у крові, а також по кислотній ємкості (табл. 3).

Таблиця 3.

Біохімічні показники сироватки крові

Групи

Походження

У під-свин-ків, гол.

Загальний білок, г/л

Альбумі-ны, %%

Глобулінові фракції, %%

α

β

γ

I

Від основних

3

77,5

39,1

20,7

27,4

12,8

Від перевіряемих

3

78,0

37,4

21,3

28,2

13,1

II

Від основних

3

67.6

30.1

26.8

20.8

22.3

Від перевіряемих

3

64.2

36.2

26.1

28.4

9.3

III

Від основних

3

68.2

35.3

27.0

26.2

11.5

Від перевіряемих

3

68.0

36.2

21.7

25.6

16.5

IV

Від основних

3

66.3

46.4

14.6

23.2

15.8

Від перевіряемих

3

70.0

42.6

16.4

27.9

13.1

Кількість загального білка у сироватці крові було значно вище в контрольній групі, однак різниця недостовірна (при Р < 0.95), однак відсоток альбумінових фракцій сироватки крові мав значну перевагу в IV дослідної групі, як у підсвинків від перевіряемих, так і від основних свиноматок (при Р > 0.95).

Розглядаючи процентний вміст глобулінових фракцій крові, спостерігається їхній підвищений зміст у підсвинків від свиноматок, що перевіряються, однак різниця недостовірна (при Р < 0.95).

Ферменти сироватки крові. Заслуговує на увагу активність ферментів переамінування АсАТ та АлАТ, їхня активність при переносі аміногрупп (NH2) для синтезу білка (табл. 4).

Таблиця 4

Активність ферментів крові

Група

Лінія кнура

Свиноматки по першому опоросі

Свиноматки по другому опоросі

АсАТ,

О д. /л

АлАТ,

Од. /л

АсАТ,

Од. /л

АлАТ,

Од. /л

I

Голосний 1423

46.6±1.17

14.5**±0.93

49.5±1.16

14.4±0.86

II

Чингиз 1397

49.5±1.12

15.3±0.72

46.3±1.18

15.5±0.50

III

Чингиз 1397

51.7**±1.11

10.8±0.83

49.7±1.19

13.6±0.61

IV

Шеффілд 97781 Е

47.2±1.14

14.7±0.52

51.7±1.11

13.8±0.63

**при Р > 0.99.

З таблиці 4 ми бачимо деяку перевагу по ферменту АсАТ у підсвинків з II та III дослідних груп (49.5 - 51.7 Од./л проти 46.3 - 49.7 Од./л) за результатами першого опоросу, у контрольній групі IV перевага була у свиноматок по другому опоросу (47.2 Од/л проти 51.7 Од./л відповідно). Показники активності ферменту переамінування АлАТ у всіх групах сильно варіювало й зробити за цими показниками які - то висновки, не представляється можливим.

Перетравність і використання основних живильних речовин корму. Одним з основних показників ефективності використання кормів та його витрат на 1 кг приросту, є перетравність живильних речовин. Представлені результати дослідів (табл. 5), свідчать про високий рівень перетравності органічних речовин корму підсвинками всіх груп, однак найкращі показники мали тварини контрольної групи (велика біла порода місцевої селекції 82.6%), тоді як у дослідних групах перетравність не перевищувала 81.0%. Підсвинки контрольної групи перевершували дослідні групи на 1.6 - 4.6% відповідно. Аналогічна перевага контрольної групи спостерігалася по перетравності клітковини (за винятком II дослідної групи) протеїну, золи, кальцію й БЭР. Однак по перетравності фосфору всі дослідні групи перевершували контрольну на 0.9 - 3.5%. Розходження статистично недостовірні (Р < 0.95).


Таблиця 5.

Перетравність живильних речовин

№ груп

Нащадки

Коефіцієнт перетравності, %%

Суха речови-на

Органі-

Чна речови-на

Кліт-ковина

Жир

Проте-

Їн

Зола

Са

Р

БЭР

I

Від перевіряе-мых

82.6

82.6

51.3

85.3

78.0

81.3

62.5

80.6

87.4

Від основних

73.4

74.1

34.7

74.3

70.2

54.4

49.6

79.9

76.2

II

Від перевіряе-мых

81.0

81.0

60.4

82.0

73.8

81.0

55.5

83.6

85.6

Від основних

72.8

73.0

31.4

73.1

68.6

69.1

51.2

83.1

78.3

III

Від перевіряе-мых

77.8

78.0

37.0

80.0

77.8

74.8

46.8

81.5

82.5

Від основних

74.5

75.1

30.3

65.4

67.1

61.7

52.8

84.9

80.4

IV

Від перевіряе-мых

80.5

80.5

48.6

84.5

72.5

80.4

49.1

84.1

86.6

Від основних

71.5

71.0

25.4

71.6

68.6

72.6

41.9

75.7

76.4

Обмін азоту, кальцію та фосфору. Істотним показником показуючим інтенсивність обміну речовин в організмі зростаючих підсвинків є обмін азотистих речовин, зокрема, відкладення азоту корму в тіло, а також мінеральних речовин - кальцію та фосфору (табл. 6).

Таблиця 6

Використання азоту, кальцію та фосфору тваринами піддослідних груп

Груп-пы

Азот

Кальцій

Фосфор

Відложено у тілі, г

Х±Sх

Від прий-нятого, %

Від перетра-вленого, г %

Відложено у тілі, г

Х±Sх

Від прийня-того, %

Від перетравленого, г %

Відло-жено у тілі, г

Х±Sх

Від прийня-то-го, %

Від пере-трав-лено-го, г %

I

31.7±

0.21

54.3

73.3

8.85±

0.91

40.5

55.7

6.67

±0.59

52.9

80.5

II

32.2±

0.47

53.3

74.8

10.11±

0.83

38.2

53.7

8.16±0.47

62.6

83.6

III

32.6±

0.72

55.0

76.0

9.05±

0.87

34.7

50.1

7.70±0.51

60.1

83.6

IV

32.2±

0.73

51.7

73.7

8.11±

0.92

29.9

45.9

7.36±0.53

55.0

80.1

При Р < 0.95

Результати по балансу азота, кальція та фосфора свідчать про те, що підсвинки дослідних груп II, III, IV краще засвоювали та відкладали азот і фосфор корму, однак гірше кальцій у порівнянні з контрольною групою. Так найкращі показники по відкладенню азоту корму в добу мали підсвинки III дослідної групи 32.6 г проти 31.7 г у контрольній. Заслуговує увага високі показники відкладення фосфору в тілі всіх дослідних груп при порівнянні з контролем (6.67 г - 7.36 - 7.70 - 8.16 г), що говорить про більш напружені процеси в організмі підсвинків дослідних груп при синтезі білкових тканин.

Типи нервової діяльності підсвинків. Під час проведення фізіологічних дослідів у підсвинків визначали тип нервової діяльності з використанням методики академіка I. П. Павлова.

До найбільш кращого сангвінічного типу було віднесено 37.5 % підсвинків, до флегматичного - 29.2 %, до холеричного - 16.7 % і до меланхолічного - 16.7 %. Підсвинки сангвінічного типу показали найбільш високу продуктивність по добовому відкладенню азоту корму в тіло (33.9г). Незначно їм уступали підсвинки флегматичного типу (31.8), однак тварини холеричного й меланхолічого типу нервової діяльності показували більше низький рівень відкладення азоту корму в тіло (31.4 - 31.1г).

Відгодівельні якості підсвинків. Важливими показниками галузі, що впливають на економіку, є відгодівельні якості підсвинків. За період відгодівлі молодняк піддослідних груп мав різну інтенсивність росту (табл. 7).

Таблиця 7.

Відгодівельні якості молодняку (Х±Sх)

Групи

Кількість підсвинків, n

Вік досягнення живої ваги 100 кг, дні

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. о д.

Середньодобовий приріст живої маси, г

I

18

187.0±4.21

3.52±0.15

768.0±36.5

II

18

184.0±3.78

3.39±0.10

779.5±37.5

III

18

183.0±4.36

3.50±0.11

776.0±38.9

IV

18

191.0±3.76

3.25±0.12

720.0±26.3

При Р<0.95

Показники відгодівельних якостей не мають значних розходжень між групами. Так живої маси 100 кг підсвинки контрольної групи досягали за 187 днів, у той час як підсвинки II й III дослідних груп за 183 й 184 дня, а IV група за 191 день. Середньодобові приросты живої маси істотно впливали на вік досягнення 100 кг, однак витрати корму на 1 кг приросту були найнижчі в IV дослідній групі 3.25 корм. од. проти 3.52 корм. од. у контрольної, але різниця недостовірна (Р < 0.95)

М'ясні якості підсвинків. Важливими показниками в характеристиці підсвинків є м'ясні якості. Нам не представилася можливість провести обвалку напівтуш і ми обмежилися ваговими показниками та промірами найцінніших її частин (табл. 8).

Таблиця 8.

М'ясні якості піддослідних підсвинків (Х±Sх)

Групи

Кіл – ть під-свинків, гол.

Довжина напітуші, дн.

Товщина шпику

Над 6 - 7 грудними хребцями, мм

Задня частина напівту-ші, кг

Площа «мʼязового вічка». см²

I

18

94.6±1.17

40.5±0.89

10.2±1.22

26.6±0.71

II

18

97.3±1.10

35.0**±1.22

10.9±0.97

28.8*±0.63

III

18

98.3*±1.19

34.0***±1.20

10.9±0.78

29.7*±0.78

IV

18

98.2*±1.20

35.0**±1.26

10.8±1.24

28.7±0.88

* при Р > 0.95

**при Р > 0.99

***при Р > 0.999

Аналізуючи таблицю 8, ми фіксуємо більш кращі показники м'ясних якостей у дослідних груп у порівнянні з контролем. Так довжина напівтуші в контрольної групи становила 94.6 см, а в дослідні вона варіює на рівні 97.3 - 98.3 см (при Р > 0.95). Товщина шпику над 6 - 7 грудними хребцями в контрольній групі була на рівні 40.5 мм, у дослідних 34.0 - 35.0 мм (при Р > 0.99 - 0.999). Дослідні групи підсвинків мали більш важку задню частину (10.8 - 10.9 кг проти 10.2 кг у контролі). Однак різниця не відрізнялася вірогідністю (Р < 0.95). Площа «м'язового вічка» також була вище у підсвинків дослідних груп (28.7 - 29.7 см2) проти 26.6 см2 у контрольній групі (при Р > 0.95).


У такий спосіб по м'ясних якостях спостерігається істотна перевага підсвинків дослідних груп над контрольною групою.

Напівтуші піддослідних груп підсвинків ми розподіляли по датському стандарту для беконної свинини (табл. 9)

Таблиця 9.

Розподіл туш підсвинків по датському стандарту залежно від товщини шпику на спині

Класи

Максимально припустима товщина шпику, мм

Піддослідні підсвинки

На холці

Над 6-7 грудним хребцем

На попереку

На хрестці

У голів

%%

А'

40,0

20,0

20,0

25,0

-

-

А

46,0

28,0

26,0

28,0

1

1.4

В

52,0

34,0

32,0

32,0

14

19.4

С

Більше, ніж у класу В

57

79.2

У результаті розподілу туш підсвинків по датському стандарту вийшло, що до класу А була віднесена одна туша (1.4 %), до класу В чотирнадцять туш (19,4 %) і до класу С п'ятдесят сім туш (79.2 %). Таким чином, якісна характеристика туш підсвинків, навіть при «прилитті крові» кнурів отселекцінованных на м'ясні якості далека від європейської.

Кореляційний аналіз між показниками продуктивності підсвинків піддослідних груп. Кореляційні зв'язки між показниками по відгодівельним та м'ясним якостям показують рівень зв'язку між собою та вони розраховані на поголів'я тварин, які перебували на науково - господарському досліді (табл.10).

Таблиця 10.

Коефіцієнти кореляції між фізіологічними показниками й продуктивними якостями.

№ п/п

Кореліруемі

Ознаки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

1.

Середньодобовий приріст живої ваги, г.

-

0.35

-0.78

0.25

0.17

0.24

0.29

0.51

2.

Витрати корму на одиницю приросту живої ваги, к. од.

0.35

-

-0.20

0.13

0. 008

-0.22

0.50

0.02

3.

Вік досягнення живої ваги 100 кг, дні.

-0.78

-0.20

-

0.26

-0.32

0.12

-0.39

-0.69

4.

Добове відкладення азоту корму, г.

0.25

0.13

0.26

-

0.28

-0.12

0.48

0.51

5.

Довга туші, см.

0.17

0. 008

-0.32

0.28

-

0.36

0.22

-0.49

6.

Товщина шпику над 6 – 7 грудними хребцями, мм.

0.24

-0.22

0.12

-0.12

0.36

-

0.37

0.17

7.

Площа «м'язового вічка», см².

0.29

0.50

-0.39

0.48

0.22

0.37

-

0.25

8.

Маса задньої частини, кг.

0.51

0.02

-0.69

0.51

-0.49

0.17

0.25

-

При Р < 0.95

Кореляційним аналізом встановлено, що показники відгодівельних якостей, таких як вік досягнення живої ваги 100 кг, має високий негативний взаємозв'язок із середньодобовим приростом, r = - 0.78 (при Р>0.99), що доводить збільшення середньодобових приростів живої ваги, укорочує вік досягнення предубійной живої ваги. Однак з витратами корму на одиницю продукції, кореляція низька, r = - 0.35 і недостовірна (при Р < 0.95).

Обертає на себе увагу кореляція між добовим відкладенням азоту корму й м'ясними якостями: із площею «м'язового вічка» - r = 0.48 ( Р < 0.95), з масою задньої частини - r = 0.51 ( Р < 0.95). Таким чином, чим вище кількість відкладеного азоту корму в тілі, тим крупніше задня частина та більша площа «м'язового вічка».

Якості отражаючі між собою мʼясність, такі як довжина напівтуші і маса задньої частини, перебувають у негативній кореляції, r = - 0.49, чим довше напівтуші, тим легше задня частина у підсвинків (при Р < 0.95).

Відгодівельні якості такі, як витрати корму на одиницю приросту, мають середню позитивну кореляцію із площею «м'язового вічка» - r = 0.50 ( Р < 0.95).

У такий спосіб установлений взаємозв'язок між м'ясними, відгодівельнимі якостями та рівнем відкладення азоту корму, варто враховувати при племінній роботі з великою білою породою свиней в АР Крим.

Економічна оцінка результатів досліджень. Розрахунки показали, що за фінансовими результатами всіх піддослідних груп, найменша собівартість 1 ц приросту живої ваги була у підсвинків дослідних груп, де як кнурів - плідників використовували нащадків тварин англійської селекції (380.9 - 409.5 грн. проти 412.1 грн. у контрольній групі). При цьому у тваринних генотипів цих груп були більше високі середньодобові прирости (795.4 - 886.0 м проти 680.2 г) і був значний прибуток від додатково отриманої продукції (580.9 - 2517.0 грн.).

Висновки

В результате проведения научно – хозяйственных исследований по изучению продуктивности и некоторых биологических особенностей свиней крупной белой породы разводимой в АР Крым, имеется возможность сделать следующие выводы:

1.  Нашими исследованиями установлено, что поголовье свиней крупной белой породы, разводимой в АР Крым, имеет средние показатели продуктивности характерные для животных данной породы южного региона Украины;

2.  По воспроизводительным качествам самые высокие показатели были получены при сочетании свиноматок и хряков местной селекции. Так по многоплодию, живой массе одного поросенка в 60 дней и массе гнезда к отъему эта группа превышала сочетания свиноматок с хряком линии Шеффилд английской селекции соответственно на 0.3 головы, 0.8 кг и на 23.9 кг; с линией Чингиза соответственно на 0.5 головы, 1.3 кг, и на 28.9 кг;

3.  Существенных различий между группами по содержанию общего белка в сыворотке крови не обнаружено. По содержанию альбумина в сыворотке крови незначительное превосходство было у молодняка полученного от основных свиноматок (38.7±0.79% и 36.8±0.83% соответственно), по содержанию глобулиновых фракций также преобладали животные первого балансового опыта (α – глобулины 21.7±0.39% и 21.3±0.35% соответственно; γ – глобулины 16.4±0.41% и 13.3±0.20% соответственно). Аналогичная ситуация наблюдалась и по содержанию β – глобулинов. В обеих случаях различия высокодостоверны (при Р > 0.999), чем выше процентное содержание α – и β – глобулиновых фракций сыворотки крови у растущих подсвинков, тем менее выражены у них мясные качества туш. О чем свидетельствует отрицательная корреляция между ними (r = - 0.49; - 0.55);

4.  В активности трансаминаз (АлАТ и АсАТ) особых различий не обнаружено, однако активность АлАТ была выше у подсвинков полученных от основных свиноматок всех подопытных групп (при Р < 0.95);


5.  При проведении физиологических опытов подсвинки подопытных групп по переваримости питательных веществ корма незначительно отличались между собой. Подсвинки контрольной группы уступали по уровню отложения азота корма в теле подсвинкам опытных групп, потомкам хряков – производителей английской селекции (при Р < 0.95). Данный показатель возможно оказывает влияние на активность синтеза мышечной ткани при росте и развитии молодого организма, так как коэффициенты корреляции с показателями отражающие мясные качества средней величины (r = 0.48 – 0.51);

6.  Селекцию свиней на улучшение откормочных и мясных качеств желательно проводить с учетом типа высшей нервной деятельности. Подсвинки с сангвиническим (среднесуточный прирост на балансовом опыте составил 1166.6г±68.2) и флегматическим (среднесуточный прирост живой массы на балансовом опыте составил 1129.5г±49.1) типом высшей нервной деятельности показывали более высокую продуктивность по сравнению с холерическим (1000г±111.4) и меланхолическим (916.5г±55.7) типам высшей нервной деятельности, разница достоверна (при Р > 0.95) ;

7.  При откорме подсвинков до живой массы 100 кг наименьшее количество корма (3.39 и 3.25 кормовых единиц) затрачивали подсвинки II и IV опытных групп, в то время, как животные контрольной и III опытной группы уступали им по данным показателям (3.52 и 3.50 кормовых единиц) соответственно на 0.13 и 0.16 кормовых единиц;

8.  По мясным качествам мы фиксируем превосходство опытных групп над контрольной (при Р > 0.95 – 0.999), так длинна туш в контрольной группе составляла 94.6 см, а в опытных она варьирует на уровне 97.3 – 98.3 см, толщина шпика над 6 – 7 грудными позвонками в контрольной группе была 40.5 мм, тогда как в опытных она находилась в пределах 34.0 – 35.0 мм;

9.  Использование потомков хряков-производителей английской селекции при сочетании со свиноматками местной селекции в АР Крым оказало положительное влияние на улучшение мясных и откормочных качеств потомства. Данную работу следует продолжать с потомками данных сочетаний и интенсивной селекцией по данным показателям.

Пропозиція виробництву

1.  Для улучшения мясных качеств свиней крупной белой породы разводимой в АР Крым следует использовать хряков – производителей зарубежной (английской) селекции аналогичной породы.

2.  Для более эффективной селекции в отрасли свиноводства на мясные качества предлагается дополнительная оценка подсвинков на интенсивность обмена азотистых веществ корма. Это позволит более четко контролировать и улучшать использование наиболее дорогой белковой части рациона и перевода ее в высококачественные продукты животного происхождения.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1.  Войналович С. А. Відтворювальні якості великої білої породи свиней, що розводять в Автономній Республіці Крим / С. А. Войналович, Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник. – зб. наук. праць ХДАУ. - Херсон, 2007. – Вип. 50. – С. 83-86. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

2.  Філонов Р. О. Вза϶мозвʼязок між показниками крові і мʼясними якостями у підсвинків великої білої породи / Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. – Херсон, 2007. – Вип. 53. – С. 161 – 165. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

3.  Войналович С. А. Взаимосвязь активности сывороточных ферментов крови типа трансаминаз с мясными качествами свиней крупной белой породы АР Крым / С. А. Войналович, Р. А. Филонов // Аграрний вісник причорноморʼя: зб. наук. праць ОДАУ. – Одесса, 2007. – Вип. 39. – С. 170 – 172. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

4.  Войналович С. А. Репродуктивные качества племенных свиней крупной белой породы в АР Крым / С. А. Войналович, Р. А. Филонов, В. Т. Галимский // Вісник ПФ «КАТУ» НАУ. – Сімферополь, 2007. – Вип. 101. – Серія «Ветеринарні науки». – С. 150 – 153.(Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

5.  Войналович С. А. Соотносительная изменчивость между показателями крови и мясными качествами у подсвинков крупной белой породы АР Крым / С. А. Войналович, Р. А. Филонов // Вісник ПФ «КАТУ» НАУ. – Сімферополь, 2007. – Вип. 101. – Серія «Ветеринарні науки». – С. 154 – 158. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

6.  Войналович С. А. Відгодівельні та мʼясні якості підсвинків АР Крим / С. А. Войналович, Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. – Херсон, 2008. – Вип. 58. – С. 67 – 71. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

7.  Войналович С. А. Переваримость и отложение азота корма у отстающих в росте подсвинков при последующем кормлении рационами с высоким уровнем протеина / С. А. Войналович, Р. А. Филонов // Вісник ВДАУ. – Вінниця, 2008. – Т. 3. – Вип. 34. – С. 52 – 56. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

8.  Філонов Р. О. Етологічний аспект у продуктивності свиней / Р. О. Філонов // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. – Херсон, 2008. – Вип. 59. – С. 91 – 95. (Експерементальна частина, обробка і аналіз даних).

Авторске свідотство:

Филонов Р. А. Продуктивность и некоторые биологические особенности свиней крупной белой породы разводимой в Автономной Республике Крым. – Рукопись.

Диссертация на соискание научного звания кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 02. 01. – разведение и селекция животных. – Южный филиал Национального университета Биоресурсов и природопользования Украины «Крымский агротехнологический университет». Симферополь, 2009.

Диссертация посвящена изучению массива крупных белых свиней, разводимых в ведущих племенных хозяйствах АР Крым, а также уровню влияния на качество потомства хряков – производителей иностранной селекции, ввозимых на территорию Крымского полуострова в последнее время. Особое внимание было уделено воспроизводительным качествам свиноматок и хряков, откормочным и мясным качествам потомства, морфологическому и биохимическому составу крови и сыворотки крови подопытных животных (включая ферменты АсАТ и АлАТ ). Изучалась переваримость питательных и минеральных веществ корма, а также количество отложения азота корма в теле животных. Во время проведения физиологических опытов были определены типы высшей нервной деятельности у подсвинков.


Свиноматки местной селекции имеют консолидированный генотип, поэтому для улучшения мясных качеств требует не только «прилития крови» иностранных генотипов отселекционированных на мясность, но и проведение внутрипородной селекции на этот признак.

Ключевые слова: Порода, генотип, продуктивность, мясные качества, ферменты крови, физиологические опыты, баланс азота, нервные типы, корреляционные связи, экономическая эффективность.

Філонов Р. О. Продуктивність і деякі біологічні особливості свиней великої білої породи що разводять у Автономній Республіці Крим. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Південна філія Національного університету Биоресурсов і Природокористування України «Кримський агротехнологичний університет». Сімферополь, 2009.

Дисертація присвячена вивченню маси великих білих свиней, що разводять у провідних племінних господарствах Ар Крим, а також впливу на якість потомства кнурів - плідників іноземної селекції. Особлива увага була приділена відтворним якостям свиноматок і кнурів, відгодівельним і м'ясним якостям нащадків, морфологічному та біохімічному складу крові й сироватки крові піддослідних тварин ( включаючи ферменти АсАТ та АлАТ ), а також питанням перетравності поживних і мінеральних речовин, рівню відкладання азоту корму в тілі тварин. Під час проведення фізіологічних дослідів були вивчені типи вищої нервової діяльності підсвинків. Встановлено перевага кнурів - плідників англійської селекції при паруванні зі свиноматками місцевої селекції в порівнянні з контрольною групою місцевої селекції на відгодівельні та м’ясні якості. Свиноматки містцевої селекції мають консолідований генотип, тому для покращення м’ясних якостей треба не тільки «приливати кров» іноземних генотипів, які мають кращі м’ясні якості, но і проведення внутрішньопородної селекції на цей показник.

Ключові слова: порода, генотип, продуктивність, м’ясні якості, ферменти крові, фізіологічні досліди, баланс азоту, нервові типи, кореляційні зв’язки, економічна ефективність.

R. A. Filonov. Efficiency and some biological features of large white breed pigs cultivated in Autonomous Republic Crimea. - Manuscript.

The thesis on competition of the candidate of agricultural sciences scientific degree on speciality 06. 02. 01. - animal breeding and selection. - Southern Branch of National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine «the Crimean Agrotechnological University». Simferopol, 2009.

The thesis is dedicated to studying of the great number of the large white pigs bred in the leading cattle breeding farms of the Autonomous Republic Crimea, and also to the level of influence on the quality of boar offsprings - the sires of foreign selection, which have been imported on the territory of the Crimean peninsula recently. The special attention has been paid to reproductive qualities of sows and boars, feeding and meat qualities of offspring, morphological and biochemical structure of blood and whey of blood of experimental animals (including enzymes aspartate aminotransferase and alanine aminotransferase). Nutrient and forage inorganic substances digestibility, and also quantity of the forage nitrogen deposit in animal bodies have been studied. During the physiological experiments types of the higher nervous activity at gilts have been defined.

Sows of aboriginal selection have the consolidated genotype, therefore for enriching of meat qualities they demand not only «blood inflow» of foreign genotypes selected on meat, but also intrapedigree selection on this feature.

Keywords: Breed, a genotype, efficiency, meat qualities, blood enzymes, physiological experiments, balance of nitrogen, the nervous types, correlation links, economic efficiency.