24 | 04 | 2019

Контрольные тесты по химии жирных кислот

Контрольные тесты по химии жирных кислот

Тема 1. «Номенклатура, состав и строение жирных кислот»

Укажите первопричину зигзагообразного строения углеводородного радикала жирных кислот:

А) Тетраэдрическая направленность сигма-связей атома углерода;

Б) sp-3 гибридное состояние атомов углерода;

В) Величина валентного угла Н-С-Н 109о 29, ;

Г) Свободное вращение атомов вокруг сигма-связей.

Какой вид углеводородной цепи характерен для радикалов мононенасыщенных жирных кислот а) цис – конфигурации, б) транс – конфигурации?

А) «Сложенная» пополам зигзагообразная цепь;

Б) Зигзагообразная неразветвленная вытянутая цепь со «ступенькой»;

В) Зигзагообразная неразветвленная скобообразная цепь;

Г) Беспорядочно изогнутая неразветвленная цепь.

3. Установите соответствие:

Название группы атомов

Структурная формула

А

Метилен разделенные двойные связи

- СН = СН – СН = СН -

Б

Изолированные двойные связи

- СН = СН – СН2 – СН = СН -

В

Сопряженные двойные связи

- СН = С = СН – СН2 -

Г

Конденсированные двойные связи

- СН = СН –(СН2)3 – СН = СН –СН2 -

4. Установите соответствие:

Типичная жирная кислота

Растительное масло

А

Рицинолевая

Тунговое

Б

Петрозелиновая

Льняное

В

Линоленовая

Кориандровое

Г

Элеостеариновая

Репейное

5. Установите соответствие:

Эссенциальная жирная кислота

Символическое название

А

Линолевая

20 : 5, ω - 3

Б

Альфа – линоленовая

18 : 3, ω - 6

В

Гамма – линоленовая

18 : 3, ω - 3

Г

Эйкозапентаеновая

18 : 2, ω - 6

6. Установите соответствие:

Жирная кислота

Место нахождения

А

Лигноцериновая

Пчелиный воск

Б

Монтановая

Арахисовое масло

В

Мелиссиновая

Кокосовое, пальмовое масла

Г

Лауриновая

Все жиры и масла

Д

Стеариновая

Растительные воски

7. Установите соответствие:

Полиеновая кислота

Число двойных связей

А

Альфа - элеостеариновая

2

Б

Линолевая

3

В

Клупадоновая

4

Г

Арахидоновая

5

Д

Альфа - линоленовая

6

8. Установите соответствие:

Жирная кислота

Структурная особенность

А

Рицинолевая

Эпоксикислота

Б

Вернолевая

Пентациклоеновая кислота

В

Чалмугровая

Трансмоноеновая кислота

Г

Эруковая

Гидроксокислота

Тема 2. «Физические свойства жирных кислот»

1. Чем обусловлена растворимость жирных кислот:

А) в метановых углеводородах, бензоле, хлорпроизводных алканов,

Б) в спиртах, ацетоне?

А) Силами межмолекулярного притяжения Ван-дер-Ваальса между углеводородными радикалами ЖК и молекулами углеводородов;

Б) Образованием водородных связей;

В) Ассоциацией молекул ЖК;

Г) Диполь – дипольным взаимодействием.

2. Почему смеси ненасыщенных ЖК, например, линолевой и олеиновой, нельзя разделить перегонкой?

А) При температуре кипения происходит термическое разложение кислот;

Б) Различие между температурами кипения очень мало;

В) Смеси образуют азеотропы;

Г) ЖК в жидком состоянии ассоциированы.

3. Расположите ненасыщенные ЖК в порядке возрастания плотности:

А) Линолевая,

Б) Олеиновая,

В) α-Элеостеариновая,

Г) Линоленовая.

4. В каждой из предложенных пар ненасыщенных ЖК укажите более плотную кислоту:

А) Олеиновая, А1) Рицинолевая,

Б) Элаидиновая, Б1) Олеиновая,

В) α-Элеостеариновая, В1) Линоленовая.

5. В каждой из указанных пар ЖК укажите кислоту с меньшей температурой плавления:

А) Эруковая, А1) Брассидиновая,

Б) Элаидиновая, Б1) Олеиновая,

В) Олеиновая, В1) Эруковая,

Г) Элаидиновая, Г1) Брассидиновая,

Д) Линоленовая, Д1) β-Элеостеариновая.

6. Изобразите, как располагаются молекулы ЖК:

А) На поверхности раздела вода – ввздух,

Б) На поверхности раздела вода – бензин,

В) На поверхности раздела бензин – воздух.

7. В чем отличие расширенных пленок ЖК на поверхности воды от конденсированных?

А) Расширенные пленки занимают большую поверхность,

Б) В конденсированных пленках достигается предельная (Ленгмюровсая) адсорбция,

В) Расширенные пленки имеют газообразную структуру,

Г) Конденсированные пленки образуют полимолекулярные слои.

8. Расположите кислоты в порядке возрастания показателя преломления:

А) Линоленовая,

Б) α-Элеостеариновая,

В) Олеиновая,

Г) Линолевая.

9. Установите соответствие: термин – явление: А) Экзальтация, Б) Дилатация, В) Рефракция, Г) Парахор.

А) Молекулярный объем жидкости в условиях, когда поверхностное натяжение равно единице.

Б) Увеличение показателя преломления ЖК при сопряжении двойных связей.

В) Увеличение объема ЖК при плавлении.

Г) Мера способности вещества взаимодействовать со световым потоком.

10. Как изменяется показатель преломления ЖК с ростом температуры?

А) Растет,

Б) Не меняется,

В) Уменьшается,

Г) У некоторых уменьшается, у некоторых растет.

Тема 3. «Липиды»

Какие из определений наиболее полно характеризуют термин «липиды»?

А) Липиды – природные производные жирных кислот /Ф. Д.Ганстон/;

Б) Липиды – вещества, растворимые в органических растворителях, такие, что содержат в молекулах высшие алкильные радикалы, в свою очередь содержащиеся в живых организмах /М. Кейтс/;
В) Липиды – природные биологически активные производные высших жирных кислот, спиртов, альдегидов. Это могут быть простые и сложные эфиры высших жирных спиртов, полиолов, терпеновых спиртов и высших жирных кислот. Их растворимость в неполярных растворителях связана с наличием гидрофильных заместителей. /Р. П. Евстигнеева/.

Каковы функции жиров в живых организмах?

А) Резервный материал;

Б) Покровный материал;

В) Антибиотик;

Г) Ферамон;
Д) Фермент;
Е) Амортизатор;

Ж) Теплоизолятор.

Как называются жиры: А) Наземных животных; Б) Морских животных?

А) Саломас;

Б) Ворвань;

В) Смалец;

Г) Сало;

Д) Спред;

Е) Масло.

Установите соответствие:

Группа веществ, сопутствующих жирам

Функция этих веществ

А

Токоферолы

Пигменты

Б

Хлорофиллы

Провитамины

В

Каротины

Гормоны

Г

Стерины

Липовитамины

Д

Кефалины и лецитины

Структурные липиды

Установите соответствие:

Группа липидов

Химический состав

А

Воски

Эфиры сахаров и ЖК

Б

Микрозиды

Сложные эфиры глицерина и ВМЖК

В

Лецитины, кефалины…

Стероиды – группа соединений, имеющих скелет стерана

Г

Желчные кислоты, гормоны

Эфиры глицерина, ВМЖК и фосфорной кислоты, этерифицированной аминоспиртом

Д

Жиры, растительные масла

Сложные эфиры ВМЖК и высокомолекулярных спиртов алифатического ряда - церины

Какие из перечисленных свойств характерны для восков?

А) Пластичность;

Б) Упругость;

В) Аморфность;

Г) Хорошая смачиваемость водой;

Д) Прозрачность;
Е) Способность полироваться;
Ж) Электропроводность.

Какие из перечисленных веществ являются: а) растительными восками; б) ископаемыми восками; в) восками насекомых?

А) Озокерит;

Б) Китайский воск;

В) Карнаубский воск;
Г) Монтановый воск;

Д) Физалиен;

Е) Ланолин;

Ж) Мумие.

8. Какие органические вещества относят к группе восков?

А) Высокоплавкие алифатические и алициклические вещества;

Б) Сложные эфиры одноосновных карбоновых кислот и одноатомных высокомолекулярных спиртов (С16 и более);

В) Жирные кислоты;

Г) Продукты полимеризации ненасыщенных жирных кислот;

Д) Стеролы.

ТЕСТИРОВАНИЕ ПО ГЕОДЕЗИИ (студентов 4 курса, специальность «ЗЕМЛЕУСТРОЙСТВО И КАДАСТР»)

ТЕСТИРОВАНИЕ ПО ГЕОДЕЗИИ (студентов 4 курса, специальность «ЗЕМЛЕУСТРОЙСТВО И КАДАСТР»)

Вопрос №1 Длина стороны треугольника, в километрах. для триангуляции 4 класса.,1разряда

2 разряда.

4 класс

1 разряд

2 разряд

2-5

0,5-5

0,25-3

3

1-3

0,5-3

1-5

0,5-2

0,5-2

Вопрос №2Относительная средняя квадратическая погрешность измерения сторон ( по внутренней сходимости, не болиее ( для триангуляции)

4 класс

1 разряд

2 разряд

1/100000

1/50000

1/20000

1/50000

1/20000

1/10000

1/20000

1/7000

1/5000

Вопрос № 3 Наименьшее значение угла треугольника в градусах

4 класс

1 разряд

2 разряд

20

20

20

10

10

10

15

15

15

Вопрос №4 Число сторон между исходными сторонами или исходным пунктом и исходной стороной, не более.

4 класс

1 разряд

2 разряд

10

10

10

15

15

15

7

8

9

Вопрос №5 При инженерно-геодезических изысканиях на площадках геодезические сети следует строить:

Опорная геодезическая сеть

Площадь участка изысканий, км. кв.

Триангуляция, трилатерация, полигонометрия.

Класс Разряд

Класс нивелирования

От1-5 км. кв

- 2

4

5-10

- 1,2

4

10-25

4 1 .2

4

25-50

4 1 .2

3. 4

50-200

3,4 1 .2

2,4

Площадь участка изысканий, км. кв.

Триангуляция, трилатерация, полигонометрия.

Класс Разряд

Класс нивелирования

От1-5 км. кв

4 2

4

5-10

4 2

3,4

10-25

3,4 1,2

1,2

25-50

2,3 1,2

1,2

50-200

1,2 1

1,2

Вопрос № 6 Средние погрешности пунктов (точек) плановой съемочной сети, относительно пунктов опорной геодезической сети не должны превышать в масштабе плана на открытой местности и застроенной территории (мм)

0,1

0,2

0,5

0,3

0,4

Вопрос №7 Средние погрешности пунктов (точек) плановой съемочной сети, относительно пунктов опорной геодезической сети не должны превышать в масштабе плана на местности закрытой древесной и кустарниковой растительностью (мм)

0,15

0,20

0,10

0,30

0,40

0,50

Вопрос №8 Средние погрешности высот пунктов (точек) съемочных геодезических сетей относительно ближайших реперов (марок) нивелирования 1,2,3,4 классов не должны превышать на равнинной местности

1/10

1/20

1/15

1/5

1/25

Высоты сечения рельефа, принятой для топопланов

Вопрос №9 Средние погрешности высот пунктов (точек) съемочных геодезических сетей относительно ближайших реперов (марок) нивелирования 1,2,3,4 классов не должны превышать в горных и предгорных районах

1/6

1/10

1/20

1/15

1/5

1/25

высоты сечения рельефа, принятой для топопланов

Вопрос №10 Элементы приведений (центрировки и редукции) на триангуляционных знаках ( сигналах пирамидах ) следует определять

Дважды

Единажды

Трижды

Многократно

Вопрос №11 Линейные расхождения между двумя смежными определениями центрирования или редукции не должны превышать

10 мм

20 мм

30 мм

0,5 мм

5 мм

Вопрос №12 Длины сторон треугольников погрешностей, полученных при графическом определении элементов приведений, не должны быть более

10 мм

20 мм

15 мм

5 мм

25 мм

Вопрос №13 Нивелирование 2 класса. Разность превышений прямого и обратного нивелирных ходов, подсчитанная между двумя значениями секции или в полигоне, не должна превышать: при среднем числе станций не более 15 на 1 км. хода: где Ĺ- число км. в ходе.

5√Ĺ

6√Ĺ

10√Ĺ

20√Ĺ

25√Ĺ

Вопрос №14 Допустимая невязка в полигонах не должна превышать: Р-периметр полигона.

5√Р

6√Р

7√Р

8√Р

9√Р

Вопрос №15 Нивелирование 4 класса:Невязка в ходах или полигонах должна быть, мм, не более: при числе станций ń менее 15 на 1 км. хода.

20√Ĺ

10√Ĺ

5√Ĺ

25√Ĺ

15√Ĺ

Вопрос №16 Нивелирование 4 класса:Невязка в ходах или полигонах должна быть, мм, не более: при числе станций ń более15 на 1 км. хода.

20√Ĺ

10√Ĺ

5√Ĺ

25√Ĺ

15√Ĺ

Вопрос №17 На какое количество частей делится 1:100000 лист карты 1:5000 масштаба:

256

265

144

64

122

Вопрос №18 На какое количество частей делится 1:5000 лист карты 1:2000 масштаба:

9

12

24

6

4

Вопрос №19 Размеры листов карты масштаба 1:5000

По широте:

1' 15,0"

1' 37,5"

1' 52,0"

1' 07,0"

1' 47,0"

Вопрос №20 Размеры листов карты масштаба 1:5000

По долготе:

1' 52,5"

1' 37,5"

1' 45,0"

1' 07,0"

1' 47,0"

Вопрос №21 Размеры листов карты масштаба 1:2000

По широте:

25,0"

37,5"

52,0"

07,0"

08,0"

Вопрос №22 Размеры листов карты масштаба 1:5000

По долготе:

37,5"

52,0"

45,0"

48,0"

55,0"

Додаток Е

№ п/п

Название вида работ

Норма времени

( в часах)

Примечание

1.

1.Подготовка конспектов лекций подисциплинам:Картография

16 х2 х0.5=16

2.

Подготовка и издание методических материалов по: Картографии

17.5 х 30=525

3.

Фотограмметрии

2 х 30=60

Топографическое черчение

1х30=30

Землеустроиельные изыскания

2х30=60

4.

Разработка элементов дистанционной формы обучения

1х20=20

МОГИ

Вопрос № 1 Что такое событие?

1

Результат измерения

2

Результат испытания

+

3

Результат хранения

4

Результат переработки

5

Результат очищения

Вопрос №2 Виды случайных событий

1

Совместные, несовместные, единственно возможные, равновозможные, невозможные

2

Совместные, несовместные, единственно возможные, равновозможные, несогласованные

3

Совместные, несовместные, единственно возможные, равновозможные

+

4

Совместные, несовместные, единственно возможные, равновозможные, согласованные

5

Совместные, несовместные, единственно возможные, равновозможные, несогласованные

Вопрос №3 Два события называются независимыми

1

Если вероятность одного из них не зависит от того, появилось или не появилось другое событие поочередно

2

Если вероятность одного из них не зависит от того, появилось или не появилось другое событие несовместно

3

Если вероятность одного из них не зависит от того, появилось или не появилось другое событие совместно

4

Если вероятность одного из них не зависит от того, появилось или не появилось другое событие

+

5

Если вероятность одного из них не зависит от того, появилось или не появилось другое событие попарно

Вопрос № 4 Случайной величиной называют

1

Постоянную величину, численно характеризующую случайное явление и отражающую многообразие неучтенных колебаний условий, при которых производятся испытания

2

Переменную величину, численно характеризующую случайное явление и отражающую многообразие неучтенных колебаний условий, при которых производятся испытания

+

3

Переменную величину, численно характеризующую случайное явление, при которых производятся испытания

4

Переменную величину, численно характеризующую явление и отражающую многообразие неучтенных колебаний условий, при которых производятся испытания

5

Временную величину, численно характеризующую случайное явление и отражающую многообразие неучтенных колебаний условий, при которых производятся испытания

Вопрос № 5 Прерывной называют случайную величину

1

Которая может принимать отдельные, неизолированные значения с определенными вероятностями

2

Которая может принимать отдельные, изолированные значения с неопределенными вероятностями

3

Которая может принимать отдельные, изолированные значения с определенными вероятностями

+

4

Которая неможет принимать отдельные, изолированные значения с определенными вероятностями

5

Которая может непринимать отдельные, изолированные значения с определенными вероятностями

Вопрос № 6 Что называют законом распределения случайной величины?

1

Соотношение, при помощи которого неустанавливается связь между возможными значениями случайной величины и соответствующими им вероятностями

2

Соотношение, при помощи которого устанавливается связь между невозможными значениями случайной величины и соответствующими им вероятностями

3

Соотношение, при помощи которого устанавливается связь между возможными значениями случайной величины и несоответствующими им вероятностями

4

Соотношение, при помощи которого устанавливается связь между возможными значениями случайной величины и соответствующими им вероятностями

+

5

Соотношение, при помощи которого устанавливается связь случайной величины и соответствующими им вероятностями

Вопрос № 7 Математическим ожиданием М(Х) прерывной случайной величины Х называют

1

Сумму произведений возможных значений случайной величины на соответствующие им вероятности

2

Сумму произведений всех возможных значений случайной величины на соответствующие им вероятности

+

3

произведение всех возможных значений случайной величины на соответствующие им вероятности

4

Сумму произведений всех возможных значений на соответствующие им вероятности

5

Сумму произведений значений случайной величины на соответствующие им вероятности

Вопрос № 8 Сколько свойств математического ожидания вы знаете?

1

Пять

2

Щесть

+

3

Четыре

4

Семь

5

Восемь

Вопрос № 9 Под измерением какой-либо величины понимают

1

Сравнение ее с неоднородной величиной, принятой в качестве единицы меры

2

Сравнение ее с однородной с ней величиной, принятой за эталон

3

Сравнение ее с однородной с ней величиной, принятой в качестве основы

4

Сравнение ее с однородной величиной, принятой в качестве единицы эталона

5

Сравнение ее с однородной с ней величиной, принятой в качестве единицы меры

+

Вопрос № 10 Под результатом измерения понимают

1

Окончатедьный результат, полученный в итоге всех наблюдений

2

Конечный результат, полученный в итоге всех операций

+

3

Результат, полученный в итоге всех операций

4

Окончательный результат, полученный в итоге

5

Конечный результат, полученный в итоге всех операцийи и вычислений

Вопрос № 11 Под равноточными понимают

1

Однородные результаты, полученные при измерениях одним и тем же инструментом

2

Однородные результаты, полученные при измерениях одним и тем же инструментом, одним и тем же или равноценными методами, одинаковым числом приемов и в одинаковых условиях

+

3

Результаты, полученные при измерениях одним и тем же инструментом, одним и тем же или равноценными методами, одинаковым числом приемов и в одинаковых условиях

4

Однородные результаты, полученные одним и тем же или равноценными методами, одинаковым числом приемов и в одинаковых условиях

5

Однородные результаты, полученные и в одинаковых условиях

Вопрос № 12 Неравноточными называют

1

Отдельные измерения, если условия равноточности не соблюдены

2

Результаты измерений, если условия равноточности соблюдены частично

3

Условия измерений, если равноточности не соблюдены

4

Результаты измерений, если условия равноточности не соблюдены

+

5

Результаты измерений, равноточности которых не соблюдены

Вопрос № 13 Абсолютными ошибками называют

1

Среднюю квадратическую m, среднюю ϋ, вероятную ŗ

2

Среднюю квадратическую m, среднюю ϋ, вероятную ŗ ,истинную ύ

+

3

среднюю ϋ, вероятную ŗ ,истинную ύ

4

Среднюю квадратическую m, среднюю ϋ,истинную ύ

5

Среднюю квадратическую m, вероятную ŗ ,истинную

Вопрос № 14 Относительной ошибкой называют

1

Отношение ошибки к полученному значению измеренной величины

2

Отношение соответствующей абсолютной ошибки к полученному значению измеренной величины

+

3

Отношение ошибки к полученному значению измеренной величины

4

Отношение вероятной ошибки ґ к полученному значению измеренной величины

5

Отношение истинной ύ ошибки к полученному значению измеренной величины

Вопрос № 15 Две или несколько случайных величин называют коррелированными,

1

Если коэффициенты корреляциипарной статистической связи не равны единице:

2

Если коэффициенты корреляциипарной статистической связи не равны минус единице:

3

Если коэффициенты корреляциипарной статистической связи не равны нулю:

+

4

Если коэффициенты корреляциипарной статистической связи равны двум

5

Если коэффициенты корреляциипарной статистической связи равны + - единице

Геодезия

4 семестр

Вопрос № 1 Уклоном линии называют:

1

Отношение измеренного расстояния между точками к горизонтальному проложению s между ними

2

Отношение превышения h между точками к горизонтальному проложению s между ними

+

3

Отношение превышения h между точками к расстоянию s

4

Отношение превышения h к горизонтальному проложению s между ними

5

Отношение наклонного расстояния между точками к горизонтальному проложению s между ними

Вопрос № 2 Способы графического решения задачи по определению четвертой точки

1

Способ Бесселя, способ приближений, способ Болотова

2

Способ Бесселя, способ приближений, способ пары треугольников

3

Способ Бесселя, способ пары треугольников, способ Болотова

4

Способ Бесселя, способ пары треугольников, способ засечек

5

Способ приближений, способ пары треугольников, способ поворотов планшета (способ Бесселя), способ Болотова

+

Вопрос № 3 Высшая геодезия изучает

1

Фигуру Земли, ее размеры и гравитацонное поле, обеспечивает распространение принятых систем координат в пределах государства, континента или всей поверхности Земли,

2

Фигуру Земли, ее размеры и гравитацонное поле, обеспечивает распространение принятых систем координат в пределах государства, континента или всей поверхности Земли, занимается исследованием древних и современных движений земной коры, а также изучает фигуру, размеры и гравитационное поле других планет Солнечной системы.

+

3

Фигуру Земли, ее размеры и гравитацонное поле, обеспечивает распространение принятых систем координат в пределах государства.

4

Распространение принятых систем координат в пределах государства, континента или всей поверхности Земли, занимается исследованием древних и современных движений земной коры, а также изучает фигуру, размеры и гравитационное поле других планет Солнечной системы.

5

Фигуру Земли, ее размеры и гравитацонное поле, занимается исследованием древних и современных движений земной коры, а также изучает фигуру, размеры и гравитационное поле других планет Солнечной системы.

Вопрос № 4 Широта точки A Широта отсчитывается в обе стороны от экватора (к северу - северная широта, к югу - южная) и изменяется от 0o до 90o.

1

Это угол, образованный линией точки A и плоскостью экватора; этот угол лежит в плоскости меридиана точки.

2

Это угол, образованный отвесной линией точки A и плоскостью экватора; этот угол лежит в плоскости меридиана точки.

+

3

Это угол, образованный линией точки надира и плоскостью экватора; этот угол лежит в плоскости меридиана точки.

4

Это угол, образованный отвесной линией точки A и плоскостью меридиана; этот угол лежит в плоскости меридиана точки.

5

Это угол, образованный плоскостями точки A и плоскостью экватора; этот угол лежит в плоскости меридиана точки.

Вопрос № 5 Долгота точки A -

1

Это угол между плоскостью начального меридиана и плоскостью меридиана точки A.

2

Это двугранный угол между плоскостью меридиана плоскостью меридиана точки A

3

Это двугранный угол между плоскостью начального меридиана и плоскостью меридиана точки A.

+

4

Это двугранный угол между плоскостью начального меридиана и меридианом точки

5

Это плоский угол между плоскостью начального меридиана и плоскостью меридиана точки A.

Вопрос № 6 Геодезическая широта точки

1

- это угол, образованный нормалью к поверхности эллипсоида в этой точке и линией экватора

2

- это угол, образованный отвесной линией к поверхности эллипсоида в этой точке и плоскостью экватора.

3

- это угол, образованный нормалью к поверхности эллипсоида в этой точке и плоскостью экватора.

+

4

- это угол, образованный нормалью к поверхности экватора

5

- это двухгранный угол образованный нормалью к поверхности эллипсоида в этой точке и плоскостью экватора

Вопрос № 7 Различие геодезических и астрономических координат точки A зависит от угла между отвесной линией данной точки и нормалью к поверхности эллипсоида в этой же точке, Этот угол называется:

1

Уклонением отвесной линии; он обычно не превышает 10"

2

Уклонением отвесной линии; он обычно не превышает 5".

+

3

Уклонением отвесной линии; он обычно не превышает 15"

4

Уклонением отвесной линии; он обычно не превышает 7".

5

Уклонением отвесной линии; он обычно не превышает 3".

Вопрос №8 Что называется планом? На плане местность изображается без заметных искажений, так как небольшой участок поверхности относимости можно принять за плоскость.

1

Е изображение на бумаге горизонтальной проекции небольшого участка местности

2

Уменьшенное изображение на бумаге горизонтальной проекции местности

3

Увеличенное изображение на бумаге горизонтальной проекции небольшого участка местности

4

Уменьшенное изображение на бумаге горизонтальной проекции небольшого участка местности

+

5

Уменьшенное изображение на бумаге небольшого участка местности

Вопрос №9 Картографической проекцией называется;

1

Определенный способ изображения поверхности сферы или эллипсоида на плоскости

2

Математически определенный способ изображения поверхности сферы или эллипсоида на плоскости

+

3

Математический способ изображения сферы или эллипсоида на плоскости

4

Математически определенный способ изображения эллипсоида на плоскости

5

Математически определенный способ изображения поверхности сферы

Вопрос № 10 Картографические проекции классифицируются по:

1

Характеру искажений, виду меридианов и параллелей, положению полюса сферических координат

2

Характеру искажений, меридианов и параллелей, полюса сферических координат

3

Характеру искажений, видусетки меридианов и параллелей, положению полюса сферических координат

+

4

Видусетки меридианов и параллелей, положению полюса сферических координат

5

Характеру искажений, видусетки меридианов и полюса сферических координат

Вопрос №11Картой называется

1

Уменьшенное изображение на бумаге горизонтальной проекции

2

Увеличенное изображение на бумаге горизонтальной проекции участка земной поверхности в принятой картографической проекции, то-есть, с учетом кривизны поверхности относимости.

3

Уменьшенное изображение на бумаге горизонтальной проекции участка земной поверхности в принятой картографической проекции, то-есть, с учетом кривизны поверхности относимости.

+

4

Изображение на бумаге горизонтальной проекции участка земной поверхности в принятой картографической проекции, то-есть, с учетом кривизны поверхности относимости.

5

Уменьшенное изображение на бумаге горизонтальной проекции участка земной поверхности в принятой картографической проекции

Вопрос №12Масштабом карты (плана)

1

Называется отношение длины отрезка на карте (плане) к горизонтальной проекции соответствующего отрезка на карте

2

Называется отношение длины отрезка на карте (плане) к горизонтальной проекции соответствующего отрезка на местности.

+

3

Называется отношение длины отрезка на карте (плане) к проекции соответствующего отрезка на местности.

4

Называется отношение отрезка на карте (плане) к горизонтальной проекции на местности.

5

Называется отношение длины отрезка на карте (плане) к горизонтальной проекции на местности.

Вопрос № 13 Масштабом аэроснимка называется

1

отношение на аэроснимке к длине соответствующего отрезка на местности

2

отношение длины отрезка на аэроснимке к длине соответствующего отрезка на местности

+

3

отношение длины отрезка на аэроснимке к длине соответствующего отрезка на карте

4

отношение высоты отрезка на аэроснимке к длине соответствующего отрезка на местности

5

отношение длины отрезка на аэроснимке к высоте отрезка на местности

Вопрос № 15 В геодезии за начальное направление принимают:

1

Географический меридиан точки, осевой меридиан зоны.

2

осевой меридиан зоны, магнитный меридиан точки.

3

Географический меридиан точки, осевой меридиан зоны, магнитный меридиан точки, линию координатной сетки.

4

Географический меридиан точки, осевой меридиан зоны, магнитный меридиан точки.

+

5

Географический меридиан точки, магнитный меридиан точки.

Вопрос №16 Геогоафическим азимутом называется

1

Угол, отсчитанный по ходу часовой стрелки от северного направления меридиана точки до направления линии; он обозначается буквой A

2

Угол, отсчитанный от северного направления географического меридиана точки до направления линии; он обозначается буквой A

3

Угол, отсчитанный по ходу часовой стрелки от северного направления географического меридиана точки до направления линии; он обозначается буквой Aи

+

4

Угол, отсчитанный по ходу часовой стрелки от южного направления географического меридиана точки до направления линии; он обозначается буквой A

5

Угол, отсчитанный по ходу часовой стрелки от северного направления осевого меридиана точки до направления линии; он обозначается буквой A

Вопрос № 1 Гауссово сближение меридианов.

Частным случаем сближения меридианов является гауссово сближение меридианов, когда начальная точка A лежит на осевом меридиане зоны. Величина гауссова сближения меридианов, равного сближению меридиана точки и осевого меридиана зоны, является одной из характеристик положения точки внутри зоны. Формула гауссова сближения меридианов имеет вид

Вопрос № 19 Как известно, система прямоугольных координат на плоскости может задаваться тремя способами: 1-й способ

1

Перпендикулярно к оси OX проводится ось OY, в соответствии с типом системы (правая или левая) указывается положительное направление оси OY, устанавливается масштаб координат вдоль осей.

2

Фиксируется местоположение центра системы - т. O, перпендикулярно к оси OX проводится ось OY, в соответствии с типом системы (правая или левая)

3

Фиксируется местоположение центра системы - т. O, перпендикулярно к оси OX проводится ось OY, в соответствии с типом системы (правая или левая) указывается положительное направление оси OY, устанавливается масштаб координат вдоль осей.

+

4

Указываются численные значения координат двух фиксированных точек.

5

Проводятся две взаимно перпендикулярные системы параллельных линий; расстояния между линиями одинаковые, считается, что эти линии параллельны осям координат, и у каждой линии подписывается значение соответствущей координаты (получается координатная сетка).

Вопрос № 20 Как известно, система прямоугольных координат на плоскости может задаваться тремя способами: 2-й способ

1

Проводятся две взаимно перпендикулярные системы параллельных линий; расстояния между линиями одинаковые.

2

Проводятся две взаимно перпендикулярные системы параллельных линий; расстояния между линиями одинаковые, считается, что эти линии параллельны осям координат, и у каждой линии подписывается значение соответствущей координаты (получается координатная сетка).

+

3

Проводятся две взаимно перпендикулярные системы параллельных линий, считается, что эти линии параллельны осям координат, и у каждой линии подписывается значение соответствущей координаты (получается координатная сетка).

4

Проводятся две взаимно перпендикулярные системы параллельных линий; расстояния между линиями одинаковые, считается, что эти линии параллельны осям координат, и у каждой линии подписывается значение координаты (получается координатная сетка).

5

Указываются численные значения координат двух фиксированных точек.

Вопрос № 21 Как известно, система прямоугольных координат на плоскости может задаваться тремя способами: 3-й способ

1

Указываются численные значения координат двух фиксированных точек.

+

2

Проводятся две взаимно перпендикулярные системы параллельных линий; расстояния между линиями одинаковые.

3

Фиксируется местоположение центра системы - т. O, перпендикулярно к оси OX проводится ось OY, в соответствии с типом системы (правая или левая)

4

Проводятся две взаимно перпендикулярные системы параллельных линий; расстояния между линиями одинаковые, считается, что эти линии параллельны осям координат

5

Проводятся две взаимно перпендикулярные системы параллельных линий; расстояния между линиями одинаковые, считается, что эти линии параллельны осям координат, и у каждой линии подписывается значение соответствущей координаты (получается координатная сетка).указываются численные значения координат двух фиксированных точек.

Вопрос № 22 При уравнивании сплошных сетей триангуляции в них могут возникнуть следующие условия:

1

Условия фигуры, условия суммы углов, условия горизонта, полюсные условия, базисные условия

2

Условия фигуры, условия суммы углов, условия горизонта, полюсные условия, базисные условия, условия дирекционных углов.

3

Условия фигуры, условия суммы углов, условия горизонта, полюсные условия, базисные условия, условия дирекционных углов, координатные условия.

+

4

Условия суммы углов, условия горизонта, полюсные условия, базисные условия, условия дирекционных углов.

5

Условия суммы углов, условия горизонта, условия дирекционных углов, координатные условия.

Вопрос № 23Трилатерация представляет собой:( два пункта, как минимум, должны иметь известные координаты)и

1

Сплошную сеть треугольников, в которых измеряют длины всех сторон;

2

Сплошную сеть примыкающих один к другому треугольников, в которых измеряют длины всех сторон;

+

3

Сплошную сеть примыкающих один к другом пятиугольников в которых измеряют длины всех сторон.

4

Сплошную сеть примыкающих один к другому треугольников, в которых измеряют углы и длины сторон.

5

Сплошную сеть примыкающих один к другому всех сторон.

Вопрос № 23 Государственный стандарт ГОСТ 10529-86 выделяет три группы теодолитов: высокоточные, точные и технические.

1

Высокоточные теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой не более 0.5типы Т1, Т05. Точные теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой от 2" до 7"; типы Т2, Т5. Технические теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой от 10" до 30"; типы Т15, Т30.

2

Высокоточные теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой не более 1"; типы Т1, Т05. Точные теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой от 2" до 7"; типы Т2, Т5. Технические теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой от 10" до 30"; типы Т15, Т30.

+

3

Высокоточные теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой не более 1"; типы Т1, Т05. Точные теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой от 2" до 5"; типы Т2, Т5. Технические теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой от 10" до 30"; типы Т15, Т30.

4

Высокоточные теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой не более 1"; типы Т1, Т05. Точные теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой до 7"; типы Т2, Т5. Технические теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой от 10" до 30"; типы Т15, Т30.

5

Высокоточные теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой не более 1"; типы Т1, Т05. Точные теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой от 2" до 7"; типы Т2, Т5. Технические теодолиты обеспечивают измерение углов с ошибкой до 30"; типы Т15, Т30.

Вопрос № 24 В геодезии применяют 3 вида дальномеров:

1

Оптические (дальномеры геометрического типа), электрооптические (светодальномеры), радиотехнические (радиодальномеры).

2

радиотехнические (радиодальномеры), оптические (дальномеры геометрического типа)

3

Оптические (дальномеры геометрического типа), электрооптические (светодальномеры), радиотехнические (радиодальномеры),электронные.

4

Оптические (дальномеры геометрического типа), электрооптические (светодальномеры), радиотехнические (радиодальномеры).

+

5

Оптические (дальномеры геометрического типа), электрооптические (светодальномеры).

Вопрос № 25 Вследствие того, что измерение превышений выполняют различными приборами и разными способами, различают:

1

Геометрическое нивелирование (нивелирование горизонтальным лучом),), барометрическое нивелирование, гидростатическое нивелирование и некоторые другие.

2

Геометрическое нивелирование (нивелирование горизонтальным лучом), тригонометрическое нивелирование (нивелирование наклонным лучом), барометрическое нивелирование, гидростатическое нивелирование и некоторые другие.

+

3

Тригонометрическое нивелирование (нивелирование наклонным лучом), барометрическое нивелирование, гидростатическое нивелирование и некоторые другие.

4

Геометрическое нивелирование (нивелирование горизонтальным лучом), тригонометрическое нивелирование (нивелирование наклонным лучом),гидростатическое нивелирование и некоторые другие.

5

Геометрическое нивелирование (нивелирование горизонтальным лучом), тригонометрическое нивелирование (нивелирование наклонным лучом), барометрическое нивелирование.

Вопрос № 26 Масштабом называется :

1

Степень уменьшения на плане, карте или аэроснимке. Различают численный и графические масштабы; к последним относятся линейный, поперечный и переходный масштабы.

2

Степень увеличения линий местности при изображении их на плане, карте или аэроснимке. Различают численный и графические масштабы; к последним относятся линейный, поперечный и переходный масштабы.

3

Уменьшение проложений линий местности при изображении их на плане, карте или аэроснимке. Различают численный и графические масштабы; к последним относятся линейный, поперечный и переходный масштабы.

4

Степень уменьшения горизонтальных проложений линий местности при изображении их на плане, карте или аэроснимке.

+

5

Степень уменьшения горизонтальных проложений линий местности при изображении их на аэроснимке. Различают численный и графические масштабы; к последним относятся линейный, поперечный и переходный масштабы.

Вопрос № 27 Численный масштаб.

1

Численный масштаб выражается в виде произведениякоторой равен единице, и уменьшения горизонтальных проложений.

2

Численный масштаб выражается в виде дроби, числитель которой равен единице, а в знаменателе стоит число, показывающее степень увеличения.

3

Численный масштаб выражается в виде дроби, числитель которой равен единице, а в знаменателе стоит число, показывающее степень уменьшения горизонтальных проложений.

+

4

Численный масштаб выражается в виде дроби, числитель которой равен единице, а в знаменателе стоит число, показывающее степень уменьшения линий.

5

Численный масштаб выражается в виде дроби, числитель которой равен величине близкой к единице, а в знаменателе стоит число, показывающее степень увеличения.

Вопрос № 28 Линейный масштаб.

1

Линейный масштаб - это масштаб построенный в одну линию.

2

Линейный масштаб - это графический масштаб; он строится в соответствии с численным масштабом карты

+

3

Линейный масштаб - это графический

4

Линейный масштаб - это масштаб; он строится в соответствии с численным масштабом карты

5

Линейный масштаб – это численный масщтаб построенный графическим методом.

Вопрос № 29 Номенклатурой называется.

1

Система нумерации отдельных листов топографических карт и планов разных масштабов. Схема взаимного расположения отдельных листов.

2

Система нумерации смежных топографических карт и планов разных масштабов.

3

Схема нумерации отдельных листов топографических карт и планов разных масштабов.

4

Система нумерации отдельных листов топографических карт и планов одинаковых масщтабов

5

Система нумерации отдельных листов топографических карт и планов разных масштабов. Схема взаимного расположения отдельных листов называется разграфкой.

+

Вопрос № 30Цифровая топографическая карта -

1

Это набор метрической (числовой), семантической (описательной) и логической информации об участке земной поверхности, доступном для компьютера.

2

Это набор информации об участке земной поверхности, хранящийся в закодированном виде на каком-либо носителе, доступном для компьютера.

3

Это набор метрической (числовой), семантической (описательной) и логической информации об участке земной поверхности, хранящийся в закодированном виде на каком-либо носителе, доступном для компьютера.

+

4

Это набор хранящийся в закодированном виде на каком-либо носителе, доступном для компьютера.

5

Это набор метрической (числовой), семантической (описательной) и логической информации об участке земной поверхности, хранящийся в закодированном виде на каком-либо носителе.

Вопрос № 31 Существует три способа определения площади участков: какие из них применяются на местности.

1

Геометрический, аналитический.

+

2

Геометрический, аналитический и механический.

3

Геометрический, аналитический и механический, фотограмметрический.

4

Геометрический, аналитический и стереометрический.

5

Геометрический, аналитический и механический, визуальный.

Вопрос № 32 все геодезические сети по назначению и точности построения подразделяются :

1

Государственные геодезические сети (ГГС),геодезические сети сгущения (ГСС), геодезические сети.

2

Государственные геодезические сети (ГГС), геодезические сети сгущения (ГСС),

3

Геодезические сети сгущения (ГСС), геодезические съемочные сети, разрядные сети.

4

Государственные геодезические сети (ГГС), геодезические сети сгущения (ГСС), геодезические съемочные сети.

+

5

Геодезические сети сгущения (ГСС), геодезические съемочные сети.

Вопрос № 33 Геодезические сети сгущения (ГCС)

1

Служат основой для производства различных инженерно-геодезических работ. Они создаются методами триангуляции и полигонометрии. По точности измерения углов и расстояний полигонометрия ГСС бывает 4-го класса, 1-го и 2-го разрядови

2

Являются планово-высотным обоснованием топографических съемок масштабов от 1:100 до 1:500, а также служат основой для производства различных инженерно-геодезических работ. Они создаются методами триангуляции и полигонометрии. По точности измерения углов и расстояний полигонометрия ГСС бывает 4-го класса, 1-го и 2-го разрядови

3

Являются планово-высотным обоснованием топографических съемок масштабов от 1:5000 до 1:500, а также служат основой для производства различных инженерно-геодезических работ. Они создаются методами триангуляции и полигонометрии. По точности измерения углов и расстояний полигонометрия ГСС бывает 4-го класса, 1-го и 2-го разрядови

+

4

Являются планово-высотным обоснованием топографических съемок масштабов от 1:5000, а также служат основой для производства различных инженерно-геодезических работ. Они создаются методами триангуляции и полигонометрии. По точности измерения углов и расстояний полигонометрия ГСС бывает 4-го класса, 1-го и 2-го разрядови

5

Являются планово-высотным обоснованием топографических съемок масштабов от 1:500, а также служат основой для производства различных инженерно-геодезических работ. Они создаются методами триангуляции и полигонометрии. По точности измерения углов и расстояний полигонометрия ГСС бывает 4-го класса, 1-го и 2-го разрядови

Вопрос № 3 Геодезические сети сгущения (ГCС)

1

Создаются методами триангуляции, полигонометрии. По точности измерения углов и расстояний полигонометрия ГСС бывает 4-го класса.

2

Создаются методами триангуляции и полигонометрии, трилатерации.

3

Создаются методами триангуляции и полигонометрии. По точности измерения углов и расстояний полигонометрия ГСС бывает 4-го класса, 1-го и 2-го разрядов.

+

4

Создаются методами триангуляции и полигонометрии. По точности измерения углов и расстояний полигонометрия ГСС, 1-го и 2-го разрядов.

5

Создаются методами полигонометрии. По точности измерения углов и расстояний полигонометрия ГСС бывает 4-го класса, 1-го и 2-го разрядов.

Вопрос № 35 Геодезические сети сгущения (ГCС)

1

Являются планово-высотным обоснованием топографических съемок масштабов от 1:5000, а также служат основой для производства различных инженерно-геодезических работ.

2

Являются планово-высотным обоснованием топографических съемок масштабов от 1:500, а также служат основой для производства различных инженерно-геодезических работ.

3

Являются планово-высотным обоснованием топографических съемок масштабов от 1:5000 до 1:500, а также служат основой для производства различных инженерно-геодезических работ.

+

4

Являются планово-высотным обоснованием топографических съемок масштабов до 1:500, а также служат основой для производства различных инженерно-геодезических работ.

5

Являются планово-высотным обоснованием топографических съемок масштабов 1:5000, а также служат основой для производства различных инженерно-геодезических работ.

Вопрос № 37 Классификация съемок

1

2

3

4

Топографическую съемку местности выполняют для получения топографического плана или карты участка местности; объекты местности, контуры и рельеф изображаются на плане или карте с помощью условных знаков. Различают аэрофотосъемку, наземную и комбинированную съемки.

Аэрофотосъемка обычно выполняется стереотопографическим методом, когда снимки местности получают с помощью фотоаппаратов, установленных на самолете, а обработку снимков и рисовку плана выполняют в камеральных условиях на стереоприборах.

Комбинированная съемка является комбинацией аэрофотосъемки и наземной съемки; плановая ситуация рисуется по аэроснимкам, а рельеф снимают на фотоплан в полевых условиях.

Аэрофотосъемка и комбинированная съемка являются основными методами создания карт и планов на большие территории. Наземную съемку применяют при создании крупномасштабных планов небольших участков, когда применение аэрофотосъемки либо невозможно, либо экономически невыгодно.

Вопрос № 38 При горизонтальной съемке положение отдельных точек определяют относительно пунктов съемочного обоснования и линий, соединяющих их, применяя:

1

Способ засечек ( угловых, линейных, комбинированных ); полярный способ; способ перпендикуляров; способ створов.

+

2

Полярный способ; способ перпендикуляров; способ створов.

3

Способ засечек ( угловых, линейных, комбинированных ); способ перпендикуляров; способ створов.

4

Способ засечек ( угловых, линейных, комбинированных );способ створов.

5

Способ перпендикуляров; способ створов.

Вопрос № 39 Тахеометрический ход -

1

Это комбинация теодолитного и высотного ходов в одном. На каждом пункте хода измеряют горизонтальный угол, углы наклона на заднюю и переднюю точки и дальномерное расстояние прямо и обратно.

2

Это комбинация теодолитного и высотного ходов в одном. На каждом пункте хода измеряют горизонтальный угол, углы наклона на заднюю и переднюю точки и дальномерное расстояние прямо и обратно. Превышение между пунктами вычисляют по формуле тригонометрического нивелирования.

+

3

Это комбинация теодолитного хода измеряют горизонтальный угол, углы наклона на заднюю и переднюю точки и дальномерное расстояние прямо и обратно. Превышение между пунктами вычисляют по формуле тригонометрического нивелирования.

4

Это комбинация теодолитного и высотного ходов в одном. На каждом пункте хода углы наклона на заднюю и переднюю точки и дальномерное расстояние прямо и обратно. Превышение между пунктами вычисляют по формуле тригонометрического нивелирования.

5

Это комбинация теодолитного и высотного ходов в одном. На каждом пункте хода измеряют горизонтальный угол.

Вопрос № 40 План строится в два этапа соответственно двум этапам выполнения съемки:

1

Наносится геодезическая основа, т. е. пункты государственной геодезической сети, пункты сетей сгущения и пункты съемочного обоснования по их известным прямоугольным координатам; наносится ситуация, т. е. наносятся пикеты относительно пунктов съемочного обоснования в местных полярных системах координат, и рисуются контуры и рельеф.

 

2

Наносится ситуация, т. е. наносятся пикеты относительно пунктов съемочного обоснования в местных полярных системах координат, и рисуются контуры и рельеф.

 

3

Наносится геодезическая основа, т. е. пункты государственной геодезической сети, пункты сетей сгущения и пункты съемочного обоснования по их известным прямоугольным координатам;

 

4

Наносится геодезическая основа по их известным прямоугольным координатам; наносится ситуация, т. е. наносятся пикеты относительно пунктов съемочного обоснования в местных полярных системах координат, и рисуются контуры и рельеф.

 

5

Наносится геодезическая основа, т. е. пункты государственной геодезической сети, пункты сетей сгущения и пункты съемочного обоснования по их известным прямоугольным координатам; наносится ситуация, т. е. наносятся пикеты относительно пунктов съемочного обоснования в местных полярных системах координат, и рисуются контуры и рельеф.

+

 

Вопрос № 41Кадастровая съемка

 

Выполняется для обновления государственного кадастра. Государственный кадастр - это банк данных о правовом режиме земель и вод, их природном и экономическом состоянии, составляемый и периодически обновляемый по результатам кадастрового картографирорования и мониторинта. Мониторинг земель - это система наблюдения за состоянием земельного фонда, своевременного выявления изменений, предупреждения и устранения последствий негативных явлений.

2

Выполняется для создания и обновления государственного кадастра. Государственный кадастр - это банк данных о правовом режиме земель и вод, их природном и экономическом состоянии, составляемый и периодически обновляемый по результатам кадастрового картографирорования и мониторинта. Мониторинг земель - это система наблюдения за состоянием земельного фонда, своевременного выявления изменений, предупреждения и устранения последствий негативных явлений.

+

3

Выполняется для создания государственного кадастра. Государственный кадастр - это банк данных о правовом режиме земель и вод, их природном и экономическом состоянии, составляемый и периодически обновляемый по результатам кадастрового картографирорования и мониторинта. Мониторинг земель - это система наблюдения за состоянием земельного фонда, своевременного выявления изменений, предупреждения и устранения последствий негативных явлений.

4

Выполняется для создания и уточнения государственного кадастра. Государственный кадастр - это банк данных о правовом режиме земель и вод, их природном и экономическом состоянии, составляемый и периодически обновляемый по результатам кадастрового картографирорования и мониторинта. Мониторинг земель - это система наблюдения за состоянием земельного фонда, своевременного выявления изменений, предупреждения и устранения последствий негативных явлений.

5

Выполняется для обновления и регистрации государственного кадастра. Государственный кадастр - это банк данных о правовом режиме земель и вод, их природном и экономическом состоянии, составляемый и периодически обновляемый по результатам кадастрового картографирорования и мониторинта. Мониторинг земель - это система наблюдения за состоянием земельного фонда, своевременного выявления изменений, предупреждения и устранения последствий негативных явлений.

Вопрос №42 Метод измерения объектов, основанный на использовании свойств пары снимков, называется *.

1

Стерео-фотограмметрическим

+

2

Фотограмметрическим

3

Аэрокосмическим

4

Стерео-топографическим

5

Стерео-картографическим

Вопрос № 43 Метод измерения объектов, основанный на свойствах одиночного снимка, называется

1

Картографическим

2

Фотограмметрическим

+

3

Стереофотограмметрическим

4

Графическим

5

Визуальным

Вопрос № 44 Стереотопографический метод

1

Использует свойства пары снимков и позволяет снимать в камеральных условиях только контуры.

2

Позволяет снимать в камеральных условиях не только контуры, но и рельеф местности.

3

Использует свойства пары снимков и позволяет снимать в камеральных условиях не только контуры, но и рельеф местности.

+

4

Использует свойства пары снимков и позволяет снимать в камеральных условиях рельеф местности.

5

Использует свойства пары снимков в камеральных условиях .

Вопрос № 45 Комбинированный метод

1

Использует свойства одиночного снимка и позволяет получить контурную часть карты.

2

Использует свойства одиночного снимка и позволяет получить контурную часть карты, а рельеф зарисовать в поле приемами мензульной съемки.

+

3

Позволяет получить контурную часть карты, а рельеф зарисовать в поле приемами мензульной съемки.

4

Использует свойства одиночного снимка и позволяет получить рельеф.

5

Использует свойства одиночного снимка, рельеф зарисовать в поле приемами мензульной съемки.

Вопрос № 45 Государственный кадастр -

1

Это банк данных о правовом режиме земель и вод, их природном и экономическом состоянии.

2

Это банк данных о правовом режиме земель и вод, их природном и экономическом состоянии, составляемый и периодически обновляемый по результатам кадастрового картографирорования и мониторинта.

+

3

Это банк данных о правовом режиме земель и вод, их природном и экономическом состоянии, составляемый и периодически обновляемый.

4

Это банк данных составляемый и периодически обновляемый по результатам кадастрового картографирорования и мониторинта.

5

Это банк данных о правовом режиме земель и вод.

Вопрос № 46 Прямая, проходящая через узловую точку объектива S перпендикулярно к плоскости прикладной рамки, называется

1

Оптической осью фотокамеры

2

Главным лучом.

3

Оптической осью фотокамеры, главным лучом, центральным направлением.

4

Оптической осью фотокамеры или главным лучом.

+

5

Оптической осью фотокамеры главным направления съемки.

Вопрос № 47 что световой луч от объекта до центра проекции прямолинеен. В действительности луч света, проходя через атмосферные слои с различной плотностью, искривляется. Это явление, называется:

1

Искажением, необходимо учитывать при обработке результатов точных фотограмметрических измерений.

2

Дисторсией, необходимо учитывать при обработке результатов точных фотограмметрических измерений.

3

Дисперсией, необходимо учитывать при обработке результатов точных фотограмметрических измерений.

4

Рефракцией, необходимо учитывать при обработке результатов точных фотограмметрических измерений.

+

5

Аномалией, необходимо учитывать при обработке результатов точных фотограмметрических измерений.

Вопрос № 48 Элементами ориентирования снимка называю тся:

1

Величины, определяющие положение снимка в момент выдержки. Эти элементы разделяются на две группы: элементы внутреннего ориентирования и элементы внешнего ориентирования.

2

Величины, определяющие положение снимка в момент фотографирования (выдержки). Эти элементы разделяются на две группы: элементы внутреннего ориентирования и элементы внешнего ориентирования.

+

3

Величины, определяющие положение снимка в момент обработки снимков Эти элементы разделяются на две группы: элементы внутреннего ориентирования и элементы внешнего ориентирования.

4

Величины, определяющие положение снимка в момент сканирования. Эти элементы разделяются на две группы: элементы внутреннего ориентирования и элементы внешнего ориентирования.

5

Величины, определяющие положение снимка в момент трансформирования. Эти элементы разделяются на две группы: элементы внутреннего ориентирования и элементы внешнего ориентирования.

Вопрос № 49 Элементы внутреннего ориентирования определяют:

1

Положение центра проекции относительно снимка. К ним относятся фокусное расстояние / фотокамеры и координаты х0 и z0 главной точки - О. Эти величины позволяют восстановить по снимку связку лучей, существовавшую в момент фотографирования.

+

2

Положение проекции относительно снимка. К ним относятся фокусное расстояние / фотокамеры и координаты х0 и z0 главной точки - О. Эти величины позволяют восстановить по снимку связку лучей, существовавшую в момент фотографирования.

3

Положение центра проекции относительно фокуса. К ним относятся фокусное расстояние / фотокамеры и координаты х0 и z0 главной точки - О. Эти величины позволяют восстановить по снимку связку лучей, существовавшую в момент фотографирования.

4

Положение центра проекции относительно снимка. К ним относятся координаты х0 и z0 главной точки - О. Эти величины позволяют восстановить по снимку связку лучей, существовавшую в момент фотографирования.

5

Положение центра проекции относительно плоскости основания. К ним относятся фокусное расстояние / фотокамеры и координаты х0 и z0 главной точки - О. Эти величины позволяют восстановить по снимку связку лучей, существовавшую в момент фотографирования.

Вопрос № 49 Элементы внешнего ориентирования определяют.

1

Положение связки лучей в момент трансформирования.

2

Положение связки лучей в момент сканирования.

3

Положение связки лучей в момент редуцирования.

4

Положение связки лучей в момент фотографирования.

+

5

Положение связки лучей в момент съемки.

Вопрос № 50 В наземной фотограмметрии применяются три метода обработки снимков:

1

Аналитический, графический.

2

Аналитический, графический и графомеханический.

+

3

Аналитический, графический и фотограмметрический.

4

Аналитический, механический и графомеханический.

5

Математический, графический и графомеханический.

Вопрос № 51 При обработке снимков аналитическим методом сначала измеряют

1

Параллаксы соответственных точек стереопары, а затем, зная элементы ориентирования снимков, вычисляют координаты точек объекта по формулам

2

Координаты и параллаксы, затем, зная элементы ориентирования снимков, вычисляют координаты точек объекта по формулам

3

Координаты и параллаксы соответственных точек стереопары, а затем, зная элементы ориентирования снимков, вычисляют координаты точек объекта по формулам

+

4

Координаты, зная элементы ориентирования снимков, вычисляют координаты точек объекта по формулам

5

Точеки стереопары, а затем, зная элементы ориентирования снимков, вычисляют координаты точек объекта по формулам

Вопрос № 51 Графический метод основан на решении основных уравнений •фотограмметрии

1

Путем графических построений и позволяет получить по снимкам плановое положение.

2

Путем графических построений позволяет получить по снимкам высоты точек объекта.

3

Путем графических построений и позволяет получить по снимкам плановое положение и высоты точек объекта.

+

4

Путем аналитических построений и позволяет получить по снимкам плановое положение и высоты точек объекта.

5

Путем графических построений и позволяет получить по снимкам координаты точек объекта.

Вопрос № 52 В графомеханическом методе одновременно выполняются:

1

Измерение снимков и составление карты с помощью прибора

2

Измерение снимков и составление карты с помощью прибора, снабженного Устройствами для наблюдения стереопары и решения основных уравнений фотограмметрии.

3

Измерение снимков и составление карты с помощью прибора, снабженного Устройствами для наблюдения стереопары и решения основных уравнений фотограмметрии.

4

Измерение снимков и составление карты с помощью прибора, снабженного Устройствами для наблюдения стереопары и решения основных уравнений фотограмметрии.

5

Измерение снимков и составление карты с помощью прибора, снабженного Устройствами для наблюдения стереопары и решения основных уравнений фотограмметрии.

+

Вопрос № 53 Фототеодолит состоит из фотокамеры и теодолита и служит

1

Для фотографирования местности при заданных значениях угловых элементов внешнего ориентирования, а также для измерения горизонтальных и вертикальных углов с целью определения координат левой или правой точки базиса и контрольных точек, дирекционного угла и длины базиса и контрольных направлений.

2

Для фотографирования местности при заданных значениях угловых элементов внешнего ориентирования, а также для измерения горизонтальных и вертикальных углов с целью определения координат левой или правой точки базиса и контрольных точек, дирекционного угла и длины базиса и контрольных направлений.

+

3

Для фотографирования местности при заданных значениях угловых элементов внешнего ориентирования, а также для измерения горизонтальных и вертикальных углов с целью определения координат левой или правой точки базиса и контрольных точек, дирекционного угла и длины базиса и контрольных направлений.

4

Для фотографирования местности при заданных значениях угловых элементов внешнего ориентирования, а также для измерения горизонтальных и вертикальных углов с целью определения координат левой или правой точки базиса и контрольных точек, дирекционного угла и длины базиса и контрольных направлений.

5

Для фотографирования местности при заданных значениях угловых элементов внешнего ориентирования, а также для измерения горизонтальных и вертикальных углов с целью определения координат левой или правой точки базиса и контрольных точек, дирекционного угла и длины базиса и контрольных направлений.

Вопрос № 54 К полевым работам, выполняемым при фототеодолитной съемке, относятся: подготовительные работы, рекогносцировка, фотографирование местности, геодезические и фотолабораторные работы.

1

: подготовительные работы, рекогносцировка, фотографирование местности, геодезические и фотолабораторные работы.

2

: подготовительные работы, рекогносцировка, фотографирование местности, геодезические и фотолабораторные работы.

3

: подготовительные работы, рекогносцировка, фотографирование местности, геодезические и фотолабораторные работы.

+

4

: подготовительные работы, рекогносцировка, фотографирование местности, геодезические и фотолабораторные работы.

5

: подготовительные работы, рекогносцировка, фотографирование местности, геодезические и фотолабораторные работы.

Вопрос № 55 В подготовительные работы при фототеодолитной съемке входят:

1

Сбор картографических и геодезических материалов на район съемки.

2

анализ картографических и геодезических материалов на район съемки, составление технического проекта.

3

Сбор геодезических материалов на район съемки, составление технического проекта на производство полевых и камеральных работ и поверки фототеодолитов.

4

Сбор и анализ картографических и геодезических материалов на район съемки, составление технического проекта на производство полевых и камеральных работ.

5

Сбор и анализ картографических и геодезических материалов на район съемки, составление технического проекта на производство полевых и камеральных работ и поверки фототеодолитов.

+

Вопрос № 56 Г оризонтальными называются аэроснимки,

1

Имеющие угол наклона = 0°. Таких аэроснимков в настоящее время при аэрофотосъемке получить нельзя.

+

2

Имеющие угол наклона = 2°. Таких аэроснимков в настоящее время при аэрофотосъемке получить нельзя.

3

Имеющие угол наклона = 3°. Таких аэроснимков в настоящее время при аэрофотосъемке получить нельзя.

4

Имеющие угол наклона до 3°. Таких аэроснимков в настоящее время при аэрофотосъемке получить нельзя.

5

Имеющие угол наклона = 5°. Таких аэроснимков в настоящее время при аэрофотосъемке получить нельзя.

Вопрос № 57 Плановыми условно называют аэроснимки,

1

Полученные при углах наклона до 5°.

2

Полученные при небольших углах наклона.

+

3

Полученные при углах наклона 10°.

4

Полученные при углах наклона 30°

5

Полученные при углах наклона15°.

Вопрос № 58 Для перспективных аэроснимков характерны

1

Большие углы наклона, достигающие иногда 30° с тем, чтобы получить на аэроснимке изображение видимого горизонта.

2

Большие углы наклона, достигающие иногда 50° с тем, чтобы получить на аэроснимке изображение видимого горизонта.

3

Большие углы наклона, достигающие иногда 70—80° с тем, чтобы получить на аэроснимке изображение видимого горизонта.

+

4

Большие углы наклона, достигающие иногда 10° с тем, чтобы получить на аэроснимке изображение видимого горизонта.

5

Большие углы наклона, достигающие иногда 60° с тем, чтобы получить на аэроснимке изображение видимого горизонта.

Вопрос № 59 Горизонталь, проходящую через точку нулевых искажений, называют:

1

Линиейискаженного масштаба.

2

Линией неискаженного масштаба.

+

3

Линией нулевого масштаба.

4

Линией поперечного масштаба.

5

Линией продольного масштаба.

Вопрос № 60 Фотосхемой называется :

1

Фотографическое изображение местности, полученное путем монтажа перспекривных аэроснимков.

2

Фотографическое изображение местности, полученное путем монтажа трансформированных аэроснимков.

3

Фотографическое изображение местности, полученное путем монтажа плановых аэроснимков.

+

4

Фотографическое изображение местности, полученное путем монтажа наклонных аэроснимков.

5

Фотографическое изображение местности, полученное путем монтажа аэроснимков.

Вопрос № 61 Фотосхемы делятся :

1

На маршрутные, многомаршрутные, одномаршрутные.

2

На маршрутные, многомаршрутные и поперечные.

3

На маршрутные, многомаршрутные продольные.

4

На маршрутные и многомаршрутные.

+

5

На многомаршрутные и полетные.

Вопрос № 62 Точность фотосхемы -

1

- существенно зависит от углов наклона аэроснимков, рельефа местности, колебаний высоты полета.

2

- существенно зависит от углов наклона аэроснимков, колебаний высоты полета, погрешностей монтажа аэроснимков.

3

- существенно зависит от углов наклона аэроснимков, рельефа местности, колебаний высоты полета, погрешностей монтажа аэроснимков.

+

4

- существенно зависит от рельефа местности, колебаний высоты полета, погрешностей монтажа аэроснимков.

5

- существенно зависит от углов наклона аэроснимков, рельефа местности, колебаний высоты полета, погрешностей монтажа аэроснимков, размеров.

Вопрос № 63 Величины Xs, Ys, Zs, |, т|очки и знаменатель масштаба модели t называют элементами внешнего ориентирования модели, а их определение составляет сущность решения задачи внешнего ориентирования модели.

1

2

3

4

5

Вопрос № 64 По способам построения связок проектирующих лучей и модели универсальные стереоприборы можно разделить на:

1

Оптические, механические, оптико-механические.

2

Оптические, механические, оптико-механические и аналитические.

+

3

механические, оптико-механические и аналитические.

4

Оптические, графические, оптико-механические и аналитические.

5

Оптические, механические, оптико-механические, аналитические графические.

Вопрос № 65 Начальный меридиан проходит :

Долготы изменяются от 0o до 180o, к западу от Гринвича - западные и к востоку - восточные. Все точки одного меридиана имеют одинаковую долготу.

1

Через центр главного зала Гринвичской обсерватории, расположенной вблизи Лондона.

+

2

Через центр главного зала Пулковской обсерватории, расположенной вблизи Санкт Петербурга.

3

Через центр главного зала обсерватории, расположенной вблизи Киева.

4

Через центр главного зала Гринвичской обсерватории, расположенной вблизи Санкт Петербурга.

5

Через центр главного зала обсерватории, одного меридиана имеющего одинаковую долготу, расположенной вблизи Лондона.

Вопрос №

1

2

3

4

5

Вопрос №

1

2

3

4

5

Вопрос №

1

2

3

4

5

Ответы на тестовые задания

Задание №__

ФИО______________________________________________

№ группы_____________________________________

Личная подпись____________________________________

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

1

2

3

4

5

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

37

38

39

40

1

2

3

4

5

41

42

43

44

45

46

47

48

49

50

51

52

53

54

55

56

57

58

59

60

1

2

3

4

5

61

62

63

64

65

66

67

68

69

70

71

72

73

74

75

76

77

78

79

80

1

2

3

4

5

81

82

83

84

85

86

87

88

89

90

91

92

93

94

95

96

97

98

99

100

1

2

3

4

5

Проверил:_______________________________________(_______________)

Количество бал лов ______________________________

Подпись преподавателя___________________________( ______________)

Дата ____________________________________________

Тести до диктанту філософії

 

Тести до диктанту філософії

Питання до диктанту філософії

1. Предметом філософії є:

А. людина і її місце в світі;

Б. природа і її закони;

В. суспільно-історичні процеси;

2. Філософію можна визначити як:

А. мудрість;

Б. систему загальних теоретичних поглядів на світ та місце у ньому людини;

В. сукупність моральних учень і норм;

3. Визначити поняття, яке можна вважати філософським:

А. елементарна частинка;

Б. атом;

В. матерія;

4. Визначити різницю між філософією і міфологією та релігією:

А. раціонально-теоретичне уявлення про світ;

Б. образність уявлень;

В. учення про надприродне.

5. Визначити ортодоксальну філософську школу Стародавньої Індії:

А. чарвака-локаята;

Б. буддизм;

В. йога

6. Укажіть давньоіндійський філософський текст:

А. “Упанішади”;

Б. “Книга перемін”;

В. “Іліада”.

7. Хто Вважається автором Книги про дао і де:

А. Конфуцій;

Б. Лао цзи;

В. Мен цзи.

8. Хто вважав, що в основі світу лежить вода:

А. Анаксімен,

Б. Фалес,

В. Анаксімандр.

9. Хто вважається засновником атомістичного матеріалізму:

А. Геракліт,

Б. Демокріт,

В. Епікур.

10. Хто вважається засновником стихійної, наївної діалектики:

А. Геракліт,

Б. Піфагор,

в. Зенон.

11. Хто вперше у центр філософії поставив проблему людини як міри усіх речей:

А. Протагор;

Б. Парменід;

В. Сократ;

12. Хто вважається засновником об‘єктивного ідеалізму:

А. Парменід;

Б. Платон;

В. Арістотель.


 

13. Хто пов‘язував щастя із задоволенням:

А. епікурейці;

Б. стоїки;

В. скептики.

14. Яке вчення вважається єднальною ланкою між античною і середньовічною філософією:

Ф. патрістика;

В. неоплатонізм;

В. апологетика.

15. Визначити онтологічний принцип середньовічної філософії:

А. раціоналізм;

Б. креаціонізм;

В. формалізм.

16. Визначити гносеологічний принцип Середньовічної філософії:

А. раціоналізм;

Б. провіденціалізм;

В. одкровення;

17. Спор про природу універсалій в середньовічній філософії є :

А. спором про природу божественої Трійці;

Б. спором про природу загальних родів чи понять:

В. спором про первинність духу чи матерії;

18. Хто є засновником томізму:

А. Аврелій Августін,

Б. Тертуліан,

В. Фома Аквинський.

19. Назвіть визначальну рису філософії Відродження:

А. теоцентризм,

Б. антропоцентризм,

В. космоцентризм.

20. Хто вважається засновником новоєвропейської діалектики:

А. Лоренцо Валла;

Б. Микола Кузанський;

В. Микола Копернік;

21. Хто є засновником емпірізму у філософії Нового часу?

А. Бекон;

Б. Декарт;

В. Локк.

22. Як називається учення Р. Декарта про субстанцію?

А. дуалізм;

Б. монізм;

В. плюралізм.

23. Пантеізм – це вчення:

А. про творення світу Богом,

Б. про те, що кожна річ є субстанцією,

В. про те, що природа –це і є Бог у речах.

24. Хто є засновником монадології:

А. Декарт,

Б. Спіноза,

В. Лейбніц


 

25. Що характерно для філософії епохи Просвітництва?

А. теоцентризм;

Б. раціоцентризм;

В. антропоцентризм.

26. Хто є представником матеріалізму серед французських просвітників:

А. Вольтер,

Б. Руссо,

В. Дідро.

27. З чого починає свій розвиток абсолютна ідея Гегеля?

А. з мислення;

Б. з природи;

В. з суспільства.

28. За Л. Фейєрбахом, визначальним у взаємовідносинах між Я і Ти має бути:

А. мислення;

Б. любов;

В. обов’язок.

29. Вчення про природне право розробив:

А. Гельвецій;

Б. Ламетрі;

В. Локк.

30. Кому належить вислів "Я мислю - отже я існую":

А. Декарту,

Б. Канту,

В. Гегелю.

31. Кому належить вислів "Бути – означає бути у сприйнятті":

А. Берклі,

Б. Юму,

В. Канту.

32. Кому належить вислів "Все дійсне є розумним, все розумне є дійсним":

А. Декарту,

Б. Канту.

В. Гегелю.

33. Яку гносеологічну позицію посідав Кант:

А. сенсуалізм,

Б. агностіцизм,

В. скептицизм.

34. Твердження "Немає нічого в розумі, чого б не було у відчутті" є формулою:

А. раціоналізму,

Б. сенсуалізму,

В. матеріалізму.

35. Хто сформулював наступні питання “Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватися? Що таке людина?”:

А. Кант,

Б. Гегель,

В. Фейербах.


 

36. Хто є автором праці "Критика чистого розуму":

А. Декарт,

Б. Кант,

В. Гегель.

Тести з дисципліни «Фінансовий менеджмент»

 

Тести з дисципліни  «Фінансовий менеджмент»

 

1. Матеріальна основа фінансового менеджменту — це...

А) фінансові ресурси;

Б) фінансові потреби;

В) обертання обігових коштів;

Г) реальний грошовий обіг;

Д) фінансова діяльність підприємства.

2. Фінансовий менеджмент спрямований на управління...

А) фінансовими ресурсами;

Б) фінансовими відносинами;

В) фінансовими ресурсами ї відносинами;

Г) усіма ресурсами підприємства.

3. Фінансовий менеджмент виконує комплекс таких функцій:

А) відтворна, розподільча, координуюча;

Б) відтворна, розподільча, контрольна;

В) відтворна, регулююча, контрольна.

4. Доповніть відповідь: «До принципів організації фінансового менеджменту не належать»:

А)планування;

Б) прогнозування;

В) регулювання;

Г) координація;

Д) швидкоплинність

5. Виберіть найточніше визначення з головних принципів фінансового менеджменту:

А) фінансова стратегія;

Б) прогнозування інноваційних варіантів розвитку;

В) контроль за виконанням прийнятих рішень;

Г) стратегічне управління;1^

Д) пошук нових варіантів фінансування.

6. Що належить до фінансових важелів (підкреслити)1?

А) дисконт;

Б) фінансові санкції;

В) кредитування;

Г) інвестування;

Д) форми розрахунків;

7. Матеріальна основа фінансового менеджменту — це:

А) реальний грошовий обіг;

Б) основні активи;

В) запаси.

Г) власний капітал

Д) фінансові інструменти

8. Фінансове завдання — це:

А) вибір фінансових методів і важелів;

Б) ефективне використання фінансових ресурсів;

В) вибір джерел фінансування;

Г) визначення цілей використання капіталу

Д) забезпечити прибуток власників

9. Фінансові важелі — це:

А) позички;

Б) прибуток;

В) преференція;

Г) дивіденди;

Д) інформація.

10. Наведіть визначення:

А) фінансовий менеджмент — це...

Б) фінансовий механізм — це система...

В) фінансові важелі представлені...

Г) стратегічне управління — це...

Д) до функцій фінансового менеджменту належать...

11. Об'єктом управління у фінансовому менеджменті є...

А) персонал;

Б) фінансові ресурси;

В) організація фінансової роботи;

Г) організація збуту продукції;

Д) впровадження нових технологій.

12. До Позикового капіталу належать:

А) статутний капітал;

Б) резервний капітал;

В) невиробничі витрати;

Г) поточна кредиторська заборгованість;

Д) всі попередні відповіді невірні.

13. До нематеріальних активів належать:

А) довгострокові витрати підприємства на придбання ліцензій, різноманітних прав;

Б) витрати підприємства на придбання цінних паперів;

В) довгострокові позички, видані іншими підприємствами під боргові зобов'язання;

Г) заплановані витрати майбутніх періодів;

Д) облігації, емітовані підприємством.

14. Які складові не відносяться до оборотного капіталу?

А) грошові кошти;

Б) готова продукція;

В) основні активи.

Г) нематеріальні активи

Д) довгострокові фінансові активи.

15. Що має позитивний вплив на фінансовий стан підпри­ємства?

А) надання відстрочок платежів клієнтам;

Б) одержання відстрочок платежів від постачальників;

В) заборгованість працівникам по заробітній платі;

Г) заморожування частини коштів у запасах;

Д) одержання відстрочок від держави по платежах до бюджету.

16. До Основного капіталу належать;

А) основні активи;

Б) основні активи, нематеріальні активи, довгострокові інвес­тиції;

В) грошові кошти;

Г) уставний капітал;

Д) грошові кошти, кошти у поточних розрахунках.

17. До оборотного капіталу належать:

А) основні та грошові активи;

Б) кошти в поточних розрахунках;

В) грошові кошти, матеріальні оборотні активи, кошти в поточ­них розрахунках та короткострокові інвестиції.

Г) довгострокові фінансові інвестиції;

Д) нематеріальні активи.

18. Джерелами покриття потреби у чистому оборотному капіталі можуть бути:

А) середньостроковий кредит;

Б) короткостроковий кредит;

В) збільшення акціонерного капіталу;

Г) довгостроковий кредит;

Д) додатковий капітал.

19. Яке визначення фінансового менеджменту вважаєте най­точнішим;

А) система методів, пов'язаних з формуванням і розподілом фінансових ресурсів підприємства;

Б) система принципів, пов'язаних з використанням фінансових ресурсів підприємства;

В) організація обігу грошових коштів;

Г) мистецтво управління розподілом фінансових ресурсів під­приємства;

Д) мистецтво управління фінансового діяльністю підпри­ємства.

20. До принципів фінансового менеджменту належать...

А) динамізм управління;

Б) ліквідність підприємства;

В) контроль за прийняттям рішень фінансового характеру;

Г) комплексний характер формування управлінських рішень;

Д) мобілізація фінансових ресурсів.

21. Яке визначення головної мети фінансового менеджменту вважається найточнішим?

А) оптимізація грошового обороту підприємства;

Б) забезпечення максимізації добробуту власників підпри­ємства;

В) мінімізація ризиків;

Г) підвищення фінансової стійкості підприємства;

Д) максимізація прибутку підприємства.

22. Ієрархічна будова центрів управління підприємством перед­бачає...

А) їх розподіл за видами діяльності;

Б) виділення різних рівнів управління;

В) їх розподіл за функціями управління;

Г) розподіл усіх структурних одиниць на відокремлені центри відповідальності.

23. Функціональна будова центрів управління підприємством ґрунтується на...

А) їх розподілі за видами діяльності;

Б) виділенні різних рівнів управління;

В) їх розподілі за функціями управління;

Г) розподілі всіх структурних одиниць на відокремлені центри відповідальності.

24. До складу спеціалізованих фінансових служб підприємства, як правило, входить...

А) відділ маркетингу;

Б) планово-економічний відділ;

В) бухгалтерія;

Г) відділ матеріально-технічного постачання;

Д) служба контроллінгу.

25. Знайдіть вірне доповнення відповіді: «Центр відповідально­сті — це структурний підрозділ підприємства...»

А) який здійснює виробництво продукції, що забезпечує пере­важну частку доходу від реалізації;

Б) керівник якого самостійно приймає управлінські рішення в межах своєї компетенції;

В) що оперативно управляється безпосередньо директором підприємства;

Г) який повністю контролює окремі аспекти фінансової діяль­ності підприємства;

Д) керівник якого виконує рішення дирекції підприємства і доводить їх до безпосередніх виконавців.

26. Вкажіть центри відповідальності підприємства за Дж. Хіггінсом:

А) центр виробництва;

Б) центр прибутку;

В) центр матеріального постачання;

Г) центр збуту;

Д) центр доходу.

27. До складу зовнішніх користувачів фінансової інформації про підприємство належать...

А) власники підприємства (акціонери);

Б) аудиторські фірми;

В) податкові органи;

Г) фінансові менеджери всіх рівнів;

Д) потенційні інвестори; є) персонал підприємства.

28. До складу внутрішніх користувачів фінансової інформації про підприємство належать...

А) аудиторські фірми;

Б) власники підприємства (акціонери);

В) зовнішні консультанти і експерти;

Г) фінансові менеджери всіх рівнів;

Д) кредитори підприємства;

29. До складу показників макроекономічного розвитку нале­жать...

А) сума власного капіталу підприємства;

Б) грошові доходи населення;

В) обсяг виробленої продукції;

Г) вартість активів підприємств;

Д) облікова ставка центрального банку;

30. До складу показників галузевого розвитку належать...

А) індекс інфляції;

Б) ставка оподаткування прибутку від основної діяльності;

В) обсяг грошової емісії;

Г) вартість активів підприємств;

Д) облікова ставка центрального банку.

31. Вкажіть джерела інформації, які переважно використо­вуються внутрішніми користувачами фінансової інформації про підприємство:

А) обов'язкова фінансова (бухгалтерська) звітність;

Б) статистична звітність;

В) управлінська звітність;

Г) податкова звітність;

Д) висновки зовнішніх аудиторів.

32. Назвіть шлях скорочення абсолютної суми грошового по­току при оплаті рахунків суб'єктів господарювання, який буде ефективнішим для підприємства.

А) Придбання комплектуючих виробів у посередницькій фірмі.

Б) Придбання комплектуючих виробів у підприємства-вироб­ника.

В) Скорочення витрат комплектуючих виробів на основі вдос­коналення технології виробництва.

Г) Скорочення залишків комплектуючих виробів на складах підприємства.

Д) Придбання комплектуючих на умовах товарного кредиту

33. Назвіть найефективніший шлях забезпечення дотримання підприємством строків оплати рахунків суб'єктів господарювання.

А) Оперативний контроль фінансовим відділом підприємства за здійсненням платежів по рахунках суб'єктів господарювання,

Б) Надання підприємству права самостійно визначати черго­вість платежів з поточного рахунку.

В) Рішення Кабінету Міністрів про підвищення розміру штраф­них санкцій за порушення строків оплати по рахунках суб'єктів господарювання.

Г) Рішення Кабінету Міністрів про сплату штрафів за несвоє­часну оплату рахунків з прибутку підприємства.

Д) Проведення підприємством-платником заходів, які дадуть змогу підвищити його платоспроможність.

34. Назвіть найдійовіший шлях скорочення обсягів попередньої оплати рахунків постачальників товарно-матеріальних цінностей.

А) Розширення використання вексельної форми розрахунків з постачальниками.

Б) Встановлення постійних контактів з підприємствами-поста-чальниками.

В) Рішення Кабінету Міністрів про обмеження використання попередньої оплати за товарно-матеріальні цінності.

Г) Стабілізація фінансового стану підприємства на основі при­йнятих рішень Кабінету Міністрів про збільшення їх власних обі­гових коштів.

Д) Зменшення плати за користування банківськими кредитами в умовах зменшення облікової ставки Національним банком.

35. Назвіть, в якому разі найреальнішою є можливість досяг­нення рівномірного в часі формування вихідного грошового пото­ку при оплаті рахунків суб'єктів господарювання.

А) Проведення цілеспрямованої роботи відділом збуту підпри­ємства при укладанні договорів з постачальниками.

Б) Розширене використання вексельної форми розрахунків з постачальниками.

В) Підвищення платоспроможності підприємства-покупця шля­хом збільшення його власних обігових коштів,

Г) Надання підприємству права самостійно визначити черго­вість здійснення платежів з поточного рахунку.

Д) Відміна авансових платежів при стягненні податку на при­буток підприємств відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

36. Який найсуттєвіший позитивний вплив матиме для підприємства-покупця скорочення абсолютної суми грошо­вого потоку при оплаті рахунків за товарно-матеріальні цін­ності?

А) Збільшиться прибуток від реалізації продукції.

Б) Зменшаться залишки товарно-матеріальних цінностей на складах підприємства.

В) Підвищиться платоспроможність підприємства.

Г) Знизиться собівартість продукції, що виробляє підприємство.

Д) Зменшиться потреба підприємства в залученні позичкових коштів.

37. Назвіть, які негативні наслідки для підприємства-покупця матиме недотримання строків оплати рахунків за товарно-матеріальні цінності.

А) Підвищиться собівартість виробництва продукції.

Б) Зменшиться прибуток від позареалізаційних результатів ді­яльності.

В) Зменшиться чистий прибуток підприємства.

Г) Зменшиться прибуток підприємства.

Д) Збільшиться сума процентів, сплачених банку за користу­вання кредитами.

38. Яким чином здійснюється негативний вплив на фінансовий стан підприємства-покупця при проведенні попередньої оплати рахунків постачальників?

А) Збільшується собівартість продукції.

Б) Зросте потреба в залученні позичкових коштів.

В) Збільшується сума штрафів, сплачених підприємством.

Г) Відбувається іммобілізація обігових коштів підприємства.

Д) Збільшується потреба у власних обігових коштах підприєм­ства.

39. Яким чином виявляється вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства рівномірного (в часі) формування гро­шового потоку при оплаті рахунків суб'єктів господарювання?

А) Збільшується балансовий прибуток підприємства.

Б) Підвищується платоспроможність підприємства.

В) Зменшується сума штрафів, сплачених підприємством за порушення господарських договорів.

Г) Зменшується іммобілізація обігових коштів підприємства.

Д) Зменшується ймовірність порушення строків сплати подат­ку на прибуток.

40. Назвіть шляхи скорочення абсолютної суми грошового по­току при здійсненні платежів державі, які залежать від діяль­ності самого підприємства.

А) Скорочення кількості прямих податків, які стягує держава з підприємства.

Б) Розширення кількості пільг, які надаються підприємствам при оподаткуванні.

В) Зниження собівартості продукції.

Г) Зниження витрат на оплату праці працівників підприємства.

Д) Реалізація частини основних виробничих фондів підприємства.

41. Назвіть найефективніший шлях скорочення суми штрафів за порушення строків здійснення платежів державі.

А) Здійснення постійного контролю фінансовим відділом під­приємства за перерахуванням коштів державі.

Б) Підвищення державного розміру штрафних санкцій, які сплачує підприємство за несвоєчасне проведення платежів державі.

В) Підтримання постійної платоспроможності підприємства.

Г) Отримання банківських кредитів.

Д) Отримання безповоротної фінансової допомоги від інших суб'єктів господарювання.

42. В Якому випадку можливе забезпечення виплати заробіт­ної плати працівникам підприємства у встановлений термін?

А) Скоротити виплати на оплату праці.

Б) Підвищити продуктивність праці на підприємстві.

В) Отримати в комерційному банку кредит на виплату заробіт­ної плати.

Г) Отримати від покупця кошти в порядку попередньої опла­ти продукції, яка буде йому поставлена.

Д) Збільшити суму виплати дивідендів по акціях, емітованих підприємством.

43. Назвіть найсприятливіший для підприємства шлях збіль­шення абсолютної суми виручки від реалізації продукції. При цьому взяти до уваги, що продукція підприємства користується достатнім попитом.

А) Збільшення абсолютної суми прибутку, який включається в ціну продукції.

Б) Підвищення собівартості продукції.

В) Скорочення дебіторської заборгованості покупців.

Г) Збільшення обсягів виробництва продукції.

Д) Підвищення якості продукції.

44. Назвіть найефективніший для підприємства шлях приско­рення реалізації продукції.

А) Вимога від покупців попередньої оплати продукції.

Б) Укладання договору комісії на продукцію, що реалізується.

В) Відвантаження продукції та оформлення платіжної вимоги-доручення.

Г) Стимулювання покупців при реалізації продукції.

Д) Вивчення ринку збуту.

45. Назвіть, в якому випадку створюється найвищий рівень ризику несплати продукції

А) Продукція відвантажена після виставлення акредитива по­купцем.

Б) Продукція передана на консигнацію на підставі договору консигнації.

В) Продукція відвантажена покупцю після попередньої її оплати.

Г) Продукція відвантажена покупцю з оформленням платіж­ної вимоги, яка передана в банк, з яким укладено договір факто­рингу.

Д) Реалізація продукції за бартером.

46. Назвіть спосіб отримання залучених коштів, який забез­печує реальне формування вхідного грошового потоку на підпри­ємстві.

А) Надання підприємству податкового кредиту.

Б) Отримання підприємством товарного кредиту від поста­чальника.

В) Отримання підприємством кредиту для проведення попере­дньої оплати поставки комплектуючих виробів згідно з укладе­ним договором,

Г) Отримання поворотної фінансової допомоги.

Д) Збільшення кредиторської заборгованості.

47. Вкажіть, яким чином підприємство може ефективно за­безпечити скорочення грошового потоку при отриманні креди­тів у комерційному банку.

А) Збільшити суму власних обігових коштів.

Б) Забезпечити наявність власних обігових коштів.

В) Регулярно контролювати стан дебіторської заборгованості] покупців.

Г) Отримати фінансову допомогу.

Д) Прискорити реалізацію продукції.

48. В якому випадку підприємство може оперативніше отримати кредит у банку?

А) Підтримувати стабільну кредитоспроможність підприємства.

Б) Кваліфіковано скласти кредитний договір з банком.

В) Наявність значної кількості комерційних банків у регіоні, де| знаходиться підприємство.

Г) Підвищити гарантію повернення кредиту.

Д) Скоротити термін користування кредитом.

49. В Якому випадку підприємство може значно скоротити витрати за користування банківськими кредитами?

А) Скоротити обсяг залучення кредитів.

Б) Збільшити суму власних обігових коштів.

В) Достроково погасити отримані кредити.

Г) Провести пролонгацію отриманих кредитів.

Д) Вимагати попередньої оплати продукції покупцями.

50. Назвіть напрям фінансових інвестицій, який дозволить отримати додатковий дохід за рахунок пільг при оподатку­ванні.

А) Придбання акцій комерційного банку;

Б) Вкладення коштів у спільні підприємства з іноземними ін­вестиціями;

В) Придбання акцій підприємства з іноземними інвестиціями;

Г) Розмістити вільні кошти на поточному рахунку в комерцій­ному банку;

Д) Придбати векселі.

51. Прийміть рішення про напрям фінансових інвестицій, який пов'язаний з Найменшим ризиком для підприємства

А) Придбати акції акціонерного підприємства в сфері агропро­мислового комплексу.

Б) Придбати облігації державної позики.

В) Розмістити кошти на депозитному рахунку в комерційному банку.

Г) Вкласти кошти в статутний фонд підприємства, створеного агрофірмою і двома підприємствами з переробки сільськогоспо­дарської продукції.

Д) Придбати казначейські зобов'язання Мінфіну.

52. Прийміть рішення про напрям фінансових інвестицій під­приємства, який забезпечить найбільш прискорене надходження доходу.

А) Придбати облігації державної позики.

Б) Придбати облігації відкритого акціонерного підприємства.

В) Придбати казначейські зобов'язання Мінфіну.

Г) Розмістити кошти на депозитному рахунку в комерційному банку.

Д) Вкласти кошти в статутний фонд спільного підприємства.

53. Вкажіть, яку операцію руху грошових коштів із зазна­чених підприємство може здійснити за допомогою факто­рингу?

А) Надання підприємству позички під дебіторські рахунки.

Б) Переказ коштів з рахунка покупця на рахунок підпри­ємства.

В) Надання підприємству позики під заставу.

Г) Продаж майна підприємства в розстрочку.

Д) Укладення для підприємства угоди на купівлю його продук­ції на певну дату в майбутньому.

54. Вкажіть, яка зі згаданих операцій руху грошових коштів найбільше відповідає суті лізингу?

А) Надання та отримання товарного кредиту.

Б) Здача в оренду предметів тривалого користування.

В) Отримання позички у матеріальній формі під заставу.

Г) Надання в оренду майна, як правило, великої вартості на довгостроковий період.

Д) Надання в оренду майна, як правило, з наступним правом його викупу.

55. Зменшення будь-якого виду дебіторської заборгованості на підприємстві призводить до...

А) Грошового припливу по інвестиційній діяльності.

Б) Грошового припливу по фінансовій діяльності.

В) Грошового відтоку по фінансовій діяльності.

Г) Грошового припливу по операційній діяльності.

Д) Грошового відтоку по операційній діяльності.

56. Які/який із запропонованих варіантів відповідей перелічує виключно складові грошового потоку, облік якого проводився не­прямим методом?

А) Оплата праці управлінського персоналу комерційної фірми, амортизаційні відрахування, чистий прибуток.

Б) Відображена в балансі підприємства сума довгострокової кредиторської заборгованості, балансовий прибуток підприємст­ва, сума придбання нематеріальних активів.

В) Сума амортизації нематеріальних активів, приріст коротко­термінової кредиторської заборгованості, вартість викуплених власних акцій підприємства.

Г) Приріст вартості основних і нематеріальних активів у ре­зультаті їх переоцінки, сума оплати вартості матеріалів та комплектуючих, сума отриманої безоплатної фінансової допо­моги;

Д) Сума сплачених процентів за використання банківського кредиту, сума виплачених підприємством дивідендів, сума при­дбання довгострокових держоблігацій.

57. Компаундирування відстроченої ренти — це...

А) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених водно­час на певний термін під певний процент;

Б) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених рівними частками через рівні проміжки часу під певний процент, вклади по якій здійснюються на початку кожного періоду;

В) визначення поточної вартості грошей, отриманих у майбут­ньому одночасно;

Г) визначення поточної вартості грошей, отриманих у майбут­ньому через рівні проміжки часу в кінці кожного періоду;

Д) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених рівними частками через рівні проміжки часу під певний процент, вклади здійснюються в кінці кожного періоду;

Е) визначення поточної вартості грошей, отриманих у майбут­ньому на початку кожного періоду.

58. Дисконтування просте — це...

А) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених одночас­но на певний термін під певний процент;

Б) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених рівними частками через рівні проміжки часу під певний процент;

В) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених рів­ними частками, вклади по якій проводяться в кінці кожного періоду;

Г) визначення майбутньої вартості грошей, вкладених рів­ними частками, вклади по якій проводяться на початку кожно­го періоду;

Д) визначення поточної вартості грошей, отриманих у майбут­ньому через рівні проміжки часу в кінці кожного періоду; е) інше.

59. «Правило числа 72» застосовується у випадках:

А) коли необхідно приблизно визначити, яка комбінація рівня процентної ставки і термінів вкладу дасть збільшення вкладеного капіталу втричі;

Б) коли необхідно приблизно визначити, яка комбінація рівня процентної ставки та кількості разів нарахування складного про­цента протягом року дасть подвоєння вкладу;

В) коли необхідно приблизно визначити, яка комбінація рівня процентної ставки і термінів вкладу дасть подвоєння вкладеного капіталу;

Г) в інших випадках.

60. Якщо виплати проводяться на початку кожного періоду, то така рента називається:

А) звичайною;

Б) вексельною;

В) ануїтетною;

Г) амбарною

Д) авансовою.

61. Якщо здійснюється т-кількість разів нарахування складно­го процента протягом одного року, тоді:

А) процентна ставка зменшується в Т Разів;

Б) процентна ставка збільшується в Т Разів;

В) кількість періодів зменшується в Т разів;

Г) кількість періодів збільшується в Т Разів.

62. Охарактеризуйте підприємство щодо можливості максимізації прибутку, використовуючи показники методу опера­ційного лівериджу, за умови його збиткової діяльності, але до­сягнення низького рівня змінних витрат на одиницю виробленої продукції.

А) Зростання запасу фінансової міцності, негативна дія вироб­ничого важеля, низьке значення коефіцієнта операційного ліве­риджу, низький ефект операційного лівериджу.

Б) Падіння запасу фінансової міцності, негативна дія вироб­ничого важеля, високе значення коефіцієнта операційного ліве­риджу, низький ефект операційного лівериджу.

В) Незмінний обсяг запасу фінансової міцності, негативна дія виробничого важеля, низьке значення коефіцієнта операційного лівериджу, низький ефект операційного лівериджу.

Г) Недостатній запас фінансової міцності, негативна дія виро­бничого важеля, високе значення коефіцієнта операційного ліве­риджу, нульовий ефект операційного лівериджу.

Д) Відсутність запасу фінансової міцності, позитивна дія ви­робничого важеля, високе значення коефіцієнта операційного ліг вериджу, відсутність ефекту операційного лівериджу.

63. Визначте умову, за якої виробництво продукції підприємс­тва буде вигідним для приватного бізнесу.

А) Фактичний обсяг виробництва та реалізації продукції мен­ший за порогову кількість товару.

Б) Фактичний обсяг реалізації продукції менший за порогову кількість товару, проте підприємство за обсягом виробництва да­ну межу зуміло перейти.

В) Фактичний обсяг виробництва та реалізації продукції біль­ший за порогову кількість товару.

Г) Фактичний обсяг виробництва продукції менший за по­рогову кількість товару, проте за рахунок значних запасів не­реалізованої продукції реалізовано більше за порогову кіль­кість товару.

64. Визначте ймовірні напрями зміни порогу рентабельності на підприємстві, яке прагне відмовитись у наступному році від ви­робництва одного з двох видів продукції,

А) Поріг рентабельності за умови збереження обсягу виручки на рівні поточного року при знятті з виробництва менш рентабе­льної продукції зросте.

Б) Поріг рентабельності за умови зменшення обсягу виручки порівняно з поточним роком при знятті з виробництва менш рен­табельної продукції зменшиться більшою мірою, ніж при досяг­ненні виручки рівня поточного року.

В) Поріг рентабельності підвищиться у разі зняття з виробни­цтва рентабельнішого виду продукції та понизиться у протилеж­ному разі (зняття з виробництва менш рентабельного виду про­дукції).

Г) Поріг рентабельності понизиться у разі зменшення загаль­ної суми виручки від реалізації та підвищиться у протилежному разі.

Д) Поріг рентабельності зросте, оскільки збільшиться питома вага постійних витрат у виручці від реалізації.

65. Дія операційного важеля проявляється в тому, що:

А) Довільна зміна виручки не призводить до зміни прибутку.

Б) Довільна зміна виручки завжди спричиняє більшу зміну прибутку.

В) Довільна зміна виручки завжди спричиняє меншу зміну прибутку.

Г) Довільна зміна виручки завжди спричиняє більшу зміну прибутку лише за умови однакових темпів зростання постійних і змінних витрат.

Д) Довільна зміна виручки завжди спричиняє більшу зміну прибутку лише за умови зміни співвідношення постійних і змін­них витрат у напрямі збільшення частки постійних.

66. Назвіть фактори, що не впливають на обсяг прибутку від реалізації продукції підприємства.

А) Зниження собівартості товарної продукції.

Б) Зміна обсягу нарахованих амортизаційних відрахувань.

В) Підвищення ставок акцизного збору.

Г) Скорочення залишків нереалізованої продукції на кінець Року.

Д) Зниження ставки ПДВ на продукцію підприємства.

67. Назвіть витрати підприємства, які не можна відносити на собівартість товарної продукції.

А) Проценти, сплачені за строковий банківський кредит.

Б) Амортизаційні відрахування, пов'язані з прискореною амортизацією основних фондів.

В) Витрати на заробітну плату і премії згідно зі встановленими тарифами.

Г) Витрати на фінансування ремонту основних фондів і модер­нізацію обладнання (у межах встановленого нормативу).

Д) Відрахування на обов'язкове пенсійне страхування.

68. Знайдіть правильне визначення економічної сутності рен­табельності,

А) Абсолютна сума отриманого балансового прибутку.

Б) Абсолютна сума отриманого валового прибутку.

В) Рівень дохідності підприємства.

Г) Прибутковість продукції.

Д) Перевищення виручки від реалізації продукції над її собі­вартістю.

69. Назвіть показники, які необхідно використати для обчислення рентабельності підприємства в цілому.

А) Прибуток від реалізації товарної продукції.

Б) Балансовий прибуток.

В) Прибуток від позареалізаційних операцій.

Г) Собівартість реалізованої продукції.

Д) Вартість основних виробничих фондів та обігових коштів.^

70. Знайдіть вірне визначення складу оборотного капіталу під­приємства.

А) статутний фонд, довгострокові фінансові вкладення, забор­гованість постачальникам за матеріальні цінності, прибуток ми­нулих років;

Б) виробничі запаси, грошові кошти, дебіторську заборгова­ність, цінні папери;

В) незавершене виробництво, залишки готової продукції на складі, кредиторську заборгованість, залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку;

Г) короткострокові фінансові вкладення, сировину і матеріали, заборгованість по заробітній платі, нерозподілений прибуток.

71. Назвіть фактори, що впливають на розмір поточних фі­нансових потреб підприємства:

А) тривалість експлуатаційного циклу та періоду збуту проду­кції, темпи росту виробництва; строки постачання сировини і ма­теріалів; стан кон'юнктури ринку;

Б) форма розрахунків за відвантажену продукцію, ліквідність балансу, розмір статутного капіталу, методи нормування обіго­вих коштів;

В) структура балансу підприємства, платоспроможність, роз­мір нерозподіленого прибутку, стан кредиторської заборгова­ності;

Г) співвідношення власних і залучених коштів, наявність гро­шових коштів на розрахунковому рахунку, стан розрахунків із постачальниками, розмір статутного капіталу.

72. Назвіть фактори, що впливають на розмір дебіторської заборгованості:

А) наявність власних обігових коштів, коефіцієнт ліквідності, співвідношення власних і залучених коштів, розмір статутного фонду;

Б) обсяг реалізованої продукції, форми розрахунків з покуп­цями, фінансовий стан покупців, коефіцієнт сплати дебіторської заборгованості;

В) коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнт маневрування власним капіталом, розмір кредиторської заборгованості;

Г) коефіцієнт фінансової незалежності, розмір прибутку, ско­рочення залишків грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, забезпечення кредиту власними матеріальними цінностями.

73. Чисті оборотні активи Це...

А) сума оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу та довгострокового залученого капіталу під­приємства;

Б) сума оборотних активів, яка використовується у процесі виробництва;

В) оптимальна сума виробничих запасів, необхідна для забез­печення безперервності процесу виробництва;

Г) різниця між загальною сумою всіх активів підприємства за балансовою вартістю та загальною сумою залученого капіталу підприємства.

74. Власні оборотні активи — це...

А) сума оборотних активів, яка сформована за рахунок власних| коштів підприємства;

Б) сума оборотних активів, яка постійно перебуває у госпо­дарському обігу підприємства;

В) сума оборотних активів, джерелом формування якої є гостроковий залучений капітал;

Г) сума оборотних активів, яка обслуговує виробничий процес.

75. Як визначається середній залишок грошових коштів під­приємства на кінець планового періоду?

А) шляхом коригування залишку грошових коштів на початок планового періоду і темпів росту реалізації продукції у плановому періоді;

Б) шляхом ділення суми надходження грошових коштів у плановому періоді на кількість оборотів середнього залишку грошових коштів у наступному періоді;

В) шляхом ділення обсягу реалізації продукції у плановому періоді на кількість оборотів грошових коштів у плановому періоді.

76. Що є доходом у дисконтній позичці?

А) купон, що додається до позички;

Б) різниця між номінальною величиною виданої позички і ве­личиною поверненої суми;

В) нараховані проценти на курсову вартість;

Г) твердий дохід у вигляді нарахованих процентів на номі­нальну вартість;

Д) різниця між курсовою і номінальною вартістю.

77. Для того, щоб зменшити середньозважену вартість капі­талу фірми, необхідно застосувати такі прийоми, як:

А) збільшення виплати дивідендів;

Б) зменшення виплати дивідендів;

В) збільшення кредиторської'заборгованості;

Г) збільшення залучення довгострокових банківських кре­дитів.

78. Власний капітал підприємства Це:

А) сума активів підприємства;

Б) сума активів підприємства і статутного капіталу;

В) різниця між вартістю майна підприємства і борговими зо­бов'язаннями;

Г) немає вірної відповіді.

79. Власними джерелами формування капіталу підприємств виступають:

А) нерозподілений прибуток;

Б) сума простих і привілейованих акцій;

В) кредиторська заборгованість, довгострокові зобов'язання;

Г) немає вірної відповіді.

80. Збільшення власного капіталу підприємство може досягти за рахунок:

А) зростання довгострокових зобов'язань;

Б) зростання кредиторської заборгованості;

В) реінвестування прибутку;

Г) емісії корпоративних цінних паперів,

81. Залишковий капітал Це сума, яка залишається після по­гашення:

А) привілейованих акцій;

Б) простих акцій;

В) нерозподіленого прибутку;

Г) облігацій.

82. Які показники застосовуються для визначення показника «чистий капітал»?

А) довгострокові зобов'язання;

Б) короткострокові зобов'язання;

В) статутний капітал;

Г) сума оборотних активів;

Д) нерозподілений прибуток.

83. Які показники застосовуються для визначення показника «ціна підприємства»?

А) рентабельність інвестицій;

Б) сума коштів з обслуговування власного і залученого капіталу;

В) ціна авансованого капіталу;

Г) сума сплачених дивідендів.

84. Рефінансування дебіторської заборгованості — це...

А) система фінансових операцій, які забезпечують прискорен­ня перетворення дебіторської заборгованості у грошові кошти;

Б) система заходів щодо коригування дебіторської заборгова­ності з урахуванням темпів росту обсягу виробництва у планово­му періоді;

В) здійснення фінансових інвестицій за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства;

Г) переведення дебіторської заборгованості в безповоротню фінансову допомогу.

85. Система управління ризиками включає такі блоки завдань...

А) ідентифікація ризиків;

Б) створення системи раннього попередження та реагу­вання;

В) оцінка ризиків;

Г) бенчмаркінг;

Д) нейтралізація ризиків.

86. До основних інструментів нейтралізації фінансових ризиків належать...

А) формування резервів;

Б) френчайзинг;

В) страхування ризиків з допомогою страхових компаній;

Г) диверсифікація ризиків;

Д) хеджування.

87. До основних фінансових інструментів хеджування ризиків належать...

А) форвардні та ф'ючерсні контракти;

Б) диверсифікація вкладень;

В) опціони;

Г) поручительство;

Д) операції типу «своп».

88. Фінансовий інструмент використовується як хеджування, якщо...

А) точно визначена позиція активів, за якою існує ризик втрат від зміни цін і яку підприємство через це хеджує;

Б) фінансовий інструмент точно визначений як хедж у момент його придбання або продажу;

В) у результаті операції підприємство отримує суттєві при­бутки;

Г) існує зворотна залежність між зміною ціни на актив і змі­ною ціни на інструмент, визначений як хедж;

Д) у результаті операції ризик втрат від зміни цін на активи суттєво знижується.

89.Оптимізація портфеля боргових зобов'язань досягається на основі...

А) диверсифікації кредиторів;

Б) розрахунку ефекту фінансового лівериджу;

В) використання деривативів;

Г) максимізації рівня показника дюрації;

Д) мінімізації платежів за користування позичковим капі­талом.

90. Інвестиційний ризик — це...

А) фінансовий ризик;

Б) ризик втрати інвестованого капіталу та очікуваного до­ходу;

В) одна зі складових ділового ризику;

Г) ризик, що лежить у площині структури капіталу;

Д) ризик, який належить до оборотних активів.

91. На рівень інвестиційного ризику впливають такі фактори:

А) процентний ризик;

Б) валютний ризик;

В) ліквідність Інвестиційного портфеля;

Г) кредитний ризик;

Д) рівень дюрації.

92. На рівень операційного ризику впливають такі фактори:

А) організація постачання;

Б) структура капіталу;

В) збутова політика;

Г) ліквідність підприємства;

Д) ліквідність активів.

93. У разі збитковості на покриття збитків підприємства можна спрямовувати:

А) резервний капітал у повному обсязі;

Б) резервний капітал, якщо він перевищує 25% статутного ка­піталу;

В) додатковий капітал;

Г) приховані резерви;

Д) статутний фонд.

94. Фінансовий стан підприємства характеризується...

А) сукупністю виробничо-господарських факторів;

Б) системою показників, що відображають наявність фінансо­вих ресурсів;

В) системою показників, що відображають наявність і форму­вання фінансових ресурсів;

Г) системою показників, що відображають наявність, розмі­щення і використання фінансових ресурсів;

Д) формуванням і використанням фінансів підприємства.

95. Фінансовий стан підприємства залежить від...

А) фінансової політики підприємства;

Б) випуску продукції;

В) реалізації продукції;

Г) результатів виробничої, комерційної та фінансово-госпо­дарської діяльності підприємства;

Д) ефективності використання фінансових ресурсів.

96. Основними завданнями аналізу фінансового стану є...

А) дослідження результатів господарської діяльності підпри­ємства;

Б) аналіз бухгалтерської звітності;

В) оцінка ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкос­ті, прибутковості та ефективності використання майна підпри­ємства;

Г) планування фінансової діяльності підприємства;

Д) дослідження фінансових ресурсів,

97. Фінансовий аналіз є складовою аналізу...

А) господарської діяльності підприємства;

Б) фінансової діяльності підприємства;

В) фінансово-господарської діяльності підприємства;

Г) виробничого обліку;

Д) бухгалтерської звітності.

98. Зовнішній фінансовий аналіз має такі особливості:

А) орієнтація на публічну звітність підприємства та макси­мальна відкритість результатів аналізу;

Б) різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу та мно­жинність об'єктів-користувачів;

В) орієнтація на зовнішніх користувачів;

Г) здійснення аналізу зовнішніми аналітиками;

Д) зовнішній предмет дослідження.

99. Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є:

А) аналіз питань, визначених зовнішніми користувачами;

Б) аналіз питань, визначених зовнішніми аналітиками;

В) аналіз абсолютних показників прибутку, рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

Г) аналіз ліквідності, платоспроможності, ефективності вико­ристання майна та капіталу;

Д) економічна діагностика фінансового стану підприємства.

100. Основним змістом внутрішнього (традиційного) фінансо­вого аналізу є:

А) аналіз динаміки прибутку, рентабельності, самоокупності та кредитоспроможності підприємства;

Б) оцінка використання майна, капіталу, власних фінансових ресурсів;

В) аналіз ліквідності балансу та платоспроможності підпри­ємства;

Г) аналіз питань, визначених внутрішніми користувачами;

Д) аналіз питань, визначених внутрішніми аналітиками.

101. Прийоми оцінки фінансового стану підприємства Це...

А) аналіз відносних показників (фінансових коефіцієнтів);

Б) факторний аналіз прибутку;

В) аналіз платоспроможності;

Г) аналіз кредитоспроможності;

Д) порівняльний аналіз показників по аналогічних підпри­ємствах.

102. Які поняття найбільш точно відображають предмет фі­нансового аналізу підприємства?

А) майно та капітал підприємства;

Б) основні та обігові кошти підприємства;

В) прибуток та цінні папери підприємства;

Г) фінансові ресурси підприємства, їх формування та викорис­тання;

Д) фінанси підприємства.

103. Яке визначення найбільш повно характеризує методи фі­нансового аналізу?

А) комплекс науково-методичних Інструментів та принципів дослідження фінансового аналізу підприємства;

Б) статистичні методи;

В) математичні методи;

Г) формалізовані методи;

Д) неформалізовані методи.

104. До неформалізованих методів фінансового аналізу нале­жать:

А) метод арифметичних різниць;

Б) балансовий метод;

В) метод відносних чисел;

Г) метод побудови системи показників;

Д) метод побудови системи аналітичних таблиць.

105. До формалізованих методів фінансового аналізу належать:

А) метод ланцюгових підстановок;

Б) метод процентних чисел;

В) психологічні методи;

Г) морфологічні методи;

Д) метод експертних оцінок.

106. До моделей фінансового аналізу належать:

А) кореляційна;

Б) дескриптивна;

В) індексна;

Г) предикативна;

Д) нормативна.

107. Які показники належать до групи показників ліквідності та платоспроможності?

А) маневреність власних обігових коштів;

Б) коефіцієнт концентрації залученого капіталу;

В) частка виробничих запасів в активах;

Г) заборгованість кредиторам;

Д) коефіцієнт покриття запасів.

108. До якої групи показників належить маневреність власного капіталу?

А) прибутковості;

Б) фінансової стійкості;

В) ліквідності;

Г) майнового стану;

Д) ділової активності підприємства.

109. Які показники характеризують майновий стан підпри­ємства?

А) коефіцієнт зносу основних засобів;

Б) головний показник прибутковості;

В) коефіцієнт покриття запасів;

Г) коефіцієнт критичної оцінки;

Д) сума господарських коштів, яка є в розпорядженні підпри­ємства.

110. Чи вірно, що оцінка дебіторської заборгованості здійсню­ється по таких показниках (відповідь обґрунтуйте)?

А) поточні активи;

Б) поточні зобов'язання;

В) річний обсяг продаж;

Г) валовий оборотний капітал.

111. Значення показника доходу за звичайну акцію дорівнює по галузі 8, для фірми — 1,4. Це свідчить про те, що:

А) фірма близька до банкрутства;

Б) гарний показник;

В) нічого конкретного сказати не можна.

112. Звіт про рух грошових коштів Це звіт...

А) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності під­приємства;

Б) який відображає зміни у складі власного капіталу підпри­ємства протягом звітного періоду;

В) про фінансовий стан підприємства, який відображає на пев­ну дату його активи, зобов'язання і власний капітал;

Г) який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді;

Д) про перевищення суми витрат над сумою доходу, для отри­мання якого були здійснені ці витрати.

113. Звіт про фінансові результати Це звіт...

А) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності під­приємства;

Б) який відображає зміни у складі власного капіталу підпри­ємства протягом звітного періоду;

В) про фінансовий стан підприємства, який відображає на пев­ну дату його активи, зобов'язання і власний капітал;

Г) який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді;

Д) про перевищення суми витрат над сумою доходу, для отри­мання якого були здійснені ці витрати.

114. Звіт про власний капітал Це звіт...

А) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності під­приємства;

Б) який відображає зміни у складі власного капіталу підпри­ємства протягом звітного періоду;

В) про фінансовий стан підприємства, який відображає на пев­ну дату його активи, зобов'язання і власний капітал;

Г) який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді;

Д) про перевищення суми витрат над сумою доходу, для отри­мання якого були здійснені ці витрати.

115. Балансовий звіт Це звіт...

А) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності під­приємства;

Б) який відображає зміни у складі власного капіталу підпри­ємства протягом звітного періоду;

В) про фінансовий стан підприємства, який відображає на пев­ну дату його активи, зобов'язання і власний капітал;

Г) який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді;

Д) про перевищення суми витрат над сумою доходу, для отри­мання якого були здійснені ці витрати.

116. Розмістити наведені етапи формування фінансової стра­тегії у правильній послідовності:

А) визначення місії фірми;

Б) розробка фінансової політики по окремих аспектах фінан­сової діяльності;

В) визначення загального періоду формування фінансової стратегії;

Г) формування стратегічних цілей фінансової діяльності.

117. Яке з тверджень хибне: «Цілі фінансової стратегії забез­печують реалізацію загальної стратегії економічного розвитку підприємства за умови...»

А) достатності капіталу для формування необхідних активів;

Б) відсутності заборгованості перед бюджетом за податками;

В) прийнятного рівня ризиків;

Г) фінансових інновацій.

118. Який з перелічених планів не належить до поточних?

А) план доходів від фінансової діяльності;

Б) план надходжень і видатків грошових коштів;

В) план податкових платежів;

Г) план формування і використання фінансових ресурсів.

119. Головною метою розробки плану надходжень і видатків грошових коштів є:

А) забезпечення оптимальної структури активів і пасивів;

Б) забезпечення постійної платоспроможності підприємства;

В) підвищення прибутковості підприємства;

Г) забезпечення сталого фінансового стану підприємства.

120. Розробка плану формування і використання фінансових ре­сурсів є таким етапом поточного фінансового планування:

А) першим;

Б) другим;

В) передостаннім;

Г) останнім.

121. Яке з наведених завдань не вирішує план доходів витрат грошових коштів?

А) хронологічне впорядкування надходження і витрачання грошових коштів;

Б) визначення обсягу і структури видатків;

В) забезпечення покриття видатків фінансовими ресурсами;

Г) законодавче закріплене зменшення податкових платежів.

122. Метод «гнучкого бюджету» передбачає...

А) встановлення витрат у жорстко фіксованих сумах;

Б) формування розділу надходжень коштів з резервом фінан­сових ресурсів на випадок непередбачених витрат;

В) складання хронологічного графіка надходжень і витрат грошових коштів;

Г) встановлення витрат не в жорстко фіксованих сумах, а у ви­гляді нормативу витрат, «прив'язаних» до відповідних показни­ків діяльності.

124. Антикризове управління підприємством — це:

А) те саме, що й фінансова санація підприємства;

Б) те саме, що й фінансовий контроллінг;

В) система профілактичних заходів, спрямованих на попере­дження фінансової кризи;

Г) призначення керуючого санацією в процесі провадження справи про банкрутство;

Д) система управління фінансами, спрямована на виведення підприємства з кризи, в тому числі шляхом проведення санації чи реструктуризації суб'єкта господарювання.

125. До функціональних завдань менеджменту санації нале­жать...

А) проведення санаційного аудиту;

Б) організація реалізації проекту санації;

В) розробка санаційної концепції;

Г) пошук альтернатив;

Д) організація контролю за виконанням проекту санації.

126. Санація підприємства — це...

А) надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;

Б) задоволення вимог кредиторів і виконання зобов'язань пе­ред бюджетом;

В) сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення;

Г) те саме, що і реструктуризація;

Д) система заходів фінансового характеру.

127. Автономна санація передбачає...

А) фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних ресурсів;

Б) оздоровлення за рахунок коштів, наданих власниками та іншими пов'язаними особами;

В) відмову від використання зовнішніх джерел фінансових ре­сурсів;

Г) оздоровлення в досудовому порядку;

Д) оздоровлення за рішенням арбітражного суду.

128. Система раннього попередження та реагування включає такі заходи:

А) прогнозування можливих сценаріїв розвитку підприємства;

Б) визначення індикаторів раннього попередження;

В) бенчмаркінг;

Г) формування інформаційних каналів;

Д) страхування фінансових ризиків.

129. Основними функціями контроллінгу є:

А) залучення капіталу;

Б) інформаційне забезпечення та планування;

В) контроль та координація;

Г) управління кредиторською та дебіторською заборгова­ністю;

Д) управління грошовими потоками.

130. До основних інструментів контроллінгу належать:

А) система раннього попередження та реагування;

Б) імітаційне моделювання;

В) інвентаризація;

Г) ревізія;

Д) фінансовий контроль.

131. До каталогу санаційних заходів у рамках Сгазп-програми можуть входити такі заходи:

А) рефінансування дебіторської заборгованості;

Б) мобілізація прихованих резервів шляхом продажу окремих позицій активів;

В) проведення капіталовкладень;

Г) організація санаційного контроллінгу;

Д) зворотний лізинг.

132. Фінансова участь кредиторів у санації боржників може відбуватися в таких формах;

А) реструктуризація наявної заборгованості;

Б) альтернативна санація;

В) зменшення або списання заборгованості;

Г) надання санаційних кредитів;

Д) конверсія власності в борг.

133. Санація із залученням нового фінансового капіталу може набувати таких форм:

А) альтернативна санація;

Б) двоступінчаста санація;

В) конверсія боргу у власність;

Г) емісія облігацій конверсійної позики;

Д) мирова угода.

134. Примусова ліквідація підприємства здійснюється в таких випадках:

А) при визнанні його банкрутом;

Б) якщо протягом одного місяця підприємство не погасило ви­знані ним претензійні вимоги;

В) якщо за рішенням суду будуть визнані недійсними установ­чі документи і рішення про створення підприємства;

Г) якщо його борги перевищують вартість активів;

Д) якщо його занесено в реєстр неплатоспроможних підпри­ємств.

135. Підприємство вважається неплатоспроможним...

А) якщо наявних активів у ліквідній формі недостатньо для за­доволення у встановлений строк вимог, які пред'явлені до під­приємства з боку кредиторів;

Б) якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності менше 0,2;

В) якщо коефіцієнт покриття дорівнює 1;

Г) при надзвичайно низькому значенні показника фінансового лівериджу;

Д) у разі перевищення зобов'язань над активами.

136. Підставою для порушення справи про банкрутство під­приємства може бути...

А) письмова заява будь-кого з кредиторів боржника;

Б) письмова заява потенційного санатора;

В) письмова заява боржника у разі його фінансової неспромо­жності або загрози настання такої неспроможності;

Г) невизнання боржником претензії про відшкодування забор­гованості.

137. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрут­ство — це...

А) угода між боржником і санатором про переведення боргу;

Б) угода між боржником і кредиторами відносно пролонгації сплати належних кредиторам боргів;

В) угода між санатором та арбітражним судом про проведення фінансового оздоровлення боржника;

Г) угода між санаторами щодо розподілу їх прав та обов'язків у процесі санації фінансове неспроможного підприємства.

138. Щодо боржника арбітражним судом можуть застосову­ватись такі типи процедур:

А) реорганізаційні (санаційні);

Б) ліквідаційні;

В) мирова угода;

Г) внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств;

Д) оголошення підприємства неплатоспроможним.

139. При проведенні реорганізації боржника шляхом злиття або приєднання його до іншого, стабільнішого підприємства...

А) бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються;

Б) заборгованість підприємства-боржника покривається ко­лишніми власниками його корпоративних прав;

В) підприємство-боржник виключається з державного реєстру та втрачає свій юридичний статус;

Г) борги боржника визнаються безнадійними;

Д) усі майнові права та обов'язки обох підприємств перехо­дять до юридичної особи, яка виникла в результаті злиття (при­єднання).

140. Призначена арбітражним судом ліквідаційна комісія...

А) управляє майном банкрута;

Б) здійснює пошук санаторів;

В) вживає заходів щодо стягнення дебіторської заборгова­ності;

Г) здійснює інвентаризацію, оцінку та реалізацію майна банк­рута;

Д) затверджує ліквідаційний баланс підприємства.

141. 3 Моменту визнання боржника банкрутом...

А) припиняється підприємницька діяльність банкрута;

Б) приймається постанова про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи-боржника;

В) приймається ухвала про санацію підприємства;

Г) вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зо­бов'язань банкрута;

Д) припиняється нарахування пені та процентів з усіх видів боргових зобов'язань банкрута.

142. У разі банкрутства підприємства при задоволенні прете­нзій кредиторів в першу чергу відшкодовуються...

А) вимоги по платежах до бюджету;

Б) вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

В) витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді;

Г) вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

Д) зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута.

143. У процесі санації балансу...

А) підвищуються розрахунковий і ринковий курси корпорати­вних прав;

Б) покращується платоспроможність підприємства;

В) покриваються відображені в балансі збитки;

Г) залучаються фінансові ресурси для проведення санаційних заходів виробничого характеру;

Д) збільшується статутний фонд підприємства.

144. Санаційний прибуток Це...

А) прогнозований прибуток, який підприємство планує одер­жати після успішного завершення санації;

Б) різниця між затратами на проведення санації та одержаною виручкою після фінансового оздоровлення;

В) різниця між прибутком підприємства після його санації та прибутком (збитком) до проведення санаційних заходів;

Г) емісійний дохід у вигляді дизажіо;

Д) прибуток, який підприємство одержує в результаті списан­ня частини кредиторської заборгованості.

145. Вимоги щодо умов переведення боргу у разі реорганізації підприємства зводяться до такого:

А) перевід боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора;

Б) перевід боргу на іншу особу допускається без згоди кре­дитора;

В) новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первіс­ним боржником;

Г) порука і встановлена третьою особою застава припиняють­ся з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

Д) уступка вимоги і перевід боргу, основані на угоді, укладеній у письмовій формі, повинні бути вчинені в простій письмовій формі.

146. Основний зміст реорганізації полягає в...

А) повній або частковій зміні власника статутного фонду юри­дичної особи;

Б) перереєстрації підприємства;

В) зміні організаційно-правової форми організації бізнесу;

Г) зміні розміру статутного фонду;

Д) зміні складу засновників.

147. Ліквідаційний баланс підприємства в ході провадження справи про банкрутство затверджується...

А) комітетом кредиторів;

Б) ліквідаційною комісією;

В) податковим органом;

Г) арбітражним судом;

Д) зборами засновників підприємства.

148. Боржник може звернутися до арбітражного суду з влас­ної ініціативи із заявою про порушення справи про своє банкрут­ство у таких випадках:

А) якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань пе­ред іншими кредиторами;

Б) якщо податкові органи припинили операції по всіх бан­ківських рахунках боржника;

В) якщо у разі його ліквідації не у зв'язку з процедурою бан­крутства він не має можливості задовольнити грошові вимоги кредиторів у повному обсязі;

Г) відразу, тільки-но розрахунковий документ щодо стягнення заборгованості з боржника розміщується у картотеці;

Д) за наявності ефективної концепції санації та відсутності не­обхідного часу для її реалізації.

149. Збільшення суми грошових активів за рахунок внутрішніх фінансових джерел можна досягти такими заходами:

А) ліквідації портфеля короткострокових фінансових вкла­день;

Б) рефінансування дебіторської заборгованості;

В) продажу частини основних фондів чи окремих структурних ] підрозділів підприємства;

Г) збільшення статутного фонду підприємства;

Д) конверсія власності в борг.

150. Ліквідаційна (оціночна) вартість майна — це...

А) вартість усіх активів підприємства на момент складання лі­квідаційного балансу;

Б) вартість майна підприємства-банкрута після задоволення претензій кредиторів;

В) вірогідна ціна, за яку майно підприємства-банкрута може бути продане на ринку;

Г) визначається ліквідаційною комісією;

Д) балансова вартість майна підприємства, на яке звертається стягнення.

151. Фінансова участь кредиторів у санації боржників може відбуватися в таких формах:

А) реструктуризація наявної заборгованості;

Б) альтернативна санація;

В) зменшення або списання заборгованості;

Г) надання санаційних кредитів;

Д) конверсія власності в борг.

152. Двоступінчаста санація полягає в...

А) зменшенні статутного фонду підприємства з подальшим його збільшенням;

Б) зменшенні номінальної вартості статутного фонду (акцій) або в безповоротній фінансовій допомозі власників;

В) збільшенні статутного фонду шляхом збільшення номі­нальної вартості акцій;

Г) випуску облігацій з подальшим їх обміном на звичайні акції;

Д) комбінації різних форм збільшення статутного капіталу.

153. Базою визначення потреби в капіталі для проведення ви­робничо-технічних санаційних заходів є...

А) величина поточних платіжних зобов'язань;

Б) сума довгострокової кредиторської заборгованості;

В) обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі;

Г) очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об'єктів активів;

Д) негативний (позитивний) грошовий потік, очі­куваний в період проведення санації.

Тести КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ по «Українська література» со списком РЕКОМЕНДОВАНОї ЛІТЕРАТУРИ

Тести КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ по «Українська література» со списком РЕКОМЕНДОВАНОї ЛІТЕРАТУРИ

Завдання №1

Питання

1.Охарактеризуйте майстерність Г. Косинки-психолога?

2. Назвіть основні риси українського модернізму.

Тести

1. Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров входили до:

А « Руської трійці »;

Б «Покутської трійці»;

В « Кирило-Мефодіївського братства»;

Г «празької школи»;

Д « київської школи ».

2. У якому творі І. Нечуя-Левицького розповідається про боротьбу українського народу проти польської шляхти?

А „Кайдашева сім’я”

Б „Хмари”

В „Князь Єремія Вишневецький”

Г „Афонський пройдисвіт”

Вправа

1.Дайте визначення термінам: соціально-побутова повість, повість-хроніка.

2.Дайте письмово відповіді на питання:

A. Що таке ямб?

Б. Назвіть відомі вам жанри лірики

Завдання №2

1. Охарактеризуйте творчість М. Вороного.

2. Назвіть історико-культурні умови розвитку літератури 70-90-х років ХІХ ст.

Тести

1. Вислови у творах П. Тичини: «Ви знаєте, як сплять старі гаї? Вони все бачать крізь тумани» , «Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена», «Заспівали скрипки у моїй душі!», «... Грози, пролітаючи над містом, плачуть,— бо їх не помічають» — це

А оксиморони;

Б афоризми;

В метафори;

Г порівняння;

Д гіперболи

2. ”Мартин Боруля” І Карпенко-Карого-це:

A комедія

Б трагедія

В драма

Г трагікомедія

Вправа

1. Дайте визначення терміну: соціально-психологічний роман.

2. Розкрийте одне з питань:

а)Поняття про народну баладу.

б)Поняття про літературні роди й жанри.

Завдання №3

1.Назвіть сюжетні лінії твору „Салдатики” В. Винниченко.

2.Дайте загальну характеристику творчості Івана Нечуя - Левицького.

Тести

1. Виступав проти «масовізму», «червоного просвітянства», закликав орієнтуватися на «психологічну Європу».

А М. Куліш;

Б Остап Вишня;

В О. Довженко;

Г Ю. Яновський;


 

Д М. Хвильовий

2. Хто з героїв твору до багачів горнувся. А на голоту дивиться згорда, хоч сам вийшов з бідноти (П. Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)

А. Чіпка

Б батько Чіпки

В Грицько

В Максим

Вправа

1.Дайте визначення терміну: жанри драматичного твору

2.Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

a. “Моя улюблена народна балада”;

б. “Образ Миколи Джері з однойменної повісті І. Нечуй-Левицького”;

в. “Моє розуміння “Заповіту” Т. Шевченка”.

Завдання №4

1. Охарактеризуйте тематику творів Івана Кочерги.

2. Визначіть жанр повісті „Кайдашева сім’я” Івана Нечуя - Левицького, прокоментуйте основні проблеми зазначені у творі.

Тести

1. За жанром “Собор” О. Гончара – це:

А. Проблемно-філософський роман.

Б. Історичний роман.

В. Соціально-побутовий роман.

Г. Соціально-психологічний роман.

2. Яка збірка І. Франка має підзаголовок „Лірична драма” ?

А „Мій Ізмарагд”

Б „Із днів журби”

В „Зів’яле листя”

Г „Давнє і нове”

Вправа

Дайте визначення терміну: сонет, новела, імпресіонізм. Напишіть твір на одну з тем:

А) У чому чарівна краса української народної пісні?

Б) Улюблені герої народних дум.

В) Мій Шевченко.

Завдання № 5

Питання

1. М. Рильський назвав новелу «Мати» однією з найглибших речей Г. Косинки. В чому ця глибина?

2. Охарактеризуйте українську літературу в контексті розвитку суспільства ІІ половини ХІХ – поч. ХХ ст. : її історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації.

Тести

У якому творі І. Нечуя-Левицького розповідається про боротьбу українського народу проти польської шляхти?

А „Кайдашева сім’я”

Б „Хмари”

В „Князь Єремія Вишневецький”

Г „Афонський пройдисвіт”

Товариство „Просвіта” як центр наукової й культурно-освітньої роботи починає діяти з 1868р у:

А Львові

Б Києві

В Харкові

Г Чернівцях

Вправа

Дайте визначення терміну: філософська поезія

2. Дайте відповідь на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях

1) Обрядові пісні – це...

2) Коли виконують колядки і щедрівки?

3) ”Дідух” – це...

4)Хто входить до групи колядників?

5) Народні думи – це...

6) Назвіть героїв народних дум.

7) Маруся Богуславка – це...

8) Назвіть народні думи.

9) Балада – це..

Завдання № 6

Питання

1. Назвіть сюжетні лініі оповідання „Гріх” В. Винниченко.

2. Дайте загальну характеристику творчості Панаса Мирного (П. Рудченко).

Тести

1. Який із поданих творів М. Старицького відтворює історичні події?

А „Несудилось”

Б „У темряві”

В „Оборона Буші”

Г „Чорноморці”

2. Хто назвав поему І. Франка „Мойсей” „заповітом українському народові”?

А О. Білецький

Б М. Рильський


 

В. П. Тичина

Г. П.Грабовський

Вправа

1. Дайте визначення термінам: роман-балада, повість-притча.

2. Встановіть відповідність між авторами та їхтворами.

1.Ю. Яновський А. «Ревізор»

2.М. Хвильоий Б. « Вершники»

3.В. Чумак В. «Восени»

4.В. Сосюра Г. « До праці»

Д. « Любіть Україну»

Завдання № 7

Питання

Назвіть тематику і проблематику новели „Малорос-європеєць”В. Винниченко. Назвіть проблематику повісті „Перехресні стежки” Івана Франка.

Тести

Першу професійну українську театральну трупу створив восени 1882р. В Єлисаветграді:

А Кропивницький

Б Старицький

В Саксаганський

Г Тобілевич

Кульмінація роману П. Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.Це?

А картини майбутнього суспільного ладу

Б поразка Чіпка в боротьбі із земством

В арешт Чіпки після злочину

Г трагічна смерть Галі.

Вправа

Дайте визначення термінам: неоромантизм, драма-феєрія. Напишіть про те, які відчуття викликають у вас рядки М. Т. Рильського і завдяки яким художнім засобам? Намалюйте схему поезії.

О мила, біла, сніжнокрила,

Ти прилетіла, прибула,

І руки навстіж розкрила,

І шовк одкинула з чола!

Завдання № 8

Питання

1.Опишіть образ головного героя (Андрія) з новели “Подвійне коло Ю. Яновського.

2.Напишіть про духовно-моральну деградацію головного героя Чіпки та її причини роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного (П. Рудченко).

Тести

1. Прочитайте уривок

— ... А Котляревський мені без надобності!

— ... Противно й слухать! Поети єсть сіль землі, гордість і слава того народу, серед котрого

З'явились; вони служать вищим ідеалам, вони підіймають народний культ...

Даний діалог відбувається у п'єсі І. Карпенка-Карого «Хазяїн» між

А Пузирем і Ліхтаренком;

Б Пузирем і Зеленським;

В Пузирем і Сонею;

Г Пузирем і Золотницьким;

Д Пузирем і Калиновичем.

1.Кому Нечуй-Левицький присвятив повість „Микола Джеря”?

А М. Коцюбинському

Б П. Мирному

В М. Лисенкові

Г І. Карпенко-Карому

Вправа

1. Дайте визначення термінам: новела, імпресіонізм.

2. Розкрийте одне з питань:

Прадавні літописи – пам’ятки художньої літератури.

Художня література як форма суспільної свідомості.

Завдання № 9

Питання

1. Охарактеризуйте життя і творчість одного з сучасних кримських письменників.

2. Напишіть чим ще відзначалась діяльність Хвильового, крім літературної творчості, в період 20-і роки ХХ соріччя?

Тести

1. Назвіть першу друковану п’єсу І. Карпенко-Карого

А „Бурлачка”

Б „ Мартин Боруля”

В „Сто тисяч”

Г „Суєта”

2. Поезія, за яку найбільше розпинали Володимира Сосюру, мала назву...

А "Каїн"

Б "Червона зима"

В "Любіть Україну"

Г "Так ніхто не кохав"

Вправа

1. Дайте визначення терміну: психологічна характеристика літературного героя.

2. Доримуйте подані рядки:

Цілий день дивимось у вікно,

Нам сьогодні до зими не все одно.


 

Завдання № 10

Питання

1. Напишіть яку роль „Лісова пісня”відіграє в житті Л. Українки

2. Дайте загальну характеристику творчості Івана Карпенко-Карого (І. Тобілевич).

Тести

1. Кому присвятив М. Старицький драму „Талан” ?

А Марії Садовській

Б Марії Заньковецькій

В Ганні Затиркевич - Карпинській

Г Ганні Борисоглібській

2. В Україні до репресій 1930-1933 р. р діяли такі літературні угрупування як:

А „Земля”,”Воля”, „ Гарт”,”Революція”

Б „Комкосмос”,”Музагет”, „Гарт”, „ Плуг”, „Молодняк”, ”Фламінго” , „Біла студія”

В „Гарт”, „Плуг”, „Просвіта”, ”Основа”

Г „Горно”, „ Мистецтво”, „Вир революції”, „ Плужанин”

Вправа

1. Напишіть що таке драматична поема? Наведіть приклади.

2. Дайте відповыдь на одне з питань:

A. Коли виникли чумацькі пісні і чому припинилося їхнє існування?

Б. За допомогою чого творяться художні образи у літературних творах

Наведіть приклади.

Завдання № 11

Питання

1. Назвіть тематику і проблематику Новели “Подвійне коло” Ю. Яновського.

2. Дайте загальну характеристику та назвіть представників Сучасної „молодої” української літератури.

Тести

1. Перший вірш П. Тичини називається:

А „ Сонячні кларнети”

Б „ Сине небо закрилося”

В „Серафима Морачевська”

Г „ Світло”

2. Найбільш неокласична збірка Максима Рильського мала назву...

А "Знак терезів"

Б "Синя далечінь"

В "На білих островах"

Г "Голосіївська осінь"

Вправа

1. Дайте визначення термінам: соціально-психологічний роман, жанри драматичного твору.

2. Складіть легенду про походження вашого міста (села).

Завдання № 12

Питання

1. Напишіть про те, як розпочалася літературна діяльність М. Хвильового?

2. Розкажіть (напишіть) про творчий внесок Василя Стуса у літературу.

Тести

1. Жанр твору Ю. Яновського «Вершники»:

А роман у віршах;Б соціально-психологічна повість;

В химерний роман;

Г роман у новелах;

Д соціально-побутова повість.

2. Персонажами повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» є:

А Іван;

Б Чіпка;

В Галя;

Г Марічка;

Д Мусій Половець

Е Анна;

Є Палагна

Вправа

1. Дайте визначення термінам: соціально-побутова повість, повість-хроніка.

Напишіть твір на одну з тем :

а) Праця і пісня – великі дві сили!

Б) Їм я до скону бажаю служить.

(І. Франко)

б) Моя дорога до Шевченка.

в) Народна байка вустами майстра.


 

Завдання № 13

Питання

1. Дайте загальну характеристику творчості Михайла Старицького.

2. Напишіть про життєву драму М. Куліша?

Тести

1. Говорячи в 1909 році: «Кого у нас читають? Про кого скрізь ідуть розмови, як тільки інтереси сходяться на літературі? Кого купують?»— М. Коцюбинський мав на увазі:

А І. Франка;

Б В. Винниченка;

В П. Тичину;

Г М. Хвильового;

Д М. Куліша

2. Прочитайте уривок із повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».

Не чорна хмара з синього моря виступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалася до тину стара видроока Кайдашиха, а за нею вибігла з хати Мелашка з Лавріном, а за ними повибігали усі діти.

В уривку вжито художні засоби:

А постійні епітети, символи;

Б заперечні порівняння, уособлення;

В заперечні порівняння, постійні епітети;

Г гіперболи, персоніфікація;

Д алегорія, метафора

Вправа

Дайте визначення термінам: Асоціація українських письменників, пригодницький роман. Дайте відповідь на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях:

1) Запишіть два афоризми, що запам’яталися вам із прочитаних творів прадавньої літератури.

2) Дохристиянські боги слов’ян...

3) Першу книгозбірню при Софійському соборі створив...

4) Головна ідея “Слова о полку Ігоревім” – це...

Завдання № 14

Питання

Охарактеризуйте таке літературне явище як, українська „химерна проза” ХХ ст.. Напишіть про що вірш О. Теліги „Сучасникам”?

Тести

Зачинателем нової української літератури був:

A. І. Вишенський.

Б. М. Шашкевич.

В.. Г. Сковорода.

Г. І. Котляревський.

Яка жанрова форма твору О. Довженка “Україна в огні”?

A. Лірична повість.

Б. Публіцистичний твір.

В. Кіноповість.

Г. Історична повість.

Вправа

1. Дайте визначення термінам: психологічна характеристика літературного героя, “Покутська трійця”.

2. Розкрийте зміст і головну думку поезії. Знайдіть і назвіть у вірші тропи.

Відкриття.

Я відкриваю світ собі щодня,

Хоч, може, він стократ уже відкритий, -

Чи страшно щось відоме повторити,

Якщо воно збагачує життя?

Не конче, може, й треба навмання

Пускатися в дорогу, щоб творити

Ті відкриття – й вивчати, як санскрити,

Звичайні речі й людські надбання.

Ті відкриття – як далі розмаїті.

А скільки їх у внутрішньому світі,

У таємниці власного життя!

У стежечках від хати до дороги,

Що ми пройшли, спинаючись на ноги,

Чи не найбільше наше відкриття.

Іван Гнатюк

Завдання № 15

Питання

Охарактеризуйте образи Марусі, Івана Іскри, Богдана Хмельницького з роману „Маруся Чурай” Ліни Костенко. Напишіть про трагічність історії родини Федорчуків з повісті „Земля” Ольги Кобилянської.

Тести

За жанром “Мойсей” І. Франка – це:

A. Сатирично-поетична поема.


 

Б. Легенда.

В. Філософська поема.

Г. Роман у віршах

Вкажіть першу видрукувану збірку творів В. Стефаника:

A. “Камінний хрест”.

Б. “Моє слово”.

В. “Синя книжечка”.

Г. “Дорога”.

Вправа

Опишіть проблематику новели “Камінний хрест” Василя Стефаника. Історична та художня правда в літературному творі. (обґрунтувати на прикладі прочитаного).

Завдання № 16

Питання

1. Прокоментуйте проблематику новели “Intermezzo” Михайла Коцюбинського.

2. Розкажіть (напишіть) про життя і творчість Ліни Костенко.

Тести

Вкажіть жанр твору П. Куліша “Чорна Рада”:

А, Соціально-психологічний роман.

Б. Соціально-побутова драма.

В. Історична хроніка.

Г. Сатирична комедія.

Кому присвячена повість О. Кобилянської “Людина”?

A. Лесі Українці.

Б. Іванові Франку.

В. Наталії Кобринській.

Г. Осипові Маковею.

Вправа

Напишіть власні роздуми про поведінку героїв і проблеми, порушені в новелах „Зав’язь”, „Три зозулі з поклоном” Григіра Тютюнника. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

A. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – гірка дума про долю українського народу.

Б. Мій улюблений літературний герой.

В. “Кайдашеві звички” в сучасному житті.

Завдання № 17

Питання

Напишіть про творчість Миколи Вінграновського. Дайте загальну характеристику творчості Ольги Кобилянської.

Тести

Справжнє прізвище Лесі Українки:

A. Драгоманова.

Б. Кривинюк.

В. Косач.

Г. Пчілка.

Чиїх прокльонів найбільше боявся малий Сашко (“Зачарована Десна” О. Довженка)?

A. Прадіда Тараса.

Б. Прабаби Марусини.

В. Матері Одарки Єрмолаївни.

Г. Діда Семена.

Вправа

1. Дайте визначення термінам: роман-балада, повість-притча.

2. Дайте письмово відповіді на питання (письмово):

A. Композиція – це...

Б. Тема твору – це...

В. Сюжет твору – це...

Розробив викладач :Трибрат К. В

Завдання № 18

Питання

Охарактеризуйте літературний процес другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Напишіть у чому символічність назви новели „Зав’язь” Григіра Тютюнника.

Тести

1. Який підзаголовок має роман У. Самчука “Марія”?

A. “Хроніка одного життя”.

Б. “Хроніка однієї родини”.

В. “Роман-хроніка”.

Г. “Хроніка селянського життя”.

2. Яку назву спочатку мав роман І. Багряного “Тигролови”?

A. “Звіролови”.

Б. “Григорій Многогрішний”.

В. “Полювання на тигрів”.

Г. “Залізний дракон”.


 

Вправа

1. Напишіть про трагічну долю галицького селянства доведеного до зубожіння й кинутого напризволяще, зображеного у новелі „Новина” Василя Стефаника. .

2. Напишіть твір на одну з тем :

а) Кайдашизм – це явище соціальне чи моральне?

б) Чіпка Варенечеко – борець проти соціальної неправди чи злочинець?

(за романом П. Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?...”

в) Відтворення героїчної і трагічної історії України в народних думах і піснях.

Завдання № 19

Питання

1. Дайте загальну характеристику творчості Івана Багряного (І. Лозов’яга).

2. Назвіть основні мотиви поезії Івана Драча : „Балада про соняшник”, „Балада про вузлики”, „Крила”.

Тести

З якого твору М. Хвильового розпочалася літературна дискусія?

A. “Україна чи Малоросія”.

Б. “Апологети писаризму”.

В. “Про “сатану в бочці”, або про графоманів, спекулянтів та інших “просвітян”.

Г. “Я (Романтика)”.

Виступав проти «масовізму», «червоного просвітянства», закликав орієнтуватися на «психологічну Європу»

А М. Куліш;

Б Остап Вишня;

В О. Довженко;

Г Ю. Яновський;

Д М. Хвильовий

Вправа

Дайте загальну характеристику творчості Олександра Олеся. Дайте відповідь на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях :

1) Накресліть схему поділу фольклорних творів на роди, види, жанри.

2) “Хмельницький і Барабаш” за жанром...

3) Хто “догодував до смерті” Мотрю, матір Чіпки?

4) Прототип – це...

5) Визначте жанр “Кайдашевої сім’ї”.

6) Гумор – це...

7) Сатира – це...

A. Соціально-психологічний роман – це...

Б. Назвіть відомі вам твори Панаса Мирного.

В. Корифеї українського театру...

Завдання № 20

Питання

Визначте тематику і проблематику віршів Василя Симоненко: „Лебеді материнства”, „Задивляюсь у твої зіниці...”, „Є тисячі доріг...”, „Ікс плюс ігрек”, „Ну скажи, хіба не фантастично.” Визначте провідні мотиви зазначених поезій Олександра Олеся: „З журбою радість обнялась...”, „Чари ночі”, „О слово рідне! Орле скутий!..”.

Тести

1. Двох авторів має твір української літератури

А «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

Б «Вершники»;

В «Я (Романтика) »;

Г « Перехресні стежки »;

Д « Чорна рада».

2. Найбільш неокласична збірка Максима Рильського мала назву...

А "Знак терезів"

Б "Синя далечінь"

В "На білих островах"

Г "Голосіївська осінь

Вправа

1. Опишіть зміст та проблематику роману «Марія» Уласа Самчука.

2. Поділіть рядки на стопи, визначте віршований розмір, римування. Які художні засоби використовує для розкриття основної думки поезії? Відповідь проілюструйте.

Там, у степу, схрестилися дороги,

Немов у герці дикому мечі,

І час неспинний, стиснувши остроги,

Над ними чвалить вранці і вночі.

Мовчать над ними голубі хорали,

У травах стежка свище, мов батіг,

О, скільки доль навіки розрубали

Мечі прадавніх схрещених доріг!

Ми ще йдемо. Ти щось мені говориш.

Твоя краса цвіте в моїх очах.

Але скажи : чи ти зі мною поруч

Пройдеш без трепетно по схрещених мечах?

(В. Симоненко)

Завдання № 21

Питання

1. Поясніть глибокий філософський підтекст епіграфа романа „Диво” П. Загребельного.

2. Дайте загальну характеристику творчості Володимира Винниченка.


 

Тести

1. Засновником символізму в Україні після 1917р. є :

А Б. Лесм’ян

Б П. Тичина, Я. Савченко, О. Слісаренко, В. Кобилянський, Д. Загул

В М. Вороний, О. Олесь, П. Карманський, Г. Чупринка

Г М. Метерлинк

2. Побутово –психологічний роман Є. Плужника називається:

А „Фашисти”

Б „ Змова в Києві”

В „Рання осінь”

Г „Дні”

Вправа

1. Охарактеризуйте українську літературу 40-50-х років ХХ ст.

2. Розкрийте основну думку події. Назвіть художні засоби вираження почуттів

Ліричного героя.

Ще назва є, а річки вже немає

Усохли верби, вижовкли рови,

І рідна качка тоскно оминає

Рудиментарні залишки багви.

І тільки етап, і тільки спека, спека,

Озерявин проблиску скупі,

І той у небі зморений лелека,

І те гніздо лелече на стовп.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

Ідуть уздовж колишніх берегів

(Ліна Костенко)

Завдання № 22

Питання

1. Визначте основні сюжетні лінії, пов’язані з різними долями людей в романі Валерія Шевчука “Дім на горі”.

2. Охарактеризуйте українську літературу 10-х років ХХ ст..

Тести

1. “Вічний революціонер – Дух, наука, думка, воля не уступить пітьмі поля…” – це рядки вірша:

А “Гімн”

Б “Гримить”

В “Каменярі”

Г “Гріє сонечко”

2. .Краса весняного степу, зовнішність сільського парубка та польової царівни – це описи з:

А повісті “Земля” О. Кобилянської

Б роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

В повісті “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуя-Левицького

Вправа

1. Назвіть основні мотиви лірики Ліни Костенко: „Страшні слова, коли вони мовчать...”, „Вже почалось, мабуть, майбутнє”, „Хай буде легко. Дотиком пера...”: „Недумано, негадано...”.

2. Назвіть жанри драматичних творів

Завдання № 23

Питання

1. Дайте загальну характеристику творчості Олександра Довженко.

2. Визначте тематику і проблематику новели „Малорос - європеєць” Володимира Винниченко; охарактеризуйте образ головного героя.

Тести

1. І. Я. Франко відобразив свої страждання в цісарській тюрмі в оповіданні:

А “Олівець”

Б “На дні”

В “Отець гуморист”

Г “Ріпник”

2. Бенедьо Синиця – так називається герой повісті:

А “Кайдашева сім’я”

Б “Лихо давнє і сьогочасне”

В “Борислав сміється”

Вправа

1. Охарактеризуйте „українське Відродження” 20-х років ХХ ст..

2. “Усі основні європейськи мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя”

Напишіть Ваші роздуми з цього приводу (Стисло).

Завдання № 24

Питання

1. Розкажіть (напишіть) про ранню творчість Павла Тичини.

2. Визначте провідні мотиви кіноповістей „Україна в огні” і „Зачарована Десна” Олександра Довженко.

Тести

1. Збірка “З вершин і низин” відкривається віршем:

А “Гімн”

Б “Гріє сонечко”

В “Гримить”

Г “Каменярі”

2. “Вона довго терлася коло панів і набралася од них трохи панства”. Це…

А Мелашка

Б Мотря

В Маруся

Г Палажка

Вправа

1. Визначте тематику і проблематику зазначених віршів Павла Тичини Арфами, арфами...”, „Пам’яті тридцяти”, „Гей, вдарте в струни, кобзарі...”.

2. Напишіть твір на одну з тем:

A. “Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв”.

Б. “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду”. (За романом Юрія Яновського “Вершники”).

В. “Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети” (Є. Маланюк)

Завдання № 25

Питання

1. Напишіть про розвиток української літератури за межами радянської України (Є. Маланюк, Т. Осьмачка, О. Ольжич, О. Теліга).

2. Визначте проблеми порушені у п’єсі „Мина Мазайло”: Миколи Куліша.


 

Тести

1. Украдене щастя” – драма:

А М. П. Старицького

Б І. Карпенка-Карого

В І. Я. Франка

2. Повість “Борислав сміється” – це твір:

А І. Нечуя-Левицького

Б Панаса Мирного

В М. П. Старицького

Г І. Я. Франка

Вправа

1. Дайте загальну характеристику творчості Євгена Плужника.

2. Розкрийте одне з понять, наведіть приклади:

- в чому виявляється жанрова своєрідність “усмішки”.

- як ви розумієте термін “орнаментальный стиль?” Спробуйте пояснити це на прикладі новели “Кіт у чоботах”. Чим зумовлений цей стиль?

- як ви розумієте поняття “національно свідомість, національна гідність” і як вони виявились у поезіях Є. Маланюка?

Розробив викладач :Трибрат К. В

.

Завдання № 26

Питання

1. Опишіть проблематику новел “Подвійне коло”, “Шаланда в морі” (з роману „Вершники”) Юрія Яновського.

2. Опишіть трагедію українського народу в оповіданнях Григорія Косинки: “На золотих богів”, “Мати”.

Тести

1. Любов до чого зображена у Мисливських усмішках О. Вишні.

А) до України

Б) до природи

В) до СРСР

2. До якого звання дослужився Євген Маланюк?

А) до підпоруччика;

Б) до прапорщика;

В) до майора;

Г) до генерала.

Вправа

1. Охарактеризуйте розвиток української прози 20-х років XX ст., її представників.

2. Напишіть твір на одну з тем :

а) Проблема гуманізму й фанатизму в новелі Миколи Хвильового “Я” (Романтика).

б) „Похвалити – трудніше, треба довести плюси. А мінуси – легше, крий! І все!”(Остап Вишня)

в) Неоднозначність образу України у творчості Євгена Маланюка.

Завдання № 27

Питання

1. Дайте загальну характеристику творчості Володимира Сосюри.

2. Пояснить психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка з романа „Місто” В. Підмогильного.

Тести

1. Ваші твори мали великий вплив на мене…” – це слова про Панаса Мирного сказав…

А М. Коцюбинський

Б І. Франко

В І. Карпенко-Карий

2. Остап Вишня відбував покарання у:

А) М. Кома

Б) на Сахаліні

В) в м. Гуна

Вправа

1. Дайте відповідь на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях :

1) Назвати 5 авторів та їх твори автобіографічного характеру.

2) Ім’я якого видатного поета XX століття носить премія, що присуджується в жанрі перекладу?

3) Літературна течія – це... Наведіть приклад.

4) Літературне угрупування - це... Наведіть приклад.

5) Літературна школа – це... Наведіть приклад.

6) Хто розпочав літературну дискусію 1925-1928 р р.?

7) Назвіть представників “Празької школи”.

8) Як справжнє прізвище Василя Барки ?

9) Український модернізм –

10) Неокласики в українській літературі

Завдання № 28

Питання

1. Дайте загальну характеристику творчості Юрія Яновського.

2. Опишіть образ головного героя (Андрія) з новели “Подвійне коло Ю. Яновського

Тести

1. Символичними значеннями в назві роману В. Барки „ Жовтий князь” є:

А голодомор українського народу

Б незнищенна сила українського народу

В толірантна система, яка сіє смерть і спустошення

Г надприродне, космічне зло, що набрало сили у ХХ ст.

Д самотність і незахищенність людини у ХХ ст.


 

Е протистояння двох сил – добра і зла

2. В які роки Остап Вишня уславився як великий майстер комічної сатири:

А)під час Великої Вітчизняної війни

Б) післявоєнні

В)1904

Вправа

Теорія літератури.

1 Назвіть основні жанри лірики. Наведіть приклади.

2. Назвіть ознаки властиві жанру балади?

Завдання № 29

Питання

1. Напишіть про те, який період життя українського селянства охоплено у романі Панаса Мирного ”Хіба ревуть воли, як ясла повні” ?

2. Охарактеризуйте інтимну лірику Л. Українки

Тести

1. Тема влади землі над селянином розкрита у творі

А) „Intermezzo”

Б) „Земля”

В) „Лісова пісня”

Г) „ Камінний хрест”

2. Засновником футуризму в Україні після 1917р. є :

А В. Маяковський, І. Севирянин

Б Микола та Давид Бурлюки

В В. Хлєбніков

Г М. Семенко

Вправа

1. Поділіть рядки на стопи. Визначте віршований розмір.

Тиша, дитино, поки ще маленька

Ти ж бо живеш навесні,

Ще твоя думка літає легенька

Ще твої мрії ясні.

(Леся Українка)

Завдання № 30

Питання

1. З скількох частин складається роман „Вершники”?

2. Чиє життя описує Довженко в творі „Зачарована Десна”?

Тести

1. Де і ким працював Юрій Яновський після навчання в Києві?

А) в Харкові редактором газети „Більшовик”

Б) в Одесі на фабриці електромеханіком

В) в Харкові редактором у сценарному відділенні ВУФКУ

Г) в Одесі на посаді головного редактора кінофабрики

Тематика творів О. Вишні зажди була пов’язана з…

А) життям тварин;

Б) урядом;

В) проблемами свого народа;

Г) навчанням.

Вправа

1. Складіть і запишіть невеликий текст, використовуючи подані прислів’я.

1. Земля дає все і забирає все.

2. Дай землі, то вона і тобі дасть.

3. На поганій землі хліб не родить.

4. Земля багата – народ багатий.

5. Земля – мати.

Список РЕКОМЕНДОВАНОї ЛІТЕРАТУРИ

1. Бондар М. Творчість Володимира Cамійленка // Cамійленко В. Твори.— К., 1990.

2. Зеров М. “Непривітаний співець” (Я. Щоголів) // Зеров М. Твори: В 2 т.— К., 1990.— Т. 2.

3. Історія української літератури ХІХ століття: У 3 кн.— К., 1997.— Кн. 3.

4. Камінчук О. Олена Пчілка: аспекти творчої діяльності // Слово і час.— 1999.— № 6.

5. Хропко П. Українське літературне життя 70—90-х років ХІХ ст. (Матеріал до оглядової лекції у 10 класі) // Дивослово.— 1994.— № 3.

ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ

1. Білецький О. Іван Семенович Левицький (Нечуй) // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т.— К., 1965.— Т. 2.

2. Зборовська Н. Український світ Нечуя-Левицького: гендерний підхід // Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків.— Львів, 1999.

3. Крутікова Н. У світі художньої правди і краси // Нечуй-Левицький І. Твори: У 3 т.— К., 1988.— Т. 1.

4. Міщук Р. Співець душі народної: До 150-річчя від дня народження І. Нечуя-Левицького.— К., 1987.

5. Панченко В. Дві повісті Івана Нечуя-Левицького (“Хмари”, “Кайдашева сім’я”) // Дивослово.— 2003.— № 8.

6. Погрібний А. Всевидяще око України.— І. Нечуй-Левицький // Погрібний А. Класики. Не зовсім за підручником.— К., 2000.

7. Хропко П. Романи І. Нечуя-Левицького з життя інтелігенції // Українська мова і література в школі.— 1988.— № 11.

ПАНАС МИРНИЙ

1. Білецький О. Панас Мирний // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т.— К., 1965.— Т. 2.

2. Горленко В. “Повія”, роман П. Мирного // Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія: У 3 кн.— К., 1998.— Кн. 2.

3. Міщук Р. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ — початку ХХ ст.— К., 1991.


 

4. Пивоваров М. Майстерність психологічного аналізу (Роман “Повія” Панаса Мирного).— К., 1960.

5. Сиваченко М. Корифей української прози.— К., 1967.

6. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного.— К., 1989.

ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ

1. Галабутська Г. Життєві і творчі обрії Карпенка-Карого // Дивослово.— 1995.— № 12.

2. Мороз Л. Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич). Історія української літератури ХІХ ст.— К., 1997.— Кн. 3.

3. Рильський М. Гордість української драматургії: Про творчість Карпенка-Карого // Рильський М. Статті про літературу.— К., 1980.

4. Свербілова Т. Уроки “Хазяїна” наприкінці ХХ ст.: не зовсім за підручником // Слово і час.— 1998.— № 3.

МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ

1. Комишанченко М. Михайло Старицький (Літературний портрет).— К., 1968.

2. Левчик Н. Історична проза М. Старицького: далекі образи — близькі ідеї // Слово і час.— 1990.— № 12.

3. Левчик Н., Мороз Л. Михайло Старицький // Історія української літератури ХІХ ст.— К., 1997.— Кн. 3.

4. Повернення з небуття: Романи “Молодість Мазепи” і “Руїна” в контексті світоглядно-естетичних концепцій історичної прози М. Старицького // М. Старицький. Молодість Мазепи. Руїна.— К., 1997.

5. Подолинна І., Подолинний А. Повість “Облога Буші” Михайла Старицького // Дивослово.— 1994.— № 3.

6. Поліщук В. Методологічні аспекти творчості.— Черкаси, 2003.

7. Поліщук В. Художня проза Михайла Старицького.— Черкаси, 2003.

8. Франко І. Михайло Петрович Старицький // Зібрання творів: В 50 т.— К., 1982.— Т. 33.

ІВАН ФРАНКО

1. Басс І., Каспрук А. Іван Франко: життєвий і творчий шлях.— К., 1983.

2. Вервес Г. Іван Франко і світова література // Українська література в загальнослов’янському і світовому контексті: У 5 т.— К., 1987.— Т. 1.

3. Гундорова Т. Франко — не Каменяр.— Мельбурн, 1996.

4. Дей О. Іван Франко, життя і діяльність.— К., 1981.

5. Денисюк І. Невичерпність атома.— Франкознавчі студії.— Львів, 2001.

6. Єфремов С. Іван Франко: Критико-біографічний нарис.— К., 1926.

7. Жулинський М. Від традицій ХІХ ст. до ранніх пошуків ХХ ст. та Іван Франко // Сучасність.— 1997.— № 5.

8. Зеров М. Франко — поет // Зеров М. Твори: В 2 т.— К., 1990.— Т. 2.

9. Іван Франко і світова культура: Матеріали Міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО: В 3 кн.— К., 1990.

10. Іван Франко — письменник, мислитель, громадянин. Матеріали Міжнародної наукової конференції.— Львів, 1998.

11. Павличко Д. З глибин душі // Франко І. Зів’яле листя.— К., 1985.

12. Погребенник Ф. З вірою в силу духа народного (Поема І. Франка “Мойсей”) // Українська мова і література в школі.— 1986.— № 8.

13. Рудницький Л. Іван Франко і німецька література.— Мюнхен, 1974.

14. Скупейко Л. Іван Франко про творчу індивідуальність письменника.— К., 1986.

15. Франко З. У спектрі засобів майстерності філософських поем Каменяра // Українське літературознавство.— 1969.— Вип. 7.

16. Шерех Ю. Другий “Заповіт” української літератури // Шерех Ю. Третя сторожа: Література. Мистецтво. Ідеології.— К., 1993.

ЛІТЕРАТУРА 10-х років ХХ ст.

1. Геник-Березовська З. Про неоромантичну драму. Драматична творчість Лесі Українки в тогочасному літературному контексті // Геник-Березовська З. Грані культур: Бароко. Романтизм. Модернізм.— К., 2000.

2. Зеров М. Марко Черемшина і галицька проза // Зеров М. Твори: В 2-х т.— К., 1990.— Т. 2.

3. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

4. Кузнєцов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ — початку ХХ ст. (проблеми естетики і поетики).— К., 1995.

5. Мишанич О. В безмежжі зим і чужини... // Черкасенко С. Твори в 2 т.— К., 1991.— Т. 1.

6. Розсипані перли. Поети “Молодої музи”.— К., 1991.

БОРИС ГРІНЧЕНКО

1. Левчик Н. Борис Грінченко // Історія української літератури ХІХ ст.— К., 1997.— Кн. 3.

2. Погрібний А. Борис Грінченко в літературному процесі кінця ХІХ — початку ХХ ст.— К., 1990.

3. Погрібний А. Життя і творчість Бориса Грінченка // Дивослово.— 1994.— № 3.

МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ

1. Агеєва В. Імпресіоністична поетика Михайла Коцюбинського // Слово і час.— 1994.— № 9—10.

2. Гундорова Т. Початок ХХ ст. Загальні тенденції художнього розвитку // Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

3. Кузнєцов Ю. Імпресіонізм як мрія про гармонію (на прикладі новели М. Коцюбинського “Іntermezzo” // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 1999.— № 2.

4. Кузнєцов Ю., Орлик П. Слідами феї Моргани: Вивчення творчості Коцюбинського в школі.— К., 1990.

5. Листи до Михайла Коцюбинського.— Ніжин, 2002 — 2003.

6. Логвин Г. М. Коцюбинський та імпресіонізм // Дивослово.— 1996.— № 10.

7. Логвин Г. Ще раз про імпресіонізм М. Коцюбинського // Дивослово.— 1999.— № 4.

8. Пахаренко В. “Над берегами вічної ріки” // Дивослово.— 1994.— № 7.

9. Поетика прози Михайла Коцюбинського.— К., 1989.

10. Черненко О. Михайло Коцюбинський — імпресіоніст.— Мюнхен, 1977.

11. Шевчук В. Поезія не живе на смітнику... Михайло Коцюбинський та його проза // Михайло Коцюбинський. Що записано в книгу життя. Повісті та оповідання.— Харків, 1994.

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА

1. Горбач А.-Г. Німецький духовний світ молодої Кобилянської // Сучасність.— 1984.— № 11.

2. Гундорова Т. Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської.— К., 2002.

3. Гундорова Т. Кобилянська—Довженко: навколо землі або різниця аналогій // Слово і час, 1997.— № 11.

4. Гундорова Т. Початок ХХ ст. Загальні тенденції художнього розвитку // Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

5. Дзюба І. Читаючи Кобилянську // Українська мова і література в школі, 1986.— № 2.

6. Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

7. Кобилянська О. Слова зворушеного серця: Щоденники, Автобіографії. Листи. Статті та спогади.— К., 1982.

8. Ковальчук О. Ольга Кобилянська та її повість “Людина” // Дивослово, 2002.— № 12.

9. Ковальчук О. Письменницька позиція в повісті О. Кобилянської “Земля” // Дивослово.— 1993.— № 2.

10. “Мені не соромно отворити уст про мої чувства”. Неопублiковані листи Ольги Кобилянської до Осипа Маковея // Сучасність, 2003.— № 2.

11. Павлишин М. Автобіографічна персона та дарвіністська “Людина” Ольги Кобилянської // Сучасність, 2001.— № 4.

12. Пахаренко В. Погляд у безодню // Українська мова та література, 1999.— № 1, 2.

13. Полякова Л. Музичні образи в творчості Ів. Тургенєва та О. Кобилянської // Радянське літературознавство.— 1985.— № 11.

14. Филипович П. Ольга Кобилянська в літературному оточенні // Филипович П. Літературно-критичні статті.— К., 1991.

15. Филипович П. Спустошена ідилія (“Земля” О. Кобилянської) // Филипович П. Літературно-критичні статті.— К., 1991.


 

ВАСИЛЬ СТЕФАНИК

1. Гаєвська Л. Василь Стефаник. Поетика стилю // Індивідуальні стилі українських письменників ХІХ — початку ХХ ст.— К., 1987.

2. Гладкий В. Стефаник перекладає // Слово і час.— 1991.— № 5.

3. Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ — початку ХХ ст.— Львів, 1999.

4. Євшан М. Василь Стефаник // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

5. Єфремов С. Стефаник і його школа // Історія українського письменства.— К., 1995.

6. Козій Д. Стефаникова людина в межових ситуаціях // Сучасність.— 1972.— № 10.

7. Корбутяк Д. Секрети творчості Василя Стефаника // Сучасність.— 1971.— № 7—8.

8. Кучинський М. Стильові особливості новел В. Стефаника антивоєнного циклу // Дивослово.— 1995.— № 5—6.

9. Музичка М. Штрихи до біографії В. Стефаника // Дивослово.— 1995.— № 5—6.

10. Стефаник Ю. Трагедія і тріумф роду Стефаників // Сучасність.— 1971.— № 6.

11. Токарик М. Новели Василя Стефаника як експресіоністичне відображення дійсності // Дивослово.— 2003.— № 2.

12. Черненко О. Експресіонізм у творчості Василя Стефаника.— Мюнхен, 1989.

13. Черненко О. Імпресіонізм та експресіонізм // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики.— К., 1994.

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

1. Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації.— К., 1999.

2. Бетко І. Біблія як джерело ідей у творчості Лесі Українки // Слово і час.— 1991.— № 3.

3. Бойко Ю. Естетичні погляди Лесі Українки та її стильові шукання // Бойко Ю. Вибрані праці.— К., 1992.

4. Борисюк Т. “Лісова пісня” Лесі Українки і “Затоплений дзвін” Гергарта Гауптмана // Слово і час.— 1990.— № 3.

5. Геник-Березовська З. Драматична творчість Лесі Українки в тогочасному літературному контексті // Геник-Березовська З. Грані культур: Бароко. Романтизм. Модернізм.— К., 2000.

6. Давидюк В. Позатекстова міфологічна символіка “Лісової пісні” // Дивослово.— 1994.— № 2.

7. Донцов Д. Поетка українського рісорджимента (Леся Українка).— Львів.— 1992.

8. Драй-Хмара М. Бояриня // Леся Українка. Бояриня.— К., 1991.

9. Євшан М. Леся Українка // Євшан Микола. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

10. Жулинський М. Леся Українка // Слово і доля.— К., 2002.

11. Зборовська Н. Моя Леся Українка. Есей.— Тернопіль, 2002.

12. Камінчук О. Художній світогляд та особливості поетики Лесі Українки // Дивослово.— 2003.— № 1.

13. Криловець А. “Сім струн я торкаю” (Із секретів поетичної творчості Лесі Українки) // Дивослово.— 1995.— № 7.

14. Мірошниченко Л. Над рукописами Лесі Українки. Нариси з психології творчості та текстології.— К., 2001.

15. Филипович П. Образ Прометея в творах Лесі Українки // Дивослово.— 1996.— № 2.

16. Франко І. Леся Українка // Франко Іван. Зібр. творів: У 50 т.— К., 1981.— Т. 31.

17. “Хотіла б я піснею стати”: Матеріали для проведення позакласного часу з теми “Леся Українка та музика” // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 2000.— № 2 (журнал присвячений Лесі Українці).

18. Шевчук Т. Тестові завдання до теми “Творчість Лесі Українки” // Дивослово.— 1995.— № 8.

МИКОЛА ВОРОНИЙ

1. Білецький О. Двадцять років нової української лірики (1903—1923) // Білецький О. Літературно-критичні статті.— К., 1990.

2. Вервес Г. Микола Вороний // Микола Вороний. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика.— Серія “БУЛ”.— К., 1996.

3. Вервес Г. Поет повертається на батьківщину // Вороний М. Твори.— К., 1989., або ж: Вервес Г. Поет повертається на батьківщину // Рад. літературознавство.— 1989.— № 1.

4. Євшан М. З приводу книжки Миколи Вороного // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

5. Ільєнко І. Боже! За віщо? Судний день Миколи Вороного // Літературна Україна.— 1991.— 14 березня.

6. Кузьменко В. Палімпсести Миколи Вороного // Дивослово.— 1996.— № 12.

7. Лесик В. Поетична спадщина Миколи Вороного // Дивослово.— 1994.— № 12.

8. Мороз-Стрілець Т. Спогад про Миколу Вороного // Вітчизна.— 1988.— № 5.

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ

1. Дем’янівська Л. Символізм як один із напрямів української літератури (Драми Олександра Олеся) // Українська мова і література в школі.— 1992.— № 9—10.

2. Євшан М. Червоні маки... (Про п’єсу О. Олеся “По дорозі в казку”) // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

3. Єфремов С. На початку нового віку: Олесь // Єфремов С. Історія українського письменства.— К., 1995.

4. Жулинський М. Олександр Олесь // Слово і доля.— К., 2002.

5. Зеров М. Від Куліша до Винниченка: Поезія Олеся і спроба нового її трактування // Зеров Микола. Твори: В 2 т.— К., 1990.— Т. 1.

6. Качуровський І. Метрика Олександра Олеся // Слово і час.— 1998.— № 12.

7. Радишевський Р. Журба і радість Олександра Олеся // Олесь О. Твори: В 2 т.— К., 1990.

8. Чернова І. Міфологема долі в художньому світі Олександра Олеся // Слово і час.— 1998.— № 12.

ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО

1. Гнідан О., Дем’янівська Л. Володимир Винниченко: Життя, діяльність, творчість.— К.,1996.

2. Жулинський М. Володимир Винниченко // Слово і доля.— К., 2002.

3. Зеров М. Від Куліша до Винниченка: Нариси з новітнього українського письменства // Зеров М. Твори: У 2 т.— К., 1990.— Т. 2.

4. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

5. Ковальчук О. Анатомія гріха (Драма Володимира Винниченка “Гріх”) // Дивослово.— 2003.— № 10.

6. Ковальчук О. Щастя як проблема буття (Психологічний аналіз оповідання Володимира Винниченка “Момент”) // Дивослово, 2003.— № 3.

7. Костюк Г. Світ Винниченкових образів та ідей // Українське слово: Хрестоматія: У 3 кн.— К., 1994.— Кн. 1.

8. Мороз Л. “Сто рівноцінних правд”: Парадокси драматургії В. Винниченка.— К., 1994.

9. Панченко В. Будинок з химерами.— Кіровоград, 1996.

10. Слабошпицький М. Письменник світового масштабу: Штрихи до портрета Володимира Винниченка // Українська мова і література в школі.— 1990.— № 2.

11. Українка Леся. Винниченко // Винниченко В. Раб краси.— К., 1994.

12. Франко І. Новини нашої літератури // Винниченко В. Раб краси.— К., 1994.

ОГЛЯДОВІ МАТЕРІАЛИ

1. Агеєва В. Український імпресіонізм: М. Коцюбинський, Г. Косинка, А. Головко.— К., 1994.

2. Андрусів С. Модус національної ідентичності: львівський текст 30-х років ХХ ст.— Тернопіль — Львів, 2000.

3. Білецький О. Літературно-критичні статті.— К., 1990.

4. Грабович Г. Велика література.— К., 1994.

5. Гречанюк С. На тлі ХХ ст. Літературно-критичні нариси.— К., 1990.

6. З порога смерті. Письменники — жертви сталінських репресій. Випуск перший / Упоряд. О. Мусієнко.— К., 1991.

7. Жулинський М. Слово і доля.— К., 2002.

8. Ільницький М. Від “Молодої музи” до “Празької школи”.— Львів, 1995.

9. Ільницький М. Західноукраїнська і емігрантська поезія 20— 30-х років.— К., 1992.

10. Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн.— К., 1993, 1994, 1998.

11. Карманський П. Українська богема.— Львів, 1996.


 

12. Качкан В. Ірина Вільде: Нарис життя і творчості.— К., 1991.

13. Ковалів Ю. Українська поезія першої половини ХХ ст.— К., 2000.

14. Корнієнко Н. Лесь Курбас: Репетиція майбутнього.— К., 1998.

15. Костенко Л. Геній в умовах заблокованої культури // Літературна Україна.— 1991.— 26 вересня.

16. Лавріненко Ю. Розстріляне відродження. Антологія 1917— 1933.— К., 2001.

17. Луцький Ю. Літературна політика в Радянській Україні. 1917 — 1934.— К., 2000.

18. Мишанич О. Повернення: Літературно-критичні статті і нариси.— К., 1997.

19. Мовчан Р. “Естетичне людинознавство” ранньої прози І. Вільде // Українська мова та література.— 2000.— № 17.

20. Мовчан Р. Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.— К., 1997.

21. Моренець В. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща.— К., 2002.

22. Неврлий М. Українська радянська поезія 20-х років. Мікропортрети в художніх стилях і напрямах.— К, 1991.

23. Павличко С. Дискурс українського модернізму.— К., 1997.

24. Савіцький М. Богдан Лепкий: Життя і творчість.— К., 1993.

25. Соловей Е. Українська філософська лірика.— К., 1999.

26. Стрілецька Голгофа: Спроба антології.— Львів, 1992.

27. Українська художня культура (За ред. І. Ляшенка).— К., 1996.

28. Филипович П. Літературно-критичні статті.— К., 1991.

29. Шерех Ю. Не для дітей: Літературно-критичні статті й есеї. — Нью-Йорк, 1964.

30. Шерех Ю. Пороги і запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеологія.: У 3-х т.— Харків, 1998 —1999.

31. Шерех Ю. Третя сторожа.— К., 1993.

32. Чорній С. Український театр і драматургія.— Мюнхен — Нью-Йорк, 1980.

33. 20-ті роки: літературні дискусії, полеміки.— К., 1991.

ПАВЛО ТИЧИНА

1. Барка В. Хліборобський Орфей, або кларнетизм // Сучасність.— 1961.— № 2.

2. Гальченко С. Текстологія поетичних творів П. Г. Тичини.— К., 1990.

3. Грабович Г. Диптих про Тичину // Грабович Г. До історії української літератури.— К., 1997.

4. Загребельний П. Кларнети ніжності // Загребельний П. Неложними устами.— К., 1981.

5. Коцюбинська М. Корозія таланту // Слово і час.— 1989.— № 11.

6. Маланюк Є. Павло Тичина. Фрагмент із ст. “Напровесні” // Літературна Україна.— 1992.— 14 травня.

7. Стус В. Феномен доби (Сходження на Голгофу слави).— К., 1993.

8. Тельнюк С. Молодий я, молодий...— К., 1990.

МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО

1. Білокінь С. Чи був Михайль Семенко футуристом? // Сучасність.— 1990.— № 10.

2. Ільницький О. Український футуризм. 1914—1930.— Львів, 2003.

3. Ільницький О. Шевченко і футуристи // Сучасність.— 1989.— № 5.

4. Ковалів Ю. Михайль Семенко і футуризм // Визвольний шлях.— 1995.— № 10—11.

5. Петровський М. “Хочу додому я, хочу в Київ”. Михайль Семенко — урбаніст // Вітчизна.— 1990.— № 1.

6. Сорока М. Поезомалярство М. Семенка // Слово і час.— 1992.— № 12.

7. Сулима М. “Дух мій в захопленні можливостей футурних” // Слово і час.— 1992.— № 12.

8. Черниш Г. До історії українського футуризму // Радянське літературознавство.— 1989.— № 8.

МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ

1. Зеров М. Літературний шлях Максима Рильського // Зеров М. Твори: У 2 т.— К., 1990.— Т. 2.

2. Ільєнко І. Жага: Труди і дні Максима Рильського.— К., 1995.

3. Лавріненко Ю. Лірика і ліричний епос Максима Рильського // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994, 2001.

4. Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського.— Кн.1: 1910—1941.— К., 1980.

5. Олександров Б. Рильський офіційний і Рильський справжній // Сучасність.— 1964.— № 9.

6. Стеценко О. Тема кохання у творчості Рильського // Дивослово.— 1995.— № 10—11.

ЄВГЕН ПЛУЖНИК

1. Базилевський В. Євген Плужник // Літературна Україна.— 1988.— № 45.

2. Коваленко-Плужник Г. Спогади // Україна.— 1990.— № 1—4.

3. Лавріненко Ю. Євген Плужник // Розстріляне відродження: Антологія 1917 — 1933.— К., 2001.

4. Новиченко Л. М. Євген Плужник // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

5. Скирда Л. Євген Плужник: Нарис життя і творчості.— К., 1989.

6. Череватенко Л. Все, чим душа живе // Євген Плужник. Поезії.— К., 1988.

МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ

1. Агеєва В. Микола Хвильовий // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

2. Дніпровський І. Микола Хвильовий: Портрет мятежника // Сучасність.— 1992.— № 3.

3. ЖУлинський М. Микола Хвильовий // Слово і доля.— К., 2002.

4. МоВчан Р. Ще раз про Миколу Хвильового, або Homo Ludens в українській прозі 20-х років // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 2003.— № 3.

5. Плющ Л. Про запахи слів Хвильового // Сучасність.— 1987.— № 7 — 8.

6. Шевчук В. Драма Миколи Хвильового // Слово і час.— 1994.— № 2.

7. Шерех Ю. Хвильовий без політики // Березіль.— 1991.— № 9.

ГРИГОРІЙ КОСИНКА

1. Агеєва В. Автор і герой як виразники оцінки зображуваного у прозі Г. Косинки // Агеєва В. Українська імпресіоністична проза.— К., 1994.

2. Жулинський М. Григорій Косинка // Жулинський М. Слово і доля.— К., 2002.

3. Кавун Л. Психологізм як елемент поетики новел Григорія Косинки // Українська мова і література в школі.— 1993.— № 2.

4. Костюк Г. Григорій Косинка // Костюк Г. Зустрічі і прощання.— Едмонтон, 1987.— Кн. 1.

5. Мовчан Р. Григорій Косинка // Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.— К., 1997.

6. Мороз-Стрілець Т. Голос пам’яті: Спогади.— К., 1989.

7. Наєнко М. Григорій Косинка // Українське слово: Хрестоматія...— К., 1994.— Кн. 2.

8. Рильський М. Слово Косинки // Косинка Г. Серце. Новели.— К., 1967.

ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ

1. Бабишкін О. Кіноспадщина Юрія Яновського.— К., 1987.

2. Костюк Г. Лицар культури нації; Маланюк Є. Юрій Яновський // Єлисавет.— 1992.— 19 серпня.

3. Лист у вічність: Спогади про Юрія Яновського.— К., 1980.

4. Мовчан Р. Неоромантична проза Юрія Яновського (“Майстер корабля”, “Чотири шаблі”) // Дивослово.— 2001.— № 7.

5. Островський Г. Все, що залишилось... // Вітчизна.— 1993.— № 3—4.

6. Панченко В. Морський рейс Юрія Третього.— Кіровоград, 2002.


 

7. Патетичний фрегат. Роман Юрія Яновського “Майстер корабля” як літературна містифікація.— К., 2002.

ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ

1. Костюк Г. Валер’ян Підмогильний // Українське слово: Хрестоматія...— К., 1994.— Кн. 2.

2. Ласло-Куцюк М. “Місто” В. Підмогильного і французький роман ХІХ ст. // Шукання форми: Нариси з української літератури ХХ ст.— Бухарест, 1980.

3. Мельник В. Суворий аналітик доби: Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ ст.— К., 1994.

4. Мовчан Р. Валер’ян Підмогильний — перекладач // Українська мова та література.— 2001.— № 5.

5. Мовчан Р. Проза Валер’яна Підмогильного. Доля. Людина. Стиль // Дивослово, 2000.— № 1.

6. Мовчан Р. Український модерністичний роман: “Місто”, “Невеличка драма” В. Підмогильного // Дивослово.— 2001.— № 2.

7. Шевчук В. Полинова зоря Валер’яна Підмогильного // Українська мова і література в школі.— 1991.— № 2.

8. Шерех Ю. Людина і люди (“Місто” Валеріана Підмогильного) // Ю. Шерех. Не для дітей.— Нью-Йорк, 1964.

В. ДОМОНТОВИЧ

1. Агеєва В. Нова жінка у прозі В. Домонтовича // Слово і час.— 2002.— № 10.

2. Брайчевський М. В. Петров — учений-універсал // Слово і час.— 2002.— № 10.

3. Загоруйко Ю. Митець незвичайної долі (Віктор Петров-Домонтович) // Слово і час.— 1992.— № 7.

4. Новиченко Л. Родом з двадцятих... // Вітчизна.— 1990.— № 11.

5. Шерех Ю. Віктор Петров, як я його бачив // Шерех Ю. Пороги і запоріжжя...— Харків, 1998.— Т. 3.

ОСТАП ВИШНЯ

1. Журавський А. “Скажіть усім, що я не ворог народу” // Літературна Україна.— 1988.— № 23.

2. Мовчан Р. Остап Вишня // Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.— К., 1997.

3. Новиченко Л. Остапові Вишні — сто літ // Слово і час.— 1990.— № 1.

4. Присяжна Т. Сторінками життєпису Остапа Вишні // Дивослово.— 1996.— № 2.

5. Суровцова Н. Перехрещені стежки (Остап Вишня) // Слово і час.— 1991.— № 8.

6. Чиб’ю. 1934. Уривки з табірного щоденника // Літературна Україна.— 1989.— 3 серпня.

МИКОЛА КУЛІШ

1. Кузякіна Н. Ув’язнений за суворою ізоляцією // Київ.— 1993.— № 7.

2. Куліш А. Спогади про Миколу Куліша // Куліш М. Твори в двох томах.— К., 1990.— Т. 2.

3. Лавріненко Ю. Микола Куліш // Розстріляне відродження: Антологія 1917 — 1933.— К., 2001.

4. Панченко В. Арки і шибениці (драматургія Миколи Кулiша). — Кіровоград, 1997.

5. Свербилова Т. Микола Куліш // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

6. Шерех Ю. “Шоста симфонія” Миколи Куліша // Куліш М. Твори в двох томах.— К., 1990.— Т. 2.

БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ

1. Антонич. Б.-І. Національне мистецтво: між змістом і формою // Україна: Наука і культура. Щорічник.— Вип. 24.— К., 1990.

2. Весни розспіваної князь: Слово про Антонича.— К., 1989.

3. Жулинський М. Богдан-Ігор Антонич // Слово і доля.— К., 2002.

4. Ільницький М. Богдан-Ігор Антонич. Літературний портрет.— К., 1991.

5. Ласло-Куцюк М. Все на світі має свою душу // Дивослово.— 1994.— № 10—11.

6. Новикова М. Міфосвіт Антонича // Сучасність.— 1992.— № 9.

7. Славутич Я. Від землепоклонства до християнства? // Слово і час.— 1993.— № 8.

ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ

1. Карманський П. Осип Турянський // Українська богема.— Львів, 1936.

2. Печарський А. “Поза межами болю” О. Турянського: функція персонажа як “фігури” несвідомого // Слово і час.— 1999.— № 1.

3. Федорів Р. Повернення Осипа Турянського // Турянський О. Син землі. Вибрані твори.— К., 1989.

ЄВГЕН МАЛАНЮК

1. Базилевський В. Римлянин з Архангорода (Євген Маланюк: фізіотерапія батогом і металом) // Сучасність.— 1997.— № 1.

2. Барабаш Ю. Український Єремія. Євген Маланюк: парадигма малоросійства // Слово і час.— 1997.— № 1.

3. Войчишин Ю. Ярий крик і біль тужавий: Поетична особистість Євгена Маланюка.— К., 1993.

4. Ільницький М. Степове прокляття України (історіософія поезії Євгена Маланюка) // Українська мова і література в школі.— 1993.— № 7.

5. Куценко Л. Dominus Маланюк: тло і постать.— Кіровоград, 2001.

6. Салига Т. З Україною в серці: штрихи до портрета Євгена Маланюка // Українська мова і література в школі.— 1991.— № 10.

ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА

1. Зборовська Н. “Танцююча зірка” Тодося Осьмачки.— К., 1996.

2. Кейван М. У самотній мандрівці до вічности. Спогади про Тодося Осьмачку // Україна.— 1992.— № 32, 33, 37.

3. Колесниченко-Братунь Н. “Старший боярин” Т. Осьмачки і традиції європейської прози // Дзвін.— 1995.— № 4.

4. Слабошпицький М. Поет із пекла. Роман.— К., 2003.

5. Шевчук В. “Людина між свідомістю і природою”. Про прозаїчний триптих Тодося Осьмачки // Кур’єр Кривбасу.— 1998.— № 99—100.

6. Шерех Ю. Над Україною дзвони гудуть // Дивослово.— 1995.— № 1.

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО

1. Гребньова В. “Народ, який не знає своєї історії, є народ сліпців”. Творчість О. Довженка періоду Другої світової війни: пошук вічних істин // Дзвін.— 1996.— № 7.

2. Дзюба І. Знаки духовної співмірності (штрихи до світового контексту естетики Олександра Довженка ) // Дивослово.— 1996.— № 1.

3. Довженко і світ. Творчість О. П. Довженка в контексті свiтової культури.— К., 1984.

4. Дончик В. Олександр Довженко // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1994.— Кн. 2.— Ч. 1.

5. Корогодський Р. Довженко в полоні. Розвідки та есеї про майстра.— К., 2000

6. Кошелівець І. Олександр Довженко. Спроба творчої біографії.— Мюнхен, 1980.

7. Куценко М. Український геній у вигнанні: Олександр Довженко // Слово і час.— 1997.— № 5—6.

8. Мовчан Р. Олександр Довженко // Мовчан Р. Українська проза ХХ ст. в іменах: Посібник.— К., 1997.

9. Царинник М. Плянетне видиво: міфотворче світовідчування Олександра Довженка // Сучасність.— 1973.— № 10—12.

ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ, ОЛЕНА ТЕЛІГА

1. Олена Теліга. О краю мій... Твори. Документи. Біографічний нарис / Упоряд. Н. Миронець.— К., 1999.

2. Ольжич О. Незнаному воякові. Заповідане живим.— К., 1994.

ВСТУП

1. Дрозд В. Музей живого письменника, або моя довга дорога в ринок.— К., 1994.

2. Жулинський М. Наближення.— К., 1988.

3. Іваничук Р. Благослови, душе моя, Господа...— Львів, 1993.


 

4. Ільницький М. Іван Драч.— К., 1986.

5. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 1.

6. Касьянов Г. Незгодні: Українська інтелігенція в русі опору 1960 — 1980-х років.— К., 1994.

7. Кошелівець І. Розмови в дорозі до себе.— К., 1994.

8. Кошелівець І. Сучасна література в УРСР.— Нью-Йорк, 1964.

9. Моренець В. На відстані серця.— К., 1986.

10. Поза традиції: Антологія української модерної поезії в діаспорі / Упоряд. Б. Бойчук.— Київ — Торонто — Едмонтон — Оттава, 1993.

11. Сверстюк Є. Блудні сини України.— К., 1993.

12. Скирда Л. Сучасна українська поезія.— К., 1990.

13. Ткаченко А. Василь Симоненко.— К., 1990.

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО

1. Кошелівець І. У хороший шевченків слід ступаючи // Дивослово.— 1995.— № 1.

2. Негода М. Поет на троні // Кур’єр Кривбасу.— 2003.— № 158.

3. Сверстюк Є. Василь Симоненко прилетів на білому коні // Сучасність.— 1995.— № 1.

4. Світличний І. Перша книга поета... // Слово і час.— 1997.— № 7.

5. Симоненко В. // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995.— Кн. 2.— Ч. 2.

6. Стус В. Серед грому і тиші // Сучасність.— 1995.— № 1.

7. Ткаченко А. Василь Симоненко. Нарис життя і творчості.— К., 1990.

8. Шудря М. Василева криниця // Дивослово.— 1995.— № 12.

ІВАН ДРАЧ

1. Драч І. “Не зумів витиснути із себе поета...” // Сучасність.— 1995.— № 1.

2. Ільницький М. Іван Драч. Нарис творчості.— К., 1986.

3. Рубан В. Третє пришестя І. Драча // Київ.— 1996.— № 9—10.

4. Слабошпицький М. Поет, який має талант бути Драчем // Дивослово.— 1996.— № 10.

5. Ткаченко А. Іван Драч // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

6. Шевченко А. Сонце і слово Івана Драча // Дивослово.— 1996.— № 10.

МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ

1. Дзюба І. Що ти — це ти // Літературна Україна.— 1986.— 6 листопада.

2. Ковалів Ю. “Творись, мій труд!” // Радянське літературознавство.— 1986.— № 11.

3. Микола Вінграновський // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

4. Моренець В. Відтворити цілісність світу // Вітчизна.— 1981.— № 5.

5. Салига Т. Микола Вінграновський.— К., 1989.

ДМИТРО ПАВЛИЧКО

1. Земляк В. Павличко сьогодні // Літературна Україна.— 1977.— 22 листопада.

2. Ільницький М. Дмитро Павличко. Нарис творчості.— К., 1985.

3. Моренець В. Дмитро Павличко // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

4. Равлів І. Тематичне й жанрове розмаїття Павличкової лірики 90-х // Слово і час.— 1998.— № 9—10.

5. Савчин Т. Сонети Дмитра Павличка: поетика жанру.— К., 1999.

6. Ткаченко Л. Ностальгія Дмитра Павличка // Слово і час.— 1999.— № 10.

ІРИНА ЖИЛЕНКО

1. Дрозд В. Музей живого письменника, або моя довга дорога в ринок. Повість-шоу.— К., 1994.

2. Жиленко І. Homo feriens // Сучасність.— 2002.— № 4—9.

3. Жиленко І. “Не розбивайте мій ліхтар!” (замість автобіографії) // Жиленко І. Євангеліє від ластівки.— Харків, 2000.

4. Никанорова О. “І добрі дерева стояли на добрій землі...” // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1995 — Кн. 4.

5. Шарова Є. Ірина Жиленко // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

ЛІНА КОСТЕНКО

1. Брюховецький В. Ліна Костенко.— К., 1990.

2. Гусар-Струк Д. Історичний роман Ліни Костенко // Сучасність.— 1990.— № 5.

3. Клочек Г. Історичний роман Ліни Костенко “Маруся Чурай”.— Кіровоград, 1998.

4. Коляда Т. Віртуальна дійсність в поезії Ліни Костенко // Світовид.— 1996.— Ч. 3.

5. Кудрявцев М. Митець і час: ідейна проблематика поетичної драми Ліни Костенко // Дивослово.— 1998.— № 8.

6. Панченко В. Поезія Ліни Костенко.— Кіровоград, 1997, або в кн.: Урок літератури.— Кіровоград, 2000.

7. Симоненко В. Краса без красивостей // Слово і час.— 1990.— № 3.

8. Шелест В. Образні асоціації в поезії Ліни Костенко // Дивослово.— 1994.— № 2.

9. Шпиталь А. Книга болю з проблиском надії; Мовчан Р. Позбутися рабського комплексу; Кодак М. “Берестечко”: один урок українству // Слово і час.— 2000.— № 1.

10. Фізер І. Шедеври поетичної мітоісторії Ліни Костенко // Сучасність.— 1988.— № 7—8.

ОЛЕСЬ ГОНЧАР

1. Вінок пам’яті Олеся Гончара: Спогади. Хроніка.— К., 1997.

2. Гончар О. “Віриться, Україна перетриває й це...” // Слово і час.— 1998.— № 4—5.

3. Гончар О. “Душа й природа в злагоді своїй...” // Слово і час.— 1996.— № 4—5.

4. Гончар О. Катарсис.— К., 2000.

5. Гончар О. Поетичний пунктир походу. Поезії.— К., 2000.

6. Олесь Гончар: Початок пожиттєвого випробування // Дивослово.— 1998.— № 5.

7. Гончар О. Чим живемо: на шляхах до українського відродження.— К., 1991.

8. Гончар О. Щоденники у трьох томах.— К., 2002—2004.

9. Гончар О. Щоденникові записи // Дніпро.— 1999.— № 7—8.

10. Гуменний М. Олесь Гончар: Книга для вчителя.— К., 1991.

11. Дончик В. Осягнення гармонії. Нотатки різних літ // Дончик В. Зупинені миті.— К., 1989.

12. Жулинський М. Олесь Гончар: творчість як доля // Українська мова і література в школі.— 1991.— № 11—12.

13. Погрібний А. Олесь Гончар.— К., 1989.

14. Погрібний А. Орбіти художнього слова // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994 — Кн. 3.

15. Сверстюк Є. Собор у риштованні // Дивослово.— 1998.— № 5.

ГРИГІР ТЮТЮННИК

1. Аврахов Т. Екзистенція в художньому слові Григора Тютюнника // Українська мова і література в школі.— 1992.— № 9—10.

2. Вічна загадка любові: Літературна спадщина Григора Тютюнника. Спогади про письменника.— К., 1988.

3. Гуторов О. Незахищене серце: Характер і час Григора Тютюнника // Прапор.— 1990.— № 7—9.


 

4. Закон спільного кореня: Листування між Григорієм та Григором Тютюнниками // Вітчизна.— 1986.— № 6.

5. Ласло-Куцюк М. Тенденції сучасної української прози // Шукання форми: нариси з української літератури ХХ століття.— Бухарест, 1980.

6. Мовчан Р. Григір Тютюнник // Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.— К., 1997.

7. Мовчан Р. Неопублікованими сторінками записників Григора Тютюнника // Слово і час.— 1993.— № 8.

8. Мовчан Р. Чи був дитячим письменником Григір Тютюнник? // Літературна Україна.— 2001.— 6 грудня.

9. Мороз Л. Григір Тютюнник: Літературний портрет.— К., 1991.

10. “Скучаю за твоїм словом...” (Листи Григора Тютюнника) // Слово і час.— 1991.— № 12.

11. Шевченко А. Щастя і злощастя Григора Тютюнника // Радянське літературознавство.— 1989.— № 10.

12. Шудря М. Непідкупний голос правди: Невідоме про Григора Тютюнника // Дивослово.— 1996.— № 4.

ВАСИЛЬ СТУС

1. Жулинський М. Василь Стус // Жулинський М. Слово і доля.— К., 2002.

2. Коцюбинська М. Стусове “самособоюнаповнення” // Сучасність.— 1995.— № 6.

3. Наливайко Д. Василь Стус — перекладач // Всесвіт.— 1991.— № 1.

4. Не відлюбив свою тривогу ранню... Василь Стус — поет і людина: Спогади, статті, листи, поезії.— К., 1993.

5. Оникієнко І. Символ “веселий цвинтар” в “естетиці страждання” В. Стуса // Слово і час.— 1997.— № 2.

6. Павлишин М. Квадратура круга: пролегомени до оцінки Василя Стуса // Дивослово.— 1994.— № 1.

7. Стус Д. Берегами конспектів В. Стуса. До літературної біографії письменника // Слово і час.— 2000.— № 9.

8. Стус як текст.— Мельборн, 1992.

9. Шевельов Ю. Трунок і трутизна // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994 — Кн. 3.

ВАСИЛЬ ЗЕМЛЯК

1. Ващенко Ю. На перетині художніх світів: Вавилон на чебреці і Клошмерль Вавилонський (про типологічну спорідненість творів В. Земляка і Г. Шевальє // Слово і час.— 2001.— № 1.

2. Гончар О. Співець рідної землі // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1995.— Кн. 4.

3. Дімаров А. Зрештою, життя прекрасне // Слово і час.— 1998.— № 4—5.

4. Жулинський М. “Я поведу вас у вічність...” // Наближення.— К., 1986.

5. Заповіт любові. Спогади про Василя Земляка.— К., 1983.

6. Неопубліковані нотатки Василя Земляка // Слово і час.— 1993.— № 4.

7. Сивокінь Г. Василь Земляк // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К.,1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

8. Слабошпицький М. Василь Земляк. Нарис життя і творчості.— К., 1994.

9. Усмішки Василя Земляка, записані Миколою Мащенком // Дніпро.— 1991.— № 8.

ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК

1. Жулинський М. “... І метафори реального життя” // Наближення.— К., 1986.

2. Кравченко А. Валерій Шевчук // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.— К., 1995 — Кн. 2.— Ч. 2.

3. Медвідь В. Поєднав традиційну оповідь з модерном... // Літературна Україна.— 1997.— 30 січня.

4. Мовчан Р. Валерій Шевчук // Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.— К., 1997.

5. Онишкевич Л. Шлях вічного повороту // Сучасність.— 1996.— № 1.

6. Павлишин М. “Дім на горі” Валерія Шевчука // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994 — Кн. 3.

7. Тарнашинська Л. “Паралельна дійсність” у координатах притчі: Вільям Голдінг та Валерій Шевчук // Всесвіт.— 1999.— № 2.

8. Тарнашинська Л. Свобода вибору — єдина форма самореалізації в абсурдному світі // Сучасність.— 1995.— № 3.

9. Фізер І. Промова на врученні премії фундації Антоновичів Валерію Шевчуку // Слово і час.— 1991.— № 12.

10. Шевчук В. Виступ на врученні премії фундації Антоновичів // Слово і час.— 1991.— № 12.

11. Шевчук В. Мій театр та моє кіно. Автобіографічні згадки. Вертеп // Кур’єр Кривбасу.— 1997.— № 81—82.

12. Шевчук В. Сад житейський думок, трудів та почуттів // Шевчук В. Темна музика сосон. Сад житейський... — К., 2003.

ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ

1. Дончик В. Істина — особистість (Проза Павла Загребельного).— К., 1984.

2. Загребельний П. “Думки нарозхрист” — К., 1997.

3. Загребельний П. Неложними устами.— К., 1981.

4. Загребельний П. “Потрібна незалежність розуму” // Літературна Україна.— 1987.— 2 липня.

5. “Замкнене коло нашої історії — ось це я мав на увазі”. Інтерв’ю з Павлом Загребельним, автором роману “Диво” // Панченко В. Урок літератури.— Кіровоград, 2000.

6. Слабошпицький М. Історія сучасності й сучасність історії // Слабошпицький М. Літературні профілі.— К., 1984.

7. Фащенко В. Павло Загребельний. Нарис творчості.— К., 1984.

8. Шпиталь А. Історична проза Павла Загребельного — К., 1986.

ВАСИЛЬ БАРКА

1. Барка В. Автобіографія // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.— К., 1994.— Кн. 2.

2. Вірний М. Портрет поета.— Рівне, 1998.

3. Жулинський М. Василь Барка // Слово і доля.— К., 2002.

4. Жулинський М. Він — із подвижників Божих. Із розмови Миколи Жулинського з Василем Баркою // Літературна Україна.— 1998.— 20 серпня.

5. Мовчан Р. Український лірник на американській землі // Дивослово.— 1998.— № 7.

6. Мовчан Р. “Жовтий князь” Василя Барки // Слово і час.— 1998.— № 12.

7. Мовчан Р. “Жовтий князь” Василя Барки. Стаття перша, стаття друга // Дивослово.— 2002.— № 3, 4.

8. Плющ Л. Заразар — Заказар // Сучасність.— 1987.— № 10.

СУЧАСНА МОЛОДА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

1. Білоцерківець Н. БУ-БА-БУ та ін., або Дещо про український поетичний авангард // Літературна панорама.— 1990.— К., 1990.

2. Бовсунівська Т. Типологія української посттоталітарної художньої деструкції світобудови // Сучасність.— 2003.— № 10.

3. Гундорова Т. Бу-Ба-Бу, Карнавал, Кіч // Критика.— 2000.— № 7—8.

4. Гундорова Т. Постмодерністська фікція Андруховича з постколоніальним знаком питання // Сучасність.— 1993.— № 9.

5. Жулинський М. Подих третього тисячоліття.— Луцьк, 2000.

6. Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків.— Львів, 1999.

7. Квіт С. Свобода стилю: Есе та статті.— К., 1996.

8. Павлишин М. Що перетворюється в “Рекреаціях” Юрія Андруховича? // Канон та іконостас.— К., 1997.

9. Плерома. Мала українська енциклопедія актуальної літератури.— Івано-Франківськ, 1998.

10. Процюк С. Лицарі стилосу та кав’ярень: Есе про дев’яностиків.— К., 1996.

11. Слапчук В. Світ у слові (інтерв’ю) // Кур’єр Кривбасу.— 2000.— № 127.

12. Ткачук М. Літературний процес 90-х років ХХ століття // Українська мова та література.— 2000.— № 22.

13. Ткачук М. Метафора, що вивертає світ. Поезія дев’ятдесятників // Кур’єр Кривбасу — 1999.— червень.

14. Харчук Р. Покоління постепохи. Проза // Дивослово.— 1998.— № 1.