Сегодня: 20 | 04 | 2024

Правила пожежної безпеки у збройних силах України 2004 р. (частина 3)

 

9.3.14. Під час заповнення системи з балонів останні мають знаходитись іззовні будівлі та підключатися лише до колектора регулюючої станції холодильної установки.

9.3.15. Забороняється проводити зварювальні операції у складах-холодильниках з апаратами або трубопроводами, заповненими аміаком. Проведення зварювальних та паяльних робіт під час ремонту діючих холодильних установок допускається лише під наглядом старшого технічного персоналу. При цьому передбачаються такі заходи: роз'єднання фланців та постановка заглушок, опломбування в закритому стані маховика вентилів, відчинення дверей і вікон та безперервна робота вентилятора.

9.3.16. На кожному нагнітальному манометрі на відмітці 15 атм червоною рискою зазначається гранично допустимий тиск.

9.3.17. Перевірка та регулювання всіх запобіжних клапанів у складах-холодильниках, наявних на кожній холодильній установці, з розкриттям їх для огляду проводиться не рідше одного разу на рік - у період планово-попереджу­вального ремонту зі складанням акту.

9.4. Склади хімічних речовин

9.4.1. Персонал обслуги повинен знати пожежну небезпечність, правила безпечного зберігання і особливості гасіння хімічних речовин та реактивів, які зберігаються.

9.4.2. На складах має бути розроблений план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характерних властивостей: “Вогненебезпечні”, “Отруйні”, “Хімічно активні” тощо.

9.4.3. Зберігання хімічних речовин може здійснюватися в закритих сухих приміщеннях або під навісами у тарі в залежності від фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей продукції та кліматичних умов.

Під навісом дозволяється зберігання лише тих хімічних речовин, які від вологого повітря чи води не розкладаються, не розігріваються і не спалахують.

9.4.4. Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) дозволяється зберігати лише у суворій відповідності з існуючими для них спеціальними правилами.

9.4.5. Будівлі складів хімічних речовин мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, що зберігаються, склади повинні відокремлюватися на окремі приміщення (відсіки), ізольовані одне від одного протипожежними перегородками 1-го типу.

9.4.6. Хімікати у дрібній (невеликій) тарі необхідно зберігати на стелажах відкритого типу або у шафах, а у великій тарі (упаковці) - штабелями. Щоб уникнути перевантажень, на стелажах необхідно встановлювати максимально допустиму кількість (або масу) вантажних місць, що дозволяється для одночасного зберігання.

9.4.7. Стелажі, на яких зберігаються хімічні речовини та матеріали, повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і розміщатися від нагрівальних приладів на відстані не менше ніж 1 м.

9.4.8. Тара з хімічними речовинами, яка надходить на склад, не повинна мати пошкоджень герметичності та інших ознак несправності. У разі виявлення пошкоджень тара повинна негайно видалятися зі складу.

На кожній тарі (упаковці) з хімічною речовиною повинен бути напис або бирка з його назвою та зазначенням характерних властивостей (окислювач, пальне, самозаймисте і т. і.)

9.4.9. Сулії з рідкими хімічними речовинами дозволяється зберігати лише обрешетованими дерев'яними планками або у плетених кошиках.

9.4.10. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устатковання в залежності від вибухопожежонебезпеки майна.

9.4.11. Підлога у приміщеннях для зберігання рідких хімічних речовин у тарі повинна мати похили для стікання випадково розлитої рідини до спеціальних приймачів.

Сховища для зберігання кислот повинні бути забезпечені нейтралізуючими речовинами (сода, крейда чи вапно).

9.4.12. У приміщеннях, де зберігаються хімічні речовини, які можуть під час пожежі плавитися, необхідно передбачати пристрої, які обмежують вільне розтікання розплаву (бортики, пороги з пандусами тощо).

9.4.13. Металеві порошки, здатні самозайматися (алюмінієвий, цинковий, магнієвий, нікелевий, фосфор тощо), повинні зберігатися в окремих відсіках у герметично закритій тарі.

У цих відсіках зберігання інших горючих матеріалів забороняється.

9.4.14. Пляшки, бочки, барабани з хімікатами встановлюються на відкритих майданчиках групами, не більше ніж 100 шт. у кожній, з розривом між групами не менше ніж 1 м. У кожній групі повинна зберігатися продукція лише певного виду, про що робляться відповідні вказівні написи. Майданчики необхідно добре утрамбовувати та обгороджувати бар'єрами. Пляшки з реактивами на відкритих майданчиках мають бути захищені від дії сонячного проміння.

9.4.15. Під час зберігання азотної та сірчаної кислот треба вжити заходів до недопущення стикання їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.

Концентровану азотну кислоту не дозволяється розливати у скляні сулії.

9.4.16. Речовини, які бурхливо реагують з водою (карбіди, лужні метали, перекис барію, гідроксид натрію та інші), повинні зберігатися в сухих, добре вентильованих одноповерхових приміщеннях (складах) з легким дахом. Усередині цих приміщень не повинні бути водяні, парові й каналізаційні труби. Дахи та стіни не повинні пропускати атмосферні опади, приміщення повинні мати захист від потрапляння ґрунтових вод.

9.4.17. Лужні метали слід зберігати в ізольованих відсіках (секціях), розміщуваних у торці складської будівлі, у металевих банках або контейнерах під шаром захисного середовища (інертних газів, мінеральних масел, гасу, парафіну).

У разі зберігання в одній секції складу різних лужних металів кожний з них має розміщатися на окремому стелажі.

9.4.18. У відсіках, суміжних з відсіками, де знаходяться лужні метали, дозволяється зберігати лише негорючі хімічні речовини.

9.4.19. Барабани з металевим натрієм слід укладати з таким розрахунком, щоб у ширину було не більше двох, у довжину – восьми та у висоту - чотирьох барабанів.

9.4.20. Окислюючи хімікати (хромпік, хромовий ангідрид, перманганат калію, хлор, селітра та інші окисники) повинні зберігатися в окремих секціях складів. Зберігати ці речовини сумісно з іншими горючими речовинами забороняється.

9.4.21. Сажу, графіт, подрібнені та порошкові полімери слід зберігати в окремих закритих, сухих складах або в секціях складів, захищених від потрапляння атмосферних опадів та ґрунтових вод.