Сегодня: 19 | 04 | 2024

Правила пожежної безпеки у збройних силах України 2004 р. (частина 2)

7.3.4. Пожежні автомобілі (танки) або мотопомпи, що надійшли у військову частину (нові чи після ремонту) до включення їх до бойового розрахунку, повинні пройти обкатку. Обкатка виконується відповідно до інструкції заводу-виробника.

7.3.5. Після проведення обкатки пожежні автомобілі (танки) та мотопомпи необхідно піддавати випробуванню на відповідність вимогам нормативно-технічної документації.

7.3.6. На виявлені в процесі обкатки чи випробувань пожежних автомобілів (мотопомп) дефекти у виготовленні кузова, пожежних агрегатів, трансмісії і механізму керування насоса пред'являється рекламація заводам – виробникам пожежного устатковання, а щодо агрегатів і деталей стандартного шасі автомобіля – заводам-виробникам машин.

7.3.7. Пожежні автомобілі (танки) і мотопомпи нові й ті, що вийшли з ремонту, після обкатки й випробувань, включаються до бойового розрахунку штатного (позаштатного) пожежного підрозділу (ДПД), про що оголошується в наказі по військовій частині.

7.3.8. За кожним пожежним автомобілем (танком), мотопомпою, пристосованою (переобладнаною) для цілей пожежогасіння технікою закріпляється водій (моторист), який пройшов спеціальну підготовку.

На пожежні автомобілі (танки) та мотопомпи повинні бути визначені бойові обслуги.

На пожежній техніці, яка призначена до бойового розрахунку, належить організовувати цілодобове чергування особового складу (членів ДПД).

7.3.9. Пожежні автомобілі (танки), мотопомпи, введені в експлуатацію (поставлені до бойового розрахунку або резерв), повинні бути у повній готовності до виїзду (застосування) за тривогою: справні, з повним комплектом придатного до застосування пожежно-технічного обладнання, заправлені пальним, мастильними матеріалами, забезпечені запасом вогнегасних речовин.

7.3.10. Види, періодичність, зміст та технологічна послідовність робіт з технічного обслуговування пожежних автомобілів (танків), мотопомп повинні відповідати вимогам, установленим в експлуатаційній документації на вироби конкретних типів (марок).

7.4. Первинні засоби пожежогасіння

7.4.1. Територія військових частин, будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.

Пожежне обладнання й інструмент розміщують з урахуванням можливості їх швидкого використання особовим складом для ліквідації пожежі.

7.4.2. Вперше збудовані, після реконструкції, розширення, капітального ремонту об'єкти (будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння до початку їх експлуатації.

7.4.3. Норми оснащення первинними засобами пожежогасіння для будівель, споруд, приміщень установлені додатком 7 цих Правил.

7.4.4. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід встановлювати вказівні знаки згідно з чинними державними стандартами. Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті 2-2,5 м від рівня поверхні (підлоги).

7.4.5. На території військових частин пожежне обладнання й інструмент розміщують на пожежних щитах, які встановлюють із розрахунку обслуговування одним щитом:

Групи будівель, споруд, майданчиків у радіусі 200 м;

Групи будівель, споруд, майданчиків парків техніки та озброєння – в радіусі 100 м;

Групи сховищ (складів) з майном – у радіусі 100 м;

У кожного сховища (майданчика) з вибухонебезпечним майном.

Комплектування пожежних щитів зазначено в додатку №7 до цих Правил.

Біля кожного пожежного щита обладнується засіб звукової сигналізації для подавання сигналу пожежної тривоги.

Пожежні щити та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори за чинним державним стандартом.

7.4.6. На пожежних щитах необхідно зазначати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежного підрозділу.

Порядковий номер пожежного щита зазначають після літерного індексу "ПЩ".

7.4.7. Пожежні щити повинні забезпечувати:

Захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектних виробів від використання сторонніми особами не за призначенням;

Зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті комплектних виробів.

7.4.8. Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на пожежних щитах, підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції:

Очищення від пилу, бруду та слідів корозії;

Відновлення пофарбування з урахуванням вимог стандартів;

Випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виправлення залишкових деформацій після використання;

Відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів.

7.4.9. Вогнегасники повинні постійно утримуватися в справному стані і бути готові до дії.

Кожному вогнегаснику під час введення в експлуатацію присвоюється порядковий номер, який наноситься білою фарбою на корпус вогнегасника. На ручних пінних вогнегасниках номер ставиться з боку сприску на 10 мм вище від ранта, на інших видах вогнегасників – на 10 мм нижче від трафарету. Висота цифр 50 мм, товщина ліній 3 мм. Під цими номерами вогнегасники реєструються в “Книзі обліку технічного стану пожежного обладнання, інструменту та спорядження”. Ведення обліку технічного стану вогнегасників у військових частинах покладається на штатних (позаштатних) командирів пожежних підрозділів.

Для контролю за постійною готовністю вогнегасників до дії і наявністю в них заряду кожний вогнегасник, незалежно вид типу, повинен бути опломбований і мати бирку з датою зарядки та чергової перезарядки.

Відповідальність за правильну експлуатацію вогнегасників несуть начальники (командири) підрозділів, служб, об’єктів.

7.4.10. Вогнегасники слід установлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш імовірне виникнення осередків пожежі. При цьому, необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Вогнегасники не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

7.4.11. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися:

Навішуванням на вертикальні конструкції на висоті 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

Встановлюванням у пожежні шафи поруч з пожежними кранами, на підставки або у спеціальні тумби;

Розміщенням у складі пожежного щита в ангарах і виробничих приміщеннях.

7.4.12. Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх на підставках, у тумбах або пожежних шафах повинно забезпечувати можливість читання маркувальних написів на корпусі.

7.4.13. Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися згідно з паспортами заводів-виробників.

Усі вогнегасники щотижнево підлягають зовнішньому огляду.

7.4.14. Заряджання й перезаряджання вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації.

Газові та закачні вогнегасники, в яких маса вогнегасного заряду або тиск середовища менший чи більший за номінальні значення на 5 % (за температури
+20о С), підлягають дозаряджанню (перезаряджанню).

7.4.15. Використані вогнегасники, а також вогнегасники з зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезаряджання або перевірку.

7.4.16. На перезаряджання (технічне обслуговування) дозволяється відправити з об'єкта не більше ніж 50% вогнегасників від їх загальної кількості.

7.4.17. Заряджання та випробування вогнегасників (за винятком вогнегасників, що розташовані на техніці та судах) виконується штатним (позаштатним) пожежним підрозділом. Заряджання та випробування вогнегасників, що розташовані на техніці та судах, виконується підрозділами технічного обслуговування.

7.4.18. Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні переноситися на холодний період в опалюване приміщення, їхнє місцезнаходження позначається покажчиком “Вогнегасник тут”.

Допускається збереження вогнегасників у холодний період у спеціальних тепляках, заглиблених у землю й утеплених матами з соломи чи сухими ошурками.