Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 1)

 

3.22. Забороняється допускати до ремонту автомобіля на лінії сторонніх осіб (вантажників, пасажирів тощо).

3.23. При вивішуванні частини автобуса домкратом на ґрунтовій поверхні необхідно вирівняти місце установки домкрата, підкласти під домкрат міцну дерев’яну підставку площею не менше 0,1 м2 або дошку.

3.24. Забороняється встановлювати домкрат на випадкові предмети.

3.25. При накачуванні шин у дорожніх умовах необхідно використовувати переносні запобіжні пристрої, запобіжну вилку відповідної довжини та міцності або покласти колесо замком вниз.

3.26. При перегріванні двигуна пробку радіатора можна відкривати тільки тоді, коли температура води (рідини) нижче 100°С, інакше при відкриванні пробки відбудеться викидання киплячої води.

3.27. Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати у рукавицях або накривши її ганчіркою. Пробку слід відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари в бік відкриваючого.

3.28. Для попередження випадків обморожування при усуненні несправностей взимку у дорозі слід працювати тільки в рукавицях. Забороняється торкатися металевих предметів, деталей та інструменту руками без рукавиць.

3.29. При заправленні автобуса забороняється:

3.29.1. палити та користуватися відкритим вогнем;

3.29.2. проводити ремонтні та регулювальні роботи;

3.29.3. заправляти автомобіль паливом при працюючому двигуні;

3.29.4. допускати переливання та розливання палива;

3.29.5. знаходження пасажирів у салоні.

3.30. Вибирати швидкість руху необхідно з урахуванням шляхових умов, оглядовості та видимості, інтенсивності та характеру руху транспортних засобів та пішоходів, особливостей та стану автобуса.

3.31. Швидкість руху в містах і населених пунктах не повинна перевищувати 60 км/год, а за межами (крім мікроавтобусів) – 80 км/год.

3.32. У разі, коли водій або особи, які знаходяться в автобусі, опиняються в умовах, небезпечних для їх життя та здоров’я, негайно припинити роботу і доповісти про це начальнику.

3.33. Водію забороняється:

3.33.1. керувати автобусом в стані алкогольного сп’яніння або під дією наркотичних засобів;

3.33.2. виїжджати на лінію в хворобливому стані або при такому ступені втомленості, який може вплинути на безпеку руху;

3.33.3. спати і відпочивати в кабіні (салоні) автобуса, на стоянці при двигуні, який працює для обігрівання кабіни;

3.33.4. передавати керування автобусом стороннім особам;

3.33.5. допускати проїзд в салоні автобуса кількості осіб понад встановлену норму для даного типу автобуса.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після повернення з лінії разом з механіком контрольно-технічного пункту перевірити автобус. При необхідності залишити заявку на поточний ремонт з переліком несправностей, які належить усунути.

4.2. При безгаражному зберіганні без паропідігрівання в зимовий час злити воду з радіатора та двигуна, затягнути важіль гальмівної системи.

4.3. Якщо під час ремонту автобус залишається на козельках, перевірити їх стійкість.

4.4. Не залишатися на ніч в салоні автобуса.

4.5. Доповісти механіку (начальнику) про всі недоліки, які були під час роботи.

4.6. Зняти спецодяг, вимити лице та руки теплою водою з милом, при можливості прийняти душ. Не мити руки в мастилі, бензині, гасі, не витирати їх брудними тканинами.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. При дорожньо-транспортній пригоді водії, причетні до неї, повинні:

5.1.1. негайно зупинитися і не зрушувати з місця транспортні засоби, а також інші предмети, які мають відношення до пригоди; висадити пасажирів;

5.1.2. повідомити про випадок в міліцію, записати прізвища та адреси очевидців та чекати прибуття міліції або слідчих органів;

5.1.3. якщо рух інших транспортних засобів неможливий, необхідно звільнити проїжджу частину, попередньо зафіксувавши положення транспортного засобу, предметів і слідів, які відносяться до дорожньо-транспортної пригоди.

5.2. При виникненні аварійної ситуації під час проведення ремонту та технічного обслуговування необхідно:

5.2.1. негайно припинити роботу, огородити небезпечну зону, не пускати до неї сторонніх осіб;

5.2.2. якщо сталася пожежа в тому чи іншому випадку, приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння; викликати пожежну частину;

5.2.3. доповісти керівнику; до його прибуття вжити заходів щодо ліквідації небезпечної ситуації, а після прибуття – виконувати його вказівки;

5.2.4. якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати швидку медичну допомогу. Якщо це можливо, відправити потерпілого на попутному або відвезти на своєму транспорті до найближчого лікувального закладу; повідомити там своє прізвище, номер транспортного засобу (з пред’явленням посвідчення водія та інших документів, які засвідчують особу, та реєстраційного документа на транспортний засіб). Після чого повернутися до місця пригоди.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ВОДІЯ АВТОНАВАНТАЖУВАЧА

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою.

1.3. До роботи як водій автонавантажувача допускати водія автомобілів - чоловіка чи жінку не молодше 18 років, які мають посвідчення на право керування автонавантажувача.

1.4. На робочому місці водій проходить первинний інструктаж з охорони праці і навчання з охорони праці відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці, що діє на підприємстві.

Працівник, що допускається до робіт по транспортуванню і переміщенню зріджених газів в балонах під тиском, вибухонебезпечних, легкозаймистих і інших небезпечних і шкідливих речовин (кислот, лугів тощо) повинен пройти спеціальне навчання з безпеки праці і мати посвідчення на право виконання робіт з підвищеною небезпекою.

1.5. Під час роботи працівник проходить:

Перевірку знань безпеки праці – щорічно;

Перевірку знань по електробезпеці – щорічно;

Перевірку гігієнічних знань (в продовольчому складі (базі), холодильнику)– один раз на 2 роки;

Періодичний медичний огляд.

Повторний інструктаж з безпеки праці на робочому місці працівник повинен отримувати один раз на 3 місяці.

1.6. Від дня встановлення вагітності жінки переводяться на іншу роботу.

1.7. На працівника можуть впливати небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

Рухомі машини і механізми, рухливі частини підйомно-транспортного обладнання;

Штабелі товарів, що складуються, які обрушуються;

Знижена температура повітря робочої зони;

Підвищений рівень шуму на робочому місці;

Підвищений рівень вібрації;

Підвищене значення напруги в електричному ланцюгу;

Підвищений рівень статичної електрики;

Недостатня освітленість робочої зони; гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях інструмента, обладнання;

Нервово-психічні перевантаження.

1.8. Працівник повинен бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям і інших засобами індивідуального захисту:

– костюм бавовняний (термін носіння – 12 місяців);

– рукавиці комбіновані (термін носіння – 1 місяць);

– жилет сигнальний (термін носіння – 12 місяців).

• < Назад
• Вперёд >