Сегодня: 30 | 10 | 2020

Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 3)

 

5.4. У разі необхідності оператор автомийки повинен надати потерпілим при аварії або внаслідок нещасного випадку першу медичну допомогу і при необхідності викликати швидку медичну допомогу.

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ОПЕРАТОРА ЗАПРАВНИХ СТАНЦІЙ

1. Загальні положення

1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі – підрозділи).

1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці".

1.3. Оператором заправних станцій (далі-оператор) по заправці паливом (бензином та мастилами) автомобілів, тракторів і самохідних дорожніх машин можуть бути особи не молодше 18 років, визнані придатними до даної роботи медичною комісією, які пройшли спеціальну підготовку і одержали посвідчення на право виконання зазначених робіт.

Забороняється використання жіночої праці на роботах з заправкою етилованим бензином.

1.4. Оператор, що приймається на роботу, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, прийомів та способів надання долікарської допомоги потерпілим, бути ознайомлений під розпис з умовами праці, правами та пільгами за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці, про правила поведінки при виникненні аварій.

До початку роботи безпосередньо на робочому місці оператор повинен пройти первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт.

Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

1.5. Оператор після первинного інструктажу на робочому місці повинен протягом 2–15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого оператора, який призначається наказом (розпорядженням) по підприємству.

1.6. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення робіт і охорони праці оператор повинен проходити:

– періодично не рідше одного разу на квартал;

– при незадовільних знаннях з охорони праці не пізніше місячного строку;

– у зв’язку з допущенням випадку травматизму або порушенням вимог охорони праці, що не призвело до травми.

1.7. Оператор забезпечується спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту: при заправці автомобілів паливом та маслами – халат бавовняний, рукавиці комбіновані.

При роботі з етилованим бензином додатково: фартух гумовий, чоботи гумові, рукавички гумові.

На зовнішніх роботах взимку додатково: куртка бавовняна на утеплювальній прокладці, брюки бавовняні на утеплювальній прокладці, валянки.

У іншу пору року додатково: плащ непромокальний.

1.8. Заправні станції та пункти повинні бути обладнані спеціальними сховищами нафтопродуктів, бензо-, маслоколонками, засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, лопатами, крюками, брезентом, азбестовим полотном і т. п.

1.9. Ємності для зберігання нафтопродуктів повинні мати герметичні кришки, пробки, які зачиняються ключем.

1.10. Для ремонту тари і виміру нафтопродуктів, для відчинення кранів і пробок, щоб уникнути іскроутворення і можливого вибуху, треба застосовувати

Тільки обміднені інструменти або інструменти, що виготовлені з міцних кольорових металів. Забороняється застосовувати для цього сталевий інструмент.

Зливні труби роздавальних кранів також повинні бути з кольорового металу.

1.11. Наконечники зливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалів, які виключають можливість іскроутворення.

1.12. Кришки люків зливних колодязів необхідно відчиняти в момент зливу нафтопродуктів. Весь інший час вони повинні бути зачинені.

1.13. Не допускається експлуатація резервуарів для зберігання нафтопродуктів з несправними дихальними клапанами.

1.14. Наконечники зливних шлангів повинні бути заземлені.

1.15. З метою запобігання виникнення і дії статичної електрики при русі бензину по трубопроводах і зливних шлангах, яка може викликати вибух пари бензину, всі металеві частини повинні бути заземлені.

1.16. Освітлювальна арматура повинна бути у вибухонебезпечному виконанні.

На території заправної станції або пункту дозволяється користуватися тільки вибухобезпечними ручними електричними акумуляторними ліхтарями типу шахтарських ламп. Користуватися іншими ліхтарями типу “летюча миша” забороняється. Місце заправки повинно мати освітлення не менше 50 лк.

1.17. Допуск сторонніх осіб, а також операторів у нетверезому стані на територію заправки забороняється.

1.18. Правила пожежної безпеки, номера телефонів пожежної охорони, найближчого медпункту, адміністрації, а також попереджувальні надписи “Вогненебезпечно”, “Не палити”, “Вхід стороннім заборонено” повинні бути вивішені на заправній станції та в пунктах заправлення.

1.19.За невиконання даної Інструкції оператор несе відповідальність згідно з чинним законодавством України

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Одягнути спецодяг, спецвзуття та перевірити наявність засобів індивідуального захисту (респіратор, протигаз).

2.2. Оператор повинен перевірити:

– наявність засобів пожежогасіння;

– наявність і справність заземлення;

– технічний стан заправного інвентарю.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Під час заправки автомобілів та дорожніх машин на території паливно-заправних пунктів забороняється:

– палити і користуватися відкритим вогнем, при цьому повинні бути вивішені знаки безпеки “Вогненебезпечно”;

– працювати на незаземленій колонці та обладнанні;

– проводити будь-які роботи, не пов’язані з прийманням або відпуском нафтопродуктів;

– зберігати паливо і мастильні матеріали в непризначених для цього складських спорудах;

– заправляти автомобілі та дорожні машини у разі відсутності водія чи машиніста, а також у разі працюючого двигуна;

– заправляти автомобілі та дорожні машини при наявності підтікання пального з паливної системи, а також з відкритою горловиною паливних баків;

– заправляти автомобілі та дорожні машини під час зливу нафтопродуктів з цистерн, а також наливу нафтопродуктів в резервуари та заправляти транспорт під час грози;

– усувати несправності, торкатися електрообладнання і арматури, приладів освітлення і пускових пристроїв;

– заправляти вантажні і легкові автомобілі або самохідну дорожню техніку у разі перебування в них людей (в кузові, салоні або кабіні);

– заправляти автомашини, які завантажені легкозаймистими вантажами (хімічними товарами тощо).

3.2. Заправку автомобілів та дорожніх машин оператор повинен робити тільки механізованим шляхом.

3.3. Оператор зобов’язаний стежити за тим, щоб заправна техніка встановлювалась на площадці заправного пункту за розробленою схемою, при якій на випадок необхідності машини змогли б роз’їхатися.

Оператор повинен:

– знати, що найбільш небезпечними чинниками, котрі можуть на нього діяти в процесі роботи, є: легкозаймисті речовини, етилований бензин та інші нафтопродукти;

– бути уважним до сигналів водіїв заправної техніки.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Вимкнути заправне обладнання у разі однозмінної роботи, а при двозмінної – передати особі, яка замінює, з обов’язковим записом в спеціальному журналі.

4.2. Зняти спецодяг, вимити з милом руки і лице (бажано теплою водою), а спецодяг провітрити і зберігати у вогнетривкій шафі.

4.3. Забороняється мити руки в бензині, гасі, а також витирати їх забрудненим ганчір’ям та тирсою.

4.4. При попаданні етилованого бензину на шкіру, його необхідно негайно змити змоченим в гасі чистим ганчір’ям, після чого змити теплою водою з милом.

4.5. У випадку попадання етилованого бензину в очі необхідно негайно звернутися до лікаря.

4.6. Місця, на які був пролитий бензин, треба протирати ганчір’ям, змоченим в гасі, засипати піском або розчином хлорного вапна.