Сегодня: 19 | 04 | 2024

Книга Пожежна Безпека Рожков частина 2

Під час випробувань температура у вогневій камері печі змінюється за часом саме за стандартною температурною кривою. Температуру в печі вимірюють не менше ніж в п’ятьох точках за допомогою термопар. Нагрівання зразків конструкцій виконують згідно з реальними вимогами до роботи конструкцій та можливими напрямками дії вогню при пожежі. Тому при випробуванні колони, як правило, обігрівають з чотирьох боків; балки – з трьох; покриття – з боку нижньої поверхні; стіни, перегородки, двері – з одного боку.

подпись: рис. 4.1 стандартна температурна криваВипробують не менш двох однакових серійно або спеціально виготовлених зразків. Виконується ця робота в спеціальних випробувальних установках, які схематично наведені на рис. 4.2).

МЕЖА ПОШИРЕННЯ ВОГНЮ ПО БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЯХ – це розмір пошкодженої зони зразка в площині конструкції від межі зони нагрівання перпендикулярно їй до найбільш віддаленої точки пошкодження (для вертикальних конструкцій – уверх, для горизонтальних – в кожний бік).

Відповідно до чинних СНиП (Строительные нормы и правила) за вогнестійкістю усі будівлі та споруди підрозділяються на вісім ступенів (табл. 4.4 – див. с. 92).




Рис. 4.2 . Установки для випробування будівельних конструкцій на вогнестійкість: І – стін без навантаження, II – перекриттів під навантаженням, III – колон та стін під навантаженням; 1 – вогнева камера, 2 – дослідний зразок, 3 – вагонетка, 4 – навантаження

З метою наочнішого показу ступенів вогнестійкості будівель наведемо їх приблизні конструктивні характеристики (табл. 4.5 – див. с. 93) залежно від ступеня вогнестійкості.

§30. Методика визначення відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки

Розрізняють фактичний та потрібний ступені вогнестійкості.

ФАКТИЧНИЙ – це дійсний ступінь вогнестійкості будівлі, яка запроектована чи побудована. Він визначається за наслідками експертизи будівельних конструкцій та за нормативними положеннями.

Під ПОТРІБНИМ ступенем вогнестійкості слід розуміти мінімальний ступінь вогнестійкості, який повинна мати будівля, щоб відповідати чинним вимогам пожежної безпеки. Він визначається нормативними документами з урахуванням призначення будівель, кількості поверхів, площі, об’єму, категорій приміщень (будівель) за вибухопожежною та пожежною небезпекою, наявності систем автоматичного пожежогасіння та інших факторів.

Будівля або споруда буде задовольняти за вогнестійкістю вимогам пожежної безпеки, якщо

(4.20)

Де Сф – фактичний ступінь вогнестійкості;

Спотр – потрібний ступінь вогнестійкості.

Для виконання цієї умови безпеки будівельні конструкції мають відповідати нормативним вимогам щодо меж вогнестійкості та меж поширення вогню:

(4.21)

(4.22)

Де Мф і Мпотр – відповідно фактична та потрібна (мінімальна) межі вогнестійкості;

LФ та Lдоп – відповідно фактична та допустима (максимальна) межі поширення вогню по конструкціях, см.

Перевірка відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки також здійснюється методом порівняння. Порівнюються фактичні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, межі поширення вогню по конструкціях з тими, що потрібні.Примітки:

1. У дужках наведені межі поширення вогню для вертикальних та похилих ділянок конструкцій.

2. Скорочення «н. н.» позначає, що показник не нормується.

Таблиця 4.5

Ступінь вогнестійкості

Конструктивні характеристики

І

Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону з використанням листових і плитних негорючих матеріалів

ІІ

Теж саме. В покриттях будівель допускається використовувати незахищені сталеві конструкції

ІІІ

Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону. Для перекриттів допускається використання дерев’яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитними матеріалами. До елементів покриттів не встановлюються вимоги щодо межі вогнестійкості та меж поширення вогню, при цьому елементи горищних покриттів з деревини піддаються вогнезахисній обробці

ІІІа

Будівлі переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу — зі сталевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції — зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем

ІІІб

Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з цільної або клеєної деревини, піддані вогнезахисній обробці, яка забезпечує потрібну межу поширення вогню. Огороджувальні конструкції – з панелей або поелементного складання, що зроблені з використанням деревини або матеріалів на її основі. Деревина й інші горючі матеріали огороджувальних конструкцій повинні бути піддані вогнезахисному обробленню або бути захищені від впливу вогню та високих темпера тур таким чином, щоб забезпечити потрібну межу поширення вогню

IV

Будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з цільної або клеєної деревини та інших горючих та важкогорючих матеріалів, захищених від впливу вогню та високих температур штукатуркою та іншими листовими та плитними матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості та меж поширення полум’я, при цьому елементи горищних перекриттів з деревини піддаються вогнезахисній обробці

ІVа

Будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – зі сталевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції – зі сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем

V

Будівлі, до несучих та огороджувальних конструкцій яких не встановлюються вимоги щодо меж вогнестійкості та меж поширення вогню

Здійснюється ця перевірка у такому порядку:

1. Необхідно визначити потрібний ступінь вогнестійкості будівлі залежно від її призначення, площі, кількості поверхів, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою та інших факторів.

2. На підставі потрібного ступеня вогнестійкості будівлі визначити межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій та допустимі межі поширення вогню по цих конструкціях

3. Виходячи з характеристики конструктивних елементів будівлі (товщина, розміри поперечного перерізу, товщина захисного шару бетону, клас арматури та інші) визначити фактичні межі вогнестійкості конструкцій та фактичні межі поширення вогню по конструкціях.

4. Фактичні межі вогнестійкості конструкцій порівняти з потрібними межами вогнестійкості, а фактичні межі поширення вогню по конструкціях – з допустимими межами поширення вогню.

5. Зробити висновок про відповідність будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки.

При цьому слід керуватися СНиП 2.01.02-85 Протипожежні норми, Іншими нормативними документами та відповідними розділами СНиП і ДБН.

Розділ IX.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ВОГНЕВИХ РОБІТ

§ 58. Загальна характеристика вогневих робіт

Як вже відмічалось, одним з найпоширеніших джерел запалювання є відкритий вогонь. У виробництві, а також під час будівництва, реконструкції, монтажу та ремонту споруд і обладнання часто виконуються так звані вогневі роботи.

Вогневими роботами Вважаються виробничі операції, пов’язані з використанням відкритого вогню, іскроутворенням та нагріванням деталей, устаткування, будівельних і технологічних конструкцій до температур, що здатні викликати займання горючих речовин і матеріалів, парів легкозаймистих рідин.

До вогневих робіт належать:

Газозварювання;

Електрозварювання;

Різання металів із застосуванням рідкого палива (бензо - та гасорізання);

Паяльні роботи;

Варка бітуму та смоли;

Інші способи використання відкритого вогню.

Найбільш небезпечними щодо можливості виникнення пожежі є зварювання та різання металів. Ці процеси супроводжуються інтенсивним утворенням великої кількості бризок розплавленого металу, виділенням значної теплової енергії, а також газів і пари, які можуть утворити з повітрям горючі суміші та стати причиною пожежі чи вибуху. Розлітаючись навкруги місця проведення зварювання або різання, вони здатні підпалити будь-які горючі матеріали.

При проведенні вогневих робіт на різних висотах від рівня підлоги розжарені іскри можуть розлітатися, зберігаючи свої запалювальні властивості, на 10–15 м. Тому місце проведення вогневих робіт залежно від висоти їх виконання має бути очищеним від горючих речовин і матеріалів у відповідному радіусі (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Висота точки зварювання над рівнем підлоги чи прилеглої території, м

0–2

2

3

4

6

8

10

Понад 10

Мінімальний радіус зони, м

5

8

9

10

11

12

13

14

Іскри, що виникають під час зварювання, належать до малокалорійних (малопотужних) джерел запалювання. Час їхнього існування 3–5 с. Але іскри спроможні викликати тління з наступним горінням цілого ряду горючих матеріалів. Промащене ганчір’я спалахує від іскор на відстані до 10 м від місця зварювання, а клоччя – до 16 м.

Особливо небезпечні іскри, які потрапляють на горючі матеріали, розташовані у сприятливих для акумуляції теплоти умовах (підпілля, щілини та отвори у будівельних конструкціях, сміття тощо). За таких умов може спостерігатися прихований розвиток горіння, який здатний тривати декілька годин і навіть більше доби. Виконання вогневих робіт небезпечне також у приміщеннях, де можливе приховане розлітання іскор.

§ 59. Організація проведення вогневих робіт

Місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт поділяються на Постійні, Які влаштовуються у спеціально обладнаних для цього ділянках: цехах, дільницях, в майстернях чи на відкритих майданчиках, та Тимчасові, Коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будівлях, приміщеннях, у місцях, не обладнаних для їх постійного проведення.

Визначення постійних місць проведення вогневих робіт здійснюється відповідними наказами, розпорядженнями керівника (власника) підприємства. Огороджуючи такі місця будівельні конструкції (перекриття, перегородки, стіни, підлоги) мають бути виконані з негорючих матеріалів.

Проведення тимчасових вогневих робіт дозволяється виключно за наявності підписаного наряду-допуску, який напередодні виконання робіт слід узгодити з відомчою пожежною охороною, а в разі її відсутності – з добровільною пожежною дружиною. За проведенням тимчасових вогневих робіт встановлюється ефективний контроль. Форма наряду-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт встановлена Правилами пожежної безпеки в Україні Та наведена нижче.