Книга Пожежна Безпека Рожков частина 3

Протипожежні перекриття, як правило, улаштовують без отворів. Якщо улаштування отворів необхідно, то їх захищають протипожежними люками та клапанами відповідного типу.

Протипожежні зони Передбачають для розділення будівель на пожежні відсіки у випадках, коли за економічними або технологічними причинами недоцільно використовувати протипожежні стіни. їх виконують у будівлях І, II, ІІІ та ІІІа ступенів вогнестійкості.

Протипожежна зона 1–го типу виконується у вигляді вставки, що поділяє будівлю по всій ширині (довжині) та висоті. Ширина зони має бути не менше 12 м. Такі зони є безпечними для евакуації людей, їх також можна використовувати для розміщення сил та засобів підрозділів пожежної охорони при можливій пожежі.

Протипожежні зони 2–го типу конструктивно відрізняються від зон 1–го типу та поступаються їм за надійністю як протипожежні перешкоди.

Їх називають також покрівельними протипожежними зонами оскільки їх виконують у вигляді смуги покриття та зовнішніх стін з негорючих матеріалів.

У приміщеннях, розташованих в межах протипожежної зони, не допустимо використовувати або зберігати горючі гази, рідини та матеріали, а також передбачати процеси, пов’язані з утворюванням горючого пилу.

Протипожежні зони повинні зберігати свої функції при однобічному заваленні прилеглих до них конструкцій.

Тамбури-шлюзи Передбачають у випадках, коли крім захисту дверних прорізів та технологічних отворів потрібно забезпечити їх надійну газодимонепроникність, чим вони відрізняються від звичайних тамбурів. Для цього в об’ємі тамбурів-шлюзів за допомогою спеціальних вентиляційних установок створюється надлишковий тиск (підпір повітря) не менше 20 Па на нижніх поверхах та не більше 150 Па – на верхніх.

Тамбури-шлюзи, в яких здійснюється постійний підпір повітря, передбачають для захисту отворів у протипожежних стінах та протипожежних перегородках, що відділяють приміщення категорій А та Б від усіх суміжних приміщень, коридорів, сходових кліток та шахт ліфтів.

Тамбури-шлюзи, в яких створюється підпір повітря у разі пожежі, влаштовують у підвалах для ізоляції від шахт ліфтів та сходових кліток з виходом у приміщення першого поверху, якщо в підвальних приміщеннях є горючі матеріали, а також у незадимлюваних сходових клітках 3–го типу будівель різного призначення та в ряді інших випадків.

Двері тамбурів-шлюзів з боку приміщень, в яких не використовуються та не зберігаються горючі гази, рідини та матеріали та відсутні процеси, пов’язані з утворюванням горючого пилу, допускається виконувати з горючих матеріалів завтовшки не менше 40 мм та без порожнин.

Ширина тамбурів-шлюзів повинна перевищувати ширину отворів не менше ніж на 0,5 м (по 0,25 м з кожного боку отвору), глибина – бути більше ширини дверного полотна на 0,2 м, але не менше 1,2 м.

Якщо тамбур-шлюз використовується в якості евакуаційного виходу, двері в ньому повинні відкриватися в одному напрямку – по ходу евакуації. В інших випадках більш доцільне відкривання дверей в напрямку шлюзу. Конструктивні схеми улаштування тамбурів-шлюзів наведені на рис. 6.13.

Протипожежні двері, ворота, люки Використовуються для захисту дверних прорізів та технологічних отворів в протипожежних перешкодах.

Протипожежні двері поділяють на три типи, при цьому їх мінімальні межі вогнестійкості складають відповідно 1,2; 0,6 та 0,25 год.

Типові проекти протипожежних дверей та воріт виробничих будівель передбачають їх виробництво у такому складі:

Протипожежні двері;

Протипожежні двері іскронеутворювальні;

Протипожежні ворота та протипожежні ворота іскронеутворювальні 3,6x3,6 м та 3,6x3,0 м.

Іскронеутворювальні протипожежні двері та ворота встановлюють у протипожежних та внутрішніх стінах тамбурів-шлюзів вибухопожежонебезпечних приміщень категорій А та Б, в тому числі в сходових клітках, а також в отворах зовнішніх стін для безпосереднього виходу до зовнішніх установок, що вміщують вибухонебезпечні речовини. З метою попередження іскріння від механічних дій (удару, тертя) всі частини, в яких відбувається тертя, а також крайки полотен захищають смугами з латуні та інших кольорових металів, що не дають іскор.

Основні конструкції протипожежних дверей наведені на рис. 6.14

Рис. 6.13. Будова тамбурів-шлюзів:

А – при розділенні пожежо-, вибухонебезпечних виробництв; б, в – при захисті дверного прорізу в протипожежній стіні 1–го типу; г – при вході у сходову клітку; д – при вході в ліфт; А, Б, В, Г, Д – категорії приміщень за пожежною небезпекою; 1 – тамбур–шлюз; 2 – протипожежна стіна 1–го або 2–го типу; протипожежна перегородка 1–го типу; 3 – протипожежна стіна 1–го типу; 4 – протипожежні двері 2–го типу; 5 – протипожежні двері 1–го типу; 6 – дерев’яні двері без порожнин завтовшки не менше 4 см; 7 – двері з негорючих матеріалів; 8 – протипожежні перегородки 1–го типу; 9 – протипожежні вікна 2–го типу

Рис. 6.14,А. Схема полотнища протипожежних дверей (воріт, люків та клапанів) з використанням деревини: 1 – шар деревини; 2 – термоізоляційний шар; 3 – обшивка покрівельною сталлю

Рис. 6.14,Б. Двошарове полотно протипожежних дверей (конструкції Госхімпроекту): 1 – стіна; 2 – штукатурка; 3 – дверна коробка; 4 – обв’язка дверей; 5 – шар азбесту; 6 – дошки, які піддані вогнезахисній обробці; 7 – непросочений шар фанери; 8 – прокладка Рис. 6.14,В. Протипожежні двері з негорючих матеріалів: 1 – штукатурка; 2 – азбест (б » 10 мм); 3 – теплоізоляція; 4 – листова або покрівельна сталь; 5 – швелер (обв’язка дверей); 6 – нащільник; 7 –дверна коробка

Маркування дверей складається з буквеного та цифрового індексів, що показують їх тип та розміри:

ПД – протипожежні двері;

ПДУ – протипожежні двері утеплені;

ПДІ – протипожежні двері іскронеутворювальні;

ПДІУ – протипожежні двері іскронеутворювальні утеплені;

ПВ – протипожежні ворота;

ПВІ – протипожежні ворота іскронеутворювальні.

Відмінність утепленої протипожежної двері (ПДУ) від неутепленої (ПД) в тому, що утеплені двері обшивають з одного боку поверх дерев’яного полотна деревноволоккистою ізоляційною плитою завтовшки 25 мм, а потім азбокартоном завтовшки 5 мм та покрівельною сталлю. Межа вогнестійкості таких дверей досягає 1,5 год.

Конструктивне оформлення прорізів протипожежних дверей має виключати поширення вогню. Тому використання горючих матеріалів для виготовлення порогів, перемичок прорізів, оздоблення стін у безпосередній близькості від дверей не рекомендується.

Протипожежні двері, що мають необхідні пожежно-технічні характеристики та встановлені у відповідних місцях, не зможуть чинити опір розповсюдженню пожежі, якщо будуть відкриті. Таким чином, протипожежні двері повинні бути обладнані комплектом спеціальних приладів та пристроїв для самозачинення та фіксації полотна в коробці. Деякі з таких механізмів показані на рис. 6.15.

Рис. 6.15. Механізми самозачинення одностулкових навісних дверей:

А, б – за допомогою ваг; в – за допомогою гвинтових дверних петель; 1 – горизонтальний

Ролик; 2 – трос; 3 – легкоплавкий замок; 4 – важіль; 5 – вертикальний ролик; 6 – велика

Противага; 7 – мала противага

Для самозачинення також використовують пневматичні прилади та інші пристрої.

Результати вогневих випробувань протипожежних дверей показують, що найбільш слабким місцем дверного блока є пілка, оскільки саме через зазори між полотном та коробкою полум’я та сильно нагріті продукти горіння проникають та впливають на поверхню, що обігрівається у разі слабої герметизації пілок. Таким негативним явищам сприяє й деформація полотна дверей, особливо його кутових частин. Деформації виникають через велику різницю температур на обігрітій та необігрітій поверхні, а також через недостатню жорсткість самих полотен. Для запобігання деформації рекомендується використовувати деякі конструктивні заходи, а саме: дверне полотно встановлюють на трьох завісах та додатково фіксують його в коробці штирями в декілька точках, особливо в кутах. Герметизацію пілок можна забезпечити використанням спеціальних конструкцій дверної коробки або нанесенням на торцеві поверхні полотна дверей та коробки спучуваних покриттів. Під час впливу підвищеної температури покриття спінюється і зазор між полотном та коробкою заповнюється стійким шаром на всю товщину полотна.

У приміщеннях з горючими рідинами в прорізах протипожежних дверей улаштовують пороги висотою не менше 15 см з пандусами.

У місцях стикування двостулкових протипожежних дверей та воріт улаштовують нащільники зі сталевих кутків для звичайних дверей та воріт і з алюмінієвих кутків – для іскронеутворювальних.

Протипожежні двері, ворота, люки повинні конструктивно виконувати свої функції в загальному комплексі заходів та засобів протипожежного захисту будівель та споруд.

§ 45. Противибуховий захист будівель та споруд

Головною ознакою вибуху є миттєва зміна тиску, що залежить від температури та об’єму продуктів горіння. Завдання попередження вибуху у виробничих будівлях та спорудах вирішують на стадії їх проектування з урахуванням не тільки економічної ефективності технологічного процесу, але й безпеки. Навантаження, яке виникає при вибуху, на огороджувальні будівельні конструкції може досягати сотень тисяч паскалей, що значно перевищує допустимий тиск, при якому такі конструкції зберігають несучу здатність й цілісність. Ступінь руйнування конструкцій та будівель залежно від величини тиску вибуху наведена в табл. 6.10.

Таблиця 6.10

Надлишковий тиск на конструкції, Па	Ступінь руйнування конструкцій
	Руйнування засклення, легких перегородок, розкриття лег–коскиданих конструкцій, дверей, воріт Руйнування плит покриття, перекриттів, покрівлі, цегляних стін завтовшки до 51 см, бетонних стін завтовшки до 26 см Руйнування будівель зі сталевим каркасом, цегляних стін завтовшки до 64 см, бетонних стін завтовшки до 36 см Повне руйнування цегляних та залізобетонних будівель

Для забезпечення вибухозахисту будівель слід прагнути того, щоб тиск вибуху не перевищував допустимого для будівельних конструкцій. У цих цілях використовуються легкоскидані конструкції.

Зміна тиску при вибуху в замкнутому об’ємі та при наявності легкос–киданих конструкцій наведена на рис. 6.16.

Рис. 6.16. Розрахункова схема зміни тиску при вибуху:

1 – в замкнутому об’ємі; 2–у приміщенні з легкоскиданими конструкціями

До легкоскиданих конструкцій належать стінові та покрівельні панелі, вікна, двостулкові двері та ворота, а також інші огороджувальні конструктивні елементи, руйнування та розкриття яких у разі вибуху має місце при надлишковому тиску, що не перевищує допустимого для основних несучих та огороджувальних конструкцій будівлі.

Стінові вибивні панелі являють собою полегшені огороджувальні конструкції, надійність спрацювання яких при вибуху забезпечується відповідним кріпленням до каркаса. Зміщення панелі виникає за рахунок її локального руйнування в місцях кріплення або руйнувань вузлів кріплення. Варіант поєднання легкоскиданих стінових панелей з каркасом будівлі наведений на рис. 6.17.

• < Назад
• Вперёд >