Книга Пожежна Безпека Рожков частина 2

Температуру нагрівання жили електропроводу при виникненні перевантаження TЖ, °С, обраховують за формулою

(3.2)

Де tсєр. н – нормативна температура середовища для прокладання проводу, приймається відповідно до Правил експлуатації електроустаткування, затверджених Держенергонаглядом, °С;

Iф – фактичний струм у провіднику, А;

Tж. н – нормативна температура жили електропроводу, °С;

Iдоп – допустимий струм у провіднику, А.

ПЕРЕХІДНИЙ ОПІР – опір, що є в місцях переходу струму з одного контакту на інший. Величина перехідного опору залежить від площини контакту, чистоти контактної поверхні та наявності плівки оксиду металу провідника, яка має відносно великий опір.

Причиною пожежі може стати перехідний опір, який виникає в місцях з’єднання проводів, електричних контактів машин, апаратів тощо. В цих місцях виділяється значна кількість тепла, здатна призвести до загоряння ізоляції, а також горючих речовин, що знаходяться поруч.

Перехідний опір буде меншим при збільшенні точок стикування контактів, тобто при обробці контактних поверхонь наждачним папером, при плоскій формі контактів, використанні щіток тощо. Саме тому для контактів слід використовувати м’які метали такі як срібло, мідь, алюміній. З’єднування електричних проводів слід здійснювати встановленими ПУЕ способами: зварюванням, паянням, опресуванням, за допомогою гвинтових та болтових з’єднань, але в ніякому разі не можна здійснювати з’єднування в так звану «скрутку».

РОЗРЯДИ СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ виникають при деформації, подрібненні (розбризкуванні) речовин, відносному переміщенні двох тіл, що знаходяться в контакті, шарів рідких та сипких матеріалів, при інтенсивному перемішуванні, кристалізації, випаровуванні речовин.

Можливість накопичення небезпечної кількості статичної електрики визначається як інтенсивністю виникнення, так і умовами стікання зарядів.

Інтенсивність виникнення зарядів у технологічному устаткуванні визначається фізико-хімічними властивостями речовин, що переробляються, та матеріалів, з яких виготовлено устаткування, а також параметрами технологічного процесу.

Процес стікання зарядів визначається, головним чином, електричними властивостями речовин, що переробляються, навколишнім середовищем й матеріалами устаткування.

Іскрові розряди статичної електрики здатні запалити паро-, газо - та пилоповітряні суміші. Енергію іскри (Wi), Дж, яка здатна виникнути під дією напруги між пластиною й будь-яким заземленим предметом, обраховують за енергією, що запасена.

(3.3)

Де С – ємність конденсатора, Ф; U – Напруга, В.

Різницю потенціалів між зарядженим тілом та землею вимірюють електрометрами в реальних умовах виробництва.

Умовою електростатичної безпеки об’єкта є виконання співвідношення:

(3.4)

Де W – Максимальна енергія розрядів, які можуть виникнути всередині об’єкта або з його поверхні, Дж;

К – Коефіцієнт безпеки, що вибирається за умов допустимої (безпечної) ймовірності запалювання; у випадках неможливості визначення ймовірності запалювання приймають рівним 0,4;

Wmin – мінімальна енергія запалювання речовин і матеріалів.

Ступінь електризації поверхні речовини вважається безпечним, якщо виміряне максимальне значення поверхневої густини заряду, напруженості поля або потенціалу на будь-якій ділянці цієї поверхні не перевищує гранично допустимого значення для даної зарядженої речовини, навколишнього середовища й середовища, що може проникнути до об’єкта.

При заданих тиску й температурі гранично допустимим вважається таке максимальне значення густини заряду, напруженості поля або потенціалу, при яких ще виконується умова електростатичної іскробезпеки.

Реальну небезпеку являє «контактна» електризація людей, що працюють з рухомими діелектричними матеріалами. При доторканні людини до заземленого предмета можуть виникнути іскри з енергією від 2,5 до 7,5 МДж.

Мінімальна енергія запалювання для деяких речовин наведена в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Мінімальна енергія запалювання паро- й газоповітряних сумішей при різних температурах, МДж

Найменування речовини	Температурні зyачення, °С
25	50	75	100	125	150
Аміак Ацетилен Ацетон Водень Діетиловий ефір Ізоакриловий спирт Метан Нафтовий газ Пропан Розчинник 647 Етиловий спирт	6,800 0,011 0,406 0,011 0,345 0,210 0,300 0,260 0,476 0,250	0,280 0,009 0,320 0,280 0,442 0,220	0,250 0,008 0,290 0,260 0,406 0,250 0,200	0,214 0,007 0,274 0,240 0,364 0,180	0,203 0,007 0,250 0,200 0,320 0,160	0,188 0,005 0,220 0,170 0,265 0,140

Накопиченню високих потенціалів статичної електрики й формуванню іскрових розрядів сприяє відсутність або неефективність спеціальних заходів до захисту від статичної електрики, створення електроізоляційного шару відкладень на поверхні заземлення, порушення режиму роботи апаратів.

БЛИСКАВКА – це електричний розряд в атмосфері між зарядженою хмарою та землею (будівлями та спорудами) або між різнойменно зарядженими частинами хмари. Можливі також розряди між сусідніми хмарами. Довжина каналу блискавки може досягати декількох кілометрів.

Температура в каналі блискавки досягає 30 000 °С при силі струму 200 000 А та часу дії близько 100 мкс.

Блискавка може уражати будівлі та устаткування безпосередньо. Таке явище має назву прямого удару або безпосереднього впливу.

При прямому ударі блискавки можуть виникати пожежі, вибухи, механічні руйнування, перенапруга на проводах електричних мереж. Блискавка, а точніше її канал, має високу температуру й запас теплової енергії, які здатні нагріти горюче середовище до температури займання.

Особливо небезпечні прямі удари блискавки для будівель та надвірного устаткування, де може створюватися вибухонебезпечне середовище.

Блискавка може проплавляти металеві поверхні, перегрівати внутрішні стінки надвірного вибухонебезпечного устаткування або запалювати вибухонебезпечні суміші парів та газів, що виділяються через дихальні та запобіжні клапани тощо. До такого устаткування належать металеві та залізобетонні резервуари для зберігання нафтопродуктів, газгольдери та резервуари зі зрідженими горючими газами, більшість апаратів надвірного технологічного устаткування нафтопереробних, хімічних та інших об’єктів.

Середня кількість ударів блискавки на 1 км земної поверхні наведена згідно з ГОСТ 12.1.004-91 в табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Тривалість грозової діяльності за рік, год	20-40	40-60	60-80	80-100 та більше
Середня кількість ударів блискавки в рік на 1 км2	3	6	9	12

Середня тривалість грозової діяльності за рік в Україні складає від 40 до 100 год.

Небезпека вторинної дії блискавки полягає в іскрових розрядах, що виникають як результат індукційної та електромагнітної дії атмосферної електрики на виробниче устаткування, трубопроводи й будівельні конструкції. Енергія іскрового розряду перевищує 250 МДж та достатня для займання горючих речовин з мінімальною енергію запалювання до 0,25 Дж.

Занесення високого потенціалу В будівлю відбувається по металевих комунікаціях не тільки при їх прямому ураженні блискавкою, але й при розташуванні комунікацій в безпосередній близькості від блискавковідводу. При недотриманні безпечних відстаней між блискавковідводами та комунікаціями енергія можливих електричних іскрових розрядів досягає значень 100 Дж та більше, тобто достатня для займання горючих речовин.

ЕЛЕКТРИЧНІ ІСКРИ (КРАПЛІ МЕТАЛУ) утворюються при короткому замиканні електропроводки, електрозварюванні та при плавленні ниток розжарювання електричних ламп загального призначення. Розмір крапель металу при цьому досягає 3 мм (при стельовому зварюванні – 4 мм). При короткому замиканні й електрозварюванні частинки вилітають у всіх напрямках, їх швидкість не перевищує 10 та 4 м•с-1 відповідно. Температура крапель залежить від виду металу й дорівнює температурі плавлення. Температура крапель алюмінію при короткому замиканні 2500 °С, температура зварних частинок й нікелевих частинок ламп розжарювання досягає 2100 °С. Розмір крапель при різці металу досягає 15–26 мм, швидкість – 1 м•с-1, температура – 1500 °С. Температура дуги при зварюванні й різці досягає 4000 °С; природно, що дуга є джерелом запалювання всіх горючих речовин.

Зона розлітання частинок при короткому замиканні залежить від висоти розміщення проводу, кута вильоту й носить імовірнісний характер. При висоті розташування проводу 10 м ймовірність попадання частинок на відстань 9 м, відповідно, складає 0,06; 7м– 0,45 та 5 м – 0,92. При висоті розташування проводу 3 м ймовірність попадання частинок на відстань 8 м складає 0,01; 6м– 0,29 та 4 м – 0,96, а при висоті 1 м імовірність розліту частинок на відстань 6 м складає 0,06; 5м– 0,24, 4м– 0,66 та 3 м – 0,99.

ЕЛЕКТРИЧНІ ЛАМПИ РОЗЖАРЮВАННЯ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ становлять певну небезпеку з точки зору можливості контакту горючого середовища з колбою електричної лампи розжарювання, нагрітою вище температури самозаймання горючого середовища, а також, в окремих випадках, з виходом назовні розплавлених крапель металу нитки розжарювання. Температура нагрівання колби електричної лампи залежить від потужності лампи, її розмірів й розміщення у просторі.

Враховуючи поширеність та небезпеку пожеж, що виникають внаслідок теплового прояву електричного струму, розглянемо детальніше причини загорянь в електричному устаткуванні та установках.

Причини загорянь кабелів і проводів

Перегрів від короткого замикання між жилами кабелів, жилами кабелю та землею, Який можливий внаслідок:

Пробою ізоляції підвищеною напругою, в тому числі від перевантаження, викликаного блискавкою;

Пробою ізоляції в місці механічного пошкодження в процесі експлуатації;

Пробою ізоляції при виникненні мікротріщин внаслідок заводського дефекту;

Пробою ізоляції від її старіння;

Пробою ізоляції в місці локального зовнішнього чи внутрішнього перегрівання;

Пробою ізоляції в місці локального підвищення вологості або агресивності середовища;

Випадкового або навмисного з’єднання струмопровідних жил кабелів та проводів між собою чи з’єднання струмопровідних жил із землею.

Перегрів від струмового перевантаження, Який може статися у таких випадках:

Підключення споживача завищеної потужності;

Появи значного струму витоку між струмопровідними проводами, між струмопровідними проводами та землею;

Підвищення навколишньої температури на ділянці або в одному місці, погіршення тепловідводу чи вентиляції.

Перегрів у місцях перехідних опорів, Який може виникнути при:

Послабленні контактного тиску в місці з’єднання двох або більше струмопровідних жил, що призводить до значного підвищення перехідного опору;

Окисненні в місцях з’єднання провідників електричного струму.

Причини виникнення загорянь в електронагрівальних приладах, апаратах, устаткуванні

Перегрів приладів, апаратів та устаткування від замикання електронагрівальних елементів Внаслідок:

Руйнування ізоляції від її старіння;

Руйнування електроізоляційних елементів від зовнішньої механічної дії;

Пробою електроізоляції конструктивних елементів підвищеною напругою живлення;

Окиснення та послаблення контактного тиску в місцях підімкнення стру-мопровідних елементів, що викликає значне підвищення перехідного опору;

Википання води чи іншої рідини, яка підлягає нагріванню, що призводить до деформації та зруйнування нагрівача;

Нашарування струмопровідного забруднення між струмоведучими конструктивними елементами.

Загоряння від електронагрівальних приладів Бувають у разі:

Теплового опромінювання горючих речовин від поверхні електронагрівальних приладів;

Попадання горючих речовин на нагріту поверхню електронагрівальних приладів, апаратів, устаткування;

Недотримання безпечних відстаней від нагрітих поверхонь таких приладів до горючих матеріалів.

Причини, загоряння освітлювальної апаратури

Перегрів від електричного пробою, Який може виникнути в разі:

Зниження електроізоляційних якостей конструктивних елементів;

Механічного зміщення струмопровідних елементів до взаємного зіткнення різними потенціалами;

Послаблення контактного тиску та підвищення перехідного опору в місцях підімкнення проводів та джерел світла;

Використання джерел світла завищеної потужності;

Окиснення поверхонь, що контактують, і підвищення перехідного опору у місцях підімкнення джерел світла (ламп у цоколі, патроні, лампотримачі) до живильної напруги.

Перегрів в елементах пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп та ламп типу ДРЛ Внаслідок:

Електричного пробою конденсатора, що призводить до струмового пробою дроселя;

Погіршення природного охолодження елементів конструкції освітлювача, зокрема дроселя, при сильному запиленні або неправильному встановленні;

«залипання» стартера, що спричиняє струмові перевантаження дроселя;

«залипання» стартера, яке спричиняє розплавлення електропроводів, перегрів цоколя лампи та лампотримача;

Підвищеного розсіювання потужності у дроселі внаслідок послаблення кріплення магнітного осердя;

Міжвиткового замикання у трансформаторі для безстартерних схем пуску та живлення.

Основні причини виникнення загорянь електродвигунів, генераторів та трансформаторів

Перегрів від коротких замикань в обмотках та на корпус, Який виникає, коли має місце:

Міжвитковий пробій ізоляції від старіння;

Міжвитковий пробій в одній обмотці електроізоляції підвищеною напругою;

Міжвитковий пробій ізоляції в місці виникнення мікротріщин при наявності заводського дефекту;

Міжвитковий пробій ізоляції під впливом вологи або агресивного середовища;

Міжвитковий пробій електроізоляції, що виникає внаслідок впливу локального зовнішнього чи внутрішнього перегріву;

Міжвитковий пробій ізоляції при механічному пошкодженні;

Пробій ізоляції обмоток на корпус підвищеною напругою;

Пробій ізоляції обмоток на корпус у разі її старіння;

Пробій ізоляції обмоток на корпус від механічного пошкодження електроізоляції;

Пробій ізоляції обмоток на корпус під впливом вологи чи агресивного середовища;

Пробій ізоляції обмоток на корпус від зовнішнього чи внутрішнього перегріву.

Перегрів від струмового перевантаження, Який може спостерігатися у таких випадках:

Гальмування ротора у підшипниках від механічного спрацювання та відсутності змащення;

Роботи трифазного електродвигуна на двох фазах;

Роботи електродвигуна в разі зниженої живильної напруги при номінальному навантаженні на валу;

Підвищеної напруги живлення;

Тривалої безперервної роботи під максимальним навантаженням;

Порушення охолодження;

Завищення частоти реверсування електродвигунів;

Порушення режиму пуску.

Перегрів від іскріння у контактних кільцях та колекторі, Який можливий за умов:

Забруднення, окиснення контактних кілець, колектора;

Механічного спрацювання контактних кілець, колектора та щіток, що може призвести до послаблення контактного тиску;

Механічного пошкодження контактних кілець, колектора та щіток;

Порушення місць установлення струмознімальних елементів на колекторі;

Перевантаження на валу (для електродвигунів);

Струмового перевантаження в ланцюзі генератора.

Причини загорянь У Розподільних пристроях, електричних апаратах пуску, перемикання, керування та захисту:

Перегрів обмотки електромагніту при міжвитковому замиканні через пробій ізоляції Внаслідок:

Її старіння;

Підвищеної напруги;

Виникнення мікротріщин як виробничого дефекту;

Механічного пошкодження в процесі експлуатації;

Локального зовнішнього перегріву від контактів, що іскрять;

Підвищеної вологості або агресивності середовища.

Перегрів від струмового перевантаження в обмотці електромагніту, Коли має місце:

Підвищена напруга живлення обмотки електромагніту;

Підвищена частота (кількість) вмикань-вимикань;

Періодичне недотягнення рухомої частини осердя до замикання магнітної системи при механічних пошкодженнях конструктивних пристроїв;

Тривалий розімкнутий стан магнітної системи при вмиканні під напругою обмотки.

• < Назад
• Вперёд >